КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“Економічна сутність акцизного збору”

Зміст

Стор.

Розділ1. Теоретичні та методичні основи методики обліку, аудиту та

економічного аналізу розрахунків з бюджетом з акцизного збору

.Економічна сутність акцизного збору
6

.Методичні основи обліку розрахунків з бюджетом з акцизного збору

.Методичні основи аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Розділ 2.Бухгалтерський та податковий облік розрахунків з бюджетом з
акцизного збору на прикладі “Крисківського спиртзаводу”

2.1. Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом з акцизного збору

2.2 .Податковий облік розрахунків з бюджетом з акцизного збору

2.3.Інформаційне забезпечення з обліку, аналізу та аудиту розрахунків з
бюджетом з акцизного збору

Розділ3. Економічний аналіз та аудит розрахунків з бюджетом з акцизного
збору на прикладі “Крисківського спиртзаводу”

3.1 Економічний аналіз розрахунків з бюджетом з акцизного збору

3.2 Аудит розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Розділ4. Методичні та практичні рекомендації удосконалення обліку,
аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору

4.1. Удосконалення методики обліку, аналізу та аудиту розрахунків з
бюджетом з акцизного збору

4.2 .Практичні рекомендації з обліку, аналізу та аудиту
розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Висновки

Список використаних джерел

Додатки ВСТУП

На сучасному етапi розвитку ринкових вiдносин в Україні
особливу роль відіграє податкова система. Податкова система — це
сукупність норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнень
податків і платежів, які носять податковий характер і необхідні державі
для виконання її функцій. Комплекс податкових заходів істотно впливає на
економічну діяльність господарюючих суб’єктів, стимулюючи економічну та
інвестиційну діяльність. Отже, податкова система призначена для
регулювання економічних відносин товаровиробників з органами державної
влади.

Податки вносяться в бюджет і являють собою одну із основних форм
державних доходів. Збільшення доходів бюджету відбувається за рахунок
зменшення доходів підприємства. Практика свідчить, що наслідком
збільшення ставок і маси стягнення державою податків, призводить до
зростання цін або через скорочення попиту внаслідок зростання цін веде
до погіршення фінансового становища господарюючих суб’єктів, що
характеризується спадом виробництва у загальноекономічному масштабі.
Суперечності набувають особливої гостроти в умовах економічної кризи.
Розв’язання суперечностей забезпечується внаслідок встановлення
раціональної системи оподаткування.

Система оподаткування України являє собою сукупність податків, зборів
та платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів, що
стягуються у визначеному порядку, її сьогоднішній стан можна
охарактеризувати, як створення основ. За короткий час здійснено перехід
до системи формування доходів бюджету на податковій основі, реформовано
саму податкову систему, тобто впровадження податків, характерних для
більшості розвинутих країн з ринковою економікою. Але, оскільки, ця
система базується на системі доходів бюджету, заснованій на принципах
значної централізації, на сучасному етапі гостро постає питання
наповнення нових форм оподаткування ринковим змістом.

В системі оподаткування України чільне місце посідає акцизний збір.
Законодавство із зазначеного питання має тенденцію до постійних змін та
коригування, тобто є нестабільним. Тому необхідно сформувати необхідне
певне коло спеціалістів цілком обізнаних з питань оподаткування – саме
ними і є аудитори. Вони допомагають працівникам економічних служб
підприємства найефективніше виконувати вимоги податкового законодавства,
запобігають допущенню можливих помилок, допомагають вишукувати
приховані резерви власних засобів підприємства.

Отже, зважаючи на вищенаведене, що податки є формою фінансових відносин
між державою та товаровиробниками з метою створення загальнодержавного
централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для здійснення
державою ії функцій та дослідження податкової системи, зокрема ,
акцизного збору, є надзвичайно важливим в галузі економіки.

Метою написання магістерської роботи є розгляди питання
розрахунки з бюджетом з акцизного збору на прикладі “ Крисківського
спиртзаводу “.

Для досягнення цієї мети було виконано наступні завдання :

розглянуто нормативно-законодавчу базу та спеціальну
літературу з питань обліку, аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з
акцизного збору;

розглянуто методику податкового та бухгалтерського обліку
розрахунків з бюджетом з акцизного збору;

розглянуто методику економічного аналізу та аудиту розрахунків
з бюджетом з акцизного збору;

виявлено особливості обліку, аналізу та аудиту в умовах
інформаційного забезпечення;

викладено методичні та практичні рекомендації удосконалення
обліку,аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору.

Питанням обліку, аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з
акцизного збору присвячені праці: Білухи М.Т., Завгороднього В.П.,
Кузьмінського А. М ., Савченка В. Я., Сопка В. В., Ткаченка Н. М.,
Яремка У. Л.

Дана магістерська робота виконана на базі даних Крисківського
спиртзаводу. Дане підприємство діє на підставі статуту. Підприємство
займається виробництвом спирту.

Розглянувши основні економічні показники діяльності
Крисківського спиртзаводу, що приведені в співставлий вигляд,
проаналізуємо роботу підприємства і охарактеризуємо виробничий,
технічний та економічний рівень за допомогою таблиці 1.

Табл. 1.

Основні економічні показники діяльності підприємства
“’Крисківський спиртзавод ‘’за 9 місяців 2000-2001 років.

Показники Період Абсолютне відхилення +,-

9місяців 2000р. 9місяців 2001р.

1 2 3
4

Cтатутний капітал, тис.грн. 3997,9 3997,9 0

Виручка від реалізації робіт, послуг, тис.грн. 2943,6 1424,7 -1507,3

Валовий прибуток, тис.грн. 76,3

158,4 82,1

Адміністративні витрати, тис.грн 85,1 234,8 149,7

Податок на додану вартість 451,3 237,5 -213,8

Акцизний збір, тис. грн. 6,7 52,4 45,7

Матеріальні затрати, тис. грн. 3071,3 1411,5 -1660,8

Витрати на оплату праці, тис. грн. 181,7 104,1 -77,6

Середньоспискова чисельність, чол. 101 141 40

Фонд оплати праці тис. грн.. 180,2 201,1 20,9

Собівартість реалізації продукції, тис.грн.. 2397,9 976,4 -1421,5

Продовження Табл.1

Підприємство “Крисківський спиртзавод” працює не досить стабільно, що
засвідчує його статутний капітал – 3997,9 тис. грн.. Середньоспискова
чисельність працюючих за 9 місяців 2000 року становить 101 чоловік, а за
2001 – 141 чоловік. Збільшення кількості працівників пов’язано із
збільшенням обсягу робіт на підприємстві. Так, у 2001 році діяльність
підприємства погіршилась порівняно з 2000 роком. Прибуток у 2001 році
збільшився на 82,1 тис. грн.. порівнюючи з аналогічним періодом 2000
роком. Відповідно відбулося збільшення загальної суми сплачуваних
податків, в тому числі акцизного збору на суму 45,7 тис. грн..

Джерелами для написання магістерської роботи були використані наступні
документи: накладні, податкові накладні, платіжні документи, книга
обліку продажу товарів, книга обліку придбання товарів, розрахунок
акцизного

збору, головна книга, баланс, звіт про фінансові результати.

Розділ 1.Теоретичні та методичні основи методики
обліку, аудиту та економічного аналізу розрахунків з бюджетом з
акцизного збору.

1.1.Економічна сутність акцизного збору

Акцизи є одним із видів непрямих податків і в сучасних податкових
системах відіграють роль джерела наповнення бюджету та регулятора
економічних відносин.

Податкові системи XIX століття ряду країн включали акциз як синонім до
всієї системи непрямих податків, які були фіскальним джерелом наповнення
бюджету.

Акциз як не прямий податок на певні види продукції включається до ціни
цієї продукції і в кінцевому результаті сплачується покупцями, а не
виробниками підакцизних товарів. З моменту введення акцизного збору до
податкової системи України в 1992 році його законодавче визначення
змінювалось.

Так, у Декреті КМУ № 18-92 [ 12 ] його визначення наводиться у статті
1, а саме :

Акцизний збір – це непрямий податок на високорентабельні та монопольні
товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (продукції).

Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір та
його ставки затверджуються КМУ.

З часом, згідно із Законом України № 1243-XIV [7 ] визначено
наступне:

Акцизний збір – це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих
товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягуються з
них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження) таких
товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при
імпортуванні (ввезенні, пересуванні) таких товарів (продукції) на митну
територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних
товарів.

Крім цього, в Декреті [12] було введено новий термін “податковий
агент”, під яким розуміється суб’єкт підприємницької діяльності,
створений у формі підприємства з іноземною інвестицією, право якого на
звільнену від оподаткування окремими податками, зборами (обов’язковими
платежами) було підтверджено рішенням суду, який уповноважений згідно із
статтею 4 цього Декрету здійснювати нарахування та стягнення акцизного
збору з платників акцизного збору, визначених у пункті “Д” статті 2
цього Декрету, а також вносити суми акцизного збору, стягнуті з його
платників, до бюджету.

Податковим агентом вважається також уповноважений державний орган, що
здійснює продаж підакцизних товарів, вилучених з вільного обігу або
конфіскованих у випадках, передбачених законодавством.

Акцизний збір належить до категорії спецефічних акцизів і стягується за
ставками, диференційованими відносно кожної групи товарів.

При введенні акцизного збору у податкову систему незалежної України ним
було замінено інший непрямий податок — податок з обороту. Акцизним
збором, як і податком з обороту оподатковуються високорентабельні
предмети споживання, які не належать до предметів першої необхідності.

Надходження до бюджету від податку з обороту формувались як різниця
між роздрібною й оптовою цінами, які встановлювалися державою. У
сучасних умовах, коли ціни встановлював здебільшого ринок, цей податок
неефективний, і тому виникла потреба замінити його акцизним збором.

Спільним для податку з обороту та акцизним збором є те, що вони
стягуються одиин раз у кінцевому технологічному процесі виготовлення.

Дослідження економістів свідчать про те, що предмети не першої
необхідності, до яких належать підакцизні товвари, проявляють високу
еластичність як щодо цін, так і щодо доходів споживачів. Тобто, при
збільшенні цін на підакцизні товари або зменшенні доходів споживачів
скорочення обсягів останніх відбуваєтться більш високими темпами.

У період економічного спаду, коли доходи зменшуються, споживання
підакцизних товарів різко скорочується, що призводить до зменшення
надходжень до бюджету від цього податку, а в період економічного
зростання, навпаки, надходження збільшуються темпами, які перевищують
темпи розвитку економіки. З іншого боку, завдяки високій еластичності
надходжень від акцизного збору відносно динаміки національного доходу,
цей податок є ідеальним з точки зору “вбудованого стабілізатора”
економічного циклу. Ннижче наведено визначення платника акцизного збору
згідно із законом України № 1243 [ 7 ] .

Платники акцизного збору:

суб(єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші
відокремлені підрозділи) — виробники підакцизних товарів (послуг) на
митнній території України, у тому числі з давальницької сировини;

нерезиденти які здійснюють виготовлення підакцизних товарів
(послуг) на митній території України безпосередньо або через їх
постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із
законодавством;

будь-які суб(єкти підприємницької діяльності, інші юридичні
особи, відділення, які імпортують на митну територію України підакцизні
товари;

фізичні особи, резиденти або нерезиденти, які ввозять
підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді
супроводжувального або не супроводжувального багажу, а також фізичні
особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети) із- за митного
кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень, визначені
митним законодавством;

юридичні або фізичні особи, одержують в інші форми
володіння, користування або роспорядження підакцизні товари у податкових
агентів.

