Реферат на тему:
Вплив екології довкілля на здоров’я населення Розтоцького регіону
Вивчення екологічного стану довкілля є предметом екології. Об’єкт
вивчення екології – система людина–навколишнє середовище, або
антропоекологічна система, в центрі якої перебуває людина, колективи
людей, суспільство та їхнє здоров’я. Показником стану системи є
населення. Здоров’я населення – головна ознака, властивість будь-якого
людського суспільства. Аналіз чинників природного та соціального
середовища, що впливають на життєдіяльність і здоров’я населення, пошуки
шляхів забезпечення нормальної санітарно-епідеміологічної ситуації у
міських і сільських поселеннях можуть допомогти у вирішенні багатьох як
екологічних, так і медико-географічних, санітарно-епідеміологічних і
санітарно-гігієнічних проблем.
Реакція організму на вплив різних природно-господарських чинників дуже
складна, тому врахування усіх змін довкілля набуває особливо важливого
значення в разі реалізації системи моніторингу стану здоров’я населення
[5]. З огляду на це спробуємо оцінити вплив параметрів довкілля
Розтоцького регіону на здоров’я його мешканців.
Початок моніторингових досліджень санітарно-епідеміологічної ситуації
(СЕС) у Львівській області припадає на 1944–1946 рр. Саме в цей період
створено обласний, районні та міські відділи охорони здоров’я, у
структурі яких передбачено функціонування санітарно-епідеміологічних
служб та лабораторій. Хоч у цей час про моніторинг не йшлося, та
фактично ці служби і фіксували, і контролювали, і регулювали
санітарно-епідеміологічну ситуацію.
Рада Міністрів СРСР 29 травня 1949 р. ухвалила Постанову “Про заходи
боротьби з забрудненням атмосферного повітря і про покращання
санітарно-гігієнічних умов поселень”. З метою охорони атмосферного
повітря від забруднення викидами попелу, газів та інших небезпечних
речовин, ліквідації втрат чорних, кольорових металів і цінних хімічних
продуктів унаслідок викидання в атмосферу і поліпшення
санітарно-гігієнічних умов поселень Рада Міністрів Союзу РСР дозволила
Міністерству охорони здоров’я СРСР організувати в складі Державної
санітарної інспекції СРСР групу з п’яти спеціалістів для контролю за
санітарною охороною атмосферного повітря від забруднення промисловими
викидами. Ця постанова мала важливе значення для реаліза-ції
спостережень за забрудненням атмосфери у великих промислових центрах і
регіонах.
Крім того, 22 квітня 1960 р. Рада Міністрів СРСР затвердила Постанову
“Про заходи з впорядкування використання і посилення охорони водних
ресурсів СРСР”, згідно з якою Міністерству охорони здоров’я СРСР
доручено затвердити правила охорони поверхневих і підземних вод від
забруднення.
Далі, 29 грудня 1972 р. ухвалено Постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів
СРСР “Про посилення охорони природи і покращання використання природних
ресурсів”, згідно з якою Міністерство охорони здоров’я СРСР повинно було
провадити державний контроль за заходами, спрямованими на ліквідацію і
попередження забруднення навколишнього природного середовища, зокрема, з
ліквідації і попередження забруднення поверхневих і підземних вод, які
використовують для задоволення питних, побутових, оздоровчих та інших
потреб населення. Фактично з ухваленням цієї постанови розпочався новий
етап у ставленні до природи, у дослідженнях екологічної ситуації – етап
організації і ведення моніторингу атмосферного повітря і водного
середовища. Певна увага у цих Постановах приділена і
санітарно-гігієнічним аспектам оцінки впливу забруднень повітря і води
на людину та середовище її життєдіяльності.
Третього січня 1989 р. Рада Міністрів Української РСР ухвалила Постанову
№2 “Про організацію виконання Постанови Ради Міністрів СРСР” від
6.12.1984 року “Про додаткові заходи з запобігання забруднення
атмосферного повітря міст, інших населених пунктів і промислових
центрів”.
