До питань Економічної теорії

(узагальнені матеріали, завдання і тести)

Ринкова система і організація підприємництва

Ринкова система і важливі питання економіки.

Суб’єкти ринкової економіки.

Приватизація і її форми.

Література, тести, контрольні питання.

Ринкова система і важливі питання економіки.

Ринкова система – це система вільної підприємницької діяльності. Вона
охоплює питання:

Скільки товарів і послуг необхідно виробляти.

Що треба виробляти.

Як треба виробляти продукцію.

Куди і кому реалізувати продукцію.

Як удосконалювати виробництво.

Ринкова система – це механізм зв’язку попиту і пропозиції через систему
цін і ринків, який побудований на мотивах отримання прибутку.

Конкурентна ринкова економіка стимулює технічний розвиток.

В ринковій економіці відсутній адміністративний контроль за виробництвом
і споживанням. Функції контролю виконує механізм конкуренції. Вона
створює певну відповідність між приватними і суспільними інтересами.
Фірми домагаються збільшити свої власні вигоди (отримання прибутків) і
тим самим сприяють забезпеченню державних чи суспільних інтересів.

Що виробляти і скільки по яких цінах продавати, кому і де – визначається
механізмом попиту і пропозиції, нормою прибутку, курсом акцій, курсом
валют, позичковим процентом. З розвитком суспільства ринкова економіка
розвивається і удосконалюється, роблячи курс на соціальний захист
населення. соціальна ринкова економіка шляхом антимонопольної політики
держави захищає споживачів від розгулу підприємців, резулює її, створює
умови для приватного підприємництва, конкуренції, отримання прибутку.

2.Суб’єкти ринкової економіки – це відокремлені власники. Власник має
право володіти, користуватися і розпоряджатись своїм майном. Існує 2
форми власності: державна і приватна.

Приватна – це одноосібні власники, група власників(різні товариства,
кооперативи) і орендатори (власники своєї продукції).

Приватне підприємництво переважно існує у 3-х формах:

Одноосібне підприємство. Ним володіє одна людина, яка сама собі є
господарем і має великий стимул до праці, але обмежена фінансовими
можливостями для великого розвитку.

Товариства. Два або більше окремих осіб які узаконили володіння
підприємством і його управлінням.

Корпорації. Володіння визначається в пакетах акцій. Власники корпорації
називаються акціонерами.

3.Приватизація і її форми.

Приватизація – це перехід у власність громадянина або громадянина всіх
або частини акцій (поїв) акціонерних товариств, товариств, підприємств.

Форми приватизації:

а) купівля-продаж підприємства продаж на аукціоні, продаж на конкурсі
комерційному і некомерційному – інвестиційному.

б)перетворення підприємств у акціонерні товариства з подальшим продажем
акцій.

За приватизацію відповідають державні органи.

Ринкова економіка і приватизація

Тест І-1: Ринковій економіці характерні:

а)тотожність приватних і суспільних інтересів;

б)протиріччя між приватними і суспільними інтересами.

Тест І-2: В ринковій економіці продукт розподіляється між споживачами:

а)на основі їх бажання і здатності оплати за нього існуючу ринкову ціну;

б)на основі їх бажання придбати даний продукт.

Тест І-3: Для сучасних умов характерні:

а)соціальна ринкова економіка, яка включає соціальну захищеність
трудівника і гарантії нормальних умов існування для кожної людини;

б)”Дика” ринкова економіка без соціальних регуляторів і гарантій;

в)ринкова економіка при якій немає всіх умов для захисту людини і
нормальних умов для проживання.

ТестІ-4: Ринкова економіка відображає:

а)систему хаосу і анархії;

б)складний механізм координації, який діє через систему цін і ринків.

Тест І-5: Під приватизацією розуміємо:

а)процес придбання громадянами у власність або їх об’єднань всіх або
частини акцій колишніх державних підприємств;

б)передача підприємств для ведення господарювання трудовому колективу.

Тест І-6: Власність – це:

а)приналежність права користування;

б)право володіння, розпорядження, користування в сукупності.

Тест І-8: Інвестиції у розвитку підприємства забезпечують:

а)ваучерну приватизацію;

б)грошову приватизацію.

Неправильну відповідь викреслити.

Література. Посібник по економічній теорії. Мочерний “Экономист”
К.Маккоменлл, С.Брло. “Экономика” С.Фишер, і ін.

Контрольні питання для виступів.

1.Назвіть основні питання економіки.

2.Види підприємництва.

3.Форми приватизації.

4.Соціально орієнтовна ринкова економіка.

Попит і пропозиція

Стабільність ринкової ціни

Попит: Пропозиція:

Ціна за 1 т. в тис. грн. Загальна кількість Загальна кількість

Попиту в т. пропозиції товару в т

………………………………………………………………
………………….

5 2 7

4 3 6,5

3 5 5

2 9 4

Ціна падає – попит?

Ціна збільшується – попиту?

Крива попиту (функція попиту від ціни)

ціна

Ціна падає – пропозиція?

Ціна збільшується – пропозиція?

Рівновага ціни

Ціна за 1 кг. Загальна кількість попиту Загальна кількість пропозицій

5 2500 кг. 15000 кг.

4 5000 кг. 12500 кг.

3 8500 кг. 8500 кг.

2 14000 кг 5000 кг.

1 20000 кг. 1000 кг.

Тес І-9: Для якої моделі ринку характерно застосування наступних
прийомів зміцнення своїх позицій для збільшення прибутку?

а)маніпуляція кількістю пропозицій товару і ціною;

б)організація картерлів;

в)лідерство у цінах;

г)реклама з акцептом на особливі якості свого товару. Товарні знаки,
торгові марки;

д)зниження витрат, підвищення якості.

Поставне “+” у потрібному стовпчику:

а б в г д

1.чиста монополія

2.монопольна конкуренція

3.олігополія

4.чиста конкуренція

Чиста монополія: одна фірма є єдиним виробником продукту, єдиний
продавець диктує ціну.

Чиста конкуренція: багато підприємств-продавців, в усіх стандартна (одна
і та) продукція. Продавець не може контролювати ціну.

Монопольна конкуренція: багато продавців на ринку і багато схожих
товарів, багато фірм роблять наголос на торгові знаки і фабричне клеймо.

Олігополія: декілька фірм контролює ринок певного товару чи послуг. Ні
одна фірма не має права саму змінювати ціну, приділяється увага новим
моделям виробів і їх цін.

Чиста конкуренція, чиста монополія в реальному житті знаходиться між
цими крайностями.

Еластичність попиту і пропозиції

Еластичність – інтенсивність реакції покупців.

зміни закупок в %

Перехресна еластичність – це залежність попиту не тільки від ціни
товару, але й від цін інших товарів.

Приклад:

Ціна масла збільшилась на 10%, що привело до скорочення його продажі на
5%. Яка еластичність попиту?

=0,5(%)

а)нееластичний попит є тоді, коли при закупках кількість товару
збільшується менше, ніж на 1% на кожний % зниження ціни цього товару,
(слаба реакція).

б)еластичний попи має місце, коли попит зростає більше, ніж на 1% на
кожний % зниження ціни (сильна реакція).

в)одиночна еластичність має місце, коли закуповуючи кількість виростає
на 1% при зниженні ціни на 1%.

Попит і теорія обмеженої корисності.

Закон спадаючої обмеженої корисності говорить, що внаслідок того, як ви
споживаєте все нові одиниці одного і того ж товару, росте загальна
корисність, отримана вами, але при цьому вона зростає все більш
повільнішими темпами (повільніше) внаслідок того, що обмежена корисність
даного товару *або додаткової вартості, принесена останньою одиницею)
має тенденцію до скорочення:

Кількість спожитого товару Загальна корисність Обмежена корисність

0 0 0

1 4 4

2 7 3

3 9 2

4 10 1

5 10 0

Якщо людині для задоволення його потреб необхідно 10 пляшок води, а в
його розпорядженні є 50, то мішок води в 40 пляшок (50-10) не буде мати
ніякої цінності споживчої. Якщо у нього буде тільки 10 пляшок, то кожне
із них має споживчу цінність, тому що кожна із них задовольняє його
потреби.

Отже, величина цінності матеріальних благ визначається величиною
корисності, яку приносить людині та чи інша річ. (Мова не йде про
загальну корисність, а про обмежену корисність речі).

Закон спадаючої обмеженої корисності допомагає пояснити закон спадаючого
попиту.

Із збільшенням кількості запропонованого товару ціни на кожну одиницю
падають, тому що кожна порція товару задовольняє все менше справжню
потребу і ціниться менше, ніж попередня.

Розподіл доходів між групами населення. Індивідуальний і сімейний дохід.

Диференціація заробітків пояснюється співвідношенням попиту і пропозиції
на дану професію.

На практиці ставки зарплати різні:

Робітники – неоднорідні. Розрізняються по здібностях, рівнем підготовки
і освіти, і в результаті попадають в не конкуруючі один до одного
професіональні групи.

Види робіт розрізняються своєю захопливістю (будівельник має вищу
заробітну платню, ніж банківський працівник).

Ринки праці переважно характеризуються неудосконаленою конкуренцією
через географічні умови та ін.

Тест І-10: виділіть правильну відповідь.

Диференціація заробітку

пояснюється а б

Цінністю і кваліфікацією праці Співвідношення попиту і пропозиції на
дану професію

ТестІ-11:

Підвищений попит на дану професію пояснюється: а б в

Приналежність працівника до не конкуруючої непрофесіональної групи
Незахоплююча робота, риск Недосконала конкуренція, географічне обмеження

Непотрібне в стовпиках викреслити.

Вправа:

Вкажіть правильне визначення:

1)Векселя; 2)Облігації; 3)Акції.

Макро-

Гроші:

Тест ІІ-1:

а)гроші – це особливий суспільно визначений товар, який виконує роль
загального еквівалента;

б)гроші – це вигідний соціальний інструмент, який виконує важливу
функцію для суспільства.

Тес ІІ-2:

1.Готівкові гроші.

а)банкноти, казначейські білети, монети;

б)записи на рахунках Центрального банку;

в)вклади в комерційних банках.

2.Безготівкові гроші.

а)записи на рахунках Центрального банку. Вклади в комерційних банках
(форми розрахунку: чеки, акредитиви, платіжні вимоги).

б)банкноти, монети, казначейські білети.

Тест ІІ-3:

1.Кількість грошей, необхідних для обороту, прямо пропорційна:

а)розміру виробленого продукту;

б)цінам на товари;

в)кількістю оборотів одної грошової одиниці.

2.Кількістю грошей, необхідних для обороту, обернено пропорціональна:

а)кількості оборотів однієї грошової одиниці;

б)цінам на товари;

в)розміру виробленого продукту.

Тест ІІ-4:

1.Потреба в грошах для придбання товарів і послуг форумує:

а) попит на гроші для операції;

б)попит на гроші з боку активів.

Тест ІІ-5:

а)Випускати золоті гроші також вигідно, як продавати золоті зливки;

б)Випускати золоті монети вигідніше, ніж продавати золоті зливи: — у
злитків тільки вага, а у золотих монет є ще і капітал, і курсова
вартість.

Тест ІІ-6:

Чи було вигідно чоканити металічні монети із чистої міді?

а) так, ці монети мали б цінність;

б) ні, тому що при підвищенні цін на мідь монети пішли б у переплав.

Тест ІІ-7:

Якщо із обороту зникнуть монети і готівка, а залишаться тільки чекові
платежі і кредитні карточки, то:

а)можна говорити про зникнення грошей;

б)не можна говорити про зникнення грошей, так як “електронні гроші”, які
залишилися, виконують функції грошей.

Тест ІІ-8:

На грошовому ринку відносно стійкою величиною є:

а)попит на гроші;

б)пропозиція грошей.

