Аналітичний матеріал. ПАРЛАМЕНТСЬКI КОМIСI°

13 червня 1994 року

14.00 — 18.00

Програма сприяння парламентовi України

Органiзатори:

Вiддiлення суспiльних та екологiчних дослiджень Унiверситету

Iндiяна Фонд Україна-США

За фiнансової пiдтримки Агентства мiжнародного розвитку США

ВСТУП

Проблеми прав i повноважень комiсiй, їхньої структурної

будови та застосування ними

парламентських процедур актуальнi не лише для Верховної

Ради України. Над роллю

комiсiй у системi законодавчих закладiв сьогоднi

замислюються в усьому свiтi.

Наприклад, не далi як минулого року Конгрес Сполучених

Штатiв Америки влаштовував

спецiальнi слухання, аби широко обговорити саме цi питання.

Проведення сьогоднiшньої дискусiї є спробою ознайомити

депутатiв Верховної Ради з

розмаїттям функцiй, що їх виконують комiсiї у рiзних

законодавчих зiбраннях, а також iз

способами, у якi парламенти рiзних країн свiту вирiшували

проблеми, пов’язанi з

визначенням обсягу юрисдикцiї та повноважень комiсiй,

принципiв їхньої будови i процедур,

якими цi комiсiї мають послуговуватися.

Наша мета — надати депутатам можливiсть одержати

iнформацiю про основнi засади

побудови та першоряднi аспекти дiяльностi парламентських

комiсiй у рiзних країнах

свiту i визначити тi з них, що, на думку парламентарiв, на

даний момент було б

найбiльш доречно втiлити у Верховнiй Радi України.

Визначення цих принципiв дозволить вдосконалити майбутню

дiяльнiсть за

Програмою сприяння парламентовi України в галузi структури

i роботи парламентських

комiсiй.

ПИТАННЯ СЕМIНАРУ

Яким чином законодавчi заклади створюють i лiквiдують свої

комiтетиг Чи мають вони комiтети з постiйною i тимчасовою

юрисдикцiєюг

Яким чином визначаються кандидатури на посаду голови

комiтету та призначаються члени комiтетуг

До якого комiтету передається законопроект, якщо вiн

пiдпадає пiд юрисдикцiю кiлькох комiтетiвг

Чи утворюються у складi комiтетiв пiдкомiтетиг Якщо так, то

яким чином визначаються i у чому полягають їхнi

повноваженняг

Якi повноваження мають комiтети щодо призначення чи виборiв

службовцiв виконавчої ланкиг

Якi повноваження мають комiтети щодо створення i редагування

законопроектiвг

Для чого законодавчi заклади проводять свої слуханняг Яким

чином вони органiзовуютьсяг

Яким чином комiтети збирають необхiдну iнформацiю та

матерiалиг

Яким чином видається i поширюється iнформацiя про дiяльнiсть

комiтетiвг Хто має доступ до цiєї iнформацiїг

Якими правилами регулюється дiяльнiсть комiтетiвг

Якою мiрою громадськiсть має доступ до дiяльностi комiтетiвг

Яким чином забезпечується представництво рiзних груп

i фракцiй у комiтетахг

ПИТАННЯ: Яким чином законодавчi заклади створюють i лiквiдують свої

комiтетиг Чи мають вони комiтети з постiйною i тимчасовою

юрисдикцiєюг

США:

Створення i лiквiдацiя комiтетiв, або перебудова їхньої

структури, є функцiєю палати, до якої вони належать — Палати

Представникiв чи Сенату. Комiтети Конгресу можуть мати як

постiйну, так i тимчасову юрисдикцiю.

Великобританiя:

Палата Громад створює тимчасовi [ad hoc] комiтети для розгляду

одного або кiлькох законопроектiв. Цi комiтети припиняють свою

дiяльнiсть пiсля того, як завершать розгляд i обговорення

документiв, переданих їм Палатою. Крiм того, Палата Громад також

утворює комiтети зi стабiльнiшою юрисдикцiєю для розгляду

заздалегiдь не визначених законопроектiв i проведення слухань,

пов’язаних з роботою окремих урядових департаментiв

(мiнiстерств). Уряд має iстотнi повноваження у справi створення

комiтетiв i може розпустити будь-який комiтет за своїм бажанням.

