Реферат з екології
Вплив чистої та забрудненої води на організм людини
Здоров’я людини дуже залежить від такого важливого чинника
навколишнього середовища, як вода. В усіх економічно розвинутих країнах
постійно зростає об’єм водопотреб. У житлових будинках, що устатковані
санітарно-технічним обладнанням із гарячим водопостачанням, витрата
води на одну людину досягає v 250-350 л за добу; Вода
витрачається на такі потреби, як підтримка чистоти тіла, у тому числі
гігієнічний душ (120-150 л), прання білизни, готування їжі і миття
посуду (близько 10 л), прибирання житла, вилучення нечистот за допомогою
каналізації тощо.
Вода необхідна для підтримки чистоти громадських будівель (шкіл,
клубів), для поливу вулиць і зелених насаджень, а також для масових
оздоровчих заходів (плавальні басейни тощо).
Велику кількість води потребує сільське господарство. Для вирощування 1
т пшениці потрібно 1500 т води, рису — 4000, бавовни— 1000 т.
Вода необхідна для утворення багатьох структурних елементів організму
людини, тварин і рослин. Кількість води у тілі людини складає близько 70
% його маси.
Основна кількість води знаходиться у клітинах тканин і тільки 18-20 %
припадає на долю позаклітинної води. Вміст води у різних тканинах і
органах різний. Так, у скелеті міститься 22 %, у печінці, м’язах, мозку,
серці та інших органах — 70-80 %, у плазмі крові — близько 90 %, у поту
і слині — 99,5 % води.
Вода потрібна людині для забезпечення нормального функціонального стану
організму, оскільки є середовищем, у якому проходять обмінні процеси. З
водою залишкові продукти обміну виводяться з організму через нирки,
легені, кишки, шкіру. Втрата води протягом доби відбувається у таких
об’ємах: з сечею виділяється в середньому 1,5 л, шляхом потовиділення —
близько 0,5 л, через легені з повітрям, що видихається, — 350 мл і
100-150 мл води — з калом.
Під час роботи у гарячих цехах або в жаркий період року втрата води
організмом за рахунок підсиленого потовиділення може складати 6-10 л.
Велика кількість води може виділятися з організму у разі деяких
захворювань (діабеті, харчові отруєння, холера тощо).
Організм людини погано переносить зневоднення! Якщо він втрачає 1-1,5 л
води, виникає спрага, що є сигналом для відновлення водного балансу.
Втрата води в об’ємі 20-25 % маси тіла за температури повітря понад 30
°С може призвести до смерті. За умови звичайної температури і вологості
навколишнього середовища фізіологічна потреба дорослої людини складає
2,2-2,8 л.
Добова потреба у воді покривається за рахунок рідини, що надходить до
організму (питна вода, чай та інші напої, рідкі страви — 1,5 л), за
рахунок води, яка міститься у харчових продуктах (600-900 мл), і тієї,
що утворюється у тканинах під час окислення харчових речовин (300-400
мл). Відомо, що в разі окислення 100 г білків утворюється 41 г води,
жирів — 107 г, крохмалю — 55 г.
Отже, потреба у воді визначається не тільки нормальним перебігом
фізіологічних процесів, але й витратою на гігієнічні,
господарчо-побутові і виробничі цілі.
Середньодобові норми водовитрати на одну людину подано у табл. 1. Їх
слід ураховувати під час проектування централізованого водопостачання
для населених пунктів з різним ступенем благоустрою. Для неканалізованих
районів житлової забудови у разі користування водою з водорозбірних
колонок норма витрати води на одного мешканця становить 30-50 л на добу.
Таблиця 1.Норми господарсько-питного водоспоживання для населених
пунктів (СНІП 11 31-84)
Ступінь благоустрою районів житлової забудови Водоспоживання на одного
мешканця (середньодобове, л на добу)
Забудова будівлями, обладнаними внутрішнім водопроводом і каналізацією,
без ванн 125-160
Те ж саме, з ваннами і місцевим підігрівом 160-230
Те ж саме, з центральним гарячим водопостачанням 250-350
Велике значення має хімічний склад води, оскільки він може впливати на
перебіг захворювань, зокрема зумовлених надмірним або недостатнім
надходженням в організм людини мікроелементів. Відомо, що разом з водою
в організм надходять такі мікроелементи, як фтор, йод, мідь, цинк,
марганець, що відіграють велику роль в обміні речовин. Розподіл
мікроелементів у природі нерівномірний, тому люди можуть недоотримувати
або, навпаки, отримувати їх у надмірній кількості з їжею і водою. У
людей можуть розвиватися захворювання, що звуться геохімічними
ендеміями, причиною виникнення яких є збільшення вмісту деяких
мікроелементів у воді. Як правило, вони охоплюють велику кількість
людей і характерні для певної місцевості, де у мінеральному складі фунту
і води відсутні або наявні у великій кількості ті чи інші мікроелементи.
