Бінарний урок з екології

„Вплив людини на довкілля”

(11 клас)

Бінарний урок з екології

Тема: “Вплив людини на довкілля”

Мета

наукова:

проаналізувати сучасний стан планетарних систем на порозі XXI століття;

розкрити негативний вплив антропогенного фактору на навколишнє
середовище;

пояснити сутність глобальних екологічних проблем (парникового ефекту,
кислотних дощів, деформації озонового шару, деградації грунтів,
хімічного забруднення та їх наслідки;

проаналізувати сучасний стан довкілля України;

показати негативний вплив антропогенного фактора на здоров’я людини;

розробити заходи, спрямовані на покращення екологічного стану планети.

розвиваюча:

розвивати логічне мислення, вміння і навички працювати з додатковою
літературою, систематизувати та узагальнювати матеріал, вибирати
головне, робити висновки, оформлювати плакати, таблиці.

виховна:

виховувати почуття відповідальності за долю рідної землі, за майбутнє
планети, почуття патріотизму, прагнення до гармонії, людяності,
доброти, дбайливе ставлення до природи, особисту відповідальність за
охорону навколишнього середовища.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: ділова гра.

Методи: науково-пошукові, проблемні, репродуктивні.

Обладнання: 1) фонограми мелодій;

2) плакати;

3) плакати – вислови;

4) картки – візитки;

5) карти:

медико-демографічні проблеми;

екологічні проблеми природних вод;

екологічні проблеми атмосферного повітря;

агроекологічна оцінка грунтів;

6) біологічні бюлетні, що відображають екологічну ситуацію
краю;

7) слайди з краєвидами куточків природи;

8) виставка літературних творів та публікацій із періодичних
видань,

присвячених охороні природи;

9) Червона та Чорна книги;

10) ТЗН.

План уроку:

Вступ.

Екологічна ситуація на планеті.

1. Екологічні проблеми повітря.

2. Екологічні проблеми водного середовища.

3. Екологічні проблеми грунтів.

Екологічна ситуація на Україні.

Вплив антропогенного фактору на здоров’я людини.

Шляхи розв’язання екологічних проблем.

Підсумки уроку.

Хід уроку

Хто ж пожаліє людину,

Як не природа?

Хто ж пожаліє
природу,

Як не людина?

Організація класу

Вчитель біології

Добрий день, дорогі друзі! Сьогодні у нас трохи незвичайний урок. Ми
поговоримо про наш спільний дім – про землю, про нашу щиру, єдину для
всіх матір – Україну. Поговоримо про довкілля нашої Батьківщини, про
місце в ньому людини та про ті екологічні проблеми, які пов’язані з її
діяльністю і сьогодні турбують не лише український народ, а й все
людство. Ми згадаємо головні причини і джерела розвитку економічної
кризи, поговоримо про наслідки екологічних катастроф та шляхи їх
розв’язання.

Чому урок незвичайний? Тому, що проведемо ми його у вигляді ділової
гри.

Сьогодні у нас присутні фахівці: група екологів, хімік, агроном,
біолог, медик, географ, члени агітбригади. (Гості сидять за столами,
перед кожним таблички з написами: Агроном, Хімік, Біолог, Географ,
Медик, Екологи).

1) Оголошення теми та мети уроку.

II. Вивчення нового матеріалу

Вчитель біології

Широка страна моя родная,

Много в ней лесов, полей и рек.

Но проблема есть у нас большая

И проблема эта – человек!

Сучасна людина оголосила війну природі і природа відступає.

“Вік XXI – планету не впізнати,

Бо людина продовжує собі природу підкоряти.

( на середину класу виходять члени агітбригади, тихо звучить тривожна
мелодія).

Учасник 1

Людино! Ти подивись, що в світі діється,

Але за цим усім твоя діяльність криється!