Об(єктом оподаткування є :

обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів
(продукції) шляхом їх продажу, обміну та інші товари, безплатної
передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою;

обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного
споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації
(передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх
працівників;

митна вартість товарів (продукції), які імпортуються
(ввозяться, пересилаються) на митну територію України , у тому числі в
межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи
з частковою оплатою.

При продажу податковими агентами підакцизних товарів
(продукцї) об(єктом оподаткування є:

для вироблених на території України товарів (продукції) –
обороти з реалізації таких підакцизних товарів, включаючи вартість
будь-яких додаткових послуг або робіт, пов(язаних з такою реалізацією;

для імпортованих (ввезених) на митну територію України товарів
– обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи
вартість будь-яких додатових послуг або робіт, пов(язаних з такою
реалізацією.

Пункти складені на основі статті з Декрету КМУ №1243-((V [12].

Протягом дії Декрету підпункт “в” змінювався декілька разів.

З метою впорядкування сплачування акцизного збору та забезпечення
своєчасного надходження коштів до Державного бюджету України, посилення
контролю у сфері виробництва та реалізації підакцизних товарів Президент
у своєму Указі № 453\98 [17] визначив, всіх платників акцизного збору.

В Україні перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір та
ставки цього збору, встановлюється Верховною Радою України. Майже
щорічно перелік підакцизних товарів та ставки акцизного збору
змінювались. Так в 1994 році ставки на підакцизні товари були
встановлені у відсотках до відпускної ціни (таблиця 1.1).

До 13 грудня 1993 року стягнення акцизного збору з імпортних товарів
проводилося тими ж ставками, що і з вітчизняних. З метою заахисту
вітчизняного товаровиробника та збільшення надходжень до бюджету,
починаючи (13 грудня 1993 року) на деякі імпортні підакцизні товари
встановлюються ставки, які в декілька разів вищі, ніж ставки за
аналогічні вітчизняні товари (таблиця 1.1.2.).

Таблиця 1.1.

Перелік підакцизних товарів та ставки акцизного збору.

№ п\п Найменнування підакцизного товару. Ставки акцизного збору (у % до
відпускної ціни)

1 Пиво 20

2 Спирт питний та етиловий 90

3 Горілка, лікеро-горілчані вироби. 85

4 Коньяк 60

5 Шоколад і шоколадні вироби, кава 20

6 Цукор 30

7 Сигарети з фільтром 40

8 Відеотехніка 20

9 Вироби з кришталю, виготовлені ручним способом. 45

10 Хутрові вироби та вичинені шкурки 30

11 Килими та килимові вироби 40

12 Натуральна шкіра та одяг з неї 35

Таблиця 1.1.2.

Підакцизні імпортні товари та акцизні ставки.

№ п\п Найменування підакцизного товару Ставки акцизно-го збору (у %)

1 Спирт питний та етиловий, горілка, лікеро-горілчані вироби 300

2 Коньяк 250

3 Вино та виноматеріали, шампанське. 200

4 Пиво 150

5 Тютюнові виробі 150

З часом переважна більшість ставок встановлюється у твердих сумах.
Перелік підакцизних товарів та акцизних ставок наводиться в додатку
(дод.А).

У зв’зку з тим, що акцизним збором оподатковуються товари не першої
необхідності і потреба в соціальних пільгах невелика, перелік пільг за
цим податком невеликий.

З метою стимулювання експорту вітчизняних товарів та надходження валюти
до країни, згідно зі статтею 5 Декрету [12] акцизний збір не
справляється при реалізації підакцизних товарів (продукції) на експорт
за іноземну валюту.

Не підлягає оподаткуванню також оборот з реалізації легкових
автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких
провадиться органами соціального забезпечення, а також легкових
автомобілів спеціального призначення за переліком, що визначається
Кабінетом Міністрів України.

У свій час було актуальним питання оподаткування оборотів з реалізації
спирту етилового, що використовується на виготовлення лікарських засобів
і ветеринарних препаратів, та підакцизних товарів власного виробництва
підприємств і організацій агропромислового комплексу при використанні їх
для обміну на паливно-мастильні матеріали, ліс, гербіциди, добрива та
інші імпортні матеріально-технічні ресурси для сільського господарства.
Тому щодо них була надана пільга, яка на сьогодні скасована.

Якщо порівнювати акцизне оподаткування України та деяких країн світу,
то можна сказати, що за останні роки в країнах світу намітились певні
зміни в структурі податкових надходжень.

Так, в США надходження від акцизного збору зросли на 10 млрд. доларів,
або на 20% порівняно з минулими роками. Високі темпи росту за останні 3
роки пояснюються тим, що через загострення дефіциту федерального бюджету
були підвищені акцизи на ряд товарів, утому числі на пиво, вино,
тютюнові вироби. Введений акциз на дорогі автомобілі, дорогоцінності,
хутро, особисті літаки.

Наукова теорія оподаткування виникла саме у Великобританії. Осмислення
ролі та місця податків у суспільстві почалося ще на початку XVII
століття. У 1625 році у праці “Досліди або настанови моральні і
політичні” англійський філософ Френсіс Бекон писав: “Податки, які
стягуються за згодою народу, не так послабляють його мужність.
Відмітьте, що мова в нас йде сьогодні не про гаманець, а просерце.
Податки, які стягуються за згодою народу або без такої, можуть бути
однаковими для гаманця, але не однакова їх дія на дух народу” [ c.]

Серед непрямих податків в Англії друге місце займають
акцизи. Підакцизними товарами є алкогольні напої, пальне, тютюнові
вироби, транспортні засоби. Акциз на спиртні напої та пальне стягується
в твердих сумах з одиниці товару (з літра). Акциз на тютюнові вироби
встановлюється як відсоткова надбавка до ціни товару. Ставка акцизних
зборів змінюється за звичай в межах від 10 до 30%.

В Японії більше 64% усіх податкових надходжень становлять
державні податки, решта-місцеві податки. Значна частина податкових
коштів перерозподіляється через державний бюджет шляхом відрахування від
державних податків до місцевих бюджетів.

Податкова система Японії характеризується багатьма податками.
Їх має право стягувати кожен орган територіального управління. Причому
всі податки зафіксовані в законодавчих актах. Кожний вид податку
регулюється законом.

У країні діє майже 25 державних та 30 місцевих податків. Серед
споживчих податків Японії головну роль відіграє податок із продажу, який
стягується за ставкою 3%. Насьогодні, ця ставка підвищена до 5 %.
Суттєво наповнюють бюджет податки із власників автомобілів, акцизи на
спиртні напої, тютюнові вироби, нафту, газ, бензин, податок на розвиток
електроенергії, акцизи за послуги (проживання в готелі, харчування в
ресторанах, купання в гарячих джерелах тощо).

1.2 Методичні основи обліку розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Суми податкових забов(язань з акцизного збору відображаються по
кредиту субрахунка 642 “Розрахунки з обов(язкових платежів” (саме на
цьому рахунку ведеться облік розрахунків за збором (обов(язковими
платежами)). За цим субрахунком доцільно відкрити окремий субрахунок
другого порядку, наприклад, 642/1 “ Розрахунки з акцизного збору”.

За дебетом цього рахунку відображаються суми акцизного збору,
перераховані до бюджету (в кореспонденції з кредитом рахунку 301
“Розрахунковий рахунок”); за кредитом цього рахунку — суми акцизного
збору по реалізованих товарах, які враховані у складі виручки від
реалізації та які належать до сплати в бюджет ( у кореспонденції з
дебетом рахунку 701 “ Реалізація”). Кредитове сальдо за цим рахунком
показує суму заборгованості по акцизному збору перед бюджетом у
підприємства-платника, дебетове-навпаки, суму, зайво перераховану до
бюджету.

При відвантаженні підакцизних товарів, в оплату яких кошти від покупця
не надійшли, а також при відпуску за готівку субрахунок 642\1
кореспондує з рахунком 70 “Доходи від реалізації”.

Цікавим ньюансом є те, що при одержанні попередньої оплати інструкцією
№ 291 [19], окремий субрахунок не передбачено. Тому доцільно відкрити
окремий субрахунок, наприклад, 645 “Податкові забов(язання з акцизного
збору”. Після відвантаження попередньо оплачених товарів рахунок 70
дебетується в кореспонденції з субрахунком 645.

У імпортера підакцизної продукції при придбанні марок суми сплаченого
акцизного збору буде відображатися по дебету субрахунка 642\1. При
ввезенні товару на митну територію України сума акцизного збору ( разом
з сумою мита та інших витрат) відповідно до Положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 9№246 [16] включається до початкової вартості
ввезених запасів.

Кореспонденцію рахунків із нарахування та сплати акцизного збору можна
навести у вигляді таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Кореспонденція рахунків та сплати акцизного збору.

Первинний документ Зміст господарської операції Бухгалтерській облік

Дт Кт

1 2 3 4

Якщо оплата здійснюється відвантаженням

Видаткова накладна Відвантажено покупцю підакцизну продукцію (товар)
виробником 361 701

Податкова накладна Нараховано податкові забов(язання з ПДВ 701 641\ПДВ

Довідка бухгалтера Нараховано податкові забов(язання з акцизного збору
701 642\1

Списано з балансу відвантажену продукцію 901 26

Списано на фінансові результати чистий дохід 701 791

Списано на фінансовий результат собівартість реалізації 791 901

Виписка банку Отримано оплату за відвантажену продукцію 311 361

Якщо товар реалізується на умовах передоплати

Виписка банку Отримано передоплату від покупця 311 681

Продовження таблиці 1.2.

Податкова накладна Нараховано податкові забов(язання з ПДВ 643 641\ПДВ

Довідка бухгалтера Нараховані податкові забов(язання з акцизного збору
645 642\1

Видаткова накладна Відвантажено продукцію 361 701

Списано податкові забов(язання з ПДВ 701 643

Списано податкові забов(язання з акцизного збору. 701 645

Довідка бухгалтера Списано з балансу відвантажену продукцію 901 26

Списано на фінансові результати чичтий дохід 791 901

Зарахування заборгованості 681 361

Операції зі сплати акцизного збору

Платіжне доручення Сплата акцизного збору з вітчизняних товарів
виробником або власником

( код бюджетної класифікації –140200000) 642\1 311

Платіжне доручення Сплата за марки акцизного збору (код бюджетної
класифікації – 14060900) 642\1 311

Платіжне доручення Сплата акцизного збору з імпортних товарів (код
бюджетної класифікації – 14030000) 642\1 311

Розглянувши методику обліку, перейдемо до наступного питання
магістерської роботи.

1.3. Методичні основи аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності обліку,
первинних документів та іншої інформації, що стосується
фінансово-господарської діяльності підприємства з метою визначення
достовірності їх обліку, його повноти і відповідності діючому
законодавству і установленим нормам.

