Реферат з екології

Здоров’я і стан екології , цілюща флора у вашій кімнаті.

Бережімо природу святу і єдину

Так заповіли нам наші предки.

Ми часто говоримо про здоровий спосіб життя. Бо хочемо жити довго, не
хворіти, бути довго працездатними…

Здоровий спосіб життя — це насамперед здорове, розумне, бережливе
ставлення людей до природи. Бо від стану довкілля залежить наше
здоров’я, наш добробут, адже природа наша Мати, наш дім.

Чому нас так манить ліс, річка, море? Чому ми там відчуваємо себе краще,
по-справжньому відпочиваємо, відчуваємо якусь легкість, радіємо всьому
живому? Найкращі картини художників — про природу, найкращі вірші поетів
— про природу. Бо природа, як писав наш видатний поет — природолюб і
природозахисник Максим Рильський — «вічне джерело нашого життя і нашої
творчості». Найкраще впливає на наш зір, на нашу нервову систему зелений
колір дерев, трав.

Наші пращури жили в гармонії з природою, не шкодили її, тому були
здорові і заповіли нам шанувати її. Їхні заповіді, обереги дійшли до нас
із сивої давнини у вигляді повір’їв, легенд, приказок, пісень, колядок,
щедрівок. Народна мораль забороняла нищити природу, її рослинний і
тваринний світ, забруднювати воду. Починаємо не усвідомлювати тільки
зараз, коли природі завдано великої шкоди і не відбивається на нашому
здоров’ї. Тому й кращі уми людства закликають сучасників берегти
природні багатства, створювати заповідники, заказники, національні
парки, виступають проти випробування і використання атомної зброї,
організовують природоохоронні товариства, партії, закликають до
розумного використання хімії.

Природа — не життя, здоров’я, джерело творчості, натхнення, краси,
добра, багатства. Хіба може бути щаслива людина без цього? Отож,
здоровіш спосіб життя — це людина в злагоді і гармонії з природою.

Здоров’я і стан екології

«Як ваше здоров’я?» — запитує лікар. Запитують нас про це рідні, знайомі
і зовсім чужі люди. Бо здоров’я — найбільша цінність, збагнути яку можна
лите тоді, коли її втратиш. Як свідчить вперта наука соціологія;
здоров’я людини залежить лите на 10 відсотків від якості медицини,
кваліфікації лікарів, які нас лікують. Решта 90 відсотків — це стан
екології, поведінка людини, її уміння жити в гармонії з природою, її
здатність правильно (це агресивно, доброзичливо, не захланно) мислити…

Щодо екології, то наука стверджує, що здоров’я людини залежить від стану
навколишнього середовища в межах 30-40 відсотків. Бо справді, чим ми
нині дихаємо? Адже в атмосферу промисловість викидає тисячі тонн
отруйних речовин. Такі собі літаючі ешелони…

Що їмо? Чи скрізь у нас чисті не. забруднені ґрунти?

Що п’ємо? Кров землі — вода із живої поволі перетворюється у мертву у
деяких регіонах. І все через людську безтурботність.

У хворої природи здорових людей не буває. Є тільки один спосіб
співіснувати з природою. Це — пізнавати її закони й узгоджувати з ними
свої дії. За порушення цих законів людство вже несе відповідальність за
її Кодексом —, куди жорстокішим, ніж кримінальний. Якщо говорити
образно, природа вже починає судити за законами воєнного часу, де
основною формою покарання є смерть. Єдиний вихід для нас — берегти
довкілля, рідну природу і тоді вона стане для нас люблячою і мудрого
праматір’ю.