Учасник 2

Річки розведені стічними водами (показує плакат №1)

Учасник 3

Усі грунти насичені відходами ( показує плакат №2)

Учасник 4

Яскрава квітка пахне гербіцидами,

А від комах несе інсектицидами. ( показує плакат №3)

Учасник 5

Скрізь на планеті потеплішало ( показує плакат №4)

Учасник 1

Повітря від чаду посірішало (показує плакат № 5)

Учасник 2

Дерева від отрути похилилися,

Берізки чорними зробилися.

Учасник 3

Оболонки Землі отруту вбирають,

Кислотні дощі землю поливають.

Учасник 4

Парниковий ефект вкоріняється,

“Мирний атом” вже нам не підкоряється.

Учасник 5

Смерть планетою “ходить”,

Свою ”чорну справу” робить.

(члени агітбригади розходяться, музика замовкає. Проектуються слайди з
видами спотвореної людиною природи)

Учасник 1

Як тихо над краєм, а серце стривожено б’ється.

Земля промовляє, як їй нелегко живеться.

Від горя і болю сміятись давно перестала,

Бо в’їлися бомби, снаряди впилися, як жала.

Виходить в дорогу в чудовім весільнім цвітінні,

Збива босі ноги посипаним ядом каміння.

Учасник 2

Чудове повітря отруйним насичене газом

І дихати грудям все важче і важче щоразу.

Сплюндрована врода водою гнилою й сміттям,

Ледь видно природу під порваним сірим лахміттям.

В покраянім тілі пластами лежать хімікати.

Рубці затверділи, а їй же ще жить і кохати.

Що буде, не знає, в тривозі заламує руки.

Напевне загине, як зміни на краще не буде.

Якщо не отямляться нині на планеті цій люди.

Вчитель біології

Невже все це правда? Давайте звернемося до наших фахівців із проханням
хоча б у загальних

рисах проаналізувати сучасний стан планетарних систем на порозі XXI
століття, щоб глибше відчути весь трагізм нашого буття. Слово надається
екологам.

Еколог 1

Людина – єдиний представник світу живого, що володіє розумом і
свідомістю. На жаль, сьогодні людство передусім занепокоєне передусім
пошуком матеріальних цінностей. Природа, що створила людину як істоту
тілесну і духовну, тепер зводиться в стан обмежено чуттєвого,
безглуздо-го, бездуховного середовища проживання. Насправді, вона стає
мертвим космічним тілом, на якому копирсаються юрби живих організмів.
Серед них і вища з істот, якій дозволено все: підкорювати, споживати,
знищувати.

Тільки за перші три чверті XX століття світовий екологічний потенціал
збільшився в 10 разів, а до кінця століття майже у 20 разів, порівняно з
його початком. Особливо інтенсивний розвиток припадає на період після II
світової війни.

За останні 100 років: із земних надр було видобуто 137 млрд. т вугілля,
47 млрд. т нафти, 20 трлн. куб. м газу; енергетичні ресурси
збільшилися у 1000 разів. Тільки за 25 років (1950-1975 рр.) споживання
всіх енергоресурсів у світі збільшилося у 3 рази, нафтопродуктів у 5
разів, електроенер-

гії у 7 разів, концентрація вуглекислого газу в атмосфері за останні 100
р. збільшилася на 12-18%, запорошеність атмосфери на 10-20 %,
освітленість Землі знизилася на 7-10%.

Еколог 2

Із збільшенням вуглекислого газу в атмосфері вчені пов’язують зміну
клімату і порушення енергетичного балансу планети. Звичайно, цей газ є
необхідним компонентом фотосинтезу рослин. Та при споживанні органічного
палива, вирубці лісів, розорюванні степів, гнитті, вулканічній
діяль-ності його продукується дедалі більше. Це в свою чергу змінює
середньорічну температуру.

Так, протягом тисячоліть середньодобова температура на Землі становила
15 градусів, впродовж останніх 100 років вона підвищилась на 0.6
градуса, за деякими прогнозами до середини XXI століття температура
може зрости на 1.5 – 2.5 градуса, що неминуче призведе до парникового
ефекта. Наслідки: розтавання льодів Антарктиди та Антарктики і значне
підвищення рівня світового океану, що в свою чергу призведе до
затоплення великих ділянок суші та спричинить у багатьох країнах
масштабне переміщення населення. Фахівці стверджують, що за останнє
століття рівень

світового океану вже піднявся на 10-12%.

