РЕФЕРАТ

на тему:

“Порядок використання

та охорона надр”

Порядок використання та охорона надр в Україні регулюються Конституцією
України, Законом України «Про охорону навколишнього природного
середовища», Кодексом про надра та іншими актами законодавства
України, що видаються відповідно до них.

Державне управління у галузі геологічного вивчення,
використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України,
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України,
Державний комітет України по геології і використанню надр,
Державний комітет України по нагляду за охороною праці, Рада
Міністрів Республіки Крим, інші державні органи, місцеві Ради
народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях відповідно до
законодавства України.

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи,
організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та
громадяни.

Надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в
тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин
загальнодержавного значення; видобування корисних копалин;
будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з
видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного
зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення
шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове,
культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони,
геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні,
оздоровчі заклади та ін.); задоволення інших потреб.

Надра надаються у постійне або тимчасове користування Постійним
визнається користування надрами без заздалегідь встановленого
строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим
(до п’яти років) і довгостроковим (до двадцяти років). У разі
необхідності строки тимчасового користування надрами може бути
продовжено. Перебіг строку користування надрами починається з
дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами,
якщо в ньому не передбачено інше.

Ліцензування діяльності щодо користування надрами — це єдиний порядок
надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування ділянкою надр
з відповідною метою. Спеціальні дозволи (ліцензії) на користування
надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим
підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають
відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні
можливості для користування надрами.

Надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами
здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою
народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених
потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

У разі виконання окремих видів робіт, пов’язаних з
користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному
дозволі (ліцензії), відповідальність за виконання умов,
передбачених спеціальними дозволами (ліцензіями), несе суб’єкт, що
отримав спеціальний дозвіл (ліцензію). Щодо окремих видів
користування надрами чи окремих користувачів надр можуть
встановлюватись певні обмеження, передбачені законодавством України.

Спеціальні дозволи (ліцензії) на користування надрами надаються
Державним комітетом України по геології і використанню надр за
погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного
середовища України, як правило, на конкурсних засадах в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.

Надра надаються у користування підприємствам, установам,
організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального
дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр. Право на
користування надрами засвідчується актом про надання гірничого
відводу.

Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу
чи спеціального дозволу (ліцензії) у випадках, передбачених
Кодексом про надра.

Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок
мають право без спеціальних дозволів (ліцензій) та гірничого
відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні
копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до
двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати
надра для господарських і побутових потреб.

Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з
застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до
небажаних змін навколишнього природного середовища,
погоджується з місцевими Радами народних депутатів та органами
Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на
місцях.

Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені
лише у випадках, передбачених законодавством України.

Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають
відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів
України. Землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені
права видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних
підземних вод та права користування надрами для господарських і
побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування
надрами на наданих їм у власність або користування земельних
ділянках місцевими Радами народних депутатів або іншими спеціально
уповноваженими органами в порядку, передбаченому законодавством
України.

Користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею
29 Кодексу про надра. Плата справляється за користування надрами в
межах території України, її континентального шельфу і виключної
(морської) економічної зони.

Плата за користування надрами справляється у вигляді: 1) платежів за
користування надрами; 2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи,
виконані за рахунок державного бюджету; 3) збору за видачу спеціальних
дозволів (ліцензій); 4) акцизного збору.

Плата за користування надрами не звільняє користувачів від сплати
інших обов’язкових платежів, передбачених законодавчими актами
України. Розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних
корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно
з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної
експлуатації та охорони надр.

Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ
корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються
користувачами надр з Міністерством охорони навколишнього
природного середовища України та Державним комітетом України по нагляду
за охороною праці в частині додержання вимог законодавства про надра.
З метою запобігання негативним демографічним, соціальним та
екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин
установлюються квоти на видобуток окремих видів корисних копалин.

Порядок установлення квот на видобуток корисних копалин
затверджується Кабінетом Міністрів України.

Основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і
комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого
законодавством порядку надання надр у користування і недопущення
самовільного користування надрами; раціональне вилучення і
використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;
недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язаних з
користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин,
гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи
законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних
копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що
впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або
ускладнюють їх розробку; запобігання необгрунтованій та самовільній
забудові площ залягання корисних копалин і додержання
встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших
цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні
нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих
речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших
вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього
природного середовища.

У разі порушення статті 56 та інших вимог Кодексу про надра
користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено
(зупинено) або припинено органами Міністерства охорони
навколишнього природного середовища України, державного гірничого
нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально
уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому
законодавством України.

Забороняється проектування і будівництво населених пунктів,
промислових комплексів та інших об’єктів без попереднього
геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.

Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення,
а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов’язаних з
видобуванням корисних копалин, допускаються у виняткових випадках
лише за погодженням з відповідними територіальними
геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду.
При цьому повинні здійснюватися заходи, які б забезпечували можливість
видобування з надр корисних копалин.

Порядок забудови площ залягання корисних копалин
загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів
України. Забудова площ залягання корисних копалин місцевого
значення, а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд,
не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються за
погодженням з відповідними місцевими Радами народних депутатів.

Рідкісні геологічні відслонення, мінералогічні утворення,
палеонтологічні об’єкти та інші ділянки надр, які становлять
особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені у
встановленому законодавством порядку об’єктами
природно-заповідного фонду. У разі виявлення при користуванні
надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних
утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших
об’єктів, що становлять інтерес для науки і культури, користувачі
надр зобов’язані зупинити роботи на відповідній ділянці і
повідомити про це заінтересовані державні органи.

Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню
надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення
додержання всіма державними органами, підприємствами, установами,
організаціями та громадянами встановленого порядку користування
надрами, виконання інших обов’язків щодо охорони надр,

Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний
геологічний контроль) здійснюється Державним комітетом України по
геології і використанню надр та його органами на місцях.

Державний нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх
використанням та охороною, а також використанням і переробкою
мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється
Державним комітетом України по нагляду за охороною праці та його
органами на місцях.

Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї
компетенції здійснюють місцеві Ради народних депутатів, органи
виконавчої влади на місцях, Міністерство охорони навколишнього
природного середовища України та його органи на місцях.

Органи державного геологічного контролю перевіряють: 1) виконання
державних програм геологорозвідувальних робіт; 2) виконання рішень з
питань методичного забезпечення робіт по геологічному вивченню надр;
3) обгрунтованість застосування методик і технологій, якість,
комплексність, ефективність робіт по геологічному вивченню надр; 4)
повноту вихідних даних про кількість та якість запасів основних і
спільно залягаючих корисних копалин; 5) своєчасність і правильність
державної реєстрації робіт по геологічному вивченню надр, наявність
спеціальних дозволів (ліцензій) на використання надр та виконання
передбачених ними умов; 6) виконання рішень Державної комісії
України по запасах корисних копалин; 7) дотримання під час дослідної
експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували
необхідне їх вивчення; 8) збереження розвідувальних гірничих виробок і
свердловин для розробки родовищ корисних копалин, а також
геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть
бути використані при подальшому вивченні надр.

Органи державного геологічного контролю в межах своєї
компетенції забезпечують вирішення інших питань щодо геологічного
вивчення надр. Органи державного геологічного контролю мають право:
1) припиняти всі види робіт по геологічному вивченню надр, що
проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити
псування родовищ, суттєве зниження ефективності робіт або
призвести до значних збитків; 2) зупиняти діяльність підприємств
і організацій, що займаються геологічним вивченням надр без
спеціальних дозволів (ліцензій) або з порушенням умов, передбачених цими
дозволами; 3) давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи)
про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр.

Органам державного геологічного контролю відповідно до
законодавства України може бути надано й інші права щодо
запобігання і припинення порушень правил і норм геологічного
вивчення надр. Порядок здійснення державного геологічного
контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Спори з питань користування надрами розглядаються органами державного
геологічного контролю, державного гірничого нагляду, охорони
навколишнього природного середовища, місцевими Радами народних
депутатів, судом або третейським судом у порядку, встановленому
законодавством України. Місцеві Ради народних депутатів вирішують
спори з питань користування надрами, пов’язані з розробкою
родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних
вод. Позивачі — Державний комітет України по геології і
використанню надр, Державний комітет України по нагляду за
охороною праці, Міністерство охорони навколишнього природного
середовища України та їх органи на місцях — звільняються від
сплати державного мита у справах про стягнення коштів та
відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушень
законодавства про надра.

Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами,
а також між іноземними юридичними особами і громадянами та власником
надр розглядаються відповідно до законодавства України.

Література:

Закон України “Про охорону навколишнього середовища”.

Кодекс про надра.

Ященко І.М. Право і екологія. – Харків, 2002.

Похожие записи