Реферат на тему:
Бібліотечна професіологія і підготовка кадрів для бібліотек
Професія бібліотекаря існує у первинному вигляді більше одного
тисячоліття, але склалася як окреме спеціально-професійне явище лише в
ХУІІ-ХУІИ ст. Роком усвідомлення існування професії бібліотекаря
вважається 1876 р. – коли було створено перше у світі професійне
об’єднання бібліотекарів – Американська бібліотечна асоціація.
В структурі бібліотечного знання склалася дисципліна, яка вивчає
професію бібліотекаря і бібліотечного спеціаліста загалом – бібліотечна
професіологія. Її поява відноситься до початку 90-х років. На цей час
тільки бібліотекаря не забезпечувало виконання бібліотекою всієї повноти
суттєвих функцій, коли фактично відбулася диференціація спеціалістів, що
працювали у бібліотеці.
Бібліотечна освіта в Україні почалася лише у 1925 році, – на той час у
Харкові.
Передумови наукового дослідження бібліотечної професії, розробка форм,
методів, змісту підготовки бібліотечних фахівців створюються лише до
початку 60-х років. Предметом комплексних спеціальних досліджень
бібліотечна професія стає в середині 70-х років. Основними аспектами
досліджень стають соціально-психологічні особливості діяльності
бібліотечних фахівців, склад та динаміка кадрових ресурсів бібліотек,
питання удосконалення системи підготовки і підвищення кваліфікації
бібліотекарів. В 80 – 90-ті роки актуальними стають статус і престиж
бібліотечної професії, диференціація бібліотечної праці, кадрові ресурси
БСУ, професійна міграція і мобільність кадрів, професійно-кваліфікаційна
структура кадрів бібліотек.
Професіологія вивчає роль і місце бібліотечної професії, закономірності
історичного розвитку праці, прогнозування змін, зразків бібліотечної
праці, професіографічні аспекти праці в бібліотеці, удосконалення
системи освіти, кар’єри бібліотечних фахівців, професіональні об’єднання
і асоціації, професійне самоусвідомлення бібліотекарів та ін.
Зміни, які відбулися в бібліотеці, бібліотечній системі, БСІ в цілому,
поява загальних особливостей у діяльності в соціально-комунікативній
сфері впливають на зразок бібліотекаря як одиничного фахівця.
Складність, багаторівневість, багатофункціональність діяльності в
сучасній бібліотеці під впливом освоєння новітніх інформаційних
технологій обумовили процеси диференціації та інтеграції праці
бібліотечних спеціалістів. Діяльність бібліотеки забезпечується крім
бібліотекаря, бібліоменеджерами, інформаційними спеціалістами, в тому
числі інформаційними менеджерами, технологами ІС, програмувальниками,
інформенеджерами та ін. Тобто виконати свої суспільні завдання
бібліотека спроможна лише за умови колективних зусиль багатьох
спеціалістів. Бібліотека стала багатопрофесійною організацією. В цих
умовах виникає проблема відокремлення підготовки бібліотекарів від інших
спеціалістів, визначення цілей, змісту, кваліфікації вимог в умовах
розширення предметності бібліотечної праці і зміни засобів виробництва.
Завдання, зміст та функції бібліотекаря в структурі діяльності сучасної
бібліотеки впливають на професіональну свідомість бібліотекарів. Метою
професійної освіти стає формування нового професійного мислення. Це
передбачає осмислення бібліотечної діяльності в протиріччях принципів
бібліотечно-інформаційних та загалом соціально-комунікативних процесів,
передбаченні та прогнозуванні професійної діяльності в бібліотечній
сфері.
Характерними рисами професійного мислення є аналітична креативність, яка
проявляється в здібності бачити динаміку явищ бібліотечної сфери,
виявляти причинно-наслідкові зв’язки їх розвитку, визначити варіанти
рішень професійних ситуацій, здійснювати пошук ефективних засобів
рішення творчих завдань.
З розвитком рівнів СКД у бібліотеці відбуваються відповідні зміни у
професійній структурі.