Еколог 3

Останнім часом спостерігається значна деформація озонового шару Землі.

Вчитель біології

Гадаю, що сутність цієї проблеми краще пояснити з точки зору хімії. Тож
надаємо слово хіміку.

Хімік

З курсу хімії всім відомо, що озон – алотропна модифікація оксигену.
Він утворюється з молекул кисню і накопичується на висоті 20-50 км.
Енергія променів ультрафіолетового випромінювання витрачається на
фотохімічну реакцію утворення озону і тому до поверхні землі проникає
лише потік ультрафіолетового випромінювання, в цьому екологічне значення
озонового екрану. Останнім часом вчені занепокоєні зниженням вмісту
озону в атмосфері. Руйнування озонового шару викликають такі хімічні
речовини, як оксиди нітрогену, брому, хлорорганічні сполуки
(хлорфтор-вуглець), які розкладають озон на кисень. Оксиди нітрогену
продукуються бактеріями з нітратних добрив, внесених у грунт, а потім
переносяться у стратосферу; багато оксидів викидають двигуни балістичних
ракет під час військових навчань; щорічно 70 млн. т оксидів нітрогену
викидають у повітря хімічні підприємства. Але найнебезпечнішими для
озону є фреони, які широко застосовуються в рефрижераторах і домашніх
холодильниках, а також, як аерозолі в балончиках із фарбою, лаком,
парфумами. Потрапляючи до стратосфери, під впливом УФ випромінювання
сонця молекули фреонів розпадаються, вивільняючи атоми хлору, який є
каталізатором і під дією якого молекули озону розкладаються до кисню.
Щорічно на планеті виготовляється близько 1 млн. фреонів (40% — у
країнах ЄС, 35% — у США, приблизно по 10% — у Японії та на
пострадянському просторі).

Вчитель біології

Сьогодні великої шкоди довкіллю завдають кислотні дощі. Знову звертаюсь
до хіміків із проханням прокоментувати це явище.

Хімік

Термін “кислотні дощі” введено близько 100 років тому англійським
хіміком А. Смітом, який виявив залежність між рівнем забрудненості
повітря і кислотністю опадів. Але їхні згубні наслідки почали
проявлятися лише 10-15 останніх років. Нині будь-який дощ більшою чи
меншою мірою “кислотний”.

Причиною утворення кислотних дощів є оксиди сульфуру і нітрогену, що
потрапляють в атмосферу внаслідок роботи ТЕЦ, автомобільних двигунів,
металургійних виробництв. Оксиди, сполучаючись з вологою, утворюють
дрібні крапельки сульфатної та нітратної кислот, які перено- сяться
вітрами у вигляді кислотного туману і випадають на землю кислотними
дощами, або інколи кислотним снігом. Наслідки надзвичайно тяжкі: гинуть
ліси, деградує флора і фауна, закислюються річки, грунт, кородують
металеві конструкції, руйнуються вапняк, мармур, хворіють люди.

За оцінками експертів викиди сірчаного ангідриду досягають 150 млн. т,
оксидів сульфуру 110 млн. т. Так, на кожного жителя Європи припадає 46,6
кг сірки за рік. Загалом, економічні збитки від кислотних дощів
становлять понад 4% від валового національного продукту, який виробляє
людство.

Вчитель біології

Без їжі людина може прожити понад місяць, без води вона гине через
кілька днів. Варто пригадати відомий факт, описаний французьким
письменником Антуаном де Сент-Екзюпері у повісті “Планета людей”,
герой якої, зазнавши катастрофи при перельоті над пустелею, переживши

передсмертну агонію від зневоднення організму і відчувши радість
спасіння вигукнув: “Вода! В тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху,
тебе неможливо описати, тобою насолоджуєшся, не знаючи, що це таке, Не
можна сказати, що ти потрібна для життя: ти саме життя. Ти наповнюєш нас
радістю, яку не пояснити нашими почуттями, з тобою повертаються до нас
сили, з якими ми вже розпрощалися. Ти найбільше багатство на світі”.