Сьомого липня 1998 р. відповідно до п. 8 “Положення про державну
систему моніторингу довкілля”, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 і листа заступника
головного державного санітарного лікаря України від 19.05.98 р. №
5.02.05/7-119 санепідслужбою Львівської області було оприлюднено наказ №
29 ВО “Про здійснення моніторингу навколишнього природного середовища
закладами держсанепідслужби області”. Цей наказ зобов’язав державних
санітарних лікарів міст і районів області забезпечити: 1) проведення
досліджень об’єктів природного середовища: атмосферного повітря (вміст
шкідливих речовин); поверхневих вод суші і питної води (хімічні,
бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення); ґрунтів (вміст
пестицидів, важких металів, бактеріологічні, вірусологічні визначення,
наявність яєць гельмінтів); фізичних чинників (шум, електромагнітні
поля, радіація, вібрація тощо); 2) щорічно до 1 грудня подавати в
обласні СЕС заявки на виконання лабораторних досліджень та
інструментальних замірів лабораторіями СЕС з відповідною аргументацією
щодо їхнього виконання; 3) передбачати річними планами роботи міських та
районних СЕС обсяги досліджень довкілля згідно з Програмою моніторингу;
4) у містах і районах з підвищеними рівнями поширення захворювань
певними нозологіями (гіпоплазія емалі зубів та ін.) забезпечити
цілеспрямованість у проведенні лабораторних досліджень об’єктів
довкілля; 5) щоквартально узагальнювати отримані результати досліджень
довкілля, оцінювати вплив довкілля на стан здоров’я населення; 6)
забезпечити надання інформації в органи державної влади та органи
місцевого самоврядування про негативні тенденції або кризові зміни стану
здоров’я внаслідок погіршення екологічної ситуації; 7) узагальнені
матеріали оцінки впливу забруднення довкілля про стан здоров’я населення
разом з результатами проведених досліджень об’єктів навколишнього
природного середовища згідно з програмою моніторингу подавати в обласну
СЕС до 1 лютого і 1 липня щорічно; 8) акти радіаційного контролю
житлових та громадських споруд у разі прийняття об’єктів в експлуатацію
направляти у радіологічний відділ з річними звітами за формою 18.
Наприкінці 90-х років ХХ–на початку ХХІ ст. ця робота набула якісно
нового рівня. Про це свідчать, по-перше, підготовка та публікація
інформаційно-довідкових видань про санітарно-епідеміологічну ситуацію і
здоров’я населення Львівської області [2,10,11]; по-друге, опублікована
серія статистичних довідників, у яких містяться розділи, присвячені
відображенню медико-географічної та санітарно-гігієнічної ситуації і
тенденцій її зміни; по-третє, детальні дослідження кризових з
медико-географічного погляду регіонів і ситуацій (Соснівка, Червоноград,
Яворів, Миколаїв та ін.), результати яких частково опубліковано [1, 9].
Звісно, що цим коротким оглядом не вичерпується історія досліджень СЕС і
здоров’я населення Львівщини. Однак навіть наведені тут дані засвідчують
гостроту медико-географічних, санітарно-гігієнічних,
санітарно-епідемічних проблем у досліджуваному регіоні та необхідність
їхнього досконалішого моніторингу і цілеспрямованого вирішення.
Останніми десятиріччями намітилися зміни у підходах до оцінки впливу
чинників довкілля на здоров’я населення: від оцінки природного
середовища як чогось, що ,,саме собою зрозуміле“, до спроби оцінити цей
вплив якісно та кількісно. Особливо важливе вирішення цієї проблеми для
регіонального рівня природокористування. Оскільки ж детальних досліджень
медико-географічних проблем Розтоцького регіону досі не проводили, а для
задоволення потреб регіонального розвитку ця інформація вкрай необхідна,
то виникла потреба виконати такі дослідження.
Завдання медико-географічних досліджень Розтоцького регіону – з’ясувати
роль природно-антропогенних чинників у високій захворюваності місцевого
населення на різні хвороби. Вирішити це завдання можна за допомогою
підходу, в якому здоров’я поставлене в центрі системи
природа–господарство, і відбувається її моніторинг. Так можна
обґрунтувати систему пропозицій щодо оптимізації природокористування та
поліпшення здоров’я населення.
Здоров’я населення може формуватися під впливом як внутрішніх –
спадкових (властивих окремому індивіду), так і зовнішніх параметрів
довкілля, його екологічного стану, розвитку геоморфологічних процесів
тощо та соціальних (умов життя населення, розвитку соціальної і
реабілітаційної сфери тощо).
Здорове екологічне середовище – це передусім таке, яке сприяє збереженню
здоров’я населення, попередженню його захворювань, забезпечує нормальні
умови праці, побуту, відпочинку тощо. Тому здоров’я населення може
слугувати критерієм якості довкілля [3] та напруження екологічної
ситуації.
Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я виявили, що стан
здоров’я на 50–52% залежить від способу життя, на 20–22 – від
спадковості, на 18–20 – від стану довкілля і на 10–12% – від системи
охорони здоров’я [7].
Найінтенсивніше забруднюється атмосферне повітря – найрухоміший
компонент середовища. Саме повітря винятково впливає на формування
екологічної ситуації та якість довкілля. По-перше, воно підлягає
найбільшому забрудненню викидами промислових підприємств, транспорту;
по-друге, повітря безпосередньо передає в організм людини небезпечні
речовини (через органи дихання); по-третє, воно поширює забруднення на
значні відстані; випадаючи з повітря, забрудники концентруються в інших
об’єктах і компонентах природи (водах, ґрунтах, рослинності) [14].
Хімічне, радіоактивне та бактеріологічне забруднення повітря, води,
ґрунту, продуктів харчування спричинюють в організмах людей важкі
патологічні явища, глибокі генетичні зміни (див. таблицю).
Вплив параметрів довкілля на здоров’я людини,
складено за [4, 6, 12, 13, 15]
gd?l—
Відставання у вазі, зниження активності ферментів у крові, зменшення
вітамінного балансу, патологічні зміни у внутрішніх органах і
центральній нервовій системі
Надлишок хлоридів і сульфатів Вода, ґрунт Порушення функцій системи
травлення
Надлишок кальцію Те ж Камені у нирках і сечовому міхурі
Надлишок нітратів –//– Хвороби дихальної та серцево-судинної системи,
метгемоглобінемія, зменшення вмісту вітамінів в організмі, зниження
стійкості організму до онкогенних чинників
Знижений вміст фтору Вода Карієс зубів
Підвищений вміст фтору Те ж Флюороз, ураження зубів з утворенням на них
плям жовто-бурої пігментації, дефектів емалі тощо
Дефіцит йоду Вода, ґрунт Ендемічний зоб (збільшення розмірів і порушення
функції щитоподібної залози)
Надлишок кадмію Те ж Хвороба ітай-ітай, захворювання серця
Надлишок хрому Вода Захворювання нирок
Надлишок міді Те ж Анемія, гепатит, інтоксикація
Надлишок ртуті –//– Функціональні зміни центральної нервової системи,
системи органів кровообігу, сечовиділення
Надлишок цинку Вода, ґрунт Захворювання рухового апарату, діяльності
органів травлення
Надлишок миш’яку Те ж Захворювання нирок, печінки, легень,
серцево-судинної системи
Пестициди і мінеральні добрива –//– Отруєння, туберкульоз,
шлунково-кишкові захворювання, серцево-судинні, послаблення імунної
системи, розвиток злоякісних новоутворень, аномалії новонароджених,
зниження тривалості життя
Як відомо [8], в середньому 45% токсичних речовин потрапляє в організм
людини з продуктами харчування, 30% – з питною водою, а решта – через
повітря.
Прямими наслідками загострення екологічних проблем є зменшення кількості
населення, народжуваності, зниження природного приросту, погіршення
вікової структури, поширення хвороб і збільшення спектра захворювань.
Індикатором цих процесів частково може слугувати динаміка населення.
Протягом десяти років (1989–1999) кількість населення Жовківського
району зменшилась на 0,8 тис. осіб (0,72%), а Яворівського – збільшилась
на 1,9 тис. осіб (1,57%). Народжуваність у розрахунку на 1 000 осіб
зменшилась у Жовківському районі
з 16,3 до 11,7 а в Яворівському – з 18,2 до 12,4. Смертність зросла,
відповідно, з 11,0 до 12,5 і з 9,2 до 10,6, що зумовило зниження
природного приросту. У 1995 р. в Жовківському районі вперше зафіксовано
природне зменшення населення. Ця тенденція триває і нині.
Відбулися зміни також у віковій структурі населення. Кількість дорослого
населення Жовківського району за 1994–1999 рр. зросла на 0,24% (200
осіб), а Яворівського – на 0,70% (600 осіб); дітей зменшилось,
відповідно, на 3,86 (1 тис. осіб) і 6,71 (2,2 тис. осіб). Кількість
населення підліткового віку в Жовківському районі збільшилась на 5,13%
(200 осіб), а в Яворівському – на 24% (1,2 тис. осіб) [10].
Перше місце за причиною смерті населення регіону посідають хвороби
органів кровообігу, друге – новоутворення, далі – захворювання органів
дихання, травми та отруєння (рис. 1).
За період 1989–1999 рр. кількість померлих дітей зменшилась приблизно на
55% (рис. 2). Найвищий показник дитячої смертності припадає на 1996 р.
Серед причин смерті дітей переважають перинатальна патологія, вроджені
вади та інфекційні захворювання, спричинені хімічним, радіоактивним,
бактеріологічним забрудненням повітря, води, ґрунту, продуктів
харчування, а також шумом, вібрацією, електромагнітними полями тощо.
У структурі захворюваності дітей Розтоцького регіону переважають травми
та отруєння (1‰ станом на 1999 р.). Зокрема, у Жовківському районі
цей показник у 2,9
раза вищий, ніж у Яворівському. Дітям властивий високий показник
захворюваності на пневмонію (0,7‰), хоча він в 1,4 раза менший, ніж 1993
р. Третє місце серед дитячої захворюваності посідають ендокринопатії
(0,6 ‰). Наприклад, у Яворівському районі цей показник у 2,2 раза
більший, ніж у Жовківському. Переважання дітей, хворих на
ендокринопатії, в Яворівському районі спричинене наявністю низько- та
середньоякісних орних земель, нестачею мікроелементів у ґрунті (зокрема,
йоду), а, відповідно, і зниженим його вмістом у продукції землеробства.
Травми та отруєння домінують також серед захворюваності підлітків
Розтоцького регіону (2 ‰ станом на 1999 р.). У розрахунку на 1 000
підлітків їхня частка у 2,2 раза більша у Жовківському районі, ніж у
Яворівському. Порівняно з 1993 р. частка цих хвороб у структурі
захворюваності зменшилась у 4,7 раза в Жовківському і в 6,5 раза у
Яворівському районах. Високим на досліджуваній території є показник
захворюваності підлітків на гастрит і дуоденіт (1,3 ‰), що зумовлено
наявністю шкідливих інгредієнтів у питній воді, її твердістю. Порівняно
з 1993 р. у 1999 частка гастриту і дуоденіту у структурі захворюваності
зросла у 2,2 раза. Інші поширені захворювання – холецистит і холангіт
(0,9 ‰). У Жовківському районі питома вага цих захворювань у п’ять разів
вища, ніж у Яворівському. Порівняно з 1993 р. їхня частка зросла 1999 р.
в межах Жовківського району у 2,5 раза, а в межах Яворівського не
змінилась. Значний відсоток становить захворюваність підлітків на
ендокринопатії та інфекції нирок – по 0,7 ‰. У 1993 р. питома вага
ендокринопатій у структурі захворюваності підлітків у Яворівському
районі перевищувала цей показник у Жовківському в 6,5 раза. У 1999 р.
ситуація в обидвох районах була майже однаковою.
Серед дорослого населення Розтоцького регіону найбільшу частку в
структурі захворюваності становлять гастрит і дуоденіт (2,6 ‰). Протягом
усього досліджуваного періоду питома вага цього захворювання в обидвох
районах коливається у межах 3 ‰. На другому місці – травми та отруєння.
У 1999 р. ці хвороби у Жовківському районі (3,12 ‰) простежувалися у
2,2 раза частіше, ніж у Яворівському. Третє місце серед захворювань
дорослих посідає хронічний бронхіт (1,8 ‰), пов’язаний, передусім, із
забрудненням атмосферного повітря. У Жовківському районі його частка в
1,4 раза більша, ніж у Яворівському, що зумовлено зниженням обсягів
виробництва на Яворівщині, зокрема, на ЯДГХП “Сірка”.
Високу частку серед зареєстрованої захворюваності дорослого населення
станом на 1999 р. мають ендокринопатії (1,6 ‰), виразкова хвороба,
холецистит і холангіт (1,5 ‰), хвороби серця (1 ‰).
У населення Розтоцького регіону простежується висока ураженість тканин
пародонту (рис. 3). Це пов’язано з біохімічними особливостями
середовища, вмістом високотоксичних сполук сірки у повітрі, ґрунті,
нестачею фтору у воді. Частка населення, що потребує санації, у 1999 р.
