Реферат на тему:

Енергетичний потенціал відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії
України: геотермальна енергія, енергія довкілля, енергія скидного
енерготехнологічного потенціалу, енергія нетрадиційного палива.

Характерною прикметою сучасної енергетики України є рух в напряму
розвитку екологічно чистої енергетики на основі нетрадиційних та
відновлюваних джерел енергії.

Досить швидким темпам її розвитку сприяє науковий та практичний доробок
в цій галузі, набутий на протязі останніх 20 років в Київському
політехнічному інституті і в Інституті електродинаміки НАН України.
Значний вклад в розвиток нетрадиційної енергетики внесли Інститут
загальної енергетики та Інститут теплофізики НАН України, МНТЦ
вітроенергетики, ДНДІ нетрадиційної енергетики Міненерго України.

В останній час нетрадиційна енергетика отримала визнання з боку
державних органів влади, в результаті чого підготовлено та прийнято ряд
державних програм і поправок до законів про енергетику, що створює
сприятливі умови як для впровадження і експлуатації вже розробленого
обладнання нетрадиційної енергетики, так і розвитку нових
енерготехнологій та устаткування.

Першочерговим завданням для успішної реалізації завдань основної
програми розвитку НВДЕ — Програми державної підтримки розвитку
нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і
теплоенергетики України — по широкомасштабному використанню енергії НВДЕ
є встановлення енергетичного потенціалу кожного з видів НВДЕ по всій
території України, для чого створюється єдина Інформаційно-аналітична
система з розширеними функціями, що дозволяє оперативно вирішувати
питання ефективності впровадження енергетичного обладнання в конкретній
місцевості.

Використання створеної на даний час інформаційно-аналітичної системи
оцінки енергетичного потенціалу відновлюваних джерел енергії України
дозволяє проводити щорічне відслідкування та уточнення кількісних
параметрів енергетичного потенціалу відновлюваних джерел енергії по всій
території України, отримуючи результати у вигляді картографічної
інформації з візуалізацією результатів у вигляді картографічної та
атрибутивної бази даних. Відслідкування і аналіз поточної та
багаторічної інформації має за мету також видачу рекомендацій для
застосування як вже освоєних, так і нових відновлюваних джерел енергії
по всій території України.

Інформаційно-аналітична система оцінки потенціалу відновлюваних джерел
енергії в Україні дозволить визначати обгрунтовані технічно-досяжні
обсяги використання енергії відновлюваних джерел, що сприятиме виконанню
завдань Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та
відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики.

Потенціал вітрової енергії в Україні

Україна має потужні ресурси вітрової енергії: річний технічний
вітроенергетичний потенціал дорівнює 30 млрд. кВт(год.

В результаті обробки статистичних метеорологічних даних по швидкості та
повторюваності швидкості вітру проведено районування території України
по швидкостях вітру і визначено питомий енергетичний потенціал вітру на
різній висоті відповідно до зон районування.

Приведені дані є базовими при впровадженні вітроенергетичного обладнання
і призначені до використання проектувальниками об’єктів вітроенергетики
для встановлення оптимальної потужності вітроагрегатів та тилу енергії
(електрична або механічна) для ефективного її виробництва в конкретній
місцевості.

В умовах України за допомогою вітроустановок можливим є використання
15(19% річного об’єму енергії вітру, що проходить крізь перетин поверхні
вітроколеса. Очікувані обсяги виробництва електроенергії з 1 м2 перетину
площі вітроколеса в перспективних регіонах складають 800(1000 кВт(год/м2
за рік.

Застосуванння вітроустановок для виробництва електроенергії в
промислових масштабах найбільш ефективно в регіонах України, де
середньорічна швидкість вітру > 5 м/с: на Азово-Чорноморському
узбережжі, в Одеській, Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Луганській,
Миколаївській областях, АР Крим та в районі Карпат.

Експлуатація тихохідних багатолопатевих вітроустановок з підвищеним
обертаючим моментом для виконання механічної роботи (помолу зерна,
підняття та перекачки води і т.п.) є ефективною практично на всій
території України.

Вітроенергетика України має достатній досвід виробництва, проектування,
будівництва, експлуатації та обслуговування як вітроенергетичних
установок, так і вітроенергетичних станцій; в країні є достатньо високий
науково-технічний потенціал і розвинена виробнича база. В останній час
розвитку вітроенергетичного сектора сприяє державна підтримка, що
забезпечує реалізацію ініціатив по удосконаленню законодавства,
структури керування, створенню вигідних умов для внутрішніх і зовнішніх
інвесторів.