Банки і кредитно-грошова політика

Функції центрального банку:

а)ведення операцій уряду (банкір Уряду);

б)емісія грошей;

в)контроль за діяльністю комерційних банків;

г)недопущення фінансової паніки і фінансового краху комерційних банків,
збережень резервів комерційних банків;

д)регулювання кількості грошей в країні (як готівкових, так і кредитних,
банківських);

е)підтримання стабільності національної валюти.

Він не керується прагненням од прибутків, а слідує політиці, яка
покращує стан економіки в цілому.

Основна функція ЦБ – контроль за грошовою масою і кредитом.

Комерційні банки – приймають вклади від населення, підприємств, а також
надають кредити. Головна мета – прибуток. Ліцензія – від ЦБ.

Співвідношення позичкового капіталу від власного може бути 1:10; 1:20.
Підсилити надійність банківської системи ЦБ збільшує щорічно
обов’язковий мінімальний розмір статутного фонду комерційних банків.

Обов’язкова норма резервів встановлена ЦБ 1:10 або 10%.

1:20 або 20%.

Таблиця депозитів (ланцюг)

Зобов’язання Обов’язкові резерви Надлишкові резерви Гроші, які можна
давати в кредит

100000 20000 80000 80000

80000 16000 64000 64000

Якщо норма резерву 20%, то депозити розширюються у відношенні 5:1. Таким
чином можна мультиплікувати пропозицію грошей у країні.

= 5

Використовуючи грошовий мультиплікатор. Можна розраховувати розміри
збільшення чи зменшення загальної суми грошової маси при зміні норми
резервів.

Інструменти кредитно-грошової політики ЦБ.

Існує ти основних засоби кредитно-грошового регулювання з боку ЦБ.

Операції на відкритому ринку.

Зміни резервної норми.

Зміни облікової ставки.

Кожний із трьох способів впливає на зміну грошової маси в країні:

Продаж ЦБ цінних паперів комерційним банкам зменшить резерви їх, а це в
свою чергу перейде в зниження розмірів позик і відповідно до зменшення
пропозицій грошей в країні.

Зміни резервної норми. При збільшенні резервною норми зменшиться грошово
маса та кредитування і навпаки. (це роблять різко).

Зміни в обліковій ставці. Коли комерційні банки беруть позику у ЦБ вони
переводять ЦБ виписане на себе позичкове зобов’язання, яке гарантується
додатковим забезпеченням, переважно державними цінними паперами. ЦБ за
позику бере певний % платежу.

Ставка, яка береться ЦБ з позики, що надаються комерційним банком,
називається обліковою ставкою.

При її зменшенні – збільшується попит комерційних банків (і навпаки).
Одночасно збільшуються резерви їх і можливість давати кредити населенню,
підприємцям. Знижується банківський % за кредит – пропозиція грошової
маси збільшується в країні.

Отже, для збільшення грошової пропозиції приймаються такі дії ЦБ:
(політика дешевих грошей):

покупка державних цінних паперів на відкритому ринку у банків і
населення;

зниження передбаченим законом резервної норми;

пониження облікової ставки.

Політика дорогих грошей:

продаж державних цінних паперів на відкритому ринку;

збільшення передбачених законом резервної норми;

збільшення облікової ставки.

Тести для самоконтролю (виділіть правильні відповіді)

Тест ІІ-9:

Для збереження валют по вкладах:

а)банк повинен тримати в сейфах готівку, рівну сумі вкладів;

б)банк повинен держати в резерві тільки частину суми вкладів, а надлишок
грошових засобів над необхідним резервом він віддає під позики.

Тест ІІ-10:

Політика дешевих грошей включає наступні заходи:

а) – покупку цінних паперів у держави на відкритому ринку у банків та
населення;

зниження передбачених законом резервної норми;

зниження облікової ставки.

б) – продаж державних цінних паперів на відкритому ринку;

збільшення передбачених законом резервної норми;

збільшення облікової ставки.

Політика дорогих грошей включає заходи:

а) див. вище (тест 10);

б) див. вище (тест 10).

Тест ІІ-11:

Основна функція ЦБ є:

а)отримання прибутку;

б)регулювання загальної економічної ситуації в країні.

Тест ІІ-12:

Метою встановлення ЦБ банківських резервів є:

а)надання комерційним банкам ліквідності у вирішальний момент;

б)дії із сторони ЦБ на можливість комерційних банків до кредитування
через регулювання величини надлишкових резервів.

Тест: ІІ-13:

Найбільш ефективним засобом регулювання кредитно-грошового контролю з
боку ЦБ є:

а)операції на відкритому ринку (купівля-продаж цінних паперів);

б)зміни облікової ставки. (Поставте відмітку).

Контрольні питання:

Охарактеризуйте дворівневу банківську системі.

Які основні функції ЦБ?

Резервна норма і її значення.

Що таке грошовий мультиплікатор? Як він використовується для управління
грошовою масою в країні?

Інструменти грошово-кредитної політики ЦБ.

В чому суть політики дешевих і дорогих грошей?

Економічний цикл. Інфляція. Зайнятість.

Економічний цикл: піднесення і спади.

Кожна держава має прагнення до економічного росту повної зайнятості,
стійких цин, нарощення об’ємів експорту.

Але довготривалий економічний розвиток не є рівномірним, є циклічним.

Цикл включає в себе 4 фази: спад, депресія, пожвавлення і піднесення.

Бум – економіка працює на фініші своїх можливостей, спостерігається
повна зайнятість інвестиції і розходи покупців дуже великі.

2.Темпи росту валового національного продукту (ВАП). Дефлятор ВНП.

ВНП – ринкова вартість всіх кінцевих благ, вироблених у країні протягом
року.

Враховуються тільки кінцеві блага, незакінчений продукт виключається,
щоб у ВНП не було повторного рахунку.

Вартість ВНП залежить не тільки від кількості виробленого продукту, але
й від цін.

Тому розглядають реальний і номінальний ВНП. Номінальний – це ВНП в
поточних цінах. Реальний ВНП – це ВНП, очищений від впливу індексу цін.
Це ВНП в незмінних цінах, тобто в цінах базового року.

Дефлятор показує зміну загального рівня цін або цінності грошей. Його
можна рахувати індексом інфляції.

ВНП – амортвідрахування – (другорядні) податки = НД (національний дохід)
– нова вартість створена за рік.

3.Зайнятість і безробіття.

Фрікційне безробіття зв’язане з пошуком або очікуванням роботи.

Структурне безробіття зв’язане з зміною попиту на робочу силу певних
професій.

Циклічне безробіття викликане із спадом, тобто з фазою економічного
циклу.

Повна зайнятість не означає абсолютну відсутність безробіття. Вона
означає відсутність тільки циклічного безробіття.

Безробітним вважається той, що приймає конкретні міри знайти роботу на
протязі певного періоду (в США – 4 тижні). готовий у любий час
приступити до роботи, немає заробітку, зареєстрований у службі
зайнятості.

Від яких факторів залежить рівень безробіття?

У Оукена є закон, який встановлює взаємозв’язок між економічною
активність і безробіттям. Якщо щорічний приріст реального ВНП на рівні
2,7%, то доля безробітних утримується на постійному рівні. Кожних
додаткових 2% приросту реального ВНП зменшує долю безробітних на 1% і
навпаки.

Правило 2:1 вказує яким повинен бути економічний ріст, щоб вирішити
проблему безробіття.

Також існує взаємозв’язок між безробіттям і недотриманням об’єктів ВНП.
Якщо фактичний рівень безробіття перевищує існуючий рівень 1%, то за
Оукеном відставання об’ємів ВНП складає існуючий рівень 2,5% (1:2,5).

Наприклад: рівень безробіття 9,5% при існуючому рівні 6%.

9,5-6=3,5(%); 3,5* 2,5=8,7(%) ненаповнено ВНП.

Інфляція і її наслідки.

Інфляція – це підвищення загально рівня цін. Суть інфляції – спадання
цінності і купівельної можливості грошей.

Причини інфляції:

Інфляція попиту. Попит надмірний, товаром не можна забезпечити.

Інфляція пропозиції. Надмірність товару над попитом, або підвищення цін
на енергію, сировину, а також не оправдані підвищення зарплати.

Фактори інфляції:

Дефіцит державного бюджету, який може ЦБ замінити емісію банк тон, а
комерційні – розширенням кредиту. В результаті збільшиться кількість
грошей, як готівкою так і не готівкових (проходить їх обезцінення).

Монополізм, у якого тенденція рівноважної ціни.

Високий рівень воєнної економіки, де оплата праці набагато вища і веде
до появи доходів, які не відповідають рості товарної маси.

Імпортована інфляція під впливом притоку в країну іноземної валюти,
рості цін на імпортні товари, знецінення курсу вітчизняної грошової
одиниці.

В залежності від темпу росту цін інфляції бувають:

По звучна – темпи росту не перевищують 5-10%;

Гіперінфляція – швидкий ріст номінальної грошової маси 1000% і більше
(породжує великий бюджетний дефіцит, розрушує нормальні економічні
відносини, прискорює фінансовий крах, визиває суспільно-політичний
безпорядок).

Як розрахувати рівень і темпи інфляції?

Споживчі ціни виросли: 1990 р. – в1,3 рази, 1991 – 8,5 раз, 1992 – в
9,5, 1993 – в 10 раз, 1994 – 3,2 рази, 1995 – в 3 рази. В індексах це
слало: 850%, 950%, 1000%, 320, 300%.

При цьому дуже важливу роль грає визначення прожиткового мінімуму.

В Росії взяли за основу вартість корзини з 19 продуктів на Україні – з
16.

В Франції – 200, в США – 400 найменувань товарів.

Інфляція змінює реальний зміст доходів населення.

Номінальний дохід – кількість грошей.

Реальний дохід – їх купівельна спроможність.

Зміни реального доходу = зміни номінального доходу – зміни рівня цін.

Якщо номінальний дохід виріс на 10% протягом року, а рівень цін
збільшився на 5% то реальний дохід підвищився на 5% (10-5).

Якщо в 1993 р. номінальні доходи на душу населення виросли в 9,5 рази,
індекс в 10,75 рази, то індекс реальних доходів = 952/1075* 100=90%.

Якщо номінальна заробітна плата на Україні на 2002 р. встановлена 140
грн., а вартість прожиткового кошика 314 грн., то які зміни є у реальних
доходах і який індекс реальних доходів?

140-314=-174 реальний дохід для відтворення нормального життя.

140/314*100=44,5%

Правило величини 70 дає можливість виміряти рівень інфляції через певну
кількість років (місяців), необхідних для подвоєння рівня цін.

Приблизна кількість років

подвоєння рівня цін

Правило 70 може бути використане і для інших вирахувань, через скільки
років подвоїться ВНП, якщо відомий щорічний темп його росту, 2,5%.

= 28 (років).

Хто програє від інфляції?

Пенсіонери і люди, які живуть на виплатах на соціальному забезпеченню.

Вкладники у банки, тому що банківський відсоток відстає від інфляції.

Працівники держсектору, які на окладах.

Ті, що віддали гроші в позику *кредитори). Віддали “дорогі гроші”, а
отримали через інфляцію “дешеві”.

Хто виграє від інфляції?

Ті, що живуть на нефіксованих доходах. Номінальні доходи можуть обігнати
ріс цін.

В 1993 р. працівник одержував зарплату 100 одиниць, в 1994 р. ціни проти
попереднього року виросли в 1000 раз, а його зарплата стала 600 тис.

Інший робітник отримував 250, а в 1994 р. – 250000. Які результати для
кожного дала інфляція?

Ті, що взяли грошів кредит (дебітори).

Ті, що вклали гроші у нерухомість.

Економічна політика в умовах безробіття і інфляції.

Перекваліфікація відповідно необхідності професій.

Покращення інформації про наявність робочих місць.

Покращення співвідношення між рівнем безробіття і рівнем інфляції.

Розвиток малого підприємництва.