Вирішальну роль у створенні бюджету країни відіграє надходження
податків, а отже, і податкова система. Для вирішення непорозумінь між
податковими органами і власником засобів виробництва, державного
контролю було недостатньо. Отже, виникла потреба у незалежному контролі,
який дістав назву аудит.

Починаючи з 22 квітня 1992 року Законом України “ Про аудиторську
діяльність”[5], передбачено правові основи здійснення аудиторської
діяльності спрямованої на системи незалежного фінансового контролю з
метою захисту інтересів власника.

Аудит розрахунків з бюджетом з акцизного збору повинні здійснювати
аудитори, які працюють самостійно, або в аудиторській філії.

Одним з головних етапів проведення аудиту є організація і планування у
відповідності з яким аудитор будує свою професійну діяльність.
Організація і планування аудиту необхідні для того щоб, забезпечити
високу якість перевірки, визначити пріоритети та розумно поділити
робочий час.

Для проведення аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору
складається програма перевірки, в якій вказуються періоди проведення
перевірки, перелік аудиторського процесу, робочі документи, виконавець,
який буде здійснювати перевірку певного підприємства.

Після цього необхідно провести аудит фінансової та податкової звітності
з акцизного збору. Після проведення проведення аудиту, аудитор складає
аудиторський висновок, в якому висвітлює всі аспекти та рекомендації
щодо ведення обліку на підприємстві.

Платники акцизного збору та їх службові особи несуть відповідальність
за правильність обчислення та своєчасність сплати акцизного збору в
бюджет відповідно до чинного законодавства. Контроль за правильністю та
своєчасністю сплати здійснюють податкові інспекції шляхом камеральної та
документальної перевірок розрахунків з акцизного збору, які подаються
платниками. Камеральна перевірка проводиться в момент одержання
розрахунку податковим інспектором без виходу на підприємство.
Перевіряються відповідність сум акцизного збору, відображених у
розрахунку та інших формах бухгалтерської звітності (зокрема в додатку
до балансу), а також правильність арифметичного підрахунку.

Документальна перевірка розрахунків по акцизному збору проводиться з
виходом на підприємство не менше 1 разу на два роки в строки,
встановлені керівником податкової інспекції.

При документальній перевірці необхідно визначити правильність
відображення оборотів по кредиту рахунку 642/1″Розрахунки з акцизного
збору». Для цього використовуються: відомість №16 ( з відвантаження
товарів), товарно-транспортні накладні на відвантаження продукції,
банківські (журнал-ордер №2) та касові документи.

Слід звертати особливу увагу на напрями використання власних
підакцизних товарів, отже акцизний збір по цих товарах сплачується не
тільки у випадку їх реалізації покупцем, але й при їх використанні на
власні потреби, при безоплатній їх передачі і т.ін.. У цьому випадку
акцизний збір відноситься не на дебет рахунку 701 ( у кореспонденції з
кредитом 642\1), а за рахунок відповідних джерел фінансування (
прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, тощо).

При документальній перевірці підприємств і організацій, які виробляють
(імпортують) підакцизні товари, а особливо тих, які не виробляють (не
імпортують) останні необхідно перевірити, чи не реалізувалися на них
підакцизні товари, що були придбані до 1999 року, та чи сплачено
акцизний збір по цих товарах до бюджету. Для цього використовуються
бухгалтерські регістри обліку товарно-матеріальних цінностей, зокрема
дані обліку основних виробничих та невиробничих фондів, а також
банківські ( журнал-ордер№2) та касові документи.

При перевірці оборотів за дебетом рахунку 642\1 перевіряється
своєчасність розрвхунків з бюджетом по акцизному збору. На завершення
документальної перевірки звертається увага на правильність арифметичних
підрахунків за дебетом та кредетом рахунку 642\1 та відповідність цих
сум сумам, відображених у відповідних розрахунках по акцизному збору,
поданих у податкову інспекцію.

За результатом документальної перевірки в разі встановлення
неправильності чи несвоєчасності сплати акцизного збору до бюджету
складається акт у двох примірниках.

З розділу 1 можна зробити наступні висновки:

Акцизи є одним із видів непрямих податків і в сучасних
податкових системах відіграють роль джерела наповнення бюджету та
регулятора економічних відносин .Акцизний збір належить до категорії
специфічних акцизів і стягується за ставками, диференційованими відносно
кожної групи товарів .

Цікавим ньюансом в бухгалтерському обліку є те ( що інструкцією
291[19] окремий субрахунок не передбачено.Тому доцільно відкрити
окремий субрахунок ( наприклад ( 645 “Податкові зобов’язання з акцизного
збору “’.

За дебетом цього рахунку відображаються суми акцизного збору (
перераховані до бюджету. За кредитом – суми акцизного збору по
реалізованих товарах ( які враховані у складі виручки від реалізації та
які належать до сплати в бюджет. Кредитове сальдо за цим рахунком
показує суму заборгованості по акцизному збору перед бюджетом у
підприємства-платника( дебетове –навпаки ( суму, зайво перераховану до
бюджету.

Аудит розрахунків з бюджетом з акцизного збору повинні
здійснювати аудитори (які працюють самостійно або в аудиторській філії
.Одним з головних етапів проведення аудиту є організація і планування у
відповідності з яким аудитор будує свою професійну діяльність
.Організація і планування аудиту необхідні для того( щоб забезпечити
високу якість перевірки( визначити пріоритети та розумно поділити
робочий час.

Розділ 2. Бухгалтерський та податковий облік розрахунків з бюджетом з
акцизного збору .

2.1 Бухгалтерській облік розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Об(єктом організації бухгалтерського обліку виступає рух первинних
документів, облікових реєстрів і звітних форм. При цьому організація
руху носіїв облікової інформації на підприємстві не повинна охоплювати
час і шлях від першого запису, що був здійснений в носії до здачі його в
архів.

Формування потоків інформації (документопотоків) залежить від
організаційної структури підприємства, форми організації обміну, типу,
виду і характеру технічних засобів та обчислювальних машин, що
використовуються в обліку.

Організація облікового процесу як об(єкт організації складається з
різних етапів і блоків. Загальну організацію облікового процесу
поділяють на окремі етапи залежно від типу виконавчих робіт. Облік
поділяють на три частини:

первинний;

поточний;

підсумковий.

Бухгалтерський облік на “Крисківському спиртзаводі” ведеться
безперервно з дня його реєстрації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до
компетенції начальника та головного бухгалтера відповідно до
законодавства та установчих документів.

Головний бухгалтер “Кривського спиртазоводу” забезпечує дотримання на
підприємстві встановлених одиниць методологічних засад бухгалтерського
обліку, в тому числі і розрахунків з бюджетом з акцизного збору;
складання і подання у встановлені сроки податкової звітності;
організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського
обліку всіх господарських операцій що стосуються обліку розрахунків з
бюджетом з акцизного збору, а також забезпечує організацію діловодства,
яка передбачає організацію зберігання документів.

Сукупність операцій дає змогу виділити організаційні місця, які
характеризують виконавчі ГОСТИ. У бухгалтерії Крисківського спиртзаводу
відбувається розподіл праці відповідно до трьох рівнів: спеціалісти,
молоді спеціалісти, технічні виконавці.

Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється за
журнально-ордерною формою бухгалтерського обліку (рис. 2.1)

Первинний документ Журнали ордери

Допоміжні і Реєстри Головна

групувальні аналітичного книга

відомості(книги) обліку

Відомості за Баланс

окремими аналітич-

ними рахунками

Звітність

Рис.2.1 Схема журнально-ордерної форми обліку “Крисківського
спиртзаводу”.

Підставою для обліку господарських операцій розрахунків з бюджетом з
акцизного збору є первинні документи, які фіксують факти здійснення
господарських операцій (накладна, рахунок-фактура, платіжне доручення,
податкова накладна). Первинні документи на підприємстві “Крисківський
спиртзавод” складають під час здійснення господарської операції, а якщо
це неможливо, до безпосередньо після її закінчення. Для контролю та
впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів
бухгалтерією складаються зведені облікові документи: книга обліку
продажу (дод.Б), книга обліку придбання товарів (дод.В.), головна книга
(дод.Г.).

У бухгалтерському обліку розрахунки з бюджетом з акцизного збору
відображають на рахунку 641 “Розрахунки за податками й платежами” на
субрахунку 641\3 “Розрахунки з бюджетом з акцизного збору”.

По кредиту рахунку 641\3 “Розрахунки з бюджетом з акцизного збору”
нараховують суми платежів до бюджету, а по дебету,- фактичне
перерахування грошей у доход бюджету. Кредитове сальдо показує
заборгованість підприємства перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство
має перерахувати до бюджету. Дебетове сальдо по рахунку 641\3
“Розрахунки з бюджетом з акцизного збору” означає переплату до бюджету,
яку необхідно зарахувати в розрахунок чергових платежів або повернути
підприємству.

Указом Президента[17] встановлено, що датою виникнення податкового
забов(язання з продажу підакцизних товарів вважається дата, яка
припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з
подій, що настала раніше: або дата оплати товарів або дата їх
відвантаження.

Бухгалтерією підприємства при продажу підакцизних товарів відкривається
накопичувальна відомість підакцизних товарів (дод.Д.), в якій окремо по
кожному виду товарів здійснюється із зазначенням дати, характеристики,
кількості реалізованих товарів, ціни реалізації, вартості та інші
відомості.

Основна кореспонденція розрахунків з бюджетом з акцизного збору
наведена в таблиці2.1.

Таблиця 2.1.

Кореспонденція розрахунків бухгалтерського обліку операцій, пов(язаних
зі сплатою та відшкодування акцизного збору

Зміст операції Реєстр синтетичного обліку Бухгалтерський облік Сума,
грн.

Дт Кт

Нараховано акцизний збір при реалізації підакцизної продукції Ж\010 701
641\3 25.2

Перераховано до бюджету акцизний збір Ж\02 641\3 311 43.3

Пповернення з бюджету надлишково сплачений акцизний збір Ж\010 311 641\3
12.1

Облік зберігання і відпуску спирту етилового на Крисківському
спиртзаводі здійснюється згідно чинного законодавства.

З метою одержання спирту етилового для виробництва підакцизних товарів
на території України та інших потреб без сплати акцизного збору, що
здійснює його закупівлю (покупець), надає виробнику (Крисківський
спиртзавод) і представнику державної податкової служби на підприємстві
виробника:

Копію ліцензії, довідку державної податкової адміністрації за місцем
надходження покупця (дод.Е.) в якій зазначаються обсяги мета
використання спирту етилового, а також підстави для звільнення від
акцизного збору. Довідка вважається дійсною протягом поточного кварталу;
наряд на відпуск спирту етилового, який є документом суворої звітності
(дод.Ж.), довіреність покупця встановленої форми (дод.З.).

Для одержання спирту етилового із сплатою акцизного збору на території
України покупець надає Крисківському спиртзаводу наряд і довіреність.

Експорт спирту етилового здійснюється згідно з діючим порядком.
Оформлення документів на відвантаження спирту етилового здійснюється
працівниками, призначеними наказом директора підприємства. Зразок
підписів зазначених посадових осіб подаються представнику державної
податкової інспекції м.Новгород-Сіверський.

До початку відвантаження спирту етилового відповідальні посадови особи
зобов(язані звірити відповідність реквізитів виданого наряду реквізитам
документів на право одержання спирту етилового.

