Реферат на тему:

“Організація і проблеми виконання бюджету

в сучасних умовах”

ВСТУП

Створення власної державності – справа досить важлива і складна, хоча б
тому, що необхідно привести у порядок національні фінанси, в тому числі
і державні. Загальний стан економіки в країні значною мірою залежить від
того, наскільки успішно виконується бюджет.

Виконання державного бюджету України – це здійснення комплексу заходів
із забезпечення повного і своєчасного виконання плану доходів і витрат.
При цьому виконання доходної частини бюджету означає надходження не
тільки загальної суми передбачених коштів, а й по кожному джерелу.
Виконання плану по витратах означає безперебійне фінансування усіх
запланованих заходів і установ, економне й ефективне використання
бюджетних ресурсів.

Проблема виконання державного бюджету полягає не лише в тому, що платити
нині ні з чого. Виявляється, що зібрані з платників податків гроші
далеко не завжди потрапляють за призначенням – до державної казни, а
якщо й потрапляють, то подекуди невідомо як потім використовуються.
Казначейство, яке з перших днів становлення вирішило навести порядок в
державних фінансах, і сьогодні ставить собі за мету досягти чіткого і
відлагодженного контролю за коштами, що, безумовно поставить заслін
нецільовому їх використанню.

Державна скарбниця, яка своїм призначенням має служити людям і завдяки
якій мають вирішуватись економічні і соціальні питання, нічого не варта,
якщо не буде порядку в обігу її коштів. Розпорошення і блукання їх
заплутаними каналами через мережу комерційних банків призводять до того,
що мільйони гривень, призначених для виплати зарплати, пенсій, своєчасно
не надходять до своїх адресатів. Перелічені вище питання, необхідно
комплексно вирішувати, а це можливо було здійснити тільки шляхом
створення нової фінансової структури, завдяки відлагодженому механізму
якої поповниться саме державна казна. Таким органом державної виконавчої
влади стало новостворене Державне Українське казначейство.

Тернистий шлях ринкових реформ в Україні призвів до необхідності
створення у державі владних структур, які б забезпечували максимально
ефективне управління фінансовими ресурсами держави оперативність і
прозорість виконання основного фінансового закону держави – Закону про
Державний бюджет. Саме таким органом держави покликане бути Державне
казначейство України.

З моменту створення казначейство України пройшло досить значний шлях у
своєму розвитку. Здобутками на цьому шляху є забезпечення виконання
державного бюджету за видатковою частиною, в тому числі здійснення
платежів на користь суб’єктів господарської діяльності, які виконали
роботи або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів взаємних
розрахунків між державним та місцевими бюджетами, встановлення контролю
за фінансовими взаємовідносинами державного бюджету і державних
позабюджетних фондів, бухгалтерський облік виконання державного бюджету
тощо.

Заснування повної функціональної системи Державного казначейства для
виконання державного бюджету, підвищення власної відповідальності та
забезпечення належної податково-бюджетної дисципліни допоможе Уряду
підвищити ефективність та продуктивність управлінської діяльності,
здійснити завдання, передбачені макроекономічною політикою та бюджетом.
Організоване спільними зусиллями Міністерства фінансів України та
Державного казначейства України виконання державного бюджету України
допоможе подолати проблеми, що постали перед системою управління
державними ресурсами.

1. Ціль і задачі виконання бюджету

Виконання бюджету – заключна стадія бюджетного процесу. Це реалізація
основного фінансового плану України. Виконання Державного бюджету
України забезпечує Кабінет Міністрів України, а місцевих бюджетів
виконавчі Комітети місцевих рад народних депутатів, Міністерство
фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням
Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного
процесу з питань виконання бюджету. Державний бюджет України виконується
за розписом, який затверджується МФУ відповідно до бюджетних призначень
у місячний термін після набрання чинності закону про ДБУ. Примірник
затвердженого бюджетного розпису передається до Комітету Верховної Ради
України з питань бюджету з подальшим інформуванням про внесення до нього
змін.

Мета виконання бюджету:

— забезпечення повного і своєчасного поступлення доходів до бюджету як в
цілому так і по кожному джерелу окремо,

— забезпечення безперервного фінансування заходів.

