.

Система інформаційної підтримки бібліотекарів в електронному середовищі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
350 2364
Скачать документ

Реферат на тему:

Система інформаційної підтримки бібліотекарів в електронному середовищі

Постала гостра необхідність об’єднання існуючих форм професійної
підготовки і підвищення кваліфікації бібліотечних працівників в єдину
систему безперервної освіти. Безперервне навчання бібліотекарів можливе
лише за умов ефективної сучасної системи інформаційного забезпечення, що
поєднає традиційні та електронні форми надання професійно необхідної
інформації.

Основними завданнями системи інформаційного забезпечення бібліотечних
фахівців є інформаційна підтримка практичної бібліотечної діяльності,
створення інформаційної бази для наукових досліджень в галузі і
бібліотекознавства; підвищення професійного рівня бібліотечних
працівників.

У відповідності з цими завданнями необхідно надати бібліотечним
практикам та науковцям широкий спектр інформаційних продуктів та послуг,
що реалізуються на основі сучасних інформаційних та телекомунікаційних
технологій. Застосування технологій мережевої взаємодії бібліотек
дозволить здійснити інтеграцію розрізнених інформаційних ресурсів та
забезпечити швидкий доступ до них, заповнити лакуни, скоротити витрати з
багаточисельного дублювання локальних баз даних, в тому числі баз даних
з бібліотечної справи.

На сьогодні в Україні кожна велика бібліотека самотужки створює
бібліографічну базу даних бібліотекознавчої літератури на базі власного
бібліотечного фонду. Прикладами можуть слугувати БД з бібліотечної
справи Національної парламентської бібліотеки України та Національної
бібліотекою України ім. В.І.Вернадського. В Ресурсному центрі для
бібліотекарів НПБ України ведеться електронний каталог нових надходжень;
у відділі організації НДР створюються дві бази даних: одна присвячена
історії бібліотечної справи в Україні, друга – науково-дослідній роботі
з бібліотечної діяльності. Відділом наукової бібліографії НПБ України
видається поточний бібліографічний покажчик “Бібліотекознавство та
бібліографія України”. В читальному залі бібліотекознавчої літератури
НБУВ, крім електронного каталогу нових надходжень, ведуться бази даних:
“Персоналії” (інформація про відомих бібліотекознавців, бібліографів,
книгознавців); “Автореферати докторських та кандидатських дисертацій з
питань бібліотечної справи, бібліографії, книгознавства” та інші.

Давно уже назріла необхідність об’єднання зусиль для створення єдиної
бібліографічної бази даних бібліотекознавчої проблематики.
Бібліографічні відомості майбутнього зведеного каталогу мають стати
основою для створення вичерпної галузевої бази даних. Бази даних великих
бібліотек, як правило, мають постатейний розпис періодичних видань та
видань, що продовжуються.

Інтегрована бібліографічна база даних з бібліотечної галузі має
доповнюватись не лише аналітичними розписами статей, а й анотаціями та
рефератами. З цією метою можна використати вже існуючі бібліографічні
друковані видання, – такі, як поточний бібліографічний покажчик
“Бібліотекознавство та бібліографія України” НПБ України, а також
розділи “Бібліотечна справа. Бібліотекознавство” та “Бібліографія.
Бібліографознавство” Українського реферативного журналу “Джерело. Серія
3 – Соціальні та гуманітарні науки. М истецтво” (і його електронної
версії “Національний банк рефератів”). Інтегрована розподілена
бібліотекознавча база даних надасть можливість об’єднати українські
галузеві інформаційні ресурси в єдину систему.

Враховуючи майбутнє об’єднання локальних мереж в єдину
інформаційно-бібліотечну мережу, регіональні бібліотеки мають приділяти
увагу кооперації ресурсів та наданню доступу до інформації, а не спробам
повного комплектування.

