Реферат на тему:

Джерелознавство. Про особливості економічної статистики радянського часу

Для радянської економічної статистики насамперед властива посилена
увага до макрос ко комі ч них показників: загальних обсягів промислового
і сільськогосподарського виробництва, суб’єктивна налаштованість творців
статистичних зведень на відображення «постійного і неухильного»
зростання валової продукції, зокрема виробництва продукції групи «А» —
вугілля, чавуну, сталі, електроенергії, верстатів, тракторів І
комбайнів, тепловозів І електровозів та Ін. Неодноразово «вирівнювалися»
показники про виконання завдань п’ятирічних планів, зростання
виробництва зерна, м’яса, «добробуту трудящих», будівництва житла,
кількість лікарняних ліжок і лікарів на 10 тис. населення та ін.

У багатьох випадках показники радянської статистики не є співставними.
Це трапилось внаслідок зміни методики збору статистичних даних у 30-х
роках порівняно з тим, як їх визначали 1918-1929 pp. Однак чи не
найбільшим недоліком статистики СРСР є те, що вона чимало даних з
міркувань секретності просто не оприлюднювала, а до багатьох явищ
державного і виробничого життя сама служба офіційної статистики не мала
доступу. Йшлося не тільки про балістичні ракети, а навіть про кількість
робітників так званих номерних підприємств. Незважаючи на ці та деякі
інші негативні ознаки радянської економічної статистики, вона становить
єдине узагальнююче масове джерело до вивчення стану економіки України,
Росії, інших колишніх республік упродовж 70 років. При певному
порівнянні та критичному зіставленні її даних все-таки можна
реконструювати дійсні Історичні «пересічні числа».

Службу статистики в Радянському Сою л очолювало Центральне статистичне
управління (ЦСУ) при Раді Міністрів (до 1946 р. — Раді Народних
Комісарів). Промислову статистику 1918-1924 рр, воно проводило шляхом
промислових переписів. Такі переписи відбулися 1918 р. (станом на 31
серпня), і 920 р. (станом на 28 серпня) та 1924 р На жаль, не всі
питання І відповіді переписів були зіставними. Перепис 1918 р. охоплював
підприємства, на яких працювало щонайменше 16 робітників І був
механічний двигун, або ж ЗО робітників, коли підприємство немало
механічного двигуна, тобто так звані цензові підприємства. З огляду на
воєнні умови перепис мав місце лише у 31 губернії. Він подавав відомості
з ІЗ показників, величину І характер підприємства, власників, стан
устаткування, наявність І види сировини, палива, продукції, фінансовий
стан, організацію праці та ш,

Перепис 1920 р. охоплював усі підприємства, в тому числі й дрібні.
Переписний бланк містив 12 запитань: про власників, кількість робітників
і службовців, механічні двигуни, продукцію у натуральному І грошовому
виразі, організацію праці та ш

Перепис 1924р. мав додатково запитання про рівень концентрації
виробництва, податок. Матеріали цих переписів видавалися книгами під
заголовком «Труды ЦСУ»: за результатами перепису 1920 р. у 1921 p. (T.
3. Вип. 1-8), 1918 р. у 1926 р. (три випуски) і за результатами 1924 p.,
також 1926 p. (T. 27. Вып. 1, 2). Велася поточна річна статистика
промисловості, матеріали якої публікувалися у відповідних випусках
«Трудов ЦСУ». Облік цінностей на підприємствах кожного разу вівся у
старих рублях, при цьому допускалися великі неточності

З 1930 р. основою промислової статистики стали звіти підприємств за
спеціально рофобленою ЦСУ формою. Матеріали за зведеними звітами
видавалися для службового користування та офіційними збірниками
«Народное хозяйство СССР в 1940 г.», «Народное хозяйство СССР в 1955
году», аналогічно — 1965 р., 1974 р. та ін. Окрім цього, публікувалися
статистичні матеріали за певні історичні періоди, що вміщали немало
зіставних даних за багато років. Таким, наприклад, було видання
«Народное хозяйство СССР, 1922-1972», зорієнтоване відображати
«величезні успіхи» СРСР за 50 років існування, У виданні простежується
зміна співвідношення обсягів промислового виробництва за групами «А» і
«Б», показані ряди наростання виробництва електроенергії: І 913 р. — 2
млрд квт год., 1921 р -0,520 млрд квт год.; 1928 р. — 5 млрд., 1934 —
36,2 млрд, 1940р. — 48,3 млрд, 1950р. — 91,2 млрд квт год. тощо,
вугілля1 1922 — 9318 гис т, 1932 р —5 747,1940р. —139974,1950р. —185 225
тис.т; нафти: 1922 р.— 4 658 тис. т, 1932 р.— 21 414, 1940р —31 121,

1950 p — 37 878 тис. т тощо В даному випадку статистика мала виконувати
агітаційну функцію

У згаданому ювілейному виданні обсягом близько 850 с. вміщені показники
в абсолютних числах чи у відсотковому відношенні про території та
населення, з чорної металургії, хімпромисловості, машинобудування,
будівельної І лісової промисловості, легкої І харчової, сільського
господарства І його галузі, землеробства й тваринництва, з форми
організації сільськогосподарського сектора (колгоспи, радгоспи),
транспорту і зв’язку, капітального будівництва, праці, «росту
матеріального добробуту радянського народу», торгівлі, побутового
обслуговування, народної освіти І культури, охорони здоров’я, фінансів І
кредитів, зовнішньоекономічних зв’язків. Окремо виділені головніші
показники союзних республік. Так, по Українській РСР давалися зростання
чисельності населення, зміни співвідношення чисельності сільського і
міського населення (наприклад, 1913 р. на міське населення України
припадало 6,8 млн осіб, сільське —28,4 млн, 1971 p. чисельність міського
населення досягла 27 млн, а сільського скоротилася до 20,9 млн),
національний склад населення станом на 15 січня 1970 р , зростання
освітнього рівня загалом та окремо серед чоловіків і серед жінок.
Давалося зростання 60 назв видів промислової продукції, посівних площ,
кільканадцяти видів сільськогосподарською виробництва, державних закупок
Окремо наводилися дані динаміки розвитку транспорту, капітальних
вкладів, введення в дію нових потужностей у різних галузях
промисловості. Подано статистику зайнятості населення, кваліфікації
працівників у сферах зайнятості, збільшення товарообігу, забезпечення
населення товарами культурно-побутового вжитку, розширення мережі
охорони здоров’я. Остання таблиця містила показники республіканського
державного бюджету на 1940, 1965, 1970 та 1971 pp.

Крім збору статистичних даних за спеціальною формою, у другій половині
20-на початку 30-х років ще проводилися різні цільові, вибіркові й Інші
переписи. Так, 1929 р. відбувся так званий профспілковий перепис, що
зібрав відомості про заняття робітників до приходу у промисловість, їх
участь у світовій і громадянській війнах, стаж роботи, соціальне
походження, зв’язки з селом, професійну підготовку І кваліфікацію,
партійність та ін Перепис мав певною мірою соціологічне спрямування

У 1930 р. проведено вибірковий перепис працюючих паперовиків,
текстильників, швейників, поліграфістів, деревообробників, харчовиків,
будівельників, шкіряників, гірників Донбасу та робітників радгоспів

У 1932-1933 рр відбувся ще один профспілковий перепис, що охопив близько
1,5 млн членів профспілок.

Починаючи з 40-х років у СРСР була запроваджена практика періодичного
обліку професійних характеристик робітників І службовців, обліку
робітників за статтю, віком, стажем Підсумки заданих переписів І обліків
публікувалися в таких періодичних виданнях, як «Труд в СССР», «Вестник
статистики», «Выборочное наблюдение в статистике СССР» та ін.