Задачі, що вирішуються при виконанні бюджетів:

· максимальна мобілізація всіх доходів бюджетів,

· орієнтація всіх установ і організацій, які фінансуються з бюджету на
економне і ефективне використання бюджетних коштів,

· удосконалення форм і методів фінансового контролю за виконанням перед
бюджетом фінансових зобов’язань підприємствами , організаціями всіх форм
власності,

· контроль за своєчасним фінансуванням бюджетом установ.

Фінансовий контроль здійснюють фінансові органи на місцях, які
контролюють виконання фінансових зобов’язань, розглядають і аналізують
фінансову звітність і баланси підприємств всіх форм власності, роблять
висновки що до їх діяльності, здійснюють перевірки підприємств,
організацій на місцях. Міністр фінансів України протягом бюджетного
періоду забезпечує відповідність розпису ДБУ встановленим бюджетним
призначенням.

2. Органи виконання бюджету їх роль і функції

Виконання бюджетів здійснюється установами Державного бюджетного банку
України.

Державний бюджетний банк України виконує доручення розпорядника коштів
на перерахування бюджетних коштів лише за наявності підпису
уповноваженого контролера Міністерства фінансів України, повноваження
якого визначаються положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів
України.

У разі коли в ході виконання бюджету рівень дефіциту бюджету перевищує
встановлений або виникає значне зниження надходжень від доходних джерел,
Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим,
місцеві Ради народних депутатів за пропозицією Кабінету Міністрів
України, виконавчих органів відповідних Рад приймають рішення про
запровадження пропорційного скорочення затверджених бюджетних видатків
щомісячно по всіх статтях бюджету /крім захищених статей, перелік
яких визначається відповідною Радою/ до кінця бюджетного року.
Пропорційне скорочення може бути запроваджено також, якщо в ході
виконання бюджету його дефіцит не зменшується, внаслідок чого виникає
неспроможність фінансування передбачених бюджетом заходів.

За наявності обставин, зазначених у частині першій цієї статті, і
відсутності рішення Верховної Ради України щодо пропорційного
скорочення витрат Президент України має право зупинити або скоротити
фінансування окремих видатків, попередивши про це Верховну Раду України
за два тижні.

Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада
Автономної Республіки Крим, Уряд Автономної Республіки Крим, Ради
народних депутатів та їх виконавчі органи, приймаючи рішення, які
зумовлюють скорочення надходжень або виникнення чи збільшення видатків
з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної
Республіки Крим, місцевих бюджетів, повинні передбачати джерела їх
покриття.

У разі коли у ході виконання бюджету Рада вищого рівня, або її
виконавчий орган, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції
приймає рішення, яке призводить до зменшення доходів або збільшення
видатків бюджету нижчого територіального рівня, то відсутні у зв’язку
з цим для збалансування мінімального бюджету кошти компенсуються
органом, який прийняв рішення, за рахунок коштів його бюджету або
коштів, передбачених для цього законом. У цьому разі при визначенні
нестачі коштів не враховується вільний залишок коштів бюджету нижчого
територіального рівня, який створився на початок поточного бюджетного
року і який не було використано до моменту прийняття зазначеного
рішення.

Ради народних депутатів нижчого рівня та їх виконавчі органи мають право
не приймати до виконання рішення вищих органів влади, якщо ці рішення не
забезпечені бюджетними ресурсами відповідно до вимог цієї статті.

У разі коли в ході виконання бюджету вищий або нижчий орган влади
приймає рішення з питання, що не входить до його компетенції і яке
завдає збитків бюджету нижчого або вищого рівня, відшкодування цих
збитків провадиться саме цим органом влади за рахунок коштів його
бюджету.

Внесення змін, уточнень та доповнень до бюджетів протягом бюджетного
року здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом для затвердження
відповідних бюджетів.

Закон, реалізація якого впливає на зменшення доходів або збільшення
видатків бюджету поточного року, вводиться в дію після внесення
відповідних змін, уточнень та доповнень до Закону про Державний бюджет
України.

Вільний залишок коштів бюджету, що утворився на початок поточного
бюджетного року, доходи бюджету, додатково одержані в процесі
виконання бюджету, суми перевищення доходів над видатками, що
утворилися в результаті збільшення надходжень до бюджету чи економії у
видатках /далі — вільні бюджетні кошти/, не підлягають вилученню
органами державної виконавчої влади вищого рівня. Рішення про їх
використання, в тому числі про вкладення цих коштів у господарські
заходи, в акції та інші цінні папери, а також про надання процентних
та безпроцентних бюджетних позичок приймає відповідний орган державної
виконавчої влади та місцевого самоврядування з наступним затвердженням
цих рішень відповідними Радами. Бюджетні позички суб’єктам
господарської діяльності не повинні бути безпроцентними чи такими,
проценти за які нижчі розрахункового рівня інфляції на період позички.

Кабінет Міністрів України організовує виконання Державного бюджету
України через Міністерство фінансів України, міністерства, відомства,
інші органи державної виконавчої влади, Уряд Автономної Республіки Крим,
виконавчі органи місцевих Рад народних депутатів.

Державний бюджет України виконується за розписом доходів і видатків з
поквартальним розподілом, що складається Міністерством фінансів України
відповідно до показників цього бюджету, затвердженого Верховною Радою
України. Державний бюджет України виконується по видатках в тих
самих пропорціях щодо загальної суми видатків бюджету, які
затверджено Верховною Радою України. Контроль за пропорційним
фінансуванням здійснюється щоквартально.

Фінансування видатків з резервного фонду Кабінету Міністрів України
здійснюється за постановою Кабінету Міністрів України відповідно до
письмового обґрунтованого подання міністерств і відомств України.
Кабінет Міністрів України подає Верховній Раді України щомісяця докладні
письмові звіти про витрати з резервного фонду з обґрунтуванням їх
необхідності, економічності та ефективності.

Розгляд і прийняття рішення щодо схвалення цих видатків та можливого
відновлення резервного фонду здійснюється Верховною Радою України під
час найближчого розгляду проекту закону про внесення змін чи
доповнень до Закону про Державний бюджет України або про його виконання.

Контроль за виконанням Державного бюджету України
здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

Уряд Автономної Республіки Крим, виконавчі органи місцевих Рад
народних депутатів організовують виконання відповідного бюджету,
забезпечують надходження всіх передбачених бюджетом доходів та ефективне
витрачання бюджетних коштів.

Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим і місцеві бюджети
виконуються за розписом доходів та видатків з поквартальним розподілом,
який складається Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим,
фінансовими управліннями /відділами/ обласних, міських, районних Рад
народних депутатів, виконавчими органами міських /міст районного
підпорядкування/, селищних, сільських Рад народних депутатів
відповідно до затвердженого бюджету.

Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим і місцеві бюджети
виконуються по видатках в тих самих пропорціях стосовно загальної суми
видатків відповідного бюджету, які затверджено відповідними Радами
народних депутатів. Контроль за пропорційним фінансуванням здійснюється
щоквартально.

У разі тимчасових касових розривів в процесі виконання
республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних,
Київського і Севастопольського міських бюджетів Міністерство
фінансів України може надавати Уряду Автономної Республіки Крим,
виконавчим органам обласних, Київського і Севастопольського міських Рад
народних депутатів за їх клопотанням з Державного бюджету України
позички, які повинні бути обов’язково погашені у встановлені строки в
межах поточного бюджетного року.

У разі тимчасових касових розривів в процесі виконання районних,
міських, селищних і сільських бюджетів за клопотанням виконавчих органів
районних, міських, селищних і сільських Рад народних депутатів з
відповідного бюджету вищого рівня на підставі рішень керівників
місцевих фінансових органів вищого рівня можуть бути надані позички,
які повинні бути погашені у встановлені строки в межах бюджетного
року.

У ході виконання республіканського бюджету Автономної Республіки Крим
і місцевих бюджетів Уряд Автономної Республіки Крим, виконавчі органи
місцевих Рад народних депутатів мають право внести зміни щодо
доходів і видатків відповідного бюджету в межах наданих їм законом прав.

