.

Заповідники України: Національний природний парк „Сколівські Бескиди". Національний природний парк "Синевир". Національний природний

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2929
Скачать документ

Реферат на тему:

Заповідники України: Національний природний парк „Сколівські Бескиди”.
Національний природний парк “Синевир”. Національний природний парк
“Ужанський”.

Національний природний парк „Сколівські Бескиди”.

Львівська обл., Дрогобицький, Сколівський і Турківський р-ни. Площа
35684 га.

Створений згідно з Указом Президента України від 11 лютого 1999 р.
Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України. У
смт. Східниця є великі запаси мінеральних вод типу „Нафтуся”. Науковим
куратором парку є Український державний лісотехнічний університет ім.
П.С. Погребняка.

Згідно з фізико-географічним районуванням територія парку розташована в
межах Передкарпатської височинної області країни Українських Карпат.
Рослинність за геоботанічним районуванням відноситься до Карпатського
округу Східно-Карпатської гірської підпровінції Центральноєвропейської
провінції Європейської широколистянолісової області. На території парку
представлені унікальні природні комплекси Сколівських Бескид, де лісові
екосистеми у поєднанні з культурними ландшафтами мають особливу
екологічну, наукову, естетичну і рекреаційну цінність. Тут збереглися
найбільш характерні для регіону смерекові, буково-ялицеві,
смереково-ялицево-букові та ялицево-смереково-букові ліси. Флора
судинних рослин нараховує близько 600 видів, більше 50 з них занесені до
Червоної книги України.

Національний природний парк “Синевир”.

Закарпатська обл., Між гірський р-н. Площа 40400 га.

Створений Постановою Ради Міністрів УРСР від 5 січня 1989 р.
Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України.

До того тут існував ландшафтний заказник загальнодержавного значення
“Синевирське озеро”, оголошений у 1974 р. з метою збереження цього
унікального куточка природи. На території НПП є джерела мінеральних вод,
цінні зразки дерев’яної архітектури, інші культурні та історичні
пам’ятки. Тут розташовані 2 мисливські будинки, рекреаційний комплекс,
мотель, водолікарня, турбаза, 2 бази відпочинку.

Науковий куратор парку – Ужгородський державний університет.

Згідно з фізико-географічним районуванням територія парку належить до
Вододільно-Верховинської області Карпатсько-Українського гірського краю
Карпатської гірської ландшафтної країни. Рослинність належить до
Карпатського округу Східно-Карпатської гірської геоботанічної
підпровінції Центральноєвропейської провінції Європейської
широколистянолісової області. До Зеленої книги України віднесено 9
рідкісних рослинних угруповань, в основному відкритих (4 асоціації) та
смереково-рідколісних (2) оліготрофних боліт, а також яворових (1) і
сіро-вільхових лісів (1) та гірськососново-сфагнового криволісся (1). До
Червоної книги України занесено 38 видів флори (з них 2 види мохів і 1
лишайників), а до Європейського червоного списку – 1 вид. До Червоної
книги України занесено 21, а до Європейського червоного списку – 11
видів фауни.

Національний природний парк “Ужанський”.

Закарпатська обл., Великоберезянський р-н. Площа 39159,3 га.

Створений згідно з Указом Президента України від 27 вересня 1999 р.
Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України.

Ще у 1912 р. за часів правління на Закарпатті Австро-Угорщини в цьому
районі з метою охорони пралісів був створений один із перших у Карпатах
резерват “Стужиця”, площа якого спочатку дорівнювала 331,8 га, а 20
років по тому була збільшена до 552,9 га. У 1974 р. тут, вже на площі 2
542 га, було утворено ландшафтний заказник “Стужиця”, на базі якого у
1998 р. рішенням Закарпатських обласних органів місцевого самоврядування
на площі 14 665 га було створено регіональний ландшафтний парк з тією ж
назвою. З ним межував польсько-словацький біосферний резерват “Східні
Карпати”, затверджений МАБ ЮНЕСКО ще в 1992 р. У 1995 р. розпочалася
робота по приєднанню Ужанського НПП до цього резервату. І в лютому 1999
р. НПП “Ужанський” став частиною першого у Європі трилатерального
польсько-словацько-українського біосферного резервату „Східні Карпати” і
є найбільшим серед аналогічних об’єктів Центральної Європи. На території
парку є виходи мінеральних вод, збереглися цікаві дерев’яні пам’ятки
сакральної архітектури, функціонують 2 бази відпочинку, 2 гірськолижні
бази, санаторій, турбаза, туристичний притулок.

Науковим куратором парку є Ужгородський державний університет.

Територія НПП розташована на межі Східних Бескид з Полонинським хребтом
Українських Карпат. За фізико-географічним районуванням вона належить до
Карпатсько-Українського гірсько-лісового краю Карпатської гірської
ландшафтної країни. Рослинність парку відноситься до Карпатського округу
Східно-Карпатської гірської підпровінції Центральноєвропейської
провінції Європейської широколитянолісової області. На території НПП
збереглися цінні незаймані або мало змінені господарським впливом
фітоценози, серед яких переважають бучини, яворові бучини,
ялицево-букові ліси та праліси, лучна рослинність. Більше 20 рідкісних
фітоценозів парку включено до Зеленої книги України. До Червоної Книги
України занесено 10 видів фауни та біля 40 видів флори, а до
Європейського червоного списку – 4 види фауни.

Література

http:\\www.menr.gov.ua

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020