КОНТРОЛЬНА РОБОТА

на тему:

Аналіз відвантаження і збуту продукції

ПЛАН

Вступ

1. Завдання та джерела аналізу збутової діяльності підприємства

2. Факторний аналіз обсягу реалізації

3. Аналіз виконання договірних зобов’язань

4. Аналіз ринків збуту і маркетингової діяльності підприємства

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Сьогоднішній світ – світ динаміки і швидкості. Щоб в ньому вижити,
необхідно постійно мінятися разом з ним і постійно отримувати нові
знання і уміння. Більш того, мало ними володіти — ними необхідно уміти
грамотно скористатися з тим, щоб вони принесли найбільшу вигоду їх
власнику.

Сьогоднішня економіка, що динамічно розвивається, призводить до того, що
фірми і організації вимушені постійно еволюціонувати, щоб не залишитися
за бортом прогресу і бізнесу. Насичення абсолютно всіх ринків товарами
такою мірою, що компаніям доводиться буквально битися за покупців,
приводить до розуміння виняткової ролі збуту в діяльності підприємства.
Продукція або послуга, вироблена підприємством, повинна бути оптимальним
чином продана: тобто, з урахуванням всіх переваг і побажань клієнтів, і
з отриманням найбільшої вигоди. Тому головна задача будь-якого
підприємства – ідеальним чином сумістити бажання клієнтів і власні
виробничі можливості. В цьому випадку у нього буде можливість довести
покупцю незаперечні переваги свого товару, або послуги.

Саме тому система збуту є важливою в діяльності будь-якого виробництва.
І це не позбавлено обґрунтовування – саме в процесі збуту готової
продукції з’ясується, наскільки точними і вдалими були всі використані
концепції і стратегії по просуванню товару на ринок. І якщо все
виявилося так, як і було задумано, то покупець обов’язково помітить
товар, і прибуток – кінцева мета будь-якої підприємницької діяльності –
не примусить себе чекати. В іншому випадку, ні про які високі доходи і
говорити не доводиться. В бізнесі ціна помилки досить висока.

1. Завдання та джерела аналізу збутової діяльності підприємства

Реалізація продукції — це ланка зв’язку між виробником і споживачем. Від
того, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і
обсяг її виробництва. Реалізація продукції є завершальним етапом
кругообігу ресурсів підприємства де товарна форма засобів змінюється на
грошову.

Обсяг реалізації продукції безпосередньо впливає на величину витрат,
прибуток та рентабельність підприємства. Тому аналіз показників
реалізації має важливе значення.

 Його основні завдання:

· оцінка рівня виконання плану (прогнозу) та динаміки реалізації
продукції;

· аналіз та визначення впливу різних факторів на зміну обсягу
реалізації;

· розробка заходів для оптимізації обсягів реалізації продукції як в
цілому, так за окремими видами.

Джерелами інформації для аналізу є бізнес-план підприємства, оперативні
плани-графіки, звітність ф. 5-ЗЕЗ «Звіт про експорт (імпорт) товарів, що
не проходять митного декларування», ф. 2 «Звіт про фінансові
результати», відомість 16 «Рух готових виробів, їх відвантаження та
реалізація» та ін.

Обсяг реалізації продукції визначається за відвантаженою покупцям
продукцією і може виражатися в порівнянних, планових та діючих цінах. За
умов ринкової економіки цей показник набуває першочергового значення.

Важливе значення для оцінки виконання планів мають також натуральні
показники обсягів реалізації продукції, які використовують для аналізу
обсягу реалізації продукції за окремими видами та групами однорідної
продукції.

Етапи аналізу:

· оперативний аналіз відвантаження продукції за обсягом, асортиментом за
день, наростаючим підсумком з початку місяця, а також відхилення від
плану;

· дослідження динаміки та темпів зростання продукції (базові та
ланцюгові темпи приросту) як в цілому за рік , так і за місяць, квартал
звітного року;

· факторний аналіз реалізації продукції;

· аналіз виконання договірних зобов’язань щодо поставок продукції.

2. Факторний аналіз обсягу реалізації

Основні завдання аналізу обсягу реалізації продукції:

— аналіз виконання плану (прогнозу), динаміки обсягу реалізації за
звітний період в цілому за рік, а також в розрізі кварталів, місяців,
декад  здійснюється як в цілому по підприємству по загальному обсягу
реалізації так і в розрізі основних виробів та видів продукції, що
формують цей обсяг;

— аналіз факторів, що впливають на зміну обсягу реалізації;

— аналіз причин зміни залишків продукції на складі та залишків
відвантажених товарів;

— аналіз резервів оптимізації обсягів реалізованої продукції як в
цілому, так і за окремими видами продукції.