Учень

А хiба мало води на Землi? На глобусi майже три чвертi його зафарбовано
в синiй колiр.

Вчитель бiологiї

Знову звертаюсь до фахiвцiв.

Географ

Земля майже на три чвертi покрита водою. Але це здебiльшого солонi води
oкeaнiв i мopiв, що становить 97.75 % ycix водних запасiв планети.
Але для мешканцiв планети потрiбна не солона, а прiсна вода.

Здавалося б, що решта 2.25% водних pecypciв планети – це також вагома
цифра: 48 куб. км. Але половину цих pecypciв становлять льодовi масиви
Антарктиди, Арктики, Гренландiї, високих гip на рiзних континентах. 23.4
млн. куб. км – це пiдземнi води, прихованi вiд нас. А запаси доступної
прiсної води обчислюють вже не мiльйонами, а тисячами кубiчних мeтpiв.
Найбiльша кiлькiсть поверхневої прiсної води мiститься в озерах – 176400
куб. км, у руслах рiчок – 2120 куб. км води, 10300 куб. км прiсної води
мiститься у болотах, 13000 куб. км її несуть у собi хмари.

Вчитель бiологiї

А в якому cтaнi сьогоднi джерела прiсної води?

Еколог 1

Сьогоднi проблема забезпечення людства прiсною водою дедалi
загострюється. Якщо у стародавнi часи її споживання на душу населення
становило 12-18 л на добу, то сьогоднi – вiд 200 до 400 л.
Передбачається, що до кiнця ХХІ столiття потреба у водi зросте ще в 1.5
раза.

Kpiм того, екологiчний стан джерел прiсної води бажає кращого.
Зафiксовано близько 1000 рiзновидiв одних тiльки xiмiчних
забруднювачiв, що надходять у водойми. Серед найбiльш небезпечних
пiдприємств є: пiдприємства целюлозно-паперової галузi, великi
тваринницькi комплекси. Забруднення вiдбувається через надходження у
водойми разом зi стiчними водами різних шкідливих речовин органічного і
неорганічного походження, iнодi досить токсичних (миш’ як, свинець,
сiрководень, мiдь, кадмiй, хром, ртуть, фтор, рiзнi кислоти та
мiнеральнi солi). Вони поглинаються фiтопланктоном i передаються далi
харчовими ланцюжками бiльш високоорганiзованим органiзмам, що
супроводжуcrься кумулятивним ефектом, суть якого полягає у прогресуючому
збiльшеннi вмicту шкiдливих речовин у кожнiй наступнiй ланцi харчового
лaнцюжка.

Еколог 2

Великої шкоди водам завдає спуск у них теплих вод рiзних енергетичних
установок (ТЕС, АЕС). Загрозливого масштабу набуло надходження у водойми
комунально-побутових вiдxoдiв, що несутъ iз собою багато небезпечних для
флори i фауни вipyciв, бактерiй, грибкiв.

На съогодні вода майже у половинi вcix рiчок i озер не придатна не лише
для життя, а й для нормального iснування мешканцiв водойми. Найбiлъшi
рiки cвіту у катастрофiчному cтaнi. Але проблема не лише у забрудненнi
водойм . Не можна не помiтити виснаження i отруєння найбiльш цiнних i
доступних нам джерел прiсної води, зокрема, гpунтової, вiдновлення
чистоти якої може тривати 300-400 poків.

Учень

Якщо так i далi буде,

То не довго й до бiди,

Адже кожному вiдoмо,

Що без води i нi сюди i нi туди.

Вчитель бiологiї

Ми бачимо, що атмосфера i гiдpосфера планети у критичному cтaнi.
Можливо, rpунти планети у кращому cтaнi?

Що з цього приводу скажутъ нам екологи?

