РЕФЕРАТ

на тему:

Чорнобильська трагедія, її уроки та наслідки

Чорним молохом Україною пронеслась Чорнобильська трагедія. І хоча
збігають роки, а їх відлік уже пішов на десятиліття, все ж чорнобильські
рани не загоюються, а наслідки бездумної людської діяльності ще безліч
років спливатимуть не лише у людській пам”яті, а й позначатимуться на
генофоні нації.

Як повідомив на зустрічі з ліквідаторами чорнобильської аварії перший
заступник міського голови Святослав Кравчук, на даний час у Луцьку
проживають 15 тисяч сімей для яких Чорнобиль – особиста трагедія. Це –
переселенці, або ж волиняни із так званих забруднених зон. Люди змушені
були покинути власні домівки, могили батьків та дідів. Вони з болем у
серці розуміють, що повернутись до родинних гнізд уже не зможуть ні
вони, ні їхні діти. Ще страхітливіша інша статистика – 13 тис. дітей усе
життя відчуватимуть на собі слід “мирного атому”.

Двадцяте століття відходить в історію. Було воно грізним вінцем другого
тисячоліття. Як багатоликою була і пережита впродовж цих ста років
народна біда. Та день 26 квітня 1986 став одним з найчорніших його днів
бо зробив атомними заручниками прогресу весь світ. Сталась Чорнобильська
трагедія. Незагойна рана України. Планетарна екологічна катастрофа, яка
болем відбилась в серці кожного землянина. Її віддалені наслідки ми
гостро відчуваємо і понині.

Якщо значний спад захисних можливостей імунної системи людського
організму вже очевидний, то про наслідки «морального Чорнобиля» годі й
говорити. Їх не можливо навіть запрогнозувати.

Кардинальним розв’язанням цього «гордієвого вузла» проблем всього
людства могло стати лише закриття станції, і таке рішення Президентом
України прийнято: в нове тисячоліття світ ввійде з виведеними з
експлуатації блоками ЧАЕС і вони перестануть, нарешті, загрожувати життю
і здоров’ю людства.

Одностайно аби підтримати фінансово цю життєво важливу акцію,
забезпечення якої знекровленій Україні самій не під силу.

Митці, ініціаторали найяскравіших і найемоційніших мистецьких якцій,
благородних і благодійних. Акцій, які б в самодокорі і каятті відшукали
б оновлення світу, шляхом сповіді перед Чорнобильською мадонною, перед
чорнобильськими невинними дітьми й перед своєю совістю, а кошти отримані
від їх проведення, підтримали б закриття ЧАЕС та добудову Міжнародного
Чорнобильського Центру, який би завжди нагадував нам, над якою прірвою
пройшов світ!

Вже 18 років минуло відтоді, як у поліському містечку Чорнобилі сталася
страшна біда – аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної
електростанції. Ця катастрофа, епіцентром якої була Україна, стала
однією з найбільших трагедій в історії людства, посівши одне з місць у
списку поруч зі страхіттями Хіросіми та Нагасакі. Наслідки квітня 1986
року і нині дають про себе знати не лише на території України, Росії та
Білорусі. Вони мають планетарний характер.

Катастрофа вплинула на долі мільйонів людей. У багатьох регіонах України
виникли нові соціально-економічні умови, що спричинили кардинальні зміни
в житті людей. Країна стала зоною екологічного лиха.

Соціально-економічні, політичні, екологічні та інші проблеми значною
мірою є наслідками атомної катастрофи. Для ліквідації наслідків аварії
та створення системи надійного захисту населення від впливу
Чорнобильської катастрофи вже залучено величезні фінансові, наукові та
людські ресурси. Та цього замало. Багато питань залишаються
невирішеними.