Данiя:

Комiтети створюються для розгляду одного окремого законопроекту

i розпускаються пiсля завершення цiєї справи.

Мексика:

Кожна з двох палат призначає 52 постiйнi комiтети. Цi комiтети

iснують протягом трьох рокiв, по завершеннi яких вимагається

пiдтвердження їхнiх конституцiйних повноважень з боку

законодавчого закладу.

Iзраїль:

Iснує десять постiйних комiтетiв; парламент може cb».`n» b(

спецiальнi комiтети за своїм бажанням.

КОМЕНТАРI: У бiльшостi країн право створювати комiтети i

припиняти їхню дiяльнiсть належить повному складовi

законодавчого закладу. Це право здiйснюється шляхом

голосування iз дотриманням загальних процедур, визначених

для розгляду i схвалення законодавчих актiв. Законодавчi

заклади зазвичай створюють постiйнi комiтети i встановлюють

процедури утворення спецiальних комiтетiв для розгляду

нових питань, що виникають.

ПИТАННЯ: Яким чином визначаються кандидатури на посаду голови

комiтету та призначаються члени комiтетуг

США:

У Конгресi США процедури для призначення членiв комiтетiв i для

обрання їхнього керiвництва визначаються партiями. Члени

Конгресу подають до керiвництва своєї партiйної фракцiї заяви iз

зазначенням того, у якому комiтетi вони хотiли б працювати.

Керiвництво партiї визначає кандидатури на посади голiв

комiтетiв, складає списки членiв комiтетiв i виносить їх на

голосування пiд час партiйнiй конференцiї. Тодi списки партiйних

призначень мають бути затвердженi повним складом Палати

Представникiв чи Сенату. Члени комiтетiв можуть залишатися на

своїх посадах до завершення термiну служби у Конгресi. У

переважнiй бiльшостi випадкiв голови комiтетiв призначаються на

пiдставi принципу старшинства: член фракцiї бiльшостi iз

найдовшим термiном перебування у певному комiтетi обiймає посаду

голови цього комiтету, допоки пiд час зборiв фракцiї бiльшiсть

учасникiв не проголосує за його усунення з цiєї посади.

Нiмеччина:

Кандидатури на посади голiв комiтетiв визначаються шляхом

переговорiв мiж лiдерами фракцiй у Радi Старiйшин. Посаду голови

бюджетного комiтету за традицiєю отримує представник опозицiї.

Парламентська меншiсть посiдає половину вiд загального числа

комiтетiв мiнус один. Кiлькiсть мiсць у комiтетi, що надаються

представникам тiєї чи iншої фракцiї, визначається пропорцiйно до

кiлькостi мiсць, якi ця фракцiя посiдає в Бундестазi.

Призначення депутатiв до певних комiтетiв здiйснюються самою

фракцiєю.

Великобританiя:

Тимчасовi комiтети не мають постiйного членства. Голови

комiтетiв призначаються зi складу Зборiв голiв, у яких беруть

участь члени як правлячої, так i опозицiйних партiй. Призначення

членiв до комiтетiв, якi можуть налiчувати вiд 16 до 50 членiв,

здiйснюються парламентськими органiзаторами партiй. Члени

постiйних комiтетiв призначаються урядом.

Мексика:

Члени комiтетiв призначаються спiльним комiтетом палат, а тодi

формально обираються у своїх палатах.

Японiя:

Кожен член парламенту має працювати принаймнi в одному комiтетi.

Члени комiтетiв призначаються головуючими за рекомендацiями

партiй. Призначення голiв комiтетiв здiйснюється керiвництвом

парламенту.

Iзраїль:

Керiвнi посади у комiтетах розподiляються шляхом переговорiв мiж

парламентськими групами, якi представленi у комiтетах

пропорцiйно до кiлькостi голосiв, здобутих на виборах.

ПИТАННЯ: До якого комiтету передається законопроект, якщо вiн

пiдпадає пiд юрисдикцiю кiлькох комiтетiвг *

США:

Регламент Палати Представникiв вимагає, щоби законопроект був

переданий до комiтету iз вiдповiдною юрисдикцiєю; юрисдикцiя

постiйних комiтетiв зафiксована у регламентi. Коли мета

законопроекту здається нечiткою, це питання вирiшується в

процесi обговорення мiж iнiцiаторами законопроекту, головами

вiдповiдних комiтетiв, керiвництвом фракцiй i членами Конгресу.

Зрештою, спiкер Палати Представникiв має повноваження передати

окремi частини законопроекту до кiлькох комiтетiв (паралельний —

подвiйний, потрiйний тощо — розгляд) або встановити порядок

передання законопроекту з одного комiтету до iншого (послiдовний

розгляд).

Нiмеччина:

Постiйнi комiтети є спецiалiзованими за своєю сферою дiяльностi

i завданнями. У випадку, коли юрисдикцiя декiлькох комiтетiв у

певнiй частинi збiгається, законопроект передається для розгляду

до декiлькох комiтетiв. Порядок розгляду i передання

законопроектiв визначається пiд час обговорень у Радi Старiйшин,

яка складається з керiвникiв окремих партiй.

Великобританiя:

Тимчасовi комiтети, що утворюються виключно для розгляду

конкретних законопроектiв, не можуть викликати конфлiктiв у

цьому питаннi, оскiльки їхня юрисдикцiя фактично «створюється»

пропонованим законопроектом. Роботою постiйних комiтетiв керує

координацiйний комiтет, до якого входять голови майже всiх

постiйних комiтетiв. Цей комiтет вирiшує суперечливi питання

щодо юрисдикцiї постiйних комiтетiв. Постiйнi комiтети,

встановленi Палатою, мають право законодавчої iнiцiативи, але

звичайно поступаються перед урядом i партiйним керiвництвом.

Iзраїль:

Дев’ять iз десяти постiйних комiтетiв спецiалiзуються у

конкретних галузях. Десятий (адмiнiстративний) комiтет, що

зветься Комiтетом Палати, визначає, до якого з постiйних

комiтетiв передати законопроект в разi суперечки щодо його

призначення, або формує склад спiльного комiтету, якщо

юрисдикцiї постiйних комiтетiв певною мiрою перетинаються.

Японiя:

Суперечливi питання юрисдикцiї обговорюються директоратом

комiтетiв, члени якого призначаються Комiтетом з питань

регламенту пiсля кожних парламентських виборiв. Комiтет з питань

регламенту виносить остаточне рiшення в разi конфлiкту.

ПИТАННЯ: Чи утворюються у складi комiтетiв пiдкомiтетиг Якщо так, то

яким чином визначаються i у чому полягають їхнi

повноваженняг

США:

Як у Палатi Представникiв, так i в Сенатi у складi

*.,iтетiв iснують пiдкомiтети. Вони грають особливо

важливу роль у великих комiтетах iз широкою юрисдикцiєю, на

зразок Комiтету Палати Представникiв з розподiлу бюджетних

асигнувань. Пiдкомiтети мають свою чiтко визначену юрисдикцiю i

власний апарат. Голови пiдкомiтетiв обираються на зборах фракцiї

бiльшостi у кожному з комiтетiв. У Палатi Представникiв

законопроект має бути розглянутий пiдкомiтетом перед тим, як

його розглядатиме комiтет у повному складi. Комiтети Сенату

можуть розглядати законопроект, попередньо не передаючи його до

пiдкомiтетiв.

Великобританiя:

Уряд може делегувати постiйним комiтетам право створювати

пiдкомiтети. Як правило, вони призначаються для зiбрання

матерiалiв i проведення окремих слухань. Пiдкомiтети можуть

доповiдати свої висновки безпосередньо на засiданнi Палати без

втручання з боку комiтетiв.

Японiя:

Пiдкомiтети активно використовуються бюджетним комiтетом. Кожен

урядовий департамент (мiнiстерство) закрiплений за певним

пiдкомiтетом, який збирає матерiали, проводить розслiдування i

влаштовує слухання з приводу дiяльностi цього мiнiстерства.

