РЕФЕРАТ

На тему:

Порядок та способи приватизації державного майна

1. Порядок приватизації державного майна

Приватизаційний процес складається з декількох етапів, а саме:

1 етап – опублікування списку об’єктів, що підлягають приватизації, у
виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі;

2 етап – прийняття державним органом приватизації рішення про
приватизацію об’єкта на підставі поданої заяви чи виходячи з завдань
Державної програми приватизації; ініціатива щодо приватизації об’єкта
може виходити від державних органів приватизації, а також осіб, які
можуть бути покупцями у процесі приватизації;

3 етап – опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію
об’єкта у виданнях Державних органів приватизації, місцевій пресі;

4 етап – створення комісії з приватизації, склад якої затверджується
державним органом приватизації протягом місяця з дня прийняття рішення
про приватизацію. До складу комісії входять за принципом однакового
представництва представники господарського товариства, створеного
членами трудового колективу підприємства, що приватизується, в тому
числі і від представницького органу трудового колективу, інші особи (чи
їхні представники), які подали заяву на приватизацію, представники
місцевих рад, фінансових органів, державного органу приватизації,
Антимонопольного комітету України або його територіального відділення,
органу, уповноваженого до прийняття рішення про приватизацію управляти
відповідним державним майном. За рішенням комісії до її роботи можуть
залучатися експерти, консультанти та інші спеціалісти, яким надається
право дорадчого голосу на засіданнях комісії. Для забезпечення гласності
та прозорості процесу приватизації у роботі комісії можуть брати участь
народні депутати України. Діяльність комісії регулюється Положенням,
затвердженим Фондом державного майна України. Основне завдання комісії –
розробити план приватизації об’єкта та і забезпечити проведення оцінки
вартості об’єкта; приватизації;

5 етап – проведення аудиторської перевірки фінансової звітності
підприємства, що приватизується (за винятком об’єктів малої
приватизації);

6 етап – затвердження державним органом приватизації розробленого
створеною ним комісією плану приватизації (плану розміщення акцій
відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та
корпоратизації) або альтернативного плану, якщо такий розроблявся
трудовим колективом підприємства, що приватизується, чи іншими
покупцями; план приватизації об’єкта повинен передбачати строки та
способи приватизації, початкову ціну об’єкта приватизації (розмір
статутного фонду господарського товариства), рекомендовані форми
платежу, квоти обов’язкового застосування приватизаційних паперів,
розміри пакетів акцій за напрямками їхньої реалізації, умови
післяприватизаційної експлуатації об’єкта приватизації (забезпечення
технологічної єдності виробництва, недопущення руйнування цілісних
майнових комплексів, циклів, технологій, порядок використання майна, що
підлягає приватизації); разом з планом приватизації об’єкта державним
органом приватизації затверджується (як додаток до плану) акт оцінки
вартості об’єкта приватизації;

7 етап – реалізація затвердженого плану приватизації чи плану розміщення
акцій відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі
приватизації чи корпоратизації, тобто укладання угод приватизації
(купівлі-продажу державного майна);

8 етап – здійснення державним органом приватизації контролю за
виконанням угод приватизації.

2. Способи приватизації державного майна

Приватизація державного майна здійснюється різноманітними способами.

Закон України “Про приватизацію державного майна” від 19 лютого 1997 р.
у ч. 1 ст. 15 визначає такі способи приватизації:

• продаж частини державного майна кожному громадянину України за
приватизаційні папери;

• продаж об’єктів приватизації на аукціоні, за , конкурсом, у тому числі
з виключним застосуванням приватизаційних паперів;

• продаж акцій (часток, паїв), що належать державі в господарських
товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими
способами, що передбачають загальнодоступність і конкуренцію покупців;

• продаж на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного
підприємства, що приватизується, чи контрольного пакета акцій відкритого
акціонерного товариства за умови подання покупцем бізнес-плану чи
техніко-економічного обґрунтування післяприватизаційного розвитку
об’єкта, що включає план зайнятості працівників , підприємства,
пропозицію інвестора з зазначенням , максимального розміру інвестиції,
строків і порядку її внесення, а також декларацію для покупців –
фізичних осіб;

• викуп майна державного підприємства згідно з альтернативним планом.

