Реферат на тему:

Співвідношення попиту та пропозиції і ціноутворення

План

1. Економічна природа попиту та пропозиції

2. Діалектична залежність попиту і пропозиції, співвідношення їх

3. Фактори, що визначають попит і пропозицію

1. Економічна природа попиту та пропозиції

Попит і пропозиція є невід’ємними категоріями ринкової організації
господарювання, що виражають об’єктивні економічні відносини товарного
виробництва. З розвитком суспільної організації товарного виробництва і
змінами в системі господарювання змінюються конкретні способи мікро і
макроекономічного регулювання попиту і пропозиції. Незмінним залишається
загальноекономічний зміст цих категорій ринкової економіки.

Попит визначає сукупну суспільну чи ринкову потребу в товарах
(послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі.
Попит завжди конкретно визначений, має властивість динамічно змінюватись
під впливом ряду факторів. Розглянемо принципові моменти, що уточнюють
поняття економічного змісту попиту. По-перше, останній тісно пов’язаний
з реальними суспільними потребами, але не збігається з їхньою кількісною
визначеністю. По-друге, попит залежить від платоспроможності покупців,
тобто від забезпеченості потенційної потреби в товарах і послугах
грошовим покриттям. Отже, універсальною формою вираження попиту є гроші
(обсяг сумарної вартості товарів чи послуг, що можуть бути куплені).
По-третє, суб’єкт попиту репрезентує сферу споживання (виробничого чи
особистого) і представлений на ринку покупцем. Об’єктами попиту можуть
бути будь-які об’єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і
певну корисність для споживання.

Пропозиція представлена результатами господарської діяльності
(виробництва], що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені
на ринок у певному обсязі і в певний час. Як функція і результат
товарного виробництва пропозиція представлена відповідними суб’єктами —
продавцями. Еволюція товарного виробництва і розвиток суспільного поділу
праці зумовили переміщення функції реалізації товарів та послуг на ринку
від безпосереднього виробника до торгівлі. Вплив цієї функції на стан
пропозиції може бути вагомим, але вирішальною передумовою ринкової
пропозиції залишається обсяг виробництва. Розбіжність у кількісній
визначеності виробництва певних продуктів чи послуг та пропозиції їх
може зумовлюватися відставанням у розвитку виробничої інфраструктури, що
відповідає за своєчасну появу результатів виробництва на ринку
(транспорт, зв’язок, заготівля). Іншою причиною можуть бути технологічні
та організаційно-економічні порушення, що призводять до невідповідності
споживчих якостей вироблюваної продукції чи послуг існуючому попиту.

2. Діалектична залежність попиту і пропозиції, співвідношення їх

Економічні засади органічної поєднаності попиту і пропозиції випливають
з нерозривності процесу відтворення економічного життя (єдності фази
виробництва, розподілу, обміну та споживання продукту) і пов’язані з
універсальною товарно-грошовою формою такого відтворення. Співвідношення
попиту і пропозиції відбиває конкретні пропозиції виробництва і
споживання з урахуванням вартісно-цінової визначеності товарів (послуг).
Діалектика взаємозалежності попиту і пропозиції з точки зору їхньої
первинності-вторинності не вичерпується відомим положенням про пріоритет
виробництва. Попит має значно складніше і вагоміше значення як стимул
розвитку виробництва і пропозиції.

Рушійна сила попиту стала особливо помітною зі становленням сучасного
постіндустріального інформаційного суспільства. Швидкий розвиток
фундаментальної науки і принципово нові технологічні рішення викликають
до життя нові потреби як у самому виробництві, так і в сфері споживання.
Разом з помітним зростанням реальних доходів населення ці фактори
створюють передумови для поглиблення суспільного поділу праці,
підвищення її продуктивності і розширення пропозиції нових товарів та
«послуг на ринку.

Співвідношення попиту і пропозиції залежно від рівня аналізу
характеризує макро чи мікроекономічні процеси. На макроекономічному
рівні розглядається співвідношення сукупних попиту та пропозиції, які є
характеристиками суспільного процесу відтворення в цілому.
Мікроекономічною характеристикою є співвідношення ринкового попиту та
ринкової пропозиції.