Антимонопольна політика заморожуваних цін, контроль держави за цінами,
за ростом зарплати, політика податкового регулювання доходів.

Підтримка темпів економічного росту.

Політика повної зайнятості і стабільних цін.

Тести для самоперевірки (виділити правильні відповіді).

Тест ІІ-20:

Закономірність довгострокового економічного розвитку в тому:

а)що воно є рівномірним;

б)що вона є циклічним.

Тест ІІ-21.

Ринкова вартість всіх кінцевих благ, вироблених в Україні протягом року
– це:

а)валовий національний продукт ВНП;

б)чистий національний продукт ЧНП;

в)національний дохід НД.

Ринкова вартість всіх кінцевих благ, вироблених протягом року, за
мінусом амортизаційних відрахувань це;

а)валовий національний1 продукт (ВНП);

б)ЧНП;

в)НД.

Ринкова вартість всіх кінцевих благ, вироблених в країні протягом року,
за мінусом амортизаційних відрахувань (вартість замінених зношених
засобів виробництва), річних податків і державних субсидій – це:

а) ВНП;

б) ЧНП;

в) НД.

Тест ІІ-22:

Номінальний ВНП *100%

———————————— — це

реальний ВНП

а) дефлятор;

б) загальний індекс інфляції;

в) індекс споживчих цін.

Тест ІІ-23.

Повна зайнятість означає:

а) все населення має роботу;

б) при повній зайнятості існує природна норма безробіття, передбачаючи
вимушене існування фрикційного і структурного безробіття.

Тест ІІ-24:

Рівень безробіття:

а) число безробітних

————————— * 100%

робочу силу

б) число безробітних

————————— * 100%

все населення

Тест ІІ-25:

Інфляція:

а)це підвищення загального рівня цін;

б)це падіння цінності і купівельної спроможності грошей;

в)це ріс вартості життя.

Тест ІІ-26:

Підвищення цін на енергоресурси дає:

а)інфляцію попиту;

б)інфляцію пропозиції;

Надлишкова емісія грошей дає:

а)інфляцію пропозиції;

б)інфляцію попиту.

Тест ІІ-27:

Ціни поточного місяця:

а)рівень інфляції;

б)темп інфляції.

а)темп інфляції;

б)рівень інфляції.

Тест ІІ-28.

Головна проблема, створена інфляцією:

а) падіння рівня життя;

б)невизначеність економічної ситуації і несправедливого перерозподілу
багатства.

Вправа ІІ-3.

Валовий внутрішній продукт країни в 1992 р. становив 8 млрд. одиниць, в
1993 р. – 162,3 млрд., чи можна говорити, про ріс ВВП чи необхідно
врахувати інфляцію? Дефлятор ВВП в 1993 р. в % до попереднього року
склад 1075.

Визначити ВВП 1993 р. у співставлених цінах 1992 р.

Вправа: ІІ-4

“Розрахунок індексу реальних доходів”

Ціни споживчої корзини, виросли за 1991-95 рр. в 10000 раз.

За цей час середня зарплата виросла в 3000 раз (з 200 до 600000),
мінімальна пенсія – в 2000 (з 33 до 66000), максимальна пенсія – в 2000
(з 130 до 260000), стипендія студента — в 2000 (з 40 до 80000).
Розрахуйте індекс реальної середньої зарплати, пенсії, стипендії в 1995
р. у порівнянні з 1990 р. (базовим).

Приклад розрахунку. Зарплата працівника в 1990 р. складала 160 одиниць,
в 1995 р. 270000.

=240000

Друга частина завдання.

Протягом 1995 р. загальний рівень цін на споживчі товари виріс в 3,1
рази, а грошові доходи – 2,2 рази. Розрахуйте рівень реальних доходів у
кінці 1995 р. по відношенню до 1994 р. На скільки відсотків знизились
реальні доходи в 1995 р.?

Використайте для рішення формулу:

Третя частина завдання:

Рівень цін 1993 р. приймемо за 100%. В 1994 р. індекс цін дорівнював
320, в 1995 р. – 992.

Визначіть інфляцію 1995 р. відносно 1994 р.

Контрольні питання:

?40-60 років. Підйом закінчується бумом.

Що таке валовий і чистий національний прибуток? Потенціональний ВНП?
(ринкова вартість всіх кінцевих благ, вироблених в країні за рік (без
проміжних). Наприклад: у вартості машини шини коліс не враховуються, щоб
не враховувати 2 рази – чистий нац. дохід).

Що таке дефлятор ВНП? (ВНП – аморт. відрахування).

Деф. показує зміни загального рівня цін або цінностей грошей.

4.Види безробіття. (фракційне, структурне, циклічне).

5.Як визначити інфляцію?

6.Причини інфляції? (дефіцит державного бюджету, монополія, високий
рівень воєнної економіки, притоки іноземної валюти, товару).

7.Характеристика індексу споживчих цін і дефлятора ВНП, як показники
інфляції.

8.Якіф економічні і соціальні наслідки інфляції? (економічні –
невизначеність в ек. в майбутніх цінах; соціальний ріст вартості життя,
банкрутство банків. безробіття).

9.Яка політика практикується під час інфляції і безробіття?
(перекваліфікація, якість інформації про роб. місць, контроль над
зарплатою і цінами, антимонополістична політика).

Тема ІІ-5. Умови макроеномічної рівноваги.

Необхідність державного втручання.

Сукупний попит і сукупна пропозиція діють на встановлення рівноваги
загального рівня цін і рівноваги об’єму виробництва в економіці в
цілому.

1.Совокупний попит показує той об’єм національного продукту (товарів і
послуг), який споживачі, підприємства і уряд (держ. замовлення) готові
купити при любих можливих рівнях цін. Отже, чим нижчий рівень цін, тим
більший буде попит і навпаки.

Фактори сукупного попиту (не цінові):

З ростом доходів при тих же цінах попит на всі товари піднімається;

Якщо люди чекають росту цін, попит на всі товари піднімуться;

Ріст податків понизить попит;

Ріст державний замовлень веде до збільшення попиту на товари;

Зменшення податків підвищить попит на інвестиційні ресурси.

2.Совокупна пропозиція показує реальний об’єм національного виробництва,
який може бути зроблений (виготовлений) при різних рівнях цін.

Нецінові фактори, які впливають на пропозиції:

При здорожанні ресурсів у виробництві пропозиції товарів зменшиться;

При збільшенні продуктивності пропозиції збільшаться;

Зниження податків збільшує пропозиції.

3.Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Необхідність
державного втручання в економіку.

Економіка може знаходитися у стані рівноваги сукупного попиту і сукупної
пропозиції на основі рівноваги цін і рівноваги реальних об’ємів
виробництва, сама довго протриматись не може.

Економіка може розвиватися без потрясінь, з повною зайнятістю і помірним
ростом цін лише при умові державного регулювання.

4.Кейнсіанська теорія про необхідність інвестицій і мультиплікаторі
інвестицій.

Першим, хто відмовився від поглядів про здатність ринкової економіки до
саморегулювання і обґрунтував необхідність державного регулювання на
макрорівні, був видатний англійський економіст Джон Мейн орд Кейнс.

Для того, щоб вивести економіку із складу і ліквідувати безробіття
держава повинна стимулювати інвестиції. Для того, щоб показати
залежність змін ВНП від змін інвестицій, він впровадив поняття
мультиплікатор – коефіцієнт, який показує залежність змін ВНП від змін
інвестицій. При збільшення розмірів інвестицій ВНП буде рости набагато
більшими розмірами, ніж початкові грошові інвестиції. Отже, вони
приводять до мультиплікаційного (наростаючого) ефекту.

Після первинного ефекту виникає ІІ, ІІІ, ІV і т.д. Зайнятість в одних
сферах, породжує зайнятість в других і т.. Цей помножуючий ефект і
називається мультиплікаційним ефектом.

Тому держава повинна стимулювати інвестиції. Наприклад: ріст інвестицій
у будівельну індустрію тягне за собою 70 галузей, які її забезпечують,
для їх загрузки.

Тести для самоконтролю:

Тест ІІ-30.

В ситуації, коли всі ресурси задіяні, досягнутий певний потенціальний
об’єм ВНП, ріст попиту веде:

а)до збільшення пропозиції товарів;

б)до росту цін при незмінній пропозиції.

В ситуації, коли потенціальний об’єм ВНП ще не досягнутий. використані
не всі ресурси:

а)до збільшення пропозицій товарів;

б)до росту цін при незмінній пропозиції.

Тест ІІ-33.

Найбільш постійною частиною сукупного попиту:

а)інвестиції;

б)споживчі розходи.

Тест ІІ-35.

Згідно теорії Кейнса держава повинна:

а)стимулювати інвестиції і споживчий попит;

б)стимулювати збереження.

Тест ІІ-36.

При зростанні інвестицій:

а)ВНП зростає в набагато більших розмірах, ніж початкові грошові
інвестиції в силу мультиплікаційного ефекту.

б)ВНП зростає в тому розмірі, що і інвестиції.

Контрольні питання:

Чим характерний сукупний попит і сукупна пропозиція, в чому відмінність
їх від індивідуального попиту і пропозиції?

Чому необхідне державне втручання в економіку на макрорівні?

Яку роль у стимулюванні сукупного попиту грають інвестиції?

Регулювання державою макроекономічної нестабільності.

Два підходи до регулювання сукупного попиту: (кейнсіанці і монетаристи).

Фіскальна (податково-бюджетна) і монетарна (грошова) світоглядна
концепція у макроенокоміці – це втручання держави для впливу на сукупний
попит, який вважається головним. Буде попит – буде пропозиція.

Сукупний попит + споживчі розходи + інвестиції + держ. закупки.

Діючи хоча б на одну із 3-х складових сукупного попиту, держава може
його збільшити (це думка кейнсіанців).

Монетаристи рекомендують регулювати сукупний попит шляхом дії кількості
грошей в обороті.

Звідки,

вартість ВНП = кількості грошей х кількість оборотів грошової одиниці,

це та кількість, яка є у населення для покупок виробничих

благ, тобто це сукупний попит. Вартість ВНП буде залежати

від сукупного попиту (це думка монетариста).

Отже, Кейнсіанська школа – це державне регулювання на ринку попиту і
пропозиції для забезпечення повного використання ресурсів і повної
зайнятості.

Монетаристська школа — це саморегулюючий ринок і державне втручання
повинно бути зведеного до мінімуму.

Згідно поглядів кейнсіанської школи зарплата і ціни мало еластичні
(більш стійкі) в залежності від зміни попиту і вони в короткому періоду
(при зміні попиту) приводять до росту виробництва з попередніми цінами і
зарплатою.

Згідно поглядів монетаристів ціни і запрала знаходиться у висок
еластичній залежності від зміни попиту.

Розглянемо кожну концепцію.

Фіскальна політика кейсіанство і регулювання сукупного попиту.

Фіскальна політика – це бюджетна політика, направлена на зміну сукупного
попиту шляхом зміни державних розходів і податків. Зменшення податків з
населення – збільшить споживчі розходи. Зменшення податків з прибутків
підприємств корпорацій приведе до росту інвестицій.

Ріст дер закупок стимулює виробництво, інвестиції.

Розрізняють недискримінаційну і дискримінаційну фіскальну політику.

Недискримінаційна фіскальна політика, впроваджені стабілізатори.

Впроваджені стабілізатори – це автоматично діючі норми, які вступають в
дію без необхідності прийняття додаткових заходів з боку уряду.

До них відноситься податкова система, в першу чергу прогресивні податки.
По мірі росту ВНП в період розквіту податкові поступлення автоматично
підростають, що стримує економічне піднесення і навпаки.

Трансферні платежі (соціальні виплати: по безробіттю, по бідності,
субсидії) мають протилежний характер. Вони скорочуються під час
економічного піднесення і збільшуються під час спаду виробництва,
внаслідок чого споживчі розходи збільшується , це стимулює попит і
забезпечує загрузку додактових потужностей. Встроєні стабілізатори
здатні зменшити коливання національного доходу приблизно на 1/3. Для
більш відчутних дій в темпах розвитку виробництва, інфляції і зайнятості
потрібні дискримінаційні фіскальні заходи. Це політика свідомої
маніпуляції бюджетом, з метою зміни реальних об’ємів виробництва і
зайнятості, контролю над інфляцією і прискорення економічного росту,
шляхом зміни податкових ставок, податкової структури і величини
розходів.

Кейнсіанська політика – регулювання сукупного попиту з допомогою
фіскального (бюджетно-податкової) і кредитно-грошового впливу.

При спаді виробництва кейсіанці рекомендують:

а)збільшити державні розходи на закупку товарів і послуг, щоб
компенсувати недостатній попит, не боячись при цьому дефіциту бюджету і
інфляції.

б)зменшити податкові ставки на особисті доходи і на прибуток, щоб
стимулювати інвестиції.

в)державі створювати робочі місця.

г)впливати на норму банківського проценту з метою більш дешевого
кредитування і розширення інвестицій.

При піднесенні виробництва зробити навпаки а, б, в, г.

В економічній літератур Кейнса звали людиною, яка відкрила дорогу
капіталізму в ХХ ст.. Його політика широко практикувалась після ІІ-ї
світової війни, внаслідок чого економіка швидко ожила. В 60 р. ХХ ст..
після надмірного дефіциту бюджету в конкретних країнах на озброєння
(холодна війна) Кейнсіанські методи регулювання стали критикувати.

3.Монетаризм і регулювання сукупного попиту. Мільтон Фрідмен і його
школа.

В 70-х роках причиною інфляції і зниження темпів росту економіки почали
вважати втручання держави.

На чолі наступу на кейсіанство стала чикагська школа, лідером якої був
Мільтон Фрідмен. Головна ідея його теорії: тільки гроші мають значення,
все залежить від кількості грошової маси в країні. Головне, по Фрідмену:
державі не втручатись у стихійний механізм ринку, механізм цін. Важливою
функцією ціни є передача інфляції, щоб вона своєчасно поступила до того,
хто її може використати. Цінова система вирішує це автоматично.

На думку Фрідмена, ринковий механізм не тільки найкращим способом
розприділяє ресурси між галузями, але й роз приділяє доходи між
власниками ресурсів: землі, капітальних споруд, людського капітул. Одні
наслідують від батьків капітальні блага, інші – своїми здібностями,
кожний діє у відповідності з тим, що має, і багато залежить від того, як
примінити свої здібності чи свій капітал. Держава по Фрідмену,
мінімально повинна втручатися в економічну і соціальну сферу, хіба
тільки контролювати пропозицію грошей, щоб не допустити різких спадів в
кількості готівки і кредитних грошей, тоді стабільність економічного
розвитку буде забезпечена. Монетарна концепція особливо ефективна у
боротьбі з інфляцією при невеликому спаді.

Правила монетаристів грошовішої політики.

Постійно підтримувати темпи росту грошової маси. Вони повинні бути
достатньо низькими, щоб не допустити значної інфляції від 2,5 до 8%.
Нижче цих границь може пройти скорочення виробництва.

Ця концепція стала використовуватися на початку 80-х років ХХ ст. в усіх
розвинутих країнах.

У 80-х роках політика моніторингу проводилась особливо у США і
Великобританії. З ростом безробіття і економічними спадами, скороченням
розходів на соціальну програму населення, ростом дефіциту бюджету
виявилась, що грошова політика здатна позитивно впливати на економіку
під час невеликих спадів.

Монетаризм в умовах України на початку 90-х р.

Грошове регулювання можливе лише при наявності розвинутого ринку і її
структури та ринкових інститутів: банки, біржовий і не біржовий ринок,
різні засоби платежів (готівка, чеки, депозити, векселя), ринок
капіталу, курс валюти і ін.

В Україні, де цього немає в достатньому розвитку, монетаризм не дасть
результатів, так як монетарне регулювання – це пряме обмеження
платоспроможності господарств, штучно доводячи їх до банкрутства.

Навіть у високого розвинутих капіталістичних країнах, які володіють
сильними важелями саморегулювання і то існує обмежений діапазон
переміщення його – в основному, для боротьби з інформацією при умові
відсутності глибокого спаду економіки і падіння курсу національної
валюти. З 1991 – 1995 р. в Україні спад виробництва перевершив більшу
половину. У багатьох підприємствах це привело до технологічного розпаду.
Цьому посприяли романтики монетаризму.

4.Критика фіскальної монетарної політики.

Як фіскальні важелі, так і немонетарні на ділі вимагають серйозного і
глибокого погодження із компетентними економістами і прийняття
необхідних законів, причому своєчасних. Часто приймаються рішення не для
людей, а вигоди окремих або невеликої групи людей, які при керівництві.

Грошова концепція – це стійкий попит на гроші і постійність швидкості
грошового обігу.

В дійсності такої стійкості ні короткотермінової, ні довготермінової в
Україні не було. Швидкість грошей в обороті різко змінювалась, особливо
в умовах інфляції (наша дійсність 1991-95 р.р.), тому монетаристські
заходи не завжди дають результати.

5.Теорія регулювання пропозицій.

Кейнсіанці і монетаристи виходять з необхідності контролю за сукупним
попитом. В 70 р. ХХ ст., щоб вирішити проблему макроекономічної
рівноваги, з’являється теорія регулювання через сукупну пропозицію.
Ідея: буде пропозиція – буде попит. Мотиви і стимули:

а)зниження податків;

б)доступність кредитів;

в)захист державною прав власника.

Розвиток економіки, згідно концепції пропозиції, залежить також від
того, як справно держава справляється з регулюванням вищесказаних
правил.

Фактично потрібно регулювати безпосередньо виробництво. Для цього
потрібно значних капіталовкладень. А для того, щоб це підтримати
необхідно:

а) різко збільшити пільги на інвестований капітал, амортвідрахування,
державні інвестиції, особливо у галузях, де працює велика кількість
людей (будівництво, промисловість, що орієнтована на експорт, сільське
господарство), а також сприяти розвитку малого бізнесу. В цьому не
зникає роль держави.

6.Індивідуальна політика і планування. В Леонтьєв і його праці.

Не можна сказати, що кожна країна обмежується вибором одного із 3-х
способів регулювання економіки. Більшість з них здійснюють свою політику
у відповідності з конкретною економічною ситуацією і національними
особливостями.

Японська політика передбачає:

виділення пріоритетних галузей для їх розвитку, продукція яких могла б
конкурувати на світовому ринку.

допомога держави пріоритетним галузям.

допомога держави непріоритетним галузям в їх модернізації і підготовці
кадрів.

Японія – єдина країна, яка найсильніше і найбільше поєднує
підприємництво приватне з державним плануванням.

Франція є світовим прикладом успішного державного планування. Ключеві
галузі промисловості (транспорт, енергетика. добувна промисловість) є
державною власністю. У Франції навіть приватний сектор задіяний в рамках
державного планування. Вихід любої фірми на основний ринок контролюється
державою. Всі представники різних галузей і фірм співпрацюють між собою.
під керівництвом держави і працюють на план. Існує відкрита інформація
обміну. Фірми відповідають за виробництво, дохід, попит, передбачений
планом.

Система державного регулювання Франції включає також шляхи боротьби з
монополізацією виробництва, керівництво цінами, контроль за оплатою
праці в стратегічним плануванням.

В економічній практиці Японії і Франції використовувались ідеї
вченого-економіста Василя Леонтєва, які побудовані на розробці таблиці
міжгалузевих зв’язків (міжгалузевий баланс), яка вимагає глибоких даних
про затрати на виробництво. потоках товарів, розподіл доходів, структурі
споживання і інвестицій. Він вважається апостолом планування у світовій
економіці. В його теоретичній платформі немає протиставлень між ринком і
планом, приватним підприємством і державним регулюванням.

Він поєднував економіку з кораблем. Приватна ініціатива – це вітер в
парусах, планування – руль, направляє економіку в потрібну сторону.
Леонтьєв є також противником економії на соціальних розходах і зарплаті.
Стратегічне планування по Леонтьєву дає можливість застосовувати
альтернативні комбінації різноманітних заходів економічною політикою.
Для цього необхідна систематична організована база даних. За приклад
брав Японію, яка домоглася надмірних досягнень в економіці через
здійснення принципу стратегічного планування з використанням моделей
міжгалузевого балансу.

7.Інституціонально-соціологічний напрямок економічної думки. Джон
Гелбрейт і його школа.

Наголос робиться на розширення державою соціальних програм, збереження
екології, збереження гарантійного доходу кожному члену суспільства
незалежно від трудового вкладу (школа Джона Гелбрейта). Він з’єднував
політекономію і економічну політику з соціологією. Цю мету, по
Гелбрейту, можна досягнути при вирішальній ролі крупних корпорацій.

Він проповідував теорію свідомого регулювання економіки. Рекомендував
впровадити прогресивне оподаткування, Гелбрейт прихильник мирної
соціалізації суспільства, ввівши термін “новий соціалізм” на підставі
свідомого розуміння підприємств. Теорія Гелбрейта і його прихильників в
більшій мірі направлена на майбутнє, відрізняється соціальною
відповідальністю за збереження довкілля, за соціальну гармонію і мир.

8.Модель народного капіталізму. Робітнича власність.

Представниками цієї ідеології були американські вчені Л. Келсо і
М.Адлер, які створили теорію “капіталістичної революції”. Вони вважали,
що бідою капіталізму є не приватна власність, а висока її концентрація.
На їх думку потрібно власність широко розподілювати серед трудового
народу, що забезпечить кожному свободу і необхідний рівень життя,
Робітники викуповують власність і через підвищення продуктивності праці,
участі в управлінні підприємствами сприяють росту прибутків (закриті
акціонерні товариства).

В Росії цю модель впроваджував С.Федоров у системі очної хірургії.
Кожний, хто був задіяний в операції, від прибиральниці до лікаря,
одержував певний відсоток оплати. Продуктивність праці зросла в 4 рази,
якість – у 12 раз. Всі працівники – власники акцій. При виході на пенсію
працівник може продати свій пакет акцій – за 200-300 тисяч доларів.
Маючи такі гроші можна жити на проценти.

9.Роль держави у змішаній економіці. Уроки реформ в Україні.

Важливим завданням держави є не тільки контроль за рівнем зайнятості і
інфляції, темпами економічного росту, алей:

1.забезпечення правової бази для функціонування ефективної ринкової
економіки;

2.захист конкуренції; антимонопольне законодавство;

3.перерозподіл доходів серед населення;

4.забезпечення переливів ресурсів у стратегічно важливі галузі, захист
навколишнього середовища;

5.розвиток експорту.

На Україні в період проведення реформ привілегіювала думка про повну
свободу суб’єктів ринкової економіки від держави (відмовлення від
державних замовлень, державної підтримки с/г і ін.).

Крім цього в Україні почали дуже легко позбавлятись, шляхом
приватизації, найбільш дохідливої частини державної власності
(енергетичної, стратегічної, воєнної), чим підривалася економічна основа
держави. Цього ніколи не робили в ринковій економіці держави Заходу.
Навпаки, вони посилюють роль держави і її контроль. Україні також
необхідно задіяти роль держави, особливо роль державного попиту для
стимулювання виробництва у ключових галузях, які визначають економічний
ріст, встановити контроль над ціноутворенням. Навести порядок в системі
управління державною власністю і державними фінансами, щоб
сконцентрувати засоби у держави, фінансово-промислових групах, як
орієнтовані на ріст, а не на спекуляцію. Відмінити всі незаконно
встановлені пільги. забезпечити знаття природної ренти не в приватні
кишені, а для держави, забезпечити нормальне комерційне використання
державного майна, провести податкову реформу.

Виділити правильні відповіді.

Тест: ІІ-38.

1.Основне рівняння, з якого випливає кейнсіанська політика регулювання
сукупного попиту:

а) сукупний попит = споживчі розходи + інвестиції + держзакупки;

б)вартість ВНП = кількість грошей в обороті х кількість оборотів
грошових одиниць.

2.Основне рівняння, з якого випливає монетаристська політика регулювання
сукупного попиту:

а)сукупний попит = споживчі розходи + інвестиції + державні закупки;

б)вартість ВНП = кількості грошей в обороті х кількість оборотів
грошових одиниць.

Тест: ІІ-39.

Сучасна економіка є:

а)економіка чистого капіталізму;

б)економіка змішана.

Тест: ІІ-40.

Яку концепцію відтворює таке твердження:

1.держава повинна стимулювати інвестиції, здійснювати соціальні
програми, не боячись бюджетного дефіциту, не боячись інфляції:

а)кейнсіанство;

б)монетаризм.

2.держава не повинна вмішуватися в економіку, здійснювати соціальні
програми, займатися податково-бюджетним і кредитно-грошовим
регулюванням. Одне, що сприяє стабільному розвитку економіки – це
підтримка рівномірних темпів приросту грошової маси:

а)кейнсіанство;

б)монетризм.

Тест: ІІ-41.

Монетарна політика дає найбільший ефект:

а)в умовах інфляції, коли всі ресурси задіяні, подальший ріст попиту не
може вплинути на ріст пропозиції (вимагається часу для технологічної
перебудови) і впливає тільки на ріст цін, що вимагає обмеження кількості
грошей в обороті.

б)в умовах перегрузки потужностей і спаду виробництва, не досить
платіжного попиту, коли інфляція визвана ростом цін на ресурси, а курс
національної валюти падає.

Тест ІІ-42.

Кому належить порівняння економіки з кораблем?

а)Мільтон Фрідмен, лауреат Нобелівської премії;

б)Василь Леонтьєв;

в)Джон Гелбрейт.

Тест: ІІ-43.

Якому напрямку економічної думки належить тезис про необхідність
забезпечення гарантованого доходу кожному члену суспільства незалежно
від трудового вкладу?

а)кейнсіонаська концепція;

б)монетариська концепція;

в)інституціально-соціологічний напрямок;

г)марксизм.

Тест: ІІ-45.

Яка теорія висуває слідуючий напрямок економічної політики? Зниження
податків, доступність кредиту, захист державною прав власника:

а)теорія регулювання попиту (кейсіанство, монетаризм);

б)теорія регулювання пропозиції.

Контрольні питання.

Назвати визначення рівняння кейнсіанців і визначальне рівняння
монетаристів.

Які основі положення кейнсіанської політики регулювання економіки?

Які основні положення монетристської теорії регулювання?

В яких економічних ситуаціях ефективна монетаристська політика?

На чому базується теорія пропозиції?

Основні положення інституціально-соціологічної школи.

Які доводи приводяться в користь робітничої власності і робітничого
самоуправління?

Дайте визначення змішаної економіки.

Міжнародна торгівля. Курс валют. Валютні системи.

Міжнародна політика є засіб, з допомогою якого країни можуть розвивати
спеціалізації, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і таким шляхом
збільшувати об’єм виробництва.

Розглянемо переваги міжнародної торгівлі.

1.Абсолютні і відносні переваги міжнародного розподілу праці і
міжнародної торгівлі. Протекціонізм.

Абсолютні переваги у виробництві продукції складаються тоді, коли одна
країна може випускати більш ефективної (через кліматичні географічні і
ін. умови), ніж друга. Марокко має переваги у вирощуванні мандаринів,
США – у виробництві комп’ютерів, Кувейт – у видобутку нафти.

Спеціалізуючись на тих чи інших виробництвах, для яких дані країни мають
абсолютну перевагу, проводять торговий обмін лишньої продукції одна з
одної отримують її більше, ніж старались би виробляти самостійно.

Відносні переваги в тому, що вартість виробництва продукту в даній
країні нижча, ніж в інших країнах.

При допомозі вільної торгівлі, беручи за основу для порівняння витрати,
світова економіка може досягнути більше ефективного розміщення ресурсів
і більш високого рівня матеріально добробуту. Не дивлячись на користь
вільної торгівлі, до тепер існує практика протекціоналізму.

Протекціоністські заходи:

Платежі. Фіксовані платежі використовуються для забезпечення додаткового
поступлення у бюджет.

Імпортні квоти (обмеження). Низькі імпортні квоти повністю забороняють
імпорт товару зверх визначеної кількості.

Нетарифні бар’єри. До них відноситься система ліцензування (вимоги до
імпортерів отримання ліцензій), заборони на імпорт вугілля.

Які мотиви обмеження зовнішньої торгівлі?

Захист галузей, зв’язних з національною обороною, захист сільського
господарства, захист досить багатих країн від напливу дешевої робочої
сили і напливу товарів, вироблених дешевою робочою силою. Крім цього
використання тарифів, квот і ін. бар’єрів робить імпортні товари і
послуги більш дорогими.

2.Торгові і платіжні баланси.

Торговий баланс – різниця між вартістю національного імпорту і експорту.
Він позитивний, якщо експорт переважає над імпортом і негативний, якщо
імпорт більший експорту. У першому випадку торговий баланс має активне
сальдо у другому має дефіцит.

Платіжний баланс включає в себе, крім торгового, іноземні позики,
проценти на них, доходи від інвестицій, транспортні платежі і обмін
фінансовими активами. Ці платежі поступають або в країну, або із країни.
Тому їх заносять в графу “доходи” або “розходи” (відповідно кредит і
дебет).

В кінці року визначають, що більше — приплив чи відплив, грошей. Якщо
відплив грошей більший, утворюється дефіцит платіжного балансу. Цей
дефіцит фінансується або позиками за рубежем, або продажею частини
активу, або недостача поступлень іноземної валюти відтворюється
резервами Національного банку.

Ефективність міжнародної торгівлі тісно зв’язана з рухом валютного
курсу.

3.Валютні курси і паритет покупної можливості. Валютна інтервенція.

Валютні курси – ціна грошової одиниці даної національної валюти,
вираженої в грошових знаках валюти іншої країни.

Існуючий курс обміну 2-х валют приблизно відповідає співвідношенню їх
покупної спроможності на даний момент. 1$ = 2 марки = 200 йєн (Японія),
за 1$, 2 марки і 200 йєн можна купити однакову кількість товарів.

На рух валютних курсів дуже впливає співвідношення між попитом і
пропозицією кожної валюти, впливають воєнні і політичні фактори. Тому
рух валютних курсів не співпадає із зміною покупної можливості валют.

Центральний банк має можливість впливати на валютний курс, скуповуючи
або продаючи свої грошові знаки (валютні інтервенції). Це веде до ще
більшого відхилення валютного курсу від покупної можливості валют.

Мета валютної інтервенції – вдержати курс національної валюти в певних
межах. Для цього ЦБ або скуповує або продає іноземну валюту на валютній
біржі. У І-му випадку курс національної валюти знижується, у ІІ-му –
росте. Якщо валютні записи ЦБ вичерпуються чи понижуються відносно
нормативів, то це означає, що немає чим підтримати курс національної
валютної одиниці і проходить її девальвації, тобто здешевлення відносно
долара функта стерлінга і т.д. Нормативи росту валютних резервів ЦБ
кожної країни погоджує із Міжнародним валютним фондом.

4.Ринок іноземних валют. Економічні наслідки зміни валютних курсів.

Ринок іноземних валют – це ринок де різні іноземні валюти обмінюються
один на одного. Вони характеризуються великою кількістю покупців і
продавців.

Зміни курсу валют веде до зміни внутрішніх цін, експортних цін,
зайнятості, рівновага виробництва.

Фактори зміни курсу валюти.

1.Підвищені доходи збільшують купівельну можливість як внутрі, так і на
зовнішньому ринку.

2.Втручання уряду у міжнародний валютний ринок при девальвації власної
валюти.

Заниження курсу гривні має негативні наслідки:

а)недопродано дорогі імпортні товари і досить дешеві вітчизняні
приводять до вивозу з України за безцінок сировини і ін. товарів.

б)ефективний експорт, особливо коли скуповують в середині країни товар
для вивозу за валюту по випадкових цінах, продають знову за валюту і
обмінюють по завищеному курсу на гривні.

Мають значний прибуток.

5.Валютна система і коректування платіжного балансу.

Заходи, які приймаються країною для ліквідації незбалансованості
залежать від прийнятої системи валютних курсів.

Система гибких, плаваючих курсів, при якому курс національної валюти
залежить від попиту і пропозиції іноземної.

Система твердих фіксованих валютних курсів. при якому зміна попиту і
пропозиції перешкоджає державне втручання.

В цілому система регулювання ЦБ плаваючих валютних курсів має величезні
переваги у налагоджені раціональних міжнародних зв’язків; особливо в
тому, що виробляти? Скільки? Для кого?

Виділіть правильні відповіді.

Тест ІІ-46.

Валютні курси визначаються: а Б

Паритетом покупної можливості валют Паритетом покупної можливості
валют, а також співвідношенням попиту і пропозиції на валюту.

Тест ІІ-47.

1 Пониження курсу національної валюти сприяє: а Б

Вигідному експорту, дорогому імпорту. Невигідному експорту, дешевому
імпорту

2 Підвищення курсу національної валюти сприяє: Не вигідному експорту,
дешевому імпорту Вигідному експорту, дешевому імпорту

Тест ІІ-48.

Валютні курси визначаються: а Б

Паритетом покупної можливості валют Паритетом покупної можливості
валют, а також співвідношенням попиту і пропозиції на валюту.

Тест ІІ-48.

До протекціонівстької політики відноситься а Встановлення таможних
платежів, тобто тарифів, що підвищує ціни на імпортні товари.

б Крім таможних платежів, установлення квот на імпорт, субсидування
експорту, тиск на інші крани з метою “добровільного” обмеження експорту.

Тест ІІ-49.

1 Якщо експорт перевищує імпорт, то утворюється а Б

Позитивне сальдо торгового балансу Негативне сальдо торгового балансу

2 Якщо імпорт перевищу експорт, то утворюється Негативне сальдо
торгового балансу Позитивне сальдо торгового балансу

Контрольні питання:

В зв’язку з якими процесами отримали розвиток міжнародна торгівля? В
чому абсолютні і відносні переваги міжнародної торгівлі?

Які заходи включає практика протекціонізму? Наведіть доводи в користь
протекціонізму.

Що таке торговий баланс: Платіжний баланс?

Що лежить в основі валютних курсів? Які фактори впливають на валютний
курс?

В чому суть валютних інтервенцій?

Які економічні наслідки зміни валютних курсів?

Які недоліки і позитивні сторони має система гибких валютних курсів і
система твердо фіксованих курсів?

Приватні інтереси, національні інтереси, суспільні інтереси.

Література:

Підручний по основах економічної теорії.

Економики. Учебник под редакцией А.С.Булатова.

Теми виступів і доповідей:

1.Економічна основа торгівлі. Спеціалізація і порівняльні перваги.

2.Торгові бар’єри.

3.Доводи в користь протекціонізму.

4.Платіжний баланс країни.

5.Валютна система і коректування платіжного балансу.

Літератури: К.Макконнелл, С. Брю “Економикс” гл. 30, гл. 40.

6.Що означає нерівновага платіжного балансу?

7.Фіксований і плаваючий курси.

8.Приватні, національні і суспільні інтереси.

Література: Пол Хейне. “Економический образ мышления” гл. 27.

9.Ринок іноземних валют. Обмінні курси: пониження і підвищення.
Економічні наслідки.

Література: К.Макконнелл, С. Брю “Экономикс» гл. 17.

Основи підприємницької діяльності.

1.Юридичні особи і їх реєстрація.

2.Форми підприємницької діяльності.

3.Банкрутство комерційного підприємства.

1.Юридичні особи і їх реєстрація.

Комерційною діяльність або її учасниками є юридичні особи, на Заході
замість юридичних осіб говорять фірми.

Юридичною особою визначається організація, яка має у власності майно і
відповідає по свої обов’язках цим майном і бути відповідачем у суді.
Юридичні особи повинні мати самостійний баланс і кошторис. Якщо
комерційна особа є комерційно. організацією, вона відкриває у банку
розрахунковий рахунок. Юридична особа діє на основі статуту чи
засновницького договору.

Комерційні організації повинні бути зареєстровані і внесені у торговий
реєстр. Реєстр – це книга ведення обліку з певними даними, її ведуть
адміністративні органи. Це дані про найменування фірми, напрямок
діяльності, прізвище членів товариства, дані про власний капітал та
інше.

2.Форми підприємницької діяльності.

Одноосібне підприємство – це юридична особа, створена одною особою –
засновником.

Товариство – об’єднання декількох осіб для спільної комерційної
діяльності. Право голосу у товариствах залежне від розміру внеску.

Повне товариство передбачає, що кожний член товариства особисто бере
участь у справах товариства і несе повну відповідальність за нього.

Командне товариство – це об’єднання повного товариства і людей, які
несуть відповідальність тільки в межах вкладів. Керуючись товариством і
здійснюють його представництво повне товариство. Товариство діє на
підставі засновницького договору, який підписують всі учасники
товариства.

Товариство з обмеженою відповідальність (ТОВ) – форма об’єднання окремих
капіталів у загальний. Учасники товариства несуть відповідальність
тільки по своїх вкладах, тобто обмежену відповідальність, пропорційно
розміру їх долі у статутному фонді. Засновницькими документами є статут
і договір.

Акціонерне товариство (АТ) – таке, в якому кожний учасник володіє
акціями, а право голосу в управлінні – пропорційне кількості акцій. Тут
справу мають не з вкладеним капіталом, а з акціонерним капіталом.
Номінальна вартість випущених акцій повинна дорівнювати сумі статутного
фонду АТ. Учасники АТ несуть обмежену відповідальність за АТ в межах
своїх акцій. Отримують частину прибутку у вигляді дивіденда, який
приходиться на одну акцію.

Існує два типи АТ: відкрите і закрите.

Відкрите АТ – акціонером може бути люба людина. Акції відкритого АТ
відкрито перепродуються. Відкрите АТ публікує для загальної відомості
дані річного звіту, баланс, прибутки і збитки.

Закрите АТ – акції розподіляються по закритій підписці визначеного кругу
осіб. Як правило, акціями володіють члени трудового колективу. Акції не
продаються, можуть переходити від однієї особи до іншої по згоді
більшості акціонерів.

Вищим органом управління ат є загальні збори акціонерів, між зборами –
Рада директорів, із числа директорів збори назначають генерального
(виконавського) директора. Рада директорів затверджує склад правління
товариства. Правління є виконавським органом.

Дочірні і залежні товариства господарське товариство може створювати
дочірні товариства, з участю в його статутному капіталі або в
відповідності із зключеним між ними договором. Дочірнє товариство не
відповідає за збитки основного товариства, але основне відповідає за
дочірнє.

Залежне товариство призначається у тому випадку, коли інше товариство
має більше 20% голосуючих акцій АТ або 205 статутного капіталу
товариства з обмеженою відповідальністю.

Кооперативи – добровільне об’єднання громадян для виробництва або
господарської діяльності (виробництво, переробка, збут, виконання робіт,
побутове обслуговування, надання послуг) засноване на особистій трудовій
діяльності і об’єднані його членів майновим паєм (внесків). Кожний член
кооперативу має 1 голос, незалежно від розмірів внеску і зобов’язаний
працювати в ньому. Прибуток розподіляється відповідно трудової
діяльності. Кооператив має статут, затверджений його членами. Керує
кооперативом правління, затверджене загальними зборами.

Підприємницька діяльність без утворення юридичної особи. Громадяни, які
виявили бажання здійснювати таку діяльність, подають у відповідні органи
місцевої влади заяву по реєстрацію, де вказують повне і точне
найменування виду діяльності. Якщо даний вид діяльності підлягає
ліцензуванню, йому видають ліцензію. Дохід громадянина – підприємця
обкладається податком для фізичних осіб.

Малі підприємства (М.П.) – (індивідуальні товариства, товариства з
обмеженою відповідальністю) чисельність працівників яких не, перевищує:
у промисловості, будівництві, транспорті – 100 чол. у с/г –60, в науці і
науковому обслуговуванні – 60, в оптовій торгівлі – 50, роздрібній
торгівлі – 30. У місцевих законоположеннях можуть бути встановлені інші
якісні параметри.

М.П. – швидко насичують ринок, створюють робочі місця, спричинюють
швидкому оновленню користуються підтримкою держави: мають пільгові
кредити, нижчі податки і т.д.

Представництво і філіали.

Представництво – відособлений підрозділ юридичної особи, розміщений поза
місцем його знаходження, яке виражає інтереси юридичною особи і може від
його імені здійснювати операції. Представництво не має права юридичної
особи і самостійного балансу.

Філіалом є підрозділ фірми (юридичної особи), який розміщений
відокремлено від місця знаходження фірми, виконує всі її функції, вт.ч.
функції представництва. Філіал не є юридичною особою і не має
самостійного балансу, керівники представництва і філіалів назначаються
юридичними особами.

3.Банкрутство комерційних підприємств.

В ринкових умовах підприємство може бути по рішенню суду об’явлено
банкрутом. Претензії кредиторів можуть бути об’явлені на основні фонди і
іншу власність збанкрутілого підприємства. Органи влади, які реєстрували
юр. особи чи суд назначає ліквідаційну комісію встановлює порядок і
терміни ліквідації.

Ліквідаційна комісія виявляє кредиторів і письмово їх повідомляє про
ліквідацію фірми. Якщо для розрахунку з кредиторами засобів не вистачає,
ліквідаційна комісія здійснює продаж майна з публічних торгів для
виконання судових рішень.

Вимоги кредиторів встановлюються в такому порядку:

в першу чергу задовольняються вимогами громадян;

в другу чергу проводяться розрахунки з працюючими;

в третю чергу – з кредиторами по зобов’язаннях;

в четверту чергу – розрахунках з бюджетом і позабюджетними фондами.

в кінці з іншими кредиторами.

Згідно закону про банкрутство, при невиплаті заборгованості, на суму
зверх 500 мінімальних зарплат в обумовлені договорами терміни можна
протягом 3-х місяців звернутися в суд і поставити вимогу публічного
визнання боржника банкрутом.

Тест ІІІ-1.

Виділіть правильні відповіді:

Якій із форм підприємництва характерні наступні недоліки?

Недоліки Форми підприємства

кооператив товариство ТОВ АТЗ АТВТ

1 Можлива несумісність

2 Риск втрати особисте майно чи майно чи вклади

3 Відмова від права на комерційну тайну

4 Відсутність можливості контролю списків осіб, які водніють цінними
паперами даної фірми

Тест ІІІ-“2.

Банкрутство підприємство встановлює:

По факту неплатиздатності;

По рішенню суду;

Самостійно об’являється після погодження з кредиторами.

Тест ІІІ-3.

До приватної (недержавної) власності не відноситься:

тільки одноосібні підприємства;

одноосібні підприємства, партнерство, акціонерні товариства.

Тест ІІІ-4.

Чи можна об’явити себе банкрутом, не допустити процедури виплати довгів?

Так; ні.

Тест ІІІ-5.

В якому порядку задовольняються претензії кредиторів при ліквідації
підприємства (1, 2,3):

заборгованість підприємства перед бюджетом;

заборгованість перед “найманим персоналом фірми”.

Контрольні питання:

Дайте визначення юридичних осіб.

Що таке державний торговий реєстр?

Статут і установчий договір.

Які є види товариства? Різниця між ними.

Чи може учасник товариства продати свій пай?

Відкрите і закрите акціонерне товариство, в чому їх різниця?

Яке товариство рахується залежним, а яке дочірнім?

В чому специфіка кооперативу?

Який критерій малого підприємства? Які пільги воно має?

Чи мають підрозділи представництва і філіали права юридичних осіб?

В яких випадках підприємство може бути об’явлено банкрутом і
ліквідоване?

В якій черзі задовольняються потреби кредиторів при ліквідації юридичної
особи?

Чи може рішення про банкрутство бути прийняте добровільно і при умовах?

Література: А.П.Казаков; Н.В. Мінаєва “Економика”.

Бізнес план

Показники:

1.Потенційний об’єм ринку. Ваші покупці.

Вік Район Доходи Можуть купити

покупця покупця на суму

Можливий об’єм продажу по місцях у текучому році_________________

В слідую чому році______________________________________________

2.Аналіз товару.

Особливості вашого товару при співставленні з аналогом Переваги Вигода
для покупця

Пошив напівфабрикату з подальшою підготовкою підгонкою для покупця
Врахування індивідуальних особливостей покупця Економія часу для пошуку
потрібного товару

3.Короткі відомості про конкурентів.

Фірма Товар (послуги) Переваги

Ательє № 1, 2.

Магазин “Одяг” Верхня одежа модна,

дешева,

різновид на.

4.Штат працівників і їх зарплата (ставки)

1. менеджер;

2.бухгалтер;

сторож;

робітники;

і т.д.

5.Розрахунок загальних затрат.

постійні затрати: оренда приміщення, експлуатаційні розходи, утримання
адміністрації і т.д.

змінні затрати: відрядна оплата праці робітників, вартість основних і
допоміжних матеріалів і т.д.

амортизаційні розходи;

інші розходи (складські, транспорті).

6.Розрахунок собівартості.

7.Передбачена ціна. яку можна встановлювати:

а)відносно аналогічні ціни;

б)розходи + середній % прибутку;

в)ціна, яка забезпечує необхідну для розвитку виробництва рентабельність
(при відсутності конкурентів);

г)ціна з урахуванням відчутної цінності *престижний товар, додатковий
комфорт).

8.Розрахунок передбаченого прибутку.

(Ціна х об’єм випуску – розходи = прибуток).

9.Чистий прибуток (після оплати податків).

10.Нерозподілений прибуток (після амортвідрахування сплати страхового
фонду).

11.Розрахунок, через скільки років може бути повернутий початково
вложений капітал.

12.Форма реалізації товару. Обґрунтування вибраної форми.

а)спеціалізований магазин;

б)універсам;

в)магазин товарів щоденного попиту;

г)торгівля з машини, ярмарку;

д)торгівля із складу;

е)торгівлі через посередників;

є)торгівля по каталозі;

ж)торгівля через оптовиків.

13.Яку рекламу ви будете давати товару?

а)друковану (центральна, місцева газети);

б)радіо (центральне, місцеве);

в)щити, фото;

г)планшети у громадському транспорті;

д)вітрини, оформлення вітрин;

е)електрична, світлова.

План повинне дути так складений, щоб було видно скільки треба грошей.
Який риск і які варіанти страхування риску.

Рахунок прибутків і розходів підприємства чи компанії:

Продажі 570000

Розходи виробництва 320000

Загальний прибуток 250000

Розходи: % по кредитах 20000

Амортизація 15000

Торгові розходи 30000

Адміністративні розходи 20000

Всього розходів 85000

Дохід до виплати податків (балансовий прибуток) 165000

Податок 30000

Прибуток після виплати податку (чистий прибуток) 135000

Девіденди 50000

Нерозприділений прибуток 85000

Бланки і банківська справа.

1.Активні і пасивні операції комерційний банків.

2.Рейтинг надійності банків.

3.Види процентних ставок.

4.Плато здатність банку. Банкрутство банку.