Оскільки обсяг реалізації залежить від обсягу товарної продукції,
залишків продукції на складі та залишків відвантаженої продукції.
Основою для факторного аналізу обсягу реалізації є баланс товарної
продукції який складається з двох частин. Ліва (доходна) – відображає
залишки нереалізованої товарної продукції (бух. баланс) в тому числі на
складах та товарів відвантажених, випуск товарної продукції (стат.
звітність). В правій частині (видатковій) – відображається обсяг
реалізованої товарної продукції (звіт про фін. результат) і залишки
нереалізованої продукції у розрізі товарів відвантажених та продукції на
складі на кінець звітного періоду (бух. баланс). Баланс товарної
продукції можна відобразити наступною формулою: Зпоч. + В = Р + Зкін. З
отриманої формули розрахуємо обсяг реалізації Р =  Зпоч. + В — Зкін
 Розглянемо вплив даних факторів на зміну обсягу реалізації за даними
таблиці 1.

Таблиця 1

Вихідні показники для факторного аналізу обсягу реалізації

тис. грн.

Показник За планом Фактично Абсолютне відхилення Вплив фактору

1. Залишки нереалізованої продукції на початок періоду 430 420 -10
-10

2. Обсяг випуску товарної продукції 7400 7900 +500 +500

3. Обсяг реалізованої товарної продукції 7100 7300 +200 +200

4. Залишки нереалізованої продукції на кінець періоду 730 1020 +290
-290

За даними таблиці плановий обсяг реалізації перевиконано на 200
тис.грн., що пояснюється в першу чергу за рахунок збільшення обсягу
випуску на 500 тис.грн. та негативним впливом залишків нереалізованої
товарної продукції на складі у сумі 300 тис.грн..

Наступним етапом аналізу обсягу реалізованої продукції є ціла група
факторів, які впливають на його зміну. А саме:

1.Виробничі фактори:

· рівень виконання плану товарної продукції;

· якість продукції;

· асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції;

· ритмічність випуску продукції.

2. Фактори пов’язані з збутом та складуванням:

· оранізаційно-технічний рівень навантажувально-розвантажувальних робіт
та складських робіт;

· величина портфеля замовлень;

· стан і комплектність залишків готової продукції на складі;

· забезпеченість тарою та упаковкою;

· наявність договорів на поставку і дотримання умов цих договорів.

3. Фактори пов’язані з транспортуванням продукції:

· відповідність кількості та видів транспортних засобів потребам
підприємств;

· ритмічність подання транспортних засобів;

· придатність транспортних засобів для завантаження відповідних видів
продукції;

· дотримання термінів перевезень та інших договірних умов.

4. Фактори пов’язані з маркетинговою діяльністю:

· стратегія маркетингу та її вплив на діяльність підрозділів
підприємств;

· місткість ринків збуту;

· стратегія та методи основних конкурентів;

· цінова політика;

· методи розповсюдження товарів;

· реклама діяльності.

5. Фактори пов’язані з роботою фінансового та інших підрозділів
підприємства:

· вибір форм розрахунків із покупцями;

· своєчасність та якість контролю щодо оформлення та оплати платіжних
документів;

· вивчення платоспроможності покупців та можливих форм співпраці з ними;

· своєчасність та якість оформлення санкцій за порушення зобов’язань зі
сплати боргів покупцями та установами.

6. Інші чинники:

· термін документообороту, якість опрацювання документів в установах
банку;

· зняття виробів із виробництва у підприємств споживачів;

· рішення арбітражних судів щодо позовів;

· зміна митних правил, податкового законодавства.

Важливо зазначити, що кожна група факторів може бути розгалужена
відповідно до мети та завдань аналізу, що обумовлює методику аналізу їх
впливу.

3. Аналіз виконання договірних зобов’язань

Розглянемо детально останній етап аналізу — аналіз виконання договірних
зобов’язань щодо поставок продукції. Обґрунтоване складання портфелю
замовлень є запорукою отримання прибутків підприємством і як наслідок
стійкого фінансового становища.

Завдання аналізу:

— аналіз виконання договірних зобов’язань за асортиментом і якістю
продукції;

— аналіз виконання договірних зобов’язань за строками поставки
(досліджується план поставки та окремо вивчається сума недопоставленої
продукції за місяць, квартал, рік);

— оцінка обґрунтованості складання та виконання договірних замовлень у
відповідності до загальної стратегії підприємства;

— дослідження основних причин невиконання договірних замовлень та
розробка системи заходів щодо поліпшення договірної дисципліни на
підприємстві;

— аналіз виконання міжнародних угод та державних контрактів (гарантує
підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, податкові та кредитні
пільги);

— аналіз виконання плану поставок за місяць та наростаючим підсумком у
цілому по підприємству щодо окремих споживачів та видів продукції та
оцінюють стан виконання договірних зобов’язань.