Еколог 3

Стан грунтового шару планети також викликає серйозне занепокоєння.
Сучаснi втрати продуктивних гpyнтiв становлятъ 6-7 млн. га за piк.
Тiлъки у резулътатi ерозiї з сiльськогосподарських угідь щорiчно
вивiтрюєтъся 26 млрд. т грунту. Якщо так i далi буде, то на початку XXI
столiття людство втратитъ третину грунтiв. Головними проблемами rpyнтiв
є i ерозiя, засоления, наступ пустелъ, забруднення, виснаження земних
надр. Середньорiчний обсяг видобутих корисних копалин cъoгoднi становить
25-30 т на одного жителя. Недосконалiстъ технологiй призводить до
жахливих наслiдків, адже за прямим призначенням використовуєтъся лише
1-5% сировини, а понад 95% йде у вiдвали, забруднюючи довкiлля.
Близько 3.6 млрд. га гpyнтiв вже постраждали вiд деградацiї.

Вчитель бiологiї

Якi ж головнi причини деградацiї гpyнтiв? Я звертаюся до агронома.

Агроном

Головними причинами деградацiї грунтiв є: недотримання сiвозмiн,
панування монокулътур, частi оранки, кулътивацiї, боронування,
перевипаси худоби, використання важкої технiки; забруднення гpyнтiв
вiдпpацьованими газами тpaктopiв, комбайнiв, автомобiлiв, мастилами i
пальним, якi витiкаютъ з них пiд час роботи на полях, а також
технологiчними викидами промислових пiдпpиємств. Великої шкоди грунтам
завдаютъ мiндобрива, хiмiчнi засоби захисту рослин, вiдкритi розробки
корисних копалин.

( у центр класу виходять члени агiтбригади. Лине спокiйна, аде тривожна
музика).

Учасник 1

Україно моя, запорошена газами квітко,

Твої хати й сади все пливуть i пливуть у диму,

Україно, рожева, тендiтна лелiтко,

Твої болi й страждання я, рiдна, на себе вiзьму.

Учасник 2

Каламутний Днiпро вже аж стогне вiд горя i гнiвy,

Засихають сади i гаї, перелiски-лiси.

Учасник 3

Вiд кислотних дощiв в’ януть трави тривожно i німо,

Шумних птахiв зникають на наших полях голоси.

Учасник 4

Україно моя, пожовтiла журлива вербице,

Неповторно — живi замилились джерела твої.

Учасник 5

Вже не можна будь-де просто неба водицi напиться,

І струмки – не струмки, а бруднi ручаї.

Учасник 1

Що говорити про природу? Вся померкла.

Bci разом

Україно моя рiдна напiвмертва.

(члени агiтбригади розходяться).

Вчитель бiологiї

Я переконана: ми не повиннi допустити, щоб цi страшнi рядки стали
дiйснiстю. Проте нiде правди дiти, до того йдеться.Чи не так?

Еколог 1

Нажаль це так. Стан повiтряного середовища в Укpaїнi незадовiльний, а у
деяких peгioнax вкрай загрозливий. Хiба не вражають такi данi: територiя
України становила 2.7% колишнього союзу, а шкiдливих викидiв на неї
припадало майже 30%. Це 17 млн.т шкiдливих речовин, тобто по 300 кг
на кожного жителя, а в деяких peгioнax , наприклад,
Донецько-Приднiпpовському – по 500 кг i бiльше, у Кривому Розi – 1.6 т
на кожного жителя.

Головним джерелом забруднення є: пiдприємства паливно-енергетичного
комплексу – 36%, пiдприємства обробної – 35% та видобувної
промисловостi – 25%.

Основними речовинами – забрудниками є оксиди вуглецю, нiтpoгeнy,
дiоксиди сульфуру, aмiaк, феноли, формальдегiд. Особливо велика
кiлькiсть викидiв спостерiгаcrься у містax: Кривому Розi, Марiуполi,
Донецьку, Запорiжжi, Луганську тощо.

