Реферат на тему:

Вимоги до інформаційно-лінгвістичного та програмного забезпечення
автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем (АБІС)

Система електронних інформаційних комунікацій кардинально змінює
ситуацію в сфері збору, зберігання та обробки інформації.

Автоматизація бібліотечно-інформаційних процесів з умовлена перш за все
збільшенням обсягу інформації у всіх сферах людської діяльності та
відповідними потребами користувачів оперативно, повно і якісно
отримувати інформацію, документні та електронні першоджерела.

Використання комп’ютерів в бібліотечно-інформаційній діяльності не
тільки суттєво прискорює та підвищує якісний рівень обслуговування
користувачів, але й перетворює увесь комплекс існуючих технологій.
Автоматизація надає цілий спектр нових, раніш е недоступних бібліотекарю
або інформаційному працівни ку можливостей, при з водить до кардинальних
змін в інформаційно-бібліографічному обслуговуванні.

Сучасні автоматизовані технології відкривають нові можливості великих
масивів інформації, що надається провідним бібліографічним,
реферативним, повнотекстовим базам даних (БД), шляхом створення нових
спеціалізованих інформаційних продуктів.

Інформаційне обслуговування користувачів на базі впровадження АБІС
швидко удосконалюється. Кожна бібліотека прагне автоматизувати власні
технології, створювати свої інформаційні продукти.

Щоб здіснити інформаційно-бібліографічне обслуговування користувачів на
сучасному рівні, співробітники бібліотек повинні володіти методами
автоматизованої обробки інформації, використовувати
інформаційно-пошукові мови (класифікаційні, дескрипторні), технічні
можливості автоматиз о ваних систем, спеціальні команди для отримання
релевантної інформації відповідно до інформаційни х запит ів ,
створювати електронні каталоги, проектувати документальні, фактографічні
бази даних, здійснювати пошук в електронних каталогах та БД з логічними
операторами кон’юнкції та диз’юнкції. Робота сучасного
бібліотекаря-бібліографа вимагає вміння визначити стратегію пошуку,
слушно використовувати класифікаційні схеми, спеціальні рубрики,
тезауруси тощо.

Тому вивчення автоматизації біблотечних технологій на основі
впровадження АБІС має велике значення в вузівській підготовці фахівців
зі спеціалізації “Бібліотекознавство та бібліографія”. Для
функціонування АБІС обов”язковою умовою є технічне програмне і
інформаційно-лінгвістичне забезпечення. Основні положення, принципи
розробки АБІС, її технічне забезпечення є темою окремого дослідження. Ми
зупинимось лише на вимогах до інформаційно-лінгвістичного та програмного
забезпечення, що є об”єктами вивчення автоматизації
бібліотечно-бібліографічних процесів при підготовці фахівців у вузі.
Елементами інформаційного забезпечення є: інформаційна база, внутрішній
і вихідний потоки інформації; форматна база. Лінгвістичне забезпечення
включає : мову опису даних, мову маніпулювання даними; мову запитів,
засоби і методи індексування, словники [5].

Інформаційне та лінгвістичне забезпечення АБІС в першу чергу визначає:

внутрішньосистемні та комунікативні формати представлення і зберігання
біліографічної інформації;

системи класифікації та індексування, що використовуються для
автоматизованої обробки документних потоків;

комплекс словниково-тезаурусної підтримки і лінгвістичних процесів [8].

Перш ніж перей ти до форматного забезпечення АБІС, коротко зупинимось на
питаннях стандартизації. На світовому рівні розрізняють міжнародні і
національні стандарти.

В галузі автоматизованих систем провідними є ISO (Міжнародна організація
зі стандартизації). Більшість стандартів, запропонованих ISO належать до
інформаційного забезпечення систем.

Це стандарти з систем кодування інформації, довідники, тезауруси,
стандарти на формат у обміну бібліографічними даними, стандарти формата
передачі даних. Дані нормативні документи поліпшують якість
прийому-передачі даних, підвищують технологічні характеристики системи,
визначають вимоги до програмного забезпечення.

