Реферат на тему:

Формування і розвиток державно-монополістичного капіталізму.

Умови виникнення і сутність державно-монополістичного капіталізму

Економічна система ринкового господарства еволюціонувала від капіталізму
вільної конкуренції до монополістичного капіталізму, від панування
монополій до державно-монополістичної стадії розвитку. Стихійно-ринкове
регулювання доповнювалося монополістичним у вигляді внутрішньофірмової
та міжфірмової координації й державним макроекономічним регулюванням.

Державне регулювання економіки було покликане, по-перше, розв’язати
основну суперечність капіталістичного ладу між суспільним характером
виробництва та приватною формою привласнення, по-друге, захистити
суспільство від негативних наслідків самого монопольного панування,
по-третє, забезпечити безперервний процес суспільного відтворення й
уникнення кризових явищ в економіці. Основний зміст
державно-монополістичних заходів полягає у забезпеченні більшої
планомірності регулювання суспільного виробництва і розподілу ресурсів.
Створення великомасштабних об’єднань, експансія транснаціональних
корпорацій, розвиток акціонерної форми власності звичайно сприяють
вирішенню суперечності між подальшим усуспільненням виробництва й
індивідуалістичною формою привласнення. Однак навіть найбільші
монополістичні корпорації, найпотужніші фінансові групи та міжнародні
картелі не в змозі охопити своїм контролем весь ринок, внести необхідні
елементи планомірності у процеси виробництва та обігу на
загальнонаціональному рівні. Без участі держави неможливо забезпечити
хоча б відносну пропорційність і планомірність розвитку економіки
загалом та її окремих сфер, сформувати пріоритети соціально-економічного
розвитку.

Існує глибока якісна відмінність державно-монополістичного регулювання і
державного втручання в економіку, властивого домонополістичній стадії
розвитку. В епоху капіталізму вільної конкуренції

змістом такого втручання було прискорення процесу капіталістичного
нагромадження, ініціювання колоніальних пограбувань, створення й
підтримка державних мануфактур, надання державних субсидій і кредитів
промисловцям, протекціонізм, але участь держави в економічному житті
мала епізодичний характер. З виникненням монополій з’явилась
необхідність активнішого втручання держави в економічне життя. Нагальною
потребою стала не лише господарська координація на рівні окремих
економічних суб’єктів у межах внутрішньо- та міжфірмових відносин
(мікрорівень), а й здійснення узгодженої загальнонаціональної
економічної політики (макрорі-вень економічної системи).

В роки Першої світової війни монополістичний капіталізм почав
переростати в державно-монополістичний, виник воєнний варіант його
функціонування. В цей час посилився процес концентрації фінансового
капіталу, зросла роль державних монополій, втручання держави в економіку
ставало дедалі частішим. Світова економічна криза 1929-1933 pp. сприяла
подальшому розвитку державно-монополістичного капіталізму.

У період Другої світової війни розвиток державно-монополістичного
капіталізму досяг нового ступеня, що виявилося у зростанні державних
капіталовкладень у промисловість, у будівництві воєнних підприємств за
кошти державного бюджету, в урядових позиках для субсидування
промислових монополій, у різних формах економічного контролю з боку
державних органів для забезпечення випуску воєнної продукції, розвитку
державного ринку. Державний апарат ще більше переплівся з
монополістичними групами фінансистів і промисловців, що сприяло
утворенню розгалуженої системи державного регулювання економіки.

У післявоєнний період дедалі ширше використовувались стимулювання
державою подальшої концентрації виробництва й капіталу, перерозподіл нею
значної частки національного доходу, надання корпораціям військових
замовлень, урядове фінансування програм розвитку промисловості і
наукових досліджень, розробка програм соціально-економічного розвитку в
масштабі країни тощо.

Змішана економічна система

Ринкова система господарювання порівняно з командно-адміністративною
виявилася гнучкішою та мобільнішою — і не в останню чергу завдяки
державному регулюванню економіки. Вона здатна пристосовуватися до
внутрішніх і зовнішніх умов функціонування, які безперервно змінюються.
Еволюція ринкової економічної системи переконливо довела, що ринок і
регулювання не є антитезами, вони здатні до взаємодії і
взаємодоповнення. Регульований капіталізм другої половини XX ст. можна
класифікувати як змішану економічну систему, основні політекономічні
характеристики якої такі:

• функціонування економіки на засадах плюралізму форм власності —
приватної, колективної, державної та розмаїття форм господарювання —
оренди, акціонування, кооперації, партнерства;