На відпущений спирт етиловий заповнюється спеціальна
товарно-транспортна накладна (дод.И.), що є документом суворої
звітності.

Накладні, в яких не зазначена вся необхідна інформація вважаються
недійсними.

Всі обсяги відвантаженого виробником та прийнятого на подальшу
переробку покупцем спирту етилового реєструються в спеціальному журналі
представника державної податкової інспекції.

Покупцям, які придбали спирт етиловий забороняється використовувати
його не за призначенням, продавати або передавати іншим суб(єктам
підприємницької діяльності, в тому числі вборг, а також обмінювати на
інші матеріали.

Бухгалтерія Крисківського спиртзаводу і покупець щомісячно до 15 числа
місяця, що настає за звітним, повідомляє ДПІ про обсяги виробництва і
реалізації спирту етилового та про обсяги його надходження та
використання.

2.2. Податковий облік розрахунків з бюджетом з акцизного
збору

Що стосується методики податкового обліку, то згідно з підпунктом
4.2.1. статті 4 ЗУ № 283\97 ВР [ 6 ], суми акцизного збору, отримані
(нараховані) підприємством у складі ціни реалізації, не включаються до
складу валових доходів.

У підприємства, що придбає підакцизну продукцію, а також в імпортера
підакцизних товарів сума підакцизного збору включається до складу
валових витрат (за наявності підтверджуючих документів на підставі
підпункту 5.2.5 статті 5 Закону України «Про податок на прибуток».

При цьому наказом ДПА № 306 [ 9 ], яким внесено зміни до порядку по-
дання декларації про прибуток підприємства (дод.К.), затвердженого
наказом ДПАУ №214 [13], встановлено Порядок відображення акцизного збору
в податковому обліку. Так, відповідно до абзацу третього підпункту 3.1.1
Порядку,“платник податків, що забов(язаний включати до ціни товару
(продукції) акцизний збір, відображає загальний дохід від продажу таких
товарів без сум акцизного збору і не включає суми акцизного збору до
валових витрат ( рядок 19 декларації) при внесенні сум акцизного збору з
його платників до бюджету. Решта платників податків відображають дохід
від продажу товарів з урахуванням сум акцизного збору”.

Відразу слід сказати, що зміни внесені до Порядку Наказом №306[21],
стосується тільки податкових агентів (які лише виконують функції
платників акцизного збору, однак при цьому такими не є) і осіб, що
придбувають у них підакцизні товари.

Відповідно до процитованого вище абзацу суми акцизного збору, включені
податковим агентом до ціни проданих їм підакцизних товарів, не
включаються до загального доходу від продажу таких товарів (тобто не
відображаються в рядку 1.1. додатку А), але і не включаються до валових
витрат податкового агента ( тобто не відображаються в рядку 19.1 додатка
Ж-1). Покупець же підакцизних товарів, який у цій операції (операції з
придбання підакцизних товарів у податкових агентів) і є платником
акцизного збору, включає суму сплаченого податковому агенту акцизу до
складу валових витрат не в загальній сумі придбаних у нього ж товарів, а
шляхом включення її до рядка 19 декларації про прибуток підприємства
(через рядок 19.1 додаток Ж-1). При подальшому продажу таких товарів
суму акцизного збору буде відображено в складі валових доходів
підприємства – покупця, отриманих від їх продажу (із зазначенням у рядку
1.1 додатка А).

Вітчизняні товаровиробники- платники акцизного збору відображають суми
акцизного збору , включеного до ціни реалізованої підакцизної продукції
(товару), у складі валових доходів від продажу такої продукції (товарів)
у рядку 1.1. додатка А. При цьому сума акцизного збору, що підлягає
перерахуванню до бюджету, включається до складу валових витрат
зазначених підприємств (з відображенням по рядку 19.1 додаток Ж-1).

Інші продавці підакцизної продукції (товарів), які не є платниками
акцизного збору включають до податкової вартості придбаної продукції
(товарів) з відображенням їх в рядку 5 додатка Ж. При подальшому продажу
такої продукції (товарів) суму збору буде відображено у валових
доходах підприємства в складі продажної вартості цієї продукції
(товарів) у рядку 1.1. додатка А.

У нагромаджувальних відомостях окремо по кожній назві
(найменування) товарів (продукції) з урахуванням характеристики цього
товару (підгрупи, групи), на підставі первинних документів накопичуються
дані про кількість реалізованих товарів, ціна реалізації, вартість за
відпускними цінами з урахуванням акцизного збору.

Підсумки у відомостях здійснюються у строки, необхідні для подачі
податкової звітності та сплати акцизного збору за певний період.

Розрахунок акцизного збору складається з трьох розділів:

Розділ 1 “Обчислення суми акцизного збору” включає в себе дані про
реалізований товар, про діючі ставки акцизного збору, нарахованому при
продажу підакцизних товарів.

Розділ 2 “ Результати перерахунку акцизного збору” заповнюються шляхом
порівняння підсумку нарахованої суми акцизного збору (графа 12 Розділу
1 “Обчислення суми акцизного збору”) з підсумком сплаченого акцизного
збору (пункт 1 розділу П “Результати перерахунку акцизного збору”) і
визначається сума акцизного збору, яка підлягає сплаті до бюджету чи
зарахуванню в рахунок чергових платежів.

Розділ 3 ”Зменшення акцизного збору при експорті підакцизних товарів
при розрахунках за іноземну валюту” заповнюється у разі необхідності.

Датою виникнення забов(язання щодо сплати акцизного збору при
реалізації спирту етилового вважається дата, яка припадає на податковий
період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:
дата відвантаження спирту або дата зарахування коштів від покупця на
банківський рахунок платника акцизного збору, але сплату можна
відсрочити шляхом видачі податкового векселя. Податковий вексель
складається на суму податкового забов(язання, тобто на суму акцизного
збору, яка нарахована і повинна бути сплачена при реалізації спирту
етилового.

Податковий вексель є податковим звітним документом і підлягає обліку та
зберіганню за правилами і в строки, встановлені для первинних
бухгалтерських документів.

2.3 .Інформаційне забезпечення обліку, розрахунків з бюджетом з
акцизного збору

Автоматизація обліку господарської діяльності підприємства повинна
здійснюватись в умовах розподіленої обробки облікової інформації на базі
створення АРМ бухгалтера.

Для забезпечення єдності засобів розробки і функціанування цієї
інформаційної системи слід дотримуватись також методологічних
принципів:

децентралізація експлуатації засобів автоматизації у місцях виникнення
облікової інформації, тобто безпосередньо у бухгалтеріях та інших
службах, де виникає і використовується первинна обробка інформації про
господарські операції, що підлягають відображення в бухгалтерському
обліку;

використання дерективних вказівок з організації ведення автоматизованої
форми бухгалтерського обліку, що забезпечує єдність методології;

автоматизація введення даних і складання документів первинного обліку на
паперовому і магнітному носіях на дільницях й смужках з масовим
характером виникнення господарських операцій й передача цих даних
бухгалтеру відповідної ділянки обліку відображення даних у
бухгалтерському обліку.

АРМ бухгалтера виконує функції автоматизації праці персоналу зайнятого
обліком, і є багатофункціональною спеціалізованою людинно-машинною
системою, що поєднує комплекс технічних засобівпрограмного,
інформаційного забезпечення. Працівники обліку, що працюють на АРМ,
виконують введення шаблонами,. Її візуальний контроль, виправлення
помилок. Разом з введенням інформації є можливість автоматизованого
формування первинних документів, їх відображення на екрані монітора та
друкування.

За функціанальною ознакою на підприємстві Крисківський спирзавод АРМ
бухгалтера класифікують на такі види:

АРМ бухгалтера з обліку основних засобів; АРМ бухгалтера з обліку
матеріальних цнностей; АРМ бухгалтера з обліку праці і заробітної плати;
АРМ бухгалтера з обліку готової продукції; АРМ бухгалтера з обліку
розрахунків з бюджетом по податках та зведеного обліку і складання
звітності.

Вся інформація, підготовлена на АРМ бухгалтері зведеного обліку і
складання звітності, розглядається в світлі її кінцевого впливу на
прийняття рішень. Раніше, ніж прийняті рішення, необхідно було визначити
мету, керівне направлення і отримати відповідне рішення традиційних
задач ведення обліку і складання звітності.

По результатам рішення задач формується єдина база даних бухгалтерських
записів. Формування бази даних і логічний контроль правильності її
заповнення виконується на протязі місяця по мірі надходження інформації
з АРМ сумісних ділянок обліку.

Взаємозв(язок даних забезпечується використанням єдиної структури кодів
синтетичного обліку і об(єктів аналітичного обліку, застосуванням одних
і тих же бухгалтерських записів в усіх ділянках обліку.

Розподіл АРМ бухгалтера зведеного обліку на три категорії проводиться
організаційним образом з авторизацією доступу до необхідної інформації.
Тому структуру і технологію рішення задач будемо розглядати як єдину для
всіх трьох категорій АРМ. Головне меню має наступні пункти:

вхідна інформація:

нормативно-довідкова інформація;

аналітичний облік;

синтетичний облік;

звітність;

моделювання управлінських рішень;

база знань.

При виборі функції «Вхідна інформація» в меню другого рівня
відображається перелік вхідної інформації:

бухгалтерська довідка;

інформація, одержувана з інших АРМ бухгалтера;

книга обліку господарських операцій.

Режим «Бухгалтерська довідка» використовується для коригування даних або
для введення тих даних, що не знайшли відображення в інших АРМБ.

В режимі «Інформація, одержувана з інших АРМБ» здійснюється контроль і
відображення інформації по кожному окремо АРМ бухгалтера. Це дасть
можливість бухгалтеру здійснювати контроль за наявністю інформації, її
вірогідністю і повнотою.

Помилкові записи аналізуються і при необхідності здійснюється їхнє
коригування в режимі «Бухгалтерська довідка».

В режимі «Книга обліку господарських операцій» виробляється введення
первинних операцій в Книгу обліку господарських операцій, що являє собою
хронологічні упорядкований (за часом виконання) список бухгалтерських
проводок по рахункам. Вона містить записи всіх бухгалтерських операцій,
що зміняті, стан обліку і служить основним джерелом для формування
бухгалтерської звітності.

Бухгалтерські записи в Книгу обліку господарських операцій можуть
заноситися або шляхом безпосереднього введення господарських операцій з
формуванням бухгалтерських проводок або при генерації бухгалтерських
проводок шляхом використання довідника господарських типових операцій,
який знаходиться в пункті меню «Нормативно-довідкова інформація».

В режимі «Аналітичний обліку» формується аналітична інформація по
кожному синтетичному рахунку. Меню другого рівня має наступні пункти:

відомість аналітичного обліку;

картка аналітичного обліку;

довідкова інформація по аналітичному врахуванню.

Відомість аналітичного обліку (Табл.2.3.1) призначена для
докладної розшифровки об’єкту обліку. Це оборотно-сальдова відомість по
синтетичному обліку в аналітичному розрізі. Бухгалтер має можливість
зробити аналіз аналітичних даних по кожному синтетичному рахунку.