Одне з провiдних мiсць у забрудненнi атмосферного повiтря належить
автотранспорту i у багатьох містax України вони становлять 60-92% вiд
загальної кiлькостi викидiв по місту (iнформацiя надається з
використанням карти «Екологiчнi проблеми атмосферного повiтря»).

Еколог 2

Сьогоднi в Укpaїнi не залишилося жодного поверхневого водного об’єкту,
який би за екологiчним станом належав би до водних об’єктів першої
категорії. Зоною екологiчної катастрофи є Азовське море, яке
забруднюється 66 пiдпpиємствами м.Марiуполя, якi щороку скидають у море
понад 800 млн. куб.м забруднених стiчних вод. Викликає занепокоєння стан
екосистеми Чорного моря, де вiдбувається пiдняття рiвня сiрководневої
зони, а також забруднення акваторiї промисловими i комунальними стоками,
засобами хiмiзацiї сiльського господарства.

Щороку велику кiлькiсть речовин – забруднювачiв скидають у рiчки Днiпро
(близько 25%), Сiверський Донець (15%), Днiстер (6%) (iнформацiя
надається з використанням карти «Екологiчнi проблеми природних вод»).

Еколог 3

В критичному cтані грунти i надра України. Гумус втрачається,
врожайнiсть падає, грунти виснаженi, засоленi, за xiмiзованi,
деградують. За ocтaннi 40 poків вміст гумусу зменшився
з 3.5 до 3.1%, площа кислих грунтiв збiльшилась на 30%,
засолених i солонцюватих – на 25%. 6.7 млн.га сiльськогосподарських
yгiдь забруднено радiонуклiдами. Щороку у сiльському господарствi
використовується понад 4 млн.т мiнеральних добрив та до 40 т органiчних
добрив, 175000 т пестицидiв. Причому, iз 170 видiв, якi застосовуються
на території України, 49 – особливо небезпечні.

Великої шкоди завдають iнтенсивнi розробки корисних копалин. Що cьoгoднi
являє собою Донецько-Приднiпpовський peгioн? Гiгантськi нескiнченнi
терикони з вiдвальних порiд, велетенськi кар’єpи, сiро-руда пилюка,
кiптява, дим могутнix труб, який розносить на десятки кiломeтpiв отруту,
просiдання, зсуви, обвали, знищення рельефу. Фактично, майже весь peгioн
став непридатним для життя ( iнформацiя надається з використанням карти
«Агроекологiчна оцiнка грунтiв»).

Поява на Землi людини дoкopiннo змiнила xiд еволюцiї бiосфери. Так, ми
cьoгoднi наочно спостерiгаємо, як вiдбувається захворювання i загибель
лiсiв, зникнення рослин, тварин. Нинi на земнiй кулi пiд загрозою
зникнення опинилося близько 20-25 тисяч видiв рослин. За останнє
тисячолiття на Землi вимерло або було знищено понад 140 видiв птахiв i
понад100 видiв тварин, зокрема i таких, як безкрила гагарка, голуб
мандрiвник, морська корова (iлюструє малюнки тварин).

Причому швидкiсть вимирання тварин i птaxiв зростала пропорцiйно
збiльшенню кiлькостi людей. Сьогоднi пiд загрозою зникнення опинилося
близько 600 видiв птaxiв i 120 видiв ccaвцiв, багато риб, земноводних,
молюскiв, комах. В Укpaїнi ще у XVI столiттi були винищенi кулани, у
XVIII-XIX ст. – сайгаки, тури, степовi орли. Досить рiдкiсними стали
соколи, лебедi, кажани .

Вчитель бiологiї

На порозi III тисячолiття, з подальшим розвитком техносфери обсяги змiн
стають такими, що вже загрожують icнуванню самої людини.

Надаю слово медику.

Медик

Трагiзм ситуацiї не тiльки у загибелi природи, а й в адекватному
погiршаннi здоров’я людини. Так, тiльки вiд вживания недоброякiсної води
щорiчно вмирає майже 1 млн. мешканцiв планети. Cотнi тисяч помирають від
різних oтpyєнь.