• розвиток державного підприємництва і формування державного сектору
економіки;

• макроекономічне прогнозування, планування і програмування розвитку
економіки загалом та її окремих галузей;

• розподіл і перерозподіл державою ресурсів і доходів на основі
формування державного бюджету та державних фінансів, здійснення
податкової політики і соціального регулювання;

• модифікація ринкового ціноутворення внаслідок запровадження
внутрішньофірмових (трансфертних) цін і державного регулювання цін на
ресурси і продукти;

• державне регулювання науково-технічного та інноваційного розвитку;

• регулювання державою та профспілками умов, оплати та ринку праці;

• соціалізація економічної системи капіталізму на засадах соціального
страхування і соціального захисту населення, соціального партнерства;

• підтримання конкурентних умов господарювання і запобігання
монополізму.

Отже, змішана економічна система базується на гнучкому механізмі
державного втручання у соціально-економічні процеси, яке підпорядковане
завданню подальшого зростання ефективності суспільного виробництва й
забезпечення безперервного і безкризового відтворення.

Американський економіст П. Самуельсон виокремлював такі основні види
державної економічної діяльності’, безпосередній державний контроль над
економікою з використанням переважно економічних важелів; державне
виробництво, коли держава виступає підприємцем, розвиваючи державний
сектор економіки; забезпечення суспільного споживання, коли держава
виступає споживачем І покупцем певних видів продукції через систему
державних замовлень, контрактів, закупівель; державне соціальне
забезпечення, що розвивається на основі соціальних трансфертних платежів
з державного бюджету.

Розвиток приватної власності в умовах змішаної економічної системи
гармонійно доповнюється поширенням колективної форми власності та
модифікується внаслідок підприємницьких дій самої держави. Результатом
цього є різноманітність форм власності й господарювання, притаманна
сучасним розвиненим економікам. Однак між способами виникнення
приватного і державного секторів сучасної економіки існує глибока
відмінність: приватний сектор справедливо асоціюється з первинними
основами ринкового господарства, тоді як для державної власності
еволюційний шлях розвитку не характерний.

Список використаної літератури

Дзюбик С. Д., Ривок О. П. Основи економічної теорії. — К.: Основи, 1994.
— 297 с.

Економічна теорія: Політекономія: Підруч. / За ред. В. Д. Бази-левича. —
К.: Знання-Прес, 2001. — 581 с.

Історія економічних учень: Підруч. / За ред. Л. Я. Корнейчук, ?. О.
Татаренко. — К.: Вид-во КНЕУ, 1999. — 564 с.

Коуз Р. Фирма, рынок и право. — М., 1993.

Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1990.— 311с.

Макконнет К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. —
М.: Республика, 1996. — 785 с.

Нестеренко О. П. Історія економічних вчень: Курс лекцій: 3-тє вид.,
стереотип. — К.: МАУП, 2002. — 128 с.

Общая экономическая теория / Под ред. А. И. Чубрынина. — СПб.: Питер,
2000. — 288 с.

Ойкен В. Основные принципы экономической политики: Пер. с нем. — М.:
Прогресс, 1995. — 352 с.

Основи економічної теорії / За заг. ред. А. А. Чухна. — К.: Віпол, 1994.
—704с.— Ч. I, П.

Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підруч. / За ред. ?.
?. Климка, В. ?. Нестеренка. — К.: Вища шк.; Знання, 1997. — 743 с.

Петти У. Экономические и статистические работы. — ?., 1940. — 324с.

Рикардо Д. Начала политической экономии и налогообложения. — М., 1955. —
702 с.

Самуэльсон П. Экономика: В 2 т.: Пер. с англ. — М.: Алгон, 1994. —Т. 1.
—333с.

Сисмонди С. Новые начала политической экономии: В 2 т. — М., 1936. — 401
с.

Скомарохова О. І. Соціальна політика та соціальний захист економічно
активного населення України: Автореф. дис. … канд. екон. наук. — К.,
1998.

Сурин А. И. История экономики и экономических учений. — М.: Финансы и
статистика, 1999. — 200 с.

Управління зовнішньоекономічною діяльністю / За ред. А. I. Кре-дісова. —
К.: Віра-Р, 1997. — 448 с.

Хайек Ф. Пагубная самонадеянность. — М., 1992.

Хейне П. Экономический образ мышления. — М., 1991.

Хрестоматия по экономической теории / Сост. Е. Ф. Борисов. — М.: Юристь,
1997. — 536 с.

Похожие записи