Реалізація державних національних програм в галузі вітроенергетики на
2010 рік передбачає загальне річне виробництво електроенергії на
вітроелектростанціях та автономних вітроустановках близько 5,71 млн.
МВт(год; що дозволить забезпечити біля 2,5 відсотків від загального
річного електроспоживання в Україні.

Використання представлених в атласі даних по потенціалу вітрової енергії
значно спрощуватиме і здешевлюватиме роботи по вибору та проектуванню
вітроенергетичного обладнання та об’єктів вітроенерегетики.

Потенціал геотермальної енергії в Україні

Україна має значні ресурси геотермальної енергії, загальний потенціал
яких в програмі державної підтримки розвитку нетрадиційних та
відновлюваних джерел енергії та малої гідро- та теплоенергетики
оцінюється величиною 438(10 кВт(год на рік, що еквівалентно запасам
палива в обсязі 50(106 т у.п.

Геотермальні ресурси України представляють собою перш за все термальні
води і тепло нагрітих сухих гірських порід. Крім цього, до перспективних
для використання в промислових масштабах можна віднести ресурси нагрітих
підземних вод, які виводяться з нафтою та газом діючими свердловинами
нафто-газових родовищ.

Досить перспективним напрямком енергозберігаючої технологічної політики,
що дозволяє забезпечити значну економію традиційного палива, с
використання геотермальної енергії для опалення, водопостачання і
кондиціювання повітря в житлових та громадських будинках і спорудах в
містах і сільській місцевості, а також технологічне використання
глибинного тепла Землі в різних галузях промисловості і сільського
господарства.

Найбільш поширеним і придатним в даний час до технічного використання
джерелом геотермальної енергії в Україні є геотермальні води, прогнозний
енергетичний потенціал яких представлено в атласі.

Подальша стратегія розвитку геотермальної енергетики в Україні полягає в
першочерговому розвитку найбільш підготовлених до практичної реалізації
технологій геотермального теплопостачання населених пунктів і
сільськогосподарських об єктІв та в частковому переорієнтуванню
науково-технічної бази існуючих геологорозвідувальних та нафтодобувних
організацій, завантаження яких знижено внаслідок виснаження в Україні
запасів нафти та газу. Одним із перспективних напрямів розвитку
геотермальної енергетики є створення комбінованих енерготехнологічних
вузлів для отримання електроенергії, теплоти та цінних компонентів, що
містяться в геотермальних теплоносіях.

З точки зору екології негативний вплив на оточуюче середовище при
експлуатації геотермальних родовищ значно менший, ніж при застосуванні
традиційних енергосистем. Новітні технології дозволяють звести
негативний вплив, що виникає при експлуатації геотермальних джерел
енергії, до мінімуму. Оцінки, зроблені рядом організацій, показали, що
розвиток систем геотермального теплопостачання дозволить не тільки
економити органічне паливо, але й спрощувати вирішення екологічних
проблем для створення сприятливих санітарних та житлових умов життя і
праці населення.

Потенціал геотермальної енергії в Україні

п/п Області Кількість теплоносія, що видобувається при експлуатації з
підтримкою пластового тиску, тис. м3/добу Тепловий потенціал термальних
вод,

МВт Річна економія,

Потенціал енергії надлишкового тиску доменного газу в Україні

Під терміном «потенціальна енергія надлишкового тиску доменного газу»
мається на увазі можливість виробництва механічної або електричної
енергії при розширенні доменного газу.

Одним із засобів інтенсифікації та підвищення ефективності доменного
процесу є підвищення тиску колошникових (доменних) газів. В сучасних
доменних печах тиск колошникових газів складає 0,35 — 0,5 МПа. Випуск
газів з печі здійснюють через дросельну установку, після якої тиск
доменного газу зменшується до 0,012 МПа. Потенціальна енергія
надлишкового тиску доменного газу може використовуватись в утилізаційних
безкомпресорних турбінах для виробництва електричної енергії.

Доменний газ розглядається як суміш ідеальних газів: СН4 — 3% об., СО —
27 % об., Н2 — 5 % об., N2 — 55 % об., СО2 — 12,5 % об., О2 — 0,2 % об.

