.

Безробіття трудових ресурсів в Україні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 1755
Скачать документ

Безробіття трудових ресурсів в Україні

Сутність та причини безробіття

За даними ООН сьогодні в світі кожний третій працездатний не має роботи
взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток ( 750 млн. чол. ). Тому
безробіття є центральною соціальною проблемою сучасного суспільства.

Щоб пояснити причину безробіття, необхідно передусім проаналізувати
наслідки нагромадження капіталу. Вони, як відомо, однозначно позитивні
для підприємців тому, що передбачається в майбутньому отримання ще
більших прибутків; неоднозначні для трудящого населення тому, що
нагромадження капіталу суттєво впливає на рівень його зайнятості.

Нагромадження капіталу завжди супроводжується НТП. А це означає, що в
міру розвитку технічного прогресу, відносна потреба в робочій силі
зменшується. В умовах НТП додатковий капітал, утворений в процесі
нагромадження, притягує все менше і менше робітників порівняно зі своєю
величиною. З іншого боку, старий капітал, який періодично відтворюється
в новій технічній будові, відштовхує все більше і більше робітників, що
раніше були ним зайняті. Це неминуче веде до виникнення надлишку робочої
сили, порівняно з капіталом, що застосовується. Цей надлишок і утворює,
так звану, промислову резервну армію праці, тобто безробіття.

Утворення й зростання промислової резервної армії праці є специфічним
законом народонаселення ринкової економіки, основаної на приватній
власності на засоби виробництва. Суть його полягає в тому, що робітники,
створюючи додаткову вартість, створюють тим самим джерело нагромадження
капіталу.

Англійський економіст Т.Мальтус у своїй праці “Досвід про закон
народонаселення” доводить, що людство на планеті розмножується в
геометричній, а виробництво засобів існування зростає в арифметичній
прогресії. Тому, з часом, певна частина людей залишається без засобів
існування, тобто стає абсолютно надлишковою, що передбачає необхідність
регулювання їх кількості.

Насправді ж “надлишок” працездатного населення є відносним, тобто, воно
є надлишком лише по відношенню до потреб самозростання капіталу. Там, де
суспільне виробництво підпорядковане не потребам капіталу, а працює на
благо людей, там не існує “надлишку” робочої сили і зникає таке
соціальне явище.

Сутність безробіття полягає в тому, що це не випадкове, а закономірне
явище, породжене процесом нагромадження капіталу в умовах ринкової
економіки, основаної на приватній власності на засоби виробництва.
Ринкова економіка за таких умов неминуче породжує безробіття, одночасно
останнє є неодмінною умовою її нормального функціонування.

Типи, форми та рівень безробіття

Безробітними, згідно з Законом України ”Про зайнятість населення”,
вважаються працездатні громадяни, які з незалежних від них причин не
мають заробітку через відсутність відповідної роботи, зареєстровані в
державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити
до праці.

Розрізняють два основних типи безробіття:

а) природне;

б) вимушене.

1.Природне безробіття набуває форми добровільного, фрикційного,
інституціонального:

а) добровільне безробіття виникає внаслідок того, що деякі працівники не
хочуть працювати за пропоновану їм зарплату, але приступили б до роботи,
якби плата була вищою;

б) фрикційне безробіття пов’язане з постійним рухом населення з одного
регіону в інший, із зміною професій. Для нього характерним є стан пошуку
або очікування роботи в найближчому майбутньому;

в) інституціональне безробіття породжується самою будовою ринку робочої
сили, факторами, які впливають на попит і пропозицію робочої сили.