IНШI ПИТАННЯ ЮРИСДИКЦIЇ:

У багатьох країнах структура комiтетiв будується вiдповiдно

до органiзацiйної структури урядових мiнiстерств i

вiдомств, що полегшує нагляд за їхньою дiяльнiстю.

У Конгресi США комiтети вiдрiзняються як числом

законопроектiв, що пiдпадають пiд їхню юрисдикцiю, так i

кiлькiстю засiдань.

Великi комiтети з широкою юрисдикцiєю можуть мати

спецiалiзованi пiдкомiтети, тодi як меншi комiтети часто

бувають переобтяженi роботою.

У бiльших комiтетах керiвництво здiйснює порiвняно

слабший контроль над членами комiтету; призначення до таких

комiтетiв розглядаються як менш вигiднi, ефективнiсть

роботи їхнiх членiв може бути меншою. З iншого боку, у

менших комiтетах можуть гострiше проявлятися суперечностi

мiж окремими членами (наприклад, як у Комiтетi Палати

Представникiв з питань регламенту), що ускладнює вибори

керiвництва.

В iталiйському парламентi жорсткий контроль з боку

керiвництва i пропорцiйне представництво iз чiтким

iдеологiчним розмежуванням мiж партiями «*` ) ускладнюють

вирiшення серйозних проблем, що стоять перед законодавчим

закладом, i змушують його працювати вибiрково i

непослiдовно.

У Швецiї сильнi комiтети поєднуються в парламентi iз

сильними партiями. Тут комiтети слугують мiсцем зустрiчi i

переговорiв мiж партiйними експертами вiд усiх зацiкавлених

сторiн.

ПИТАННЯ: Якi повноваження мають комiтети щодо призначення чи виборiв

службовцiв виконавчої ланкиг

США:

Комiтети Сенату, на вiдмiну вiд комiтетiв Палати Представникiв,

розглядають призначенi Президентом кандидатури на посади

мiнiстрiв, iнших службовцiв виконавчої ланки (загалом на понад

3000 iнших посад), та федеральних суддiв. Тодi рекомендацiї

комiтетiв щодо цих кандидатур заслуховуються на пленарному

засiданнi Сенату, причому пiд час голосування Сенат дуже рiдко

не погоджується з рекомендацiями комiтетiв. Особи, призначенi

Президентом, не можуть розпочати виконання своїх посадових

обов’язкiв, не будучи затвердженi Сенатом.

Нiмеччина:

Мiнiстри призначаються з числа членiв Бундестагу; вони

зобов’язанi полишити керiвнi посади у своїх партiях, але

лишаються депутатами парламенту. Комiтети не мають визначених

функцiй в процесi їхнього призначення.

Швецiя:

Залишаючись членами парламенту, мiнiстри також зберiгають

керiвнi посади у своїх партiях. У Швецiї, як i в iнших

скандинавських країнах, не iснує чiткого розподiлу на виконавчу

i законодавчу ланки влади; виконавчi службовцi не обираються

окремо i не пiдзвiтнi законодавцям. Комiтети не мають визначених

функцiй в процесi їхнього призначення.

Великобританiя:

Члени Кабiнету мiнiстрiв обираються партiєю бiльшостi. Oарламент

може голосувати за недовiру до окремих мiнiстрiв.

ПИТАННЯ: Якi повноваження мають комiтети щодо створення i редагування

законопроектiвг

США:

Комiтети мають дуже широкi повноваження стосовно законопроектiв,

переданих до них на розгляд. Комiтети, якi отримують

законопроект пiсля його читання на засiданнi палати, можуть

взагалi вiдмовитись вiд ухвалення своєї резолюцiї щодо цього

законопроекту або внести до нього суттєвi поправки. Як правило,

процес обговорення контролюється старшими членами комiтетiв. В

Сенатi пiд час передання певного законопроекту до комiтету може

бути встановлений остаточний термiн, не пiзнiше якого комiтет

має подати свою резолюцiю за цим законопроектом або винести його

на пленарне засiдання Сенату. Голови комiтетiв можуть

вiдмовлятися скликати засiдання своїх комiтетiв, проводити

слухання з конкретного питання, або давати дозвiл на винесення

законопроекту на пленарне засiдання. У такому випадку члени

комiтету абсолютною бiльшiстю голосiв можуть скасувати рiшення

свого голови. Розглядаючи законопроект, члени комiтету або

пiдкомiтету можуть окремо обговорювати, вносити поправки i

голосувати за схвалення його окремих статей або пунктiв.

Процедура таких засiдань, якi називаються редакцiйними,

визначається спецiальними парламентськими нормами. У Конгресi

США бiльшiсть редакцiйних засiдань є вiдкритими. Загалом кажучи,

якщо комiтети отримують законопроект для розгляду перед його

винесенням на пленарне засiдання, це дає їм можливiсть

загальмувати схвалення деяких законопроектiв або взагалi

уникнути його.

Нiмеччина:

Законопроект передається до комiтетiв, якщо цього вимагає хоча б

одна фракцiя; таким чином, вхiдний контроль покладено не на

комiтети, а на парламентськi фракцiї. Кабiнет мiнiстрiв i його

апарат беруть активну участь в процесi розгляду законопроектiв.

Iталiя:

Стаття 72 Конституцiї дозволяє комiтетам схвалювати ‘

*.-./`.%*b(, однак, враховуючи, що одна десята частина вiд

повного складу палати може вимагати розгляду законопроектiв на

пленарному засiданнi, цей процес переважно стосується менш

важливих законодавчих актiв.

Угорщина:

Як правило, законопроекти передаються щонайменше до двох

вiдповiдних комiтетiв. Комiтети зобов’язанi звiтувати про свої

рiшення з приводу того чи iншого законопроекту на пленарному

засiданнi палати, але не iснує механiзма, за допомогою якого

процес розгляду в комiтетах можна було б обмежити в часi.

Комiтети обговорюють законопроекти, вносять до них поправки i

передають до Конституцiйного та Юридичного комiтетiв, якi

перевiряють текст законопроектiв. Разом iз текстом законопроекту

з поправками комiтети часто подають звiт повного комiтету i звiт

меншостi. Комiтети можуть переглядати i змiнювати законопроекти,

внесенi урядом.

Францiя:

Комiтети можуть обговорювати i змiнювати законопроекти, внесенi

урядом, проте жодна поправка не може бути винесена на пленарне

засiдання Генеральної Асамблеї (парламенту) без затвердження її

Кабiнетом.

Великобританiя:

Бiльшiсть законопроектiв вноситься урядом, хоча окремi члени

Парламенту також мають це право. Комiтети можуть вносити до

законопроектiв свої поправки, якi мають бути затвердженi

вiдповiдним мiнiстром. Комiтети можуть накладати вето на

поправки, але не на сам законопроект. Постiйнi комiтети мають

право законодавчої iнiцiативи i можуть проводити слухання на

власний розсуд; тимчасовi комiтети не мають такого права.

ПИТАННЯ: Для чого законодавчi заклади проводять свої слуханняг Яким

чином вони органiзовуютьсяг

США:

Мета слухань: Слухання — це засiдання комiтету, пiд час якого

вiн заслуховує запрошених членiв уряду, експертiв з певної

галузi або представникiв зацiкавлених aca/iльних кiл. Запрошенi

учасники слухань зачитують свої виступи i вiдповiдають на

запитання членiв комiтету. Слухання можуть бути присвяченi

одному чи цiлiй низцi законопроектiв, певнiй

суспiльно-полiтичнiй проблемi або розгляду дiяльностi

конкретного урядового пiдроздiлу. Слухання дають громадськостi

можливiсть вперше ознайомитись iз найзначнiшими законодавчими

iнiцiативами, а експертам — пiддати їх уважному вивченню i

критицi. Бiльшiсть законопроектiв нiколи не доходить до стадiї

слухань (як кажуть у таких випадках — «вмирає в комiтетах»).

Органiзацiя слухань: Голови комiтетiв мають повноваження

оголошувати слухання з пропонованих законопроектiв. У слуханнях

беруть участь представники уряду, у тому числi iншi члени

Конгресу i представники виконавчої ланки, якi виступають

першими. Пiсля них комiтет може заслухати додаткових свiдкiв,

заздалегiдь визначених його апаратом (при цьому з ними

попередньо можуть проводитися спiвбесiди). На доповнення до

усного виступу учасники слухань подають до комiтету свої

свiдчення у письмовiй формi. Члени комiтету можуть задавати

запрошеним учасникам запитання, починаючи вiд голови комiтету i

керiвника фракцiї меншостi, i далi за старшинством. Перiод

запитань i вiдповiдей може бути обмежений в часi рiшенням голови

комiтету. Всi слухання обов’язково протоколюються. Комiтети

Конгресу можуть зобов’язати свiдкiв взяти участь у своїх

слуханнях, видавши i надiславши їм повiстку. Стосовно свiдкiв,

якi вiдмовляються з’явитися за повiсткою, може бути ухвалена

спецiальна резолюцiя на пленарному засiданнi палати.

Великобританiя:

Мета слухань: Як правило, бiльшiсть парламентських запитiв

здiйснюється пiд час перiоду запитань i вiдповiдей на пленарному

засiданнi Палати, а не пiд час слухань. Бiльша частина засiдань

комiтетiв проводиться з метою збирання iнформацiї. Свiдками на

слуханнях переважно виступають представники громадськостi, а не

мiнiстри чи iншi державнi службовцi.

Органiзацiя слухань: Голови комiтетiв призначають слухання i

складають перелiк їхнiх учасникiв. Комiтети можуть змушувати

свiдкiв взяти участь у слуханнях, але тi не зобов’язанi

вiдповiдати на запитання.

Японiя:

Мета слухань: Бiльша частина наглядових функцiй парламенту

здiйснюється шляхом слухань у бюджетному *.,iтетi. Кожен мiнiстр

зобов’язаний виступати на слуханнях перед вiдповiдним

пiдкомiтетом бюджетного комiтету i вiдповiдати на будь-якi

запитання стосовно дiяльностi його мiнiстерства.

Органiзацiя слухань: Кожен постiйний комiтет має директорат,

члени якого призначаються Комiтетом з питань регламенту. Посади

у директоратi розподiляються пропорцiйно до представництва

партiй у парламентi. Члени директоратiв разом iз головами

комiтетiв призначають слухання i визначають їхнiх учасникiв.

Iзраїль:

Постiйнi комiтети не мають права зобов’язувати свiдкiв брати

участь у слуханнях.

ПИТАННЯ: Яким чином комiтети збирають необхiдну iнформацiю та

матерiалиг

США:

На додаток до слухань, комiтети регулярно роблять запити до

рiзних урядових пiдроздiлiв. Оскiльки юрисдикцiя постiйних

комiтетiв зазвичай тiсно пов’язана з дiяльнiстю вiдповiдних

мiнiстерств i вiдомств, члени комiтетiв i представники

виконавчої ланки часто будують свої взаємини на засадах

взаєморозумiння i спiвпрацi. Урядовi заклади практично нiколи не

вiдмовляються надати комiтетам необхiдну iнформацiю, якщо тiльки

не керуються при цьому додатковими мiркуваннями безпеки чи

таємностi. Крiм того, комiтети користуються послугами

спецiальних конгресових органiзацiй на зразок Головної

контрольної служби, якi займаються вивченням дiяльностi уряду,

окремих корпорацiй чи iнших учасникiв суспiльнополiтичного i

економiчного процесу. Цi дослiдницькi служби подають до

комiтетiв свої звiти, де, як правило, пропонуються методи

вирiшення визначених проблем або змiни, якi необхiдно внести до

роботи певних урядових закладiв. Члени комiтетiв та працiвники

їхнього апарату дуже плiдно використовують у своїй роботi

спiлкування з виборцями (шляхом листування, вiдповiдей на

телефоннi дзвiнки) та матерiали, отриманi з iнших джерел, не в

останню чергу — iз повiдомлень засобiв масової iнформацiї.

Нарештi, Конгрес має неабиякий дослiдницький потенцiал,

зосереджений у службах Бiблiотеки Конгресу.

Великобританiя:

Комiтети отримують iнформацiю iз зовнiшнiх джерел у виглядi

доповiдних записок. Деякi дослiдницькi функцiї бере на себе

Бiблiотека Палати Громад.

ПИТАННЯ: Яким чином видається i поширюється iнформацiя про дiяльнiсть

комiтетiвг Хто має доступ до цiєї iнформацiїг

США:

Комiтети публiкують повнi протоколи всiх слухань i засiдань,

включаючи редакцiйнi засiдання, за винятком закритих. Крiм того,

комiтети видають законопроекти пiсля завершення їхнього

редагування та внесення поправок i до винесення їх на

голосування на пленарному засiданнi. Законопроекти з поправками

видаються у такому виглядi, який мiстить їхнiй початковий текст,

викресленi положення (друкуються перекресленими) та положення,

доданi у процесi редагування (друкуються курсивом). Така форма

дає змогу членам Конгресу точно прослiдкувати, як саме комiтет

розглядав поданий законопроект. Редагований текст законопроекту

поширюється серед членiв Конгресу i надається всiм бажаючим на

їхню вимогу. Зрештою, комiтети звичайно видають свої звiти, де

роз’яснюється, чим керувалися члени комiтету пiд час внесення

тих чи iнших поправок. До звiтiв комiтету, як правило, додаються

звiти фракцiї меншостi, що вiдображають її точку зору з приводу

цього законопроекту.

Великобританiя:

Тимчасовi комiтети видають свої звiти i тексти законопроектiв з

рекомендацiями для повного складу Палати. Постiйнi комiтети

часто видають звiти про свої розслiдування, якi є доступними для

широкого загалу.

Японiя:

Як правило, комiтети i пiдкомiтети видають свої звiти i

поширюють їх тiльки серед членiв Кабiнету. В окремих випадках

тексти законопроектiв видаються для загального доступу

громадськостi.

Нiмеччина:

Депутат, уповноважений на те комiтетом, звичайно готує

/(al,.»() звiт, коли матерiали комiтету пiдготованi для

винесення на засiдання Бундестагу. До цього звiту, як правило,

входить текст законопроекту iз поправками разом iз початковою

версiєю i великою кiлькiстю пояснювальних матерiалiв.

ПИТАННЯ: Якими правилами регулюється дiяльнiсть комiтетiвг

США:

В обох палатах структура комiтетiв та їхнi процедури

визначаються регламентом. Крiм того, партiї мають власнi правила

щодо процедурних питань дiяльностi комiтетiв (наприклад, якщо

голова комiтету звинувачується у злочинi або iнших вчинках, не

гiдних його посади, партiйна етика вимагає, щоби вiн подав у

вiдставку). Кожен окремий комiтет розробляє свiй власний

регламент, у якому деталiзуються обов’язки i повноваження голови

комiтету, час скликання засiдань, процедури голосування,

передання законопроектiв до пiдкомiтетiв i призначення

працiвникiв апарату.

Великобританiя:

Бiльшiсть правил, якi регулюють дiяльнiсть комiтетiв,

встановлюються i контролюються урядом. Наприклад, уряд обмежує в

часi засiдання тимчасових комiтетiв i зосереджує їх навколо

конкретних питань, встановлюючи регламент часу i кiлькiсть

поправок, якi може розглянути комiтет. Таким чином, уряд

визначає доречнiсть тих чи iнших поправок.

Японiя:

Голова комiтету має повноваження визначати його регламент.

Iзраїль:

Комiтет Палати (невеликий адмiнiстративний комiтет, який

займається питаннями дiяльностi парламенту) визначає регламент,

який стосуватиметься кожного комiтету i пiдкомiтету.

ПИТАННЯ: Якою мiрою громадськiсть має доступ до дiяльностi

*.,iтетiвг

США:

Бiльшiсть слухань i редакцiйних засiдань у комiтетах є

вiдкритими для публiки, хоча слухання з окремих питань

нацiональної безпеки та оборони за рiшенням членiв комiтету

можуть бути зробленi закритими. Представники громадськостi

беруть участь у слуханнях. Комiтети можуть проводити виїзнi

засiдання у будь-якому мiсцi за межами Капiтолiю.

Угорщина:

Бiльшiсть засiдань комiтетiв є вiдкритими.

Великобританiя:

Бiльшiсть засiдань комiтетiв є вiдкритими. У слуханнях беруть

участь представники громадськостi.

Нiмеччина:

За традицiєю бiльшiсть засiдань вiдбувається за зачиненими

дверима, хоча останнiм часом бiльшого поширення набувають

вiдкритi засiдання.

ПИТАННЯ: Яким чином забезпечується представництво рiзних груп i

фракцiй у комiтетахг

США:

В Сенатi кiлькiсть членiв кожного комiтету i кiлькiсть мiсць,

якi посiдають представники рiзних партiй, визначаються

регламентом Сенату для кожного наступного скликання. У Палатi

Представникiв цi показники визначаються пiд час неформальних

дискусiй мiж керiвниками партiйних фракцiй. Комiтети з широкою

юрисдикцiєю (наприклад, Комiтет з розподiлу бюджетних

асигнувань) налiчують бiльше членiв, нiж iншi, що збiльшує

представництво членiв рiзних партiй у цих комiтетах. В обох

палатах Конгресу бiльшiсть в усiх комiтетах i всi посади голiв

комiтетiв отримує фракцiя бiльшостi. У Палатi Представникiв

керiвництво Dемократичної партiї закрiпило за своєю партiєю

переважну бiльшiсть у деяких ключових комiтетах, наприклад, у

Комiтетi з питань регламенту.

Угорщина:

Керiвнi посади в комiтетах розподiляються мiж представниками

рiзних партiй. Партiї визначають, хто з їхнiх членiв працюватиме

в якому комiтетi. В комiтетах можуть працювати не всi члени

парламенту.

Нiмеччина:

Партiї формують парламентськi фракцiї, до яких має входити не

менше тридцяти трьох депутатiв Бундестагу (5% вiд 656 мiсць

загалом), що належать до тiєї самої партiї або до рiзних партiй,

якi не виступають одна проти одної. Всi фракцiї мають своїх

представникiв у Радi Старiйшин. Рада Старiйшин визначає порядок

обговорення питань i розподiляє мiсця у комiтетах.

Великобританiя:

У тимчасових комiтетах партiї отримують кiлькiсть мiсць,

приблизно пропорцiйну до їхнього представництва в Палатi Громад;

при цьому враховуються фаховi iнтереси окремих членiв. Постiйнi

комiтети за принципом своєї побудови мають бути безпартiйними,

тобто не повиннi мати яскраво вираженої партiйної бiльшостi.

Їхнi члени обираються парламентськими органiзаторами партiй

через Комiтет з виборiв за рекомендацiями уряду i пiд контролем

з боку опозицiйної партiї. У багатьох iнших законодавчих

закладах для призначення членiв комiтетiв застосовується система

чiткого пропорцiйного представництва.

ГЛОСАРIЙ

Законопроект [Bill] — Проект законодавчого акту, який виноситься

на розгляд

Уряд [Government] — За парламентської системи, керiвництво

виконавчої ланки i Кабiнет мiнiстрiв, що контролюються

правлячою партiєю

Редакцiйне засiдання [Mark-up session] — Засiдання комiтету, пiд

час якого проводиться внесення поправок до законопроекту

i голосування з їхнього приводу

Вхiдний контроль [Gatekeeper function] — Заходи, що проводяться

з метою визначити, чи законопроект вартий подальшого

розгляду

Постiйний комiтет [Standing committee] — Комiтет iз постiйною i

чiтко визначеною юрисдикцiєю (У британському Парламентi

цим термiном називають комiтети, що фактично мають

тимчасову юрисдикцiю. Для ясностi вiдповiднi британськi

комiтети надалi називатимемо «тимчасовими» [ad hoc])

Спецiальний комiтет [Select committee] — Комiтет iз тимчасовою

юрисдикцiєю, який часто створюють для вивчення окремої

нової полiтичної проблеми (У британському Парламентi цим

термiном називають комiтети з постiйною юрисдикцiєю.

_______________________________

* У деяких законодавчих закладах комiтети не отримують

законопроект, поки парламент не схвалить свого рiшення щодо

нього. В iнших закладах для того, щоби потрапити до комiтету,

пропонований законопроект має спочатку бути схвалений партiєю

або фракцiєю.

Похожие записи