Таблиця 2.3.1

Відомість аналітичного обліку по рахункам за період

Рахунок Субраху-нок Код аналітично-го обліку Сальдо на початок року
Обороти

Дт Кт Дт Кт

Картка аналітичного обліку відображається по мірі необхідності на кожний
аналітичний об’єкт. При аналізі бухгалтер має можливість відобразити
необхідну аналітичну інформацію за певний період часу в розрізі
документів і дат проведення цих операцій (Табл.2.3.2)

Таблиця 2.3.2

Картка аналітичного обліку

№ п\п Основний рахунок Рахунок, що кореспондується Дата здійснення
операції Номер доку-мента Сума , тис. грн.

В програму можна вносити дані декількома способами:

ручне введення операцій;

використання типових операцій;

використання режиму «документи і розрахунки» (табл.2.3.3)

Таблиця 2.3.3

Перелік і опис вихідних повідомлень

Назва вихідного повідом-лення Іденти-фікатор Форма подання і вимоги до
неї Періодичність видання Термін видання Користувачі інформації

Розрахунок акцизного збору L Встановленого зразка (Документ) Раз на
місяць 15 число, до 10 год ранку Бухгалтерія

Для ведення аналітичного обліку програма дозволяє вводити необмежену
кількість довідників об’єктів аналітичного обліку (субконто). Програма
може отримувати відомості за будь-який період часу . Зокрема видаються
такі документи:

оборотно-сальдова відомість, що утримує дані про сальдо і обороти
за об’єктами обліку;

картка субконто, що містить всі проводки з даним об»єктом обліку;

аналіз рахунку за субконто — кореспонденції з різними рахунками
кожного об’єкту обліку;

аналіз субконто — зведення усіх підсумків за даними судконто.

На прикладі нижче наведеної таблиці 2.3.4 розглянемо перелік і опис
вхідних повідомлень при обліку акцизного збору за даними підприємства.
Крім цього, програма дає змогу створювати звіти довільної форми, що
використовують дані не лише синтетичного, але й аналітичного обліку.

Зміст масивів автоматизованого обліку розрахунків акцизному збору
показано на прикладі таблиці 2.3.5

Таблиця 2.3.4

Перелік і опис вхідних повідомлень

Назва вхідного повідомлення

Ідентифікатор

Форма подання

Термін і частота надходження

Пода гкова накладна

Роd пак1

Докум ент

Щодня до 10.00

Накладна Nakl

Докум ент

Щодня до 10.00

Рахунок-фактура

Rah_fact

Докум ент

Щодня до 10.00

Таблиця 2.3.5

Перелік масивів, сформованих із вхідних документів

Назва масиву Ідентифікатор Тип Максимальне число записів

Назва

Nazva

C

25

Номер

Nom

N

2

Дата

Data

D

8

Отримувач

Otr

C

60

Через кого

Cher

C

ЗО

Форма розрахунку

Form_r

C

20

№ п\п

№_p_p

N

3

Найменування товару

Name

C

46

Кількість

Kelk

N

4

Ціна

Cena

N

9,2

Сума

Summ

N

15,2

Всього

VSG

N

20,2

ПДВ

PDV

N

10,2

Загальна

Zagaln

Для бухгалтерії перехід до ринкових відносин означає постійне
підвищення вимог до обсягу, якості та оперативності роботи.

Застосування програми «1-С: Бухгалтерія» для Windows 95 дозволяє
оперативно здійснювати ведення синтетичного і аналітичного обліку
відповідно до потреб підприємства, можливості ведення кількісного
багатоваріантного обліку, одержання усієї необхідної звітності та різних
документів по синтетичному і аналітичному обліку; повна настроюваність:
можливість доповнювати і змінювати план рахунків бухгалтерського обліку,
системи проводок,ведення аналітичного обліку, форм первинних документів,
форм звітності; можливість автоматичного друку вихідних (первинних)
документів/

На підприємстві Крисківський спиртзавод облік автоматизовано, що
дозволяє оперативно отримувати інформацію стосовно до вимог
підприємства. На підприємстві налагоджено мережеве оточення, що дозволяє
безперешкодно отримувати інформацію з різних АРМБ.

Використання АРМ бухгалтера для розрахунків з бюджетом з акцизного збору
на базі засобів обчислювальної техніки дозволяє автоматизувати процеси
підготовки та ведення бази даних, файлів ведення бази даних,
використання контрольних розрахунків, формування файлів, підготовка та
друк первинних документів.

Вихідні повідомлення формуються на базі первинних документів та
відповідно масивів бази даних підприємства, до яких заносять вхіді
документи, які будуть використані для формування оперативних даних бази
даних, файлів, які потрапляють на вхід задачі, а також, документів та
файлів, які носять довідковий характер не можуть бути віднесені до
умовно-постійної інформації.

Негативним є те, що на підприємстві Крисківський спиртзавод не вистачає
комп(ютерів.

Облік ведуть за допомогою 2 компьютерів .

Персонал, який працює на підприємстві недостатньо обізнаний в
компьютерній грамотності.

Розділ 3.Економічний аналіз та аудит розрахунків з бюджетом акцизного
збору.

3.1 Економічний аналіз розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Для визначення суми акцизного збору необхідно визначити
оподатковуваний оборот. Оподатковуваним оборотом є вартість реалізованих
підакцизних товарів, яка визначається виходячі з відпускної ціни з
включеною до неї сумою акцизного збору. При визначенні: суми акцизного
збору, необхідно розділити оподатковуваний оборот за товарами, які
реалізуються по вільним цінам і оподатковуваний оборот за товарами,
які реалізуються за державними фіксованими і регульованими цінами.

Оподатковуваний оборот за товарами, які реалізуються за вільними
цінами, визначається виходячі з їх вартості за цими цінами, які
встановлені з акцизним збором, без податку на додану вартість. Вільна
відпускна ціна з включенням до неї суми акцизного збору визначається за
формулою:

ВЦ=С+П\100-А*100

Де :ВЦ – вільна відпускна ціна (3.1.1.)

С – собівартість

П – прибуток

А – ставка акцизного збору у відсотках.

У випадках, коли знаючи ціну з врахуванням акцизного збору необхідно
визначити суму акцизного збору застосовують наступну формулу:

АЗ= (ВЦ-ПДВ)*А\100

Де АЗ – сума акцизного збору ( 3.1.2)

ПДВ – сума податку на додану вартість

Якщо розглядати у цьому випадку ціни як функцію складових, то очевидно,
що акцизний збір є не просто добавкою до ціни:

Це=ф (С+П 100%А)) (3.1.3)

100%-А

Якщо збільшиться собівартість і прибуток, то пропорційно зросте ( як
свідчить залежність) розмір акцизного збору та відповідно ціна.

Проаналізуємо цю залежність, вважаючи (С+П) сталою величиною і
змінюючи ставку акцизного збору.

Із зростанням ставки акцизного збору (рис.) ціна на підакцизний товар
зростає непропорційно до зміни ставки. При значенні ставки 99-100%
функція різко зростає до незкінченності і має точку разриву при значенні
100%. Після значення ставки акцизу більше 100% значення ціни на
підакцизні товари переходить у від(ємну область системи координат. З
економічної точки зору неможливо пояснити різке зростання ціни при зміні
податкової ставки на десяту чи соту частину, неможливість визначення
ціни при певній ставці ( у даному випадку 100%), від(ємні значення ціни
при зростанні ставки.

Ставка акцизного збору,%

Ціна на підакцизний товар

Рис.3.1 Залежність Ца== ф (А) при умові С=П=1

Аналіз вищевказаного дозволяє зробити наступні висновки.

При застосуванні відсоткової ставки на підакцизні товари вітчизняних
товаровиробників застосовується формула для розрахунку ціни, яка
обмежує застосування податкової ставки 99%.

Застосування такої методики має різковиражений фіскальний характер – із
ростом собівартості чи прибутку зростає розмір акцизу, а відповідно і
ціни на товари.

При застосуванні в Україні твердих та відсоткових ставок акцизу до
товарів, на які встановлено відсоткові ставки, податкова політика носить
дискримінаційний характер.

Для того, щоб провести аналіз розрахунку і сплати акцизного збору на
підприємстві Крисківський спиртзавод необхідно проаналізувати динаміку
розрахунку і сплати акцизного збору за 9 місяців 2000 та 2001 років за
допомогою табл.3.1

Таблиця 3.1

Аналіз динаміки і сплати акцизного збору “Крисківського спиртзаводу” за
9 місяців 2000-2001 років.

Показники 9 місяців Відхилення +;-

2000 2001

За розрахунком Сплаче-но За розрахунком Сплаче-но За розрахунком
Сплаче-но

Оподатковуваний оборот, тис.грн. 114,6 — 171,2 — +56,6 —

Сума акцизного збору, тис.грн. 6,7 6,7 52,4 52,4 +45,7 +45,7

З таблиці 3.1 видно, що за 9 місяців 2000 року підприємство
“Крисківський спиртзавод” сплатило до бюджету 6,7 тис. грн., а за 9
місяців 2001 року за розрахунками сплатило акцизний збір в сумі 52,4
тис. грн. Отже , сума сплаченого до державного бюджету акцизного збору
збільшилася на 45,7 тис. грн..

Збільшення суми сплаченого акцизного збору пов(язане із збільшенням
оподатковуваного обороту на 56,6 тис. грн.

Збільшення суми сплаченого до бюджету акцизного збору пов(язане з тим,
що порівняно з 2000 роком, кількість підприємств – покупців спирту
етилового в 2001 році таких як ВАТ “М(ясокомбінат”, ВАТ”Сирзавод”
збільшилась. За рахунок цих підприємств і у виробника – Крисківського
спиртзаводу частка акцизного збору зросла, так як при купівлі спирту
етилового наведені вище підприємства перераховують на розрахунковий
рахунок “Крисківського спиртзаводу” необхідну суму за спирт етиловий, а
підприємство виробник сплачує її до державного бюджету. У 2000 році
кількість покупців спирту етилового також була значною, наприклад,
постійним покупцем були лікеро-горілчані заводи. Але на відміну від
вищенаведених підприємств, які перераховували суми на розрахунковий
рахунок підприємтсва виробника, останні сплачують суми акцизного збору
зі свого розрахункового рахунку згідно з ставками акцизного збору, цю
динаміку можна спостерігати у відомості № 16 (дод.Л., ).

Проведемо аналіз сплачуваних податків до бюджету підприємством
Крисківський спиртзавод за 9 місяців 2001 року ( рис. 3.2).

Рис. 3.2 Структура сплачуваних податків до бюджету Крисківським
спиртзаводом за 9 місяців 2001 року.

Як видно з рисунку 3.2, що питома вага акцизного збору становить 18%.

В порівнянні з частками інших податків, частка акцизного збору
поступається лише частці податку на додану вартість – 62%. Це пов(язано
з тим, що перелік підакцизних товарів, які оподатковуються поступається
переліку товарів, які оподатковуються податком на додану вартість.

Аналізуючи повноту сплати податків до бюджету, зокрема, акцизного
збору, за розрахунками, можна сказати, що як у 2000 році за 9 місяців
так і у 2001 році за той же період акцизний збір був сплачений у повному
розмірі і своєчасно, розрахунки були також проведені вірні. Але при всіх
позитивних сторонах проведення аналітичної роботи на базовому
підприємстві є і негативні. Так, більш ефективною була б аналітична
робота із застосуванням сучасної обчислювальної техніки, а також
кваліфікованих кадрів.

