РЕФЕРАТ

на тему:

Особливості ціноутворення у сфері фармації

(на прикладі зарубіжних країн)

Функціонування систем медикаментозного забезпечення населення,
передусім соціально незахищених верств, а також умови розвитку
внутрішнього фармацевтичного виробництва в кожній країні мають свої
особливості. Відповідно системи ціноутворення на лікарські засоби (ЛЗ),
які діють в різних країнах світу, також суттєво відрізняються.

В країнах, які перебувають на етапі формування ринкових відносин і
долають кризовий стан економіки, питання ціноутворення на ЛЗ постає
особливо гостро: це пояснюється, зокрема, тим, що фармацевтична
продукція належить до категорії соціально значущої — від її якості,
кількості та цін на неї значною мірою залежать здоров’я нації, соціальна
та економічна стабільність у державі. Сьогодні особливо актуальним є
вивчення досвіду в сфері розробки стратегій та методів ціноутворення на
ЛЗ тих зарубіжних країн, які після розпаду соціалістичного табору, як і
Україна, пішли шляхом розвитку ринкової економіки. Тому об’єктом
порівняльного огляду обрано системи ціноутворення на ЛЗ у семи країнах
Центральної та Східної Європи: Чеській Республіці (ЧР), Словаччині,
Словенії, Угорщині, Польщі, Румунії та Російській Федерації (РФ).

ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА

У ЧР діє досить жорстка регламентація цін на ліки: всі зареєстровані ЛЗ
підлягають регулюванню. Спеціального державного органу, який опікується
питаннями ціноутворення на ЛЗ, в країні не передбачено: рішення з цього
приводу приймаються Міністерством фінансів (МФ) і публікуються в
спеціальному бюлетені.

Максимальні ціни на ліки місцевого виробництва та ціни на імпортні
препарати підлягають щорічній реєстрації (перереєстрації) в МФ. Для їх
визначення застосовують низку критеріїв, які не є достатньо прозорими.
Ціни на ЛЗ можуть щорічно підвищуватися залежно від рівня інфляції та
коливань обмінного курсу валют. Правил, згідно з якими фармацевтичні
компанії можуть подавати апеляції, не існує.

У системі охорони здоров’я ЧР відсутні прозорі критерії, згідно з якими
відбувається внесення тих чи інших препаратів до переліків ЛЗ, вартість
яких підлягає відшкодуванню (або встановлюються межі компенсації
вартості). Відшкодування вартості ЛЗ здійснюється на основі угод,
укладених з Класифікаційним комітетом Міністерства охорони здоров’я
(МОЗ), який розглядає питання відшкодування вартості для всіх ЛЗ. Для
цього застосовують граничні (еталонні) ціни, причому сума відшкодування
обмежується ціною найдешевшого препарата-генерика відповідної групи
згідно з Анатомо-терапевтичною класифікаційною системою (Anatomical
Therapeutic Chemical — АТС) на основі вартості його встановленої добової
дози (Defined Daily Doses — DDD). Більш низькі ціни також можуть
встановлюватися шляхом укладання спеціальних угод з фондами захисту прав
пацієнтів (sickfund). Особливості препарату щодо його
фармакотерапевтичних переваг або інноваційності при встановленні
еталонної ціни не враховуються. Доплати з хворих не стягуються, за
винятком тих випадків, коли перевищено еталонну ціну.

СЛОВАЧЧИНА

У Словаччині питаннями ціноутворення також опікується МФ, яке видає
директиви про рівень цін на медичні послуги та ЛЗ і тісно співпрацює з
МОЗ щодо здійснення державного контролю за діяльністю страхових
компаній, а також у галузі планування державних витрат на охорону
здоров’я.

Витрати на ЛЗ у Словаччині значно зросли після 1991 р. (до цього часу
рівень цін на ліки в країні був дуже низьким, що призводило до їх
надмірного призначення лікарями і підтримувало високий попит на
найсучасніші коштовні препарати); сьогодні витрати на ЛЗ становлять
близько 30% загального фінансування системи охорони здоров’я.

У Словаччині, подібно до ЧР, ціни на всі ЛЗ підлягають державному
регулюванню шляхом встановлення фіксованої максимальної ціни. Після
реєстрації препарату компанія представляє ціну на затвердження в МФ (ця
процедура проводиться двічі на рік — у травні й листопаді).