Фінансування видатків з резервного фонду Уряду Автономної Республіки
Крим, виконавчих органів обласних, міських /міст Києва і Севастополя
та міст обласного підпорядкування/, районних Рад народних депутатів
здійснюється за обґрунтованою постановою відповідного виконавчого
органу. Уряд Автономної Республіки Крим, виконавчі органи місцевих Рад
народних депутатів подають до відповідних Рад народних депутатів
щоквартальні докладні письмові звіти про видатки з резервних фондів з
обґрунтуванням їх необхідності, економічності, ефективності.
Розгляд і прийняття рішень щодо схвалення цих видатків та можливого
відновлення резервного фонду здійснює Верховна Рада Автономної
Республіки Крим під час найближчого розгляду питання про внесення змін
та доповнень до закону про республіканський бюджет Автономної
Республіки Крим або про його виконання, а відповідні місцеві Ради
народних депутатів — на найближчій сесії.

Контроль за виконанням бюджету та використанням органами державної
виконавчої влади та виконавчими органами місцевих Рад народних
депутатів коштів позабюджетних фондів здійснює відповідно
Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та
місцеві Ради народних депутатів, які самостійно визначають
організаційні форми здійснення такого контролю.

Органи державної виконавчої влади та виконавчі органи місцевих Рад
народних депутатів разом з органами Міністерства фінансів України
здійснюють контроль за станом надходження доходів відповідного
бюджету, коштів позабюджетних фондів та правильністю використання
підприємствами, установами і організаціями виділених їм з відповідного
бюджету асигнувань, коштів позабюджетнихфондів.

Органи державної виконавчої влади та виконавчі органи місцевих Рад
народних депутатів вищого рівня здійснюють нагляд за ходом виконання
бюджету відповідними виконавчими органами нижчого рівня виходячи з
вимог дотримання чинного законодавства, рішень органів державної
виконавчої влади, Рад народних депутатів та їх виконавчих органів
вищого рівня, прийнятих у межах їх компетенції. У разі якщо
субвенції, виділені бюджету нижчого територіального рівня, не
витрачено у встановлений строк або вони витрачаються не за цільовим
призначенням, субсидіювання припиняється, а виділені кошти
підлягають поверненню до бюджету, з якого їх було отримано.

Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим,
місцеві Ради народних депутатів та їх постійні комісії можуть у процесі
виконання бюджету вимагати від відповідного виконавчого органу, його
фінансових та інших органів, органів управління позабюджетних
фондів будь-яку інформацію, пов’язану з виконанням бюджету,
використанням коштів позабюджетних фондів.

Порядок і строки надання такої інформації визначаються
відповідними Радами, які можуть також прийняти рішення про залучення
аудитора для проведення перевірки виконання бюджету, а також
використання коштів позабюджетних фондів виконавчим органом влади чи
органами управління позабюджетних фондів.

Міністерство фінансів України розподіляє кошти між розпорядниками,
через уповноважених контролерів санкціонує використання бюджетних
коштів розпорядниками, здійснює загальний нагляд за виконанням бюджету,
подає звіти Президенту України і Верховній Раді України про порушення
Закону про Державний бюджет України, проводить перевірку випадків
порушення його і вживає необхідних санкцій до порушників або подає
відповідні проекти рішень Президенту України чи Верховній Раді України.

Міністр фінансів України несе персональну відповідальність перед
Верховною Радою України за дотримання Закону про Державний бюджет
України. Міністр фінансів України зобов’язаний негайно інформувати
Верховну Раду України про всі випадки порушення органами державної
виконавчої влади і посадовими особами виключного права Верховної Ради
України встановлювати податки, збори, інші обов’язкові платежі і
визначати законність використання бюджетних коштів.

Порушенням законодавства про бюджетну систему України є:

використання коштів державного бюджету на цілі, не передбачені Законом
про Державний бюджет України, або в обсягах, що перевищують межу
видатків, затверджену зазначеним Законом;

використання коштів республіканського бюджету Автономної Республіки
Крим, місцевих бюджетів на цілі, не передбачені рішеннями про
затвердження республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та
місцевих бюджетів або в обсягах, що перевищують межі видатків,
затверджених зазначеними нормативними актами;

невиконання умов пропорційного скорочення видатків щодо незахищених
статей бюджету;

невиконання умов пропорційного фінансування видатків бюджетів всіх
рівнів;

видання органами державної виконавчої влади і посадовими особами
нормативних та розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки
бюджету всупереч виключній компетенції Верховної Ради України щодо
встановлення обов’язкових платежів та видатків Державного бюджету
України;

недотримання термінів щодо бюджетного процесу, встановлених цим
Законом;

порушення інших правил і процедур, встановлених законодавством України
щодо порядку витрачання коштів бюджетів, які призводять до незаконних
видатків;

невжиття заходів до підпорядкованих органів і підлеглих осіб, що
вчинили зазначені в цій статті порушення.