У методиці ведення сільськогосподарської статистики СРСР спостерігається
два періоди Перший — до 1930 р , коли в основі містилися податкові
списки Індивідуальних господарств, другий — з 1930 р , коли основу
сільськогосподарського виробництва становили колгоспи І радгоспи
Паралельно з виведенням статистичної Інформації з податкових списків
1921-1929 рр проводились щорічні вибіркові сільськогосподарські
переписи, що охоплювали так звані гнізда (3-3,5% кількості всіх
господарств) Це була своєрідна «досліджуюча статистика» В анкетах
вибіркових переписів містилися запитання про землекористування, оренду
землі, поголів’я худоби, найману працю, врожайність, прибутки тощо
Матеріали різних вибіркових переписів та обліків стану сільського
господарства частково публікувалися в «Трудах ЦСУ», але багато
матеріалів — це були тільки зведення «для службового користування»
Періодичний характер мало видання «Внешняя торговля СССР» та ш В
Українській РСР видавалися різні зведені статистичні збірники до так
званих ювілеїв, а також за сферами життя

У післявоєнні роки в Україні видавалися щорічники «Народне господарство
Української РСР» (регулярно -— з 1959 р ) Перше видання здійснено 1957 р
Щорічними в масштабах республіки І регіонів подавали дані з економіки,
демографи, зокрема з промисловості, сільського господарства,
капітального будівництва, транспорту, зв’язку, торгівлі, охорони
здоров’я Є розділи «Питома вага УРСР в народному господарстві СРСР»,
«Зростання матеріального добробуту радянського народу», «Народна освіта,
наука І культура» тощо

Загалом на макрорівні радянська економічна статистика більш-менш точно
подавала різні числові показники Водночас чимало показників за видами,
місцем виробництва, назвами не конкретизувалися, а вводились у
«приладобудування», «машинобудування», «засоби зв’язку»

Однак які б недоліки не були властиві статистиці, вона становить чи не
єдине Історичне джерело при вивченні та висвітленні таких сторін
Історичного процесу, як рух народонаселення, динаміка соціальних І
національних структур, динаміка економічного рівня країн, зокрема у
порівняльному аспекті, рівня життя, освіти, середньої забезпеченості
людей продуктами харчування, житлом, грошовими прибутками тощо.
Відповіді на ці та Інші подібні питання без статистики дати неможливо.

Використані джерела і праці

Народное хозяйство СССР 1922-1972. Юбилейний ежегодник М, 1972. Україна
за п’ятдесят років (1917-1967). Стат. довідник К., 1967.

Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. М., 1972-1974 Т 1-7.
Первая всеобщая перепись населения Российской империи. 1897 год.
Волынская губерния. Пб., 1904 Т8.

Бойко М К Промислова статистика — джерело з Історії робітничого класу
України 20-30-х років // Укр.іст.журн. 1990. № 1. С.31-39.

Довгопол В М, Литвипенко М.А , Лях Р.Д. Джерелознавство Історії
Української РСР К., 1986. С.124-141

Источниковедение истории СССР. М., 1981 С.414^436.

Копчак СІ Населення Українського Прикарпаття. Львів, 1974

Копчак В П, Копчак СИ Население Закарпатья за 100 лет. Львів, 1977.

Макарчук С А Населення Західної України за переписом 1931 року//Вісн
Львів ун-ту Серія Іст 1993 Вип. 29

Нау-іко В І Етнічний склад населення Української РСР. К , 1965.

Огоновський В П Територія І населення //Торжество Історичної
справедливості Львів, 1968. С 238-243.

Огоновський В П. Територія та етнічний склад населення //Там само. С.
409-412.

Санцевич А.В Джерелознавство з Історії Української РСР післявоєнного
періоду К, 1972 С.74-107

Франко Іван. Промислові робітники в Східній Галичині І їх плата р 1870.
Статистична студія //Зібр творів: У 50 т. К. 1984. Т. 44. Кн. 1. С.
44-51

Франко Іван Статистика яко метода І яко наука //Там само С. 248-254.

Франко Іван. Табулярна власність у Галичині //Там само. 1985. Кн 2 С
308-311.

Похожие записи