Вартість близько 55% всіх зареєстрованих у Словаччині ліків як власного,
так і імпортного виробництва підлягає відшкодуванню, яке здійснюється з
державного бюджету через страхові компанії. З метою зниження витрат на
лікування МФ запровадило максимальні ціни відшкодування вартості
препаратів (еталонні ціни). Крім того, у лікувальних закладах
(стаціонарах і амбулаторіях) запроваджено формулярну систему, що
дозволяє певною мірою скоротити державні витрати на відшкодування
вартості ЛЗ.

Прийнятий у Словаччині порядок жорсткої регламентації цін на всі ЛЗ
створює певні труднощі для фармацевтичних компаній-виробників, проте, як
очікується, новим законом про ліки, який нині розглядається в парламенті
країни, буде введено більш сприятливу для підприємств систему
регулювання цін.

СЛОВЕНІЯ

У Словенії регламентації підлягають оптові ціни на ЛЗ. Оптова ціна на
препарат (місцевого виробництва або імпортний) встановлюється на основі
відповідної середньої ціни в трьох еталонних державах Європейського
Співтовариства (ЄС), яку виробники та імпортери не можуть контролювати,
помноженої на знижувальний коефіцієнт 0,85 (за винятком інноваційних
препаратів, для яких цей коефіцієнт дорівнює 1,0). До розрахованої таким
чином ціни на препарати зарубіжного виробництва дозволяється додавати 4%
на витрати, пов’язані з імпортуванням. Такий механізм формування цін на
ЛЗ змушує іноземні фармацевтичні компанії знижувати ціни на свою
продукцію, що ввозиться до Словенії, на 20–30%.

УГОРЩИНА

Щодо ОТС-препаратів, вартість яких не підлягає відшкодуванню, діє вільне
ціноутворення, а вартість рецептурних препаратів частково
відшкодовується за рахунок страхових фондів. Ціни на рецептурні
препарати підлягають регулюванню з боку держави шляхом їх реєстрації. Ці
питання належать до компетенції Національного фонду страхування здоров’я
(НФСЗ), який проводить щорічну реєстрацію максимальних цін виробника і
цін на препарати зарубіжного виробництва. Ціну, яка пропонується,
порівнюють з цінами виробника на цей препарат в інших європейських
країнах. Остаточне рішення про рівень ціни приймається у ході
переговорів між НФСЗ (основним покупцем ЛЗ в Угорщині) та
фармацевтичними компаніями.

В Угорщині, як і в ЧР, відсутні прозорі критерії, згідно з якими
препарати включаються до переліків ЛЗ, вартість яких підлягає
відшкодуванню. Тут існує перелік ЛЗ для незаможних хворих (Kozyogy),
переважну більшість в якому становлять ліки місцевого виробництва.
Навіть якщо ЛЗ зарубіжного виробництва продається за однаковою або
нижчою ціною, перевага віддається вітчизняному препарату-аналогу.
Компанії не інформують про причини, з яких їх препарати не включено до
переліку, процедуру апелювання не передбачено.

З метою посилення контролю за рівнем інфляції в липні 2000 р. в Угорщині
було «заморожено» ціни на всі ЛЗ (незалежно від фармакотерапевтичної
групи) до вирішення питання про укладення довгострокової угоди з
фармацевтичними компаніями. Річ у тому, що протягом останніх років
особисті витрати громадян на придбання ліків збільшилися (до 35%) у
зв’язку з підвищенням цін на препарати, вартість яких не
відшкодовувалася системою соціального забезпечення, а також зі
зменшенням розміру субсидій. Мета цього заходу — допомогти пенсіонерам
та іншим малозабезпеченим верствам населення оплатити їхні рахунки в
аптеках, адже можливості НФСЗ щодо субсидування цін на ліки обмежені. Як
стверджує МОЗ Угорщини, встановлюючи ціни на ліки в умовах гострої
нестачі коштів на соціальне забезпечення, воно наслідує приклад деяких
розвинених країн: Швейцарії, Німеччини, Бельгії, Австрії, Італії та
Великобританії, які протягом останніх років проводять державну політику,
спрямовану на зниження й «заморожування» цін.

Загалом адміністративні органи охорони здоров’я Угорщини проводять
політику протекціонізму щодо місцевих підприємств і заохочують лікарів
призначати більш дешеві вітчизняні ліки замість їхніх аналогів, які
пропонують світові виробники.

