контрольна робота
Предмет та основні завдання екології. Сучасний стан використання
ґрунтового покриву України. Негативний вплив на людство антропогенних
порушень біосфери.
План
1. Предмет та основні завдання екології.
2. Сучасний стан використання ґрунтового покриву України.
3. Негативний вплив на людство антропогенних порушень біосфери.
Вступ
Наша епоха увійде в історію цивілізації не лише як ера великих досягнень
людства, бурхливого розвитку науки, техніки и технологій, освоєння
Космосу, а й, на жаль, як доба глобальної екологічної кризи. її
спричинили: демографічний вибух, прогресуюче забруднення атмосфери,
гідросфери й верхнього шару літосфери, величезні нагромадження відходів
людської діяльності за одночасного виснаження практично всіх видів
природних ресурсів. Деградація природних систем життєзабезпечення стає
дедалі ймовірнішою, а наростання руйнівних процесів у першооснові
існування — біосфері — очевидним.
Людству загрожує загибель найближчими десятиліттями, якщо воно терміново
не перегляне свого ставлення до природи, не змінить стилю своєї
діяльності й не переоцінить життєвих цінностей. Людям необхідні нова
філософія життя, високі екологічна культура й свідомість.
Досі людина в своїх діях керувалась ідеєю антропоцентричного гуманізму,
тобто підкорення їй усього, що є в природі, панування над природою.
Життя показало хибність цієї ідеї. Загальнолюдський інтелект разом із
найсучаснішою технікою, попри всю їхню могутність, сьогодні не в змозі
штучно підтримувати нормальне функціонування тисяч екосистем біосфери, в
якій мільйони видів живих істот протягом сотень тисячоліть еволюційно
формували свої численні зв’язки (через обмін речовин,
енергії та інформації) для гармонійного співіснування, а тим паче не
можуть управляти ними. Вже доведено, що людина не здатна створити
ідеальної глобальної соціосистеми з регульованою народжуваністю,
керованим споживанням, із соціальною та економічною стабільністю.
Сучасні технології — це поки що потужний інструмент, за допомогою якого
людство споживає набагато більше, ніж природа може продукувати, й
водночас викидає в довкілля стільки відходів, скільки природа
нейтралізувати неспроможна.
Суть проблеми, яка постала перед людством на сучасній стаді; його
еволюції, полягає саме в тому, що люди не встигають адаптувати спою
культуру відповідно до тих змін, котрі самі ж вони і вносять у цей світ,
і джерела цієї кризи всередині, а не поза людською істотою, котра
розглядається й як індивідуальність, і як колектив. Вирішення цих
проблем залежить насамперед від людини, її внутрішньої сутності.
На часі жити за іншими правилами — екологічними, усвідомлюючи, що людина
— це лише частинка Природи й Космосу, із законами й силами яких вона
мусить рахуватися. Не владарювати над природою, а співпрацювати з нею,
бути не «царем природи», а її необхідним елементом, здатним узгоджено
функціонувати в складній, відлагодженій протягом тисячоліть комплексній
системі.
&
(
?
‚
I
I
24 c
d
f
1/4
3/4
частиною єдиної людської родини, монетарного братства з новою
екологічною культурою, основаною на знанні й поважанні законів розвитку
біосфери, Землі й Космосу.
На думку сучасних учених-екологів, екологія з її широким діапазоном
завдань і проблем сьогодні — це вже не просто розділ біології, а новий
етап у розвитку практично всіх наук. Нині екологічні дослідження набули
надзвичайно важливого значення. Як засвідчила історія, залежно від рівня
розвитку суспільства, від його потреб і проблем із часом періодично
змінювалися науки-лідери. Якщо в XVI—XVIII століттях лідерами були
математика й механіка, в XIX столітті — фізика, в XX — хімія та ядерна
фізика, то на сучасному етапі безумовним лідером є екологія, котра
перетворилася з суто біологічної дисципліни на науку про тактику й
стратегію виживання людства. Вона стала також нашим способом мислення,
нормою поведінки, одним із аспектів гуманізму, який вбирає в себе
духовність, інтелект, високі мораль і культуру. Ми мусимо сьогодні
усвідомити: людина — то є частина Великої Природи, і вижити людство може
лише за умови, що кожний, у будь-якому куточку планети, дбатиме про
збереження й захист природи, не тільки піклуючися про власне
життєзабезпечення, а й думаючи про майбутні покоління.
Зараз наша держава перебуває в стані глибокої екологічної кризи.
Загинули сотні малих річок, деградують екосистеми Чорного й Азовського
морів, на гниючі відстійники перетворюються водосховища, ставки й озера.
«Задихаються» від промислових і транспортних забруднень міста,
знищуються ліси, загрозливо виснажуються й деградують наші, колись
найродючіші у світі, орні землі. Дамокловым мечем нависла над Україною
(а можливо, й над усією планетою) Чорнобильська АЕС. Смертність
населення України з 1991 року почала переважати над народжуваністю. Таке
становище змусило уряд України в 1991 році визнати всю територію країни
зоною екологічного лиха.
У такій ситуації особливого значення набувають екологічні виховання й
освіта людей. Сьогодні кожній людині необхідно засвоїти певний обсяг
екологічних знань, що дасть змогу правильно зрозуміти процеси й
закономірності взаємовідносин людини й природи, вибрати оптимальні
способи збереження та примноження діорізноманітності, очищення води й
повітря, пом’якшити відповідні удари природи по людству.
Нині над вирішенням екологічних проблем працює багато спеціалістів:
медики й математики, біологи й філософи, геологи та юристи, фізики й
хіміки, журналісти й технологи, кібернетики й космонавти. При цьому
застарілу настанову «Все візьмемо від Природи» слід замінити новою:
«Природа — наш дім і наша годувальниця».
Молодь, котрій відчиняє свої двері XXI століття, має пам’ятати слова
римського мислителя Л. Сенеки, сказані ще в 1 сторіччі нашої ери: «Жити
щасливо й жити в злагоді з Природою — одне й те саме».
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