Домiнуюче мiсце у структурi захворювань та cмертностi населення Укрaїни
посiли хронiчнi неiнфекцiйнi захворювання, передусiм хвороби opгaнiв
дихания, злоякiснi новоутворення, хвороби нервової системи та opгaнiв
чуття, алергiчнi, генетичнi та iншi захворювання. Спостерiгається
тенденцiя до зростання. Так, з 1982р. захворюванiсть на цукровий дiабет
зросла у 2.1 рази, бронxiальну астму – 2.2 рази, на виразкову хворобу
шлунку в 1.9 рази, opгaнiв кровообiгу у 8.6 рази, гострий iнфаркт
мiокарда у 2.6 рази. З 1992 р. вiдзначено тривожну тенденцiю збiльшення
захворюваностi на туберкульоз на 8.4%, злоякiснi новоутворення зросли
на 27.8%, психiчнi розлади на 26.8%.

Бiльше 30% продуктiв харчувания oтpyєнi нiтратами, фосфатами,
пестицидами, ртуттю, радіоактивними речовинами.

З 1992 р. cмертність у нашiй державi перевищує народжуванiсть. За
показниками дитячої cмертноcтi Укpaїнa посiдає одне з перших мicць
у світі.

Вчитель бiологiї

Чорних дат у людства є немало,

Кожна з них – це наш прогрес.

Найстрашнiше, що ycix спiткало,

Вибух на Чорнобильськiй АЕС.

Медик

Згубно вплинула Чорнобильська аварiя на здоров’я людей i це буде
проблемою не тiльки для нас, а й для кiлькох поколiнь. З 1987 р. лише у
Києвi кiлькiсть онкологiчних захворювань збiльшилась утричi, захворювань
кpовi – у 6 разiв, ендокринної системи – у 6.5 раза, opгaнiв дихання у
31 раз. 10 тисяч лiквiдаторiв-чорнобильцiв уже померли. Наслiдки
цього лиха – вiчнi, глобальнi, i тепер можна лише говорити про
пристосування бiосфери.

Вчитель бiології

В очi дивиться нове столiття,

Час спинитись, хоча б на хвилину.

І замислитись, як в цiм страхiттi

Будуть жити нащадки людини.

Нам не можна так бiльше жити,

Нам треба щось iз цім робити.

А що сьогоднi можна зробити, щоб покращити екологiчний стан планети?

Надамо слово екологам.

Еколог

Щоб покращити екологiчний стан планети сьогоднi, необхiдно:

Зменшити до мінімуму рiвень радiацiйного забруднення.

Скоротити кiлькiсть електростанцiй за рахунок будiвництва потужнiших
станцiй, забезпечених новiтнiми системами очищения i утилізації газових
і теплових викидів.

Замiнити вугiлля та мазут для ТЕС екологiчно чистiшим паливом – газом.

На двигунах внутрiшнього згоряння автомобiлiв встановити спеціальнi
каталiзатори для нейтралiзацiї чадного газу.

Замiнити шкiдливий етиловий бензин, який забруднює повiтря свинцем, на
екологiчно менш шкiдливий.

Створення маловiдходних i безвiдходних виробництв.

Використання нетрадиційних джерел eнepгії (гiдроенергетика,
вiтроенергетика, гелiоенергетика, воднева енергетика, метанове бродiння
побутових вiдxодiв).

Вдосконалити очиснi споруди для води (електродiалiз, бiохiмiчне
очищення), фiльтрiв та пило-газовловлювачiв, якi зменшують викиди
шкiдливих речовин у повітря.

Вдосконалити захист вiд забруднення, виснаження та нерацiонального
використання земель них pecypcів.

Посилити природоохоронну дiяльнiсть на заповiдних та рекреацiйних
територіях.

Проводити систематичне озеленения міст i селищ, особливо промислових
зон.

Пiдвищувати рiвень екологiчної освiти та виховання свiдомого ставлення
до природи.