5.Балансовий звіт комерційного банку. Портфель банку і керівництво ним.

1.Активи і пасиви банків.

Активні – операції по прибутковому розподілу засобів (позики, цінні
папери і ін.).

Пасивні – операції по залученню на свої рахунки засобів (грошей_
клієнтів (відкриває депозити, приймає вклади і т.д.).

Основні види активних дій (операцій) – кредити фірмам і кредити
населенню.

Промислові кредити видаються під заставу основних фондів або цілого
заводу для кредитора. Для отримання кредиту необхідні документи, які
відображають фінансовий стан підприємства, що бере кредит, це баланс,
звіт про прибутки і збитки. Вивчаючи їх, банк оцінює можливість
повернення позики у термін.

Позики під забезпечення нерухомості (майна, акції, страхові поліси) і
ін. товари довгого користування є гарантією того, що, коли боржник не
може повернути процент і гроші, банку дозволяється продати нерухомість.
Кредит банку під заставу нерухомості, називається іпотечним кредитом
(іпотекс (грец) – заклад, застава). Сума позики складає 70-80% від
вартості нерухомості. Вартість нерухомості попередньо оцінюється
експертом.

Іпотечні банки видають кредити населенню, підприємствам, організаціям,
відкривають сімейні нагромаджуючі рахунки і ні. послуги. Іпотечні банки
діють в такому режимі, як звичайні комерційні.

Споживчий кредит надається (особливо у розвинутих країнах) під покупку
споживачу якогось товару. Клієнт заключає з банком угоду про позику або
заповнює бланк-вимогу у магазині, який співпрацює з банком. Для видачі
кредиту клієнт повинен пред’явити банку відомості про оплату податків, а
також про те, що в нього стабільний дохід і має певне майно.

На Заходів у комп’ютерну систему занесена “історія” кожного клієнта і
дуже швидко банк може вияснити про клієнта абсолютно все.

Облік векселів. При їх обліку банк скуповує їх, але при цьому укладає в
себе позичковий процент, який повинен оплатитись по даному векселю з
моменту його взяття на облік і о закінчення його терміну.

Пасивні операції комерційних банків – це всі операції по залученню
грошей у банк, а всі обов’язки банку перед вкладниками – це його пасиви.
Треба не забувати про власний капітал банку – це акціонерний капітал,
резервний капітал і нерозподілений прибуток. Пасиви + власний капітал =
всім зобов’язанням банку. Основна пасивна операція банку – це залучення
коштів. Основні види банківських позик – це депозити до запитання –
термінові вклади. Депозити – це сума, здана на зберігання банку. Серед
депозитів виділяються депозити юридичних і фізичних осіб, що знаходяться
по місцю знаходження банку.

Чекові депозити – рахунок по вкладу, по якому можуть бути виписані чеки.
Вони вигідні, бо дозволяють здійснювати платежі без готівки. Банки
знімають невелику плату за ведення чекових рахунків.

Вклади до запитання з видачею ощадкнижки, можуть бути вибрані вкладником
у любий час. Вносяться вони на невеликий термін. На вклади до запитання
перераховується зарплата, пенсії і інші доходи громадян. З цим вкладом
можуть перераховуватись кошти для здійснення регулярних платежів: за
квартиру, комунальні послуги і ін. % по цих вкладах – низький.

Вклади на пред’явника. Вкладнику видається ощадкнижка на пред’явника і
контрольний лист до нього. Прийом і видача грошей по такому вкладу
проводиться по пред’явленню паспорта. Вклад може бути оформлений на 2-х
осіб – вкладника і його довіреної особи. При користуванні вкладом вони
рівноправні. Він вигідний для передачі грошей по наслідству.

Відкриття розрахункових рахунків проводиться юридичними особами різних
форм власності, які мають самостійний баланс.

Для цього банку потрібно пред’явити:

копію рішення про держреєстрацію підприємства;

копію статуту і установчого договору;

нотаріально завірену карточку з зразками підписів;

довідку про взяття на облік у податкову інспецію.

Після відкриття рахунку проводиться безготівковий рахунок:

платіжними дорученнями;

акредитивна форма розрахунків;

платіжними вимогами – дорученнями.

Акредитив з попереднім депонуванням коштів.

1

7

6 8 11 2

4

10

5 3

1.договір;

2.заява про відкриття акредитиву + платіжне поручення;

3.списанні грошей з рахунку покупця;

4.перевод грошей;

5.зарахування грошей на рахунок “Акредитив”.

6.повідомлення про відкриття акредитиву;

7.товар;

8.розрахункові документи;

9.зарахування грошей на рахунок поставника і списання грошей з рахунку
“Акредитив”.

10.Повідомлення банку покупця про використання акредитиву.

Поточні рахунки. Комерційні банки відкривають фізичним особам, які
займаються підприємн7ицькою діяльністю і для звичайних осіб.

По цих рахунках здійснюються операції:

1.нвесення і знаття готівки;

2.зарахування на рахунок поступлень безготівкових коштів;

3.перерахування грошей з рахунку клієнта куди-небудь;

4.здійснення банку по дорученню клієнта різних платежів (за комунальні
послуги і ін.).

При відкритті рахунків підприємцях банки зобов’язані повідомити
податкову інспекцію.

Проценти по поточному рахунку дуже низькі. При відкритті рахунку
вкладнику видається розрахункова і чекова книжки.

Для нагромадження грошей використовуються накопичувальн6і, термінові
депозити, термінові вклади. Накопичу вальні вклади дають можливість у
любий момент поповнювати вклад, відсоток по ньому вищий, ніж по чековому
чи поточному рахунку. Часткові виплати не проводяться.

Термінові депозити мають термін встановлений і сума вкладів не може
мінятися. По закінченню терміну вклад разом з відсотком повинне бути
знятий (вибраний).

Терміновий вклад оформляється не менше, ніж на рік. Обов’язки і зняття
частинами не допускається.

Продаж ощадних і депозитних сертифікатів.

Ощадних – населенню, депозитних – юридичним особам.

Сертифікат – письмове зобов’язання банку вернути клієнту вложені на
домовлений рахунок гроші – фіксовані відсотки на них. Він може бути
засобом платежі, приймається під заставу на позику. Проценти видаються
при погашенні сертифікату. Ощадний сертифікат повинен бути іменним.

Змішані форми вкладів – “Універсальний”.

Вкладник в любий момент має право вибрати чи доповнити його залишок, а
відсоток нараховується щомісячно з капіталізацією доходів.

Векселі. Банки можуть здійснювати позики через фінансові векселі.
Вексель – цінний папір, який підтверджує грошові зобов’язанні про сплату
грошової суми кредитору (векселедержателю). Вексель враховується в банку
і вкладається в банк. В разі неоплати, коли нотаріус підтвердить
офіційно факт відказу боржника від оплати, векселедержатель після
опротестування отримує в народному суді виконавчий лист і пред’являє
його в кредитну організацію боржника або звертається на його майно. Сума
повертається за рахунок боржника.

Лізінг. Операція по оренді – оренда обладнання.

Банк закуповує і орендує для виробничих підприємств обладнання за
проценти. Лізінг – особливий вид оренди, який має пільги по
оподаткуванню і фінансуванню.

Клієнт (отримувач кредиту) вносить протягом погодженого терміну
щомісячні внески у фінансуючи організацію, яка зберігає за собою право
власності і фінансує об’єкт. Клієнт стає власником взятого у лізінг,
об’єкта тільки після закінчення терміну дії договору.

Факторинг (АН. Фактор – посередник). Клієнт отримує товар, за нього
розплачується банк по договору. Потім клієнт розплачується з банком за
певний відсоток.

Трест – договір, згідно якого учасники передають управління своїм майном
третій особі (банку чи спеціальній фірмі), після чого не має права
вмішуватися у процес управління. Сфера діяльності таких фірм може бути
різноманітна, але переважно вони займаються нерухомістю, інвестиційними
проектами, цінними паперами. Ці фірми займаються високоризикованими
операціями.

2.Рейтинг надійності банку визначається по:

1.величині статутного фонду (власного капіталу);

2.співвідношення власного і позичкового капіталу;

3.прибутку;

4.розміру резервного фонду;

5.низьких об’ємів “поганих” кредитів, повернення яких у термін сумнівне;

категорії банків:

А3 — вища група надійності;

А2 – досить висока група надійності;

А1 – вища група надійності;

В3 – висока;

В2 – середня;

В1 – задовільно стабільна.

Високо рейтингові банки можуть мати філіали за границею. а також зв’язки
з заграничними банками (кореспондентські відношення – передача платежів
за короткий термін).

3.Види процентних саков (кредитні і для вкладників).

Для тих. що беруть кредит:

Процентна ставка для випробуваних першокласних клієнтів за промисловий і
комерційний кредит визначається як базисна – пройм-райт.

Далі йдуть звичайні позики (20% річних) (дрібні клієнти платять більше).

Річна ставка проценту. Процент визначається через річну ставку. Якщо Вас
цікавить виплата за квартал, треба перераховувати (для вкладників).

Складні відсотки. Припустим, що банк виплачує по ощадним вкладам 20%
річних, нараховуючи відсотки кожний квартал. І квартал буде 5% від суми
вкладу. ІІ квартал буде 5% суми вкладу + за І квартал і т.д. (відсоток
на відсоток).

4.Плато здатність банку. Банкрутство банку.

Активи банку повинні бути більші його зобов’язань, тоді банк
платоспроможний. Якщо навпаки, то приводить банк до банкрутства. Існує
три причини банкрутства банку:

Погані позики або клієнти не можуть виплатити відсоток чи всю суму
кредиту у зазначений термін; або коли падають ціна на цінні папери у
період від їх закупки до продажу. Це також може бути причиною втрати
активів.

Відсутність ліквідності, коли банк не в змозі проводити виплати по всіх
депозитах по вимозі вкладників.

Втрати від основної діяльності. Власний капітал скорочується і банк може
стати банкрутом. Причиною може бути фінансова паніка, коли вкладники
масово забирають гроші.

5.Балансовий звіт комерційного банку. Портфель банку і керівництво ним.

Банківські операції відображаються у балансі. Балансовий звіт – це
перелік активів з одного боку і зобов’язання (пасиви) банку з другого,
активи повинні дорівнювати пасивам.

Активи = зобов’язанням + власник капітал.

Дебетове сальдо – це перевищення суми пасивів над сумою активів. Це
означає, що зобов’язання (пасиви) більші, ніж винні банку (активи
менші). Це сигнал до банкрутства.

Портфель банку – це сукупність банківських активів і пасивів.

Головне завдання керівництва – підвищення прибутковості банку. Тому банк
дуже тонко повинен підходити до виплат кредитів завжди якусь частину
своїх ресурсів потрібно тримати у резервах.

Від правильної організації діяльності комерційних банків багато залежить
ефективність промислових і торгових підприємств, раціональна поведінка
домохазяїн.

Теми доповідей і виступів.

Позичковий процент;

Споживчий кредит;

Отримання і використання кредиту;

Коли підприємець використовує позичкові кошти. Вартість кредиту;

Побудова комерційного банку;

Прибуток і ліквідність;

Як банки стають банкрутами;

Банківський баланс.

Література:

Банкивские операции. Лаврушин О.И. – 1995.

Банкивское обслуживание. Г.Танова. М. 1995.

Банковское дело. М. 1993.

Комерческие банки и их операции. М. 1995.

Макроекономіка. Чеблер. 1993. Києв.

Тести (виділити правильні відповіді)

Тест ІІІ-14.

Дебетове сальдо у балансі банку А б

Засвідчує про близьке банкрутство банку Засвідчує про сприятливі умови
банку

Тест ІІІ-15.