Але після однієї з найбільших ядерних катастроф у світі життя не
зупинилося: продовжується будівництво, вирощується хліб, народжуються
діти…

На прикладі чи не найбільш постраждалого від аварії на ЧАЕС
мажоритарного виборчого округу №66 можна розглянути шляхи подолання
болючих проблем постчорнобильського сьогодення. В окрузі, всі населенні
пункти якого належать до зони радіоактивного забруднення, цей фактор
став визначальним у широкому спектрі економічних і соціальних проблем.
Основним він став і у діяльності народного обранця від 66-го округу,
Голови Партії національно-економічного розвитку України Павла Матвієнка.

Екологічний стан округу, до якого входять чотири північні райони
Житомирської області – Коростенський, Овруцький, Народицький і
Лугинський, досі загрозливий. Ситуація ускладнюється тим, що його
територія забруднена «довгоживучими» елементами: цезієм-137,
стронцієм-90, плутонієм-238 і -239. Стійке дозове навантаження на
жителів радіаційно забруднених територій спричинило збільшення
смертності населення, кількості онкологічних захворювань, хвороб системи
кровообігу та органів дихання. За результатами медичних обстежень, в
окрузі немає повністю здорових дітей. Катастрофічною можна назвати
демографічну ситуацію. Адже в більшості населених пунктів округу вже 20
років поспіль відсутній природний приріст населення.

У своїй щоденній депутатській діяльності Павло Матвієнко намагається не
на словах, а на ділі відстоювати права громадян, які довірили депутатові
захист своїх інтересів. Тому у законотворчій роботі народного депутата
особлива увага приділяється чорнобильським проблемам, в тому числі
соціальному захисту постраждалих осіб. На розгляд до Верховної Ради
України подано проекти законів «Про внесення змін та доповнень до Закону
України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи» – щодо переліку осіб, які належать
до категорії потерпілих; «Про внесення змін до статті 52 Закону України
«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи» – щодо щомісячної компенсації у разі втрати
годувальника та інші. Нещодавно народний депутат вніс на розгляд
Верховної Ради проект постанови «Про розроблення соціальної програми
забезпечення населення, яке проживає на територіях, що зазнали
радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС,
природним газом на 2005 – 2010 рр.». Цією постановою Кабінету Міністрів
України рекомендовано до 15 серпня 2004 р. розробити та затвердити
соціальну програму забезпечення постраждалого населення природним газом.
Впровадження цієї програми буде одним із основних факторів мінімізації
наслідків Чорнобильської катастрофи. Також при розгляді проекту Закону
«Про державний бюджет України на 2004 рік» Павло Матвієнко вніс кілька
істотних зауважень. Зокрема, наголосив, що вважає передчасною передачу
Міністерству соціальної політики та праці повноважень вирішувати всі
соціальні питання, які стосуються інтересів населення, постраждалого від
наслідків Чорнобильської аварії. Адже чорнобильці отримують не пенсію, а
компенсацію за заподіяну шкоду здоров’ю. Ці функції не відповідають
профілю цього міністерства. Сьогодні при Кабінеті Міністрів України вже
створена міжвідомча комісія з розгляду та вирішення питань соціального
захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Павло Матвієнко є членом цієї комісії. За дорученням прем’єр-міністра
України Віктора Януковича на черговому засіданні комісії обговорювалася
доцільність створення Державного комітету з питань подолання наслідків
Чорнобильської катастрофи. Народний депутат Павло Матвієнко висловився
за створення цього комітету.

Аналізуючи стан справ у виборчому окрузі, народний депутат добре
усвідомлює, що екологічний, медичний та соціальний захист і реабілітація
населення, яке постраждало від Чорнобильської катастрофи, є пріоритетом
радіаційної безпеки, що передбачає мінімізацію дозових навантажень та
радіаційних уражень.

