Реферат на тему:

Проблеми формування основ здорового способу життя у школі

Екологічна освіта школярів — одне з найважливіших завдань суспільства у
справі охорони природи. Особливу відповідальність за глибоке, ґрунтовне
та повноцінне екологічне навчання, виховання здорового способу життя
 державою покладено на загальноосвітні школи. Проте сьогодні з’являється
потреба у викладанні такого предмету як «Основи здоров»я «, та
проведенні факультативних занять, на яких в учнів  формуються уявлення
та поняття про здоровий спосіб життя,  розвиваються основи екологічної
культури. Успіх вирішення таких завдань, зокрема навчання і виховання
школярів залежить від професійної майстерності, ерудиції та екологічної
культури вчителя.

Сьогодні екологічна освіта визнана одним із пріоритетних напрямків
удосконалення освітніх систем, проте стикаючись з великою великою
кількістю наукових досліджень, що стосуються організації процесу
екологічного навчання і виховання у школі, вони не мають систематичного
характеру, насамперед тому, що у загальноосвітніх школах переважно немає
предмета екологія, а відповідно і вчителів-екологів. Ряд авторів
вважають, що можна виділити два основні напрямки підготовки фахівців у
галузі екології та природокористування: перший — це підготовка фахівців,
детально ознайомлених з проблемами охорони навколишнього середовища у
своїй галузі, які завдяки глибоким знанням могли б сприяти вирішенню
екологічних проблем, другий — це підготовка фахівців, у яких був би
міжгалузевий комплексний підхід до вирішення поставлених завдань, тобто
фахівців, які мали б базову екологічну чи біологічну освіту.

Вчителі біології, екології повинні орієнтуватися в широкому колі
проблем, які стосуються основ здоров»я та охорони довкілля.

Центральною компонентою подолання глобальної екологічної кризи має
виступати система екологічної освіти і виховання школярів, яка здатна
змінити саму людину і розуміння нею цінностей існуючого світу, ставлення
до навколишнього природного середовища, її поведінку в ньому,  тобто
 довести до свідомості учнів думку про те, що в природі існує тісний
зв’язок між предметами та явищами і при найменшому впливі людини на
природу можуть виникнути як позитивні, так і негативні наслідки, а тому
кожну дію потрібно добре продумувати;

— показати учням, що природа є джерелом матеріальних благ і дати уяву
про наукові основи раціонального використання природних ресурсів;

— виробити навики практичної участі у природоохоронних заходах тощо.

?

?

?

?????????B? Класна робота передбачає проведення уроків,
лабораторно-практичних, семінарських і факультативних занять. Проведення
уроків повинно здійснюватися за навчальною програмою, згідно з якою
координується програма факультативних занять.

Позакласна робота займає надзвичайно важливе місце в освіті школярів.
Основними її формами є гуртки юних біологів,  екологів, груп  здорового
способу життяі т.п. Позакласні заходи, що проводяться в школі, повинні
бути узгоджені з розкладом навчальних занять, планом виховної роботи в
школі та проводитися, на нашу думку, в  першу чергу на шкільній ділянці,
а пізніше у лісі чи полі.

Видано велику кількість літератури з лікарських рослин, де детально
розкрито питання заготівлі сировини, зроблено детальний аналіз хімічного
складу  фармакологічних особливостей, дані виважені поради  щодо
лікування препаратами з трав широкого спектру захворювань. Проте майже
немає довідкової літератури для вчителя , за винятком 2-3 культур, де б
була описана детальна технологія вирощування лікарських рослин на
шкільній ділянці. Основне завдання, яке поставив перед собою авторський
колектив є синтез розрізнених даних і методичні рекомендації щодо
вирощування та використання лікарських рослин. Для  кожної рослини
розроблена методична карта, у якій детально описано значення, ботанічні
та біологічні особливості, технологія вирощування і заготівля лікарських
рослин, дія на  людський організм. У учнів в процесі роботи на
пришкільній ділянці  розвиваються дослідницькі вміння, формується
 екологічна свідомость та основи здорового способу життя.

Висновки. Отже, у процесі навчання і виховання у учнів з залученням
пришкільної ділянки  зростає зацікавленість до  такого предмету, як
основи здоров»я, розвиваються дослідницькі вміння, викристалізовується
власна  система екологічних цінностей, які визначать екологічну позицію,
поведінку та екологічну культуру людини.

Література:

Положення  про Державний моніторинг  навколишнього  природнього
середовища.  Затверджено Постановою Кабінету Міністрів від  23 вересня
1993 р № 85.

Погребенник В.Д. Фоновий екологічний моніторинг України:  програма,
структура та принципи організації \\ Нетрадиційні енергоресурси та
екологія України. -К.; 1996.-С.126-131.

Погребенник В.Д., Сопрунюк П.М.  Про організацію фонового моніторингу 
стану природного середовища в Україні. \\ Тез. доп. конференції
«Фундаментальні та прикладні проблеми космічних
досліджень.»-Житомир,1993.-С.205-206.

Питання біоіндикації і екології. Тези міжнарод. конф. — Запоріжжя,
1998р. — 213с.

Algea as Ecological Indicators. / ed.by L.Elliot Shubert. — London:
Acad.Press, 1984. — 435p.

Похожие записи