Особливості застосування інформаційної зброїв умовах глобального
інформаційного суспільства

Сучасні процеси глобалізації якісно змінили зміст і форми ведення
інформаційних воєн.Глобалізація подвійно вплинула на характер сучасних
конфліктів та війн.По-перше, спричинила ерозію державної влади та
соціальну вразливість, по-друге, створила нові можливості та економічні
заохочення, що виникають під час громадянської війни, тим самим
стимулюючи їх початок [2,с.177 ].

Інформаційну війну можна визначити як комплекс заходів інформаційного
забезпечення, інформаційної протидії та інформаційного захисту, які
проводять за єдиним задумом і планом з метою захоплення та утримання
інформаційної переваги над супротивником. Поширення інформаційних воєн
пояснюється можливістю забезпечення досягнення політичних цілей завдяки
проведенню глобальних (стратегічних) психологічних операцій з метою
формуваннявідповідної вигідної системи поглядів, психологічної
обробкинаселення країни та суміжних держав.

Для наочності наведемо класичний приклад застосування «інформаційної
зброї». Під час Другої світової війни Японія вживала комплепкс заходів з
формування як серед військовослужбовців, так і серед всього японського
народу культу „камікадзе”. Не маючи військової переваги над
американцями, відтягуючи неминучу поразку, японці намагалися залякати
противника атаками смертників. В результаті стратегічно владні структури
Японії досягли успіху в психологічній боротьбі – утримали свій статус у
суспільстві [ 3, с.11 ].

Проявом інформаційної війни є вплив на психіку (свідомість і
підсвідомість) людини сигналами вербальної (семантичної) інформації.
Каналами поширення сигналів виступають друковані засоби інформації,
радіо-, телекомунікаційні системи, окремі особи.

Першим, хто вжив цей термін і висунув основні його концептуальні
положення ще у 1976 р., вважається американський вчений Т.Рона. Збройні
сили США на сьогодні володіють найбільш значними засобами щодо ведення
інформаційної війни, які включають, в першу чергу, розгалужену мережу
органів і апарату психологічної війни. У США понад сто наукових
інститутів і центрів проводять фундаментальні дослідження у галузі
психофізичних явищ, біополя і їх прикладного використання, в тому числі
і воєнного.

Поширення інформаційних воєн пояснюється неможливістю в сучасних умовах
ведення фронтальних агресивних бойових дій, застосування зброї масового
ураження. Тому інформаційні війни забезпечують досягнення політичних
цілей завдяки проведенню глобальних (стратегічних) психологічних
операцій з метою формування позитивного ставлення міжнародної спільноти
до таких дій, завдяки здійсненню психологічної обробки регіону
конфлікту, якій піддаються військовослужбовці і населення противника та
суміжних держав. Психологічній обробці піддаються і власні війська з
метою підняття бойового духу, а також формування у них образу
визволителів, носіїв демократичних цінностей тощо [ 4, с.11 ].

Слід зазначити, що методологічну основу щодо розуміння суті
«інформаційної боротьби» заклали публікації М.О. Попова та А.Г.
Лук’янця, В.О. Фоміна та А.О. Рося. Спробу всебічного аналізу
інформаційних воєн здійснивГ.Г. Почепцов. Також цей напрям досліджень в
Україні репрезентують К.Данилішина, С.Соснін,В.Толубко,та інш.

Історичні аспекти «інформаційної боротьби», «інформаційної
зброї»системно проаналізовані в дисертаційному дослідженні українського
вченого Жаркого Я.М. «Інформаційно-психологічний вплив на війська та
населення противника (1939 – 2000 рр.)», в якому системно розкрито
джерельну базу інформаційно-психологічного впливу провідних країн світу
на війська та населення противника за тривалий період з 1939 до 2000 рр.

З 90-х років минулого століття соціально-економічна сфера житття людства
почала трансформуватися на принципово нових засадах — засадах формування
глобального інформаційного суспільства.

На сучасному етапі розвитку глобального інформаційного суспільства
методи та форми інформаційно-психологічного операцій переманентно
трансформуються з огляду на модернізацію новітніх
інформаційно-комунікаційних технологій.

На прикінці ХХ століття зусилля у науково-дослідних установах США були
зосереджені на розробці нових видів впливу на психіку людей. З’явилося
повідомлення про вірус № 666, здатний негативно впливати на
психофізіологічний стан оператора ПЕОМ аж до його смерті. Логічні бомби,
так звані „програмні заставні пристрої”, які заздалегідь упроваджуються
в інформаційно-керовані центри воєнної та цивільної інфраструктур,
приводяться в дію за сигналом чи у встановлений час, знищують або
спотворюють інформацію і дезорганізовують роботу програмно-технічних
засобів. Одним із різновидів такого пристрою зявився „троянський кінь” –
програма, що дозволяє здійснювати прихований несанкціонований доступ до
інформаційних ресурсів противника. З’явились також засоби придушення і
фальсифікації інформаційного обміну в телекомунікаційних мережах, засоби
передачі по каналах державного, військового управління та за допомогою
ЗМІ потрібної (з точки зору протидіючої сторони) інформації.

Тому, у ХХ столітті під інформаційною війною розумівся в основному
комплекс дій, спрямованих на запобігання отримання противником
необхідною, в зокрема секретної інформації, що допомогло б його
дезорієнтувати. Тобто йшлося про інформаційну безпеку. «Об’єднана
доктрина інформаційних операцій» США, прийнята в 1998 році, характеризує
інформаційну війну як «комплексний вплив (сукупність інформаційних
операцій) на систему державного і військового управління протилежної
сторони, на її військово-політичне керівництво, яке вже в мирний час
призводило б до прийняття сприятливих для сторони — ініціатора
інформаційного впливу рішень, а в ході конфлікту повністю паралізувало б
функціонування інфраструктури управління противника» [ 5 ].

Однак, у ХХI найбільше значення в інформаційній війні придбала іміджева
складова, що припускає негативний вплив на репутацію протиборчої
сторони, що згодом має призвести до ігнорування та дискредитації
інтересів противника у світовому співтоваристві. Останнє десятиріччя
засвідчило феноменальне зростання можливостей інформаційних технологій.
Але тільки зараз це питання починає поставати як одне з головних у
боротьбі за світовий інформаційний простір у національних
інтересах.Інформаційні технології не могли не вплинути на таку сферу
міжнародних відносин як інформаційне протистояння, створивши якісно
новий рівень ведення інформаційних воєн.

Саме на цей напрямок був зроблений США акцент в ході війни Грузії проти
Росіїусерпні 2008 року абоінформаційного протиборства Росії та України
під час «затримки» Україною транзиту газу до Європи у грудні 2008 року.

Ведення інформаційно-іміджевої війни спотворює реальність в масовому
суспільній свідомості, а її результат може суттєво відрізнятися від
підсумків збройного конфлікту. Більш того, результати інформаційної
війни для її учасників можуть виявитися важливіше підсумків збройних
дій. Тут доречно згадати один з постулатів поведінкової соціології, який
говорить: «Якщо ситуація визначається як реальна, то вона реальна за
своїми наслідками».

¤

¦

¦

????????\

???????\?и. Так, в результаті війни в Південній Осетії Росіявідчула
відтік іноземного капіталу, стрімко загострилисязагрози розміщення
американської ПРО на території Польщі. Щодо наслідківантиукраїнської
«газової» інформаційної кампанії для України, слід зазначити, щоокрім
підписання «нового» газового контракту, що важко визнати таким, що
відповідаєнаціональним інтересам, наша держава зазнала серйозних
труднощів в політико-дипломатичних відносинах з європейськими державами.

 Сучасна інформаційна війна проявляється в тенденційному висвітленні
певних подій, широкому застосуванні дезінформації, інформаційному
шантажу з використанням результатів електронного контролю за життям
людей, їх політичною діяльністю і особистими планами, увикористанні
усієї могутності сучасних ЗМІ з метою отримання односторонніх переваг.

Розглядаючи тенденції глобального інформаційного суспільства неможливо
не згадати явище,що змінюєіснуючу систему сучасних міжнародних відносин.
Йдеться проміжнародний «кібертероризм», який за допомогою сучасних
телекомунікації продукує “терористичну свідомість”, дає можливість
терористичним групам завдяки мас-медіа маніпулювати масовою свідомістю.
Медіа-інформаційний тероризм став різновидом інформаційного тероризму.
Через Інтернет тероризм пропагує ідеї у світовому масштабі. Дослідження
свідчать, що значення всесвітнього терористичного середовища значно
посилюється. При цьому Інтернет-тероризм є високо динамічним: сайти
швидко зявляються та зникають,змінюють свої назви, доменні імена,однак
залишають попередні цілі та зміст посилань і статей на сторінках
кібервидань. Їх мета: вплинути на думки, поведінку, свідомість або
посіяти страх, паніку, деморалізувати суспільство; викликати почуття
провини за дії своєї влади, викликати громадський супротив тощо;
розвязати дискусії на тему тероризму.

Більшість розвинених країн володіють потужним інформаційним потенціалом,
який за певних умов забезпечить будь-якій з них досягнення своїх
політичних цілей, до того ж на сьогодні відсутні міжнародні юридичні
норми ведення інформаційної боротьби. Моніторинг публікацій в ЗМІ
переконливо засідчує, що головна тенденція інформаційної боротьби
полягає в підвищенні її ролі у розв’язанні зовнішньополітичних завдань
мірою поглиблення інформатизації.Автор цілком погоджується з вітчизняним
дослідником Странніковим А.М., який стверджує, що вдосконалення
нетрадиційних засобів на сучасному етапі науково-технічної революції
призвело до виникнення зброї глобального ураження, системне застосування
якої здатне знищити саме середовище існування людства [ 6, с.18 ].

Використання інформаційних засобів і систем збільшує можливості
державного впливу. Разом з тим збільшується уразливість систем
управління від цілеспрямованого впливу в інформаційній сфері[7, с.168 ].
Ці тенденції об’єктивно призводять до розширення арсеналу методів і
засобів інформаційної боротьби, посилення її впливу на хід і результат
воєнних дій, зростання кількості залучених до неї сил і засобів.

 

Висновки.

1. На сучасному етапі історичного розвитку домінує тенденція до
розв’язання зовнішньополітичних конфліктів без збройного
насильства.Інформаційна війна перестала бути другорядним чинником,
доповненням до «основних» подій. Вонаперетворилася на один з
найважливіших механізмів ведення війни, про який говорять нарівні з
використаннямзбройних сил і техніки. Інформаційна війна в сучасному
світі стала легітимним засобом політичної боротьби.

Незважаючи на те, що значна частина суспільства усвідомлює процес
цілеспрямованої інформаційної атаки на супротивника і допускає
можливість використання «брудних» технологій, воно все одно піддається
маніпулювання з боку ЗМІ. У результаті в комунікаційному протистоянні
перемагає не той, хто говорить правду, а той, кому вдалося показати
глядачам більше захоплюючий «інформаційний серіал» і гранично чітко
обгрунтувати свою позицію. Тобто, чим більшими інформаційними
можливостями володітиме країна, тим вірогіднішою стає можливість
досягнення стратегічних переваг у майбутній системі міжнародних
відносин.

2. Масштаби впливу інформатизації на всі сфери людської діяльності вже
важко переоцінити. Проблеми, що постали у звязку з переходом до
інформаційного суспільства, ще більше загострюють необхідність
осмислення закономірностей, особливостей та наслідків від розробки та
впровадження на ринок все нових і нових засобів масової інформації і
комунікації. Через новизну, складність і певну унікальність проблематики
досі немає достатньо диференційованих наукових досліджень щодо
сутності«інформаційного проиборства», не вистачає науково обгрунтованих
методичних заад дослідження різних розробок цього напряму.

 Тому питання просування та закріплення українських національних
інтересів за межами власної держави має неабияке науково-прикладне
значення, насамперед, з точки зору дослідження механізмів державного
управління та розробки науково обґрунтованої стратегії та тактики
забезпечення національної інформаційної безпеки. В цьому контексті є
цілком доцільним є розроблення проекту нормативно-правового акту, який
би визначив організацію та загальні принципи ведення
інформаційно-психологічних операцій тапротидії інформаційному впливу
іноземних держав.

 Перспективи подальших наукових досліджень.Подальші напрями дослідження
необхідно зосередити наорганізації наукових досліджень з питань
налагодження механізму взаємодії діяльності структур, на які покладено
організацію зв’язків із громадськістю з метою створення позитивного
іміджу держави.

 

Література:

1. Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на
2007-2015 роки затверджені Законом України від 9 січня 2007 року№
537-Vhttp://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg.

2. Newman E. The “New Wars” Debate: A Historical Perspective is Needed
// Security Dialogue. – Vol.35 — 2004. — № 2. — P.173-189.

3.Жарков Я.М. Інформаційно-психологічний вплив на війська та населення
противника (1939 – 2000 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня
канд. істор. наук; спец. 20.02.22«Військова історія» / , Я.М.Жарков. –
Київ, 2007. -25, [15]с.

4. Данилішина К. О. Американський чинник в процесі інформаційної
глобалізації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук;
спец. 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального
розвитку» / , К.О. Данилішина. – Одеса, 2004. — 20, [11]с.

5.Halpin Т., Boyes R. Georgia loses the fight with Russia, but manages
to win the PR war
http://www.timesonline.co.uk/tol/news/world/europe/article4518254.ece

6. Странніков А.М. Інформаційно-психологічне протиборство у воєнних
конфліктах другої половини ХХ ст.:автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня канд. істор. наук;спец. 20.02.22«Військова історія»/ А.М.
Странніков.- Львів, 2007.- 23, [18]с.

7. Е-боротьба в інформаційних війнах та інформаційне право /В.Брижко,
М.Швець В.Цимбалюк /За ред.. М.Швеця. – К.:НДЦПІ АПрН України. 2007.
–234с.

Похожие записи