Ефективне функціонування регіональної бібліотечної системи неможливе без
координації. В разі необхідності обласна бібліотека має взяти на себе
функції, які не забезпечені системою в цілому. Наприклад, останнім часом
деякі обласні бібліотеки видають малотиражні видання, створюють власні
електронні ресурси, організують корпоративні зведені каталоги регіону.
Регіональні бібліотеки можуть розширити спектр інформаційних послуг
також шляхом використання готових баз даних та каналів електронної
пошти. Для інформаційного обслуговування працівників бібліотек регіону
без жорсткої прив’язки до існуючого бібліотечного фонду необхідним є
розв’язання проблеми забезпечення доступу регіональних бібліотек до баз
даних великих бібліотек за допомогою сучасних телекомунікаційних
засобів.

На основі сформованої інтегрованої бібліографічної бази даних з
бібліотечної справи можна здійснювати пошук необхідної інформації;
інформувати в режимі ВРІ; готувати різноманітні тематичні довідки;
створювати бібліографічні посібники тощо.

Перенесення інтегрованої бібліографічної бази даних на компактні оптичні
диски надасть можливість інформаційного обміну з невеликими
бібліотеками, що не мають доступу до онлайнової версії цієї БД для
наступного замовлення повного тексту документу за допомогою електронної
пошти або факсу.

Зараз підрозділи спеціалізованої літератури з бібліотечної галузі
починають комплектуватись оптичними дисками. Диски з зарубіжними
бібліографічними базами даних бібліотекознавчої літератури та диски з
повнотекстовою інформацією, наприклад, річні комплекти журналів з
бібліотекознавства, як вітчизняні так і зарубіжні, мають зберігатись не
у відділах довідково-бібліографічного обслуговування, періодики,
іноземної літератури тощо, а відповідно у відділах літератури з
бібліотечної галузі. Тобто при організації фонду оптичних носіїв
інформації бібліотекознавчої проблематики має враховуватись негативний
досвід використання традиційних джерел інформації.

Наприклад, коли цінні друковані зарубіжні журнали з бібліотечної справи
зберігаються не у відповідних підрозділах бібліотекознавчої літератури,
а у відділах іноземної літератури, що ускладнює їх ефективне
використання і взагалі обізнаність бібліотечних фахівців про існування
професійної зарубіжної періодики в їхній бібліотеці. Відділи
бібліотекознавства великих бібліотек поряд із спеціалізованим каталогом
бібліотекознавчої літератури та чисельними картотеками мають запровадити
і підтримувати ведення зведеного анотованого каталогу оптичних
компакт-дисків бібліотекознавчої проблематики.

Слід зауважити, що стосовно розвитку CD-ROM-технологій в бібліотечній
діяльності відмічаються протилежні думки. З одного боку, існують певні
переваги оптичних дисків у порівнянні з роботою у режимі он-лайн:
психологічно легше працювати з дисками, ніж в активному режимі; диски
зручні тим, що вони залишаються в бібліотеці, як і друковані матеріали.
На думку деяких зарубіжних бібліотекознавців та вітчизняних практиків,
які стикались з проблемою організації та утримання великого фонду
оптичних носіїв інформації, CD-ROM складні у використанні, а головне –
не можуть забезпечити цілісний пошук у БД з вичерпним результатом,
оскільки випуски оновлень БД на CD-ROM є лише фрагментами цілої БД, на
відміну від онлайнової версії БД. Щоб запобігти труднощів з
експлуатацією при накопиченні великого масиву оптичних дисків та
збільшити коефіцієнт їх використання, у великих бібліотеках диски
встановлюються на спеціальних пристроях CD-ROM-Changer, CD Tower , як
наприклад, у Національній бібліотеці України ім. В.Вернадського.

