РЕФЕРАТ

на тему:

“ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ”

ПЛАН

1. Поняття та етапи формування Червоної книги України

2. Структура Червоної книги України

3. Особливості ведення Червоної Книги України

Література

1. Поняття та етапи формування Червоної книги України

Тваринний світ України відрізняється розмаїтим видовим складом і включає
за приблизними підрахунками 44 800 видів тварин. На території України —
багато унікальних природних місцевостей, де водяться рідкісні реліктові
або ендемічні тварини. У зв’язку з інтенсифікацією господарської
діяльності, що проникає у найвіддаленіші куточки, і посиленням
негативного впливу антропогенних факторів на природне середовище,
збереження тваринного і рослинного світу стало одним з найактуальніших
завдань держави.

Серед численних проблем охорони природи особливе місце належить
збереженню та раціональному використанню диких тварин, найменш захищених
від людської діяльності. Необхідність охорони тварин і рослин поряд з
охороною атмосфери, земель, надр і вод відображена у багатьох документах
міжнародного співробітництва: Конвенції про міжнародну торгівлю видами
дикої фауни та флори, які перебувають під загрозою зникнення (1973),
Всесвітній стратегії охорони природи (1978), Червоній книзі Міжнародного
Союзу охорони природи та природних ресурсів (МСОП), Європейському
Червоному списку тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у
світовому масштабі (1991), у Червоних книгах окремих країн.

Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 р. затверджено
Положення про Червону книгу України, яка є основним державним документом
з питань охорони тваринного і рослинного світу. Вона містить узагальнені
відомості про сучасний стан видів тварин і рослин України, які
перебувають під загрозою зникнення, і заходи щодо їх збереження та
науково обгрунтованого відтворення. До Червоної книги України заносяться
види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи
зростають у природних умовах на території України, в межах її
територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської)
економічної зони, і знаходяться під загрозою зникнення.

Перелік видів рослин та тварин, що потребують охорони, наводять в так
званих Червоних книгах. Перша Червона книга була видана у 1966 році за
ініціативою Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів
(МСОП). Крім того, наукове узагальнення інформації в галузі охорони
окремих видів рослин, грибів, тварин, відображено в Європейському
Червоному списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення
у світовому масштабі (1991), Червоних книгах окремих країн.

Червона книга України — основний державний документ, в якому узагальнено
матеріали про сучасний стан рідкісних рослин і тварин у країні, на
підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на
їх охорону, відтворення і раціональне використання.

Мета заснування Червоної книги — поліпшення охорони рідкісних та таких,
що знаходяться під загрозою зникнення видів рослинного і тваринного
світу; є основою для розробки подальших дій, спрямованих на охорону
занесених до неї видів тварин і рослин. 

Перший том — «Червона книга України. Тваринний світ» — складається з 11
розділів, що включають статті про 382 види тварин.

Другий том Червоної книги України — «Рослинний світ» вийшов з друку у
1996 році. Він складається з 5 розділів, що включають статті про 541 вид
(підвид, різновидність, форма) рослин і грибів.

2. Структура Червоної книги України

Перше видання Червоної книги України (1980 р.) містило опис 85 видів
(підвидів) тварин: 29 — ссавців, 28 — птахів, 6 — плазунів, 4 —
земноводних, 18 — комах і 151 вид вищих рослин. За час, що минув після
1980 року, наукові знання про тваринний світ значно поповнились; декотрі
тварини, які ще недавно були звичайними, сьогодні стали рідкісними або
зникли. Вчені критично переглянули список видів (підвидів) фауни
України, визначили рідкісні, зникаючі та ін. категорії, занесли їх до
Червоної книги незалежно від місця виду у природі та його господарського
значення, керуючись основним принципом — збереження видової
різноманітності диких тварин у природі та цілісності біоценозів, у
сукупності яких вони існують.

Друге, нинішнє, видання Червоної книги підготовлено у двох томах:
“Тваринний світ” і “Рослинний світ”.

“Червона книга України. Тваринний світ” — складається з 11 розділів, що
включають статті про 382 види тварин: гідроїдні поліпи (2 види), черви
круглі (2) та черви кільчасті (7), ракоподібні (26), павукоподібні (2)
та багатоніжки (3), комахи (173), молюски (12), круглороті (2) та риби
(32), земноводні (5), плазуни (8), птахи (67), ссавці (41). Матеріал про
кожний вид (підвид) тварин, розміщено у систематичному порядку за
загальноприйнятою класифікацією і викладено за такою схемою: назва
тварини (українська з найвідомішими синонімами та латинська), ряд,
родина, таксономічна характеристика (унікальність таксону, близькі види,
підвиди), статус, прийнятий з урахуванням категорій Червоної книги МСОП
і Європейського Червоного списку, поширення (враховано відомі знахідки
та спеціальні спостереження) в Україні та за її межами (ареал), місця
перебування, чисельність у природі (на основі цього вирішується питання
про категорійність виду), її зміни, особливості біології, відомості про
розмноження або розведення у неволі, заходи охорони (здійснені,
рекомендовані, необхідні для врятування виду), джерела інформації.

В залежності від стану та ступеня загрози для популяції видів тварин,
рослин та грибів, занесених до Червоної книги України, вони поділяються
на такі категорії:

—     зниклі (0) — види, про які після неодноразовий пошуків, проведених
у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення,
відсутня будь-яка інформація про їх перебування в дикій природі;

—     зникаючі (І) — види, що знаходяться під загрозою зникнення,
збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів,
що впливають на їх стан.

—     вразливі (ІІ) — види, які у найближчому майбутньому можуть бути
віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що
виливають на

 їх стан.

—     рідкісні (III) — види, популяції яких невеликі, які у даний час не
відносяться

 до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека.

—     невизначені (IV) — види, про які відомо, що вони відносяться до
категорії «зникаючих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б
дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться, —
відсутня.

—     недостатньо відомі (V) — види, які можна було віднести до однієї з
вище перерахованих категорій, однак у зв’язку з відсугністю повної
достовірної інформації питання залишається невизначеним.

—     відновлені (VI) — види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо
їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню
і вимагають постійного контролю.

Стаття 10 законопроекту містить перелік заходів з охорони та
відтворення тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги
України.

Червона книга України про кожний із видів тварин і рослин містить такі
відомості:

категорія;

поширення;

основні місця знаходження;

чисельність у природі;

відомості про розмноження або розведення в штучних умовах;

заходи, що вжиті та які необхідно здійснити для їх охорони;

джерела інформації;

картосхеми поширення на території України;

фотографії (малюнки);

Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин поділяються на
такі категорії:

зниклі;

зникаючі;

вразливі;

рідкісні;

невизначені;

недостатньо відомі;

відновлені.

3. Особливості ведення Червоної Книги України

Ведення Червоної книги України покладається на спеціально уповноважений
центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних
ресурсів.

Ведення Червоної книги України фінансується за рахунок Державного
бюджету України.

Розділ VI законопроекту встановлює відповідальність за порушення
законодавства у сфері охорони, використання та відтворення тварин і
рослин, види яких занесені до Червоної книги України.

Охорона та відтворення об’єктів Червоної книги України
забезпечуються органами державної влади, органами місцевого
самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, які є
суб’єктами використання тваринного і рослинного світу, та
громадянами відповідно до закону.

Охорона об’єктів Червоної книги України забезпечується шляхом:
установлення особливого правового статусу рідкісних і таких, що
перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і
рослинного світу, заборони або обмеження їх використання;
урахування вимог щодо їх охорони під час розроблення
нормативно-правових актів; систематичної роботи з виявлення
місць їх перебування (зростання), проведення постійного
спостереження (моніторингу) за станом їх популяцій; пріоритетного
створення заповідників, інших територій та об’єктів
природно-заповідного фонду, а також екологічної мережі на територіях,
де перебувають (зростають) об’єкти Червоної книги України, та на
шляхах міграції рідкісних і таких, що перебувають під загрозою
зникнення, видів тваринного світу; створення центрів та «банків» для
збереження генофонду зазначених об’єктів; розведення їх у
спеціально створених умовах (зоологічних парках, розплідниках,
ботанічних садах, дендрологічних парках тощо); урахування спеціальних
вимог щодо охорони об’єктів Червоної книги України під час
розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних
ділянок, розроблення проектної та проектно-планувальної
документації, проведення екологічної експертизи.

Відтворення об’єктів Червоної книги України забезпечується шляхом:
сприяння природному відновленню популяцій рідкісних і таких, що
перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного
світу, інтродукції та реінтродукції таких видів у природні умови,
де вони перебували (зростали); утримання і розведення у штучно
створених умовах.

Охорона та відтворення об’єктів Червоної книги України
забезпечуються також шляхом: здійснення необхідних наукових
досліджень з метою розроблення наукових засад їх охорони та відтворення;
установлення підвищеної адміністративної, цивільної та
кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження об’єктів
Червоної книги України, заподіяння шкоди середовищу їх перебування
(зростання); проведення освітньої та виховної роботи серед
населення; здійснення інших заходів відповідно до законодавства.

Перебування (зростання) на певній території рідкісних і таких,
що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного
світу, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення
її об’єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного
значення. Для забезпечення вирішення транскордонних та інших
проблем охорони і відтворення об’єктів Червоної книги України
здійснюється міжнародне співробітництво в цій сфері шляхом
укладання і виконання відповідних двосторонніх та багатосторонніх
міжнародних договорів, організації біосферних заповідників,
створення на територіях, суміжних з іншими державами,
міждержавних заповідників, національних парків, заказників та інших
територій і об’єктів природно-заповідного фонду, проведення спільних
наукових досліджень, обміну їх результатами.

Види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоного списку
Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів і Європейського
Червоного списку, які перебувають (зростають) у природних умовах
у межах території України, її континентального шельфу та виключної
(морської) економічної зони, можуть заноситися до Червоної книги
України або їм може надаватися інший особливий статус відповідно до
законодавства.

Отже, Червона книга України – це основний державний документ, який
узагальнює відомості про сучасний стан видів тварин і рослин України, що
перебувають під загрозою зникнення та заходи щодо їх збереження і
відтворення на науково обґрунтованих засадах. Об’єктами Червоної книги
України є тварини і рослини на всіх стадіях розвитку, які постійно або
тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах у межах території
України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної
зони, види яких є рідкісними і перебувають під загрозою зникнення, а
також гнізда, частини та інші продукти цих тварин і рослин.

Література:

Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. – 249.

Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, — К.: МАУП, 2000. – 238 с.

Кучерявий В.П. Екологія, — Львів: Світ, — 500 с.

Закон України “Про Червону книгу України” // Відомості Верховної Ради
(ВВР), 2002, N 30, ст.201.

PAGE

PAGE 10

Похожие записи