Так, за відсутності достатньої кількості йоду у воді та їжі порушуються
функції щитовидної залози і нормальний розвиток, виникає ендемічний зоб.
Для запобігання цьому захворюванню у районах, ендемічних щодо зоба
(наприклад, у західних областях України), люди повинні споживати сіль, у
яку додано калію йодид (йодована сіль).
Велике гігієнічне значення має наявність у воді такого мікроелемента, як
фтор, що вимивається водою з ґрунту і гірських порід. Вміст фтору у
воді, що дорівнює 0,7-1 мг/л, сприяє нормальному розвитку і
мінералізації кісток і зубів. Надходження в організм підвищеної
кількості фтору викликає захворювання, яке називається флюорозом і
проявляється в ураженні емалі зубів у вигляді пігментних жовтих або
коричневих плям. Якщо вміст фтору у воді перевищує 5 мг/л, уражається і
кістково-суглобний апарат. Нехватка фтору у воді (менше ніж 0,7 мг/л)
призводить до розвитку іншого захворювання зубів — карієсу. У зв’язку з
тим, що більшість джерел водопостачання містить мало фтору, водопровідну
воду у деяких містах почали збагачувати цим елементом, тобто фторувати.
Фторування проводять натрію фторидом або кремнефторидом.
Однією з геохімічних ендемій є токсичний ціаноз (метгемо-глобінемія). Це
захворювання уперше було описане у 1945 р. і воно розвивається у разі
споживання води з підвищеною концентрацією солей азотної кислоти —
нітратів. На нього частіше хворіють діти, коли молочні суміші готують на
воді із вмістом нітратів, що перевищує 40 мг/л. Нітрати у травному
каналі дітей за допомогою мікрофлори відновлюються у нітрити, які у
крові сполучаються з оксигемоглобіном і утворюють метгемоглобін, який
неспроможний переносити кисень. Таким чином, знижується вміст кисню у
крові. Усе це проявляється ціанозом слизової оболонки очей, губ і шкіри.
Патологічні явища поширюються на кишки, серцево-судинну систему.
Епідеміологічне значення води полягає в тому, що через воду можуть
передаватися такі інфекційні захворювання, як черевний тиф, холера,
дизентерія, гепатит тощо. Збудники цих захворювань потрапляють у воду з
виділеннями хворих і бактеріоносів. Це може відбуватися під час масових
купань у водоймищах, у разі забруднення нечистотами території, що оточує
водоймище, прання білизни у водоймищі, скидання нечистот у водоймище.
Збудники інфекційних захворювань можуть потрапляти у підземні води з
вигрібної ями, яка неправильно зроблена, а в колодязну воду — у разі
користування забрудненими відрами.
Багато збудників інфекційних захворювань, що потрапляють у воду,
тривалий час можуть зберігати свою життєздатність (табл. 2).
Таблиця 2. Терміни виживання мікроорганізмів у воді (за
В.Г.Кондратьевим, 1972)
Мікроорганізми Виживання у воді (дні)
колодязній річковій
Кишкова паличка 21 21-183
Бактерії черевного тифу 1,5-107 4-183
Бактерії дизентерії – 12-92
Холерний вібріон 1-92 0,5-92
Лептоспіри 7-75 до 150
Бактерії туляремії 12-60 7-32
Бруцели 4-45 –
Крім патогенних мікроорганізмів у воді можуть міститися яйця
гельмінтів. Через воду можуть передаватися і зоонозні інфекції. Так, з
сечею хворих гризунів, свиней, корів у водоймище можуть потрапляти
лептоспіри, що викликають лептоспіроз у людини. До організму людини
лептоспіри потрапляють у разі пиття води, що забруднена лептоспірами, а
також через слизову оболонку та ушкоджену шкіру.
Збудники туляремії, бруцельозу, сибірки, можуть потрапляти у водоймище
не тільки з виділеннями хворих тварин, але і з їх трупами.
Отже, постачання достатньої кількості доброякісної води є важливішим
оздоровчим заходом і одним з основних елементів благоустрою населених
місць.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
