Реферат на тему:

Особливості державного управління інвестиційною діяльністю в Україні

У перехідний до ринку період найбільшої деградації в Україні зазнала
інвестиційна діяльність. Нині стан цієї сфери є досить складним
унаслідок зниження ділової активності більшості суб’єктів
господарювання, остаточного погіршення інвестиційного клімату та
можливостей бюджетів усіх рівнів. Успішне вирішення цієї проблеми
залежить від вдалої державної політики у сфері регулювання інвестиційної
діяльності [1, с.82].

До форм державного регулювання інвестиційної діяльності відноситься:
визначення пріоритетних сфер та об’єктів інвестування; податкове
регулювання інвестиційної діяльності; регулювання інвестиційної
діяльності через надання фінансової допомоги інвесторам, проведення
відповідної кредитної і амортизаційної політики; регулювання участі
інвесторів у приватизації; регулювання форм і умов фінансового
інвестування; експертизу інвестиційних проектів у процесі розроблення
державних інвестиційних програм; забезпечення захисту інвестицій;
регламентування умов вивозу капіталу для здійснення інвестицій за кордон
[3, с.46].

Водночас реалізація процесу державного регулювання у сфері інвестування
ґрунтується на правовому, організаційному та інформаційному забезпеченні
й моніторингу [1, с.83].

Інформаційне забезпечення і моніторинг відображають стан капіталу
галузей економіки, залучення інвестицій і здійснення інвестиційної
діяльності, стан інвестиційного потенціалу, а також діяльність суб’єктів
та об’єктів інвестування.

Організаційне забезпечення полягає у формуванні державних органів
регулювання в інвестиційній сфері. Воно також містить в собі організацію
і технологію розробки та реалізації державних програм інвестування й
забезпечення страхування інвестицій [4, с.5].

В Україні діють приблизно 100 законодавчих і нормативних актів, які
регулюють інвестиційну діяльність. Серед них Закони України «Про
інвестиційну діяльність» (1991р.), «Про державне регулювання ринку
цінних паперів в Україні» (1996 р.), «Про режим іноземного інвестування»
(1996 р.), тощо. Але нестабільність законодавства і його мінливість стає
значною перешкодою для потенційних інвесторів. Інвестори через
невпорядкованість правових норм не бажають вкладати кошти в економіку
України, яка має значні перспективи економічного росту [2, с.61].

ue

?????????|?ноземних інвестицій, залучених в Україну, станом на 1 січня
2007р. дорівнював 21186 млн. дол.. США, що становить 125,4% до обсягів
інвестицій на початок 2006 року. Така статистика є бажаною для України
як країни, що розвивається [2, с.58].

Умовою успішного залучення інвестицій є створення сприятливого
інвестиційного клімату. Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату
— це здатність держави управляти інвестиційною активністю в часі і в
конкретних напрямках. На сьогодні інвестиційний клімат України не можна
назвати привабливим. Відсутність політичної стабільності, складне та
суперечливе податкове законодавство, недостатньо розвинута
інфраструктура залишаються основними перешкодами на шляху надходження
інвестицій в українську економіку [4, с.6].

Присутність іноземних інвесторів вимагає від уряду країни:

— зниження рівня пільг та субсидування місцевих компаній.

— здійснення активної макроекономічної політики, спрямованої на усунення
недосконалостей внутрішнього ринку.

— створення ефективного механізму управління, за допомогою яких буде
налагоджено ретельний контроль за функціонуванням фінансового сектора
[3, с.50].

Для забезпечення ефективного розвитку інвестиційної інфраструктури
держава повинна залучати банки-нерезиденти в економіку України,
проводити для них політику відкритих дверей, створювати вигідні умови
забезпечення та розміщення капіталу. Для активізації внутрішніх
ресурсів, необхідно визначити можливості страхування державою заощаджень
і втрат від інфляції.

Таким чином, стратегія державного регулювання інвестиційної діяльності є
вкрай необхідною і водночас потребує удосконалення. Запропоновані заходи
щодо державного регулювання інвестиційної діяльності удосконалять
економічний механізм регулювання інвестиційних процесів і сприятимуть
соціально-економічному зростанню України.

Література:

Вишивана Б.М. Управління інвестиційної діяльності в Україні // Фінанси
України. — 2004., №10 —  С.82-89.

Марцин В.С. Стратегія розвитку інвестиційної діяльності в економіці
України // Актуальні проблеми економіки. — 2007., №9 — С.59-64.

Музиченько А.С. Державне регулювання інвестиційної діяльності //
формування ринкових відносин в Україні. — 2004., №9 — С.46-53.

Пєшков А.В. Інвестиції: їх значення , види та форми // Інвестиції:
практика та досвід — 2007., — №1 — С.5-6.

Похожие записи