За зазначені у частині першій цієї статті порушення посадові особи
органів державної виконавчої влади несуть дисциплінарну,
адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з чинним
законодавством.

Звіт про виконання Державного бюджету України подається Президентом
України Верховній Раді України до 1 травня року, наступного за звітним.
Звіт про виконання Державного бюджету України представляє на
засіданні Верховної Ради України Президент України. З доповіддю про
виконання Державного бюджету України виступає Міністр фінансів
України або особа, що виконує його обов’язки.

До звіту про виконання Державного бюджету України додаються пояснення
щодо всіх відхилень від затвердженого Закону про Державний бюджет
України як по доходах, так і по видатках. Оформлення звіту про виконання
Державного бюджету України здійснюється за правилами, що встановлені цим
Законом, іншими законодавчими актами для проекту Закону про Державний
бюджет України.

Верховна Рада України розглядає і затверджує звіт про виконання
Державного бюджету України в порядку, передбаченому Регламентом
Верховної Ради України.

Постанова Верховної Ради України щодо звіту про виконання Державного
бюджету України публікується для загального відома.

Звіти про виконання республіканського бюджету Автономної Республіки
Крим, обласного, міського /крім міст районного підпорядкування/,
районного, районного в місті бюджету складають відповідно
Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансове
управління /відділ/ виконавчих органів обласної, міської, районної,
районної в місті Ради народних депутатів; про виконання міського бюджету
/міст районного підпорядкування/, селищного та сільського бюджету —
виконавчі органи відповідних Рад народних депутатів.

Постійні комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної,
міської, районної, селищної, сільської Ради народних депутатів
розглядають звіт про виконання бюджету, готують висновки і подають їх
Верховній Раді Автономної Республіки Крим, відповідній місцевій Раді
народних депутатів.

Звіти про виконання республіканського бюджету Автономної Республіки
Крим та місцевих бюджетів затверджуються відповідно Верховною Радою
Автономної Республіки Крим та місцевими Радами народних депутатів.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих Рад
народних депутатів щодо звіту про виконання республіканського бюджету
Автономної Республіки Крим, обласного, міського, районного бюджету
публікуються для загального відома.

Міністерство фінансів України складає зведений звіт про виконання
Державного бюджету України та бюджетів Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва і Севастополя на підставі звіту про виконання
Державного бюджету України та одержаних від Уряду Автономної
Республіки Крим, виконавчих органів обласних і міських Рад народних
депутатів звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної
системи відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Зведений звіт надсилається Верховній Раді України. Узагальнюючі
показники зведеного звіту підлягають опублікуванню.

3. Касове виконання бюджету

Касове виконання бюджету включає в себе організацію і виконання касових
і розрахункових операцій по бюджету. Згідно указу Президента касове
виконання бюджету довірено здійснювати – “Ексімбанк”, “Укрсоцбанку”,
НБУ.

Здійснюючи касове виконання бюджету установи банків виконують наступні
функції :

·приймають кошти, які поступають до доходу бюджету і місцевих бюджетів і
зараховують їх на відповідні рахунки,

·розподіляють разом з казначейством суми між окремими ланками бюджетної
системи,

·здають розрахункове і касове обслуговування установ і організацій,

·складають звіт про касове виконання бюджетів і подають його в
казначейство.

Функції казначейства:

— організація виконання державного бюджету і здійснення контролю за цим
процесом ,

— управління наявними коштами бюджету в тому числі і в іноземній валюті,

— фінансування видатків державного бюджету,

— ведення звітності по касовому виконанню бюджету,

— управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом,

— розподіл між державним бюджетом та нижчестоящими ланками державного
бюджету відрахувань від загальнодержавних податків і зборів.

— здійснює контроль за надходженням і використанням державного
пенсійного фонду,

— здійснює управління по доходам і видаткам бюджету в межах розпису
доходів і видатків.

