Бережи свою планету (урок)

Мета: Дати уявлення про роль Землі в житті організмів, про необхідність
охорони Землі, розвивати пізнавальний інтерес. Поглибити знання дітей
про росини і тварини. Виховувати любов до природи і бережливе ставлення
до неї.

Хід заняття

І. Організація учнів до уроку.

— Добрий день діти!

— Добрим людям, добрий день.

Повен сонця і пісень,

Повен пахощів для друзів,

Набраних в квітучім лузі.

Діти, в нас незвичайний урок.

До нас завітала красуня одна,

Я знаю, що люба всім дітям вона.

А що за красуня, вам треба вгадати.

Для цього потрібно старання додати.

Ну що ж, починаємо?

Ой що це? (на столі скринька)

Ця скринька, мабуть, не проста.

Напевно, скринька чарівна.

Скринька пропонує нам загадку-казку Відгадавши її ви впізнаєте нашу
гостю.

За глибокими синіми морями, за високими кам’яними горами, у густому лісі
стоїть хатинка.

А цей ліс незвичайний. У ньому і птахи, і звірі, і навіть дерева
розмовляють.

В цій хатинці, живе старий, але дуже мудрий дідусь. Є в нього чарівна
палиця. Стукне він нею об землю і дива творяться: то сніг іде, то квіти
розпускаються, то яблуні достигають.

— Чи не здогадались ви, діти, як звати цього дідуся? (Рік)

— Але хто, все ж таки, наша гостя?

Ви дізнаєтесь про неї послухавши віршик який також є у нашій чарівній
скриньці.

Повітря, земля і вода – це Природа.

Природа – це я. І ти – це Природа.

В цілому світі під сонцем одним

Повинні ми жити у згоді.

— Думаємо, усі ви тепер здогадались, хто наша гостя? (Розповідь учнів).

Правильно – це природа, а Рік – це її дідусь, можливо, батько, а може і
господар.

-А тепер, спробуємо намалювати сонечко. Ось дивіться, у цьому сонячному
кружечку живе слово. Це слово – «Природа». А хто знає, які слова живуть
на його промінчиках? Бо яке ж сонечко, без промінчиків. Давайте їх
намалюємо. (Складання логічної павутинки).

— Ось бачите, яке гарне у нас вийшло сонечко, і яка гарна природа. А чи
зможете ви відгадати про рослини і тварин, які поряд з нами?

— Моя затишна хатинка –

Непомітна павутинка.

Бачиш, скільки ниточок!

Знаєш, хто я? (Павучок)

Я свій дім ношу з собою

І улітку, і зимою,

Навесні, та восени –

Завжди нерозлучні ми.

Я не пташка, не букашка,

А маленька… (черепашка)

— Відгадайте, діти, хто

Має носи-долото?

Ним комах з кори виймає,

Про здоров’я лісу дбає. (дятел)

— Дивний ключ у небі лине,

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в весінній млі

Прилітають… (журавлі)

— Літом одягається, на зиму – одежі цурається (Дерево)

— Біла кора, тоненькі віти, що це? Відгадайте, діти (Береза)

— Маю жовтий вусок, золотий колосок, буде з мене мука й паляниця, а
звуться мене… (пшениця)

— У зеленому лісочку, під мережаним листочком червоніє невеличка, спіла
ягода… (суничка).

— Молодці! Ви усі були дуже активними розгадуючи загадки. А чи любите ви
гратися?

Зіграти хочеться мені

Із вами, діти, в «Так чи ні»

Я вам питання задаю –

Готуйте відповідь свою.

Відповідай, коли мастак,

Єдиним словом «Ні» чи «Так».

Якщо кмітливі, друзі, ви,

То може й рима помогти,

Але вона хитрюща в нас,

Аби не збила з толку вас!

— Сподіваємось, ви зрозуміли завдання. Тож починаємо!

Скажи, співає сам пісні?

Не гайтесь з відповіддю ви. (Ні)

Чи вміє плавати Гуса?

Ну що на це та скажеш? (Так)

Чи може стати у вогні

Вода холодним льодом? (ні)

Скажи мені, червоний мак

В січневу пору квітне? (Ні)

А крокодили на сосні

Свої будуть гнізда? (Ні)

Чи може вище гір літак

У вишину злетіти? (Так)

Узори пишні на вікні

Мороз малюк взимку? (Так)

Чи правда, друже мій, що рак,

Коли повзе, то загадки? (Так)

Якщо не їстиме 3 дні,

Верблюд ходити зможе? (Так)

Чи достигають навесні

L

?

Ae

N – 3/4 u :

p

ooooooccoccccccUe?????UeUe?

&

p

ooeeeeeoUeUeUeUeeeeeeeeoUeUeUeUeUe

&

6 x oooooooooocccccccccccccccc

/8/h/?/V0u3oooooooooooooooooooooooooooo

? (Ні)

Коли розсердиться їжак,

Слона він може вбити? (Ні)

Ріка біжить удалині –

Чи є у неї ноги? (Ні)

Чи правда це, що вовк усмак

Наївся груш і яблук? (Ні)

А під кінець каже мені,

Цікава гра «Так» чи «Ні»? (Так)

— Молодці, діти! Ви сьогодні дуже активні, але зараз сядьте рівненько і
будьте уважні.

Усі ми живемо на землі і бачимо цей дивовижний і чарівний світ. Ми
беремо від природи усе: повітря для того. щоб дихати, воду – пити, а
рослини – їсти. Ми живемо у гарних будинках в яких ми захищені від
холоду, вітру, дощу. Нас оточують розумні машини, їх так багато – це
радіо, телефон, телевізор, комп’ютер, пральна машинка, мікрохвильова
піч, та хіба все перелічиш! І все це – наше навколишнє середовище, бо ми
серед усього цього живем. Це тепер – наше довжіння.

— А тепер подумаймо, чи можемо ми обійтись без усього цього чарівного
довкілля?

Спочатку проведемо такий дослід: вдихнемо повітря багато – багато, а
тоді закриємо руками ротик і носик, подивимось: на скільки ж нам його
вистачить? Ну, довго ви протримались? Ні, треба швидше вдихнути. Отже
довкілля – це, в першу чергу, повітря» Вся наша земна куля вкрита
повітрям. Ми його, зазвичай, не помічаємо, але коли б воно раптом
зникло, то ми не змогли б прожити і кількох секунд. Та коли ми рухаємось
швидко, відчуваємо його. Повітря необхідне людині, тваринам, рослинам,
щоб дихати, а значить – жити!

— Ми не можемо уявити довкілля і без води. Вода – це життя. вона є в
усьому живому. Люди і більшість тварин на дві треті частинки складаються
з води. Вода займає дві третини земної поверхні. Кількість її не
змінюється, а от води придатної для живих організмів, стає все менше і
менше, бо людина забруднює воду продуктами промислової діяльності. Тому
запам’ятайте, воду треба дуже берегти, очищати ріки. Розчищати джерельця
і струмки, не забруднювати береги.

-А яке було б сумне довкілля без рослин! Голе каміння. Розпечений пісок
і клуби пилу… Це зовсім неприваблива картина. Інша справа – поля
квітучі, ліси співучі, степи, гаї, діброви!

Рослини н тільки приваблюють зір, вони ще й очищують повітря й воду. А
разом з тваринним світом рослини годують людину. Тому, людина повинна
розумно використовувати природні багатства, тобто, давати природі
можливість відновлювати і повертати, взяте людиною.

Усі ми повинні пам’ятати і виконувати такі правила:

— Не можна спалювати опале листя, воно забруднює повітря, яким ми
дихаємо.

— Не можна мити машини біля водойму, криниць, колонок, бо це забруднює
воду, яку ми п’ємо.

— Не можна кидати папірці, пластикові пакети, пляшки, бляшанки, баночки
та інші відходи де заманеться, бо це засмічує землю, на якій ми живемо.

— А тепер подумайте, чому весь час треба провітрювати кімнату, а якій
спиш; клас, де цілий день навчається з друзями; спортивний зал, де ви
бігаєте і стрибаєте? (Відповіді учнів).

— А зараз гра «Мікрофон»

«Що буває на весні?»

«Як треба одягатись для прогулянки лісом»

«Що буд з ґрунтом, якщо не буде дощу?»

«Чому сніг тане?»

«Про кого можна сказати «живі». Чому?

«Що буде, коли мурашки виростуть великими?»

«За що ми любимо весну?»

Завершення

— Рятуємо землю,

А потім рятуємо небо

Адже небо без птахів не небо!

А землі без звірів – не земля!

Рятуємо мрії. Рятуємо ніжність.

Від кого рятуємо? Від себе!

Поки ще не пізно і можна хоч щось

Все на землі потрібно берегти

І птаха, й звіра, і оту травинку

Не чванься тим, що цар природи ти,

Бо врешті ти – лише її частинка.

Похожие записи