Реферат на тему:

Щоб старість була забезпеченою. стратегія розвитку соціального
забезпечення людей похилого віку на прикладі ветеранів Вінниччини

1 жовтня в Україні відзначається відразу дві дати – Міжнародний день
людей похилого віку та День ветерана.

Резолюцією 45 сесії Генеральної Асамблеї ООН в 1991 році 1 жовтня
проголошено Міжнародним днем людей похилого віку, а відповідно до Указу
Президента України від 24.09.2005 року № 1135 з 2005 року щорічно 1
жовтня відзначається День ветерана.

Включення до національного переліку пам’ятних дат Дня ветерана – це
свідчення посилення уваги держави до потреб старшого покоління. Цим
суспільство ще раз нагадало людям про їх обов’язок проявляти турботу
про людей старшого покоління, посилення уваги до їхніх потреб. Адже
ветерани зробили неоціненний внесок у становлення Української держави,
зміцнення її економічного, культурного та інтелектуального потенціалу.
Саме їм випала доля боронити рідну землю від фашистських загарбників,
відбудовувати зруйновані міста і села у повоєнні роки, пройти крізь
лихоліття голодомору та репресій. Тож проявляти турботу про людей
старшого покоління, забезпечувати їх добробут – відповідальний обов’язок
органів влади, всього суспільства.

За останні роки кардинально змінилась оцінка ролі людей старшого
покоління в житті суспільства, зростає усвідомлення як їх значимості в
соціальному, економічному, політичному розвитку країни, так і у внеску в
збереження морально-духовних традицій і цінностей сім’ї, роду, нації.

Збереження соціальної активності громадян похилого віку після виходу на
пенсію ефективно використовується як в економічному, так і в
громадсько-політичному житті.

Проблема старості, особливо старості одинокої, є актуальною для всіх
країн світу. Кількість людей віком 60 років і старше постійно зростає.
Вже сьогодні проблема старих хворих людей, які потребують сторонньої
допомоги, є першочерговим завданням.

У Вінницькій області проживає 516,3 тисячі пенсіонерів, в тому числі
439,2 тис. з них – люди похилого віку, а 195,5 тисяч осіб мають статус
ветерана праці та 140,5 тисяч – статус ветерана війни. Із загальної
кількості ветеранів Вінниччини 368,7 тис. осіб перейшли свій 60-річний
ювілей, з них 196,2 тис. ветеранів прожили понад 70 років, 61,4 тис.
людей – понад 80 років, 4,7 тис. ветеранів – понад 90 років та 80
чоловік прожили 100 і більше років.

Безумовно, за останні роки чимало зроблено, щоб змінити стан справ на
краще. Прийнято низку законодавчих актів, спрямованих на розв’язання
найгостріших соціальних проблем.

Нарешті виправлено соціальну несправедливість щодо тих, хто пережив
війну, на своїх плечах виніс лихоліття тих страшних часів, важкі
повоєнні роки, а саме, йдеться про Закон України, який набрав чинність з
1 січня 2006 року і регламентує соціальні гарантії «Дітей війни».

Не залишилися поза увагою пенсіонери. Девіз про те, щоб в Україні не
було жодного пенсіонера, який би отримував менше за прожитковий мінімум,
втілюється в життя.

Уряд послідовно працює над підвищенням рівня пенсійного забезпечення.

Наведемо такий приклад. Ще шість років тому мінімальна пенсія становила
24 грн. 90 копійок, у 2002 році – 42 грн., в 2004 році – 311 грн. , з 1
жовтня 2006 року – 366 грн., з 01.04.2007 – 410 грн., а з 01.10.2007
роки має стати 417 грн.

Ще одним важливим Законом України «Про індексацію грошових доходів
населення» держава створила механізм, аби зарплати, стипендії, пенсії
постійно підвищувались на суми індексацій, які компенсують зростання
споживчих цін.

Тобто, держава робить все можливе, щоб купівельна спроможність
пенсіонера не була залежною від рівня інфляції, а також відновила
справедливість щодо трудового стажу, рівня заробітку та інших чинників,
які враховуються під час призначення пенсії. А створення недержавного
пенсійного фонду працівників бюджетної сфери дозволить вчителям,
лікарям, працівникам культури, соціальної сфери реалізувати право на
додаткове пенсійне забезпечення.

Під особливий контроль взято своєчасне надання ветеранам передбачених
законодавством пільг. Посилено контроль за своєчасним забезпеченням
інвалідів з числа ветеранів війни та праці засобами пересування,
протезно-ортопедичними виробами та санаторно-курортним лікуванням.

Для стовідсоткового охоплення пільгами всіх ветеранів війни та праці та
для можливості передбачати для них кошти в бюджетах всіх рівнів, органи
праці та соціального захисту населення проводять облік всіх пільговиків,
створивши Єдиний реєстр одержувачів пільг.

З метою забезпечення реалізації стратегії подолання бідності в області
розроблена і діє довгострокова програма «Турбота» з питань розширення
форм надання соціальних послуг найбільш вразливим верствам населення, в
т.ч. ветеранам війни та праці.

Особливість старіючого організму полягає в тому, що сьогодні людина може
бути здоровою, самостійно себе обслуговувати, а вже завтра їй
знадобиться допомога не лише медичних, а й соціальних працівників.
Особливо, коли людина самотня, вона має розраховувати на підтримку
державних установ.

Саме для задоволення таких потреб наших земляків в області створені і
функціонують 36 територіальних центрів, які надають послуги в
соціальному обслуговуванні майже 24 тисячам одиноких непрацездатних
громадян та інвалідів.

Вінницька область одна з перших на Україні створила мережу таких
закладів в кожному районі та містах обласного значення. В червні 2007
року область відзначала 20-річчя з дня, коли шляхом реорганізацій
відділень з обслуговування одиноких непрацездатних громадян на
Вінниччині створені територіальні центри, в яких наразі працюють 2 458
соціальних робітників та працівників.

Їхніми силами одиноким непрацездатним громадянам та інвалідам надаються
більше двадцяти найрізноманітніших життєво-необхідних послуг, включаючи
й побутові: допомога при оформленні документів для субсидій, привезення
палива, доставка і придбання продуктів харчування та медикаментів,
прибирання житла, прання, послуги перукаря, швеї та інше.

Для покращення якості надання послуг в регіоні було проведено ряд
заходів, які суттєво вплинули на розвиток та зміцнення терцентрів та
системи соціального обслуговування громадян. Так, проводилась велика
робота із забезпечення всіх соціальних працівників велосипедами,
спецвзуттям та спецсумками.

Зважаючи на те, що навантаження на соціальних працівників становить
13-15 підопічних, органами соціального захисту населення та місцевого
самоврядування, районними державними адміністраціями, громадськими
організаціями здійснюється низка заходів для вирішення цієї проблеми. Це
залучення до надання послуг потребуючим шкільної та студентської
молоді, волонтерів, безробітних з числа тих, що стоять на обліку в
центрах зайнятості.

Для вирішення повного охоплення територіальними центрами всіх
потребуючих обслуговування та зважаючи на те, що бюджетне фінансування
обмежене, головне управління праці та соціального захисту населення
Вінницької облдержадміністрації спільно з обласним центром зайнятості
здійснили ряд заходів з організації робіт для надання послуг одиноким
непрацездатним громадянам та інвалідам. Це дало можливість взяти на
обслуговування додатково і надати послуги ще 660 громадянам 55
безробітними, що стоять на обліку в центрі зайнятості. Крім того, 16
безробітних, у яких закінчився термін виплати по безробіттю, залучались
до оплачувальних громадських робіт з надання побутових послуг одиноким
непрацездатним громадянам похилого віку.

i

i

i

?????????

аження на одного працівника становить 13-14 підопічних, і майже 500
одиноких громадян стоять на черзі для обслуговування. Аналогічна
ситуація склалась в Козятинському районі та містах Вінниці,
Могилів-Подільському, Хмільнику та Ладижині.

Мабуть керівники цих міст та районів вирішили, що їх старість мине
стороною.

Це тоді, як в Бершадському районі збільшили кількість соціальних
працівників на 30 чоловік, в Літинському, Шаргородському та
Тростянецькому районах на 20 чоловік, зменшивши при цьому навантаження
на соціальних працівників до 11 підопічних та додатково взявши на
обслуговування по 200-300 одиноких громадян.

Крім надомної форми обслуговування в усіх територіальних центрах
створені відділення по наданню грошової та натуральної допомоги. За 6
місяців 2007 року через ці відділення грошову допомогу отримали 18,9
тис. чоловік на загальну суму 1,8 млн. грн. та натуральну допомогу у
вигляді продуктів харчування, одягу, медикаментів, промислових товарів,
тощо отримали 20,2 тис. чоловік, загальна вартість яких становила 1,5
млн. грн.

При територіальних центрах в багатьох районах діють майстерні по ремонту
взуття, одягу, введені посади перукарів, медичних сестер, теслярів,
надаються послуги по розпилюванню дров та ремонту житла.

Майже в усіх районах області відкриті пункти прокату засобів
реабілітації.

Крім того, в 15 районах області діють 78 соціальних палат на 344 ліжка,
якими за І півріччя 2007 року обслужено 695 чоловік.

Однак, як показало життя, система соціального обслуговування одиноких
пристарілих громадян та інвалідів потребувала змін. А саме, багато з
наших підопічних потребують постійного догляду та опіки. Не зважаючи на
те, що мережа будинків-інтернатів Вінницької області повністю
задовольняє потреби регіону, з 2000 року було започатковано ідею
створення при територіальних центрах відділень для постійного проживання
літніх одиноких громадян. Цей досвід прижився і час показав, що такі
установи мають функціонувати в кожному районі. Адже не завжди літні люди
хочуть покидати під кінець життя ті місця, де народились та прожили свій
вік. На кінець 2007 року в області створено та працюють 19 таких
відділень в 18 районах. Оскільки в Літинському районі, де відділення с.
Дяківці було створено одним з перших, в 2006 році відкрили ще одне в с.
Уладівці.

Та не тільки територіальні центри системи соціального захисту опікуються
такими людьми. Вагоме місце в роботі по соціальному обслуговуванню
літніх людей посідають інтернатні установи системи соціального захисту
населення.

З 10 будинків-інтернатів, які обслуговують понад 2 тисячі підопічних,
діють: 2 будинки-інтернати геріатричного профілю: Тиврівський на 310
чол. та Вінницький на 306 чол., а також 5 психоневрологічних інтернатів.

Ліжкомережа цих інтернатних закладів повністю задовольняє потреби
області. Штатна чисельність працюючих приведена у відповідність до
фактично зайнятої ліжкомережі.

В інтернатних закладах для ветеранів війни створені більш комфортні
комунально-побутові умови. 70 відсотків ветеранів проживають в кімнатах
на 1-2 чоловіки. Для їх особистого користування в окремих кімнатах
встановлено телевізори, холодильники та інша побутова техніка.

Всі інтернатні установи оснащені новітньою медичною апаратурою і
обладнанням, на належному рівні забезпечені необхідними медикаментами,
штат медичних працівників укомплектований відповідними працівниками, що
дає можливість надавати підопічним кваліфіковану медичну допомогу.

Харчування в будинках-інтернатах – 4-х разове, при медичних показниках
– дієтичне.

Для збереження коштів в системі та здешевлення вартості хлібобулочних
виробів, практично у всіх будинках-інтернатах відкриті хлібопекарні.

Вагомим внеском у покращання фінансового стану установ є надходження
коштів будинкам-інтернатам відповідно до постанови Кабінету Міністрів
України «Про затвердження порядку зарахування та використання коштів, що
підлягають перерахуванню Пенсійним фондом будинкам-інтернатам».

Спільно з радами ветеранів, відділами освіти райдержадміністрацій та
міських рад, управлінням освіти і науки облдержадміністрації,
навчально-виховними закладами, громадськими організаціями, музеями,
клубами, студіями, творчими об’єднаннями до відзначення державних та
інших свят організовуються та проводяться зустрічі школярів з
ветеранами, конкурси дитячих малюнків, надання допомоги ветеранам війни
та трудівникам тилу, їх вдовам.

З метою виховання молоді на засадах патріотизму, самовідданості та
шанобливого ставлення до ветеранів в навчальних закладах області
проводяться години «Ветерани серед нас», святкові зустрічі «Вам наша
пісня і шана», вечори вшанування «Літа на зиму повернула», «Мої роки –
моє багатство», «Несли у люди честь і доброту».

Вагоме місце в роботі з ветеранами та людьми похилого віку займає
співпраця органів соціального захисту з Товариством Червоного Хреста.
Для реального вирішення проблем червонохрестівцями запроваджуються
різноманітні гуманітарні програми.

Найвідоміша з них – «Патронажна служба Товариства Червоного Хреста», яка
налічує в своєму складі 111 штатних працівників.

Організація Товариства, з метою виявлення та взяття на облік найбільш
соціально вразливих верств населення проводить роботу в тісній взаємодії
з установами та організаціями охорони здоров’я, соціального захисту
населення, товариствами інвалідів, трудовими колективами. Затверджуються
списки, вивчається об’єм допомоги. На разі на облік взято 28430
громадян, які за станом здоров’я потребують сторонньої допомоги, з них
лежачих хворих 2185 осіб.

Патронажна служба вирішує багато питань побутового характеру – доставка
продуктів харчування та ліків, приготування їжі, сприяння в наданні
комунальних послуг, організація консультативної лікарської допомоги,
влаштування до будинків-інтернатів і т. ін.

На виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.07.2007
року № 547-р. щодо проведення в Україні з 2 серпня по 3 грудня
2007 року благодійної акції «Ти можеш їм допомогти» область прийняла
активну участь у перерахуванні коштів під час проведення 02.08.2007 року
благодійного телемарафону на телеканалі УТ-1, а також прийняла рішення
про добровільне перерахування державними установами одноденного
заробітку на рахунки Всеукраїнської благодійної організації «Соціальна
допомога» .

В області щорічно відзначається 1 жовтня – День людей похилого віку та
День ветерана. В усіх будинках–інтернатах та територіальних центрах
соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних
громадян з нагоди цього свята проводяться дні відкритих дверей,
вечори-зустрічі, святкові обіди, шефські концерти за участю аматорських
колективів.

Спільно з органами праці та соціального захисту населення, охорони
здоров’я і курортів облдержадміністрації, депутатами районних,
сільських, селищних та міських рад, ветеранським активом уточнені списки
і взяті на облік всі важко хворі, одинокі та лежачі літні люди. Спільно
з волонтерськими осередками проводиться робота щодо медикаментозного
та побутового обслуговування літніх людей, які мешкають в сільській
місцевості.

Допомогти літній людині адаптуватись до умов ринкової економіки, не
залишитись наодинці зі своїми проблемами на схилі літ – основна задача
держави та, зокрема, органів виконавчої влади та місцевого
самоврядування Вінниччини. Держава починає повертати свої «борги» перед
тими, хто воював, хто відбудовував державу в післявоєнні роки, хто
переніс репресії та голод, хто врешті відстояв її – Незалежну Україну.

Література:

Антошина И. М. Социальные государства Европы и пути их развития. //
Труд за рубежом. – № 1. – 2005.

Качан Л. С. Подаруй частинку свого милосердя. // Соціальний захист. – №
10. – 2004.

Проект ТАСІС. «Посилення регіональних соціальних служб в Україні». Київ,
грудень 2006.

«Звіт про соціальне обслуговування одиноких непрацездатних громадян та
інвалідів», Форма 12 Соц., Головне управління праці та соціального
захисту населення Вінницької облдержадміністрації, червень 2007.

Похожие записи