КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни “Основи економічної теорії”
на тему:
ЕКОНОМІЧНІ КАТЕГОРІЇ
І ЕКОНОМІЧНІ ЗАКОНИ
ПЛАН
1. ЗАГАЛЬНІ І СПЕЦИФІЧНІ ПОНЯТТЯ
2. ЗМІСТ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАКОНІВ
3. ПІЗНАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАКОНІВ
4. ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАКОНІВ
5. СУТНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ
6. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. ЗАГАЛЬНІ І СПЕЦИФІЧНІ ПОНЯТТЯ
Кожна наука має свій понятійний апарат. Успішне вивчення теорії значною
мірою залежить від з’ясування сутності понять і категорій. Як людина
розуміє сутність речення, думки зі слів, з яких вони складаються, так і
сутність теорії можна зрозуміти виходячи з понять, з допомогою яких
викладений її зміст.
Усі поняття, що вивчаються в економічній теорії, можна поділити на
загальні та специфічні. Як й інші науки, економічна теорія не може
послуговуватися лише специфічними поняттями. Вона активно використовує
так звані наскрізні поняття, які вивчаються в багатьох науках, наприклад
у курсах філософії, політології, соціології.
Проте ми зосередимося на специфічних поняттях економічної теорії, до
яких належать економічні закони і категорії.
2. ЗМІСТ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАКОНІВ
Економічні закони відбивають постійні суттєві причинно-наслідкові
зв’язки. В економічному законі перехід від процесу-при-чини до
процесу-наслідку являє собою особливу форму руху, де один економічний
процес породжує інший, а внутрішнім імпульсом є об’єктивна економічна
суперечність.
У кожній такій суперечності є дві сторони (або протилежності). Однією з
них є процес-причина, другою — економічний процес, який виступає як
чинник, що протидіє процесу-причині. Він виникає як наслідок розвитку
продуктивних сил, кількісних змін у процесі виробництва.
Суперечності економічного закону вирішуються не автоматично, а через
суспільні дії людей. Подолання суперечності за сприятливих умов завершує
перехід до процесу-наслідку, який виявляється у різних формах.
Отже, форми вияву економічного закону — це результат дії його
причинно-наслідкового зв’язку. Це те, що можна спостерігати на поверхні
розвитку економічних явищ.
Форми вияву економічного закону впливають на економічні процеси, на
розвиток економіки. Це неминуче породжує різні соціально-економічні
наслідки, що залежать від умов дії закону. Оптимальні умови
функціонування зумовлюють раціональні форми вияву економічного закону.
Проте економічний закон може реалізуватись в умовах, що відхиляються від
нормальних. Тоді форми вияву закону відхиляються від нормальних і
призводять до негативних соціально-економічних наслідків.
Зміст економічного закону містить його кількісне вираженая, або, інакше
кажучи, математичну модель закону.
Економічні закони математично виявляються у різних формулах
функціональної залежності. Визначення кількісного вираження економічного
закону має дуже важливе значення. Воно дає можливість наочно побачити,
як розвиваються економічні процеси, своєчасно виявити недоліки і вжити
відповідних заходів щодо усунення їх.
3. ПІЗНАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАКОНІВ
Процес пізнання економічних законів — це відкриття певного економічного
закону, виявлення механізму його дії.
Є два шляхи пізнання економічних законів: через виявлення нових законів
і 4ерез поглиблення розкриття змісту, механізму дії та взаємодії
законів.
Науковий шлях пізнання економічних законів містить кілька ступенів.
На першому ступені пізнання економічні закони слід розглядати як закони
об’єктивно існуючого реального життя суспільства, виробничих відносин. З
багатьох тисяч економічних зв’язків виявляють істотні, що мають стійкий
характер.
Другий ступінь пізнання економічних законів спирається на перший і
реалізується у процесі наукової діяльності людей. Пізнання відбувається
як теоретичне відображення реально існуючих об’єктивних законів. Це
відображення може бути більш або менш повним і дістає вираження в
законах науки (законах економічної теорії).
Отже, економічний закон – це відкриття певного економічного закону,
виявлення механізму його дії.
Є два шляхи пізнання економічних законів: через виявлення нових законів
і через поглиблення розкриття змісту, треба відрізняти від закону науки.
Останній є економічною категорією (складнішою порівняно зі звичайними
категоріями). Ця відмінність нагадує відмінність між людиною та
відображенням її у дзеркалі. Як це відображення залежить від якості
дзеркала, так і закон науки залежить від якості наукових досліджень.
Третій ступінь пізнання економічних законів полягає в апробації законів
науки в дії. Вивчаючи практику господарювання, роблять певні висновки і
узагальнення, потім вносять доповнення і зміни до наукових визначень і
описів економічних законів. Водночас удосконалюється і механізм
використання їх.
4. ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАКОНІВ
Механізм використання економічних законів містить комплекс заходів,
спрямованих на подолання економічних суперечностей, розробку форм,
принципів і методів використання економічних законів з метою ефективного
ведення господарства. Цей механізм охоплює дії державних органів, які
розробляють на основі економічних законів правила господарювання,
діяльності різних ринкових структур (бірж тощо), підприємців, фірм як
основних ланок господарства.
Розрізняють три рівні використання економічних законів:
економіко-теоретичний, безпосередньо управлінський і практичний. Усі
вони у широкому розумінні належать до системи управління господарством.
Економічна теорія покликана давати наукове пояснення вимог економічних
законів, тобто доводити їх до підприємців, управлінських і господарських
структур у вигляді законів. За результатами наукового аналізу взаємодії
останніх і з урахуванням досягнутого рівня продуктивних сил, поєднання
економічних інтересів створюється науково обгрунтована концепція
розвитку економіки. Це і становить зміст економіко-теоретичного рівня
використання економічних законів. На сучасному етапі для України
провідною концепцією є перехід до ринкових відносин.
Безпосередньо управлінський рівень використання економічних законів є
компетенцією органів державної влади. Спираючись на закони економічної
теорії, провідної теоретичної концепції, вони визначають методи, форми і
засоби господарювання, розробляють державні закони (передусім закони
Верховної Ради України), правові положення та інші економічні документи,
які мають директивний характер, визначають і затверджують економічні
показники.
І, нарешті, третій рівень — використання економічних законів практиці
господарювання фірм, підприємств, усіх організацій, певною мірою
пов’язаних з виробництвом. Розпочинається по суті суспільна діяльність
людей, що ґрунтується на економічних рішеннях і використанні економічних
важелів.
Безумовно, підприємці не можуть будувати свою діяльність тільки на
рішеннях державних органів. Останні розробляють лише правові засади
господарської діяльності, так звані єдині правила.
Підприємці мають певну самостійність і свободу вибору, що заснована на
знанні та використанні економічних законів. Розширюється самостійність
не тільки приватних, колективних, а й державних підприємств. З багатьох
питань господарювання підприємства не повинні чекати команди згори, а
мають діяти згідно з вимогами економічних законів.
Механізм використання економічних законів пов’язаний тільки з пізнаними
економічними процесами. І оскільки процес пізнання не завжди адекватно
відображує об’єктивну дійсність, а форми і методи використання законів є
продуктом вольової діяльності людей, механізм використання законів може
містити елементи, що не відповідають об’єктивній дійсності.
У реальному житті дія економічних законів більшою чи меншою мірою
збігається з свідомим використанням їх, адже закони не можуть діяти без
участі людини. Однак сам процес використання економічних законів може
набувати різних форм. В одному випадку люди заздалегідь передбачають,
прогнозують певні процеси і свідомо здійснюють певні дії. Це, як
правило, свідоме, наукове використання економічних законів. Проте іноді
суперечності, що виникають у реальному економічному житті, своєчасно не
помічаються, і лише тоді, коли виявляються негативні явища, починають
вживатися заходи щодо усунення їх. Це також використання економічного
закону, але з елементами стихійності у розвитку економіки.
5. СУТНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ
Будь-яка економічна категорія є поняттям, але не завжди будь-яке поняття
стає економічною категорією.
Економічні категорії відбивають виробничі (економічні) відносини. Проте
в практиці господарювання існують поняття, пов’язані з економічною
політикою, з надбудовними явищами. Вони також використовуються в
економічній науці, але не є економічними категоріями за своєю сутністю.
Сутність економічної категорії визначають за такими критеріями: в
економічні категорії мають відображувати не природні властивості речей і
предметів, а суспільні виробничі відносини як головний предмет
економічної категорії;
• категорії економічної теорії мають об’єктивний характер, через те що
вони відбивають об’єктивну дійсність, відносини, що існують поза нашою
свідомістю;
• значна частина категорій економічної теорії має історичний характер.
Це означає, що вони відповідають певним історичним умовам і відображують
різні ступені економічного життя людства.
Економічна категорія як теоретична абстракція повинна мати певну
структуру наукового опису: головна функція виробничих (економічних)
відносин, що відокремлюються в певну якісно визначену категорію; основні
специфічні ознаки категорії; форми і зміст категорії, місце категорії в
системі суспільного відтворення.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Економічна теорія. / За ред. проф. Мочерного. – К., 2001.
PAGE
PAGE 7
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