На сьогодні Державне казначейство намагається продовжити те, що
започаткували перші українські казначеї. Державна скарбниця, яка своїм
призначенням має слугувати людям і завдяки якій мають вирішуватись
економічні та соціальні питання, нічого не варта, якщо не буде порядку в
обігу її коштів. Розпорядження та блукання їх заплутаними каналами через
мережу комерційних банків призводить до того, що мільйони гривень,
призначених для виплати зарплати, пенсії, своєчасно не надходять до
адресатів.

У 1997 році згідно із спеціальною постановою Кабінету Міністрів і
Національного банку України від 14 січня 1997 року за №13 здійснено
перехід на казначейську систему виконання державного бюджету України.

Органи Державного казначейства покликані сприяти безперебійному та
ефективному функціонуванню бюджетної системи України в межах основних
напрямків бюджетної політики.

Оскільки завдяки органам Державного казначейства на місцях, здійснюється
фінансування видатків із державного бюджету, то вони наділені значно
більшими правами в сфері бюджетних кредитів і мають право призупиняти
фінансування з державного бюджету підприємств, установ і організацій у
разі виявлення фактів порушення встановленого порядку виконання
державного бюджету з повідомленням про це керівників відповідних
міністерств і відомств. У разі встановлення нецільового та неефективного
використання коштів органи Державного казначейства мають право вилучати
у міністерств, відомств, установ і організацій суми коштів, виділених
раніше в порядку фінансування з державного бюджету.

З метою забезпечення своєчасності і повноти фінансування, здійснення
контролю за використанням бюджетнрих коштів фінансові органи і
відділення Державного казначейства на місцях тісно співпрацюють між
собою, а також організовують свою діяльність у взаємодії з органами
виконавчої влади, податковою службою, органами контрольно-ревізійної
служби України.

Практичну дієвість бюджетної системи України в плані організації
касового виконання державного бюджету функції органів казначейства
вбачають:

у посиленні контролю за надходженням, цільовим і економічним
використанням державних коштів;

у дотриманні чинного законодавства України з питань виконання державного
бюджету, а також надходження та використання державних позабюджетних
фондів;

у підвищенні оперативності в управлінні наявними коштами та дотриманні
фінансової дисципліни.

Особливістю нової системи впровадження казначейства є те, що за
допомогою цього органу відбувається ефективне і обов»язково цільове
витрачання коштів державного бюджету.

Тільки створивши міцне казначейство, можна в найкоротший термін
вирішити низку питань, пов»язаних з виконанням бюджету. На органи
державного казначейства, зокрема на територіальні, покладені такі
функції:

а) забезпечення виконання державного бюджету, відповідних показників, а
також контроль надходження і використання державних позабюджетних
фондів;

б) забезпечення відповідно до встановлених розмірів асигнувань і
касового плану цільового фінансування видатків державного бюджету;

в) ведення обліку розрахунків за фінансуванням розпорядників коштів,
яким надаються асигнування з державного бюджету та позабюджетних фондів;

г) здійснення прогнозування та касового планування коштів державного
бюджету, контроль за зарахуванням доходів до державного бюджету;

д) ведення бухгалтерського обліку руху коштів державного бюджету на
рахунку Державного казначейства;

е) формування, контроль, зведення і подання вищестоящим органам
фінансової звітності про стан виконання показників державного бюджету;

є) проведення роботи, пов»язаної із здійсненням контролю за дотриманням
чинного законодавства з питань виконання державного бюджету.

Заснування повної функціональної системи Державного казначейства для
виконання державного бюджету, підвищення власної відповідальності та
забезпечення належної податково-бюджетної дисципліни допоможе урядові
вдосконалити ефективність і продуктивність управлінської
діяльності,здійснити завдання, передбачені макроекономічною політикою та
бюджетом. Організоване спільними зусиллями Міністерства фінансів та
Державного казначейства виконання державного бюджету допоможе подолати
проблеми, що постали перед системою управління державними ресурсами.

Закон ‘’Про бюджетну систему та бюджетний процес’’ запроваджує основні
юридичні чинники щодо регулювання бюджетного процесу, включаючи
казначейське виконання державного бюджету.

Водночас, для удосконалення системи казначейства треба здійснити низку
організаційних заходів.

Тому спільний проект казначейської системи, уряду України та Світового
банку надасть допомогу у підтримці реформ. Для вдосконалення бюджетної
аналітичної структури та звітності прийнято систему бюджетної
класифікації, що відповідає міжнародним стандартам. Розроблено
казначейський план рахунків, який узгоджено з новою класифікацією.
Спільний проект передбачає запровадження казначейської системи
бухгалтерських книг, що включає новий план рахунків для відображення
бухгалтерських операцій з бюджету.

Система бухгалтерських книг розглядається як підгрунтя для створення
інформаційної бази, необхідної казначейству для управління та контролю
за виконанням бюджету, а також для формування відповідної інформації про
стан виконання бюджету Міністерством фінансів України. В процесі
виконання бюджету система бухгалтерських книг забезпечуватиме виконання
таких завдань:

— отримання і зберігання інформації про бюджетні призначення та про
поточні асигнування розпорядників бюджетних коштів, про забов»язання та
платежі, про ліквідність та заборгованість, що буде підгрунтям
попереднього та поточного контролю за усіма цими операціями;

— формування даних бухгалтерського обліку й отримання необхідної
інформації щодо управління готівкою та боргом;

— інформаційне забезпечення звітності про виконання бюджету, а також
створення бази для аудиту та контролю над змістом фінансових операцій.

Якщо систему бухгалтерських книг буде впроваджено у повному обсязі, вона
доповнить децентралізовану інформацію бухгалтерського обліку в бюджетних
установах, наприклад, за платежами, нарахуваннями та виплатами
заробітної плати.

Запровадження централізованих послуг бухгалтерського обліку для
бюджетних установ значно скоротило б чисельність персоналу, задіяного в
проведенні бюджетного обліку для цих установ.

Безпосередні переваги казначейства при повному виконанні функціональних
обов’язків будуть зумовлені кращим використанням коштів та скороченням
готівки. Виникають обмеження в припущенні порушень у використанні коштів
державного бюджету, з’являється можливість отримання вчасної та
достовірної інформації касового виконання бюджету, що зумовить
підвищення якості управлінських рішень. Отже вигоди від функціонування
казначейства полягають у вдосконаленні управління бюджетним процесом і
підвищенні міри відповідальності органів, які беруть участь у виконанні
бюджету, що в цілому позитивно впливає на бюджет держави.

Тому до найважливіших завдань, що постають перед казначейством, можна
віднести :

1) організацію ефективної системи управління готівкою, що заснована на
централізації ресурсів розпорядників бюджетних коштів на єдиному
казначейському рахунку. За цим напрямком рахунків уже здійснюється
поступове переведення банківських бюджетних установ до органів
казначейства на реєстраційні рахунки. А процедура з управління готівкою
впроваджується в територіальних органах казначейства;

2) чітку та своєчасну інформацію щодо фінансового податково-бюджетного
становища, яке грунтується на централізованій і досконалій системі
бухгалтерських звітів про виконання державного бюджету;

3) ефективний фінансовий контроль за виконанням зобов»язань платниками
та розпорядниками коштів у процесі витрачання і формування бюджетних
ресурсів.

4. Організація і проблеми виконання

доходної і видаткової частини бюджету

а) Доходна частина бюджетів

Доходи бюджетів утворюються за рахунок надходжень від сплати фізичними
і юридичними особами податків, зборів та інших обов’язкових платежів,
надходжень з інших джерел, встановлених законодавством України.

Доходи бюджетів відповідного рівня формуються з урахуванням положень
цього Закону. Доходи бюджетів України поділяються на доходи Державного
бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і
місцевих бюджетів.

Доходи Державного бюджету України формуються за рахунок:

частини податку на добавлену вартість, яка визначається Законом про
Державний бюджет України на наступний рік;

частини акцизного збору, яка визначається Законом про Державний бюджет
України на наступний рік;

податку на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності
/крім комунальної/ і підпорядкування у розмірі, що дорівнює 30
відсоткам від ставки, передбаченої законодавством для відповідної
категорії платників;

податку на майно підприємств і організацій усіх форм власності і
підпорядкування у розмірі, що дорівнює 30 відсоткам від ставки,
передбаченої законодавством України;

плати за землю, що дорівнює 30 відсоткам від ставки, передбаченої
законодавством України;

надходжень від зовнішньоекономічної діяльності;

