Дослідження підходів до формування системи показників кількісної та
якісної оцінки економічного потенціалу підприємства

 

Проблема виміру рівня економічного потенціалу дуже важлива як у
теоретичному, так і практичному плані. Величина економічного потенціалу
підприємств потрібна для виявлення витрат виробничих ресурсів (величин
його складових), що необхідні для забезпечення оптимальних пропорцій
розвитку, визначення ефективних напрямків інвестиційної політики [14].

За допомогою показників виміру рівня економічного потенціалу усуваються
протиріччя, що виникають при оцінці руху його складових. Співвіднесення
величини потенціалу з кінцевими результатами функціонування дає
комплексну уяву про ступінь використання виробничих ресурсів і резерви
підвищення ефективності виробництва [14].

Уява про величину виробничого потенціалу підприємства та окремих його
складових дозволяє у певній мірі управляти характеристиками потенціалу,
у результаті чого відкривається можливість цілеспрямованого впливу на
кінцеву віддачу виробничих ресурсів. Таким чином, рівень економічного
потенціалу та його структура можуть мати широкий діапазон застосування в
плануванні, прогнозуванні і стимулюванні матеріального виробництва [14].

Погоджується з думкою науковця Савченко М.В. і дослідник Лапін Є.В.,
який вважає, що для формування прогнозів, планів, ухвалення ефективних
рішень необхідно мати в своєму розпорядженні об’єктивну інформацію про
можливість досягнення підприємством певної мети в різних напрямах
діяльності. Оцінка діяльності суб’єкта господарювання є однією з
найбільш важливих функцій управління, основним елементом обґрунтування
управлінських рішень. В умовах становлення ринкових відносин метою
такого обґрунтування, що включає різні напрями, – правове, економічне,
виробниче, фінансове і ін., є забезпечення стійкого розвитку
прибуткового, конкурентоздатного виробництва. Аналіз і діагностика
фінансово-господарської діяльності підприємства припускають всебічне
вивчення і оцінку технічного рівня виробництва, якості і
конкурентоспроможності продукції, що випускається, забезпеченості
виробництва матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами і
ефективності їх використання. Вони засновані на системному підході,
комплексному обліку різноманітних чинників, якісному підборі достовірної
інформації і є важливою функцією управління [8].

Найбільш важливим є отримання сукупної, інтегральної оцінки, яка
враховувала б всі можливості і всі обмеження. Така оцінка, на погляд
Лапіна Є.В., може бути отримана на основі використання категорії
«економічний потенціал», яка відображає сукупні можливості досягнення
економічним суб’єктом різних цілей в різних областях. При цьому
необхідно, щоб така оцінка відображала характер соціально-економічних
відносин на сучасному етапі і містила в собі інтегральні оцінні
характеристики всіх аспектів діяльності підприємства [8].

Основою будь-якого методу оцінки економічного потенціалу і окремих його
елементів є показники. Детально розроблена і науково обґрунтована
система показників оцінювання дозволяє з максимальною точністю описувати
економічний потенціал і приймати на цій основі раціональні управлінські
рішення. Складність і різноманіття характеристик різних аспектів
економічного потенціалу підприємства зумовлює наявність безлічі
показників. При цьому проблема їх використання полягає в тому, що жоден
з них не може виконувати роль універсального показника, за яким
однозначно можна було б судити про рівень економічного потенціалу
підприємства.

Визначення складу показників оцінювання є важливою проблемою методичного
забезпечення оцінки економічного потенціалу підприємства. Об’єктивність
методу оцінки величини економічного потенціалу підприємства може бути
забезпечена лише при правильному виборі системи показників, що
дозволяють в комплексі характеризувати потенціал за кількісними та
якісними ознаками. Перелік таких показників повинен гарантувати
необхідну і достатню інформацію про стан економічного потенціалу
підприємства і окремих його елементів з метою прийняття своєчасних і
об’єктивних рішень з приводу подальшого розвитку складових потенціалу і
вдосконалення їх структури.

Комплексні показники оцінювання мають різну природу та алгоритми
побудови. В загальному вигляді розв’язання цієї задачі можливе в три
етапи:

1) на першому етапі реалізується задача факторного аналізу простору
властивостей, тобто оцінюється, перевіряється та формується набір
параметрів, які поділяються на відносно однорідні групи (наприклад ті,
що характеризують організаційно-технічний, економічний рівень
виробництва, забезпеченість ресурсами і інше). Множина показників
нижчого рівня поділяється на групи однорідних за обраними критеріями.
Важливо, щоб ці показники, з точки зору обраних критеріїв, можна було
порівняти. Окрім того, показники не повинні дублювати один одного або
бути дуже корельованими;

2) на другому етапі реалізується задача побудови типології груп
показників;

3) на третьому етапі реалізується задача типології динамічних схем
(побудова шкал динаміки, вивчення переміщення показників за цими шкалами
та конструювання типології динамічних схем розвитку економічного
потенціалу підприємства).

Під оцінкою економічного потенціалу підприємства потрібно розуміти
процес визначення та аналізу якісних і кількісних характеристик об’єкта,
що оцінюється [8]. Тобто, дослідник Лапін Є.В. конкретизує: більш точно
оцінка економічного потенціалу підприємства – це процес встановлення
(визначення) його величини в натуральному, вартісному чи іншому виразі
[8].

Для оцінки економічного потенціалу підприємства можуть використовуватися
показники:

— натуральні;

— вартісні;

— абсолютні;

— відносні.

У літературі, присвяченій питанням оцінки економічного потенціалу
підприємства, думки про кількість і характер показників, що
використовуються для оцінки, різні. Основні розбіжності з даного питання
стосуються наступного:

1) проводити оцінку за допомогою загального (інтегрального) показника
або системи показників:

а) економічний потенціал підприємства оцінюється за допомогою одного
інтегрального показника.

На думку дослідника Шталь Т.В. [16] головна складність аналізу і оцінки
потенціалу полягає в тому, що всі його елементи функціонують одночасно і
в сукупності. Тому необхідно проводити саме комплексну інтегровану його
оцінку [16].

б) економічний потенціал підприємства може оцінюватися поєднанням
окремих показників із загальним.

Так, наприклад, дослідник Савченко М.В. [14] поділяє точку зору тих
дослідників, які припускали, що наявність часткових показників не
суперечить існуванню загального. При цьому, обов’язковою умовою повинно
бути зведення часткових показників до загального. Дослідник Лепьохін
О.В. вважає, що для того щоб одержати цільне, сумарне представлення про
величину економічного потенціалу підприємства, необхідно різнорідні
елементи потенціалу — ресурси — виразити через єдиний вимірник. Тому при
оцінці економічного потенціалу питання вибору єдиного вимірника всіх
складових частин потенціалу є одним з найважливіших методичних питань
[9].

в) економічний потенціал підприємства оцінюється за допомогою системи
показників, причому зведення показників, що використовуються, до
загального не обов’язково. Такої думки дотримуються дослідники, які
вважають, що сконструйований на основі будь-яких принципів загальний
синтетичний показник оцінки економічного потенціалу підприємства і його
елементів не може охопити або точніше врахувати всі сторони даного
поняття.

2) проводити оцінку економічного потенціалу підприємства за допомогою
натуральних, вартісних, абсолютних або відносних показників.

Оцінка економічного потенціалу підприємства в натуральному виразі
припускає визначення кількості економічних ресурсів, якими володіє
підприємство, і кількості продукції, робіт і послуг, які можуть бути
виконані підприємством при якнайповнішому і ефективнішому використанні
цих ресурсів. При цьому оцінка потенціалу підприємства проводиться з
використанням натуральних вимірників [8].

Оцінка економічного потенціалу підприємства у вартісному виразі
припускає визначення вартості активів підприємства і величини
економічних вигід, які воно може отримати в майбутньому. Оцінка
економічних ресурсів підприємства і економічних вигід проводиться з
використанням вартісних показників і вимірників [8].

Вартісній оцінці підлягають наступні види активів підприємства, що
формують його економічний потенціал і зайнятих у виробничій сфері:
нематеріальні активи; капітальні інвестиції; основні засоби;
довгострокові фінансові інвестиції; виробничі запаси; незавершене
виробництво; людський капітал, залучений на підприємство для здійснення
виробничої і управлінської діяльності [8].

Вартісною оцінкою економічного потенціалу є сукупність доходів, що
отримуються підприємством від використання його активів за всіма
напрямами виробничо-фінансової діяльності. Показником вартісної оцінки
потенціалу підприємства є величина знов створеної вартості і її складові
елементи. До складу доходів і надходжень грошових коштів, що визначають
економічну оцінку потенціалу підприємства за результатом його
реалізації, входять: прибуток від операційної діяльності; доходи за
вирахуванням витрат від фінансової діяльності; амортизаційні
відрахування від вартості нематеріальних активів і основних засобів
підприємства; доходи від залученого підприємством людського капіталу,
отримані у формі основної і додаткової заробітної плати виробничого
персоналу з урахуванням відрахувань на соціальні потреби (відрахування
до Пенсійного фонду, соціальне страхування, страхові внески на випадок
безробіття і так далі) [8].

Економічний потенціал підприємства оцінюється у вартісному виразі:

а) як сума доходів підприємства, що отримуються протягом терміну
корисного використання відповідних видів економічних ресурсів з
урахуванням чинника часу. Чинник часу враховується за допомогою
дисконтування прогнозованих за роками розрахункового періоду доходів
підприємства, що є результатом реалізації економічного потенціалу;

б) як середньорічна величина економічної оцінки потенціалу підприємства
– диференційована за його складовими елементами [8].

Як розрахунковий період оцінки економічного потенціалу приймається
період часу між роком, на момент якого проводиться оцінка економічного
потенціалу, і роком закінчення терміну корисного використання
відповідних видів економічних ресурсів [8]. У оцінку економічного
потенціалу підприємства включається сума очікуваного відшкодування
вартості необоротного активу у формі ліквідаційної вартості [8].

Дослідник Давискіба К.В. [4] для визначення величини сумарного
економічного потенціалу у вартісному виразі наводить формулу, за якою
вимірювання здійснюється як сума економічних оцінок локальних
потенціалів:

                            
                                               (2.1)

де ЕПР — величина економічного потенціалу в річному вимірюванні, гр.
од.;

ЕПi – економічна оцінка локальних потенціалів, в річному вимірюванні,
гр. од.;

і = 1, 2., n – кількість локальних потенціалів.

Проте з таким визначенням не погоджується науковець Лапін    , він
зазначає, що враховуючи різнорідність, а часом незіставність оцінок
окремих локальних потенціалів доцільніше було б використовувати
інтегральну оцінку, а не проводити просте підсумовування окремих
елементів.

Використання натуральних показників є достатньо складним, оскільки
елементи економічного потенціалу підприємства значно відрізняються один
від одного за формою і змістом. Тому більшість дослідників [1, 3, 4, 8,
9] вважають за доцільне вимірювати значення елементів економічного
потенціалу підприємства за допомогою єдиного показника-еквівалента.

В табл. систематизовано показники, за допомогою яких пропонується
оцінювати складові економічного потенціалу різними дослідниками.

 

Таблиця. Система показників виміру економічного потенціалу

Структурні елементи економічного потенціалу Кількісні показники Якісні
показники Джерело

Потенціал ресурсів підприємства

Виробничий потенціал

Природно-ресурсний Вартість природних ресурсів, що використовуються
підприємством для виробництва продукції Якість використання цих ресурсів
(застосування енерго- та ресурсозберігаючих технологій) [1, 3, 4, 8, 9,
14]

Потенціал основних фондів Первісна, залишкова та середньорічна вартість
основних фондів Коефіцієнти: оновлення, вибуття, зносу, надходження;

Частка машин та устаткування в загальній вартості основних фондів;

Показники фондоозброєності, фондовіддачі та фондомісткість [14]

  +

Рентабельність основних фондів;

Коефіцієнт завантаження, змінності, інтенсивності навантаження
устаткування;

Показник інтегрального навантаження [3]

Потенціал оборотних фондів Вартість витрат матеріальних ресурсів
Матеріаломісткість продукції;

Коефіцієнт оборотності матеріальних ресурсів;

Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції [14]

  +

Коефіцієнт нерівномірності постачань матеріальних ресурсів;

Матеріаловіддача продукції;

Коефіцієнт використання матеріалів;

?

¬

¬

Вартість витрат на придбання нематеріальних активів Коефіцієнт
виробничої віддачі  нематеріальних активів;

Коефіцієнт виробничої місткості нематеріальних активів;

Рентабельність інвестицій в нематеріальні активи [13]

Потенціал технологічного персоналу Середньомісячна заробітна плата
технологічного персоналу (в динаміці);

Середньооблікова чисельність технологічного персоналу (в динаміці);
Продуктивність праці;

Коефіцієнт плинності, обороту з прийому, обороту з вибуття
технологічного персоналу [14]

+

Структура, професійний склад, накопичений виробничий досвід, особистісні
якості працівника [6]

+

Зміна середньорічного обсягу виробництва;

Показники балансу робочого часу;

Непродуктивні витрати робочого часу;

Порівняння середніх тарифних розрядів робіт і робітників;

Економія (перевитрата) фонду заробітної плати +

Коефіцієнт постійності кадрів [3]

Фінансовий потенціал Оцінювання фінансового потенціалу за фінансовими
показниками (експрес аналіз основних показників, які характеризують
ліквідність, платоспроможність, фінансову стійкість) Визначення рівнів
фінансового потенціалу:

— високий – діяльність підприємства прибуткова, фінансовий стан
стабільний;

— середній – діяльність підприємства прибуткова, проте фінансова
стабільність багато в чому залежить від змін як у внутрішньому, так і в
зовнішньому середовищі;

— низький підприємство фінансово нестабільне [3]

Кадровий управлінський потенціал   Швидкість прийняття важливих рішень,
їх обґрунтованість;

Можливості делегування та реальне делегування повноважень;

Контроль виконання рішень;

Система заохочень та покарань (пов’язана з контролем виконання рішень);

Швидкість проходження інформації «з гори на низ» та «знизу-нагору»
(наявність ефективного зворотного зв’язку);

Кадрова політика;

Якість планування діяльності [3, 8]

Інформаційний потенціал Сумарний обсяг інформаційних ресурсів можна
оцінити як сукупність витрат, пов’язаних з виробництвом чи придбанням
науково-технічної інформації і її обслуговуванням — [9]

Оцінювання інформаційного потенціалу може здійснюватися: 1) шляхом
розрахунку абсолютних чи відносних показників економічного чи
спеціального спрямування; 2) через моделювання впливу на результати
діяльності підприємства.

Розрахунок абсолютних чи відносних показників інформаційного потенціалу
можна розглядати з двох позицій: часткового оцінювання – на рівні
підтримки прийняття конкретного чи цілого класу подібних рішень;
узагальненого оцінювання – на рівні розгляду діяльності підприємства в
цілому Інформаційна озброєність праці працівників основної діяльності;

Показник інформаційного забезпечення основних процесів;

Коефіцієнт, що характеризує ступінь задоволення інформаційних потреб;

Коефіцієнт, що характеризує повноту інформаційного забезпечення;

Коефіцієнт оновлення інформації [12]

Інноваційний потенціал Витрати на розробку, виготовлення та реалізацію
інноваційної продукції

Кількість отриманих патентів за розробками організації;

Кількість авторських свідоцтв;

Обсяг патентного фонду організації;

Обсяг робіт за патентними дослідженнями в рамках НДР, що виконуються
Ефект від винаходів та раціоналізаторських пропозицій

Ефект від використання придбаних ліцензій та патентів [15]

 

За даними табл. та огляду представлених в літературі і виявлених в ході
даного дослідження груп показників, що характеризують елементи
економічного потенціалу підприємства, можна зробити висновок про те, що
в даний час в теорії і практиці пропонують різні угрупування показників,
що відрізняються як за кількістю показників, так і за їх змістом.

Різноманіття підходів до вибору показників, що характеризують складові
економічного потенціалу, пояснюється відсутністю єдності думок з питання
їх класифікації. Інакше кажучи, це різноманіття викликане, головним
чином, відсутністю єдиного підходу до розробки класифікаційної схеми
показників економічного потенціалу, зокрема — відсутністю методологічної
єдності ознак класифікації.

Характеризуючи в цілому розглянуті групування показників, можна
відзначити, що практично всі вони охоплюють різне число показників з
різним ступенем їх деталізації. Причому, показники, об’єднані в групи
для характеристики тієї або іншої складової економічного потенціалу, не
завжди відповідають їх змісту. Таким чином, наукова систематизація
показників, що описують стан елементів потенціалу, в даний час відсутня.
Очевидно, що розробка стрункої науково обґрунтованої класифікації
показників за елементами економічного потенціалу, повинна здійснюватися
на основі певних вимог до підбору і обґрунтування показників. Отже,
завдання полягає у виявленні основних принципів, яким повинна
відповідати класифікаційна система показників, що характеризують
елементи потенціалу. Під класифікацією розуміється логічна операція,
пов’язана з діленням сукупності явищ, понять або будь-якої безлічі
об’єктів на відособлені і однорідні групи, виявлені за загальними
ознаками.

Таким чином, класифікація повинна забезпечувати, в першу чергу,
можливість упорядкувати і систематизувати показники для отримання
якнайповнішої характеристики кожною складовою економічного потенціалу.

Автори при розробці груп показників не прагнув до створення нових
показників. Основне наше завдання — систематизація наявних (тих, що
використовуються в статистичній звітності і запропоновані дослідниками
(див. табл.)) показників, правильна їх оцінка, вибір основних показників
і чітке визначення місця кожного з них в загальній системі показників
оцінювання потенціалу.

Розробка логічно стрункої класифікації показників для характеристики
складових економічного потенціалу припускає як першочергове завдання —
визначення класифікаційних ознак. Зважаючи на той факт, що як в теорії,
так і на практиці відсутні науково-обгрунтовані класифікаційні системи
показників економічного потенціалу, ми визнали можливим використовувати
наступний підхід до розробки класифікації показників.

У основу класифікації в даній роботі покладені такі ознаки, як рівень
суттєвості, ступінь впливу на результати діяльності, ступінь
диференціації; форма інформаційного забезпечення, можливість
вимірювання, форма виразу показників.

Відповідно до перелічених ознак на рис. наведена класифікаційна схема
показників економічного потенціалу.

Кожний структурний елемент економічного потенціалу характеризується
певною сукупністю показників, що поділяються на основні і допоміжні
залежно від рівня їх суттєвості. До основних віднесені показники, що
дозволяють отримати найбільш істотну інформацію про стан окремих
структурних елементів потенціалу. Допоміжні показники відображають
часткові сторони структурних елементів потенціалу і не відіграють
істотної ролі при їх оцінці.

Залежно від ступеня впливу на результати діяльності може бути
використане ділення показників на інтенсивні і екстенсивні. При цьому
під інтенсивними розуміються показники, що характеризують ефективне
використання наявних структурних елементів економічного потенціалу в
процесі діяльності підприємства. Поняття екстенсивних показників
пов’язане із збільшенням (зростанням) абсолютних кількісних значень
показників оцінювання економічного потенціалу, яке не призводить до
підвищення ефективності використання його структурних елементів. До
таких показників, наприклад, відносяться: зростання чисельності
працівників підприємства, збільшення обсягу матеріально-технічних
засобів, збільшення витрат на науково-технічну інформацію і таке інше.

 

Рис.  Класифікаційна схема показників оцінки економічного потенціалу

 

Всі показники класифікуються залежно від ступеня їх диференціації на
узагальнюючі і часткові. Узагальнюючі показники — це показники, які
дозволяють отримати більш загальну характеристику тієї або іншої
складової економічного потенціалу. Часткові показники використовуються
для детальніших характеристик узагальнюючих показників.

Показники можуть бути первинними, тобто отриманими безпосередньо з даних
прийнятої статистичної звітності і облікової документації. Похідні
показники розраховуються на основі первинних показників.

Принцип класифікації за можливістю вимірювання розглядається тому, що це
дозволяє виявити показники, методи розрахунку яких в даний час
недостатньо досконалі або невизначені (наприклад, такими показниками є
деякі показники, що характеризують кадровий управлінський потенціал,
інформаційний потенціал, інноваційний потенціал).

За формою виразу показники поділяються на абсолютні і відносні.
Абсолютні показники можуть бути виражені у вартісних і натуральних
одиницях вимірювання. Відносні показники обчислюються у відсотках або
умовних одиницях.

Слід зазначити, що запропонована класифікація показників економічного
потенціалу є до певної міри довільною, оскільки нами не дається
достатньо наукового обґрунтування ознак класифікації, що приймаються.
Проте цінність такої класифікації полягає в тому, що вона дозволяє
систематизувати всі показники, що рекомендуються для характеристики
економічного потенціалу за окремими його структурними елементами залежно
від виконуваних ними функцій. Запропонована класифікація відповідає всім
необхідним вимогам ділення об’єктів, і в першу чергу, в ній витриманий
принцип відповідності складу ознак класифікації принциповим особливостям
об’єктів, що класифікуються.

Висновки. Таким чином, проведений аналіз підходів до формування системи
показників для оцінки кількісного та якісного рівня економічного
потенціалу підприємства показав, що більшість дослідників при виборі
таких показників спираються на інструментарій економічного аналізу. В
той же час у проведених наукових дослідження відсутня систематизація
показників, не розроблені алгоритми визначення рівня економічного
потенціалу за показниками, що пропонуються дослідниками, не має логічно
стрункої класифікації показників для характеристики складових
економічного потенціалу.

Результатом подальших досліджень може бути розробка системи показників
та алгоритму оцінки кількісного та якісного рівню економічного
потенціалу підприємства.

 

Література:

1.  Бикова В.Г. Оцінка та планування фінансово-економічного потенціалу
підприємств загальнодержавного значення: дис…канд. екон. наук: 08.04.01
/ В.Г. Бикова. — К., 2006. — 220 с.

2. Воронкова А. Э. Стратегическое управление конкурентоспособным
потенциалом предприятия: диагностика и организация. Монография. / А.Э.
Воронкова — Луганск: Изд-во Восточно-украинского национального
университета, 2000. — 315 с.

3.  Головкова Л. С. Сукупний економічний потенціал корпорації:
формування та розвиток: монографія / Л.С. Головкова. — Запоріжжя : КПУ,
2009. — 340 с.

4.   Давискіба К. В. Економічний потенціал регіону та його ефективне
використання в умовах ринкової трансформації: автореф. дис… канд.
екон. наук: 08.10.01 / К.В. Давискіба. — Х., 2005. — 20 с.

 5.  Калінеску Т. В. Стратегічний потенціал підприємства : формування та
розвиток : монографія / Т. В. Калінеску, Ю. А. Романовська,

О. Д. Кирилов ; Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. — Луганськ, 2007. —
272 c.

6.  Колесніков О. О. Управління стратегічним потенціалом підприємства:
дис… канд. екон. наук: 08.06.01 / Олександр Олександрович Колесніков.
— Х., 2005. — 224 с.

7.  Лагун М.І. Економічний потенціал як основа розвитку бізнесу / М.І.
Лагун // Формування ринкових відносин в Україні. — 2008. — №5. —

С. 77 — 82.

 8.  Лапін Є. В. Економічний потенціал підприємств промисловості:
формування, оцінка, управління: дис… д-ра екон. наук: 08.07.01 / Євген
Васильович Лапін. — Х., 2006. — 432 с.

 9.  Лепьохін О.В. Економічний механізм регулювання розвитку
промислового виробництва: дис…канд. екон. наук: 08.07.01 / О.В.
Лепьохін. — К., 2002. — 198 с.

10.  Матковський Р.Б. Економічний потенціал України та шляхи його
ефективного використання: дис… канд. екон. наук: 08.01.01 / Роман
Богданович Матковський. — К., 2003. — 198 с.

11. Мігай Н. Б. Організаційно-економічний механізм підвищення
ефективності використання науково-технічного потенціалу машинобудівних
підприємств: дис… канд. екон. наук: 08.00.04 / Наталя Борисівна Мігай.
— О., 2007. — 193 с.

12.   Новаківський І. І. Інформаційний потенціал системи управління
підприємством: дис… канд. екон. наук: 08.06.01 / І.І. Новаківський. —
Л., 2002. — 219 с.

13.  Облік, аналіз та аудит : навчальний посібник / М.С. Білик,

А.Г. Загородній, Г.І. Кіндрацька та інші. – К.: Кондор, 2008. – 618 с.

14. Савченко М. В. Управління економічним потенціалом промислових
підприємств: дис… канд. екон. наук: 08.06.01 / Марина Василівна
Савченко. — Х., 2004. — 220 с.

15.  Станіславик О.В. Теоретико-методичні основи оцінювання
інноваційного потенціалу промислових підприємств (на прикладі
машинобудування) : автореф. дис…канд. екон. наук: 08.00.04 /

О.В. Станіславик. — О., 2008. — 18 с.

16.  Шталь Т.В. Комплексна оцінка ресурсного потенціалу підприємств
роздрібної торгівлі: автореф. дис…канд. екон. наук: 08.07.05 / Т.В.
Шталь. — Х., 2006. — 18 с.

Похожие записи