Реферат на тему:
Макроекономічні рівноважні та балансові моделі
Зміст
1. Базові моделі ринкової економіки
2. Моделі фіскальної політики
3. Моделі банківської системи
4. Балансові моделі
Список використаної літератури
Базові моделі ринково економіки
Макроекономіка досліджує господарство в цілому, тобто всю сукупність
ринків. Але багато ринків зводиться до трьох агрегованих: ринок благ
(сукупність ринків товарів і послуг); фінансовий ринок (сукупність
ринків цінних паперів і грошей); ринок чинників виробництва (сукупність
ринків праці та капіталу) (рис. 1).
Рис..1. Сукупність ринків в економіці
На ринку благ рівновага досягається, якщо обсяг ВВП дорівнює
запланованим витратам усіх суб’єктів товарного ринку на купівлю товарів
і послуг, які вироблені в країні. Попит і пропозиція доходу на цьому
ринку залежать від загального рівня цін: Ys = Yd (див. рис.2).
На ринку грошей рівновага досягається, якщо кількість запропонованих
банківською системою грошей в економіці врівноважується попитом на них:
M = M (рис. 3).
Ринок цінних паперів, або ринок кредиту, охоплює всю сукупність
довгострокових паперів, які приносять відсоток. Ціна цінних паперів є
обернено залежною величиною від ставки відсотка: 1/r. Рівновага
досягається, якщо попит і пропозиція на ринку цінних паперів збігаються:
Bs = Bd (рис. 4).
На ринку праці рівновага досягається, якщо кількість запропонованих
робочих місць врівноважується з пропозицією робочої сили:Ns = Nd
(pnc.5).
У стані загальної економічної рівноваги діє закон Вальраса (1834-1910),
за яким в економіці, яка складається з n взаємопов’язаних ринків, на
n-му ринку завжди буде рівновага, якщо вона буде досягнута на усіх інших
n-1 ринках. Закон випливає з того, що сукупний попит і сукупна
пропозиція усіх благ виражаються через їх ціни: товарів і послуг Y через
P, цінних паперів В через 1/г, праці N через W,грошей М через 1.
Модель набуває вигляду:
Згрупуємо змінні ліворуч. Модель Вальраса набуває вигляду:
Макроекономічний аналіз за законом Вальраса повинен дослід-жувати и-1
ринок. Тому з аналізу, як правило, вилучається найскладніший — ринок
цінних паперів.
В основу макроекономічного аналізу покладено модель економічного
кругообігу.
Модель економічного кругообігу з участю держави (рис.6) для закритої
економіки містить у собі сектори: домогосподарства, фірми та держава і
два види ринку: ринок благ і ринок ресурсів. Потоки“доходи–витрати”
діють у протилежних напрямах, а сумарний потік доходів дорівнює
сумарному потоку витрат в умовах рівноваги.
Держава бере участь у регулюванні економіки трьома способами:1)
збиранням податків; 2) здійсненням державних витрат; 3) регулюванням
кількості грошей в економіці.
Модель економічного кругообігу за участю держави
Модель “попит-пропозиція” — це модель мікроекономічної рівноваги.
Рівновага товарного ринку — стан ринку, коли для продажу пропонується
така кількість товару, яку споживач готовий купити. Закон попиту та
пропозиції — ціна будь-якого товару змінюється, щоб врівноважити попит і
пропозицію. Рівноважна ціна — ціна, яка врівноважує попит і пропозицію.
Рівноважний обсяг — обсяг пропозиції та обсяг попиту в умовах, коли
врівноважується попит і пропозиція (рис. 7).
Рис..7. Модель “попит-пропозиція”
Якщо попит на товар перевищує пропозицію товару, виникає дефіцит
пропозиції, або надлишковий попит. Якщо попит на товар менший за
пропозицію товару, виникає надлишок пропозиції, або дефіцит попиту.
Приклад. Побудуйте прямі попиту та пропозиції. Визначте рівноважну ціну
та кількість. Якщо ціна дорівнює 2,25 грн, що існує на ринку — товарний
дефіцит чи надлишок?