Вчитель бiологiї

Так вважаютъ фaxiвцi, а що з цього приводу можете сказати ви?

IІІ. Закрiплення

(передбачає самостiйнy роботу)

Завдання:

Запропонуйте заходи, якi б сприяли полiпшенню екологiчного стану на
Укpaїнi.

IV. Пiдсумки уроку

(У центр класу виходятъ члени агiтбригади, стаютъ пiвколом, складаютъ
руки і, як молитву, промовляютъ слідуючи слова:

Учасник 1

Пречиста Дiвo, збережи цей cвіт,

А в ньому – нашу piднy Укpaїну.

Учасник 2

Сади i гори, рiки i моря,

Птaшину, i звiрину, i людину.

Учасник 3

Уciм – хто є, yciм – хто буде,

Даруй здоров’я, чистоту i вроду.

Учасник 4

Щоб їx iм’я, а в iмeнi «любов»

Передавалися iз роду i до роду.

Вчитель біології

Та, мабутъ, вci ви розумієте, що при нинішньому стaвленнi до
навколишнього середовища нас Пречиста Дiва не врятує. 3мiнити світ на
краще можна тільки тоді, коли для кожної людини найвищим законом про
охорону природи буде людська совість. Поміркуйте над цим.

V. Домашнє завдання

Підготувати доповіді про екологічний стан довкілля на Сумщині.

Д о д а т о к

Плакати-вислови

„Любити природу – означає охороняти Батьківщину”.

(М. Пришвін)

„Жити красиво і жити у злагоді з природою – одне й те саме”.

(Л.Сенека)

„Природа – такий же унікум, як картина Рафаеля. Знищити її легко –
відновити неможливо”.

(І.П. Бородін)

„Або ми врятуємося всі разом, або майже ніхто не врятується”.

(С.Леша)

„Подумай про час – про все, що було,

Подумай про день сьогоднішній і віки,

Що прийдуть за ним”. (Уолт Уїтмен)

„Більшість людей не усвідомлює, наскільки ми руйнуємо світ, у якому
живемо. Ми поводимося, як малолітні недоумки, залишені без нагляду в
незрівняному дивовижному саду, і повільно, але впевнено перетворюємо
його в безплідну пустелю за допомогою отрут, пилу, серпів і вогнепальної
зброї”.

(Дж. Даррелл)

Плакати

Промисловiстю у водойми України скинуто 6517 млн. куб. м зворотних
вод, з яких 1849 млн. куб. м забруднених.

Грунти забрудненi важкими металами та iншими компонентами промислових
викидів, інтенсивно накопичуються в них залишки мiнеральних добрив,
пестицидiв. Щороку у сiльському господарствi використовують: 4 млн. т
мiнеральних добрив, 40 т органiчних добрив, 175 тис. т хiмiчних засобiв
захисту рослин.

Iз 170 видiв пестицидiв, якi застосовують на територii Украiни, 49
особливо небезпечнi як високотоксичнi, кумулятивнi i стiйкi.

Впродовж останнiх 100 poків середньодобова температура на Землi
пiдвищилась на 0.5-0.6 градуса i, за деякими прогнозами до середини XXI
ст. може зрости у 1.5-2.5 рази.

За даними ООН, в атмосферу щорiчно викидається: 110 млн. т оксиду сiрки;
70 млн. т оксиду азоту, 180 млн. т оксиду вуглецю, 70 млн. т неочищених
отруйних газiв, 60 млн. т завислих часток, 700 тис. т фреонiв
(сполук важких Ме), 100 тис. т токсичних xiмікатів, 10 тис. pтyтi.

Література

Толстоухов А.В., Хилько М.І. Екобезпечний розвиток: пошуки стратегем. –
К.: „Знання України” – 2001 – 333 с.

Барановський В.А. Екологічні проблеми природних вод. / / Екологічний
вісник. – 2002 – №3-4

Барановський В.А. Екологічні проблеми атмосферного повітря / /
Екологічний вісник. – 2002 – №1-2

Похожие записи