Можливості використання професійної інформації можна значно розширити за
рахунок придбання реферативно-бібліографічної бази даних “Библиотечное
дело и библиография”, яка ведеться Російською державною бібліотекою з
1988 року, і налічує більш ніж 20 тис. записів. Російську базу даних
можна використовувати: по-перше, як самостійний інформаційний продукт
для бібліографічного пошуку; по-друге, як джерело для запозиченння
готових бібліографічних записів та рефератів для актуалізації
вітчизняної професійної бази даних, оскільки практика ведення БД в
ручному режимі українськими бібліотеками призводить до дублювання
частини БД з російських професійних видань. Можна сподіватись, що
завдяки мережевим технологіям українським бібліотекарям стане доступною
он-лайн російська бібліографічна база даних з бібліотечної справи та
бібліографії. Вона забезпечуватиме поточне інформування з останніх
розробок російських колег у бібліотечній галузі, що може бути дуже
корисним при замовленні та доставці самих матеріалів.

Отже, створення єдиної бібліографічної бази даних з бібліотечної справи
є першочерговим завданням в системі інформаційного забезпечення галузі.
Технологія електронної доставки документів на основі сучасних
телекомунікаційних засобів сприятиме покращанню інформаційного
обслуговування працівників бібліотек різних регіонів та рівнів.

Слід відзначити, що традиційно бази даних поділяються на документальні:
(бібліографічні і повнотекстові); фактографічні; інтегровані. Але в
сучасному інформаційному середовищі цей розподіл умовний і частіше БД
являють собою змішання різних типів. Інтегровані БД вміщують
взаємопов’язану документальну та фактографічну інформацію або полівидову
інформацію за даним профілем. Такі БД надають можливість представити
інформаційний масив на різних рівнях інформаційного згортання
(бібліографічні дані, реферати, фрагменти текстів, повні тексти
документів). Комплексні, складноструктуровані, багатофункціональні
інформаційні системи дозволятимуть вести пошук за всіма об’єктами, в
залежності від інформаційних потреб користувачів.

Тобто наступні етапи створення системи передбачають доповнення
бібліографічної бази даних з бібліотечної справи рефератами та
повнотекстовими матеріалами та поєднання інформаційних ресурсів на
основі гіпертекстових технологій.

Гіпертекстові технології є перспективними для подальшого розвитку баз
даних. Система гіпертексту дає можливість користувачам створювати
асоціативні мережі текстів, їхніх фрагментів і понять, переходячи від
однієї до іншої інформації з будь-якого непослідовного посилання.
Наприклад, продукти компанії SilverPlatter дозволяють зв’язувати записи
в БД з каталогами бібліотек, із зведеними каталогами бібліотечних систем
або з Центром доставки документів Британської бібліотеки. Аналогічні
можливості мають продукти Інституту наукової інформації США. Elsevier
поєднує свої повнотекстові і реферовані статті із статтями від інших
постачальників інформації. Сучасні комп’ютерні технології дозволяють
зв’язувати усі види інформації.

Можливість пов’язувати тематично споріднені матеріали з наступним
формуванням проблемно-орієнтованих масивів інформації забезпечить
задоволення потреб бібліотечних працівників конкретних спеціалізацій, а
також становить універсальну базу для проведення наукових досліджень у
галузі бібліотекознавства та бібліографії. Такі проблемно-орієнтовані
блоки важливі для створення системи аналітичної та оглядової інформації,
що набуває особливого значення під час інформаційного перевантаження і
браку часу у бібліотекарів-практиків. Поряд зі створенням
проблемно-орієнтованих комплексів відбуватиметься формування довідкових
та фактографічних інформаційних масивів.

Стрімкий розвиток й активне використання сучасних інформаційних та
комунікаційних технологій дозволяють на якісно новому рівні організувати
процеси виробництва, зберігання та поширення інформації. Традиційні
форми надання інформації не завжди дають можливість оперативно і повно
задовольняти потреби в професійній інформації. Сьогодні оптимальним
рішенням є сполучення традиційних і сучасних методів забезпечення
документами, що дозволить вийти за межі фонду конкретної бібліотеки.

Нова система професійної підтримки бібліотекарів дозволить максимально
охоплювати профільні документальні потоки й сприятиме ефективному їх
використанню у науково-дослідній та практичній діяльності.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020