Жити в гармонії з природою

За даними медиків, понад 25 відсотків дітей в нашій країні хворі від
перенасичення хімікатами продуктів харчування. Кожна четверта дитина вже
стала жертвою хімізації, забруднення природного середовища. А скільки
дітей та й дорослих страждають від радіації — наслідків Чорнобильської
катастрофи. Щоб людство було здоровим, природоохоронними мають стати всі
жителі планети. Це неодмінна умова нашого виживання. Маємо жити в мудрій
гармонії з Природою. Природа ще дає нам можливість нормалізувати
стосунки з нею. Але це вже наш якщо не передостанній, то останній шанс.
Це вже зрозуміли не тільки вчені — екологи, біологи, лікарі, але й
більшість жителів розвинених країн світу. Тому там люди стараються жити
в злагоді з природою, не нищити її, а оберігати і примножувати її
багатства, б’ють на сполох при навіть незначних забрудненнях природного
довкілля. Бо розуміють, що від цього залежить здоров’я, добробут, щастя,
процвітання нації, країни. А у нас… Маємо те, що маємо… Нас помирає
більше ніж народжується. І тому так важливо вчасно зупинити сокиру,
занесену над деревом, чи то пак над деревом життя, у кронах якого живуть
не тільки птахи, а й ми з вами. Бо дорогою ціною платимо за шкоду, яку
завдаємо природі, — платимо найдорожчим скарбом — здоров’ям. Хотілося
щоб люди зрозуміли, що природа — це храм, а у хамі треба вміти
поводитися. Не рубаймо гілку, па якій сидимо. Бережімо природу — святу і
єдину. І будемо тоді здорові, щасливі… Бо у хворої природи здорових
людей не буває. Всі люди землі мають усвідомити цю істину.

Природа наче матір, щира

зичить всім добра:

Тендітній пташці, равлику, людині.

І, наче, правда матір, зболено кара

за все те зло, що їй знічев’ячиним.

О. Зеленько.

Так, справді карає природа нас за нерозумне ставлення до неї. Карає
Чорнобилем, нітратами, парниковим ефектом, озоновими дірами, посухами,
голодом, страшними хворобами, вкорочуючими віку людству.

Ми дикі люди, ми все винищуєм.

Ми з матір’ю-природою на ти.

Ми свій кінець пришвидшуєм.

Ліна Костенко.

Де взяти здоров’я? Відповідь ще наші прадавні предки знали — у природи,
їм добре відомі були і лікувальні властивості першого сонячного променя,
і користь роси, й цінність лісового повітря, і цілющість прохолодної
води… Тож бережімо, цінуймо те, що найближче, найдоступніше,
найприродніше — рідну природу. Природа — це наше здоров’я.

Цілюща флора у вашій кімнаті

(Консультація для вихователів)

Вирощуючи різні квіти вдома чи в садку, милуючись їхньою красою, ми
рідко думаємо про те, що плекаємо скарбнички із надзвичайними, чарівними
властивостями. А саму так і є, бо квіткові рослини зберігають наше
здоров’я, молодість і красу, поліпшують апетит. А ще дарують естетичну
насолоду, відволікаючи від турбот і стресів, вселяють бадьорість,
оптимізм, просто поліпшують наш настрій.

Така універсальність властивостей притаманна багатьом видам рослин,
культивованих за кімнатних умов, особливо представникам тропічної та
субтропічної флори. Майже кожна рослина, вирощувана в кімнаті, — то
в’язанка сюрпризів, букет розгаданих і ще не розгаданих, таємничих, не
відомих поки що людям, властивостей.

Важко, практично неможливо поділити різні види рослин відповідно до
закодованих у них властивостей та за їх дією на людський організм. Отож,
поділ їх на різні групи доволі умовний. Наприклад, багато лікарських
рослин — декоративні та пряносмакові. Чимало овочевих мають гарні квітки
та плоди, придатні для використання як спеції, що водночас здатні
лікувати. Такими знаємо немало тропічних і субтропічних представниць
царства флори, що культивуються в нас у кімнатних умовах. Десятки наших
місцевих квіткових рослин поєднують у собі харчові, лікувальні та
дієтичні властивості з чудовими декоративними якостями.

З великою кількістю рослин мають справу й косметологи. Вони
використовують біологічно активні речовини з рослин для лосьйонів,
кремів, а також при накладанні всіляких масок і примочок. Рослини —
вірні і давні помічники парфумерів, бо беруть участь у творенні духів та
одеколонів, мила і шампуню, паст та мийних речовин, всіляких оздоровчих
засобів.

Звичайно, так само годі собі уявити кондитерську справу без використання
рослинних продуктів, якими ароматизують тісто й цукерки, прикрашають
торти, надаючи виробам найрізноманітніших присмаків.

Людство пережило не одне захоплення різними засобами оздоровлення та
омолодження. У всіх отих «панацеях» обов’язково брали участь певні
рослини, з них виготовляли настої, мазі, порошки, аерозолі, гелі,
розтирання тощо. На основі досвідного вивчення зелених дивоглядів
виникла народна, а потім і наукова медицина. Перша й досі є невичерпним
джерелом сучасних засобів оздоровлення людського організму. Тим часом,
людина не повинна беззастережно сприймати рекомендації жодного з цих
напрямів медицини або мати їх за універсальні. Тут багато залежить від
індивідуальних особливостей живого організму, від умов, за яких він
розвивався або перебуває тепер, від його наявного стану.

Отож, сила й користь лікарської допомоги пропорційні у якнайповнішому
врахуванні та осмисленні усіх попередніх обставин, усьому анамнезові
стану хворого, всьому його розвитку впродовж життя.

Нас оточує смарагдовий океан рослин. Але ми не завжди уявляємо,
наскільки добробут кожного з нас залежить від отих дарунків нашої землі.

Адже тільки вони здатні творити міст між живою і неживою природою, між
холодним космосом і життям на чудовій блакитній планеті Земля. Тільки
рослини здатні засвоювати енергію сонця і нагромаджувати її у складних
хімічних сполуках — білках, жирах, вуглеводах, без яких життя неможливе.

Чудовий і різноманітний зелений світ, світ наших відданих друзів —
рослин. Вони дарують нам їжу і житло, очищають повітря від шкідливого
вуглекислого газу, збагачуючи киснем, зберігають ріки та озера, дають
сировину для виробництва синтетичних речовин, творять тінь і прохолоду
під час спеки, зігрівають у морози, вдягають та ще й лікують нас. То
справді безцінні послуги зелених друзів.

Неможливо переоцінити, також, і ту естетичну насолоду, що надає
споглядання краєвиду, вкритого рослинністю. Оздоблений яскравими квітами
трав’яний килим, могутні дерева з ажурними кронами, ліси, то пронизані
сонячним промінням, то оповиті таємничими сутінками, неозорі обшири
степів з розгойданими хвилями травостою. Яке розмаїття форм і барв, яка
дивовижна щедрість та яке казково велике те багатство, що не
вичерпується від своїх щедрот! І як його треба свято берегти, плекати,
не порушувати тієї чарівної гармонії, котра дарує нам життя!

Безліч рослин на земній кулі. Високих і низьких, великих і дрібних,
мешканців суші й води, пустель і тундри, спекотних тропіків і крижаної
Арктики, рослин із велетенським листям, і зовсім без нього, винятково
гарних і жалюгідних потвор, а крім того ще й обдарованих лікувальними
властивостями.

Учені підрахували, що на Землі існує понад 450 тисяч видів рослин, проте
тільки невелику частину їх, менше 20%, людина використовує у
повсякденному житті. А решта? Хіба вони не мають ніяких корисних
властивостей? О ні! Вони просто чекають своєї черги. Чекають, поки
людина розкриє їхні таємниці, виявить цілющі або інші властивості,
розвіє безліч легенд, з якими ці рослини пов’язані споконвіку.

Життя сучасної людини стало занадто напруженим. Нервові стреси, фізичні
та розумові перевантаження стали буденним явищем. Перенапруга й
перевтома виникають скрізь — на роботі, вдома, на вулицях. Наше невміння
відпочивати та правильно працювати призводить до спроб підбадьорити
нервову систему. З цією метою ми використовуємо не тільки чай та каву,
але й інші стимулятори. Нерідко то бувають всілякі лікувальні засоби,
частіше нікотин та алкоголь. Це небезпечний шлях, що дає тільки уявний
ефект, а насправді зумовлює не лише перевтому, а й різні захворювання.

