Реферат з екології

Війни та екологія

Однією з найганебніших рис людської цивілізації є війни. Підраховано
вченими, що за останні 6000 років люди жили в мирі всього 292 роки. Вони
«звикли» до війни й поки ще не дуже глибоко усвідомили, що в сучасній
війні, якби вона була розв’язана, переможців не буде.

Військова діяльність, сам характер ментальності військових спрямовані на
те, щоб чинити шкоду біосфері, перш-за все людині, тому ця діяльність
має суто антиекологічний характер.

Війни, за підрахунками вчених, забрали життя 3640,5 млн людей. В цих
війнах були знищені матеріальні цінності на фантастичну суму 115,13
квінтильйонів доларів. Населенню Землі для забезпечення всім необхідним
цього вистачило б на кілька тисяч років!

На військові потреби в світі щорічно витрачається 2-3 % енергетичних
ресурсів, 3-4 % запасів нафти. До 3 % території розвинених країн
відводиться під військові бази, склади, полігони тощо — і це переважно
родючі землі або лісові масиви. В усьому світі військові займають
близько 42 млн га суші. Витрати на військові потреби у світі в 2,5 раза
переважають витрати на охорону здоров’я і в 1,5 раза — на освіту. І це
тоді, коли мільйони людей в світі недоїдають, не отримують медичної
допомоги, п’ють забруднену воду й мешкають у жахливих умовах. На
підготовку до війни витрачаються найкращі матеріали, новітні технології,
розум кращих вчених. Усе це відволікає від вирішення найболючіших
екологічних проблем людства.

Та найнебезпечнішою рисою сучасного мілітаризму є його злочинні плани
використання для війни найпотаємніших, глибинних природних сил.
Розробляються і вже частково випробовуються плани безпосереднього впливу
на природу з метою агресії, методи зміни клімату, впливу на газообмін і
тепловий баланс Атмосфери й гідросфери, створюється «геофізична» зброя.
На шпальти світової преси проникли дані про досліди військових,
спрямовані на викликання штучних землетрусів на території противника,
провокування вивержень вулканів, утворення тайфунів, появу штучних дір в
озоновому шарі Землі тощо. Розроблено безпрецендентні за своєю вражаючою
силою отрути й зразки бактеріологічної зброї. Так, 1 г отрути
ботулотоксину достатньо, щоб вбити 8 млн людей. При розпиленні над
населеним пунктом 1 г устричної отрути миттєво загине 1,5 тис. чоловік,
а 1 г полі-токсину (нервова отрута, виділена з безхребетних) достатньо
для смерті 100 тис. чоловік. Є відомості, що під завісою секретності у
військових біологічних лабораторіях досліджуються принципово нові
препарати, проти яких не існує вакцин: отрута мексиканських павуків,
різновиди бацил чуми, на які не діють температурні перепади та відомі
антибіотики.

Не можна не згадати ще про один жахливий факт, що став широко відомим
світовій громадськості: це розробка таємними військовими лабораторіями
(і навіть цілими науковими інститутами) різних методів і засобів
(хімічних, електромагнітних тощо) для впливу на психіку людей. Деякі
дані свідчать, що вже винайдено (і випробувано!) можливості,
устаткування й препарати, що дозволяють масово впливати на психіку
людей, перетворювати їх на «зомбі». Цей вид зброї — найбільш нелюдський
та протиприродний.

Знищення рослинності істотно вплинуло на екологічний баланс В’єтнаму.
Зросли ерозія й кислотність грунтів, ядохімікати порушили
мікробіологічний склад і отруїли ґрунти. З 150 видів птахів, що жили на
землі В’єтнаму, залишилось лише 18. Рівнинні тропічні ліси тут зможуть
відновитись не раніше, ніж через 100 років, а в гірських районах, де
колись були ліси, ґрунти повністю змито, і рослинність тут ніколи не
зможе відновитись.

Величезної екологічної шкоди біосфері Землі завдали наземні, підземні та
підводні випробовування ядерної зброї, що їх проводили США, Радянський
Союз, Великобританія, Франція, Китай. З 1945 по 1981 р. у світі було
здійснено 1315 ядерних вибухів. Величезна кількість радіоактивних
речовин, що надійшла в атмосферу, осідав ще й досі в усіх куточках
земної кулі. Не менше лиха заподіяли й ще заподіють радіоактивні відходи
військового виробництва, скидання в моря й океани відпрацьованих ядерних
реакторів підводних човнів, тисяч контейнерів з радіоактивними
відходами, атомні підводні човни, що потрапили на дно океанів після
пожеж і аварій. За офіційними даними США, їхня військова промисловість
лише протягом 80-х років виробила 450 тис. т шкідливих відходів, що
перевищує загальну кількість відходів, що їх виробили всі американські
хімічні кампанії, разом узяті.

З огляду на те, що на військових складах накопичено колосальні запаси
зброї, вибухових речовин, боєприпасів, у тому числі хімічних і ядерних,
велику тривогу викликає проблема їх охорони, знешкодження,
обслуговування тощо.

Від діяльності військових сильно страждає й природа України. Так,
розташовані поблизу Білої Церкви ( в Узині) та поблизу Прилук бази
стратегічних бомбардувальників надзвичайно сильно забруднили авіаційним
пальним ґрунти й підземні води в цих місцевостях: воду з колодязів пити
неможливо — вона наполовину складається з гасу; нафтопродукти витікають
з балочок і ярів. Таке ж становище спостерігається навколо військових
аеродромів і ракетних баз поблизу Луцька, Бродів, Червонограда, ряду сіл
на Житомирщині, Чернігівщині, Сумщині. Військові полігони, стрільбища,
станції стеження руйнують чудову українську природу в Медоборах, в Криму
(район Карадагу) і в інших місцях.

Україна проголосила свій намір стати без’ядерною державою і значно
скоротити свою військову міць. Зробити це надзвичайно важко, враховуючи
нинішню економічну скруту, кризу, а також те, що за часів СРСР на її
території накопичено багато зброї, боєприпасів, військової техніки. Дуже
актуальним є також прийняття закону про обмеження впливу мілітаристичної
пропаганди, особливо на молодь. Це стосується, зокрема, й дитячих
військових іграшок, які займають чимало місця в «арсеналах» наших дітей,
і використання жорстоких військових сюжетів у мультфільмах, дитячих
книжках та іграх.

Сьогодні з трибуни ООН лунають заклики оголосити сучасні міни таким же
засобом масового знищення людей, яким вважається атомна, хімічна й
бактеріологічна зброя. Враховуючи, що поки й досі виробництво мін не
скоротилось, а розробка їх нових типів триває з незмінною інтенсивністю,
необхідне термінове прийняття міжнародним співтовариством дійових і
активних заходів для боротьби з цією небезпекою.

Похожие записи