Реферат на тему:

Міжнародне співробітництво бібліотек. Поточні проблеми
бібліотекознавства

Міжнародне співробітництво бібліотек має давні традиції. Починалося
воно з міжбібліотечного обміну книжками і бібліографічною продукцією.

В наш час, в умовах формування всесвітнього інформаційного простору на
фунті інформаційної технології, воно набуває все більшого значення.
Співробітництво в галузі бібліотечної діяльності є неодмінною умовою
подальшого розвитку країн на фоні поглиблення економічних, культурних,
політичних, освітніх взаємовідносин.

Основним напрямами міжнародного співробітництва в бібліотечній сфері є
обмін науковою, технічною, економічною інформацією і документами,
партнерство в створенні і застосуванні міжнародних інформаційних систем,
творчий обмін співробітниками і студентами.

Формою єдності та консолідації професійних кадрів є професійні асоціації
в бібліотечно-інформаційній сфері. Асоціація (від латинського «associo»
— з’єдную, зв’язую) — це об’єднання, спілка, угрупування, створене для
досягнення спільної мети.

Професійні об’єднання існують більше ста років. За станом на 1990 рік
було зареєстровано : 76 міжнародних, 511 національних бібліотечних,
інформаційних та архівних діючих асоціацій, їх діяльність має велике
професійне і соціокультурне значення. Виконуючи, перш за все, завдання
професіоналізації бібліотечно-інформаційних фахівців, вони вирішують
багато питань, пов’язаних з науковими дослідженнями в галузях
соціально-комунікативної сфери, забезпечують умови для поліпшення
бібліотечно-інформаційного обслуговування суспільства, видання
професійної літератури, інформування громадськості про бібліотечну
професію та ін.

За трактовкою В.С.Пашкової соціальна система асоціації складається з
таких компонентів: людина (інтереси, здібності, цінності та очікування
членів асоціації); процес (поведінка, установки та взаємодія на різних
рівнях організації) ; структура (формальні механізми та системи
асоціації, що спрямовують її діяльність на реалізацію цілей асоціацій й
інтересів її членів); середовище ( зовнішні умови функціонування
асоціації).

Професійні асоціації (на відміну від непрофесійних) — складова частина
професії. Участь в них вимагає високого рівня підготовки фахівців.

Склалися певні підходи до класифікації існуючих професійних об’єднань:
за видами членства (бібліотечно-інформаційні установи; окремі
представники професії; бібліотечно-інформаційні установи та окремі
представники професії); за категоріями установ; за кваліфікацією осіб;
за територіальним або географічно-політичним розподілом та ін.

Найбільш логічним підходом до класифікації вважається поділ професійних
об’єднань за територіальним охопленням: всесвітні (міжнародні — ІФЛА,
FID), континентальні, регіональні, національні (Українська бібліотечна
асоціація, Американська бібліотечна асоціація) та місцеві.

Всі підходи уявляються досить умовними і , в деякій мірі обмежені
завданнями класифікації або певних досліджень.

Національні бібліотеки стали головним елементом механізму
співробітництва бібліотек на міжнародному рівні. Вони представляють свою
державу і очолюють участь своїх бібліотек в міжнародних бібліотечних
організаціях, програмах. Формою їх участі є безпосереднє входження до
всесвітніх і регіональних мереж та систем, участь в банках бібліотечних
та інформаційних організацій, пряма взаємодія з закордонними
бібліотеками. Важливою є участь НБ в реалізації основних програм
Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і закладів (ІФЛА), праця по
стандартизації в області бібліотечної справи в межах міжнародної
організації по стандартизації (ІСО), впровадження стандартів ІСО в
практику роботи бібліотек своїх країн. Участі НБ в процесах міжнародного
співробітництва бібліотек необхідний офіційно-державний рівень.

Але в наш час зростає потреба в поширенні міжбібліотечних зв’язків на
регіональному і низовому рівнях на двосторонній основі.

В останні роки найбільш важливими аспектами для рішення на міжнародному
рівні вважаються проблеми вибору національної (з урахуванням різних умов
економічного стану держави, характеристик інформаційної індустрії,
системи законодавства в області інтелектуальної власності і т. ін.) і
міжнародної інформаційної політики.

Найбільш плідно співробітництво бібліотек здійснюється під егідою ЮНЕСКО
в межах Загальної інформаційної програми, метою якої є допомога окремим
країнам в розробці їх національної інформаційної політики. Крім того
найбільш вдалими прикладами подібних програм з’являються: Інформаційна
система атомної енергетики МАГАТЕ, Банк промислової і технічної
інформації (ООН), Міжнародна система обміну технічною інформацією.
Загальні риси цих програм можна визначити як: доступу і ефективність
застосування інформації, належна взаємодія з національними системами та
службами; орієнтація на розвиток і кооперацію зусиль усіх
соціокомунікативних структур при провідній ролі інформаційних систем і
служб.

Поточні проблеми бібліотекознавства

Однією ж найважливіших проблем розвитку сучасної культурної сфери є
подолання кризи, яка спостерігається у діяльності бібліотек. Вихід із
кризи уявляється можливим за умови вироблення науково-обгрунтованої
стратегії розвитку бібліотек та їх діяльності, подальшої розробки
теоретичних підвалин. Враховуючи суто теоретичний характер теми, вважаю
необхідним у межах доповіді на пленарному засіданні зупинитися на деяких
вузлових моментах:

1 — обумовленість виходу бібліотекознавства у більш широку соціально-
інформаційну сферу;

2 — характеристика головних напрямів у розвитку бібліотекознавства в
сучасних умовах;

3 — взаємозв’язки науки, освіти з практикою.

Рух бібліотекознавства по шляху теоретизації має сприяти формуванню
нового професійного світогляду. Бібліотекознавство має стати
перетворюючою силою в межах бібліотечної практики.

Очевидно, що вирішення фундаментальних і прикладних проблем
бібліотекознавство не можливе тільки в його власних межах і потребує
виходу в сферу методології і більш широку сферу інших дисциплін.

Бібліотечно-інформаційне середовище невід’ємне від людської діяльності,
оскільки воно є хранителем, нагромаджувачем і передавачем
пізнавально-інформаційних моделей, дій, культури в цілому як практично
перетворюючої діяльності суспільства. Ця її сутнісна функція набуває в
наш час першорядного значення і посилюється появою новітніх технологій
фіксації інформації.

Конструктивний синтез у сфері соціальних комунікацій забезпечує
інформаційний підхід, на базі якого відбувається формування
соціально-комунікативного знання. Його завдання полягає в тому, щоб
виявити зв’язок, будову і функціонування комунікативних структур у
суспільстві. Бібліотекознавство в межах цього процесу, з урахуванням
широкого соціокультурного контексту, повинно дати відповідь, якою має
бути бібліотека в інформаційному суспільстві.

Побудова теорії бібліотечної діяльності може бути пов’язана з більш
глибоким розумінням поняття «бібліотека», як соціокультурного феномена і
найважливішої теоретичної моделі, із уявленням інформації, з якою
бібліотека має справу на протязі усього розвитку знання, здобутого
людством. У зв’язку з цим уявляється необхідним використання
гуманітарних знань. Бібліотека як соціальний інститут пройшла певний
шлях свого розвитку з явно вираженими етапами, культурний контекст яких
інтерпретував уявлення про неї, її функції та соціальну роль.

Ідея розвитку бібліотекознавства не обмежується лише підвищенням рівня
його теоретизації. На сьогодні виникла нагальна потреба у підвищенні
практичної ефективності вже набутих теоретичних розробок. Теорія має
давати об’єктивну картину та реальні оцінки ВСІ, що зробило б можливим
розв’язання практичних питань, які виникають у процесі
бібліотечно-інформаційного забезпечення населення, через формування
інфраструктури суспільства. Зростання значення науки в цілому,
прискорення НТП мають проявлятися, насамперед, у тому, щоб знання стало
надбанням широких верств фахівців, а це вже завдання безперервної
бібліотечної освіти і періодичної підготовки кадрів.

Наукове пояснення функціонування БД повинно базуватися на системі
уявлень про соціальні комунікації.

Середовище БД розширюється — з’являються нові форми, а за цими
зовнішніми змінами формується принципово інший зміст, який зумовить
переструктування сфери БД як нової цілісності, ми повинні пам’ятати, що
завдання теорії полягає не лише в констатації того чи іншого стану
об’єкта, а й у розумінні моменту його розвитку, конкретних зрушень,
тобто переходу від одного стану до іншого.

Численні зміни в сучасній БД дозволяють говорити про перехідний стан до
нової бібліотеки.

Сучасне бібліотекознавство повинно мати проекивно-конструктивний,
програмуючий характер по відношенню до практичної діяльності у сфері БД.
З цим пов’язане питання організації бібліотечної науки, яка потерпає від
теперішньої державної політики, через відсутність соціального замовлення
на дослідження. Зокрема, вузівська наука відірвана від дійсності, від
життя.

Необхідно на новій теоретичній базі підходити до організації діяльності
бібліотек в інфраструктурі суспільства, до організації і змісту
бібліотечної освіти, до формування державної політики у цій сфері.

Література:

Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек:
Підручник. — X., 1993. 176 с.

Каліберда Л. Загальне бібліотекознавство: Навч. посібник. — К., 1998.
-192с.

Чачко А. Бібліотечна професіологія: Навч. посібник. — К., 1996. — 120 с.

Алтухова Г. Професcиональная етика библиотекаря. — М., 2000. -102 с.

Балика Д. Бібліотека в минулому. — К., 1925. — 117с.

Бібліотека в демократичному суспільстві: 3б. матер. Міжнар. наук. конф.
/ КДІК. — К., 1995. — 201 с.

Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: 3б. наук.
праць / КДУКІМ. — К., 1998. — 108 с.

Ільганаєва В. Бібліотечна освіта: нова парадигма розвитку.– К., 1996.
-255с.

Ільганаєва В. Бібліотечна сфера — соціальний інститут // Бібл. Вісник.
-1994 -№3.-С. 2-5.

Костенко Л. Інформаційно-комунікативні ресурси бібліотек АН України //
Бібл. Вісник. — 1993. № 3-4. С.55-58.

Пашкова В. Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в бібліотеках:
Зарубіжний досвід. -К., 1998. -70 с.

Сенченко Н. Библиотеки и компьютери. — К., 1990. — 226 с.

Слободяник М. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій. — К.,
1995.– 268с.

Україна бібліотечна. — К., 1996. — 92 с.

Українська бібліотечна асоціація: Документи і матеріали.- К., 1998. – 78
с.

Чачко А. Библиотечний специалист: особенности труда и
профессионализации. — К., 1986. — 192 с.

Чекмарьов А., Костенко Л., Павлуша Т. Національна система електронних
бібліотек. — К., 1998. — 50 с.

Похожие записи