Основні показники аналізу виконання договірних зобов’язань:

— план поставки продукції в розрізі виробів, періодів поставки (місяць,
квартал), та споживачів продукції;

— недопоставлена продукції в розрізі виробів, періодів поставки (місяць,
квартал), та споживачів продукції;

— виконання плану в розрізі виробів, періодів поставки (місяць,
квартал), та споживачів продукції;

— відсоток виконання договірних зобов’язань;

— коефіцієнт напруженості поставок.

Відсоток виконання договірних зобов’язань розраховують як відношення
фактичного обсягу поставки в межах обсягу відвантаження, що передбачений
договором поставки до розміру поставки за договорами (до планового
обсягу поставки).

Коефіцієнт напруженості поставок –представляє собою відношення обсягу
поставки за договорами до величини виробничих потужностей підприємства.

Недотримання договірних зобов’язань викликано:

· зміною величини партії виробів;

· недостатньою кількістю транспортних засобів;

· різними технологічними особливостями вантажопереробки;

· відмова контрагентів від продукції через її неконкурентоспроможність;

· скорочення обсягів виробництва продукції споживачами.

Невиконання договірних зобов’язань спричиняє:

— зменшення виручки, прибутку;

— зростання штрафних санкцій;

— втрата ринків збуту продукції;

— скорочення обсягів випуску та спад виробництва.

4. Аналіз ринків збуту і маркетингової діяльності підприємства

Мета аналізу: системне та комплексне дослідження маркетингового
середовища шляхом дослідження причин падіння обсягів реалізації
продукції, відхилень від прогнозів щодо невиконання договірних
зобов’язань, визначення слабких місць суб’єкта господарювання в
маркетинговій діяльності. Основними напрямами аналізу є:

1. Аналіз ринків збуту продукції.

2. Аналіз цінової політики.

3. Аналіз системи розповсюдження товарів.

4. Аналіз конкурентоспроможності продукції.

5. Оцінка кон’юнктури ринку нового товару.

6. Аналіз ефективності маркетингової діяльності та ін.

Системний підхід уможливлює виявлення проблем, що виникають,
формулювання рекомендацій щодо вдосконалення маркетингової діяльності
підприємства.

Аналіз ринків збуту продукції. Аналіз ринків збуту є важливим напрямом
аналізу від якого в кінцевому рахунку залежать: обсяг продажу, середній
рівень цін, виручка від реалізації продукції, сума отриманого прибутку,
фінансовий стан та ін. Важливо наголосити на тому, що знання ринку того
чи іншого товару є надзвичайно важливим для підприємства, оскільки,
знаючи всю сукупність фірм, котрі функціонують у цій сфері обміну, можна
виявити потенціальних та регіональних конкурентів.

Основні завдання аналізу:

· оцінка місткості ринку та окремих його сегментів та визначення впливу
факторів, що впливають на їх зміну;

· вивчення показників збуту різних категорій виробів та розробка
пропозицій щодо формування ринків збуту;

· виявлення та дослідження потенційних конкурентів, як на регіональному
так і на галузевому рівнях.

Зміст дослідження:

· оцінка структури ринків збуту;

· оцінка місткості та частки ринку;

· аналіз динаміки продажу щодо підприємств-споживачів.

Оцінка структури ринків збуту досліджується з точки зору обсягів
реалізації на місцевому ринку, по області, в межах України та за її
межами. На другому етапі необхідно вивчити місткість ринку та показники
структури щодо частки ринку.

Місткість товарного ринку є одним з основних об’єктів дослідження,
оскільки цей показник відображає принципово можливий обсяг збуту товару
суб’єктом господарювання. Місткість ринку визначається обсягом (у
фізичних одиницях або вартісному вираженні) товарів, які на ньому
реалізуються протягом року.

Місткість ринку можна визначити за такою формулою: V = В + З + І — Е

де V — місткість ринку;

В — виробництво товарів;

З — залишки товарних запасів;

І — імпорт товарів;

Е — експорт товарів.

Іншим важливим показником, величину котрого необхідно визначати та
прогнозувати, є показник питома вага ринкової частки, який
розраховується як відношення обсягу продажу певного товару даного
суб’єкта господарювання до сумарного обсягу продажу цього товару всіма
суб’єктами господарювання, що діють на даному ринку. Цей показник є
ключовим для оцінки конкурентної позиції суб’єкту господарювання.

Аналіз системи розповсюдження товарів. Вибрані підприємством канали
збуту та мережа розповсюдження товарів впливають на всі інші рішення у
сфері маркетингу.

Основні завдання аналізу:

· оцінка динаміки, структури розповсюдження товарів та каналів збуту;

· оцінка охоплення ринку та його невикористані резерви;

· розробка пропозицій щодо поліпшення мережі розповсюдження товарів та
каналів збуту.

