НаУКМА

РЕФЕРАТИВНА РОБОТА З ЕКОЛОГІЇ РОСЛИН

НА ТЕМУ :

“Родина Губоцвітні ( Lamiaceae )”

Студента ФПН—2

Заклецького Олександра

Київ 1998р.

Родина Губоцвітні ( Lamiaceae ) досить велика налічується біля 3500
губоцвітних , що об’єднуються у 200 родів і поширені у всіх кліматичних
зонах та на всіх континентах . У флорі України представлено понад 230
видів .

Губоцвітні це трв’янисті рослини , рідше напівкущі або кущі . Види
родин часто виділяються рядом характерних ознак : стебла чотиригранні ,
листки навхрест супротивні , прості без прилистків . Квіткі двостатеві з
подвійною оцвітиною , зигоморфні . Чашечка трубчаста з 5-ма зубцями ,
часто двогуба . Віночок двогубий , верхня губа утворена двома зрослими
пелюстками, а нижня — трьома. Нижні , зрослі частинки пелюсток
утворюють трубочку віночка . Тичинки зрослися з трубочкою віночка ; з 4
тичинок 2 нижні довші від двох верхніх . Інколи тичинок тільки 2 .
Маточка утворена двома плодолистиками , 4-гнізда з чотирилопатевою
верхньою зав’яззю . Плід збірний, з 4 горішків .

Приклади формул квіток : Глуха кропива

Ca(5)Co(2+3)A4G(2) ;

Шавлія лікарьска

Ca(5)Co(2+3)A4G(2) .

Надземні частини багатьох представників родини губоцвітних містять
ефірну олію , яку застосовують у харчовій , парфюмерній і фармацевтічній
промисловості . Народними і офіційно визнаними лікарськими рослинами є :
м’ята , шавлія лікарська , Глуха кропива , чебрець , материнка, лаванда
, собача кропива та ін . Представниками родини є декоративні рослини :
монарда , шавлія блискуча з червоними квітками , що походить з Південної
америки .

А тепер давайте розглянемо конкретного представника – кропиву дводомну
(Urtica dioica). Формула ? Ca(5)Co(2+3)A4G(2) , це багаторічна рослина
, двудомна, її стеблина густо усаджена , як і ланцетовидні , волосками
що жгуться мурашиною кислотою , що вних міститься , листя темно-зелені
. Кропива зустрічається майже повсюди на території України , Росії ,
Білорусі , Естонії та інших стран помірного клімату , а також . Кропива
росте на сухих та вологих затінених місцях , з цього можно зробити
висновок , що кропива факультативний гідрофіт та мезофіт . Листя у
кропиви широке і тонке , коренева система не сильно розгалужена , існує
основний корінь від котрого відходять бокові . Як я зазначав кропива
містить мурашину кислоту ( жалку ) та окрім цього багато вітамінів А, С
і К .

Кропива глуха ( Laminum album ) формула — ? Ca(5)Co(2+3)A4G(2) ;
висота 30—60 см , стебло пряме негіллясте , опушення притисненими до
стебла волосками , довгі підземні побіги , листя не жгуться тому
кропиву назвали глухою . Листя нагадують листя кропиви ,
серцевидно—овальні , черешкові , пильчасті . Квіти розташовані мутоками
в пазухах листів , вінчики білі або жовто—білі , зовні мохнаті , двугубі
.

М’ята перцева ( Mentha piperita ) – багаторічна рослина , поширена в
помірній та теплій смузі євразії . Стебло гіллясте , щетинисто—волохате
або гладеньке висота 50—100 см . Листки темно-зелені , яйцевидні ,
довгастої форми , з зубчастими краями . Квітки фіолетові або
червонувато-білувато-рожеві , невиразно-двогубі , зібрані в колосовидні
суцвіття . Корень тоненький , розгалужений , з багатьма колінцями , від
яких відходять бокові корінці . Цвіте в червні .

Література :

Мороз В.І. “Ботаніка з основами екології” Київ , Урожай 1994 р.

Попов О.П. “Лікарські рослини в народній медицині” Київ , Здоров’я 1965
р.

Л.И.Стекольников , В.И.Мурох “Целебные кладовые природы” Минск , Уроджай
1981 г.

Похожие записи