Формати є внутрішньосистемні та обмінні (комунікативні).

Внутр шньосистемний формат — це формат, що здійснює операції обробки
даних й інформаційне обслуговування в межах однієї автоматизованої
системи. Він уніфікує записи всіх БД, прискорює процедури пошуку,
приводить всі документи до єдиної форми, а слова до однієї довжини.
Вибір кількості полів даного формат у визначається вимогами
технологічності.

Обмінний формат призначений для прийому та передачі масивів інформації
БД між системою та користувачем.

Існують вимоги до форматів: узгодження структур форматів різних рівнів;
єдина структура запису для всіх видів документів; забезпечення
можливостей пошуку за елементами запису, машинний контроль та ін. [3]

При надходженні інформації з різних БД, обмін у між ними, виникає
проблема конвертування (перетворення даних з одного формата в інший
формат). Метою даного конвертування є не уніфікація полів, а уніфікація
їх змісту. Національні правила каталогізації в Росії, Україні,
англо-американські правила каталогізації (ААСR-2) мають загальну основу
— міжнародні рекомендації ІФЛА, в першу чергу ISBD (“Міжнародний
стандартний бібліографічний опис”) і співпадають з основним переліком
біліографічних елементів, маючи відмінн і сть в структурі, формі
викладання і специфіці практичної каталогізації в різних країнах. Тому ,
на нашу думку , немає сенсу створювати для впровадження АБІС свої
формати внутрішнього представлення бібліографічної інформації.

В світовому бібліотечно-інформаційному суспільстві фактично виконують
роль міжнародних стандартів формати, як USMARC (MARC 21) та UNIMARC, на
основі формату UNIMARC розроблено національний — RUSMARC (Росія) і
проводяться розробки в Україні — UКRMARC. Тому розробникам АБІС
рекомендується, вибрав ши необхідний набір обов”язкових елементів з
точки зору ДОСТ із вказаних міжнародних форматів , набувати для своєї
АБІС внутрі шньо системний формат, орієнтований на комунікативність і
відповідність міжнародним правилам і рекомендаціям. Такий підхід означає
шлях до національного формату каталогізації і був впроваджений
Російською національною бібліотекою [7] .

Існує і ряд програмних конверторів, що надаються разом з програмними
засобами (VTLS) або вбудовані в технології прийому/передачі інформації в
к о рпоративних АБІС (OCLC). Необхідний розвиток підходу створення
окремого універсального конвертора UNIMARC-USMARC-UNIMARC з урахуванням
особливостей національних правил каталогізації, вбудованого в АБІС, що
розробл я ються. Така розробка в же існує в межах комплексу робіт
програмно-апаратного забезпечення АБІС ДПНТБ Росії [1] .

Засоби лінгвістичного забезпечення АБІС передбачають інформаційний пошук
та інформаційний обмін.

Для лінгвістичного забезпечення АБІС необхідне використання декількох
класифікаційних систем, наприклад, БДК та системи Д”юі, що надасть
можливість підвищити ефективність інформаційного обміну і релевантності
пошуку для користувачів. Сучасний рівень розробки АБІС вимагає включення
в систему словникових (класифікаційних і тезаурних) БД, авторитетних
файлів, а також засобів їх автолматизованого ведення та інтерактивного
використання при пошуку. Можливе використання і локальних предметних
рубрикаторів при наявності систем трасляції пошукових образів документів
(ПОД) на інші мови індексування, що забезпечені відповідною
лінгвістичною підтримкою. Для систем, що приймають участь у міжнародному
інформаційному обміні, рекомендується використовувати оригінальні
рубрики LCSH (предметний рубрикатор Бібліотеки Конгресу США) [8] та ін.

Програмне забезпечення має також велике значення для функціонування
АБІС. В даний час система ІРБІС (Інтегрована розвиваюча
бібліотечно-інформаційна система) є сучасним програмним засобом
автоматизації бібліотечно-інформаційних систем.