Перейдемо до наступного питання магістерської роботи, в якому
розглянемо діючу методику проведення незалежного податкового аудиту на
підприємстві.

3.1 Аудит розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Аудит розрахунків з бюджетом з акцизного збору повинні здійснювати
аудитори, які працюють самостійно або в аудиторській фірмі.

Аудиторська фірма – це організація, що має ліцензію на проведення
аудиту. Для здійснення аудиту у фірмі повинен бути хоча б один
кваліфікований аудитор, який має сертифікат. Це є однією з необхідних
умов.

Аудитором може стати особа, що має стаж роботи економістом, бухгалтером
або юристом не менше трьох років, має освіту та отримав сертифікат
терміном дії на 4 роки від Аудиторської Палати України. Саме цей орган,
а також Спілка аудиторів України здійснюють професійний захист
аудиторів, вирішують питання, пов(язані з підготовкою і роботою
аудиторів.

Одним з головних етапів проведення аудиту є організація і планування у
відповідності з яким аудитор будує свою професійну діяльність.
Організація і планування аудиту необхідні для того, щоб забезпечити
високу якість перевірки, визначити пріоритети та розумно розпріділити
робочий час.

Планування аудиту на Крисківському спиртзаводі наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Загальний план аудиту підприємства

Крисківський спиртзавод.

Яковенко Л.В. —

Аудит витрат на виконання робіт, надання послуг 10.04.2002 Яковенко Л.В.

Аудит грошових коштів 13.04.2002 Яковенко Л.В. —

Аудит формування фондів 14.04.2002 Яковенко Л.В. —

Аудит податків 15.04.2002 Яковенко Л.В. —

Аудит звітності 17.04.2002 Яковенко Л.В. —

Надання консультації 21.04.2002 Яковенко Л.В. —

Написання аудиторського висновку 22.04.2002 Яковенко Л.В. —

Насамперед аудитор повинен скласти загальну уяву про підприємство
Крисківський спиртзавод, тобто розглянути напрямки роботи даного
підприємства, історію його діяльності, теперешній стан виробничої та
фінансової діяльності, види продукції, ринки збиту, перспективи
розвитку.

Організація і планування аудиту завжти пов(язується з визначенням мети,
завдань, відповідальності та обов(язків аудитора.

Плануючи аудиторську перевірку розрахунків з бюджетом з акцизного
збору, аудитор визначає її мету, яка полягає у проведенні перевірки по
вищезазначених питаннях з найбільшою ефективностю та високою якістю
результатів. Завданням аудиторської перевірки є підтвердження
достовірності звітних даних з акцизного збору або ж виявлення допущених
помилок та подання рекомендації для їх виправлення.

На даному етапі аудитор визначає ступінь довіри до інформації, яку
надало підприємство для перевірки.

Після цього у відповідності з другим міжнародним нормативом аудиту,
аудитор складає лист-забов(язання, де визначає взаємні обов(язки,
напрямок роботи, надається документально підтверджена згода на обсяг
аудиту, відповідальність аудитора і форма подання аудиторського
висновку. У закордонній практиці такий лист називають меморандумом.

Крім того, аудитор узгоджує з керівництвом підприємства Крисківський
спиртзавод тривалість роботи, інформацю, яку бажає отримати начальник та
головний бухгалтер, а також суму винагороди за проведену роботу.

Для виконання взятих на себе забов(язань, аудитор складає перелік
питань, які будуть підлягати перевірці, тобто складається так звана
програма, яка у письмовій формі передається керівнику підприємства для
ознайомлення.

Для проведення аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору програма
перевірки підприємства “Крисківський спиртзавод” включає такі питання
(таблиця 3.2).

Таблиця 3.2.

Програма аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору
на

“Крисківському спиртзаводі”

обліку придбання та книга обліку продажу —

Аудит реалізації підакцизних товарів Платіжні документи,
нагромаджувальні відомості., накладні 16.04.2002

Аудит достовірності податкової звітності Розрахунок акцизного збору
17.04.2002

Надання консультації

21.04.2002

Написання та підписання аудиторських висновків

22.04.2002

Отже, як видно з програми перевірки підприємства об(єктом аудиту є всі
операції, що пов(язані з нарахуванням та сплатою акцизного збору. В
програмі передбачено: дослідження правильності формування податкового
забов(язання та податкового кредиту; перевірка арифметичного аналізу сум
податку, належної сплати в бюджет, а також визначення правильності
ведення податкового обліку акцизного збору; дослідження правильності
формування нагромаджувальних відомостей підакцизних товарів, перевірка
правильності ставок акцизного збору, а також арифметичного підрахунку
суми акцизного збору; дослідження дотримання термінів подання та
достовірності податкової звітності.

Поряд з переліком питань,що перевіряємо в програмі аудиту визначено
джерела отримання необхідної інформації: накладні, податкові накладні,
рахунки –фактури та інші реєстри первинного обліку придбання товарів,
податкова звітність, головна книга, журнал – ордер, журнал – ордер № 7,
товарно – транспортні накладні, платіжні документи.

Отже, як видно з вищевикладеного, продумана організація та
планування аудиту дають змогу аудитору найбільш ефективно виконувати
свої обов”язки , які в даному випадку полягають в аудиті розрахунків з
акцизного збору та достовірності звітності.

Проведення аудиту розрахунків з бюджетом щодо нарахування та
сплати акцизного збору можна умовно поділити на дві частини: аудит
податкових зобов”язань з акцизного збору та аудит бюджетного
відшкодування акцизного збору.

Отже, під час проведення аудиту правильності обчислення
податкових зобов’язань з акцизного збору необхідно провести перевірку
правильності визначення об’єктів оподаткування акцизним збором.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “ Про акцизний
збір”,

об’єктом оподаткування щодо “Крисківського спиртзаводу ” став оборот з
реалізації підакцизних товарів, а саме : горілчаних виробів.

Суми податкових зобов’язань щодо сплати акцизного збору
відображаються по кредиту рахунку 64 “ Розрахунку з податками й
платежами “ субрахунок з акцизного збору у кореспонденції з рахунками
: 70 “ Доходи від реалізації” – у випадках відвантаження підакцизних
товарів, в оплату за які кошти від покупця на дату відвантаження
підприємство не отримало, а також у випадках відпуску товарів за
готівку.

Сума акцизного збору, яка відповідно з Указом Президента України “
Про міри по регулюванню реалізації спирту етилового та алкогольних
напоїв”[14] сплачується під час купівлі, або митного огляду спирту
етилового, який використовується для виробництва підакцизної продукції
та виготовлення лікувальних засобів, відображається підприємством по
дебету рахунку 643 “ Податкові зобов’язання з акцизного збору та кредиту
рахунків “ 631 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками “.

Під час аудиту аудитор перевіряє, щоб після відвантаження
підакцизної продукції, для виробництва якої використовувався спирт
етиловий, сума акцизного збору, яка відшкодовується з бюджету
відображалась по дебету рахунків 64 “ Розрахунки з податками й
платежами” субрахунок “ по акцизному збору “ в кореспонденції з кредитом
рахунку 643 “Податкові розрахунки з акцизного збору”.

Отже, при проведенні аудиту необхідно звернути особливу увагу на
правильність оформлення документів, щоб кожна сума сплати та отримання
товарів були підтверджені відповідними документами .

Під час проведення аудиту, аудитор повинен особливу увагу
приділяти правильності застосування ставок акцизного збору, курсу євро (
з 1 січня 1999 року ) на перший день кварталу, в якому проводилась
реалізація підакцизних товарів .

Необхідно також проаналізувати чи правильно проставлені коди
товарів згідно з Гармонізованою системою опису кодування товарів , назва
товарів згідно з вказаним кодом, їх практична місткість та інші
показники.

При проведенні аудиту, аудитор повинен звернути увагу на
оформлення розрахунків з акцизного збору: складені не за встановленою
формою, не підписані керівником і головним бухгалтером не дійсні.

Аудитор повинен перевірити правильність арифметичного підрахунку
суми акцизного збору, належної до сплати в бюджет, а також дотримання
термінів сплати податку. У разі знаходження порушень аудитор повинен
відобразити це в аудиторському висновку.

Джерелом проведення аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного
збору служать: розрахунок з акцизного збору ( дод.М.); головна книга
(дод.Н.) ; баланс (дод.О.); нагромаджувальні відомості реалізації
підакцизних товарів (дод.П.) ; первинні документи – товарно-транспортні
накладні, платіжні та банківські документи та інші.

Для проведення аудиту достовірності звітності з акцизного збору,
аудитор перевіряє нагромаджувальні відомості реалізації підакцизних
товарів, це окремо по кожній назві товарів з урахуванням характеристики
цього товару на підставі первинних документів ( товарно-транспортних
накладних, платіжних банківських, касових документів), які повинні бути
також представлені аудитору, накопичуються дані про кількість
реалізованих товарів, ціну реалізації, вартість за відпускними цінами з
урахуванням акцизного збору.

При проведенні аудиту необхідно перевірити відповідність підсумків у
відомостях та сум, які зазначені у розрахунках з акцизного збору.

При цьому аудитор повинен перевірити арифметичні підрахунки акцизного
збору. При виявленні невідповідності аудитор повинен вказати про це в
аудиторському висновку.

Кінцевим результатом діяльності аудитора є написання аудиторського
висновку, яким оформлюється закінчена перевірка підприємства. Складання
аудиторського висновку регламентується статтею 7 Закону України “Про
аудиторську діяльність” [ 5 ].

Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів, його
публікація є свідоцтвом того, що податковий звіт як вцілому так й в усіх
деталях відповідає діючому законодавству, методології ведення
податкового обліку, визначеного внутрішнім регламентом облікової
політики підприємства і є достовірним.

У відповідності до цілі складання аудиторський висновок може мати
декілька призначень,разом з тим він завжди:

короткий, змістовний, цілеспрямований, правовий акт , оскільки у
визначених законом випадках лише перевірений аудитором звіт є доказом
про результати роботи підприємства.

Перейдемо безпосередньо до порядку складання аудиторського висновку.
Він обов’язково повинен містити наступні елементи:

заголовок, повна назва об’єкта, що перевіряється абзац в якому
зазначається кому адресований аудиторський висновок; склад перевірених
аудитором документів, період; час перевірки; термін перевірки , зміст
проведених аудитором робіт ; дата складання; адреса аудиторської фірми;
підписи.

Контроль за правильністю та своєчасністю сплати акцизного збору до
бюджету здійснюють податкові інспекції шляхом камеральної та
документальної перевірок. Камеральна перевірка проводиться в момент
одержання розрахунку податковим інспектором без виходу на підприємство.
Перевіряються відповідність сум акцизного збору, відображених у
розрахунку та інших формах бухгалтерської звітності, а також
правильності арифметичного підрахунку.

Документальна перевірка розрахунків з акцизного збору проводиться з
виходом на підприємство не менш, ніж один раз на два роки в строки,
встановлені керівниками податкових інспекцій.