Продаж частини державного майна кожному громадянинові України за
приватизаційні папери (приватизаційні майнові сертифікати) та
компенсаційні сертифікати – як спосіб приватизації широко застосовувався
до 1 травня 1999 р. При цьому застосування приватизаційних паперів мало
місце як за викупу, так і конкурентних способах приватизації.

Використання приватизаційних майнових сертифікатів було універсальним
способом приватизації, оскільки застосовувалося у процесі приватизації
різних об’єктів і могло поєднуватися з іншими способами – викупом,
продажем об’єкта приватизації на конкурентних засадах, акціонуванням
державних та орендних підприємств. Як засіб платежу приватизаційні
майнові сертифікати у процесі приватизації державного майна могли
використовувати:

• члени господарського товариства, створеного на базі трудового
колективу об’єкта малої приватизації, з метою викупу цього об’єкта;

• члени трудових колективів (та прирівняні до них особи) великих та
середніх державних підприємств, що перетворювалися на відкриті
акціонерні товариства у процесі приватизації, з метою придбання акцій
такого товариства за їхньою номінальною вартістю;

• сільськогосподарські товаровиробники, члени трудових колективів
підприємств-суміжників переробних підприємств агропромислового
комплексу, що приватизувалися шляхом їхнього акціонування, з метою
придбання акцій таких акціонерних товариств;

• члену орендного підприємства, на базі якого створювалося відкрите
акціонерне товариство, з метою придбання акцій, що випускалися на
державну частку в майні такого товариства, за їхньою номінальною
вартістю;

• члени сімей працівників радгоспів і деяких інших сільськогосподарських
підприємств, працівники соціальної сфери на селі з метою придбання
частки майна таких підприємств;

• громадяни України, що отримали приватизаційні майнові сертифікати та
не мали можливості їх використати за місцем основної роботи (оскільки
працювали на підприємствах, що не підлягають

приватизації, або у соціальній сфері), з метою вкладення приватизаційних
майнових сертифікатів у відкриті акціонерні товариства, акції яких були
виставлені для продажу на сертифікатних аукціонах; при цьому такі
громадяни могли безпосередньо звертатися до центрів сертифікатних
аукціонів або до фінансових посередників (довірчих товариств,
інвестиційних фондів та інвестиційних компаній).

Законом України “Про приватизацію майна невеликих державних підприємств
(малу приватизацію)” у розділах III і V передбачені способи
приватизації, що застосовуються до майна невеликих державних
підприємств: продаж об’єкта малої приватизації шляхом викупу, а також
продаж цих об’єктів на аукціоні, за конкурсом.

Закон України «Про особливості приватизації підприємств агропромислового
комплексу» статтями 2–4, 5–7 передбачає два способи приватизації майна
підприємств агропромислового комплексу:

• щодо переробних та несільськогосподарських підприємств
агропромислового комплексу – шляхом перетворення у відкриті акціонерні
товариства, акції яких розподіляються/продаються в першу чергу серед
працівників підприємства, що приватизується, та прирівняних до них осіб
(за приватизаційні майнові сертифікати), а також за власні кошти та
компенсаційні сертифікати у розмірі, що не перевищує половини вартості
приватизаційних майнових сертифікатів); в другу чергу – недержавним
сільськогосподарським підприємствам (їм передається 51 відсоток акцій
підприємств, що приватизуються, включаючи розміщення приватизаційних
майнових сертифікатів, власник коштів і компенсаційних сертифікатів
працівників відповідних сільськогосподарських підприємств), в третю
чергу – працівникам підприємств-суміжників (тобто організацій, з якими
підприємство, що приватизується, перебуває в договірних відносинах); при
Цьому розподіл акцій між цими підприємствами здійснюється пропорційно до
обсягів сировини, зданої на об’єкт приватизації, виконаних робіт і
наданих послуг у середньому за 5 років, що передують приватизації;

• щодо радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств –
можливість перетворення їх за рішенням загальних зборів (зборів
уповноважених) у колективні сільськогосподарські підприємства чи
відкриті акціонерні товариства з обов’язковою безоплатною передачею
працівникам підприємств, що приватизуються, та прирівняних до них осіб
частки державного майна, відповідно до їх трудової участі (перша черга);
після цього наступає друга черга – передача частки майна такого
підприємства за приватизаційні майнові сертифікати працівникам даного
підприємства та прирівняним до них особам, а у разі згоди загальних
зборів (зборів уповноважених) – за готівку на виплату до 5 років; у разі
відсутності такої згоди підприємство за рішенням державного органу
приватизації перетворюється на відкрите акціонерне товариство з наданням
права на придбання акцій на пільгових умовах за приватизаційні майнові
сертифікати, крім членів трудового колективу та прирівняних до них
осіб, ще й членам їхніх сімей та особам, зайнятим у соціальній сфері на
селі. Якщо після цього залишаються нереалізованими акції відкритого
акціонерного товариства, створеного на базі майна державного
підприємства, що приватизується, то можлива їх реалізація за грошові
кошти на конкурентних засадах.

За загальним правилом (крім передбачених законом випадків)
застосовуються переважно конкурентні способи приватизації, що забезпечує
надходження інвестицій та вкладення останніх в об’єкти приватизації.
Неконкурентні способи приватизації державних підприємств (зокрема викуп)
застосовуються щодо об’єктів, не проданих на аукціоні, за конкурсом, а
щодо об’єктів малої приватизації цей спосіб застосовується у випадках,
якщо: а) об’єкт не був проданий на аукціоні за конкурсом; б) об’єкт
включено до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом
викупу, чи в) об’єкт був зданий в оренду з правом викупу згідно з
договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України “Про
оренду державного та комунального майна”.

Порядок продажу об’єкта малої приватизації шляхом викупу регулюється
розділом III (статті 10–12) Закону України “Про приватизацію майна
невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, а також Положенням
про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо
об’єктів малої приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна
України від 30 липня 1998 р. № 1511.

Продаж об’єктів малої приватизації на аукціоні, за конкурсом відповідно
до (статей 13–21) розділу IV Закону України “Про приватизацію майна
невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” здійснюється за
наявності не менше як двох покупців.

Продаж об’єкта приватизації на аукціоні полягає у передачі права
власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу суму, а
продаж за конкурсом – у передачі права власності покупцю, який
запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об’єкта чи за рівних
умов – найвищу ціну. Застосування цих способів приватизації передбачає
обов’язковість опублікування щонайменше за 30 днів до дати проведення
аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях державних органів
приватизації та місцевій пресі інформації про об’єкт приватизації, яка
повинна містити такі відомості:

• назву об’єкта приватизації, його місцезнаходження;

• обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг), у тому числі
експортної;

• кількість та склад робочих місць;

• баланс активів і пасивів, рентабельність за останні три роки;

• відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на
якій розташований об’єкт, умови користування ними;

• початкову ціну продажу, умови продажу та експлуатації об’єкта, у тому
числі платіжні засоби, за допомогою яких здійснюватимуться розрахунки за
придбані об’єкти;

• суму грошових коштів, що має вноситися покупцями, у розмірі 10
відсотків початкової ціни продажу об’єкта;

• назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за
придбані об’єкти приватизації; кінцевий термін прийняття заяви на участь
у аукціоні, конкурсі;

• час та місце особистого ознайомлення з об’єктом; І

• час та місце проведення аукціону, конкурсу;

• адресу, номер телефону, час роботи служби по організації, аукціону,
конкурсу;

• іншу інформацію, яку визначає орган приватизації.

Щоб зареєструватися як покупці, учасники аукціону, конкурсу повинні: 1)
сплатити встановлений державним органом приватизації реєстраційний
внесок, розмір якого не може перевищувати розміру одного
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також шляхом
безготівкового перерахування на відповідний розрахунковий рахунок внести
грошові кошти в розмірі 10 відсотків початкової ціни продажу об’єкта як
гарантію серйозності своїх намірів (ці кошти зараховуються в рахунок
плати за об’єкт приватизації, що сплачується по-купцем-переможцем
аукціону, конкурсу, а всім іншим учасникам повертаються після закінченні
аукціону, конкурсу); 2) подати заяву на участь в аукціоні (щонайменше за
три дні до початку аукціону і сім днів до початку конкурсу), маючи при
собі такі документи:

• документ, що посвідчує фізичну особу чи представника юридичної особи,
їхні повноваження;

• квитанцію про сплату реєстраційного внеску;

• документ про внесення грошових коштів у розмірі 10 відсотків
початкової ціни продажу об’єкта;

• декларацію про доходи у разі придбання об’єкта приватизації за рахунок
грошових коштів – для покупців – фізичних осіб;

• нотаріально посвідчені документи – для покупців – юридичних осіб.

Аукціон проводиться відповідним органом приватизації чи уповноваженою
ним особою на підставі укладеного між ними договору.

Для участі в аукціоні покупці одержують квитки учасників аукціону.

Аукціон проводиться ведучим (ліцитатором), який до початку торгів
повинен описати об’єкт приватизації та умови його продажу. Початком
торгів вважається момент оголошення початкової ціни продажу об’єкта.
Переможцем аукціону вважається покупець, який запропонував найвищу ціну.
З ним укладається договір купівлі-продажу об’єкта приватизації, що був
предметом торгу на аукціоні.

Проведенню конкурсу передує створення державним органом приватизації
конкурсної комісії зі спеціалістів, експертів, представника відповідної
місцевої ради народних депутатів та представника трудового колективу
об’єкта, що приватизується.

Конкурсна комісія визначає умови та термін проведення конкурсу, які
затверджуються відповідним органом приватизації.

До умов конкурсу відносяться зобов’язання продавця щодо:

• здійснення програм технічного переозброєння виробництва, впровадження
прогресивних технологій;

• виконання вимог антимонопольного законодавства;

• збереження та створення протягом визначеного терміну нових робочих
місць;

• початкової ціни продажу об’єкта та дотримання строків оплати;

• збереження досягнутих на час укладання договору профілю діяльності,
номенклатури та обсягу виробництва, зазначених у договорі, видів
продукції (послуг);

• виконання встановлених для підприємства мобілізаційних завдань;

• створення безпечних або нешкідливих умов праці;

• умов утримання об’єктів соціально-культурного призначення;

• здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища;

• дотримання екологічних норм або досягнення найкращих екологічних
наслідків експлуатації об’єкта.

Для участі у конкурсі покупець подає до конкурсної комісії план
приватизації об’єкта, який повинен включати:

• назву та місцезнаходження об’єкта;

• відомості про покупця;

• запропоновану покупцем ціну придбання об’єкта;

• зобов’язання щодо виконання умов конкурсу;

• додаткові зобов’язання щодо подальшої експлуатації об’єкта.

Конкурс здійснюється у два етапи. На першому етапі конкурсна комісія
оцінює і співставляє подані покупцями плани приватизації та на підставі
цього визначає попереднього переможця. Інформація про його пропозиції
доводиться до відома всіх учасників конкурсу. Якщо протягом п’яти
робочих днів від них не надійдуть додаткові пропозиції, то попередній
переможець оголошується остаточним переможцем. За наявності інших
пропозицій проводиться другий етап – додаткове засідання конкурсної
комісії, яка розглядає додаткові пропозиції учасників конкурсу та
визначає остаточного переможця.

Засідання конкурсної комісії є закритими. Рішення про вибір попереднього
та остаточного переможця конкурсу приймається 2/3 голосів присутніх
членів комісії.

Ціна продажу визначається у ході конкурсного розгляду, але не може бути
нижчою 70 відсотків початкової ціни об’єкта.

Результати роботи конкурсної комісії фіксуються в протоколі, що
підписується усіма членами комісії та в триденний строк з дня проведення
конкурсу надсилається відповідному органу приватизації для затвердження.

Приватизація середніх те великих державних підприємств (за деякими
винятками) здійснюється, як правило, шляхом їх акціонування, тобто
перетворення у відкриті акціонерні товариства з наступним
передачею/продажем всього або певного пакету акцій (75 мінус одна акція
або 50 мінус одна акція) особам, що можуть бути покупцями у процесі
приватизації: працівникам підприємства1, що приватизується, на пільгових
засадах ( до 1 травня 1999 р. – за приватизаційні майнові сертифікати, а
на половину вартості останніх – за грошові кошти), на сертифікатних
аукціонах, що проводилися до 1 травня 1999 р. – громадянам України, що
подали відповідні заяви, за приватизаційні майнові сертифікати і за
компенсаційні сертифікати, а решту акцій – на фондовій біржі усім
бажаючим особам за грошові кошти.

Завершення сертифікатної приватизації 1 травня 1999 р. призвело до зміни
пільг для працівників підприємств, що приватизуються шляхом їх
акціонування. Після зазначеної дати такі працівники та прирівняні до
них за пільгами особи мають право на придбання на суму до 750 гривень за
номінальною вартістю акцій відкритого акціонерного товариства,
створеного у процесі приватизації державного підприємства. Продаж решти
акцій такого підприємства відбувається шляхом:

• продажу через систему біржової торгівлі згідно з правилами проведення
біржових операцій та у порядку, що встановлюється Фондом державного
майна України (Положення про порядок продажу на фондових біржах пакетів
акцій відкритих акціонерних товариств, що належать державі, затверджене
наказом ФДМ України, ДКЦПФР та АМК України від 16 листопада 1998 р. №
798/3238);

• продажу через позабіржові фондові торговельні системи у порядку, що
встановлюється Фондом державного майна України разом із Державною
комісією з цінних паперів та фондового ринку (нині діюче Положення про
порядок проведення на позабіржовій фондовій торговельній системі
аукціонів з продажу за грошові кошти пакетів акцій, що належать державі,
затверджене наказом ФДМ України від 7 жовтня 1997 р. № 1096 та торговими
правилами позабіржової фондової торгівельної системи);

• продажу пакетів акцій на аукціонах, що здійснюється Фондом державного
майна України, а також його регіональними відділеннями та
представництвами, Фондом майна Автономної Республіки Крим у порядку,
встановленому Фондом Державного майна України, Державною комісією з
Цінних паперів і фондового ринку та Антимонопольним комітетом України;
порядок такого продажу передбачає проведення аукціонів за процедурою
підвищення ціни пропозиції та продаж покупцю, який запропонував найвищу
ціну за пакет акцій, а також проведення аукціонів за процедурою, яка
передбачає оголошення максимальної ціни пакета з поступовим зниженням до
граничного рівня, що відображає реальну ринкову ціну пакета;

в продажу пакетів акцій за конкурсами відповідно до Положення,
затвердженого Фондом державного майна України, Анти монопольним
комітетом України і Державною комісією з цінних паперів і фондового
ринку;

• продажу громадянам України та фінансовим посередникам через
Національну мережу аукціонних центрів у порядку, що встановлюється
Фондом державного майна, Державної комісії з цінних паперів і фондового
ринку та Антимонопольним комітетом України (нині діє Положення про
порядок проведення спеціалізованих аукціонів за грошові кошти,
затверджене наказом зазначених органів від 4 травня 1998 р. №
683/113/5);

• продажу пакетів акцій на міжнародних фондових ринках відповідно до
законодавства та норм і правил функціонування зазначених ринків;

• продажу пакетів акцій з залученням торговців Цінними паперами, які
мають ліцензію на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних
паперів, на підставі договору у порядку, що встановлюється Фондом
державного майна України разом з Державною комісією з цінних паперів і
фондового ринку за погодженням з Антимонопольним комітетом України.

Продаж пакетів акцій підприємств, приватизація яких здійснюється із
залученням іноземних інвестицій за міжнародними договорами України,
відбувається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відкрите акціонерне товариство, що створюється на базі державного
підприємства у процесі приватизації, має певні особливості, а саме:

• створюється однією особою – органом приватизації, який затверджує
статут такого ВАТ і проводить його державну реєстрацію (підставою для
цього є затверджений план приватизації підприємства/план продажу акцій);
, • реєструється в загальному для всіх суб’єктів

підприємницької діяльності порядку, але без внесення плати за таку
реєстрацію;

• з моменту державної реєстрації стає правонаступником прав і обов’язків
підприємства, що приватизується;

• є неповноцінним відкритим акціонерним товариством до моменту скликання
загальних зборів акціонерів, що можливо після завершення реалізації
плану продажу акцій (або після продажу принаймні понад 60 відсотків
акцій):

а) правління формується з посадових осіб державного підприємства,
перетвореного у ВАТ;

б) головою правління призначається керівник державного підприємства,
перетвореного у ВАТ;

в) функції управління акціями, що належать державі, покладаються на
уповноважену особу, яка призначається Фондом державного майна;

• працівники такого підприємства мають права:

1) об’єднатися, створивши господарське товариство, для викупу
контрольного пакету акцій;

2) до 1 травня 1999 р. – на першочергове придбання акцій за їхньою
номінальною вартістю: а) на суму і за рахунок приватизаційного майнового
сертифіката, а також б) за власні грошові кошти на половину суми
виданого працівнику приватизаційного майнового сертифіката (а з 1 травня
1999 р. – першочергове придбання акцій за їх номінальною вартістю
виключно за грошові кошти на суму до 750 грн.);

• наявність у керівних працівників такого підприємства права на
додаткове придбання за грошові кошти акцій за їхньою номінальною
вартістю на загальну суму до 5 відсотків статутного фонду товариства з
відстрочкою оплати на 1 рік за умови внесення не менше ЗО відсотків
вартості придбаних акцій;

• до виконання плану продажу акцій рішення про участь ВАТ у холдингових
компаніях, об’єднаннях підприємств та промислово-фінансових групах
приймається більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у
загальних зборах;

• закріплення за акціонерами права вимагати викупу акцій, що належать їм
на праві власності, у разі, якщо вони голосували проти прийняття
загальними зборами акціонерів рішень:

1) про реорганізацію ВАТ;

2) про укладання угод або кількох взаємопов’язаних угод щодо придбання
чи відчуження майна ВАТ, вартість якого перевищує 25 відсотків
балансової вартості активів товариства на дату прийняття такого
рішення1;

• реалізація плану продажу акцій дозволяє скликати збори акціонерів,
прийняти новий статут ВАТ, створити систему органів відповідно до Закону
“Про господарські товариства”, а також обрати склад цих органів, тобто
перетворити формальне ВАТ у реальне ВАТ;

Майнові комплекси частини державних підприємств на початку 90-х років
були здані в оренду трудовим колективам цих підприємств. Приватизація
майнових комплексів великих і середніх державних підприємств, зданих в
оренду, здійснюється також переважно шляхом створення на їх базі
відкритих акціонерних товариств. Таким акціонерним товариствам
притаманні певні особливості, а саме:

• можливість створення за наявності таких умов:

1) якщо здане в оренду майно може бути об’єктом приватизації та щодо
нього не передбачається застосування обмежень (певного порядку
приватизації);

2) якщо майно здавалося в оренду без права викупу чи право викупу
передбачалося договором оренди, укладеним після набрання чинності
Законом “Про оренду державного і комунального майна”;

3) якщо орендар згоден виступити разом з державним органом приватизації
засновником відкритого акціонерного товариства на базі майнового
комплексу державного підприємства (його структурного підрозділу),
зданого в оренду;

4) затвердження державним органом приватизації плану приватизації (плану
розміщення акцій);

• засновниками такого ВАТ виступають державний орган приватизації (з
боку держави) та орендар в особі господарського товариства, створеного
членами трудового колективу державного підприємства (його структурного
підрозділу), майно якого було надане в оренду;

• роль установчого договору такого ВАТ виконує рішення засновників про
створення товариства;

• реєстрація створеного ВАТ відбувається в загальному для всіх суб’єктів
підприємницької діяльності порядку, але без внесення відповідної плати
за реєстрацію;

• з моменту державної реєстрації договір оренди вважається розірваним,
діяльність підприємства, створеного на базі орендованого майна,
припиняється, а правонаступником орендаря стає створене ВАТ;

• статутний фонд ВАТ формується за рахунок державного майна, зданого в
оренду (якщо законом не встановлена заборона або особливий порядок
(обмеження) приватизації такого майна) та майна, що є власністю
орендаря;

• таке ВАТ є неповноцінним, оскільки до моменту реалізації плану продажу
акцій та скликання перших загальних зборів акціонерів, керівництво
підприємством покладається на адміністрацію орендного
підприємства, що приватизується;

• на вартість свого внеску орендар отримує акції створеного ВАТ, а
акції, що відповідають частці держави в статутному фонді ВАТ, продаються
згідно з законодавством про приватизацію;

• наявність у членів трудового колективу орендного підприємства, що
виступило засновником такого ВАТ, загальних ( права на першочергове
придбання акцій ВАТ, що належать державі, за їх номінальною
вартістю на суму та за рахунок приватизаційного майнового сертифіката, а
також за грошові кошти на половину суми приватизаційного

майнового сертифіката) і додаткових пільг (права на придбання акцій ВАТ,
що належать державі, за їх номінальною вартістю за рахунок
компенсаційних сертифікатів у межах 25 відсотків статутного фонду, але
не більше ніж на суму одного приватизаційного

майнового сертифіката на кожного члена організації орендарів, якщо
частка майна орендаря з урахуванням вартості акцій, придбаних на
пільгових умовах членами трудового колективу, у статутному фонді ВАТ
становить менше 25 відсотків) ;

• із завершенням реалізації плану продажу акцій,! Що належать державі у
такому ВАТ, скликаються загальні збори акціонерів і відбувається
перетворення неповноцінного ВАТ у повноцінне (затверджується новий
статут ВАТ, формуються його органи відповідно до Закону «Про
господарські товариства»). Особливість застосування вищезазначених
способів приватизації щодо різних груп об’єктів визначаються Державною
програмою приватизації на поточний рік. Так, Державна програма
приватизації на 1998 р. передбачала такі способи приватизації для
окремих груп об’єктів:

• для об’єктів групи А – продаж на аукціоні, за конкурсом і викуп;

• для об’єктів груп Б, В і Г – шляхом продажу акцій відкритих
акціонерних товариств, створених на базі державного майна підприємства,
зі збереженням передбачених законодавством пільг їх працівникам та
особам, які мають право згідно з законодавством на пільгове придбання
акцій за номінальною вартістю, та з дотриманням таких квот застосування
приватизаційних паперів та компенсаційних сертифікатів:

до 60 відсотків акцій ВАТ, створених на базі об’єктів групи Б;

до 50 відсотків акцій ВАТ, створених на базі об’єктів групи В;

до 25 відсотків акцій ВАТ, створених на базі об’єктів групи Г;

• для об’єктів незавершеного будівництва групи Д: продаж на аукціоні, за
конкурсом – за наявності двох і більше покупців;

продаж за наявності одного покупця – безпосередньо цьому покупцеві з
забезпеченням ним умов, за яких продається об’єкт;

• для об’єктів групи Е:

шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом та іншим конкурентним способом,
встановленим законодавством України – у разі відсутності згоди
недержавних засновників (учасників) підприємств зі змішаною власністю на
перетворення такого підприємства у ВАТ;

відповідно до установчих документів підприємства з іноземними
інвестиціями і згідно з порядком, що визначається Фондом державного
майна України та погоджується з Антимонопольним комітетом – якщо держава
володіє акціями (частками, паями) у підприємстві з іноземними
інвестиціями.

Державна програма приватизації на 1999 р. в основному зафіксувала
аналогічні положення щодо застосування способів приватизації щодо
окремих груп об’єктів, за винятком:

можливості використання як способу платежу приватизаційних майнових
сертифікатів та компенсаційних сертифікатів при приватизації будь-яких
об’єктів;

наявності об’єктів групи Б.

Державною програмою приватизації на 1999 рік також передбачено
віднесення готелів, об’єктів санаторно-курортних закладів та будинків
відпочинку, які знаходяться на самостійному балансі, незалежно від їх
балансової вартості до об’єктів групи А та відповідне застосування до
них способів приватизації, які передбачаються для об’єктів малої
приватизації.

Похожие записи