.

Економічні потреби та інтереси – головна рушійна сила соціально-економічного прогресу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4036
Скачать документ

Реферат на тему:

Економічні потреби та інтереси – головна рушійна сила
соціально-економічного прогресу

1. Сутність потреб особливості розвитку їх

Визначні мислителі, політологи, економісти минулого і сучасності – Дж.
Гобсон, К. А. Гельвецій, Ф. Гегель, К. Маркс, М. Вебер, Ф. Гайєк та інші
бачили в потребах вираження природи людини, відносили їх до ключових
економічних категорій.

Потреби – це категорія, що відбиває ставлення людей до умов їх
життєдіяльності. В структурі потреб суспільства можна виділити кілька
типів відносин, що характеризують зв’язок людей з умовами
життєдіяльності: ставлення до природи (потреби у спілкуванні з природою,
в охороні природи); до існуючих засобів життя (потреби у засобах
виробництва і предметах споживання); до себе та інших людей (потреба у
самовираженні, саморозвитку, у соціальному статусі, спілкуванні); до
праці та дозвілля (потреба у цікавій, творчій праці, у відпочинку та
ін.).

Сутність потреб можна проілюструвати на прикладі становлення нових
потреб, які завжди виникають із такого ставлення людей до умов
життєдіяльності, що характеризується бажанням змінити ці умови.
Наприклад, потреба у підвищенні швидкості пересування, яка виникає як
бажання змінити існуючі способи пересування. Матеріальні засоби
реалізації цього бажання ще відсутні, тому воно втілюється в казкових
килимах – літаках. Проте потреба вже виникла, і вона спонукає людство до
пошуків реальних шляхів її задоволення – до винаходу автомобіля, поїзда,
літака.

На підставі загального визначення можна конкретизувати уявлення про
потреби як предмет дослідження економічної теорії.

Економічні потреби – це ставлення людей до економічних умов
життєдіяльності їх, яке характеризується відчуттям нестачі певних благ
та послуг, бажанням володіти ними, щоб подолати це відчуття. Отже,
потреби мають об’єктивно-суб’єктивний характер. “Люди звикли пояснювати
свої дії з свого мислення, замість того щоб пояснювати їх із своїх
потреб (які при цьому, звичайно, відображаються в голові,
усвідомлюються)…” – зазначав Ф. Енгельс.

Різноманітні потреби можна певним чином класифікувати, насамперед за
суб’єктами та об’єктами.

За суб’єктами потреби поділяють на:

а) індивідуальні, колективні та суспільні. До індивідуальних потреб
можна віднести потреби в їжі, одязі, житлі, які у кожної людини мають
свої якісні та кількісні особливості, задовольняються специфічним
набором товарів і послуг. Прикладом колективних потреб можуть бути
потреби певного трудового колективу в кваліфікованому керівництві,
сприятливому психологічному кліматі, відповідних умовах праці. Суспільні
– це потреби у зниженні рівня інфляції та безробіття, у забезпеченні
конвертованості національної валюти, економічному піднесенні та ін.;

б) потреби домогосподарств, підприємств та держави як особливих
суб’єктів економіки. Як власники економічних ресурсів домогосподарства
мають потребу в тому, щоб якнайвигідніше ними розпорядитися (продати,
здати в оренду чи використовувати самостійно), як споживачі вони мають
певні потреби у матеріальних і нематеріальних благах та послугах.
Підприємці потребують підвищення конкурентоздатності своєї продукції,
зниження витрат виробництва, збільшення прибутків. До потреб держави
можна віднести потреби у збільшенні надходжень до державного бюджету, у
недоторканості державних кордонів, збереженні держави як єдиного цілого
та ін.

За об’єктами потреби класифікують на:

4

H†H

???????????з біологічними функціями організму людини. В той самий час
навіть елементарні потреби не можуть розглядатися як чисто біологічні,
оскільки реальний спосіб задоволення їх (спосіб виживання) має
соціальний характер, отже, позначається на формуванні соціальних потреб.
Якщо парною категорією соціальним потребам індивіда є фізіологічні
(біологічні) потреби, то соціальним потребам суспільства – потреби
економічні. Тому інколи потреби класифікують на економічні та соціальні,
Перші відбивають відношення до праці як вимушеної діяльності і
виявляються як необхідність економії праці, що є критерієм розвитку
економіки суспільства. Другі – це потреби у розвитку його соціальної
сфери – освіти, науки, культури, мистецтва. У механізмі відтворення
економічні та соціальні потреби взаємопов’язані та рівнозначні. Їх
рівнозначність полягає в тому, що освіта, охорона здоров’я, виховання
дітей, культура, задоволення від роботи постійно реалізуються в економії
праці;

б) матеріальні* – потреби в матеріальних благах та послугах і духовні –
потреби у творчості, самовираженні, самовдосконаленні, вірі;

в) першочергові – потреби, що задовольняються предметами першої
необхідності (продукти харчування, одяг, житло, громадський транспорт,
збереження здоров’я), та не першочергові – потреби, що задовольняються
предметами розкоші (парфуми, хутра, яхти).

Ця класифікація досить умовна: те, що вважається предметом розкоші при
одному рівні розвитку виробництва та добробуту суспільства, стає
предметом першої необхідності при більш високому рівні розвитку
економіки; те, що є предметом розкоші для однієї людини, вважається
предметом першої необхідності для людини з іншим рівнем достатку.

Західні вчені великого значення Надають градації потреб за ступенем їх
нагальності. Так, А. Маслоу запропонував ієрархію потреб відповідно до
їх вагомості (рис. 7).

Людина намагається задовольнити насамперед найнагальніші свої потреби.
Якщо вони задоволені, то на певний час ці потреби перестають бути
рушійним мотивом для людини. В неї виникає бажання задовольнити наступні
за вагомістю потреби. Останні задають програму діяльності, а діяльність
забезпечує можливість їх задоволення. Потреби визначають зміст
майбутньої діяльності і необхідний рівень її ефективності: діяльність
повинна задовольняти потреби на прийнятному рівні.

За HYPERLINK
“http://click01.begun.ru/click.jsp?url=4vrJyHzcMnIV-g*me0lgpAxVYiWYcHU8P
9iZSzAKXb5Ufb*lHGc4asRmsv3hjAfsv*Itkih3jnDYnI7hqc*o1JEaqKacbPutseLhPjUWv
X6rBuRu2FoN28yFhhwZzv7J5mAn5IOq-BeI6hL1jqQ1Ux3nzFxFkKwQHJB0TuuGdP6yMP-xR
BNWQRVXFQfEMOtu3TKXRS*qaNFyNr ступенем реалізації потреби можна
класифікувати на абсолютні, дійсні і платоспроможні.

Абсолютні потреби породжені сучасним рівнем розвитку світової економіки.
Дійсні потреби відповідають рівню розвитку економіки певної країни.
Платоспроможні – потреби, які людина може задовольнити відповідно до
власних доходів та рівня цін (тобто вони визначаються співвідношенням
цін на предмети споживання і грошових доходів населення). Споживати,
задовольняючи таким чином потреби, можна лише те, що вже вироблено, і
лише те, що можна оплатити. Залежно від цих двох чинників структура
платоспроможного попиту може відповідати дійсним потребам або не
відповідати їм. Тим самим суперечність між потребами та виробництвом
набуває форми незбалансованого попиту і пропозиції на товари і послуги.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020