При документальній перевірці визначають правильність правильність
відображення оборотів по кредиту рахунку 65 “Розрахунки з бюджетом”. Для
цього використовується відомість № 16 ( з відвантаження та реалізації
товарів ), товарно-транспортні накладні на відвантаження готової
продукції ( дод.П.), банківські (журнал-ордер №2) та касові документи.

При перевірці оборотів за дебетом рахунку 65 перевіряється своєчасність
розрахунків з бюджетом з акцизного збору. На завершення документальної
перевірки звертається увага на правильність арифметичних підрахунків за
дебетом та кредитом рахунку 65 та відповідність цих сум сумам,
відображених у відповідних розрахунках по акцизному збору, поданих у
податкову інспекцію. За результатами документальної перевірки в разі
встановлення неправильності чи несвоєчасності сплати акцизного збору до
бюджету складається акт в двох примірниках. Акцизний збір розраховується
згідно з установленими ставками та оподатковуваним оборотом. Суми
акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються
підприємством-платником самостійно, виходячі з обсягів реалізованих
підакцизних товарів за встановленими ставками.

Крисківський спиртзавод не являється постійним платником акцизного
збору. Але, після здійснення обороту з реалізації, підприємство сплачує
суми акцизного збору на третій день після здійснення обороту з
реалізації.

Підприємство Крисківський спиртзавод забов(язався самостійно сплачувати
суму податкового забов(язання, зазначеного у поданому ним розрахунку,
протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання
розрахунку. Датою виникнення податкових забов(язань з продажу
підакцизних товарів вважається дата, яка припадає на податковий період,
протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше.

Як зазначилося раніше підприємство Крисківський спиртзавод не є
постійним платником акцизного збору. Але, за готову продукцію, яка
отримана виробником як оплата за надані послуги, платником є виробник,
який сплачує акцизний збір до бюджету у визначені законодавством строки.

Бухгалтерія Крисківського спиртзаводу щомісячно не пізніше 20 числа
місяця, наступного за звітним складає і подає до органів податкової
служби розрахунок акцизного збору (дод.Р.).

Розділ 4.Методичні та практичні рекомендації щодо обліку,аналізу та
аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору.

4.1.Удосконалення методики обліку, аналізу і аудиту розрахунків з
бюджетом з акцизного збору

На сьогоднішній день законодавство з акцизного збору постійно
змінюється і не існує єдиного законодавчого документу, в якому б знайшли
відображення всі норми пов(язані справленням акцизного збору.

Проведені дослідження по методиці обліку, аналізу та аудиту розрахунків
з бюджетом з акцизного збору на “Крисківському спиртзаводі” показали,
що аналітична та практична робота ведеться в ціленаправленому порядку.
Але ї є свої недоліки.

Так, при вивченні вищезазначених питань працівники підприємства
скаржились на те, що дуже важко працювати з сплатою акцизного збору, так
як законодавство з акцизного збору змінюється щомісячно.

Цікавим ньюансом є те? що при одержанні попередньої оплати Інструкцією
“Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів
капіталу зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій “
від 30.11.99 р.№291 окремий субрахунок не передбачено . Тому доцільно
відкрити окремий субрахунок наприклад 645 «Податкові зобовязання з
акцизного збору».

Як вже зазначалося раніше дата виникнення податкових
зобовязань з акцизного збору визначається за правилом першої події тобто
або за датою зарахування коштів на банківський рахунок(оприбуткування в
касу інкасації в банківській установі) платника акцизного збору врахунок
оплати реалізованих товарів(продукції) або за датою
відвантаження(передачі ) товарів(продукції).Що стосується дати
виникнення податкових зобовязань з акцизного збору при здійсненні
бартерних операцій, то така, на мою думку, буде відповідати моменту
відвантаження продукції незалежно від дати одержання зустрічного
постачання.

Передусім необхідно підкреслити, що майже в усіх країнах із
розвинутою економікою акцизи представлені у двох формах- універсальних і
специфічних. Хоча останнім часом специфічні акцизи і поступаються
універсальним своїм значенням у формуванні бюджетних надходжень, їх
існування поки ще не ставиться під сумнів. Причина полягає в тих
відмінах, які існують між цими двома видами акцизів і зумовлюють їх
різке значення і для фіскальних інтересів держави, і для інших
економічних чинників.

Для виконання державою своїх функцій щодо економічного
розвитку країн та соціального забезпечення населення необхідні фінансові
ресурси, які акумулюються в бюджетних та позабюджетних державних фондах.

Головним джерелом наповнення дохідної частини державного і
місцевх бюджетів є податки, які також виконують функціх інструменту
регулювання доходів та накопичень в окремих секторах економіки. Податки
застосовуються державою як еластичний важіль впливу на поведінку
економічних та соціальних структур.

У податковій системі України важливе місце займають
непрямі податки: акцизний збір та мито. Акцизний збір за своєю питомою
вагою в податкових надходженнях до зведеного бюджету держави посідає
значне місце і поступається лише ПДВ, податку на прибуток підприємсв та
прибутковому податку з громадян.

На сьогодні не існує єдиного законодавчого документу, в
якому б знайшли відображення всі норми, повязані з питанням справляння
акцизного збору.

Враховуючи те , що з дня прийняття Декрету Кабінету
Міністрів України «Про акцизний збір» та законів, які регулюють питання
справляння акцизного збору, було внесено багато змін та доповнень, для
зручності в користуванні пропоную наступні законодавчі акти в
кодифікованому вигляді:

Декрет Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”.

Закон України « Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові
вироби».

Закон України « Про державне регулювання виробництва і торгівлі
спиртом етиловим , коньячними і плодовими, алкогольними напоями та
тютюновими виробами.

Чотири Закони України, якими визначено перелік товарів(продукції), на
які встановлюється акцизний збір та ставки цього збору:

Закон України «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові
вироби»

Закон України «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові
вироби»;

Закон України “ Про ставки акцизного збору та ввізного мита на
транспортні засоби”;

Закон України “ Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі
товари (продукцію)”.

Найсуттєвішим нововведенням зазначених в чотирьох законів стало те, що
для всіх товарів визначено коди виробів за гармонізованою системою опису
та кодування товарів і майже за всіма підакцизними товарами (крім
ювелірних виробів) ставки акцизного збору встановлену в твердих сумах з
одиниці товару продукції незалежно від їх вартості. На сьогодні на
алкогольні напої та тютюнові вироби ставки акцизного збору встановлено в
національній валюті. Розмір ставок акцизного збору та механізмів
обчислення єдиний як для вітчизняних, так і для імпортних товарів.

В результаті використання вітчизняними виробниками спирту етилового на
виготовлення лікарських засобів, пектину, есенцій та укусу харчових,
ветеринарних приладів і кремнійорганічних з’єднань, під час якого був
сплачений акцизний збір, цим виробникам повертаються сплачені суми
акцизного збору протягом року з дня перерахування відповідних сум до
бюджету. Право на повернення сум получають вітчизняні товаровиробники
підакцизних товарів при умові, що під час придбання спирту етилового в
його вартість було включено акцизний збір, і в розрахункових (платіжних)
документах підприємства-виробника спирту етилового сума акцизного збору
виділена окремою строчкою.

На суму податкового зобов’язання зі сплати акцизного збору за
реалізований спирт етиловий, який використовується для виготовлення
лікарських засобів, пектину есенцій та укусу харчових, ветеринарних
приладів і кремнійорганічних з’єднань, підприємствам – виробникам може
бути виданий податковий вексель на 90 календарних днів, один екземпляр
якого надається податковій службі по місцю реєстрації підприємства
виробника, другий залишається у підприємства, третій подається
підприємству-виробнику спирту.

2. Практичні рекомендації податкового спрямування з обліку,
аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Удосконалення податкового законодавства у сфері оподаткування
підакцизних товарів, передбачено в проекті Податкового кодексу України,
повинно вирішити створення умов для подальшого інтегрування України у
світову спільноту, адаптації податкового законодавства до законодавства
Європейського союзу. Також проектом передбачено усунення
дискримінаційного підходу та створення однакових умов для оподаткування
акцизним збором як вітчизняних, так і імпортованих товарів шляхом
скасування пільг в оподаткуванні та иільгових ставок щодо акцизного
збору для вітчизняних виробників, за рахунок чого буде суттєво розширено
базу оподаткування акцизним збором. Проектом передбачено скорочення
пільг з акцизного збору, які не носять соціального характеру. Зокрема,
не підлягають оподаткуванню акцизним збором лише обороти з реалізації
легкових автомобілів інвалідам, оплата вартості яких проводиться
органами соціального забезпечення.

Так, діючим законодавством звільнено до 1 січня 2007 року від обкладання
акцизним збором обороти з реалізації легкових вантажно-пасажирських
автомобілів і мотоциклів та комплектуючих частин до них, що виробляються
українськими підприємствами усіх форм власності.

Скасування у проекті Податкового кодексу зазначеної пільги, яка не
носить соціального характеру, дозволить привести чинне законодавство
України відповідно до норм міжнародного права, у тому числі Угодою про
партнерство та співробітництво і Генеральною угодою з тарифів і
торгівлі, якими, зокрема, передбачається, що імпортовані вироби
оподатковуються на одному рівні з подібними вітчизняними виробами.

З діючого порядку справляння акцизного збору в проекті Податкового
кодексу України збережено: встановлення єдиних ставок акцизного порядку
як для вітчизняних, так і імпортованих товарів; діючий механізм
звільнення від оподаткування акцизним збором підакцизних товарів, які
використовуються як сировина при виробництві інших підакцизних товарів у
разі їх експорту та дещо інше.

У частині справляння акцизів вводяться нові терміни сплати; прийнята
назва специфічного акцизу – акцизний податок.

Всі сім основних законів, на яких базується справляння акцизного збору,
зведено в розділ VI. “Акцизний податок”. В один документ об’єднано
платників податку, порядок і особливості його обчислення та сплати при
реалізації підакцизної продукції.

У проекту Податкового кодексу з переліку підакцизних товарів виключено
ювелірні товари, надходження від яких були незначні. А адміністрування,
особливо останнім часом, досить ускладнилось.

Таким чином продовжується тенденція до скорочення підакцизних товарів,
які вже передбачають 5 основних груп, що призведе до зниження
податкового тиску на платників податку.

Встановлення ставок акцизного збору на такі підакцизні товари поступово
веде до зближення нашого законодавства до законодавства Європейського
союзу.

Окрім того, в проекті Податкового кодексу ставки акцизного збору на всі
підакцизні товари встановлено в національній валюті – гривні та
передбачено, що за наявності інфляційних процесів провадитиметься
індексація цих ставок за порядком, визначеним Урядом.

Передбачено, що крім ставок у процентах до обороту з продажу та ставок у
твердих сумах з одиниці реалізованого товару введено знижені ставки
податку (у відсотках до обороту з продажу або митної вартості, але не
менше встановленої твердої суми, визначеної за одиницю виміру
підакцизного товару).

Найсуттєвішим нововведенням у частині акцизу є те, що проектом
Податкового кодексу передбачено відкриття в установах банків спеціальних
рахунків, які використовуються виключно для проведення розрахунків
платників акцизного податку з бюджетом, та заборонено використовувати ці
рахунки в інших цілях. З метою вдосконалення контролю за своєчасністю
сплати акцизного податку в проекті передбачено, що суми податку, які
надходитимуть на ці рахунки, будуть перераховуватися платниками податку
до бюджету щодекадно. Введення цих норм повинно забезпечити стабільність
як у роботі підприємств, так і в надходженнях коштів до бюджету.