Ресурси потенціальної енергії надлишкового тиску доменного газу,
визначені на основі статистичних даних про виробництво та споживання
доменного газу в 1999 році, приймаються в якості прогнозу на найближчі
роки.

В Україні в 1999 році при виробництві 23 млн. т чавуну утворилося 37,56
млрд. м3 доменного газу. Загальні ресурси енергії надлишкового тиску
доменного газу еквівалентні 1536,6 тис. МВт(год.

Газове господарство металургійних заводів України являє собою складну
інженерну систему, що сформувалася протягом багатьох десятиліть.
Внесення докорінних змін в схему газового господарства заводів з метою
встановлення утилізаційних безкомпресорних турбін у багатьох випадках
може супроводжуватись невиправдано великими капітальними вкладеннями та
організаційними ускладненнями. На найближчу перспективу економічно
доцільною може бути утилізація надлишкового тиску лише тієї частини
доменного газу, що споживається енергетичними установками.

Для гарантування стабільної та надійної роботи дросельної установки
доменної печі пропускну спроможність утилізаційної безкомпресорної
турбогенераторної установки приймають до 70-80% від номінальної витрати
доменного газу. Технічно доступні ресурси потенціальної енергії
надлишкового тиску доменного газу визначають, враховуючи, що коефіцієнт
корисної дії утилізаційних безкомпресорних турбін становить близько 75
%.

Розвиток даного напряму нетрадиційної енергетики дозволить підприємствам
не тільки економити органічне паливо, але й спрощувати вирішення
екологічних проблем для створення сприятливих санітарних та житлових
умов життя і праці населення.

Енергетичний потенціал ресурсів потенціальної енергії надлишкового
тиску доменного газу в областях України

п/п Області Потенціал надлишкового тиску доменого газу,

тис МВт(год/рік

Загальний потенціал Технічний потенціал Доцільно-економічний потенціал

1 Вінницька — — —

2 Волинська — — —

3 Дніпропетровська 533,4 309,1 103,7

4 Донецька 707,7 395,3 105,4

5 Житомирська — — —

6 Закарпатська — — —

7 Запорізька 145,3 81,2 25,3

8 Івано-Франківська — — —

9 Київська — — —

10 Кіровоградська — — —

11 Луганська 130,3 72,8 7,3

12 Львівська — — —

13 Миколаївська — — —

14 Одеська — — —

15 Полтавська — — —

16 Рівненська — — —

17 Сумська — — —

18 Тернопільська — — —

19 Харківська — — —

20 Херсонська — — —

21 Хмельницька — — —

22 Черкаська — — —

23 Чернівецька — — —

24 Чернігівська — — —

25 АР Крим — — —

ВСЬОГО 1536,6 858,4 241,7

Потенціал енергії надлишкового тиску природного газу в Україні

Під терміном «потенціальна енергія надлишкового тиску природного газу»
мається на увазі можливість виробництва механічної або електричної
енергії при розширенні природного газу.

Транспортування природного газу здійснюється при тиску, що перевищує
необхідний при використанні споживачами. Для узгодження умов
експлуатації газотранспортної мережі та споживачів встановлюються
дроселюючі пристрої, при цьому потенціальна енергія надлишкового тиску
природного газу втрачається. Магістральними газопроводами природний газ
транспортується при номінальному тиску 5,5 або 7,5 МПа. З магістральних
газопроводів і газопровідних відводів газ тиском 1,5 — 6,5 МПа
підводиться до промислових об’єктів та населених пунктів і редукується
на газорозподільчих станціях до тиску 0,4; 0,6; 1,2 МПа. В подальшому на
газоредукуючих пунктах підприємств та населених пунктів здійснюється
зниження тиску до 0,3 — 0,6 МПа для потреб великих промислових
споживачів і до 5 кПа для потреб побутових споживачів.

За допомогою детандерних установок можна здійснити зменшення тиску та
утилізувати потенціальну енергію надлишкового тиску природного газу для
виробництва електричної енергії.

В господарському комплексі України у 1999 році спожито 71,5 млрд. нм3
природного газу. За розрахунками теоретичні ресурси потенціальної
енергії, що втрачається при дроселюванні природного газу, становлять
біля 5021 тис. МВт(год щорічно.

Технічно доступні ресурси потенціальної енергії еквівалентні річному
виробництву електроенергії 2335 тис. МВт(год.

