Реферат на тему:

Принципи організації контрольно – ревізійної служби Зміст.

TOC \o «1-3» 1. Поняття контрольно – ревізійної служби та її функції.
PAGEREF _Toc34729812 \h 2

2. Функції та обовязки апарату державної контрольно – ревізійної
служби…………………………………………………………………….7

Список використаної літератури. PAGEREF _Toc34729813 \h 9

Поняття контрольно – ревізійної служби та її функції.

Відповідно до Указу Призедент України “Про заходи щодо підвищення
ефективності контрольно – ревізійної роботи” від 27 серпня 2000 р.
№1031/2000 контрольно – ревізійна служба має забезпечити суворий
контроль за використанням коштів бюджетів усіх рівнів та позабюджетних
фондів, а також за збереженням державного і комунального майна всіма
підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм властності
та відомчої належності і підпорядкованості. Головне контрольно –
ревізійне управління України стає центральним органом виконавчої влади,
який забезпечує реалізацію державної політики у сфері фінансового
контролю.

Указ Призедента є підставою для прийняття Закону про внесення змін і
доповнень до Закону України “Про державну контрольну – ревізійну службу
в Україні” стосовно порядку проведення ревізій і перевірок, прийняття
обовязкових до виконання рішень за фактами порушень фінансової
дисципліни, нецільового використання бюджетних коштів, несплати
податків, приховування отриманих доходів, тощо. Починаючи з 2001 р.
передбачено додаткові асигнування на матеріально — технічне забезпечення
державної контрольно – ревізійної служби, будуть визначатися базові
навчальні заклади для підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів
державної контрольно – ревізійної служби.

Законом України про державну контрольно-ревізійну службу передбачено
створення її при Міністерстві фінансів України в складі Головного
контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних
управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і
Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділах (відділів, груп) у
районах, містах і районах у містах.

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення
державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх
збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в
міністерствах, відомствах, державних комітетах і державних фондах,
бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які
отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів,
подання пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень
нормативних актів та запобігання їм у подальшій діяльності.

Державна контрольно-ревізійна служба має централізовану організаційну
структуру. Головне контрольно-ревізійне управління України очолює
заступник міністра фінансів України, який призначається Кабінетом
Міністрів України. Керівників регіональних контрольно-ревізійних
управлінь і підрозділів призначають вищі керівники за підпорядкованістю.
Структурні підрозділи контрольно-ревізійної служби є юридичними особами,
мають самостійні кошториси, розрахункові та інші рахунки в банках.

Функції державної контрольно-ревізійної служби полягають у проведенні
ревізій та перевірок фінансової діяльності, стану збереження коштів і
матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності у
міністерствах, відомствах, підприємствах і організаціях, які утримуються
за рахунок державного бюджету. До її функції також належить проведення
ревізій та перевірок правильності витрачання державних коштів на
утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і
організацій, що діють за кордоном і фінансуються із державного бюджету,
контролюють повноту оприбуткування, використання і збереження валютних
коштів, перевіряють виконання рішень за результатами проведених ревізій.

Важливою функцією державної контрольно-ревізійної служби є складання
нормативно-методичних документів щодо проведення контрольно-ревізійної
роботи, узагальнення досвіду цієї роботи та поширення його у
контрольно-ревізійних підрозділах.

Головне контрольно-ревізійне управління України та його підрозділи мають
право:

Проводити в процесі ревізії інвентаризацію фактичної наявності грошей,
цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції та ін.;

Безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі й інші
приміщення для обстеження їх з питань, пов’язаних із ревізією;

Припиняти операції на рахунках у банках та інших фінансово кредитних
установах у випадках, коли керівництво об’єкта, який ревізують,
перешкоджає виконанню контрольно-ревізійних процедур;

Залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців для контрольних
обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних
запусків сировини, матеріалів у виробництво, готової продукції, інших
контрольно-ревізійних процедур з оплатою за рахунок спеціально
передбачених для цього коштів;

Вимагати від керівників об’єктів, які ревізують, проведення
інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів
і розрахунків, у необхідних випадках опечатувати каси та касові
приміщення, склади, архіви, а в разі виявлення підроблень, інших
зловживань вилучати необхідні документи на строк до закінчення ревізії
або перевірки, залишаючи у справах акт вилучення та копії або реєстри
вилучених документів;

Одержувати від Національного банку України та його установ, комерційних
банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів,
довідки про банківські операції й залишки коштів на рахунках об’єктів,
які ревізують або перевіряють, а від інших підприємств і організацій, в
тому числі недержавних форм власності, — довідки і копії документів про
операції та розрахунки з об’єктом, який ревізують;

Одержувати від посадових і матеріально відповідальних осіб об’єктів, які
провадять ревізію, письмові пояснення з питань, що виникають у ході
ревізії;

Висувати керівникам та іншим посадовим особам об’єктів, які провадять
ревізію, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань
збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати у
бюджет виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі,
ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного
фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами кошти і
позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

Стягувати у доход кошти, одержані за незаконними угодами, без
встановлених законом підстав;

Накладати у випадках, передбачених законодавством, на керівників та
інших посадових осіб підприємств адміністративні стягнення;

Застосовувати до підприємств та суб’єктів підприємницької Діяльності
фінансові санкції, передбачені законодавством з оподаткування.

Блок – схема планування і проведення ревізійного процесу зображені на
схемі 1.

2. Функції та обовязки апарату державної контрольно – ревізійної
служби.

Права та обовязки ревізорів такі:

Права:

реалізувати й перевіряти грошові та бухгалтерські документи, звіти,
кошториси та інші документи, що підтверджують надходження й витрачання
коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної
наявності цінностей;

мати безперешкодний доступ на склади, у сховища, виробничі й інші
приміщення для їх обстеження;

одержувати від банків необхідні відомості, копії документів, довідки про
банківські операції та залишки коштів;

одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб письмові
пояснення;

стягувати в дохід держави кошти підприємств, отримані за незаконними
угодами та з порушенням чиного законодавства;

Обовязки:

суворо додержуватися Конституції України, законів України:

у випадках виявлення зловжевань та порушення чинного законодавства
передавати правоохороним органам матеріали ревізій і повідомляти про
виявленні зловживання і порушення державним органам:

обєктивно викладати виявлені факти порушень і зловживань;

надавати допомогу працівникам підприємства, яке ревізується, в усуненні
виявленних недоліків.

Ревізії, контрольні перевірки здійснюють на підставі розпорядчого
документа, підписаного начальником служби, управління, керівником
підрозділу служби в районі, місті. За ініціативою державної
контрольно-ревізійної служби ревізія підприємства, установи, організації
проводиться не частіше від одного разу на рік. За дорученням
правоохоронних органів ревізію провадять у будь-який час.

Скарги на дії ревізорів розглядаються і вирішуються керівниками
підрозділів державної контрольно-ревізійної служби. Подання скарги не
припиняє оскаржуваної дії посадових осіб державної контрольно-ревізійної
служби.

Органи державної контрольно-ревізійної служби провадять ревізії та
перевірки суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм
власності за постановою правоохоронних органів. Ці самі органи надають
допомогу ревізорам у виконанні ними службових обов’язків.

Посадові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками
органів державної виконавчої влади. Законні вимоги ревізорів є
обов’язковими для виконання посадовими особами об’єктів, які ревізують.
Ці особи при виконанні своїх службових обов’язків перебувають під
захистом закону.

Викладені функції державної контрольно-ревізійної служби в Україні,
права і обов’язки посадових осіб цієї служби не поширюються на контроль
місцевих Рад народних депутатів (муніципальний контроль), аудиторський і
відомчий контроль.

Список використаної літератури.

Б.Ф. Усач “Контроль і ревізія”: Підручник – Київ 2001

Білуха М.Т. “Курс аудиту” – К. – 1998

Бутинець , Бардаш Контроль та ревізія – Житомир – 2000

Крамаровскийй Л.М. Ревизия и контроль. – М: — 1998

Планування ревізії

Підготовка до ревізії

Складання завдання (програми ) проведення ревізії

Організація роботи на місці (об’єкті) проведення ревізії

Організація інвентаризацій грошових коштів, товарно – матеріальних
цінностей і розрахунків

Ознайомлення з обєктами ревізії, їх обстеження й розробка оперативних
заходів щодо устаткування виявлених недоліків

Процедури документальної та фактичної перевірок операцій відповідно до
робочого плану

Систематизація матеріалів ревізії та складання акта, висновків і
пропозицій

Узгодження й обговорення результатів ревізії на підприємстві

Затвердження матеріалів ревізії й рішень за ними

Контроль за виконанням прийнятих рішень

Похожие записи