X$\oeeeeeeeeTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTH

еодноразово звертався до різних інстанцій із депутатськими запитами щодо
поліпшення фінансування буріння артезіанських свердловин. Вже можна
говорити і про певні результати. Адже Кабінет Міністрів України поділяє
стурбованість якістю питної води. У 2004 році Державним комітетом
природних ресурсів за рахунок державного бюджету буде спрямовано 20 млн.
грн. на буріння артезіанських свердловин. Перевага надаватиметься
населеним пунктам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Не менш актуальною проблемою є постійне зовнішнє опромінення. Населення,
яке проживає на радіаційно забруднених територіях, для опалення осель
використовує тверде місцеве паливо (дрова). Це збільшує дозу зовнішнього
опромінення людей і категорично заборонено. Тому газифікація населених
пунктів Коростенського, Овруцького, Лугинського та Народицького районів
є одним із першочергових завдань, над якими працює Павло Матвієнко. Він
неодноразово порушував це питання на всіх рівнях, зокрема у Верховній
Раді України.

Крім того, як зазначав у своїх виступах народний депутат, невирішеними,
зокрема в його окрузі, залишаються й такі проблеми:
інвалідам-чорнобильцям не була підвищена пенсія в результаті пенсійної
реформи, оскільки в Держбюджеті-2004 відповідні кошти не передбачено;
сума компенсаційних виплат для ліквідаторів та постраждалих І та ІІ
категорій згідно з розпорядженням голів облдержадміністрацій у 2004 р.
зменшується в середньому на 20%; заборгованість по чорнобильських
виплатах.

Слід зазначити, що у своїй діяльності в окрузі Голова ПНЕРУ залучає до
цієї справи всі можливі ресурси, зокрема Партію національно-економічного
розвитку України, АКБ «Національний кредит», Промінвестбанк. До речі, в
системі Промінвестбанку – лідера серед українських банків – працює 65
чорнобильців І, ІІ та ІІІ категорій.

Правду кажуть, що хворобу краще і легше попередити, ніж лікувати. На
жаль, людство часто розуміє це тоді, коли вже запізно. Та жити ніколи не
пізно. Треба лише прагнути гідного життя у своїй країні. Це розуміють і
втілюють у життя Павло Матвієнко, Партія національно-економічного
розвитку України, всі ті, хто допомагає їм у цій нелегкій, благородній
справі. Можливо, з часом Україну знатимуть у світі не лише, як країну,
де сталася Чорнобильська катастрофа, а як заможну країну, де живуть
здорові, працьовиті і щасливі люди.

Чорнобильська катастрофа стала глобальним потрясінням і знаковою подією
в історії людства. Вона завдала величезного впливу не тільки на здоров”я
і генофонд українського народу, але й в цілому на екологічний,
економічний, соціальний стан України, сягнувши за своїми наслідками
далеко за межі нашої держави.

Послідовно дотримуючись взятих на себе зобов”язань, Україна прийняла
рішення про припинення роботи Чорнобильської АЕС. Дата 15 грудня 2000
року, коли станцію було остаточно зупинено, стала початком нового етапу
у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи.

Закриття ЧАЕС не означає одночасного зникнення пов”язаних з нею проблем.
Навпаки, воно підкреслює нагальність та необхідність вирішення всього
комплексу питань, пов”язаних з безпечним виведенням станції з
експлуатації, спорудженням об”єкту “Укриття” над зруйнованим реактором
та забезпеченням соціального захисту персоналу ЧАЕС. Ці проблеми можуть
бути вирішені лише шляхом спільних зусиль України та світового
співтовариства, кінцевою метою яких є перетворення ЧАЕС на екологічно
безпечну систему.

Унікальний досвід проведення робіт з мінімізації та ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи є надбанням всього людства. Відтак, Уряд
України усвідомлює свою відповідальність за створення умов для якомога
повнішого його використання і вбачає свій обов”язок у тому, щоб
максимально сприяти світовій спільноті в його вивченні, узагальненні та
застосуванні.