Професійні спеціалізації історично сформованого первинного рівня СК
діяльності – бібліотекар і бібліограф – у процесі переходу на більш
високий рівень набувають значення окремого випадку. Якщо ж звернутися до
аспекту предметної діяльності в бібліотеці, то слід зазначити, що в
перспективі вона буде пов’язана з системами передачі знань, прообразами
яких є сучасні ЕС та системи II.
Що стосується поділу праці в бібліотеці, то він відбувається не за
типами організаційно-функціональних структур, а відповідно до
предметно-змістовного аспекту діяльності. У цьому випадку розвиток
простежується від документаліста – до інформаційного фахівця –
когнітолога.
В документально-інформаційній сфері України, яка представлена
бібліотеками, органами НТІ, референтними службами систем державного
управління і управління наукою і виробництвом, громадськими установами,
книговидавничими і книготорговельними підприємствами, підприємствами
зв’язку, музеями, архівами, комерційними служб, біржами і т.ін. в період
інформатизації суспільства відбувається стриженизація професій
-«документаліст», «інформатик». Спеціальності, які відповідають підвидам
діяльності, які склалися в цій сфері зведені нами у табл. № 2-5 у
Додатку III.
Питання про професійно-посадову структуру кадрів управління відповідно
визначеним робочим місцям для спеціалістів документально-інформаційних
кваліфікацій стоїть у всіх галузях і сферах діяльності.
В системі професійної бібліотечної освіти існує проблема, що пов’язана з
передачею досвіду, який представляє зростаючу «надбудову» в базовому
фонді системі підготовки бібліотекарів. На цю ситуацію вказують заклики
до комп’ютеризації бібліотечної справи, посилення інформаційної
складової, інтеграції сфер діяльності по передачі інформації. Ці заклики
стають дедалі частішими. А це не може не потягнути за собою постановку і
рішення інших завдань, пов’язаних з регулятивними функціями
бібліотечного соціального інституту, бо соціальний інститут являє собою
цілісну, відносно самостійну систему. Такий перехід безсумнівно буде
супроводжуватися корінними змінами у всіх його аспектах. Рішення цього
завдання залежить від інших сфер діяльності суспільства – наукової,
виробничої, політичної. В освітній системі бібліотечної сфери напрями, в
яких слід шукати змістовні зміни, складають конструкти цієї системи.
Вони ж дозволяють накреслити ті шляхи, де вплив з метою управління і
прогнозування в системі професійної підготовки кадрів бібліотек найбільш
ефективний. Змістовна підготовка студентів в бібліотечній школі повинна
визначатися через призму блоків вимог до бібліотечно-інформаційних
спеціалістів. З деякими змінами наповнення блоків виглядає таким чином :
1-ий блок – методологічний – орієнтується на соціально-інформаційну
науку, розглядає бібліотеку як елемент документально-інформаційних
комунікацій, опора на сучасний стиль наукового мислення, оволодіння
сучасними методами пізнання і миследіяльності, формування здібностей
людини до виходу за межі пізнаного, тобто він має бути готовий не тільки
відтворювати норми, зразки і прототипи, зафіксовані в професійній
бібліотечній сфері, але й створювати нові.
2-ий блок – технологічний – орієнтується на сучасні
бібліотечно-інформаційні технології з використанням електронної техніки,
нових носіїв інформації, техніки зв’язку, безпаперових комунікацій.
3-й блок – інструментальний – засоби і методи діяльності в даній сфері,
спрямовані на досягнення цілей і завдань цієї сфери.
4-ий блок – змістовно-предметний – когнітивна складова сфери діяльності,
її наукові засади, існуючі моделі.
5-ий блок – закономірності здійснення діяльності, функціонування і
розвиток організаційних форм, управління, планування тощо.
6-ий блок – історичний – генезис розвитку структури СКД, системи освіти
в цілому, соціокультурні особливості етапу розвитку.
7-ий блок – кваліфікаційний – рівень завдань, які вирішуються, знань,
вмінь, навичок.
Ясно, що усі конструктивні елементи складають основу для подальшого
моделювання змісту освіти фахівців, відповідно обраним професійним
напрямам. У сукупності вони забезпечують цілісність «змістовної
конструкції» БО і одночасно необхідні потенціали до розвитку, які
задаються взаємовпливом факторів розвитку кожного з конструктів.
