Глобальні проблеми та вплив на економіку

В останній третині ХХ ст. людство усвідомило, що на світовий
господарський розвиток усе більший вплив стали робити специфічні
проблеми, що одержали назву глобальних, а в науковий побут був уведений
термін «глобалистика» як специфічний напрямок міжнародних економічних
досліджень.

Особливий набір таких специфічних ознак, як загальносвітовий характер,
що загрожує розвитку людства, терміновість і невідкладність рішення,
взаємозв’язок і необхідність уживання заходів з боку усього світового
співтовариства, дозволили виділити в категорію глобальних наступні
проблеми: подолання бідності і відсталості, світу і демілітаризації,
продовольчу, екологічну, демографічну.

Світовий економічний і політичний розвиток у 70 – 90-і рр. принесло
розуміння того, що набір глобальних проблем не є чимось не підданим
змінам. З часом змінюється наповнення і розуміння старих глобальних
проблем, визнається поява нових, що переростають у глобальні.

В даний час визнається, що крім чисто економічного, глобальні проблеми
роблять колосальний політичний вплив на життя сучасної цивілізації і,
будучи тісно переплетеними, у своєму рішенні вимагають зімкнення зусиль
усього людства.

Розвиток сучасної світової економіки, перехід до постіндустріальної
стадії розвитку вносить корективи в пріоритетність глобальних проблем.
Від цього вони не стають менш важливими, однак людство обмежене у своїх
фінансових можливостях, що воно може виділити для рішення глобальних
проблем. Цей стримуючий фактор цілком може бути переборенийі не шляхи
пошуку політичних рішень проблеми і прояви політичної волі окремих
держав до налагодження діючого міжнародного співробітництва в рішенні
глобальних проблем.

Світова продовольча проблема продовжує залишатися досить гострої,
незважаючи на серйозний прогрес в області виробництва продуктів
харчування. Чисельність нужденних перевищує 800 млн. чоловік.

У багатьох країнах зберігається високий рівень державної підтримки
виробництва й експорту продовольства, а також імпортних обмежень.
Реформа міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією приведе,
як передбачається, до ослаблення протекціонізму в цій області, однак
населення країн-імпортерів, у тому числі і Росії, може зштовхнутися з
подорожчанням основних продовольчих товарів. У той час у РФ маються
широкі можливості для оптимального включення в нову систему світової
торгівлі аграрною продукцією.

Міжнародне співтовариство приділяє більшу увагу розширенню продовольчої
проблеми в нужденних країнах, включаючи країни з перехідною економікою.
Основне значення придается реалізації конкретних проектів, націлених на
збільшення сільськогосподарського виробництва. Подібне сприяння
виявляється як на двосторонньої, так і на багатобічній основі
(насамперед по каналах ФАО). Передбачається, що в результаті цих зусиль
у найближчі 20 років населення планети в цілому зможе задовольнити попит
на продукти харчування, навіть якщо його чисельність буде щорічно
зростати на 80 млн. чоловік.

У сучасних умовах мир виявився на грані екологічної планетарної
катастрофи.

Існує трохи основних загрязнителей навколишньої природного середовища,
прямо зв’язаних з розвитком людської цивілізації.

Усе тверезомисляче людство (як промисловці, так і споживачі) прийшло до
висновку про необхідність припинення бездумного, невтримного
економічного росту й обліку можливостей навколишнього середовища для
подальшого проживання на Землі.

Основна ідея сучасності – дати можливість і нинішньому, і майбутнім
поколінням людей безбідно і здраво проживати на Землі.

Демографічна проблема в сучасному світі має два аспекти. По-перше, це
демографічний вибух у ряді країн, що розвиваються, і регіонів, що,
«знецінюючи» нагромадження, перешкоджає економічному росту й
увековечиванию господарську, соціальну, культурну відсталість цих країн.
По-друге, суженое відтворення населення в розвитих країнах і депопуляция
в ряді постсоціалістичних країн ведуть до демографічного старіння
їхнього населення й у перспективі можуть блокувати економічний розвиток
цих країн.

Відповідно до концепції демографічного переходу підвищення рівня
економічного розвитку в кінцевому рахунку веде до уповільнення приросту
населення. Ця тенденція цілком проявилася в розвитих і
постсоціалістичних країнах і впливає на демографічні процеси в ряді
країн, що розвиваються. Очікується, що в другій половині 21 століття
населення Землі стабілізується на рівні приблизно 10,5 млрд. людина,
тому перенаселення світовій економіці (але не окремим країнам ) у цілому
не загрожує.

Що стосується демографічного старіння населення в розвитих і
постсоціалістичних країнах, те цей процес у сучасних умовах можна
сповільнити, але не зупинити. Рішення даної проблеми зв’язано з істотним
підвищенням ефективності економіки.

Список використаної літератури

Башнянин Г.І. Політична економія. – Київ: ІЗМН, 1997.

Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. –
Київ: Вища школа, 1995.

Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. – Київ: Основи, 1994. –
336 с.

Климко Г.М., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії. – Київ: Вища
школа, 1998. – 396 с.

Куликов Л.М. Основы экономических знаний. – Москва: Финансы и
статистика, 1998. – 375 с.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи