Реферат

на тему:

Бібліотечний менеджмент як концепція управління

Майже десять років бібліотеки України функціонують в умовах глобальних
суспільно-економічних перетворень. Цей час позначився на бібліотеках як
складний період зміни пріоритетів, адаптації до ринкового середовища,
прийняття нової моделі функціонування, засвоєння нетрадиційних
технологій соціальної й економічної взаємодії, становлення в ролі
суб’єкта господарювання — виробника бібліотечно-інформаційних продуктів
і послуг.

Головними і найбільш активними чинниками змін в організації діяльності
бібліотеки є інформатизація і перехід на ринкові умови господарювання.
Саме вони визначають процеси перетворення і подальшого розвитку,
зумовлюють необхідність вибору нових цілей і нової стратегії сучасної
бібліотеки.

Варто зазначити, що перетворення основних засад бібліотечної діяльності
відбуваються по типу трансформації, тобто поступових, фрагментарних,
часткових змін, які охоплюють більшу частину або основні елементи
бібліотеки (1). За останнє десятиліття процеси трансформації бібліотеки
істотно змінили практично всі аспекти її діяльності:

ідеологічно-світоглядний (відмова від місії ідеологічного закладу і
сприйняття цивілізаційної, гуманістичної місії та інформаційно-освітніх
пріоритетів),

фінансово-економічний (скорочення бюджетного фінансування, пошук і
залучення додаткової фінансової підтримки, впровадження ринкових засад в
організацію обслуговування користувачів, поява можливостей комерційної
діяльності),

адміністративно-правовий (відмова від адміністративно-командних методів,
зростання ролі регіональних повноважень, становлення бібліотеки як
суб’єкта господарської діяльності і суб’єкта права, прийняття нових норм
права, правовідношення та актів реалізації цих прав),

техніко-технологічний (широке впровадження нових технічних засобів й
інформаційних технологій).

Таким чином, сучасний стан життєдіяльності бібліотеки – це стан переходу
від режиму функціонування до режиму розвитку на новому
соціально-економічному підгрунті. Важливим засобом забезпечення
цілеспрямованої та ефективної діяльності бібліотеки як самостійного і
самодостатнього суб’єкту господарювання є система управління. В умовах
переходу до ринкової економіки саме управління бібліотекою, її
керівництво – це та реальна і дієва сила, яка здатна вирішити існуючий
соціально-економічний комплекс проблем, переорієнтувати і визначити цілі
і стратегії, забезпечити необхідні умови життєдіяльності і розвитку.

Відомо, що управління — це специфічний вид діяльності, пов’язаний з
процесом прийняття рішень. Управління необхідне кожній організації. В
термінологічному словнику управління трактується як цілеспрямований
вплив на колектив бібліотеки для організації і координації його
діяльності в процесі реалізації цілей і завдань, які перед ним стоять
(2). Цей підхід дещо звужує поняття управління, оскільки подає тільки
один аспект існуючих засобів забезпечення цілеспрямованої діяльності
бібліотеки та не відображає специфіку управління бібліотечною системою.

Сутність управлінської функції бібліотеки нерозривно пов’язана із
закономірностями її розвитку. Тому не можна погодитися з твердженням про
те, що зміст праці керівника бібліотеки має більшу спільність з
діяльністю директора заводу, ніж з роботою бібліотекаря (3). В
бібліотечній практиці використовуються, поряд із загальними законами
теорії управління, специфічні засоби, які відображають безпосередньо
сутність управлінської функції бібліотеки. Управління бібліотекою тісно
пов’язане із закономірностями її діяльності і не може розглядатися як
окремий елемент зовнішнього впливу. Управління – це функція діяльності,
тому який зміст діяльності, таке й управління цим процесом. Отже,
стосовно бібліотечної діяльності, розглядаємо управління як систему
економічних, технічних і соціальних засобів, що забезпечують
цілеспрямований вплив на ресурсну базу бібліотеки та сприяють їх
взаємодії для досягнення найкращої соціальної, економічної,
технологічної ефективності бібліотечної діяльності. Про якість
управління бібліотекою свідчить безпосередньо результат її діяльності.

Такий підхід є перспективним для оцінки існуючого стану та уяви
подальших тенденцій і можливостей життєдіяльності бібліотеки. Як складна
відкрита система, бібліотека динамічно змінюється під впливом зовнішніх
і внутрішніх чинників, а за допомогою управління — одержує якісну
визначеність своєї діяльності. Цей розвиток бібліотеки – закономірний і
об’єктивний процес. Тому перебудова системи управління в існуючих
соціально-економічних реаліях виступає як найважливіша умова успішного
функціонування бібліотеки. Вона продиктована конкретними причинами,
серед яких головними є такі:

необхідність формування ринкових відносин із зовнішнім середовищем для
підтримки стабільності функціонування бібліотеки в умовах трансформації
соціальної-економічної системи;

визначення нових взаємовідносин між різними рівнями управління та
встановлення раціональних структурно-функціональних зв’язків в середині
бібліотеки;

значне зростання інформаційного ресурсу і відсутнсть достатнього
управлінського досвіду у більшості керівників бібліотек в складних і
постійно змінюваних умовах;

виникнення конкуренції між бібліотечними та інформаційними закладами, що
створюють подібні інформаційні продукти і послуги та заснованими на
різних формах власності;

потреба гнучкого, оперативного реагування на зміни в структурі
користувачів та їх запитів;

ускладнення бібліотечної технології, яка потребує нової організації і
розподілу праці, нових форм контролю і стимулювання;

нестабільність і слабке прогнозування політико-правової й економічної
ситуації для здійснення бібліотечної діяльності.

Таким чином, динаміка і різноплановість названих причин зумовлює потребу
прийняття не тільки нових пріоритетів розвитку бібліотеки, а й нової
філософії управління, головними параметрами якої є проведення
інноваційної, науково-технічної, ринкової політики в бібліотеці.

Глибокі зміни в усіх сферах суспільного життя України та інших
посткомуністичних держав за останнє десятиліття зумовили підвищену увагу
до проблеми управління бібліотекою як науковців, так і практиків.

На зміну традиційному підходу до управління бібліотекою, який
розуміється як раціональна організація та використання внутрішніх
ресурсів, започатковано новий підхід, зокрема його особливість прийнято
характеризувати як маркетинговий або емпіричний напрям управління ( 4, 5
).

Серед позитивних зрушень у розвитку теорії управління бібліотекою —
загострення уваги науковців і практиків до проблеми стратегічного
управління і стратегічного планування, про що свідчать публікації у
фаховій пресі та окремі видання (6 – 10 ).

Важливим чинником успішного розвитку сучасної бібліотеки є підвищення
рівня сучасного управлінського мислення, зокрема сприйняття
організаційної філософії, підгрунтя якої — свідоме розуміння працівником
бібліотеки своїх цілей і свого призначення в процесі функціонування
організації, готовність взяти на себе відповідальність за результати
діяльності. Значна увага приділяється інноваційному менеджменту, який
стимулює створення оптимальних організаційних і економічних умов для
впровадження та забезпечує цілеспрямоване управління процесом
нововведень. Низку плідних пошуків в теорії бібліотечного менеджменту
продовжує і затверджує як дієвий засіб управління організацією –
ситуативний менеджмент. Його переваги, на думку фахівців, — у
застосуванні гнучкості змісту, форм і методів управління. Ситуативний
менеджмент надає можливість здійснювати адекватний аналіз конкретної
ситуації, пошук альтернативних рішень, вибирати найбільш прийнятний
варіант дій в існуючій ситуації, що є важливим для адаптації бібліотеки
в новому соціально-економічному середовищі (11).

Разом з тим, єдиного погляду на управління бібліотекою серед
бібліотекознавців досі не існує. Більш як десять років не вщухає
дискусія навколо бібліотечного менеджменту. Частина бібліотекознавців
вважає, що процес становлення бібліотечного менеджменту ознаменований
вагомими результатами, серед яких: визначення конструктивних шляхів
реорганізації управлінських механізмів та підходів до вирішення багатьох
проблем організації діяльності бібліотек, формування наукової школи, в
рамках якої видано багато публікацій та захищено дисертацій,
здійснюється підготовка і перепідготовка управлінських кадрів (12).

Інші бібліотекознавці не погоджуються з правом на існування
бібліотечного менеджменту, сприймають його як невдалий синонім терміну
“управління бібліотекою”, перенесення американського досвіду загального
менеджменту в умовах ринкової економіки та вважають, що такий підхід
може призвести до втрати специфіки управління бібліотекою (13).

Не заглиблюючись у вир професійних дискусій зауважимо, що зміна
соціально-економічного середовища не може не позначитися на системі
управління бібліотекою. Як продукт еволюційного розвитку, система
управління бібліотекою в новому соціально-економічному середовищі
потребує нових підходів, нових алгоритмів, адаптації зарубіжного досвіду
та впровадження інновацій. Управління бібліотекою в умовах планової
економіки мало свої переваги, зокрема, — довгострокове планування і
стабільність фінансування, поряд з недоліками — жорстко формалізованою
організацією, приписками, невмінням гнучкої адаптації в умовах ринку.
Такі реалії зумовили підхід до управління бібліотекою тільки як до
окремої функції. Видатний теоретик бібліотекознавець І.М. Фрумін вважав
управління функцією організації і це було правомірно в існуючих
соціальних умовах, коли управління бібліотекою розглядалось як загальній
процес в контексті управління бібліотечною справою (14).

Термінологічний словник подає термін “бібліотечний менеджмент” як
свідому планомірну діяльність керівництва бібліотеки, яка включає
планування, організацію, оптимізацію праці, управління бібліотечними
процесами, контроль за роботою, роботу з кадрами тощо. Відмінність від
терміну “управління бібліотекою” – в принципово нових положеннях в
керівництві: можливістю створення оптимальної організаційної структури
управління адаптивного типу, формування перспективних програм розвитку,
здійснення в повному обсязі управлінських функцій. Сутність
бібліотечного менеджменту – у визначенні стратегії (напрямів) і тактики
(методів) управління конкретною бібліотекою як самостійною господарською
і юридичною одиницею…(2) .

Отже, новий підхід грунтується на сприйнятті конкретної бібліотеки як
об’єкту управління і суб’єкту господарювання, відкритої і самостійної
системи, що функціонує в рамках ситуаційного підходу. Прийняття
концепції бібліотечного менеджменту необхідне для трансформування
управління сучасної бібліотеки як окремого напряму бібліотекознавства в
наукову дисципліну і професійну галузь діяльності (5). З цією точкою
зору не можна не погодитися, враховуючи об’єктивну необхідність для
бібліотеки в ринкових умовах створення сучасної концепції управління.

Важливим внеском у розширення практичного досвіду управлінських кадрів
бібліотек був тренінг “Сучасний менеджмент в галузі культури”,
проведений Центром підтримки творчих ініціатив та за сприяння
Міжнародного Фонду “Відродження” на початку 2001 року в рамках
міжнародного семінару “Трансформування галузі культури в
посттоталітарних країнах”(15 ). Відповідно до сучасної теорії
менеджменту бібліотека розглядається як виробнича соціотехнічна система
з двома постійно взаємодіючими підсистемами: технічною, яка містить у
собі не тільки техніку і технології, але й управлінські знання,
організаційні структури, методи стратегічного планування, розробку
проектів робочих місць, рівень класифікації і підготовку кадрів, їх
фаховий склад тощо, та соціальною, яка включає всі форми морального і
матеріального стимулювання праці, стиль керування, причетність до
прийняття рішень, можливості просування по службі, організаційну
культуру та інше. Важливо, що в ході тренінгу по визначенню ефективних
характеристик бібліотеки як соціотехнічної системи основна увага
акцентувалась на раціональному використанні людських ресурсів і актів їх
поведінки, підвищенні рівня розвитку сучасного управлінського мислення.
Серед найважливіших чинників змін бібліотеки виокремлено такі, як:
організаційна філософія, організаційна культура управління, новий підхід
до оцінки ролі виконавців у процесі прийняття рішень, нової схеми
розміщення устаткування, нові методи і форми підготовки і перепідготовки
кадрів, нові критерії оцінки економічної ефективності.

З позицій менеджменту всі заклади, підприємства, фірми мають загальну
рису – всі вони є організаціями. Організація – це група людей,
діяльність яких спрямована на досягнення загальної мети. Бібліотека як
відкрита складна організація має загальні для всіх організацій
характеристики, зокрема, це – наявність ресурсів, залежність від
зовнішнього середовища, горизональний і вертикальний розподіл праці,
організаційну і технологічну структуру, необхідність управління. Цей
підхід зумовлює сприйняття управління бібліотекою як процес планування,
організації, мотивації і контролю, необхідний для формування і
досягнення цілей. Отже, об’єктом управління з позицій менеджменту в
бібліотеці є кілька реально існуючих функціональних процесів: створення
і надання бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг, фінанси,
маркетинг, дослідження і розробки, персонал та інше.

Сучасний менеджмент має три основні напрями діяльності, які досить чітко
відслідковуються в сучасній бібліотечній практиці, зокрема:

техніко-технологічна діяльність, яка зумовлена глобальною
інформатизацією суспільства та активно реалізується шляхом застосування
і освоєння в бібліотеці нових технічних засобів і комп’ютерних
технологій, створення інноваційних груп і нових відділів;

управлінська діяльність з координації дій у внутрішньому середовищі
бібліотеки, забезпеченню узгодженості технологічних процесів і дій
працівників з метою досягнення конкретних результатів. Адже
безпосередньо менеджмент — це управління внутрішніми чинниками
діяльності організації;

управлінська діяльність по організації взаємодії із зовнішнім
середовищем, зокрема на ринку інформаційних продуктів і послуг. Цей вид
діяльності втілює систему стратегічного управління і відомий як
бібліотечний маркетинг або маркетинговий підхід до управління
бібліотекою.

Отже, бібліотечний менеджмент і бібліотечний маркетинг є
взаємопов’язаними і взаємозумовленими складовими процесу управління
сучасною бібліотекою. Якщо перший – це генератор інновацій, то другий –
засіб для забепечення їх реалізації.

Ефективність функціонування бібліотеки в умовах ринку залежить від
вибору керівником стратегії її розвитку та застосування основних типів
управління.

Відомі такі основні стратегічні типи управління:

жорстке раціоналістичне (директивне) управління;

управління за відхиленнями від визначеного стану (процесу);

управління за цілями (цільове управління, програмно-цільове управління,
регламентне управління);

управління з упередженням (управління базується на аналізі і прогнозі
майбутніх явищ);

управління за результатами (базується на координації і інтеграції
діяльності всіх структурних підрозділів);

управління на базі врахування потреб (засноване на стимулюванні,
мотивації діяльності);

управління на основі ефективної реалізації корпоративної культури і
соціальної відповідальності;

управління, орієнтоване на стратегію можливого, що дозволяє зменшити
фактор невизначеності.

Реалізація зазначених типів управління повинна здійснюватися на базі
використання сучасних інформаційних технологій (16).Визначення і
конкретизація існуючих типів управління дозволяє більш глибоко зрозуміти
процеси, які мають місце в організації функціонування сучасної
бібліотеки, осмислити стратегії і методи управління керівників різного
ступеню. Хоча, необхідно враховувати, що зазначені типи управління в
“чистому” вигляді існують лише теоретично. В реальній практиці
управління вони використовуються в змішаному вигляді і залежать від
обраної стратегії розвитку бібліотеки.

Досить плідним вбачається мікроекономічний підхід до управління
бібліотекою, грунтовно досліджений В.К. Клюєвим (17). Його сутність
полягає в сприйнятті бібліотеки як малої економічної одиниці, суб’єкту
господарської діяльності, який повинен органічно вписатися в сучасне
економічне середовище та зайняти відповідне місце серед
соціально-інституційних структур держави.

Варто зазначити, що єдності поглядів фахівців і науковців на шляхи
розвитку бібліотеки в сучасних соціально-економічних умовах не
існує.Розглянемо зміни думок і підходів щодо перспектив розвитку
бібліотечних закладів впрожовж останніх десяти років і управління ними.
Так, в ході дискусії учасників “круглого столу” по темі “Библиотека в
новой общественной ситуации”, яка висвітлювалась журналом “Библиотекарь”
ще в 1990 році, бібліотекознавці дійшли спільної думки про утопічність
уявлення щодо незалежності і самостійності бібліотек. Враховуючи
необхідність визначення ступеню самостійності керівника бібліотеки та
спираючись на зростання ролі демократичних і економічних методів в
бібліотечній практиці, покладались певні надії на зростання ролі
громадського (опікунські і читацькі ради) і професійне управління
(бібліотечні асоціації і товариства) та здійснення повного контролю
бібліотечної громадськості над діяльністю бібліотеки (18).

Коло проблем, які обговорювалися 6-10 вересня 1999 року у Національній
парламентській бібліотеці на “круглому столі” директорів обласних
універсальних наукових та центральних міських бібліотек України
“Регіональна бібліотечна політика на сучасному етапі” засвідчило, що
процеси децентралізації управління і отримання регіональної
самостійності формують нову сферу бібліотечних інтересів, дій і
відповідальності (18). Бібліотеки стали самостійнішими у визначенні
шляхів і пріоритетів свого розвитку, функцій і змісту діяльності, але
стали ще більш залежними від місцевої влади у фінансовому відношенні.
Тому від активності бібліотек у формуванні культурної політики в своєму
регіоні і пов’язаних з нею програм та налагодження взаємозв’язків з
владними структурами залежить їх подальший розвиток. Серед найважливіших
проблем, які розглядались керівниками бібліотек — проблеми пошуку
додаткових коштів для забезпечення сучасних потреб користувачів в
інформаційно-бібліотечних продуктах і послугах, врегулювання
законодавчо-нормативної бази, комп’ютеризація бібліотечних процесів,
впровадження нових технологій тощо. Незаперечно, що вирішення
зазначеного комплексу проблем неможливе без оновлення системи управління
бібліотекою.

Аналогічні питання виникають в процесі розвитку російських бібліотек.
Розгляд проблеми управління в контексті питань “круглого столу”
“Культура і бібліотеки на шляху в ХХІ століття”, який висвітлювався на
сторінках журналу “Библиотековедение” в 1999 році, засвідчив, що
більшість “романтичних” ідей, які виникали на початку цього десятиліття,
зокрема ідея громадсько-державної системи управління, не знайшла свого
втілення (20). Не виправдала себе практика самостійності як засобу
виживання бібліотеки, хоча певний час деякі бібліотеки успішно
здійснювали пошук позабюджетних коштів. Але зміна законодавчого
простору, недосконала система пільг для бібліотек, існуючий податковий і
митний режим не дозволяють ефективно здійснювати економічну, комерційну
діяльність, унеможливлюють самостійність фінансової діяльності
бібліотек. Ці ж проблеми мають місце в практиці українських бібліотек.

Зазначене свідчить про те, що в бібліотечній сфері відбувається процес
переоцінки і пошуку підходів, уточнення пріоритетів, перерозподіл ролей
і завдань в ході утвердження бібліотеки як суб’єкту господарювання і
об’єкту управління.

Наведена невизначеність має об’єктивне підгрунтя, пов’язане з тим, що
бібліотека в період змін виявилася в зоні конвергенції суспільного і
ринкового секторів. Для керівників бібліотечних закладів цей стан був
новим і потребував значних зусиль для адаптації й апробації
нетрадиційних підходів до налагодження життєдіяльності. Вибір стратегії
функціонування бібліотеки в новому соціально-економічному середовищі був
схожий скоріше на експеримент в екстремальній ситуації. Він спирався
переважно на інтуіцію керівника, а освоєння нових реалій управління
здійснювалося безпосередньо на практиці. Тому варіанти вибору шляхів
адаптації були різними.

Частина керівників бібліотек залишила незмінними традиційні форми
управління, розраховуючи на повернення певної стабільності
функціонування, декотрі орієнтувалися на зміни в організації діяльності
бібліотеки, але тільки в майбутньому. Інша частина керівників бібліотек
активно сприйняла закони ринку, вони почали налагоджувати зовнішні
зв’язки та впроваджувати нові форми організації діяльності, незважаючи
на певні протиріччя, які виникали в процесі організації діяльності та
суперечили її основним принципам як соціального інституту, що виконує
традиційні функції бібліотечного обслуговування.

В ході процесу організаційного пошуку бібліотечного менеджменту
використовувались різні форми управлінських і структурних рішень,
спрямованих на адаптацію і подальший розвиток бібліотеки. Всі зміни, які
здійснювалися, все тісніше пов’язували бібліотеку з ринковим
середовищем. Фактично це був перехід до нової моделі
суспільно-економічного розвитку.

Отже, спираючись на досвід функціонування бібліотек, можна стверджувати,
що їх успішна діяльність можлива за умов:

чіткої концентрації зусиль колективу на головних напрямах, визначення
цілей та вибору стратегій розвитку;

впровадження інновацій, сприйняття нових ідей і заохочення творчих
починань;

врахування реалій інформаційного суспільства в організації гнучких форм
роботи, створенні мобільних груп та об’єднанні зусиль працівників для
досягнення конкретних цілей;

забезпечення позитивної мотивації колективу до змін, задоволення від
спільної праці всіх учасників, створення морально-етичного резерву
бібліотеки;

використання можливостей, які надає сучасне підприємництво;

високого рівня управління з позицій нововведень, ефективності діяльності
і відповідальності за доручені завдання.

Виконання цих умов надає змогу бібліотеці не упустити час і раціонально
використати нові можливості для ефективного функціонування. А проведення
гнучкої науково-технічної, інноваційної, ринкової політики, орієнтація
на інформаційно-бібліотечні потреби користувачів як базових складових
нової концепції управління забезпечує реальну можливість трансформації
бібліотеки в сучасний, дієздатний, необхідний суспільству заклад
культури.

1. Чачко А.С. Базовые ценности и трансформация современной библиотеки //
Библиотековедение. –2000. -№4. –С. 26 – 30; 2.Терминологический словарь
по библиотечному делу и смежным отраслям знания. – М., 1995. – 267 с.;
3. Суслова И.М. Менеджер библиотеки: требования к профессии и личности.
– М., 2000. – С. 20; 4. Башун О.В. Маркетинговий підхід до трансформації
універсальної наукової бібліотеки як культурно-інформаційного центру
регіону // Вузівські бібліотеки на порозі ХХІ століття і впровадження
нових технологій: Матеріали міжнар. наук.-практич. конф.(20 – 23 травня
1998 р., м. Київ ) НТБ НТТУ “КПІ”. – К., 1998. – С. 30 – 38; 5. Петрова
Л.Г. Маркетинговий підхід до організації бібліотечного обслуговування
користувачів // Бібліотека у демократичному суспільстві: Зб. матеріалів
КДІК, УБА. – К., 1995. – С. 152 – 153; 6. Ільганаєва В.О. Бібліотека в
сучасному інформаційному середовищі: основні стратегії розвитку //
Вісник Харк. держ. академії культури — Вип. 1. Бібліотекознавство.
Документознавство. Інформатика: Зб. наук. пр. – Х.: ХДАК. – 1999. – С.
30 – 37; 7. Петрова Л.Г. Формування стратегії розвитку бібліотеки в
умовах ринку // Бібліотека. Інформація. Суспільство: Зб. наук. праць
Всеукр. наук.-практич. конф. / УБА; НПБ України. – К., 1998. – С. 29 –
32; 8. Сенченко М.І. Стратегічний план інформатизації бібліотек України
до 2005 р. // Вісник Книжкової палати. – 1997. — №6. – С. 3 – 6; 9.
Цуріна І. Готуючись до планування // Бібліотечна планета. – 2000. -№1. –
С. 16 – 18; 10. Організація діяльності бібліотек: навчальний посібник
для студентів факультетів “Бібліотекознавства та інформатики” / В.О.
Ільганаєва, М.С. Слободяник. – Х.: ХДАК, 1998. – 84 с.; 11. Андреева
Н.Е. Эволюция менеджмента как основа формирования концепции управления
информационной деятельностью библиотек // Библиотечное дело – 2001:
российские библиотеки в мировом информационном и интеллектуальном
пространстве: Материалы шестой междунар. науч. конф. (Москва 26-27
апреля 2001 г.) / МГУКИ. – М., 2001; 12. Суслова И.М. Научный статус
менеджмента // Библиотека. – 1999. — №11. – С. 34-37; 13. Карташов Н. С.
Управление. Менеджмент. Маркетинг ( О спорных вопросах управления
библиотечным делом ) // Библиотековедение: исследования, история,
современность: Сб. науч. тр. – М., 1995. – С. 131-152; 14. Фрумин И.М.
Библиотечное дело. Организация и управление: Учеб. для библ. фак. ин-тов
культуры. – М.: Книга, 1980. – 272 с.; 15. Сучасний менеджмент в галузі
культури: тренінг ( матеріали заходів) ( Міжнародний семінар
“Трансформування галузі культури в посттоталітарних країнах”). Центр
підтримки творчих ініціатив. – Кіровоград, 2001. – 124 с.; 16. Бойдел Т.
Как улучшить управление организацией: Пособие для руководителя. – М.: АО
Инфра. – М.: АОЗТ “Премьер”, 1995. – 204 с.; 17. Клюев В.К. Библиотечная
микро экономика (методология, менеджмент, маркетинг, дидактика) //
Библиотековедение. – 2000. — №1. – С. 28-35.; 18. Политова И. Социальный
заказ: как его понимать? // Библиотекарь. – 1990. — №9. – С. 2-4.; 19.
Прокошева Т.М. ОУНБ як центр регіональної бібліотечно-інформаційної
системи (Виступ на “круглому столі” “Регіональна бібліотечна політика на
сучасному етапі”) // Бібліотечна планета. – 1999. -№3. – С. 7-12.; 20.
Культура и библиотеки на пути в ХХІ век: «Круглый стол» Министерства
культуры РФ // Библиотековедение. – 1999. — № 7-12. – С. 10-16.

Похожие записи