Розв’язання. Для запису рівнянь прямих попиту та пропозиції
скористаємось рівнянням прямої, яка проходить через дві точки. Рівняння
прямої попиту:
Рівняння прямої пропозиції:
Розв’язуємо систему двох рівнянь з двома невідомими:
Відповідь. Рівноважна ціна P*= 2,83; рівноважна кількість Q*= 166,6.При
P = 2,25 попит на товар перевищує пропозицію товару (D > S),на ринку
товарний дефіцит.
Модель сукупного попиту та сукупної пропозиції базова модель
макроекономічної рівноваги (рис. 8).
Рис..8. Кейнсіанська модель AD-AS
Модель сукупного попиту і сукупної пропозиції аналізує причини коливань
рівня цін і реальних обсягів національного виробництва. Сукупний попит і
сукупна пропозиція агрегуються відповідно з рівно-важних величин попиту
і пропозиції на усіх ринках товарів і послуг.
Сукупний попит (AD) — це загальний обсяг вітчизняних товарів і послуг,
які готові купити домогосподарства, фірми та держава і економічні
суб’єкти інших країн за певного рівня внутрішніх цін.
Від’ємний нахил кривої сукупного попиту визначається трьома ціновими
чинниками: 1) ефектом багатства; 2) ефектом відсоткової ставки; 3)
ефектом обмінного курсу.
Сукупна пропозиція (AS) — це обсяг товарів і послуг, який пропонується
економікою для продажу за кожного рівня цін. Величина сукупної
пропозиції визначається наявними в економіці капіталом, працею і
технологією і може бути записана на основі виробничої функції.
Рис. 9. Класична модель сукупної пропозиції
Класична модель сукупної пропозиції (рис..9) — модель для
довгострокового періоду.
Цінові чинники сукупної пропозиції:
1. Зміна відсоткової ставки. 2. Зміна рівня цін.
Нецінові чинники сукупної пропозиції:
1. Зміни цін на ресурси. 2. Зміни в продуктивності праці. 3. Зміни
податків з підприємств і субсидій.
При зміні нецінових чинників змінюються середні витрати. Пряма сукупної
пропозиції зміщується ліворуч або праворуч.
Рис. 10. Подвійна рівновага в моделі AD-AS
Перетин прямих сукупного попиту AD та довгострокової прямої сукупної
пропозиції AS визначає рівноважний дохід, випуск та рівноважний рівень
цін. Коли економіка досягає довгострокової рівноваги, уявлення,
заробітна плата і ціни змінюються таким чином, щоб короткострокова пряма
сукупної пропозиції LAS також пройшла через цю точку. В точці А має
місце подвійна рівновага (рис. 3.10).
Інвестиції — це економічні ресурси, які спрямовуються на збільшення
реального капіталу суспільства. В макроекономіці базовою інвестиційною
функцією є функція, яка залежить від відсоткової ставки. Реальна
відсоткова ставка — плата за придбання грошового капіталу для
інвестування. Функція інвестицій є спадною і відображає обернену
залежність між відсотковою ставкою та інвестиціями. Фактичні інвестиції
поділяють на планові та непланові. Цей поділ відображається в моделі
економічної рівноваги “випуск-витрати”, графічна інтерпретація якої має
назву “кейнсіанський хрест”(рис. 11).
Рис. 11. Модель “витрати-випуск”
Бісектриса означає, що фактичні і планові витрати збігаються, “+” —
незаплановане зростання, “–” — зменшення інвестицій у
товарно-матеріальні запаси. У точці А, де витрати збігаються з доходом,
досягається рівність планових і фактичних інвестицій, тобто
встановлюється макроекономічна рівновага. Якщо фактичний дохід перевищує
рівноважний, фірми виробляють більше, ніж покупці купляють. Відбувається
непланове зростання інвестицій у товарні запаси, і виробництво буде мати
тенденцію до спаду, оскільки економіка постійно прагне досягти
рівноваги. Якщо рівноважний дохід перевищує фактичний, відбувається
непланове скорочення інвестицій у товарні запаси і виробництво буде мати
тенденцію до зростання.