З цією метою п”ять років тому з ініціативи Уряду України було засновано
Міжнародний Чорнобильський центр з проблем ядерної безпеки,
радіоактивних відходів і радіоекології (МЧЦ), в рамках якого на основі
відповідних міжнародних домовленостей з Україною співпрацюють Сполучені
Штати Америки, Великобританія, Японія, Франція та Німеччина. Координацію
його діяльності здійснює Рада учасників МЧЦ, до складу якої входять
повноважні представники урядів країн – учасниць. Зараз створюється також
міжнародна науково-консультативна рада Центру.

Серед постійних партнерів МЧЦ – провідні наукові центри та лабораторії з
країн “Великої Сімки”, Російської Федерації та Білорусі.

В рамках діяльності Центру відпрацьовано форми ефективної міжнародної
взаємодії у вивченні і розв”язанні чорнобильських проблем, задіяно
прозорий та ефективний механізм використання коштів. Уряд України буде і
надалі сприяти створенню оптимальних умов діяльності Центру, в тому
числі сприятливого режиму оподаткування.

Для ефективної роботи Центру створено сучасну науково-лабораторну базу,
яку оснащено науковою апаратурою, обчислювальною технікою,
телекомунікаційними засобами для забезпечення імплементації міжнародних
програм у всіх сферах діяльності МЧЦ. У складі МЧЦ працюють:

Лабораторія інженерних розробок та технологій (зняття з експлуатації
енергоблоків ЧАЕС і підвищення безпеки об”єкту “Укриття”);

Лабораторія аналізу безпеки ядерних установок (науково-технічна
підтримка діючих АЕС України);

Міжнародна радіоекологічна лабораторія (дослідження в зоні відчуження);

Центр моніторингу проектів в галузі ядерної безпеки, радіоактивних
відходів та радіоекології (інформативні банки даних);

За п”ять років в рамках Центру реалізовано понад тридцять
великомасштабних міжнародних проектів з ядерної та радіаційної безпеки,
інформаційних технологій, підготовки персоналу, створення баз даних, які
відкриті для всіх учасників і партнерів Центру.

Для реалізації подальших міжнародних проектів і вирішення проблем
подолання медико-біологічних і соціально-економічних наслідків
Чорнобильської аварії, МЧЦ розбудовується у напрямку створення нових
підрозділів з радіаційної медицини, попередження техногенних аварій,
моніторингу впливу наслідків Чорнобильської катастрофи на глобальні
процеси розвитку людства, а також соціально-економічних досліджень і
диверсифікації економіки міста Славутич.

МЧЦ відіграє суттєву роль у науково-технічній підтримці робіт із зняття
з експлуатації блоків ЧАЕС. Центр є найбільш потужною дослідницькою
установою у місті Славутич, що створює нові робочі місця для інженерів
ЧАЕС, які втрачають роботу. Благородна місія МЧЦ забезпечує вирішення
інженерно-технологічних проблем ЧАЕС силами фахівців, які добре знають
станцію та її обладнання. Це є найкращою гарантією безпеки відповідних
робіт. Іноземні компанії, установи й організації в особі МЧЦ мають
надійного і компетентного партнера з усіх питань чорнобильської
тематики, співпраця з яким є також одним із шляхів досягнення
соціально-економічної стабільності Славутича.

Уряд України вдячний всім урядам країн світу і партнерам МЧЦ, які
доклали зусиль до створення Центру, беруть участь у його діяльності й
підтримують подальший розвиток. Проте, успішне та повномасштабне
розв”язання всього комплексу проблем Чорнобиля, потребує дедалі більшої
уваги міжнародної спільноти, зміцнення міжнародного співробітництва в
усіх напрямках.

Уряд України звертається до урядів країн світу, міжнародних організацій
та фінансових інституцій, керівників дослідних установ та усіх громадян,
які небайдужі до глобальної проблеми подолання наслідків найбільшої у
світі техногенної катастрофи, з проханням про підтримку діяльності
Міжнародного Чорнобильського центру з метою забезпечення виконання ним
важливої місії на благо всього світового співтовариства.

PAGE

PAGE 8

Похожие записи