ПОЛЬЩА

У Польщі ціноутворення на ЛЗ грунтується на застосуванні як вільних, так
і регульованих цін. Зазвичай у вільному режимі визначаються ціни на
препарати, вартість яких не підлягає відшкодуванню. Однак ринок таких
препаратів дуже обмежений через малу кількість населення, здатного
сплачувати повну вартість ЛЗ.

Вільно формуються також ціни на ЛЗ зарубіжного виробництва, однак вони
підлягають узгодженню шляхом переговорів між виробниками і МФ Польщі
після реєстрації препарату. Узгоджені ціни — мало не найнижчі в Європі,
оскільки при їх встановленні враховується наявність на ринку
препаратів-конкурентів. Проте порівняно з цінами на польські ЛЗ вартість
імпортних препаратів залишається високою, що зумовлює відносно невеликі
обсяги продажу останніх і їх незначну частку на ринку в натуральному
виразі (однак достатньо високу — у вартісному виразі).

Ціни на препарати місцевого виробництва підлягають державному
регулюванню і встановлюються МФ: вони виконують роль еталонних для
відшкодування вартості, в тому числі й для імпортних аналогів,
представлених на ринку.

Для призначення ціни на вітчизняні препарати користуються методом
«витрати плюс фіксований прибуток». Ціни на препарати, вартість яких
відшкодовується, підлягають щорічній перереєстрації. Роздрібні націнки
та націнки дистриб’юторів також встановлюються МФ і в середньому
складають 16–40% (залежно від рівня ціни на препарат) і 14,3%
відповідно.

Еталонні ціни охоплюють значну частину польського ринку, тому розмір
доплати хворими утворюється з частини еталонної ціни плюс будь-яке
перевищення останньої. Існує зв’язок між статусом ЛЗ стосовно
відшкодування його вартості та обсягом його продажу.

Загалом ціни на польські препарати є надто низькими для того, щоб
підтримувати інтенсивний розвиток внутрішньої фармацевтичної
промисловості, однак це дозволяє обмежувати витрати уряду на
відшкодування вартості ЛЗ. Тим часом державна політика Польщі щодо
фармацевтичного сектора певною мірою є протекціоністською: для місцевих
виробників діє спрощена процедура ліцензування препаратів, створюються
деякі умови для підвищення конкурентоспроможності останніх на ринку.

МФ Польщі у 2002 р. підготувало нові пропозиції щодо ціноутворення в
країні. Це дало поштовх для поновлення роботи над новим проектом закону
про ціноутворення. Проект охоплює загальні питання ціноутворення на
товари та послуги, зокрема на ЛЗ. Положення закону стосуються ліків,
вартість яких підлягає відшкодуванню. Передбачається розглядати питання
про ціни на препарати вітчизняного та зарубіжного виробництва в рамках
однієї процедури (замість існуючої зараз системи фіксації цін на
препарати вітчизняного виробництва в адміністративному порядку).
Передбачається, що ціни узгоджуватимуться з МОЗ на основі рекомендацій
консультативної групи з менеджменту ліків, яка складатиметься з двох
представників кожного з міністерств: фінансів, охорони здоров’я,
економіки і Ради фондів страхування здоров’я. Рекомендації
розроблятимуться з урахуванням:

• рівня цін в країнах з аналогічним показником валового внутрішнього
продукту (ВВП) на душу населення;

• результатів порівняння цін на препарати вітчизняного та зарубіжного
виробництва;

• співвідношення досягнутого і заявленого обсягів продажу;

• результатів фармакоекономічного аналізу.

При підготовці цього проекту закону були використані деякі положення
Директиви ЄС 89/105/ЕС від 21 грудня 1988 р. щодо прозорості
ціноутворення в ЄС для встановлення критеріїв і процедур.

РУМУНІЯ

У Румунії за встановлення норм, згідно з якими здйснюється регулювання
ціноутворення на препарати як зарубіжного, так і вітчизняного
виробництва, відповідає МОЗ. Відповідно до чинних нормативно-правових
документів вітчизняним виробникам надається право періодично коригувати
рівень цін на свою продукцію залежно від індексу інфляції, однак вони
зобов’язані повідомляти про свої дії МОЗ. Ціни на нові ліки
встановлюються традиційно — витрати плюс прибуток (суми витрат слід
обгрунтовувати). Необхідну документацію щодо рівня ціни необхідно
надавати МОЗ не пізніше ніж за 15 днів до випуску препарату на ринок
(його надходження до роздрібної мережі). Цей механізм є досить чутливим,
оскільки дозволяє суттєво зекономити час при регулюванні цін у зв’язку з
інфляцією.