Унаслідок недооцінювання або незнання засобів відновлення та підтримки
працездатності занепадає здоров’я багатьох людей, знижується
продуктивність праці, що призводить до величезних втрат у суспільстві. У
цій ситуації близькість до природи, до рослин з їх квітучим розмаїттям —
дієвий засіб емоційного розвантаження, відпочинку нервової системи,
відновлення фізичних сил.

Споглядання рослин та їхнього квітування, їхньої неповторної, досконалої
та виточеної краси усуває стресовий стан, нервове напруження, заспокоює
й пом’якшує душу. А випромінювані квітками й зеленим листям пахощі,
легкі іони, що виділяються ними, — фітонциди, не лише приємні для
людини. Вони оздоровлюють організм, вливають у нього бадьорість,
енергію, підвищують м’язовий тонус, поліпшують настрій. Учені довели, що
рослини, впливаючи на органи почуття людини, продовжують період високої
творчої активності, зберігають і підтримують організм в оптимальному
стані.

Естетичне задоволення від зорового сприймання прекрасного, від відчуття
краси природи та втілення її довершеності в квітах стимулює політ
фантазії, творче натхнення.

Квіти дарують нам не тільки красу, яскравість барв, духмяні пахощі, а й
саму радість життя. Адже всі знають, що гарний настрій — запорука
здоров’я. Найкращі ліки — спокій, радісна усмішка, чисте повітря,
яскрава зелень і веселковий розмай квітів у ній. Нова галузь медицини —
естетотерапія — вивчає вплив різних рослин і квітів та їхніх пахощів на
нервову систему людини, визначає найкорисніші та найбільш декоративні
співвідношення квітів у парках і садах, на заводах і в санаторіях.

Уже давно доведено, що рослинні фітонциди знищують хвороботворні
мікроорганізми й очищають повітря. Особливо сильні фітонцидні
особливості мають хвойні рослини. Через те санаторії для хворих на
туберкульоз, як правило, розташовуються в соснових лісах. Навіть бджоли
чудово почувають себе у валиках із кедрової деревини.

Використання рослин для озеленення цехів та інших виробничих приміщень —
фітодизайн — відчутно поліпшує стан працівників, зменшує втому,
нормалізує функцію нервової системи. Перебування людей у час обіднього
відпочинку серед гарних квітів, їхній підбадьорливий аромат та яскрава
зелень створюють добрий настрій і стимулюють працездатність.

Подібний вплив на настрій людини і стан її здоров’я мають квіти і в
житлових приміщеннях.

У приміщеннях, де ми перебуваємо тривалий час, також можливе
запровадження пахощів весняних луків, соснового бору, що спричиняють
позитивні емоції, для цього можуть прислужитися адоранти, запашні ванни,
ароматичні натирання, вирощувані ефіроолійні рослини. Так, наприклад,
адорант «Бадьорість» має тонізуючу дію, підвищує працездатність та
вживається для аромопрофілактики перевтоми. Натомість адорант «Південна
ніч» діє заспокійливо, усуває стреси, підвищує ефективність відпочинку
та сну.

Спеціальні лікарські спостереження над тисячами хворих довели високу
ефективність лікування ароматами рослин, через що воно й практикується в
багатьох медичних закладах. Хоча лікування всіляких захворювань має
провадитися під наглядом лікарів, кожному треба знати, що пахощі м’яти,
конвалії, пеларгонії запашної, валер’яни можуть бути корисні при
нервових стресах, при хвилюванні перед відповідальними іспитами або
виступами, а також як відновлювальні засоби після важкої фізичної праці,
під час активного відпочинку.