Моделі фіскально політики
Припустімо, держава збирає податки Tі здійснює витрати на придбання
товарів нарівні з домогосподарствами та підприємствами G.
Модель має назву кейнсіанська модель з участю держави та набуває такого
вигляду:
де: Y — дохід, AD — сукупний попит; C — споживання; G — державні
витрати; c0 — автономні споживчі витрати; c’ — гранична схильність до
споживання; T податки; I(r) — інвестиції, що залежать від відсоткової
ставки.
Виведемо значення мультиплікатора державних витрат через диференціювання
рівняння: Y (1–c) = c0 – c’ T + I + G.
Отже, мультиплікатор державних витрат дорівнює:
де MPC — гранична схильність до споживання, A Y — зміна доходу,AG —
зміна державних витрат.
Якщо планові витрати враховують вплив податкових надходжень T = tY,
мультиплікатор державних витрат відображає залежність автоматичних
податкових вилучень від зміни ВВП і має вигляд:
де t — гранична ставка оподаткування.
Мультиплікатор податків означає, що зростання податків на АTзменшує
випуск у – c’ /(1- c’ ) разів.
Приклад. MPC = 0,75. Податки зросли з 80 до 100 млн дол. Як і наскільки
зміниться рівноважний дохід?
Розв’язання.
Відповідь. Рівноважний дохід зменшиться на 60 млн дол.Бюджет — грошове
вираження збалансованого кошторису доходів і видатків за певний період.
Бюджет вважається дефіцитним, якщо видатки перевищують надходження,
нормальним — якщо вони рівні, профіцитним — якщо надходження перевищують
видатки.
Модель державного бюджету:
де S — державні заощадження; T податки; Tr — трансферти;N — виплата
відсотків за державним боргом; G державні видатки.
Якщо S 0 — профіцитним.
Приклаg . Економіка країни характеризується наступними показниками (млрд
гр. од.):
Для покриття дефіциту держбюджету випущено державні облігації та
збільшено пропозицію грошей в економіці. Дефіцит держбюджету на60 %
фінансується випуском державних облігацій, на 40 % — збільшенням
пропозиції грошей.
Розрахувати: а) дохід; б) державні заощадження; в) вартість держав-них
облігацій і додаткової кількості грошей в економіці.
Розв’язання.
а) Y = C + I + G = 120 + 40 + 50 = 210.
б) BD = -S; S = T Tr – N – G = 50 – 6 – 4 – 50 = -10.Дефіцит бюджету.
в) S = AB + AM; AB = 0,6BD = 0,6-10 = 6 млрд гр. од;
AM = 0,4 BD = 0,4-10 = 4 млрд гр. од.
Відповідь. Дефіцит у 10 млрд гр. од. фінансується випуском облігаційна
суму 6 млрд гр. од. і випуском грошей на суму 4 млрд гр. од.
Модем банківської системи
Депозити комерційних банків служать резервами грошової системи. Сума
коштів, що внесені як депозити на банківські рахунки і не видані як
кредити, тобто досяжні для забезпечення вимог вкладників у будь-який
момент, становить обов’язкові резерви комерційного банку TR. Часткове
банківське резервування — система, за якої банки тримають у резервах
тільки частину загальної суми внесків. Це означає, що всі комерційні
банки повинні мати обов’язкові резерви R пропорційно до суми відкритих
депозитів D. Норма обов’язкового резервування встановлюється законом і
визначається як відношення суми обов’язкових резервів до суми залучених
депозитів: r — RID. Надлишкові резерви — величина, на яку фактичні
резерви банку перевищують його обов’язкові резерви: Е— TR-R.
Банківська система загалом може надати позики, обсяг яких у кілька разів
перевищує її початкові надлишкові резерви. Коефіцієнт \Іг називається
простим депозитним, або банківським мультиплікатором. Простий депозитний
мультиплікатор (т — \Іг) визначає максимальну кількість нових депозитних
грошей, що створюється однією грошовою одиницею надлишкових резервів при
заданому рівні норми обов’язкового резервування.
Модель банківської системи набуває вигляду:
норма обов’язкового резервування r — RID;
надлишкові резерви Е— TR-R;
простий депозитний мультиплікатор т — \Іг.
Модель банківської системи з урахуванням депозитних і готівкових грошей.
При цьому враховується: роль Центрального банку, поведінка комерційних
банків, можливий відтік частини грошей з депозитів банківської системи у
готівку.
Коефіцієнт депонування грошей — це відношення готівки до депозитів: с —
CID. Коефіцієнт депонування характеризує структуру зберігання населенням
ліквідних коштів у вигляді їх розподілу між готівковими грошима С і
коштами на поточних (чекових) депозитах D.
Грошовий мультиплікатор: тс — (с + 1)/(с + г).
Модель набуває вигляду:
резервна норма r – RID;
коефіцієнт депонування с — CID;
надлишкові резерви Е— TR-R;
грошовий мультиплікатор тс — (с + 1)/(с + г).
Приклад. Норма обов’язкового резервування дорівнює 0,2. Сума
обов’язкових резервів 1 млрд гр. од. Готівка становить 0,5 млрд гр. од.У
скільки разів може бути збільшена пропозиція грошей?
Розв’язання.
D = Rlr= 1/0,2 = 5млрд гр. од.; с = CID = 0,5/5 = 0,1;тс = (с + Ще + г)
= (1 + 0,1)/(0,2 + 0,1) = 3,66.
Відповідь. Пропозиція грошей може бути збільшена у 3,66 раза.
Балансові моделі
В основі створення моделей міжгалузевого балансу лежить балансовий метод
— взаємне зіставлення наявних матеріальних, трудових і фінансових
ресурсів і потреб у них.
Основу інформаційного забезпечення балансових моделей в економіці
становить матриця коефіцієнтів затрат ресурсів за конкретними напрямами
їх використання.
У моделі МГБ таку роль відіграє технологічна матриця.
Принципова схема МГБ виробництва і розподілу сукупного суспільного
продукту у вартісному вираженні наведена у таблиці. В основу схеми
покладено поділ сукупного продукту на 2 частини: проміжний і кінцевий.
Усе народне господарство поділено на n галузей. При цьому кожна галузь
представлена у балансі як виробнича і як споживча.
Виділяють 4 частини, які мають різний економічний зміст. Вони
називаються квадрантами балансу.
I — таблиця міжгалузевих матеріальних зв’язків.II — кінцева продукція
усіх галузей матеріального виробництва.
III — національний дохід як сума чистої продукції і амортизації.
IV — кінцевий розподіл і використання національного доходу.
V матричній формі модель МГБ можна записати:
A = (а-), де а.. — коефіцієнт прямих матеріальних витрат на виробництво
одиниці продукції, що показує, яку кількість продукції і-ї галузі
необхідно, враховуючи тільки прямі затрати, для виробницт-ва одиниці
продукції – галузі.
Запишемо модель МГБ у вигляді моделі Леонтьева:
(Е – А)Х = Y, де Е — одинична матриця.
Приклад. Обчисліть обсяги виробництва кінцевого продукту Y1таY2, якщо
відома матриця прямих витрат А та обсяги валового продукту Х1таХ2
Відповідь. Для виробництва одиниці продукції необхідно 0,2 одиниці
продукції 1 та 0,5 продукції 2.
Список використаної літератури
1. Замков О. О., ЧеремныхЮ. А., Толстопятенко А. В. Математические
методы в экономике: Учебник. — 2-е изд. — М.:Изд-во МГУ; Дело и сервис,
1999.
2. Мэнкъю Н. Г. Принципы экономике. — СПб.: Питер Ком, 1999.
3. СелшцевА. С. Макроэкономика. — СПб.: Питер, 2000.
4. Малыш Н. А. Макроекономіка: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