2. Вимушене безробіття – це безробіття, коли людина в працездатному віці
не працює з незалежних від неї причин, вона може і хоче працювати, має
достатню кваліфікацію, шукає роботу але не може знайти її, бо немає
вільних робочих місць. Серед форм вимушеного безробіття найбільш
поширеними є:

а) плинне безробіття – це частина промислової резервної армії праці, яка
то позбувається роботи, то знову знаходить її;

б) приховане безробіття – це витіснення дрібного виробництва великим і
розорення маси дрібних селянських виробників;

в) застійне безробіття – це явище, коли частина працездатного населення
живе випадковими заробітками;

г) сезонне безробіття виникає внаслідок сезонності праці в деяких
галузях ( туризм, сільське господарство, будівництво );

д) технологічне безробіття пов’язане з ліквідацією робочих місць
внаслідок модернізації, застосування нових технологій;

є) конверсійне безробіття виникає в зв’язку із скороченням галузей
військово-промислового комплексу.

Безробіття характеризується двома основними показниками:

а) рівнем безробіття;

б) тривалістю безробіття.

Рівень безробіття – це відношення кількості офіційно зареєстрованих
повністю безробітних до кількості працездатного населення.

Рб = (Кб : Кn) х 100 , де

Рб – рівень безробіття;

Кб – кількість безробітних;

Кп – кількість працездатного населення.

Недоліком цього показника, з одного боку, є те, що часткова зайнятість,
а також не включення до нього тих, хто втратив надію на отримання
роботи, знижує фактичний рівень. Це, зокрема, стосується сучасної
України, де майже кожен другий робітник працює не повний робочий день,
знаходиться у вимушеній відпустці, але офіційно не зареєстрований у
службі зайнятості як безробітний. З іншого боку, приховування інформації
про зайнятість у тіньовій економіці завищує показник рівня безробіття.

Безробіття в Україні

Новим явищем у соціальному житті України є вивільнення працівників
(тобто їх скорочення з ініціативи адміністрації підприємств та
організацій) з різних галузей народного господарства і поява
безробітних. За останні роки щорічно вивільнялося з різних галузей
народного господарства близько 200-273 тис. чоловік. Причому майже
половина з них працювали у різних галузях промисловості. З інших галузей
економіки значне вивільнення відбувається на транспорті і зв’язку, у
торгівлі і громадському харчуванні, будівництві, науці і науковому
обслуговуванні та в освіті.

Одночасно з вивільненням працівників має місце і певний рівень попиту на
робочу силу. За останні роки цей попит не перевищував 36 тис. чоловік.
Майже третина цього попиту припадає на галузі промисловості. Нині рівень
зайнятості трудових ресурсів України досягає 72%, або майже 23 млн.
чоловік. Нижче цього середнього рівня зайнятість трудових ресурсів в
Автономній Республіці Крим, Закарпатській, Івано-Франківській,
Львівській, Одеській та Чернівецькій областях. Найвищий рівень
зайнятості трудових ресурсів характерний для Київської, Сумської,
Полтавської, Кіровоградської та Чернігівської областей. Певна частина
працездатного населення України офіційно зареєстрована як безробітні.
Нині в Україні зареєстровано близько 1 млн. безробітних.

Рівень безробіття є досить диференційованим по окремих регіонах України.
Нині найвищий рівень зареєстрованого безробіття характерний для західних
областей республіки — Волинської, Житомирської, Закарпатської,
Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської. Найнижчі показники
рівня безробіття склалися в Одеській області, м. Києві та Севастополі.

Враховуючи демографічну ситуацію, яка склалася в різних регіонах
України, можна передбачити, що при нинішньому рівні створення нових
робочих місць у західних областях і природному прирості населення рівень
безробіття в майбутньому набуде в цьому регіоні ще більшої гостроти.

Впровадження ринкових механізмів господарювання вимагає від держави,
регіональних органів управління завчасної розробки та реалізації
соціальних гарантій у сфері зайнятості населення працездатного віку. Тим
більше, що значна частина населення зараз перебуває в умовах вимушеної
неповної зайнятості. Лише чисельність працюючих в режимі неповного
робочого тижня (дня) перевищує 2 млн. чоловік.

Впровадження ринкових реформ повинно мати чітке узгодження з розробкою
загальнодержавними та місцевими органами влади запобіжних заходів щодо
зайнятості населення.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020