Застосування цих норм дозволити стабілізувати роботу підприємств,
створить умови для своєчасних розрахунків платників податку з бюджетом,
буде запобігати руйнуванню обігових коштів підприємств та створенню умов
для виникнення недоїмки сприятиме скороченню дебіторської заборгованості
щодо акцизного податку. Адже один із основних факторів, який впливає на
надходження акцизного податку до бюджету, — це стан роботи підприємств –
виробників.

Висновки

Проаналізувавши роботу даного підприємства протягом останнього
десятиріччя, можна сказати, що протягом всього періоду існування
підприємства в Україні продовжують відбуватись постійні пошуки та зміни
з метою оптимізації для підвищення його ефективності.

Розглянувши основні економічні показники можна сказати, що підприємство
працює стабільно.

З розділу один магістерської роботи( було розкрито сутність акцизного
збору, методичні основи обліку та аудиту розрахунків з бюджетом з
акцизного збору) можна сказати :

Акцизний збір – це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих
товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягуються з
них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження )
таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або
при імпортуванні (ввезенні, пересуванні) таких товарів на митну
територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних
товарів. Акцизний збір належить до категорії специфічних акцизів і
стягується за ставками, диференційованими відносно кожної групи
товарів.

Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом з акцизного збору
відображається на рахунку 642/1 «Розрахунки з акцизного збору». За
дебетом цього рахунку відображаються суми акцизного збору, перераховані
до бюджету (в кореспонденції з кредитом рахунку 301 “Розрахунковий
рахунок” ); за кредитом цього рахунку – суми акцизного збору по
реалізованих товарах, які враховані у складі виручки від реалізації та
які належать до сплати в бюджет (у кореспонденції з дебетом рахунку 701
“Реалізація” ). Кредитове сальдо за цим рахунком показує суму
заборгованості по акцизному збору перед бюджетом у підприємства –
платника, дебетове-навпаки, суму, зайво перераховану до бюджету. Цікавим
нюансом є те, що при одержанні попередньої оплати інструкцією №291,
окремий субрахунок не передбачено. Тому доцільно відкрити окремий
субрахунок розрахунків з бюджетом з акцизного збору.

Вирішальну роль в створенні бюджету України відіграє надходження
податків. Для вирішення непорозумінь між податковими органами і
власником засобів виробництва, державного контролю було недостатньо.
Отже, виникла потреба в незалежному контролі, який дістав назву аудиту.
Аудит розрахунків з бюджетом з акцизного збору повинні здійснювати
аудитори, які працюють самостійно, або в аудиторській філії. Контроль за
правильністю та своєчасністю сплати здійснюють податковій інспекції
шляхом камеральної та документальної перевірок розрахунків з акцизного
збору, які подаються платниками.

З розділу 2 можна зробити наступні висновки:

Облік зберігання і відпуску спирту етилового на “ Крисківському
спиртзаводі” здійснюється згідно чинного законодавства. Підставою для
обліку господарських операцій розрахунків з бюджетом з акцизного збору
є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських
операцій ( накладна, рахунок-фактура, платіжне доручення, податкова
накладна). Первинні документи на підприємстві “Крисківський спиртзавод”
складають під час здійснення господарської операції, а якщо це
неможливо, то безпосередньо після її закінчення. Для контролю та
впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів
бухгалтерією складається з веденні облікові документи: книга обліку
продажу, книга обліку придбання товарів, головна книга. Бухгалтерія “
Криськівського спиртзаводу” щомісячно до 15 числа, що настає за звітним,
повідомляє ДПІ району про обсяги виробництва і реалізації спирту
етилового та про обсяги його надходження та використання.

Що стосується методики податкового обліку, то згідно з підпунктом
4.2.4. статті 4 ЗУ №283 ,суми акцизного збору, отримані підприємством у
складі ціни реалізації, не включаються до складу валових доходів. Так
відповідно до абзацу 3 підпункту 3.1.1. Порядку№214 платник податків, що
зобовязаний включати до ціни товару акцизний збір, відображає загальний
дохід від продажу таких товарів без сум акцизного збору і не включає
суми акцизного збору до валових витрат ( рядок 19 декларації) при
внесенні сум акцизного збору з його платників до бюджету.Решта платників
податків відображають дохід від продажу товарів з урахуванням сум
акцизного збору.

Продавці підакцизної продукції, які не є платниками акцизного збору
включають до податкової вартості придбаної продукції з відображенням їх
в рядку 5 додатка Ж. При подальшому продажу такої продукції суму збору
буде відображено у валових доходах підприємства в складі продажної
вартості цієї продукції у рядку 1.1. додатка А.

Автоматизація обліку господарської діяльності підприємства зді
йснюється в умовах розподіленої обробки облікової інформації
на базі створення АРМ бухгалтера. На підприємстві негативним є те, що
не вистачає компютерів. Облік ведуть за допомогою 2 компютерів. Для
належної роботи пропоную придбати ще декілька сучасних
компютерів.Персонал, який працює на підприємстві недостатньо обізнаний в
компьютерній грамотності. Цим працівникам було запропоновано пройти
курси ПК “Операторів ЕВМ”.

З розділу 3 можна виділити наступне:

В порівнянні з частками інших податків, частка акцизного збору
поступається лише частці податку на додану вартість-62%. Це повязано з
тим, що перелік підакцизних товарів, які оподатковуються поступається
переліку товарів, які оподатковуються податком на додану вартість.

Проаналізувавши повноту сплати податків до бюджету, зокрема,
акцизного збору, за розрахунками, можна сказати, що як у 2000 році за 9
місяців так і в 2001 році за той же період акцизний збір був сплачений у
повному розмірі і своєчасно, розрахунки були також проведені вірні. Але
при всіх гарних сторонах проведення аналітичної роботи на базовому
підприємстві є і негативні. Так, більш ефективною була б аналітична
робота із застосуванням сучасної обчислювальної техніки, а також
кваліфікованих кадрів.

Під час проведення аудиту звертається особлива увага на правильність
оформлення документів, щоб кожна сума сплати та отримання товарів були
підтверджені відповідними документами. Джерелом проведення аудиту
розрахунків з бюджетом з акцизного збору служать: розрахунок з акцизного
збору, головна книга, баланс, нагромаджувальні відомості реалізації
підакцизних товарів.

Як загальний висновок, можна сказати, що підприємство “Крисківський
спиртзавод” працює стабільно, дотримується вимог чинного законодавства.

Список використаних джерел

Про систему оподаткування. Закон України №1251 – ХІІ від 25. 06. 1991р.
// Урядовий кур’єр – 1991 — № 40. – с. 3 – 7.

Про державну податкову службу в Україні. Закон України № 3813 – 12 від
04. 12. 1990р. // Галицькі контракти – 1998 — № 9. – с. 129 – 138.

Про підприємництво. Закон України № 785 – 12 від 26. 02. 1991р. //
Галицькі контракти – 1998 — № 8 – с. 129 – 140.

Про підприємства в Україні. Закон України № 888 – 12 від 27. 03. 1991р.
// Галицькі контракти – 1998 — № 11. – с. 125 – 134.

Про аудиторську діяльність. Закон України № 23 – IV від 22. 04. 1993р.
// Галицькі контракти – 1998 — № 10. – с. 129 – 141.

Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби – Закон України
№ 329 від 15. 09. 1995р. //Галицькі контракти – 1998 — № 25. – с. 71
–74.

Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби. Закон
України № 30/96 – ВР від 06. 02. 1996р. // Галицькі контракти – 1998 №
25. – с. 62.

Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби
та шини на них. Закон України № 216/96 – ВР від 24. 05. 1996р. //
Галицькі контракти – 1998 — № 25. – с. 65.

Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію).
Закон України № 313/96 – ВР від 11. 07. 1996р. // Галицькі контракти –
1998 — № 25. – с. 64.

Про податок на додану вартість. Закон України № 168/97 – ВР від 03. 04.
1997р. // Галицькі контракти – 1998 – № 20. – с. 4 – 16.

Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Закон України
№ 1996 – XIV від 16. 07. 1999р. //Урядовий кур’єр – 1999 — № 162. – с. 4
– 5.

О внесении изменений в Декрет Кабинета Министров Украины об акцизном
сборе. Закон Украины № 1243 – XIV от 18. 11. 1999г. // Баланс – 2000 — №
1. – с. 8 – 10.

Про податок на додану вартість. Декрет Кабінету Міністрів України № 4/92
від 26. 12. 1992р. // Вісник податкової служби – 1996. — №12. – с. 18 –
19.

Про акцизний збір. Декрет Кабінету Міністрів України № 18 – 92 від 26.
12. 1992р. // Галицькі контракти – 1998. — №25. – с. 70 – 71.

Про перелік товарів (продукції) на які встановлюються акцизний збір.
Постанова Верховної Ради № 365/96 – ВР від 12. 09. 1996р. // Галицькі
контракти – 1998. — № 25 – с. 74.

О плательщиках и порядке уплаты акцизного сбора. Указ Президента
Украины № 453/98 от 11. 05. 1998г. // Все о бухгалтерском учете – 1998.
— № 47. – с. 18 – 19.

Про деякі зміни в оподаткуванні. Указ Президента України № 857/98 від
07. 08. 1998р. // Галицькі контракти – 1998. — № 35. – с. 80 – 84.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, забов’язань і
господарських операцій підприємств і організацій: Затв. Наказом Мінфіну
України з 291 від 30.11. 1999р.// Баланс – 2000 — № 4 – с. 16 – 24.

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, забов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій: Затв. Наказом України №291 від 30. 11. 1999р. //Баланс –
2000 — № 4 – с. 24 – 68.

Положення про строки сплати акцизного збору і подання розрахунку
акцизного збору: Затв. Наказом ГАЛУ України № 99 від 25. 12.1995р.- //
Галицькі контракти – 1998 — № 25 – с. 75 – 78.

Порядок заповнення та подання декларації з податку на додану вартість:
Затв. Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 р., // Галицькі
контракти- 1998-№20-с.55-65.

О внесении дополнений в Положение о сроках уплаты акцызного сбора .
Приказ ГНА Украины №217 от 20.04.1999г.// Главбух-1999-№11с. 20-22.

Дополнения к Положению о сроках уплаты акцызного сбора и предоставление
расчета акцизного сбора: Утв. Приказом №217 20.04.1999 г.//Главбух-1999
№11- с. 20- 22.

Белобжецкий И.А. Бухгалтерский учет и внутренний аудит-М.: Бухгалтерский
учет, 1994,с.-128 .

Данілов О.Д . Акцизний збір. Ірпінь, 28.05.2000 .

Завгородний П. В. Налоги и налоговый контроль в Украине .
К.:А.С.К.,2000,с.- 256 .

Здамс Р. Основы аудита; Пер. с англ./Под ред. Л.В. Соколова –М.: Аудит,
ЮНИТИ, 1995с. –398.

Федосов В. М. Податкова система України, к.: Либідь, 1994, с. –241.

PAGE

PAGE 38

Продовження Табл.3.1

Продовження Табл.3.2

Похожие записи