Проте, у зв’язку зі значною сезонною та добовою нерівномірністю
споживання природного газу, відсутністю в ряді випадків необхідних
електричних мереж, економічно доцільні обсяги виробництва електроенергії
за рахунок надлишкового тиску природного газу значно обмежуються.
Найбільш сприятливі умови для встановлення турбодетандерних установок
можуть бути на газорозподільчих станціях та газорегулюючих пунктах, що
обслуговують енергетичні підприємства та власні потреби газотранспортної
мережі.

Ресурси потенціальної енергії надлишкового тиску природного газу,
визначені на основі статистичних даних про споживання природного газу в
1999 році, приймаються в якості прогнозу на найближчі роки.

Енергетичний потенціал ресурсів потенціальної енергії надлишкового
тиску природного газу в області України

п/п Області Потенціал надлишкового тиску природного газу,

Енергетичний потенціал шахтного метану в Україні

За деякими оцінками ресурси метану в вугільних пластах в перерахунку на
умовне паливо займають третє місце серед запасів горючих копалин на
планеті після вугілля та природного газу. Однак при цьому необхідно
враховувати, що до останнього часу шахтний метан розглядався не в якості
палива, а тільки як небажаний супутник процесу вуглевидобутку; з огляду
на це обсяги виділення метану оцінювались лише для усунення негативних
наслідків виділення метану в шахтах. Тому в оцінках ресурсів шахтного
метану часто існують значні розбіжності.

Одним з найбільш перспективних регіонів України для розвитку даної
галузі нетрадиційної енергетики є Донбас; метаморфізм вугілля басейну
Донбасу супроводжусться утворенням великої кількості метану. Метан в
басейні знаходиться в вугільних пластах, вміщуючих породах і в підземних
водах. Українськими спеціалістами на основі аналізу інформації по всій
вугільній галузі України за період 1998-1999р.р. визначено найбільш
перспективні об’єкти для промислової розробки ресурсів шахтного метану в
Україні — це 29 шахт Донецького басейну. Основними методами утилізації
шахтного метану в якості палива є використання його як палива в парових
котлах, газотурбінних установках, як моторного палива в двигунах
внутрішнього згорання, а також переробка на газових заводах.

Найбільш простим і легкоздійсненним, хоча не самим економічно
ефективним, способом утилізації шахтного метану є спалювання його
замість вугілля з метою забезпечення промислових і побутових потреб шахт
та для виробництва електроенергії на місцевих ТЕЦ.

Типова котельня шахти спалює в зимовий час 60-70 т/добу вугілля, в
літній час — 30-40 т/добу. Застосування вугілля в котельних, крім
необхідності спалювання гостродефіцитного твердого палива, потребує
важкої праці по видаленню золи та шлаку. На шахтах, що добувають
високоякісне коксівне вугілля, опалення проводиться привозним
енергетичним вугіллям, що значно збільшує загальні витрати через його
транспортування. При переводі шахтних котельних на опалення шахтним
метаном повністю виключається або різко скорочується споживання вугілля,
за рахунок чого відповідно знижується кількість викидів в атмосферу
шкідливих газів (СО2, SО2, Н2S, вуглеводи) і припиняється викид в
атмосферу незгорілого вугільного пилу та золи; крім того, скорочується
чисельність обслуговуючого персоналу котельні.

Питанням розробки шахтного метану в Україні в останній час
(1998-1999р.р.) приділялась велика увага, в цей період прийнято ряд
законів і нормативних актів, які можуть сприяти реалізації метанових
енергетичних проектів.

Енергетичний потенціал шахтного метану

для промислового освоєння в областях України

п/п Області Енергетичний потенціал шахтного метану Обсяги заміщення ПЕР,

тис. т у.п./рік

Загальний потенціал,

тис. МВт(год Річний потенціал,

Енергетичний потенціал торфу в Україні

Торф — це своєрідне, відносно молоде геологічне утворення, що
відноситься до горючих корисних копалин і створюється в результаті
природного відмирання та неповного розпаду болотної рослинності в умовах
надлишкової вологості і недостатньому доступі повітря.

