Реферат на тему:
Правові засади контролю за виконанням державного бюджету
Згідно з Лімською декларацією керівних принципів контролю, прийнятою IX
Конгресом Міжнародної організації вищих органів контролю у 1997 році,
організація контролю є обов’язковим елементом управління суспільними
фінансовими ресурсами.
Контроль є невід’ємною частиною системи регулювання, мета якого полягає
у виявленні відхилень від встановлених стандартів, а також порушень
принципів законності, ефективності та економії витрачання матеріальних
ресурсів на можливо ранній стадії для вжиття відповідних заходів до
запобігання чи скорочення таких порушень, притягнення винних до
відповідальності, отримання компенсації за нанесені збитки.
Бюджетний кодекс України встановлює, що фінансовий контроль і аудит й
оцінка ефективності використання бюджетних коштів здійснюються в Україні
на всіх стадіях бюджетного процесу.
Рахункова палата є одним з органів, який має повноваження по контролю за
дотриманням бюджетного законодавства. Згідно з Законом України «Про
Рахункову палату» вона є постійно діючим органом контролю, утвореним
Верховною Радою України, підпорядкованим і підзвітним їй.
Оскільки Конституцією України до повноважень Верховної Ради України
віднесено контроль за виконанням державного бюджету, цей контроль
парламент здійснює як безпосередньо, так і через створену ним Рахункову
палату, яка стежить за законним використання коштів державного бюджету
від імені Верховної Ради України.
Бюджетним кодексом України до повноважень Рахункової палати з контролю
за дотриманням бюджетного законодавства віднесено контроль за:
використанням коштів Державного бюджету України відповідно до закону про
Державний бюджет України,
утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України,
ефективністю використання та управління коштами Державного бюджету
України,
використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень
місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню
повноважень органів виконавчої влади по доходах і видатках.
Законом України «Про Рахункову палату» її повноваження поширюються на
Верховну Раду, органи виконавчої влади, Національний банк,
Антимонопольний комітет, Фонд державного майна та інші державні органи і
установи, створені згідно з законодавством України.
Рахункова палата має право контролювати також місцеві державні
адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства,
установи, організації, банки, кредитні установи, господарські
товариства, страхові компанії, інші фінансові установи і їх спілки,
асоціації, а також інші об’єднання незалежно від форм власності,
недержавні фонди та інші недержавні некомерційні громадські організації
у тій частині їх діяльності, яка пов’язана з використання коштів
Державного бюджету України.
Так, Рахункова палата здійснює контроль за виконанням Державного бюджету
України, фінансуванням загальнодержавних програм в частині, що
стосується використання коштів державного бюджету; здійснює за
дорученням Верховної Ради контроль за виконанням державного бюджету щодо
поквартального розподілу доходів і видатків відповідно до показників
бюджету, в тому числі видатків по обслуговуванню внутрішнього і
зовнішнього боргу України; контролює ефективність управління коштами
державного бюджету Державним казначейством України, законність і
своєчасність руху коштів державного бюджету, перевіряє законність й
ефективність використання фінансових ресурсів, що виділяються з
державного бюджету на виконання загальнодержавних програм; здійснює
контроль за виконанням рішень Верховної Ради про надання Україною позик
і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям,
передбачених державним бюджетом, перевіряє за дорученням Верховної Ради
кошторис витрат, пов’язаних з діяльністю Верховної Ради України та її
апарату, допоміжних органів і служб Президента України та апарату
Кабінету Міністрів України, а також витрачання коштів державними
установами та організаціями, які діють за кордоном і фінансуються за
рахунок державного бюджету.
Рахункова палата має також повноваження щодо:
– організації і проведення оперативного контролю за використанням
коштів державного бюджету за звітний період;
– проведення комплексних ревізій і тематичних перевірок по окремих
розділах і статтях Державного бюджету України;
— проведення експертизи проектів Державного бюджету України, а також
проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів
України, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються
питань державного бюджету і фінансів України;
– аналізування і дослідження порушень і відхилень бюджетного процесу,
підготовки і внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо їх
усунення, а також удосконалення бюджетного законодавства в цілому;
— підготовки і подання висновків до Верховної Ради України та її
комітетів шодо виконання Державного бюджету України;
направлення Кабінету Міністрів України, відповідним центральним органам
виконавчої влади. Національному банку України, Фонду державного майна,
підприємствам, установам й організаціям матеріалів перевірок, ревізій та
обслідувань для розгляду і вжиття необхідних заходів;
порушення перед Верховною Радою України, Президентом України, а також
органами виконавчої влади клопотання про притягнення до відповідальності
посадових осіб, винних у порушенні вимог чинного законодавства України,
внаслідок чого завдано матеріальної шкоди державі.
З огляду на те, що Державний бюджет України складається на основі
прогнозних показників надходжень до бюджету, фактичні показники доходів
можуть не співпадати з прогнозними. Факт перевиконання доходної частини
державного бюджету згідно з Бюджетним кодексом визнається у разі, якщо
за підсумками трьох кварталів показники доходів перевищують враховані у
розписі державного бюджету на відповідний період більше ніж на 15
відсотків. Перевиконання підтверджується офіційним висновком Рахункової
палати.
Забезпечення Рахункової палати необхідною для реалізації нею контрольних
повноважень інформацією передбачено рядом законодавчих актів України.
Законом України «Про Рахункову палату» встановлено, що на запити
Рахункової палати в процесі здійснення нею своїх функцій усі органи
державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства,
установи та організації незалежно від форм власності та їх посадові
особи зобов’язані надавати інформацію, що стосується об’єктів контролю,
яка є необхідною для здійснення перевірки, ревізії та обслідування. На
вимогу Рахункової палати Національний банк України, а також уповноважені
банки, кредитні установи й фінансові організації зобов’язані надавати їй
документальні підтвердження операцій і стану рахунків об’єктів, що
перевіряються. На вимогу Рахункової палати підприємства, установи й
організації зобов’язані надавати довідки і копії документів щодо
операцій і розрахунків з об’єктами, що перевіряються.
Посадові особи об’єктів, що перевіряються, в разі відмови або ухилення
від своєчасного надання інформації або документації, а також за надання
недостовірної інформації, підлягають притягненню до відповідальності у
порядку, встановленому чинним законодавством України.
Бюджетний кодекс України також передбачає надання Рахунковій палаті
Державним казначейством України місячної (квартальної) звітності про
виконання Державного бюджету України.
Органи стягнення звітують перед Рахунковою палатою про надходження до
бюджету податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів, про
податкову заборгованість» включаючи суми недоїмки та переплат (у
галузевому і територіальному розрізі, а також у розрізі джерел доходів
та форм власності).
Про зменшення доходів бюджету внаслідок податкових пільг, а також про
суми реструктуризовано’] та списаної податкової заборгованості (у
галузевому і територіальному розрізі, а також у розрізі джерел доходів
та форм власності) і суми відстрочених та розстрочених платежів органи
стягнення надають Рахунковій палаті інформацію не пізніше 35 днів після
закінчення кварталу.
Головні розпорядники бюджетних коштів надають Рахунковій палаті зведену
фінансову звітність про виконання кошторисів.
В свою чергу Рахункова палата щокварталу подає Верховній Раді
оперативний звіт про хід виконання державного бюджету, в якому містяться
відомості про формування доходів і проведені витрати порівняно з
показниками, затвердженими Законом про Державний бюджет України
поточного року, і показниками за відповідний період або квартал
попереднього року.Протягом двох тижнів з дня офіційного подання
Кабінетом Міністрів України річного звіту про виконання закону про
Державний бюджет України Рахункова палата готує висновки щодо
використання коштів Державного бюджету України.
Зазначені висновки мають містити інформацію про: дотримання закону про
Державний бюджет України на відповідний рік у розрізі текстових статей,
які вплинули на стан виконання державного бюджету, а також оцінку впливу
змін макроекономічних показників у звітному році на його виконання;
оцінку втрат державного бюджету внаслідок дії пільг, які надавались
суб’єктам господарювання по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових
платежів, а також списання та реструктуризації податкової
заборгованості, фінансових санкцій та надання відстрочок у здійсненні
фінансової політики держави за матеріалами Державної податкової
адміністрації. Державної митної служби та інших органів стягнення. Також
у висновках повинні міститися підсумки контрольної роботи Рахункової
палати за звітний рік, огляд виявлених правопорушень (недоліків) у
процесі виконання, даватися оцінка наслідків їх негативного впливу на
стан державних фінансів та пропозиції стосовно їх усунення.
Звіт про виконання закону про Державний бюджет України Верховна Рада
розглядає у двотижневий термін. Із співдоповіддю про виконання закону
про Державний бюджет України виступає Голова Рахункової палати.
Діяльність, пов’язана з контролем за виконанням державного бюджету,
організується і проводиться Рахунковою палатою на основі річних і
поточних планів, які формуються з урахуванням всіх видів і напрямів її
діяльності та конкретних доручень Верховної Ради.
До плану роботи Рахункової палати обов’язково включається виконання
звернень не менш як однієї третини конституційного складу Верховної
Ради, поданих у порядку, встановленому її Регламентом. При формуванні
планів роботи Рахункової палати враховується й обов’язковий розгляд
звернень та пропозицій Президента України, Кабінету Міністрів.
Позапланові контрольні заходи проводяться за рішеннями Колегії
Рахункової палати на підставі постанов або протокольних доручень
Верховної Ради України, звернень комітетів Верховної Ради України та
запитів народних депутатів України, по яких Верховна Рада приймає
рішення.
Бюджетний кодекс України передбачає також здійснення Рахунковою палатою
зовнішнього контролю та аудиту фінансової та господарської діяльності
бюджетних установ в частині контролю за використанням коштів Державного
бюджету України.
Реалізація повноважень Рахункової палати щодо контролю за використанням
бюджетних коштів згідно з Законом України «Про Рахункову палату»
здійснюється через проведення нею ревізій та перевірок відповідно до
функцій, визначених статтею 6 Закону України «Про Рахункову палату».
Строки, обсяги і засоби їх проведення встановлюються Рахунковою палатою.
Під час перевірок та ревізій на основі документального підтвердження їх
результатів, достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності
визначаються своєчасність і достатність взаємних розрахунків об’єкта, що
перевіряється, і державного бюджету. Якщо перевірка або ревізія належать
до компетенції як Рахункової палати, так і іншого державного
контрольного органу, вона повинна проводитися ними спільно. За
підсумками перевірок і ревізій складаються звіти, за достовірність яких
відповідні посадові особи Рахункової палати несуть персональну
відповідальність.
Про факти порушення закону, а також заподіяння державі шкоди Рахункова
палата інформує Верховну Раду, а у разі виявлення порушень закону, що
тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність, за
рішенням Колегії Рахункової палати відповідні матеріали передаються до
правоохоронних органів.
Список використаної літератури:
Державне регулювання економіки. – К., 2001.
Страхування. Посібник. – К., 2000.
Страхове право. Посібник. – Харків, 2001.
Юридичний словник-довідник. – К., 2002.
PAGE
PAGE 8
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