Співвідношення сукупних попиту і пропозиції показує можливості
суспільного виробництва щодо задоволення народногосподарських і
особистих потреб. Воно характеризується певними галузевими пропорціями
виробництва валового суспільного продукту (сукупного чи кінцевого)
порівняно з пропорціями споживання продуктів відповідних галузей (або з
потребою в них). Зіставлення відповідних показників виробництва і
споживання, а саме їх вар-тісно-грошових обсягів, що реально
сформувалися в народному господарстві, визначає співвідношення сукупних
попиту та пропозиції, їх відповідність чи незбалансованість.

Високим рівнем відповідності сукупної пропозиції сукупному попиту
характеризується змішана економіка країн Західної Європи, Японії тощо.
Характерним для їхніх економік є співвідношення

де ПОс — сукупний попит; ПРс — сукупна пропозиція.

Сукупна пропозиція не обов’язково формується лише за рахунок
внутрішнього виробництва. Додатковим джерелом задоволення сукупного
попиту є імпорт продукції. У збалансованій змішаній економіці частина
сукупного попиту може покриватися за рахунок імпорту товарів на кошти
від експортних операцій з іншими товарами. Отже, попередня рівність буде
такою:

де Е — експорт; І — імпорт.

Нерівність пропозиції може бути двох видів. За умов хронічної стагнації
при дефіцитності виробництва характерним є перевищення попиту над
пропозицією, тобто ПОс > ПРс ± (Е/І). І навпаки, кризі перевиробництва
відповідає нерівність ПОс < ПРс ± {Е/І). Найвагомішими факторами, що визначають співвідношення, є такі загальноекономічні пропорції: між сукупним суспільним і чистим продуктом, між необхідним та додатковим продуктом, між продуктивністю праці та її оплатою в сфері матеріального виробництва, між суспільним нагромадженням і споживанням тощо. h j j 9них і суб'єктивних факторів безпосередньо на ринку товарів, послуг, цінних паперів, робочої сили тощо. Вони визначають відповідність платоспроможної потреби в окремих видах товарів" їхній наявності в обігу на ринку. Ринкове співвідношення попиту і пропозиції є об'єктивною точкою для регулюючої роботи ринку, дії закону вартості, свідомої управлінської діяльності господарюючих суб'єктів. Прояви регулюючого впливу ринкового співвідношення попиту та пропозиції близькі за деякими ознаками до функцій закону вартості, хоча й мають суттєві відмінності. Як індикатор задоволення суспільних потреб незадоволений попит чи надлишкова пропозиція свідчать про певне ставлення споживача продукції чи послуг до їх споживчої вартості, тому є факторами постійного вдосконалення виробництва товарів чи послуг. Стимулюючий вплив співвідношення ринкового попиту та пропозиції виявляється в бездефіцитній економіці і в напрямі контролю над розміром витрат виробництва і цінами на ринку. Виробники під тиском обмежень платоспроможності споживачів і з метою підтримання конкурентоспроможності вимушені дбати про зниження витрат виробництва і, зрештою, цін. Відносна незбалансованість попиту та пропозиції на ринку веде до перерозподілу самих факторів виробництва (засобів виробництва, робочої сили, природних ресурсів) між галузями виробництва. Провідною тенденцією такого перерозподілу є рух потенційних умов виробництва у ринковій сфері, де не забезпечено платоспроможний попит споживача. Виробник реалізує свій економічний інтерес - створює вартість, що після реалізації продукції на ринку дасть змогу отримати прибуток, забезпечити розширене відтворення виробничого процесу і повніше задовольнити потреби самих виробників. Наведені взаємозв'язки розкривають механізм дії закону попиту і пропозиції, причинно-наслідкову залежність вартісно-цінової визначеності товарів від співвідношення попиту і пропозиції. 