Торфові родовища зустрічаються майже по всій території України, за
виключенням приморських і південних- областей (Кримська, Луганська,
Одеська, Чернівецька). Найбільш поширені торфові родовища в наступних
областях: Рівненській, Волинській, Чернігівській, Житомирській,
Київській, Львівській. Заторфованість Рівненської і Волинської областей
досягає 6,5%, тоді як в Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій,
Черкаській, Полтавській, Сумській та Харківській вона не перевищує 1,9%
усієї території. Ще рідше зустрічаються родовища торфу в Миколаївській,
Запорізькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській
областях, де ступінь заторфованості не перевищує 0,1%.

Нерівомірність територіального розподілу торфових ресурсів в Україні
обумовлена неоднорідністю кліматичних, геологічних та інших факторів, що
визначають процеси торфоутворення і торфонагромадження.

За основу геолого-економічної оцінки ресурсів торфу в Україні покладений
Державний облік запасів торфу, геологічна вивченість родовищ торфу і
потреба в торфі народного господарства.

За даними Держкомгеології на території України виявлено і розвідано 3118
торфових родовищ з геологічними запасами біля 2,2 млрд. т. Загальна
площа родовищ становить біля 3 млн.га, в промислових межах -біля 600
тис.га, балансові запаси торфу становлять біля 735 млн. т. Запаси торфу
на відведених під промислову розробку родовищах становлять 22,6 млн. т.,
а підготовлені промислові потужності по його видобуванню — 2100 тис. т
(по виробництву торфобрикетів — 700 тис. т).

Ресурси торфу — це значний енергетичний та агрохімічний потенціал нашої
країни; торф на даний час успішно використовується як
комунально-побутове місцеве паливо і є джерелом сировини для інших
галузей народного господарства. Комплексне використання торфу, тобто
використання торфу одного родовища одночасно для потреб сільського
господарства та промисловості, обумовлюється наявністю великої
різноманітності його видів навіть в межах одного родовища.

Загальний енергетичний потенціал промислових запасів торфу в Україні, що
являє собою енергетичний потенціал всіх його геологічних запасів, в
перерахунку на умовне паливо становить 836,5 млн. т у.п.;
доцільно-економічний потенціал або енергетичний потенціал балансових
родовищ — біля 362 млн. т у.п.

Енергетичний потенціал торфу в областях України

п/п Області Загальний енергетичний потенціал торфу,

млн. МВт(год Доцільно-економічний потенціал,

млн. МВт(год

1 Вінницька 136,4 34,6

2 Волинська 1378,1 761,8

3 Дніпропетровська 0,25 —

4 Донецька 2,4 —

5 Житомирська 290,5 159,2

6 Закарпатська 0,2 —

7 Запорізька 1,08 —

8 Івано-Франківська 45,2 17,19

9 Київська 716,5 146,5

10 Кіровоградська 8,7 —

11 Луганська 0,24 —

12 Львівська 690,6 244,1

13 Миколаївська 1,26 —

14 Одеська — —

15 Полтавська 364,3 143

16 Рівненська 1176,2 575,3

17 Сумська 331,0 575,3

18 Тернопільська 384,3 114,8

19 Харківська 15,7 —

20 Херсонська 11,3 7,96

21 Хмельницька 236,6 99,04

22 Черкаська 191,6 79,7

23 Чернівецька — —

24 Чернігівська 818,5 356

25 АР Крим — —

ВСЬОГО 6801,0 2941

Енергетичний потенціал теплової енергії стічних вод в Україні

Основними джерелами низько потенціальної скидної теплоти техногенного
походження с вентиляційні викиди та охолоджуюча вода технологічного та
енергетичного обладнання підприємств, промислові та комунально-побутові
стоки. Досвід провідних країн свідчить, що найбільш ефективним є
використання теплової енергії стічних вод за допомогою теплових насосів.
В Україні каналізаційні системи централізованого відведення
комунально-побутових стоків функціонують в 427 містах, 515 селищах
міського типу, 856 селах. Питомий обсяг комунально-побутових стоків
становить 0,15-0,4 куб. м на одного жителя за добу. Цей показник значною
мірою залежить від доступності води та соціально-економічних умов в
окремих регіонах.

В Україні загальний річний об’єм комунально-побутових стоків становить
близько 3740 млн. м3 . Температура стоків становить 12 — 20 °С залежно
від сезону.

Потужні теплонасосні станції теплопостачання можуть розміщатися біля
відвідних каналів очищених комунально-побутових вод. Можливим є
створення окремих теплонасосних установок для утилізації теплоти умовно
чистих стоків басейнів, спортивних комплексів, пральних комбінатів та
інших об’єктів побутового і промислового призначення.