Перша версія системи була розроблена в ДПНТБ Росії у 1995 р. В системі
реалізовані всі типові бібліотечні технології на основі функціонування
п”яти типів АРМ (автоматизованих робочих місць): “Комплектатор”,
“Каталогізатор”, “Читач”, “Книговидача”, “Адміністратор”.

Програмне забезпечення для автоматизації внутрішньої бібліотечної
технології доцільно розробити спільними зусиллями українських
книгозбірень з можливим залученням зацікавлених організацій. Таке
рішення випливає з аналізу ходу робіт з автоматизації
бібліотечно-бібліографічних процесів в Україні й СНД [6]. Бібліотеки, що
випробували західні програмні системи LIBER (Франція), Tinlib
(Великобританія), VTLS (США), Allegro, MARC та ін. через якийсь час
відмовилися від них через недостатнє врахування особливостей вітчизняної
бібліотечної технології і перейшли на розробки російських фахівців
(“ИРБИС” або “Библиотека”). До цього слід додати, що не можна вважати
успішним і впровадження Aleph (Ізраїль), оскільки з цієї системи
здебільшого використовуються тільки пошуковий модуль ОРАС, автоматизація
ж процесів комплектування та каталогізації забезпечується іншими
пакетами прикладних програм, зокрема поширеною в СНД системою CDS/ISIS
(UNESCO). Шляхом розробки “власного” програмного забезпечення йдуть
сьогодні російські бібліотеки. Вони спрямували основні зусилля на
розвиток пакетів прикладних програм CDS/ISIS, ІРБІС і MARС, які мають
функціонувати під управлінням операційних систем з графічним інтерфейсом
і бути сумісними на рівні мережевих технологій.

Таким чином , для впровадження й ефективного функціонування АБІС
обв”язковою умовою є розробка програмного, інформаційного і
лінгвістичного забезпечення. Разом з тим, з урахуванням існуючих
соціальних комунікацій, що інтенсивно розвиваються, АБІС і її місце в
системі науки, культури , освіти потребує наукового обгрунтован ого
підхід у до вирішення проблеми автоматизації, що реалізується шляхом
розробки основних принципів і рекомендацій.

Література

1. Библиотека как объект автоматизации: схема формального описания,
структуризация и моделирование на этапе предпроектного
исследования.-Препр.-М.: ГПНТБ России,1998; 2. Жулід Т. Використання
існуючих інформаційних ресурсів для створення проблемного-орієнтованих
біблографічних баз даних//Вісник Кн . палати. — 1999. — № 2. — С .
26-27; 3. Титова Л.І. Проблеми впровадження формату UNIMARC в
інформаційно-бібліографічні системи//Бібліотечна планета.-2000. — № 3. —
С.15-18; 4. Степанов В.К. Библиотеки реальные и виртуальные в эру
цифровых коммуникаций//Науч. и техн.б-ки.-2001.-№ 1. — С . 71-73; 5.
Филиппова Л.Я. Автоматизированные библиографические базы данных:
пользовательский подход: книга для работников электронных библиотек и
информационных служб, имеющих гуманитарное образование.-К.:ЧП “Интеграл
КИН”, 1998. — С. 99 — 122; 6. Чекмарьов А.О., Костенко Л.Й., Павлуша
Т.П. Національна система електронних бібліотек / НАН України, Нац. б-ка
України ім. В. І. Вернадського. — К., 1998. — 50 с.; 7 . Шрайберг Я.Л.,
Воройский Ф.С. Автоматизированные библиотечно-информационные системы
России.-Мю:Либерия, 1996. — 271 с. ; 8 . Шрайберг Я.Л Основные положения
и принципы разработки АБИС и сетей. — М. : ГПНТБ , 2000. — 130 с. ; 9.
Шрайберг Я.Л . Роль библиотек в преобразовании гражданского общества в
информационное // Науч. и тех. б-ки. — 2000. — № 4. — С . 83-92.

Похожие записи