1.Економічне визначення вкладів – раціональна організація свого
платіжного обороту, як у готівковій, так і в безготівковій формі. Вклади
до запитання

Терміновий депозит

Поточні рахунки

Терміновий вклад

Чекові депозити Ощадний вклад

2.Економічне призначення вкладів – отримання доходу у вигляді проценту.
Терміновий депозит Вклади до запитання

Терміновий вклад Поточні рахунки

Чекові депозити

Тест ІІІ-16.

1 Промислові кредити Активні операції банку Пасивні операції банку

Позики під виплату цінних паперів

Іпотечний кредит

Споживчий кредит

2 Відкриття депозитів до запитання Активні операції банку Пасивні
операції банку

Відкриття поточних рахунків

Відкриття термінових депозитів

Відкриття рахунків по термінових вкладах

3 Лізингові операції Активні операції банку Пасивні операції банку

Операції по факторингу

Трестові операції

Обмін валют

Тест ІІІ-17.

1 Активи банку більші зобов’язань Банк платоспроможний Банк
платоспроможний

2 Активи банку менші зобов’язань Банк платоспроможний Банк
платоспроможний

Біржа і біржова діяльність.

Товарна біржа і її операції.

Фондова біржа. Види цінних паперів і операції з ними.

Процедура боргів і формування цін угод на біржах.

Біржа робочої сили.

1.Товарна біржа – постійно діюча оптова ярмарка. Вищим органом біржі –
загальні збори її членів, який вибирає біржовий комітет. Завдання біржі
– не тільки утримувати прибутки, але й забезпечити рівновагу ринкової
ціни.

Організація роботи біржі — через функціональні підрозділи:

оперативно-інформаційний;

групи брокерів;

експертний відділ.

Механізм функціонування біржі:

Біржовий день. Біржа функціонує у строго визначений день і час з метою
концентрації попиту і пропозиції.

Члени і відвідувачі біржі. Засновники або члени біржі мають приоритетне
право участі у її діяльність. Клієнти є постійні і разові. Постійні
вносять річну плату за вхід, разові оплачують кожне відвідування.

Місце на іржі. Вимагає окремої плати для отримання місця, телефонного
зв’язку із комп’ютером. для виходу на інформаційне табло. Кожне місце
має свій номер. Крупні відвідувачі можуть купити місце на певний термін
або на один біржовий день. Клієнти, які не мають постійного місця можуть
заключати угоди тільки при посередництві брокера.

Джерела інформації. Основним джерелом інформації є електронне
інформаційне табло, на яке поступає інформація від
оперативно-інформаційного відділу, брокерів у учасників торгів, які
мають місце. Дані мають назву товару (необхідного чи запропонованого),
об’єм партії і номер місця, звідки поступила інформація на табло. Табло
– джерело попиту і пропозиції. Операції на біржі здійснюються через
брокерів.

Брокери (маклери) – висококваліфіковані спеціалісти. Вони, на підставі
звернень до них відвідувачів, шукають контрагентів, наглядають за
правильністю торгу і оформленням договорів. Оплата послуг їм проводиться
по договореності за рахунок клієнтів.

Техніка біржової торгівлі. Клієнт звертається у оперативно-інформаційний
відділ за бланком заказу (заявки) і біржового бюлетеня, у якому верхні і
нижні ціни по товарах минулого біржового дня. Клієнт визначається у ціні
продажу (покупки) свого товару. Дальше звертається до брокера по
спеціалізації для покупки місця на біржі чи пошуку контрагента.

Операція товарної біржі. В результаті біржових торгів заключаються:

Угоди з негайною поставкою реального товару;

Угоди на реальний товар з відстрочкою поставок (в с/г ще не зібрали
врожай).

Термінові (ф’ючерсні) договори. Вони характерні тим, що оплата
проводиться, а товар може бути переданий пізніше весь за раз чи
партіями.

Фірма, яка купує реальний товар з поставкою в майбутньому, одночасно
продає на біржі ф’ючерсні контракти.

2.Фондова біржа – ринок по продажу-купівлі паперів (акцій, облігацій,
казначейських зобов’язань, векселів, сертифікатів). Функція фондової
біржі мобілізує тимчасово свобідних грошей через продаж цінних паперів,
а також провести перелив капіталу між компаніями, галузями, фірмами.
Фондова біржа є вторинним ринком цінних паперів, на якому обертаються
раніше випущені папери. Курс їх залежить від попиту і пропозиції.
Зареєстровані біржові курси публікуються у біржовому бюлетені, в
газетах, журналах.

Дохідності цінного паперу (дивіденди, відсотки);

Розмір банківського відсотка ставки (позичкового відсотка) ціною золота,
окремих товарів і нерухомості, так як вкладення на банкові рахунки в
золото, товари, нерухомість є їхньою альтернативою.

Біржовий список цінних паперів (лістинг). Кожна фондова біржа формує
список цінних паперів, по них ведеться визначення певного курсу.
Претенденти зобов’язані у анкетах показати свою діяльність, фінансовий
стан, перспективи розвитку і ін. Відповіді підтверджують документами.
Біржа може провірити ті чи інші фактори. Після цього фірма підписує
договір з фондовою біржою.

Види цінних паперів:

Облігації – випускаються урядом і компаніями, зобов’язуючись через
певний період виплатити взяті гроші з відсотком на них;

Вексель – позичкове зобов’язання, яке не забезпечується активами;

Акції – цінні папери, які дають право на володіння частиною капіталу і
право на отримання дивідендів;

Фінансові фючерси – термінові контракти.

Операції фондової біржі діляться на касові і термінові.

Касові – зразу оплата проводиться готівкою.

Термінові – через складання договору сторона протягом одного терміну
продає, а друга – купує. Вони використовуються рідко.

3.Процедура торгів і формування цін на біржах проходить після
обговорення брокерської пропозиції на даний товар і заключення угод.

Якщо покупець не знайшовши, макрел починає знову обговорення з брокерами
– скупщиками на зміну у менше сторону кількості запропонованого товару,
який би вони могли купити. Якщо знову угода не підписується. маклер з
участю продавця і його згоди продає даний товар за правилом “аукціону”.
Подібний принцип торгів і на фондовій біржі.

4.Біржа робочої сили (біржа праці, служба зайнятості) — установи, які
збирають і надають інформації і здійснюють посередництво в процесі
купівлі-продажу робочої сили. В усіх країнах світу вони є державними
організаціями. Виконують функцію:

1.працевлаштування;

2.зміна коректури і місця роботи для ;

3.виявляють і надають інформацію про кон’юнктуру ринку праці;

4.проводять облік безробітних і виплачують їм допомогу;

5.сприяють підготовці і перепідготовці кадрів, створенню робочих місць.

В 1991 р. в Україні був прийнятий закон “Про зайнятість населення”,
згідно якого по всій території України створено служби зайнятості. Для
фінансування їх створено державний фонд сприяння зайнятості, який
становить не менше 3% обсягів республіканського і місцевого бюджетів.

Література:

Солмуельсон “Економика” Гл. 23.

Основы бизнеса. Малькова Н., Рубин . Гл. Х.

Ценные бумаги и фондовый рынок М. 1995.

Економічна теорія. Мочерний С.В. 1999.

Теми виступів і доповідей.

Як працює фондова біржі?

Як може допомогти брокер?

Як продаються і купуються цінні папери?

Контрольні питання:

1. Дайте визначення товарної біржі і фондової біржі.

2. Яка різниця між засновниками і членами біржі?

3. Що означає брокерське місце? Хто може його купити?

4.Хто може приймати участь у біржових торгах?

5.Чи відрізняються на реальний товар від спекулятивних фючерсних?

6.Що значить пройти на підвищення чи пониження біржових цін?

7.Яку роль грає біржа на встановлення рівноважних цін?

8.Біржа робочої сили і її функції.

Тест ІІІ-19.

Основна мета біржі а б

Отримання прибутку Організація торгів

Тест ІІІ-20.

Первинний ринок цінних паперів а б

Виникає у момент емісії цінних паперів, на ньому мобілізовуються
фінансові ресурси Цінні папери перепродуються, проходить перерозподіл
фінансових ресурсів

2.

Вторинний ринок цінних паперів а б

Виникає у момент емісії цінних паперів, на ньому мобілізовуються
фінансові ресурси Цінні папери перепродуються, проходить перерозподіл
фінансових ресурсів

Відповіді до тестів:

Тест Відповідь

І-1 А

І-2 А

І-3 А

І-4 Б

І-5 А

І-6 Б

І-7 А

І-8 Б

І-9 1.А, 1.б, 2.Г. 3.В. 4. Д.

І-10 Д

І-11 А. б, В

ІІ-1 А

ІІ-2 1.А.2.А

ІІ-3 1.А., 1.Б., 2.А.

ІІ-4 1.А., 2.А

ІІ-5 2

ІІ-6 Б

ІІ-7 Б

ІІ-8 А

ІІ-9 Б

ІІ-10 1. А, 2.Б.

ІІ-11 Б

ІІ-12 Б

ІІ-13 1

ІІ-14 1.Виграв;

2.програв;

3.зберіг стартовий рівень

ІІ-20 Б

ІІ-21 1.А. 2.Б. 3.В.

ІІ-22 А, Б тест відп

ІІ-23 Б 30 1б. 2 а

ІІ-24 А 33 а

ІІ-25 А, Б 35 а

ІІ-26 1.А,2.Б 36 а

ІІ-27 1.А,2.А

ІІ-28 Б

ІІ-38 1.А, 2.Б

ІІ-39 Б

ІІ-40 1.А. 2.Б

ІІ-41 А

ІІ-42 Б

ІІ-43 В

ІІ-45 Б

ІІ-46 Б

ІІ-47 1.А, 2.А

ІІ-48 Б

ІІ-49 1.А, 2.А

ІІІ-1 1.товариство;

2.товариство;

2.АТЗТ;

4.АТВТ;

ІІІ-2 2, 3

ІІІ-3 2

ІІІ-4 Ні

ІІІ-5 1.в. 2.А, 3.Б

ІІІ-14 А

ІІІ-15 1. А. 2.А

ІІІ-16 1.А, 2.Б, 3.Б

ІІІ-17 1.А, 2.А

ІІ-18 А

Ринкова економіка і приватизація

Тест І-1: Ринковій економіці характерні:

а)тотожність приватних і суспільних інтересів;

б)протиріччя між приватними і суспільними інтересами.

Тест І-2: В ринковій економіці продукт розподіляється між споживачами:

а)на основі їх бажання і здатності оплатити за нього існуючу ринкову
ціну;

б)на сонові їх бажання придбати даний продукт.

ТестІ-3: Для сучасних умов характерні:

а)соціальна ринкова економіка, яка включає соціальну захищеність
трудівника і гарантії нормальних умов існування для кожної людини;

б) “дика” ринкова економіка без соціальних регуляторів і гарантій;

в)ринкова економіка при якій немає всіх умов для захисту людини і
нормальних умов для проживання.

Тест І-4: Ринкова економіка відображає:

а)систему хаосу і анархії;

б)складний механізм координації, який діє через систему цін і ринків.

Тест І-5: Під приватизацією розуміємо:

а)процес придбання громадянами у власність або їх об’єднань всіх або
частини акцій колишніх державних підприємств;

б)передача підприємств для ведення господарювання трудовому колективу.

Тест І-6: Власність – це:

а)приналежність права користування;

б)право володіння, розпорядження, користування в сукупності.

Тест І-7: Корпорація – це:

а)форма приватної власності;

б)колективна власність, але не приватна.

Тест І-8: Інвестиції у розвитку підприємства забезпечують:

а)ваучерну приватизацію;

б)грошову приватизацію.

Неправильну відповідь викреслити.

Література:

Посібник о економічній теорії. Мочерний. “Экономика» С.Фишер, ін.

Контрольні питання для виступів:

1.Назвіть основні питання економіки.

2.Види підприємництва.

3.Форми приватизації.

4.Соціально-орієнтовна ринкова економіка.

PAGE

PAGE 2

Поставщик

Покупець

Банк поставщика

Банк покупця

Похожие записи