Зміст предметно-інструментальної основи діяльності бібліотечного
робітника детермінують область його професійної компетенції.
Культурно-історичні компоненти діяльності впливають на область
соціальних і громадських уявлень і позицій. Структура, технологія,
загальний характер СК діяльності в цілому обумовлює область
психологічних й часто психофізіологічних якостей бібліотечного
працівника.
Для того, щоб вийти на кінцеву мету підготовки сучасного бібліотечного
спеціаліста, тобто сформувати професійну діяльність, необхідно закласти
в основу підготовки відповідні параметри цієї діяльності.
Компонентно-параметричне описання професійної діяльності та її
використання у процесі організації навчання бібліотекарів та інших
спеціалістів для соціально-комунікативної сфери відкриває подальші
можливості для розробки ментальних моделей навчання і переводу навчання
на нові технології, зокрема, автоматизовані навчальні програми.
Підхід, який пропонується, володіє гнучкістю в поданні блоків
дисципліни, заміни дисциплін по мірі розвитку фундаментальних і
прикладних наук, появи спеціальних дисциплін. Вона (модель) дозволяє
врахувати нелінійність в змістовно-предметній структурі дисциплін
підготовки бібліотекарів та інформаційних фахівців, а також нелінійність
самої структури організації підготовки у вузах культури.
Вона вміщує у собі елемент упередження, у контексті підготовки
спеціалістів, як у плані удосконалення традиційних форм професійної
діяльності (її методів, засобів, структури інтенсивності і т. ін.),
підготовки, розробки, експлуатації більш вдосконалених продуктів своєї
діяльності, так і з точки зору випереджувального розвитку бібліотечної
школи у порівнянні з областю застосування праці спеціаліста, тобто він
стає «полігоном» «місцем росту» соціального бібліотечного організму,
вміщує в собі імпульс розвитку, який несуть в соціальну практику його
випускники.
В сучасних умовах найбільш досконалою формою професійної діяльності є
перетворювальна, інноваційна, творча діяльність спеціаліста.
Сучасні бібліотекарі мають бути підготовлені до здійснення діяльності,
яка розвивається, в тих місцях інфраструктури суспільства, які вони
займуть як спеціалісти.
Різниця у підготовці спеціалістів документально-інформаціної сфери не
повинна різнитися по змісту підготовки, яка закладає основи професійного
світогляду.
Література:
Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек:
Підручник. – X., 1993. 176 с.
Каліберда Л. Загальне бібліотекознавство: Навч. посібник. – К., 1998.
-192с.
Чачко А. Бібліотечна професіологія: Навч. посібник. – К., 1996. – 120 с.
Алтухова Г. Професcиональная етика библиотекаря. – М., 2000. -102 с.
Балика Д. Бібліотека в минулому. – К., 1925. – 117с.
Бібліотека в демократичному суспільстві: 3б. матер. Міжнар. наук. конф.
/ КДІК. – К., 1995. – 201 с.
Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: 3б. наук.
праць / КДУКІМ. – К., 1998. – 108 с.
Ільганаєва В. Бібліотечна освіта: нова парадигма розвитку.– К., 1996.
-255с.
Ільганаєва В. Бібліотечна сфера – соціальний інститут // Бібл. Вісник.
-1994 -№3.-С. 2-5.
Костенко Л. Інформаційно-комунікативні ресурси бібліотек АН України //
Бібл. Вісник. – 1993. № 3-4. С.55-58.
Пашкова В. Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в бібліотеках:
Зарубіжний досвід. -К., 1998. -70 с.
Сенченко Н. Библиотеки и компьютери. – К., 1990. – 226 с.
Слободяник М. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій. – К.,
1995.– 268с.
Україна бібліотечна. – К., 1996. – 92 с.
Українська бібліотечна асоціація: Документи і матеріали.- К., 1998. – 78
с.
Чачко А. Библиотечний специалист: особенности труда и
профессионализации. – К., 1986. – 192 с.
Чекмарьов А., Костенко Л., Павлуша Т. Національна система електронних
бібліотек. – К., 1998. – 50 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
