Реферат на тему:

Особливості оформлення документів з особового складу

План

1. Документування процесів руху кадрів

2. Ведення трудових книжок працівників

3. Оформлення особових справ працівників

Література 1. Документування процесів руху кадрів

Кадрове діловодство – це діяльність апарату управління, що охоплює
процеси документування та організації роботи з документами з питань
приймання, переведення, звільнення, обліку працівників.

Основні напрями кадрового діловодства:

– облік особового складу установи;

– підготовка звітів та необхідних довідок про рух кадрів;

– облік стану підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації
кадрів та зарахування їх до резерву;

– облік та реєстрація документів, що стосуються особового складу,
контроль за їх виконанням;

– організація документообігу з метою забезпечення чіткого виконання
документів та доручень керівництва з питань роботи із кадрами;

– оформлення та ведення особових справ працівників.

Документація з особового складу характеризує правові, трудові та
службові відносини окремої особи з установою.

У цій документації відображається діяльність ОДПС із питань обліку
кадрів; прийняття на роботу; переведення на іншу роботу; підготовки,
перепідготовки, підвищення кваліфікації; атестації працівників;
нагородження; пенсійного забезпечення тощо.

Найхарактернішою особливістю кадрової документації є те, що вона завжди
відображає діяльність конкретної особи, отже, вона є іменною
документацією. Тому ведення кадрової документації повинне бути
зразковим.

До документації з особового складу в органах державної податкової служби
належать: особисті заяви працівників, рапорти, контракти, подання,
особові картки (типова форма № П-2), характеристики, накази з особового
складу, особові справи, трудові книжки.

При прийнятті на роботу в органи державної податкової служби особа
повинна підготувати такі документи: заяву, особову картку (форма П-2ДС),
копії документів про освіту, науковий ступінь, вчене звання, підвищення
кваліфікації, паспорта, військового квитка (для військовозобов’язаних),
довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, документа про надання
пільг, декларації про доходи.

HYPERLINK
«http://click01.begun.ru/click.jsp?url=4vrJyGPik1k*1SSNUGJLjyd*SQ6zW14XF
POyYBshdpXdsWQzrojIhOBSYnme8mkxYj-wT-WqU60mLtsJ*-5NSOd66DWrLHCLeNTAIaOsx
Ho-vFRRIXyg5GQb4W6izOHV*nw7*J*24AuU9g7pkrgpTxg2368BE2Vj07lOokX8NANPzQIMu
e6rvOiq6Po5zRaTIM9quNJXlSyPy02*LfgGnk871xKOKpxxXSy9a0RP0dkl6wf9295reFVWA
GozwB1rT3SEalxYDsHa1fko8ol*8HIGQBwx*fKP4bNo3-OlgWTeJtuOaTO3GSEkk850iSd87
KQn*4oAETRKm6x8AGD3g2gsAjKBn5VtXM07C5i31OFqx1zqb6SbcoF*0XKCMzpGcBofPxiKt
vF8MY3CM2lvB9EvpzTWgX6d8lDFacSPK9tSH2TCiW6OBBIDHaMBJVAc6L1jb6sXUPO1oYFwn
zgRW77OuiBOAFePhvFrorS6AT0a8SSXfQzF0N9m6N-xXC0Rz*-ctHyclTc» \t «_blank»
Кр ім цього, працівники кадрових служб, приймаючи на роботу особу,
повинні ретельно звірити всі відомості, внесені в анкету (особовий
листок з обліку кадрів) з оригіналами особистих документів – паспортом,
документами про освіту, трудовою книжкою.

Особисті заяви про прийняття на роботу, переведення на іншу посаду,
надання відпустки, звільнення з роботи оформляються на чистому аркуші
паперу формату А 4. Складаються заяви від руки, але вони повинні мати
такі реквізити:

– адресат;

– відомості про заявника (у заявах про прийняття на роботу – прізвище,
ім’я, по батькові в родовому відмінку, домашня адреса, номер телефону; в
інших заявах зазначається займана посада, прізвище та ініціали);

– назва виду документа (заява);

– текст;

– перелік додатків (копії документів);

– підпис;

– дата.

Тексти заяв про прийняття на роботу, переведення, звільнення з роботи,
про надання різних видів відпусток мають свою специфіку. Тому з метою
надання заявникам допомоги в оформленні цих документів доцільно
працівникам кадрових служб оформити зразки таких заяв, а також
попереджувати авторів документів про необхідність залишення лівого поля
для підшивання заяв до справи.

Прийняті рішення керівників ОДПС щодо прийняття на роботу, переведення
працівників на інші посади, звільнення, надання відпусток, про
заохочення, накладення стягнень тощо оформляються наказами з особового
складу.

Такі накази бувають прості (індивідуальні) і складні (зведені).

В індивідуальних наказах міститься інформація тільки про одного
працівника, у зведених – про кількох, незалежно під які управлінські дії
вони підпадають.

Накази з особового складу мають аналогічні реквізити з наказами щодо
основної діяльності, але при їх оформленні необхідно враховувати ряд
особливостей.

Заголовок до тексту наказу формулюють так: “З особового складу” (у
зведених наказах);”Про призначення”; “Про звільнення”; “Про
переведення”; “Про відрядження” тощо.

Констатуюча частина у наказах з особового складу, як правило, відсутня
(крім наказів про нагородження і стягнення).

У розпорядчій частині зведених наказів розділи розміщують у такій
послідовності:

– призначення;

– переведення на іншу роботу;

– звільнення з посади.

Кожний розділ зведеного наказу розпочинається з дієслова, що означає
дію: “ПРИЗНАЧИТИ”, “ПЕРЕВЕСТИ”, “ЗВІЛЬНИТИ”, “ОГОЛОСИТИ ПОДЯКУ”, а
кожний пункт розподілу – з прізвищ, імен і по батькові працівників.

У тексті індивідуального наказу про призначення, переведення чи
звільнення працівника доцільно спочатку зазначити його прізвище, ім’я,
по батькові, посаду, назву структурного підрозділу, а потім – дію.

Наприкінці кожного пункту наказу про призначення, переведення,
звільнення працівників зазначається підстава (заява, подання, контракт
та ін.).

У наказах з особового складу дуже важливе значення має чіткість і
правильність записів.

Проекти наказів обов’язково візуються автором проекту документа (як
правило, відділ кадрів), керівниками зацікавлених структурних
підрозділів, юридичною службою.

Після підписання і реєстрації наказів із ними ознайомлюють працівників
персонально під розписку із зазначенням дати.

2. Ведення трудових книжок працівників

Трудова книжка – це основний документ, який свідчить про трудову
діяльність працівника. Вона призначена для встановлення загального,
безперервного та спеціального стажу. Ведуться трудові книжки на всіх
працівників, які відпрацювали не менше 5 днів. На осіб, які працюють за
сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Особи, які вперше стають до роботи і не мають трудової книжки, повинні
пред’явити паспорт, диплом або інший документ про освіту.
Військовослужбовці, звільнені із Збройних сил України та інших
військових формувань, пред’являють військовий квиток.

Трудова книжка складається із титульного аркуша і розділів:

1. Відомості про роботу.

2. Відомості про нагородження.

3. Відомості про заохочення.

4. Відомості про призначення пенсії.

Якщо в трудовій книжці заповнені всі сторінки відповідних розділів, вона
доповнюється вкладишем, який вшивається в трудову книжку. Він має ті ж
розділи, що й трудова книжка.

Вкладиш без трудової книжки не дійсний. Тому в трудовій книжці ставиться
штамп з написом “Виданий вкладиш”, зазначається його номер і серія.

Заповнюється трудова книжка адміністрацією установи, організації
(секретарем, інспектором по кадрах, відділом кадрів). Записи в трудовій
книжці проводяться відповідно до ст. 48 КЗпП України та Інструкції про
порядок ведення трудових книжок, затвердженої спільним наказом Мінпраці,
Мін’юсту, Мінсоцзахисту населення України від 29.07.93 № 58, із
внесенням змін наказом цих же органів від 26.03.96 № 29.

На титульному аркуші зазначається:

– прізвище, ім’я, по батькові працівника (з паспорта або свідоцтва про
народження);

– дата народження;

– дата заповнення трудової книжки.

Тут же є підписи власника книжки та особи, відповідальної за її видачу,
а також відбиток печатки.

У розділі “Відомості про роботу” оформляються записи про прийняття на
роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення, присвоєння
спеціальних звань, рангів, прийняття присяги державного службовця.

Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у
точній відповідності з чинним законодавством із посиланням на відповідну
статтю, пункт закону. Наприклад: “Звільнений у зв’язку з прогулом без
поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України”.

У трудові книжки за місцем роботи до відомостей про роботу окремим
рядком можуть заноситись такі записи:

– про тривалість військової служби;

– про тривалість навчання в ПТУ, навчально-курсових комбінатах, вищих
навчальних закладах;

– про час догляду за інвалідом першої групи або за дитиною-інвалідом
віком до 16 років та іншими особами згідно з медичним висновком;

– про період одержання допомоги у зв’язку з безробіттям (вноситься в
трудову книжку Центром державної служби зайнятості населення), а також
деякі інші дані, які згідно з діючим законодавством, можуть включаться
до загального трудового стану.

У розділі “Відомості про нагородження” оформляють записи про:

– нагородження державними нагородами та відзнаками України;

– присвоєння звань;

– нагородження нагрудними знаками, дипломами, грамотами;

– присвоєння звання “Кращий за професією” та ін.

У розділі “Відомості про заохочення” записують:

– подяки, нагородження цінним подарунком, занесення на Дошку (Книгу)
пошани, видачу премій за успіхи в роботі;

– відкриття, на які видані дипломи, використані винаходи і
раціоналізаторські пропозиції та про видані за це винагороди.

Всі записи до трудової книжки вносяться у відповідних розділах
українською та російською мовами на підставі наказу (розпорядження) не
пізніше ніж у тижневий термін, а в разі звільнення – в день звільнення.
Записи повинні точно відповідати текстові наказу (розпорядження).

При необхідності внесення змін на титульному аркуші трудової книжки або
вкладишу до неї особа, яка відповідає за видачу книжок, однією рискою
закреслює старі дані і записує нові, посилаючись на відповідні документи
на внутрішньому боці обкладинки. Нові записи завіряють підписом
керівника або уповноваженої особи і печаткою.

D – u x

AE

? P

u v

x

Ae

AE

~ ? N

P

G”, “Відомості про заохочення” закреслювати раніше внесені неточні або
неправильні записи забороняється. Якщо, наприклад, треба змінити запис
відомостей про роботу, то після зазначення відповідного порядкового
номера запису і дати його внесення пишуть: “Запис за номером… не
дійсний. Прийнято на посаду…” і повторно зазначають у графі 4 дату і
номер наказу, запис якого неправильно внесено в трудову книжку.

Якщо установа, організація, де зроблено неправильний або неточний запис,
ліквідовані, відповідний запис робить правонаступник і засвідчує
печаткою, якщо правонаступника немає – то вища організація, якій було
підпорядковане підприємство, а в разі її відсутності – обласні архіви,
держархів м. Києва, держархів м. Севастополя та держархів при Раді
Міністрів Автономної Республіки Крим.

У разі втрати трудової книжки або її зіпсування власник книжки повинен
подати письмову заяву адміністрації установи за останнім місцем роботи.

Не пізніше як через 15 днів після подання заяви, адміністрація повинна
видати працівникові дублікат трудової книжки або вкладиша до неї.

На бланку нової трудової книжки або вкладиша в правому верхньому куті
титульного аркуша робиться напис “Дублікат”.

Записи в дублікат трудової книжки заносяться згідно із загальними
правилами. У відповідних розділах оформлюються записи про роботу, про
нагороди і заохочення за останнім місцем роботи на підставі наказів, які
видавалися раніше.

Якщо працівник раніше працював на інших підприємствах, установах,
організаціях, то в розділі “Відомості про роботу” в гр. 3 на підставі
відповідних документів оформляється запис про загальний стаж роботи до
початку роботи в даній установі, організації.

Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна
кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому
підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому
власник трудової книжки.

Після цього на підставі належно оформлених документів до дубліката
можуть вноситися дані про окремі періоди роботи. У гр. 2 зазначається
дата прийняття на роботу, в гр. 3 пишеться назва підприємства, де
працював працівник, а також назва посади (роботи), на яку було прийнято.
Якщо є документальні дані про переведення працівника на іншу постійну
роботу на тому самому підприємстві, то про це теж робиться запис.

Після цього аналогічно вносяться дані про звільнення працівника.

Якщо подані працівником документи не містять повних даних про роботу в
минулому, то до дубліката трудової книжки вносяться лише ті дані, що є в
документах.

Є випадки, коли для підтвердження загального трудового стажу надаються
документи, що не мають повної дати початку або кінця цього періоду.

Якщо в документах, які підтверджують трудовий стаж, вказано лише рік
роботи, то враховується початок роботи з 1 липня відповідного року, а
якщо відомий місяць, а не зазначене число місяця – враховується початок
роботи з 15 числа.

Дублікат трудової книжки видається також у випадку, якщо трудова книжка
стала непридатною до використання (порвалася, обгоріла та ін.). На
титульній сторінці трудової книжки записується: “На заміну виданий
дублікат” і вона видається на руки працівникові, а в справах установи
залишається дублікат трудової книжки.

3. Оформлення особових справ працівників

Особова справа – це сукупність документів, які містять найповніші
відомості про працівника і характеризують його біографічні, ділові,
особисті якості. Вона займає основне місце у системі персонального
обліку працівників.

Особові справи працівників органів державної податкової служби ведуться
відповідно до Порядку ведення особових справ державних службовців в
органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 25 травня 1998 року № 731. У практичній роботі
використовуються Методичні рекомендації щодо застосування Порядку
ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади,
затверджені наказом начальника Головдержслужби від 5 липня 1998 року №
24 з доповненнями, внесеними наказом Головного управління державної
служби України від 12 грудня 2000 року № 73, зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 27 грудня 2000 року за № 956/5177.

Формування особової справи розпочинається з дати розгляду питання про
призначення на посаду державного службовця.

В особовій справі повинні міститися такі документи:

– особова картка (форма П-2 ДС) із відповідними додатками та фотокарткою
розміром 4 6 сантиметрів;

– копії документів про освіту, науковий ступінь, вчене звання,
підвищення кваліфікації;

– відповідно до статті 13 Закону України “Про державну службу” відомості
про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан
державного службовця чи особи, що претендує на заняття посади державного
службовця (далі – претендент), і членів його сім’ї; 

– підписані претендентом попередження про встановлені законодавством
України обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу та її
проходженням, а також документ про ознайомлення із Загальними правилами
поведінки державного службовця;

– довідка про наявність встановленої форми допуску до державної таємниці
(для відповідних посад);

– біографічна довідка, подання про призначення на посаду, картка
погодження (у разі потреби);

– погодження, передбачені законодавством для призначення на посади
керівників відповідних органів;

– довідка про перебування у кадровому резерві (для осіб, зарахованих до
кадрового резерву);

– направлення на роботу (для магістрів державного управління і
випускників вищих навчальних закладів);

– заява про участь у конкурсі, протокол (витяг з протоколу) конкурсної
комісії (для осіб, які призначаються на конкурсній основі);

– заява про проходження стажування на відповідній посаді, індивідуальний
план стажування та доповідна записка про стажування з висновками
керівника структурного підрозділу (для осіб, які проходили стажування);

– заява щодо призначення на відповідну посаду.

Після призначення працівника на посаду державного службовця до особової
справи додаються:

– наказ, розпорядження про призначення на посаду;

– копії указів, постанов, наказів, розпоряджень органів вищого рівня про
призначення (рішень про обрання) на посаду (у випадках, передбачених
законодавством);

– текст Присяги, скріплений підписом державного службовця (для осіб,
уперше прийнятих на державну службу);

– копії документів про надані пільги;

– копія паспорта;

– копія військового квитка (для військовозобов’язаних);

– опис документів особової справи.

Працівник кадрової служби, отримуючи матеріали до особової справи,
повинен перевірити дотримання правил їх заповнення, відповідність
зазначених у них відомостей оригіналам документів (паспорта, військового
квитка, документа про освіту тощо).

Особова справа повинна бути сформована і зареєстрована у книзі обліку
руху особових справ не пізніше тижневого терміну з дня призначення на
посаду.

Не рекомендується включення до особової справи наказів (розпоряджень)
про відпустки, про направлення у відрядження, на курси перепідготовки,
підвищення кваліфікації чи стажування. Не включаються також документи
другорядного значення: довідки з місця проживання, про житлові умови,
про стан здоров’я (вони не підлягають тривалому зберіганню).

Копії документів про освіту, які включаються до особової справи, повинні
бути засвідчені в установленому порядку. Це ж стосується копій наказів
або витягів із них.

Документи особової справи підшиваються в спеціально виготовлених
обкладинках або у стандартних швидкозшивачах.

На обкладинці особової справи необхідно зазначити:

– повну назву ОДПС;

– номер справи;

– прізвище, ім’я та по батькові (у називному відмінку);

– дату заведення та закінчення особової справи (день прийняття на роботу
і день звільнення).

Після звільнення працівника заяву про його звільнення, копію наказу
(розпорядження) або витяг з нього, а також інші документи (лист про
переведення, подання на звільнення та ін.) підшивають в особову справу.
У додатку до особової справи робиться запис про звільнення працівника.

Після цього особова справа вилучається та зберігається у підрозділі по
кадрах протягом двох років, потім здається на зберігання в архів ОДПС.

При підготовці особової справи до передачі в архів у кінці справи
оформляється на окремому аркуші підсумковий запис.

У ньому зазначається цифрами і прописом кількість пронумерованих аркушів
справи і окремо (через “+”) кількість аркушів внутрішнього опису.

Підсумковий запис підписується його укладачем (з розшифруванням посади і
підпису), проставляється дата.

Список літератури:

Андреева В.И. Делопроизводство. – Изд. 4. – М.: ЗАО «Бизнес-школа
«Интел-Синтез», 1997.

Бондарева Т.Н. Секретарское дело. – М.: Высш. шк., 1989.

Головач А.С. Зразки оформлення документів. – Донецьк: Сталкер, 1997.

Веселов П.В. Современное деловое письмо в промышленности. – 3-е изд. –
М.: Изд. стандартов, 1990.

Діденко А.Н. Сучасне діловодство. – 2-е вид. – К.: Либідь, 2000.

Коваль А.П. Ділове спілкування. – К.: Либідь, 1992.

Молдованов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ. – К.: Техніка,
1992.

Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Українське ділове мовлення. – К.: НМКВО,
1991.

Палеха Ю.І. Документаційне забезпечення управління. – К.: МАУП, 1997.

Слиньков В.Н. Документы административного делопроизводства в менеджменте
бизнеса. – К., 1999.

Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Вища школа, 1997.

Похожие записи