Для розрахунку ресурсів низькопотенціальної теплової енергії стічних вод
прийнято, що температура стоків в літній період становить 20 °С, а в
зимовий період 12 °С. В ідеальному випадку в тепловому насосі стічні
води можна охолодити до 0 °С, але в реальних умовах досягається
охолодження до 0,5 °С.

Теоретичні ресурси низькопотенціальної теплової енергії стічних вод
розраховуються, виходячи з загального обсягу каналізаційних стоків
відповідної області. Технічно доступні ресурси розраховуються, виходячи
з загального обсягу очищених каналізаційних стоків лише від міських
поселень.

Економічно-доцільні обсяги використання низькопотенціальної теплової
енергії стічних вод розраховуються, виходячи з половини обсягу очищених
стоків від міських поселень відповідної області (враховуються обмеження,
пов’язані з нерівномірністю надходження стоків).

Завдяки роботі теплонасосних станцій можна зменшити споживання
високоякісного палива в комунальних системах теплопостачання міст; при
використанні теплових насосів з приводом від двигунів внутрішнього
згоряння, паро- або газотурбінних установок значно збільшуються можливі
обсяги виробництва товарної теплової енергії, а ефективність
теплонасосних станцій зростає майже у два рази.

Енергетичний потенціал низькопотенціальної теплової енергії

стічних вод в областіх України

Енергетичний потенціал теплоти грунту та ґрунтових вод в Україні

Температура грунту та гірських порід біля поверхні Землі визначається
балансом теплової енергії, що надходить від Сонця та тепловим
випромінюванням земної поверхні. Теплова енергія, що надійшла від Сонця,
акумулюється в шарі грунту осадових та гірських порід на глибинах до
ізотермічної поверхні. Шар грунту між глибиною промерзання та
ізотермічною поверхнею може розглядатися як природний сезонний
акумулятор теплової енергії, причому енергія, відведена в зимовий період
буде відновлюватись в теплий період року; це стосується і ґрунтових вод,
що насичують вищевказаний шар грунту та осадових порід.

Теплова енергія грунту та ґрунтових вод може використовуватися для
обігріву та вентилювання приміщень. Відбір теплової енергії від грунту
може здійснюватися за допомогою фунтових теплообмінників різних типів.
Температура теплоносія в ґрунтовому теплообміннику становить від мінус
5-7 до плюс 10-12°С і є придатною для виробництва теплоносія з
температурою 40-70°С за допомогою теплових насосів. Досвід провідних
країн свідчить, що енергію грунту найчастіше використовують в
теплонасосних установках потужністю до 70-100 кВт, які обслуговують
окремі невеликі будинки, головним чином садибні житлові будинки. В
умовах України це можуть бути садибні будинки міст та сіл.

В Україні експлуатується 9,3 млн. садибних будинків з загальною площею
515,8 млн. м2. Для їх теплопостачання можна влаштовувати грунтові
теплообмінники з теоретичним запасом теплової енергії 525855 тис.
МВт.год. на рік. Це і є теоретичні ресурси теплової енергії грунту та
ґрунтових вод, що значно перевищують потреби енергії для опалення
садибних житлових будинків.

В 1999 році населенню України було продано котельно-пічного палива в
обсязі, еквівалентному 26872 тис. т у. п., у вигляді природного газу,
коксу, вугілля, торфу, вугільних та торф’яних брикетів, рідкого пічного
палива, дров. Із зазначеної кількості палива близько 24185 тис. т у. п.
спожито для опалення та гарячого водопостачання, при цьому було
вироблено теплової енергії в обсязі до 157528 тис. МВт.год. Для
виробництва такої кількості теплової енергії необхідно було б
використати 112520 тис. МВт.год. низькопотенціальної теплової енергії,
що приймається за оцінку технічно доступного обсягу використання
теплової енергії грунту та ґрунтових вод для теплопостачання садибних
будинків.

Оцінки ресурсів низькопотенціальної теплової енергії грунту та ґрунтових
вод, визначені на основі статистичних даних про житловий фонд та
споживання котельно-пічного палива, можуть прийматися в якості прогнозу
на найближчі роки.

Енергетичний потенціал низькопотенціальної теплоти грунту

та грунтових вод в областях України

Р Крим 4027 2877 206

ВСЬОГО 157530 112521 10564

Похожие записи