А от запах евкаліпта можна з успіхом використовувати при загартовуванні
й «моржуванні», оскільки він ефективно захищає легені від застуди.
Пахощі лавра допомагають займатися оздоровчим біганням за функціональних
ангіноспазмів, а тому числі і в разі розумової перевтоми з порушенням
мозкового кровообміну. Вдихати ефірні олії гвоздики, розмарину, цибулі,
базиліка рекомендується для стимулювання пам’яті та інтелекту.

Людям, які змушені більшість часу перебувати в приміщеннях, варто
вдаватися до аромотерапії, аромопрофілактики, фітодизайну,
аромотонізації.

Отож, кожен має знати про наших зелених друзів якнайбільше. Кожна квітка
у парках, садах, на підвіконнях несе нам свої таємниці. А вони для нас
не тільки цікаві, а й корисні. Не варто забувати й про те, що квіти
можуть розповісти дуже багато: про історію розвитку квітникарства, про
боротьбу народів за волю і незалежність, про культуру різних часів і
племен, про навіяні ними образи, відбиті у натхненному слові численних
поетів…

СОКОВИТІ ФРУКТИ

Сестрички-полунички

На городі полунички

Під листки ховають личка.

До сонця посміхаються,

Соком наливаються.

Ми на грядку завітаєм,

Полуничок назбираєм.

Смугастий кавун

Зелененький цей товстун

Називається кавун.

Як розріжем його бік —

Потече червоний сік.

Він солодкий всередині —

До смаку усій родині.

Диво-виноград

Я зайшов сьогодні в сад —

Достигає виноград.

Дощик грона напуває,

Сонце пестить, вигріває.

А в осінню світлу днину

Виноградні іменини.

Медяна груша

Вам признатись, друзі, мушу –

Полюбляю їсти груші,

Літнім сонечком налиті,

Запашні і соковиті.

Самі просяться в долоні

І до сина, і до доні.

Гарна синя слива

Онде синя і красива

Достигає в саду слива.

Вітерець її лоскоче,

Мабуть, сам зірвати хоче:

— Я тут гість непроханий,

Зачекаю аж до осені.

Лиш вона мені догодить —

Синю сливку посолодить.

Цитринка-апельсинка

А оце цитринка –

Ароматна апельсинка:

І велика, і кругленька,

Соковита, солоденька,

Вітамінами багата

І смакує всім малятам.

Чому не смакує лимон

— На, скуштуй хоч дольку, —

Просить мама доньку.

— Цей лимон такий квасний,

Він недобрий, він гіркий!

— Незамінний при простуді, —

Знову каже мама Люді.

А що можете сказати

Про лимон цей ви, малята?

Африканський банан

Як банани залюбки

Поїдають малюки!

Він у шкірку загорнувся

І півмісяцем зігнувся.

Вишеньки червоні

Вишеньки червоні

Так і просяться в долоні.

Дві малесенькі подружки

Начепили їх на вушка.

Потім ними ласували,

У відерце назбирали.

Будуть вишні на столах

У компоті, в пирогах.

Смородиновий кущ

У саду, біля дороги,

Кущ смородини розлогий

Оченятами моргає,

Діток в гості закликає:

— Ну ж бо, діти-дітвора,

Моїх ягідок пора!

Швидше кошик підставляйте

І гостинчики приймайте.

В них для кожної дитини

Є корисні вітаміни.

При простуді взимку чаєм

Смачним з ягід напуваєм.

ОВОЧІ ДО НАШОГО СТОЛУ

Баклажан — заморський пан

Цей заморський синій пан

Має назву — баклажан.

Вміє моя мати

Страви готувати:

Потушкує у томатах,

Покладе і у салати.

Вітамінів повно там,

Покуштуйте, раджу вам.

Тітонька-капустина

Пишна тітка-капустина

Одягла аж сто кофтинок

Й посередині городу

Демонструє свою вроду.

А з кофтинок вигляда

Невеличка голова,

На нозі тримається,

У землю впирається.

І з тієї голови

Готуй страви залюбки:

Чи салати, чи супи,

Чи печені пироги.

Ось така вона чудна,

Капустяна голова.