становила 74% від оглянутих. Зокрема, у межах Жовківського району вона
сягала 71%, а Яворівського – 77% [4].
Серед захворювань населення досліджуваного регіону домінує отруєння.
Причиною отруєнь людей є забруднення ґрунту свинцем, сіркою, марганцем,
пестицидами, компонентами мінеральних добрив та іншими інгредієнтами,
які, відповідно, забруднюють продукти харчування рослинного і
тваринного походження, воду. Наслідками твердості води є захворювання на
гастрит і дуоденіт, виразкову хворобу. Захворюванням населення регіону
на ендокринопатії сприяє дефіцит йоду у воді та її висока твердість.
Переважання у структурі зареєстрованих захворювань хронічного бронхіту в
дорослих і пневмонії у дітей зумовлене насиченим шкідливими газами
повітрям, інфекціями, низькою опірністю організму, низьким рівнем
соціально-економічного розвитку.
Отже, медико-географічним дослідженням відводять чільне місце у системі
екологічних досліджень. З’ясувати роль чинників у захворюваності
населення можна за допомогою підходу, у якому здоров’я є в центрі
системи природа–господарство, і відбувається її моніторинг.
Медико-географічна складова геоекологічного аналізу
свідчить про суттєву роль природно-антропогенних чинників у високій
захворюваності місцевого населення Розтоцького регіону на різні хвороби.
Використана література
Адаменко О., Рудько Г., Ковальчук І. Екологічна геоморфологія. –
Івано-Франківськ: Факел, 2000. – 411 с.
Аналіз санітарно-епідеміологічної ситуації у Львівській області та
показники діяльності санепідслужби за 1997–1999 роки. – Львів, 2000. –
210 с.
Барановський В. А. Територіальні умови переходу України на модель
екологічного сталого розвитку (теорія і практика картографічного
дослідження). – К., 1998. – 72 с.
Даценко И.И. Воздушная среда и здоровье. – Львов: Вища школа, 1981. –
103 с.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з
основами екології. Навч. посібн. – К.: Здоров’я, 1999. – 694 с.
Основи соціоекології / За ред. Г. О. Бачинського. – К.: Вища школа,
1995. – 238 с.
Пелех М. Регіональні особливості суспільного здоров’я в Україні // Вісн.
Львів. ун-ту. Сер. геогр. – 1999. – Вип. 24. – С. 56–59.
Пономарьов П.Х., Ковальчук М.П. Вплив забруднення біосфери на небезпеку
харчових продуктів, питної води і стан здоров’я населення // Екологія і
економіка: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Львів, 1997. – С. 99.
Рудько Г.І., Смоляк М.І. , Скатинський Ю.П. та ін. Екологічна оцінка
стану геологічного середовища Червоноградського гірничо-промислового
району у зв’язку з масовим захворюванням дітей флюорозом. – К.: Знання,
1996. – 78 с.
Статистичний довідник показників стану здоров’я населення та діяльності
лікувально-профілактичних установ Львівської області. – Львів, 1995. –
174 с.; 1996. – 136 с.; 1997. – 142 с.; 1998. – 162 с.; 1999. – 172
с.; 2000. – 176 с.
Статистичний щорічник Львівської області. – Львів, 1996. – 72 с.
Топчиев А.Г. Геоэкология: географические аспекты природопользования. –
Одесса: Астропринт, 1996. – 392 с.
Харічков С.К. Фактори виникнення екологічних небезпек і їх вплив на стан
довкілля України // Стратегія екологічної безпеки (регіональний
контекст). – Львів, 1999. – С. 49–57.
Шевченко В.А. Медико-географическое картографирование территории
Украины. – К.: Наук. думка, 1994. – 158 с.
Шовкун Т.М. Стан оточуючого середовища як критерій стану здоров’я
населення // Геоморфологія в Україні: новітні напрямки і завдання. – К.,
1999. – С. 140–143.
2
1
Рис. 1. Структура причин смертності у 1993 (1) і 1999 (2) роках, %.
Рис. 2. Дитяча смертність (осіб на 1 000 народжених).
Райони: 1 – Жовківський; 2 – Яворівський.
1
2
Рис. 3. Частка тих, хто потребують санації від оглянутих.
Позначення ті ж, що й на рис. 2.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