3. Фактори, що визначають попит пропозицію Коливання ринкового попиту і пропозиції зумовлюються багатьма факторами. Класифікація їх дає змогу не тільки проаналізувати причини змін ринкової кон'юнктури, що відбулися, а й передбачити можливі зміни залежно від пануючих тенденцій. Систематизація факторів створює теоретичні передумови для свідомого управління динамікою попиту і пропозиції та широко використовується в сучасній практиці маркетингу на мікроекономічному рівні. Визначальні фактори формування попиту і пропозиції на ринку наведено в табл. 4, де принципово виділяються дві великі групи факторів: об'єктивні та суб'єктивні. Відмінність між цими факторами, класифікованими за певними ознаками, полягає у сфері дії, інтенсивності впливу, ступені керованості з боку господарюючих суб'єктів. Розподіл факторів попиту і пропозиції має дещо умовний характер. Це пояснюється відносною самостійністю попиту і пропозиції як ринкових характеристик, органічною взаємозалежністю їх. Сукупність факторів, що є провідною для ринкового попиту, визначає також кількісні та якісні характеристики ринкової пропозиції товарів та послуг, хоча механізм впливу однойменних факторів на попит і пропозицію може дещо відрізнятися. HYPERLINK "" \t "_blank" У наведеній класифікації однойменні фактори, що впливають на ринкові попит і пропозицію, подані переважно суб'єктивними (психолого-традиційними, естетичними) і природнокліматичними факторами, які є загальними неекономічними факторами. На попит і пропозицію суттєво впливають уподобання та смаки людей, мода, місцеві традиції та релігія, а також особливості погоди, природні ресурси, рельєф тощо. Вирішальними і для попиту, і для пропозиції є економічні та соціальні фактори. Це пояснюється сталими особливостями формування виробничих і соціальних відносин у сфері виробництва й обігу. Якщо для ринкового попиту визначальними економічними факторами є базовий рівень розвитку потреб і задоволення їх, рівень доходів, принципи їх розподілу та структура цін, то пропозиція найчутливіше реагує на зниження витрат виробництва. Це передусім рівень автоматизації, механізації та комп'ютеризації процесів, здешевлення і заміна компонентів виробництва, розвиненість інфраструктури, характер державного регулювання підприємництва. Соціальні фактори, впливу яких зазнають на собі попит і пропозиція, є, врештірешт, похідними від класово-професійної структури суспільства, стану культури та освіти. Їхній вплив має довгостроковий характер і відзначається інерційністю. Частка коштів на культуру, науку і освіту, яку виділяють держава і підприємства, на роки вперед може визначити процвітання чи відставання національних сфер (галузей) виробництва і споживання. Формування відповідних ринкових пропорцій у цьому випадку буде віддзеркаленням дії цих факторів суспільне значущих за своєю природою. Тісно пов'язані з соціальними демографічні фактори. Це чисельність і склад населення, народжуваність і відтворення працездатного населення, формування і розміри сім'ї. Вони є первинними для пропорцій суспільного виробництва і ринкових співвідношень. Механізм впливу найдієвіших факторів попиту і пропозиції покладений в основу маркетингу. Визначення життєвого циклу окремих товарів та планування їх збуту HYPERLINK "http://click02.begun.ru/click.jsp?url=4vrJyJMMg4PkD-5XiriRVf2kk9RpgYTNz ilousH7rE-kVExNDxZqcaD8U6lxSMROHUCPMIrVLNJ5ByOs4nck2lbcWNVn62DlTil6ML7Nk sqYLsAWi2DLxy7upyBlnin5OaHOv5NGwqWX5zv6h6irG-IDkfuXsmGTvjP*um*e5ZG0gAto3 IY*0OCulru2vg-Cajc*sxrEdBcuWU грунту ється на так званій сегментації ринків. Відповідно до частки факторів формується модель з системою ринків-сегментів: географічним (площа місцевості, клімат, щільність населення і компактність проживання), психологічним (співвідношення суспільних груп, спосіб життя, характерні типи особистості), демографічним (статевовікова структура, розміри сім'ї) тощо. Сегментація ринку сприяє ефективній організації його, зменшенню суспільних та індивідуальних витрат виробництва тощо.

Похожие записи