Красуня морквиця

Заховавши в землю личко,

Розправляє морква гичку.

Сонце з дощиком лоскочуть –

Вона виглянуть не хоче.

Ціле літо достигає,

Соком корінь наливає.

Прийде осінь — поспішай

І красунечку копай!

А чи знаєте, малята,

Що із моркви готувати?

Родина помідорів

— Що за кущики, впізнали,

На кілочки поспирались?

— Так, це справжні помідори.

Важко їм вже без опори,

Бо плодів у них багато,

Треба всіх їх доглядати.

Соковиті та червоні

Так і просяться в долоні.

Влітку, друже, не дармуй,

Помідорами ласуй!

Петрушка-чепурушка

А петрушка чепуриться,

Гичкою угору в’ється,

Листячком тріпоче,

З вітерцем шепоче:

— Друже, так не задувай,

Мою гичку не зламай.

Хай вона росте, пишніє

І до сонця зеленіє.

Вже мене чекають страви,

Хочуть свіжої приправи.

Всі канапки і салати

У моїх зелених шатах.

Зубастий часничок

А з борідкою дідок –

Це зубастий часничок.

Ворог він усім мікробам,

Разом з ними і хворобам.

Часничок завжди при справі

Заправляє різні страви.

Гострі зубчики у нього,

Та не вкусить він нікого.

Про редиску

Ми цю грядку поливаєм:

Тут редиска достигає.

І за гичку смикаєм,

Чи зросла великою.

— Ти, редиско, поспішай,

Пошвидше підростай.

Бо дівчаткам Олі й Зіні

Треба свіжих вітамінів.

Буряки червонощокі

Буряки червонощокі

Поховали в землю боки,

Гичкою кивають,

Нам розповідають.

— Із сирого буряка

Добрий сік для малюка.

Пийте рано-вранці

До смаку по склянці.

І у Роми, і у Тані

Будуть щічечки рум’яні.

А який усім смачний

Борщ червоний запашний!

Треба, друзі, також знати,

Що чудові з нас салати.

Пам’ятайте, малючки,

Що вам радять бурячки!

Чому цибуля не плаче

Ми цибулю роздягали,

Дрібно сльози проливали.

— А в цибулі сліз немає? —

Маму Яночка питає.

Мама мовила дитині:

— Сік корисний є в рослині.

Хто цибулю споживає,

Той хвороби відганяє.

Кожна страва цибулину

Радо кличе у гостину

Кабачки — мандрівники

Виставляючи бочки,

Розляглися кабачки.

По городу потяглись,

Аж до саду подались.

Ми за хвостик упіймаєм,

Гуртом весело гукаєм:

— Гей, юначе, йди до нас,

Бо тебе збирати час!

Поки молоденький,

Довгий і тоненький,

Його слід потушкувати –

Будем смачно ласувати.

Квасолині стручки

На городі, попід тином,

В’ється вгору квасолина,

Розправля свої листки,

Виставля з-під них стручки.

А в стручках, немов в хустинках,

Поховались квасолинки.

Усе літо дозрівають,

Аж на осінь, їх зривають.

Страв з квасолі є багато,

Хочу деякі назвати:

З м’ясом в горщиках печуть,

В суп, у борщик додають.

Випікають пироги

Із квасолі залюбки.

Може, хочете, малята,

Про квасолю щось додати?

Зелененькі огірочки

Недалеко від квасолі

В’ються огірки поволі.

Вусиком чіпляються,

З квасолею змагаються.

Соковиті в них плоди,

Не соромся, відкуси!

Треба також пам’ятати,

Що смачні із них салати

Для вибагливої пані —

Чи в олії, чи в сметані.

Перченя

Діти біля хати

Взялись грядки поливати.

Тут перчини достигають,

Сили в сонця набирають.

Просить Вірочка мала: —

Підростай, же перченя!

Я не можу дочекати,

Щоб тебе вже скуштувати.

Знаю, що твої салати

Вітамінами багаті.

На обідньому столі

Дуже раді всі тобі.

Похожие записи