У Румунії застосовується диференційована система торгових націнок:
максимальна націнка оптових і роздрібних підприємств, яка не може
перевищувати 33% ціни виробника, розподіляється між ними відповідно 9 і
24%. Націнки на препарати зарубіжного виробництва встановлюються в
процентах від суми, отриманої в результаті складання ціни «ROL» (ціна
згідно з рахунком-фактурою, помножена на валютний курс, який переважає в
день видачі документації замовлення) на ліки, митного збору, ПДВ (19%),
націнки імпортера (17%) і маржі за ризик девальвації.

У Румунії діє позитивний перелік ЛЗ, вартість яких підлягає
відшкодуванню відповідно до еталонних цін. Еталонна ціна встановлюється
для ліків, вартість яких повністю або частково відшкодовується і
дорівнює мінімальній ціні на відповідний активний інгредієнт. Діюча в
країні система відшкодування є сприятливою для місцевих виробників,
продукція яких користується значними ціновими перевагами.

РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ

Згідно з Постановою Уряду РФ № 347 «Про заходи державного контролю за
цінами на лікарські засоби» від 29 березня 1999 р. прийнятий «Порядок
державної реєстрації відпускних цін виробників і встановлення оптових і
роздрібних надбавок до відпускних цін виробників на лікарські засоби,
включені в Перелік життєво необхідних і найважливіших лікарських засобів
і виробів медичного призначення (ЖННЛЗ)» (Порядок). Відповідно до
Порядку на федеральному рівні узгоджувалися та встановлювалися відпускні
ціни підприємств-виробників на ЖННЛЗ власного та зарубіжного
виробництва, на регіональному — оптові та роздрібні націнки, обчислені
від зареєстрованої ціни до фактичних цін на ЛЗ.

Однак, як засвідчили результати проведеного в РФ моніторингу цін,
запроваджена система контролю за цінами не дозволила повною мірою
забезпечити досягнення основної мети — зниження роздрібних цін на ЛЗ і
економії бюджетних витрат. Тому з метою коригування чинного механізму
державної реєстрації цін 9 листопада 2001 р. було прийнято нову
Постанову Уряду РФ № 782 «Про державне регулювання цін на лікарські
засоби» і «Положення про державне регулювання цін на життєво необхідні і
найважливіші лікарські засоби», відповідно до якої, як і раніше,
зберігається принцип регулювання граничних відпускних цін виробника на
ЖННЛЗ на федеральному рівні та граничних оптових і роздрібних націнок —
на регіональному. Однак тепер граничні оптові і граничні роздрібні
надбавки обчислюватимуться та встановлюватимуться відносно фактичної
відпускної ціни вітчизняного виробника ЛЗ або, у разі прямої закупівлі,
контрактної ціни іноземного виробника (яка не перевищує зареєстрованої
граничної ціни виробника у валюті, перерахованої в рублі за курсом
Центрального банку РФ на дату її державної реєстрації), або відносно
відпускної ціни організації оптової торгівлі, яка закуповує ЛЗ за власні
кошти безпосередньо у виробників. Ціни на ЛЗ, які пройшли державну
реєстрацію відповідно до попередньої Постанови Уряду РФ № 347,
вважаються граничними відпускними цінами виробників і не підлягають
перереєстрації згідно з новою Постановою № 782. Також на федеральному
рівні введено щоквартальну систему надання інформації про розміри
встановлених суб’єктами РФ граничних оптових і роздрібних націнок.
Міністерству промисловості, науки і технологій доручено щопівріччя
проводити аналіз фінансово-економічного стану виробників ЛЗ і висувати
пропозиції щодо вдосконалення механізму регулювання цін на фармацевтичну
продукцію.

У системі реєстрації цін на ЛЗ в РФ було виявлено істотні недоліки
(громіздкі механізми узгодження, реєстрації та перереєстрації цін,
труднощі із доведенням зареєстрованих цін до підприємств оптової та
роздрібної торгівлі, надто широке розмаїття варіантів формування цін,
суперечливе тлумачення порядку введення в дію зареєстрованих цін). Тому
сьогодні в РФ продовжується робота, спрямована на вибір найбільш
ефективної моделі державного регулювання цін на ЛЗ.

Основні риси та принципи функціонування чинних систем ціноутворення на
ЛЗ в семи країнах Центральної та Східної Європи, що розглядаються,
наведено в таблиці.

Таблиця

Аналіз систем ціноутворення на ЛЗ у деяких країнах

Центральної та Східної Європи

Країна Порядок формування цін на ЛЗ ЛЗ, ціни на які підлягають
регулюванню Методи регулювання цін Механізм встановлення цін Відшко-

дування вартості ЛЗ Рівень відшко-

дування вартості ЛЗ Порядок встанов-

лення еталонних цін Ціно-

утворення на інноваційні ЛЗ

Чеська Республіка Державне регулю-

вання Всі зареєстровані в країні Реєстрація цін (щорічна) Непрозорий
Список ЛЗ, вартість яких підлягає відшкоду-

ванню Еталонні ціни Ціна найде-

шевшого препарату-

генерика відповідної групи згідно із класифікацією АТС На загальній
основі

Словаччина Державне регулю-

вання Всі зареєстровані в країні Реєстрація цін Непрозорий Список ЛЗ,
вартість яких підлягає відшкоду-

ванню Еталонні ціни Ціна найде-

шевшого препарату-

генерика відповідної групи згідно із класифікацією АТС На загальній
основі

Словенія Державне регулю-

вання Всі зареєстровані в країні Адміністративне встановлення цін
Середня ціна в 3 «еталонних» країнах, знижувальний коефіцієнт — — — Без
знижувального коефіцієнта

Угорщина Державне регулю-

вання + вільне ціно-

утворення Рецептурні препарати Реєстрація цін (щорічна) Ведення
переговорів, порівняння з цінами виробника в інших країнах Позитивний
список Регульовані ціни — Ціни на рецептурні препарати порівнюються з
такими виробника в інших країнах

Польща Державне регулювання + вільне ціно-

утворення ЛЗ, вартість яких підлягає відшкодуванню, вітчизняні препарати
Реєстрація цін (щорічна), фіксована торгова націнка Фіксація прибутку
вітчизняних виробників, ведення переговорів щодо цін на імпортні ЛЗ.
Єдина диферен-

ційована оптова та роздрібна націнка Список ЛЗ, вартість яких підлягає
відшкоду-

ванню Еталонні ціни Ціна вітчизняного препарату На загальній основі

Румунія Державне регулю-

вання

+ вільне ціно-

утворення Вітчизняні. Імпортні (в частині торговельної націнки)
Декларування цін на вітчизняні ЛЗ, фіксована торговельна націнка на
вітчизняні та імпортні ЛЗ Декларація цін. Єдина діференційована оптова
та роздрібна націнка Позитивний список Еталонні ціни Ціна найде-

шевшого препарату серед ЛЗ з однаковим INN Витрати + прибуток

Російська Федерація Державне регулю-

вання + вільне ціно-

утворення Препарати з Переліку ЖННЛЗ Реєстрація ЖННЛЗ. Фіксована
торговельна націнка на ЖННЛЗ Декларування цін. Порівняння з цінами для
міжнародної торгівлі (імпортні ЛЗ). Регіональні оптові та роздрібні
надбавки Перелік ЖННЛЗ — — На загальній основі

ВИСНОВКИ

Завершуючи стислий огляд функціонування систем ціноутворення в декількох
типових постсоціалістичних європейських країнах, насамперед необхідно
зазначити, що в усіх цих країнах застосовується державне регулювання цін
на ЛЗ. Проте ступінь державного впливу на процес формування цін, як і
сфери застосування цього впливу, не є однаковими. В Угорщині, Польщі,
Румунії, РФ спостерігається поєднання державного регулювання та вільного
ціноутворення на ЛЗ, тобто існує змішана система ціноутворення. В
країнах, де ціни на всі зареєстровані ЛЗ підлягають державному
регулюванню, — ЧР, Словаччина, Словенія — нині триває процес внесення
змін у чинне законодавство в частині ціноутворення з метою послаблення
режиму жорсткої регламентації цін та звужування сфер її застосування.

Державне регулювання цін в країнах Центральної та Східної Європи
грунтується, як правило, на застосуванні системи реєстрації цін, якій
зазвичай підлягають максимальні ціни виробників і ціни на препарати
зарубіжного виробництва. Застосовується також перереєстрація цін, що
дозволяє враховувати рівень інфляції та коливання валютного курсу. У
більшості країн регулювання цін шляхом їх реєстрації поширюється лише на
ЛЗ, вартість яких підлягає відшкодуванню, з метою обмеження витрат на
лікування. На препарати, які не охоплені системою відшкодування за
рахунок страхових або бюджетних організацій, поширюється вільне
ціноутворення. Варто зазначити, що процес реєстрації максимальних цін на
препарати, вартість яких підлягає відшкодуванню, в більшості випадків
здійснюється в поєднанні з еталонним ціноутворенням. Це не лише дає
змогу зменшити витрати на лікування, але являє собою механізм непрямого
регулювання цін: адже фармацевтичні компанії зацікавлені в зниженні цін
до рівня еталонних, щоб позбавити споживача необхідності доплачувати за
ліки і тим самим забезпечити достатній рівень попиту на ЛЗ. На наш
погляд, саме відсутність системи еталонного ціноутворення є однією з
причин того, що реєстрація цін в РФ не дозволяє повною мірою забезпечити
зниження роздрібних цін на ЛЗ і досягти значної економії бюджетних
коштів.

Загалом рівень цін на ліки місцевого виробництва в досліджуваних країнах
слід визнати відносно низьким, що, з одного боку, певною мірою стримує
розвиток місцевої фармацевтичної промисловості, з іншого — дозволяє
обмежити витрати на відшкодування вартості ЛЗ.

У країнах Центральної та Східної Європи діють різноманітні механізми
узгодження й встановлення максимальних цін, що реєструються: непрозорі
(ЧР, Словаччина), шляхом переговорів (Угорщина, Польща) та декларування
цін (Румунія, РФ), з урахуванням цін в «еталонних» країнах і цін
міжнародної торгівлі (Словенія, Угорщина, РФ). Для встановлення
еталонних цін в досліджуваних країнах використовують такі основні
критерії:

• мінімальна ціна препарату-генерика тієї самої групи згідно з
класификаційною системою АТС — ЧР, Словаччина;

• ціна препарату-аналога вітчизняного виробництва — Польща;

• мінімальна ціна на препарати з однаковою міжнародною непатентованою
назвою (International Nonpropriatory Name — INN) — Румунія.

У більшості країн Центральної та Східної Європи характерною для
фармацевтичного сектора рисою діяльності є політика протекціонізму.
Певно, підтримка місцевого виробника здійснюється не лише з метою
зниження витрат на придбання ЛЗ (адже препарати місцевого виробництва
зазвичай значно дешевші), але й зумовлена прагненням захистити власний
ринок, підтримати конкурентоспроможність вітчизняної продукції, створити
додаткові умови для розвитку національної промисловості. В деяких
країнах, зокрема в Польщі, при підготовці національної законодавчої бази
системи охорони здоров’я використовуються положення Директиви ЄС
89/105/ЕС щодо прозорості ціноутворення в ЄС.

Досвід побудови систем ціноутворення на ЛЗ в країнах Центральної та
Східної Європи може стати в нагоді при реформуванні та оптимізації
діяльності фармацевтичного сектора в Україні. Для запровадження в
Україні ефективної системи реєстрації цін на ЛЗ, включених до
Національного переліку основних (життєво необхідних) лікарських засобів
і виробів медичного призначення (на виконання Постанови Верховної Ради
України від 21 червня 2001 р. № 2564–ІІІ «Про інформацію Кабінету
Міністрів України про здійснення політики державного регулювання цін на
лікарські засоби та вироби медичного призначення» та Постанови Kабінету
Міністрів України від 16 листопада 2001 р. № 1499 «Про внесення змін до
деяких постанов Кабінету Міністрів України») ДНЦЛЗ за дорученням МОЗ
України розробив методичну базу для проведення реєстрації цін на ЛЗ.
Застосування еталонного ціноутворення на ЛЗ можливе за умови
запровадження системи медичного страхування та розробки механізму
відшкодування вартості ліків.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кульчик Н.Я. // Экон. вестн. фармации. — 2000. — № 6. — С. 80–88.

2. Лицензирование в Европейском Союзе: фармацевтический сектор /
Редакторы-составители В.А. Усенко, А.Л. Спасокукоцкий. — К.: Морион
Лтд., 1998. — С. 319–326.

3. Мошкова Л., Кульчик Н. // Ремедиум. — 2000. — № 5. — С. 38–41.

4. О государственном регулировании цен на лекарственные средства.
Постановление Правительства Российской Федерации от 09.11.01 № 782 //
Фарм. вестн. — 2001. — № 36. — С. 13.

5. О мерах государственного контроля за ценами на лекарственные
средства. Постановление Правительства Российской Федерации от 29.03.99 №
347 // Ремедиум. — 1999. — № 4. — С. 35–37.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи