Формування змісту курсу “організація документальних баз даних” для підготовки спеціалістів в галузі інформаційної діяльності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1892
Скачать документ

Реферат на тему:

Формування змісту курсу “організація документальних баз даних” для
підготовки спеціалістів в галузі інформаційної діяльності

Розробка комплексу навчально-методичного забезпечення для підготовки
спеціалістів з інформаційної діяльності потребує системного відбору
змісту навчання, який би відповідав завданням, що постають перед
спеціалістами зазначеного профілю у практичній діяльності.

Доцільність вивчення курсу “Організація баз даних” теоретично
обґрунтована тим, що поняття “база даних” є цілісним науковим поняттям
інформатики, яке, з одного боку, об’єднує інші її основні поняття, ідеї
і методи, з іншого – широко використовується в різних галузях практичної
людської діяльності завдяки таким потужним засобам інформаційних
технологій, як системи управління базами даних (СУБД).

Розвиток інформаційної діяльності, вихід до інформаційних мереж світової
інформаційної інфраструктури, обмін інформацією, створення зведених
електронних каталогів, корпоративних інформаційних мереж значно розширює
спектр прикладного використання автоматизованих документно-інформаційних
систем, робить їх застосування міждисциплінарним напрямом, необхідним
для вивчення спеціалістами, які працюють з інформаційними ресурсами
науки, культури, освіти, сфери підприємництва.

Технологія баз даних посідає особливе місце в теорії і практиці
автоматизованих банків інформації, яка включає частину розділів і
термінологію із суміжних галузей інформатики.

В теорії автоматизованих банків інформації окрема увага приділяється
документальним інформаційно-пошуковим системам, які широко
використовуються в інформаційному забезпеченні науковців, спеціалістів,
управлінських працівників. Документальні системи мають об’єктом пошуку
документ (його бібліографічний опис, анотацію, реферат, повний текст), і
маючи багато спільного з фактографічними системами, тобто такими, у яких
здійснюється пошук різноманітних числових характеристик, фактів, даних,
мають ряд суттєвих відмінностей і специфічних вимог, які стосуються
стандартизації представленої в них інформації і вимог до програмних
засобів.

Аналіз навчальних посібників загального характеру з інформатики і
комп’ютерних технологій, спеціальної довідкової літератури з вивчення
конкретних програмних засобів, в тому числі і систем управління базами
даних, свідчить, що існує велика лакуна у висвітленні в
навчально-довідковій літературі такого важливого розділу в галузі
вивчення основ опрацювання даних в автоматизованих інформаційних
системах, як проектування документальних баз даних відповідно до
міжнародних стандартів, які дозволяють здійснювати обмін інформацією на
міжнародному рівні.

В навчально-виховному процесі підготовки менеджерів інформаційних
систем, як спеціалістів з управління інформаційними потоками, зміст
основних понять інформатики, зокрема таких, як структури даних, типи
даних, організація і управління даними та ін., відібраний і методично
обґрунтований з урахуванням специфіки навчального процесу, може бути
ефективно використаний для вдосконалення прийомів професіоналізації
студентів і розвитку в них дослідницького, творчого підходу до
постановки і розв’язання інформаційних завдань.

Важливість нового, поглибленого підходу до ролі баз даних і відповідного
програмного забезпечення для їх опрацювання у навчальному процесі
підготовки спеціалістів різних профілів, усвідомлюється дослідниками,
розробляються відповідні рекомендації щодо вдосконалення такої
підготовки [1]. Разом з тим, потребує особливої уваги формування змісту
курсу “Організація документальних баз даних” для підготовки спеціалістів
в галузі інформаційних ресурсів. Диференційований підхід до відбору
змісту освіти в галузі організації баз даних при підготовці менеджерів
інформаційних систем зумовлений специфічним предметом їх праці,
структурою діяльності і кінцевим продуктом діяльності [3]. Тому, при
визначенні концепції підготовки спеціалістів в галузі інформаційної
діяльності з вивчення організації баз даних слід керуватись наступними
положеннями:

1) наукове поняття ”база даних” відіграє важливу роль у теоретичній і
прикладній інформатиці;

2) вміння проектувати документальні бази даних на логічному і фізичному
рівнях в практичній діяльності, знання основ опрацювання інформації
засобами СУБД, які призначені для створення документальних баз даних,
має велике значення для формування спеціаліста в галузі інформаційних
систем [4-6] .

Проектування баз даних є складним творчим процесом, успішне здійснення
якого вимагає від виконавця високого рівня сформованості основних
прийомів розумової діяльності – аналізу, синтезу, порівняння,
абстрагування й узагальнення. Для успішного, свідомого і творчого
використання інструментарію, що надається сучасними інформаційними
технологіями опрацювання даних, спеціалісту необхідні глибокі знання
теоретичних основ, на яких ґрунтуються ці технології, вміння
досліджувати предметну галузь і проблемне середовище створюваного банку
інформації, а не тільки володіння прийомами роботи з певним програмним
засобом. Разом з тим, студенти повинні знати функціональні можливості і
призначення певних класів програмних засобів, зокрема це стосується
програмних засобів для ведення документальних баз даних.

Унікальні можливості як з практичної, так і з дидактичної точки зору для
отримання знань про принципи, на яких ґрунтуються сучасні автоматизовані
технології створення документальних баз даних, набуття навичок
проектування і використання документальних баз даних (зокрема
бібліографічних і повнотекстових), відпрацювання навичок стратегії
пошуку з використанням логічних (булевих) операторів, моделювання
зведеного електронного каталогу інформаційних ресурсів за допомогою
файла обміну ISO 2709, має система CDS/ISIS, яка була спеціально
створена і розповсюджується ЮНЕСКО.

Надання переваги використанню в навчальному процесі саме системі
CDS/ISIS перед іншими СУБД, зокрема MS Access , Fo xPro , Paradox та
ін., пояснюється тим, що CDS/ISIS є системою управління базою даних і
середовищем для розробки різноманітних структур документальних даних,
підтримує поля змінної довжини, дозволяє ведення повнотекстових баз
даних і здійснення в них контекстного пошуку, надає можливість
ідентифікувати на рівні підполя найменший елемент інформації. Система
CDS/ISIS може бути використана для різноманітних інформаційно-довідкових
баз даних, довідкового апарату щодо існуючої загальноприйнятої форми
формулювання назв організацій, імен осіб, географічних назв, їх
альтернативних форм, варіантів формулювань, які можуть зацікавити
підприємства будь-якого типу, для формування комерційних баз даних для
підприємницьких структур, що дозволить інформаційним службам широко
застосовувати маркетинг інформаційних продуктів й послуг.

Система дозволяє застосувати такі методики навчання, які надають
можливість організувати навчально-пізнавальну діяльність у вигляді
спеціальних пізнавальних завдань, які формулюються у вигляді конкретних
цільових наставлень, що дозволяє поетапно контролювати результати
навчально-пізнавальної діяльності і розвивати такі фундаментальні
мислення, функції як аналіз, синтез, узагальнення та ін.

Досвід викладання навчальних курсів, побудованих на системі CDS/ISIS,
існує в багатьох країнах світу. Зокрема, Національний центр розвитку
освіти і досліджень IDS (Institute of Development Studies,
http://www.ids.ac.uk/) у Великій Британії пропонує тритижневий курс з
вивчення системи CDS/ISIS і Web-публікацій. Цей семінар розрахований на
інформаційних фахівців, які займаються створенням і управлінням
бібліографічними базами даних з використанням пакету CDS/ISIS, і всіх
зацікавлених у доступі до баз даних, створених в CDS/ISIS по мережі
Інтернет або Інтранет з використанням протоколів WWW.

Вивчення автоматизованих технологій інформаційної діяльності з
використанням CDS/ISIS забезпечує як дидактичний принцип системності
навчання, так і міжпредметні зв’язки з іншими навчальними дисциплінами,
що необхідні для підготовки сучасних інформаційних спеціалістів:
маркетинг, інформаційний бізнес, комп’ютерно-інформаційні мережі,
менеджмент проектів автоматизації та ін.

На сучасному етапі в системі професійної освіти в галузі інформаційної
діяльності необхідне навчально-методичне забезпечення курсу “Організація
документальних баз даних” або самостійного модуля в межах курсу
“Організація баз даних” з вивчення сучасних технологій ведення
документальних баз даних [7]. Такий курс може складатись з декількох
основних розділів:

Комунікативні формати:

міжнародний комунікативний формат бібліографічного запису UNIMARC –
структура, семантика машинопрочитуваного формату, його відповідність
традиційним правилам бібліографічного опису і вітчизняним правилам
каталогізації;

міжнародний комунікативний формат авторитетного запису
UNIMARC/Authorities – структура, семантика, відповідність традиційним
довідковим картотекам.

Проектування бібліографічної бази даних з використанням формату UNIMARC:

функціональні можливості системи CDS/ISIS щодо проектування
бібліографічної бази даних;

проектування бібліографічної бази даних на логічному і фізичному рівня у
форматі UNIMARC;

наповнення бази даних записами, формування електронного каталогу;

пошук в електронному каталозі з використанням булевої алгебри.

Проектування довідково-інформаційних баз даних:

проектування довідкової бази даних формулювання назв організацій, імен
осіб, географічних назв, їх альтернативних форм, варіантів формулювань з
використанням формату UNIMARC/Authorities.

Адміністрування бази даних:

конвертування даних з одного формату в інший;

використання файлу ISO 2709 для створення зведеного електронного
каталогу (експорт та імпорт даних).

Вивчення принципів організації баз даних при такому підході органічно
пов’язане з необхідністю вирішення різноманітних завдань інформаційної
діяльності і є системою знань про принципи організації даних, надає
вміння проектування структур даних, знання стандартів, які при цьому
застосовуються, вміння вибору програмних засобів для конкретних цілей на
основі певних критеріїв. Цей інтегративний розділ є теоретичною базою
для подальшого вивчення он-лайнового пошуку в мережі Інтернет, створення
повнотекстових баз даних, вибору програмних засобів для ведення
документальних баз даних, розробки мультимедіа-інформаційних систем,
представлення інформаційних ресурсів в мережі Інтернет.

Підхід до системного навчання в галузі сучасних технологій в
інформаційній діяльності, який ґрунтується на вивченні реальних
об’єктів, розгляді їх залежностей і взаємодії, залучення та актуалізації
тих систем знань, які вже мають студенти, дозволяє реалізувати
дидактичний принцип проблемності в навчанні і відповідає рівню сучасних
вимог розвинених країн світу до знань і умінь, необхідних
висококваліфікованому фахівцю у галузі інформаційних систем.

Аналіз навчальних планів підготовки інформаційних спеціалістів в
провідних навчальних закладах – коледжах інформаційних наук,
інформаційного менеджменту і технологій західних країн свідчить, що
навчальні курси для підготовки спеціалістів побудовані з урахуванням
системного підходу до навчання, зокрема в галузі сучасних інформаційних
технологій і їх застосування до інформаційних процесів.

Серед навчальних курсів, представлених на Web-сторінках університетів
Сполучених Штатів, Канади, Великої Британії, Австралії
(http://www.cis.drexel.edu, http://info.sims.ber k ley.edu,
http://pepper.lis.utr.edu/, http://www.fis.utoronto.ca/,
http://www.bf.rmit.edu.au та ін.), наявні такі навчальні курси: “Вступ
до управління базою даних”, “Структури даних і файлів”, “ Проектування
бази даних”, “ Системи управління базами даних”.

Змістом цих дисциплін є: вступ до баз даних, управління їх проектуванням
і представленням змісту, в ивчення структур даних і організації файлів,
які використовуються при обробці інформації в інформаційно-пошукових
системах, системах обробки текстів, системах, що містять зображення,
управління записами змінної довжини; стандарти для організації
інформації: SGML, HTML, Z39.50, Z39.58, MARC, внутрішні моделі даних,
логічні моделі даних, вивчаються принципи проектування інформації і
використання систем управління базами даних, характеристика й оцінка
загальних і спеціалізованих систем управління базою даних,
адміністрування баз даних.

Таким чином, аналіз, з одного боку, завдань майбутньої професійної
діяльності, з іншого – наявного навчально методичного забезпечення
підготовки спеціалістів з інформаційної діяльності в галузі організації
документальних баз даних свідчить, що для вирішення проблеми підготовки
кадрів для галузі сфери документальної комунікації потрібна система
навчально-методичного забезпечення розділів, які призначені для вивчення
питань проектування документальних баз даних відповідно до міжнародних
стандартів, питанням стандартизації інформації в
документально-інформаційних системах, амініструванню документальних баз
даних тощо. Розробка висунутих теоретичних положень щодо формування
змісту курсу “Організація документальних баз даних” доведена до
практичної реалізації у вигляді навчального посібника “Представлення
інформації в автоматизованих документально-інформаційних системах” для
студентів спеціальностей “Бібліотекознавство та бібліографія” та “Доку
мен тознавство та інформаційна діяльність” для супроводу вивчення
принципів проектування документальних баз даних з використанням СУБД
CDS/ISIS.

Література

1. Цибко Г. Ю. Підвищення рівня теоретичної підготовки з інформатики на
фізико-математичних факультетах педагогічних вузів: Автореф . дис…
канд. пед.наук: 13.00.02/Нац.пед.ун-т ім.М.П.Драгоманова. – К., 1999.-18
с.;

2. Полищук Ю.М., Хон В.Б. Теория автоматизированных банков
информации.-М.: Высшая шк., 1989.-184 с.;

3. Матвієнко О.В. Формування вимог до системи знань менеджерів
інформаційних систем//Проблеми освіти.- 2001.- № 23.- С.8-15.;

4. Матвієнко О.В. Формат Unimarc/Authorities – інструмент стандартизації
інформаційної діяльності//Вісник КНУКіМ.- Серія «Педагогіка» – 1999.-
№1.-С.34-38.;

5. Матвієнко О.В., Цивін М.Н. До питання про формат UNIMARC (критерій
вибору програмних засобів для ведення бібліографічних баз даних)//Бібл.
вісник.- 1995.- №4. – С.5-6.;

6. Матвієнко О.В. Вимоги до функціональних можливостей програмних
засобів (для бібліотечних процесів)//Бібл. вісник.- 1996.- № 4.- С.5-9.;

7. Матвієнко О.В. Нові інформаційні технології в системі безперервної
освіти бібліотечних спеціалістів//Бібл. вісник.-2001.-№2. -С.21-23.

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2018