Порядок досліджень:

1) оцінка обсягів та інтенсивності охоплення оптової та роздрібної
мережі;

2) оцінка регіонального розподілу товарів;

3) структура каналів збуту та їх динаміка;

4) оцінка обсягів продажу за окремими каналами.

Основні напрямки збільшення обсягу реалізації продукції:

1. Модернізація та поліпшення продукції, що випускається шляхом
приведення виробів, що випускаються, у відповідність із запитами
споживачів; відмова від дефіцитних та надто коштовних матеріалів.

2. Зняття з виробництва нерентабельних виробів та виробів, що не
користуються попитом.

3. Зниження цін на окремі види продукції з урахуванням рівня цін
конкурентів, необхідний рівень зниження ціни на окремі види продукції.

4. Пошук нових сфер застосування та реалізації продукції.

5. Розробка заходів для повернення втрачених у конкурентній боротьбі
споживачів: оптимізація каналів збуту, розширення збутової мережі як в
Україні, так і за її межами.

6. Підготовка та організація виробництва нових виробів, що користуються
попитом, та ін.

Аналіз системи розповсюдження товарів.

Завдання аналізу:

· оцінка динаміки, структури розповсюдження товарів та каналів збуту;

· оцінка охоплення ринку та його невикористані резерви;

· розробка пропозицій щодо поліпшення мережі розповсюдження товарів та
каналів збуту.

Порядок дослідження:

· оцінка та інтенсифікації охоплення роздрібної та оптової мережі;

· оцінка регіонального розподілу товарів;

· структура каналів збуту та їх динаміка;

· аналіз обсягів продажу за окремими каналами.

Основні причини погіршення каналів збуту:

· погіршення загальної економічної кон’юнктури;

· помилки керівництва суб’єктів господарювання, що орієнтуються на
виробництво без урахування попиту ринку;

· формування регіональної мережі збуту не на підставі ретельних
розрахунків конкретного попиту, а на підставі особистих можливостей
(контактів) працівників служби збуту;

· загальне скорочення чисельності працівників служби збуту та обмеження
її діяльності.

Аналіз конкурентоспроможності продукції.

Аналіз проводиться безперервно та систематично.

Основні завдання аналізу:

· оцінка конкурентоспроможності продукції;

· вивчення факторів що впливають на її рівень;

· розробка системи заходів для забезпечення необхідного рівня
конкурентоспроможності продукції.

Оцінка конкурентоспроможності ґрунтується на дослідженні потреб покупців
та вимог ринку.

Загальна схема аналізу конкурентоспроможності продукції:

1. Формулювання вимог до виробу (аналіз ринку; аналіз даних про
конкурентів; вивчення запитів покупців).

2. Визначення переліку параметрів, що підлягають оцінці (технічні
параметри; економічні параметри; нормативні параметри;).

3. Розрахунок одиничних та групових показників.

4. Порівняння технічних, економічних, нормативних та інших параметрів,
розрахованих показників конкурентоспроможності.

5. Розробка заходів для підвищення конкурентоспроможності продукції.

Важливо відзначити, що порядок дослідження і оцінки кон’юнктури ринку
нового товару наступний:

1) дослідження місткості ринку;

2) визначення цінової політики;

3) оцінювання конкурентоспроможності виробу;

4) оцінювання збутової політики.

Висновки

Освоєння основних методів аналізу збуту і реалізації продукції дає
можливість:

* оцінити темпи зростання обсягів реалізації продукції за її видами за
місяць (квартал, рік) та розрахувати вплив зміни можливих факторів на
динаміку обсягу реалізації;

* провести аналіз виконання договірних зобов’язань щодо поставок
продукції за асортиментом і якістю, а також за строками поставки за
місяць та наростаючим підсумком у цілому по підприємству щодо окремих
споживачів та видів продукції;

* провести оцінку обґрунтованості складання та виконання договірних
замовлень у відповідності до загальної стратегії підприємства та
визначення основних причин невиконання договірних замовлень;

* проаналізувати місткість ринків збуту та окремих його сегментів,
оцінку динаміки продажу щодо підприємств споживачі та дослідження
маркетингової діяльності підприємства;

* оцінити динаміку та структуру розповсюдження товарів та каналів збуту,
проаналізувати охоплення ринку та його невикористані резерви, розробити
пропозиції щодо поліпшення мережі розповсюдження товарів та каналів
збуту.

Список використаної літератури

Бутинець Ф.Ф., Мних Е.В., Олійник О.В. Економічнй аналіз. Практикум,
Навчальний посібник для студентів вузів, — Житомир: ЖІТІ, 2000. –416 с.

Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І.
Горбатюк; За ред. акад.. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка.- К.: КНЕУ, 2001.-
540 с.

Попович П.Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві.- Вид. 3-є,
перероблене і доповнене. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – 209 с.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи