Реферат

на тему:

Клімат. Кліматотвірні фактори

Клімат – багатолітній режим погоди, характерний для якої-небудь
місцевості. Він виявляється в закономірній зміні погоди. Як і погода,
клімат залежить від кількості сонячної радіації (від широти), від
переміщення повітряних мас, і від властивостей підстилаючої поверхні.

Будь-який елемент (температура повітря, тиск, вітер, хмарність, опади і
т.д.) характеризує один з кліматотвірних процесів. Величезна
різноманітність кліматів земної кулі зумовлена такою самою
різноманітністю процесів тепло- і вологообміну, циркуляція атмосфери.
Причини, що визначають такі відмінності клімату у різних точках Землі,
називають географічними факторами клімату.

Географічним факторами клімату можна назвати той елемент географічної
оболонки, який впливає на клімат, але сам не є кліматотвірним процесом
чи його складовою частиною. Основних таких факторів є сім: географічна
широта, абсолютна висота, рельєф, що оточує дану територію, її
віддаленість від морів і океанів, наявність океанічних течій, розміщення
на материку (розміри і частини материка), характер підстилаючої поверхні
(колір, рослинність, мікроформи рельєфу).

Головним із факторів, що обумовлює особливості розвитку клімату, є
географічна широта. Від неї залежить кількість сонячної енергії, що
потрапляє на земну поверхню. Вологообмін, будучи залежним від двох інших
кліматоутворюючих процесів, теж розвивається під впливом географічної
широти. Тому клімат в цілому має добре виражені зональні закономірності.

Вплив віддаленості від океанів пов’язаний з тим, що висока теплоємність
води і постійне її перемішування забезпечують нагромадження запасів
тепла в океанах. Воно поступово надходить в атмосферу і повітряними
потоками переносяться на континент. Сформовані над океаном повітряні
маси, наситившись вологою, що випаровується з океану, віддають їх
континентам, сприяючи цим їхньому зволоженню. Чим дальше від океану
вглиб материка, тим збільшується амплітуда температур і зменшується
зволоження.

Океанічні течії впливають на клімат тим, що переносять тепло з низьких
широт у високі, і навпаки. Морські течії охолоджуються або роблять
теплішим клімат території, біля яких проходять, впливають на розподіл
атмосферних опадів (теплі течії збільшують, а холодні зменшують). На
західних узбережжях материків, які омиваються холодними течіями, опадів
часто так мало, що там утворюються пустелі (Атакама, Наміб та ін.).

Вплив абсолютної висоти поверхні на клімат проявляється у тому, що у
горах температура з висотою зменшується приблизно на 6° С на кілометр, а
на певній висоті (висоті снігової лінії) навіть влітку дорівнює нулю.
Вище цієї уявної лінії починається царство снігів і льоду.

Характер підстилаючої поверхні впливає на величину відбитої і
поглинутої сонячної енергії.

v

x

x

?сені показники клімату, називаються кліматичними (карта ізотерм, карта
ізогієт, карта ізобар та ін.).

На картах клімату виділяються простори, в межах яких основні показники
клімату змінюються порівняно мало, це – кліматичні пояси і області. Ці
показники характеризують також і повітряні маси, тому зональні типи
повітряних мас можуть бути поставлені в основу виділення кліматичних
поясів. Виділяються сім основних кліматичних поясів: екваторіальний, два
тропічних, два помірних, два полярних (арктичні і антарктичні).

Між основними знаходяться перехідні кліматичні пояси: два
субекваторіальних, два субтропічних і два субполярних. Вони
відрізняються зміною повітряних мас: взимку панує повітряна маса
основного поясу, сусіднього з боку полюса, влітку – із боку екватора.

Екваторіальний пояс – пояс панування екваторіального повітря. Переважає
його висхідний рух. Температура цілий рік висока. Добові її коливання
більші від річних. Опадів багато.

Тропічні пояси – пояси формування тропічних повітряних мас. Переважає
низхідний рух повітря. Повітря тепле (особливо влітку) і сухе (особливо
над материками). Панівні вітри – пасати.

Помірні пояси – пояси панування повітряних мас помірних широт.
Переважають західне перенесення, фронтальні процеси, циклони,
антициклони. Температура влітку помірно тепла, взимку – негативна. Річні
амплітуди її коливань більші від добових. Опади переважно фронтальні,
взимку – у твердому вигляді.

Полярні пояси (арктичний і антарктичний) – пояси формування холодних і
сухих повітряних мас. Для них характерне опускання повітря в центрі
областей високого тиску, переважання від’ємних температур. Опадів мало,
сніговий покрив постійний.

У одному і тому ж поясі клімат над океанами і на материках неоднаковий.
Відповідно виділяється материковий і морський (океанічний) клімат. Вони
розрізняються річними амплітудами температур і кількістю опадів. Ці
відмінності різко виявляються в тих поясах, де є суша, там добре
виражені сезони року: у тропічному, субтропічному, помірному Північної
півкулі. У екваторіальному, субекваторіальному і помірному поясі
Південної півкулі ці відмінності слабо виражені.

Клімат Антарктиди повністю материковий; Арктики, за винятком Гренландії
і великих островів, океанічний.

На межі материків і океанів, де за сезонами вітри змінюють напрям майже
на протилежний (взимку – з суші, влітку – з океану), панує мусонний
клімат. Його характеризує тепле, дощове літо і холодна, суха зима.
Особливо добре цей клімат виражений на східному узбережжі Євразії.

Похожие записи