частини доходів від приватизації державного майна, що перебуває в
загальнодержавній власності, яка визначається Законом про Державний
бюджет України на наступний рік;

надходжень від реалізації державного майна, що перебуває
взагально-державній власності;

орендної плати за оренду майна цілісних майнових комплексів, що
перебувають у загальнодержавній власності;

внесків до Пенсійного фонду України;

внесків до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

внесків до інших загальнодержавних цільових фондів, створення яких
передбачено законодавством України;

надходжень від внутрішніх позик;

перевищення доходів над видатками Національного банку України;

повернутих державі позик, процентів по наданих державою позиках і
кредитах;

дивідендів, одержаних від акцій та інших цінних паперів, що належать
державі в акціонерних господарських товариствах, створених за участю
підприємств загальнодержавної власності;

плати за спеціальне використання природних ресурсів;

інших доходів, встановлених законодавством України і віднесених до
доходів Державного бюджету України.

У доходи республіканського бюджету Автономної Республіки Крим,
обласних, Київського і Севастопольського міських бюджетів
зараховуються:

частина податку на добавлену вартість, яка визначається законом про
Державний бюджет України на наступний рік, але не менш як 20 відсотків;

частина акцизного збору, яка визначається Законом про Державний бюджет
Україні на наступний рік, але не менш як 20 відсотків;

податок на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності
/крім комунальної/ і підпорядкування у розмірі, що дорівнює 70
відсоткам від ставки, передбаченої чинним законодавством для відповідної
категорії платників, та 100 відсотків податку на прибуток підприємств та
організацій комунальної власності цього рівня;

частина прибуткового податку з громадян;

70 відсотків податку на майно підприємств і організацій усіх форм
власності і підпорядкування;

плата за землю, що дорівнює 10 відсоткам від ставки, передбаченої
законодавством України до республіканського бюджету Автономної
Республіки Крим та обласних бюджетів і 70 відсотків – до Київського і
Севастопольського міських бюджетів;

надходження від внутрішніх позик і грошово-речових лотерей, що
проводяться за рішенням відповідних Рад народних депутатів, згідно з
законами України;

частина доходів від приватизації державного майна, яка визначається
законом про Державний бюджет України на наступний рік;

відрахування, дотації і субвенції з Державного бюджету України;

надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що перебувають у
комунальній власності цього рівня;

дивіденди, одержані від акцій і цінних паперів, що належать державі в
акціонерних господарських товариствах, створених за участю підприємств
комунальної власності цього рівня;

інші надходження, встановлені законами України.

У доходи районних бюджетів, міських /міст обласного підпорядкування/
бюджетів в порядку, на умовах і в межах, встановлених законами України,
зараховуються:

податок на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності
/крім комунальної/ і підпорядкування у розмірі, визначеному Радою
народних депутатів вищого рівня, та 100 відсотків податку на прибуток
підприємств та організацій комунальної власності цього рівня;

прибутковий податок з громадян у розмірі, визначеному Радою народних
депутатів вищого рівня;

плата за землю до районних бюджетів у розмірах, визначених Радою
народних депутатів вищого рівня, і 60 відсотків — до міських бюджетів
/міст обласного підпорядкування/;

податок на нерухоме майно громадян;

місцеві податки і збори, крім винятків, передбачених законодавством
України;

частина доходів від приватизації державного майна, яка визначається
Радою народних депутатів вищого рівня;

надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що перебувають у
комунальній власності цього рівня;

відрахування, дотації і субвенції, отримані з бюджетів вищого рівня;

інші надходження.

У доходи районних у містах бюджетів зараховуються:

податок на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності
/крім комунальної/ і підпорядкування у розмірі, визначеному місцевою
Радою народних депутатів вищого рівня, та 100 відсотків податку на
прибуток підприємств та організацій комунальної власності цього
рівня;

прибутковий податок з громадян у розмірі, визначеному місцевою Радою
народних депутатів вищого рівня, але не менш як 50відсотків;

плата за землю у розмірах, визначених Радою народних депутатів вищого
рівня;

місцеві податки і збори у розмірах, визначених міською Радою народних
депутатів, крім винятків, передбачених законодавством України;

частина доходів від приватизації державного майна, яка визначається
Радою народних депутатів вищого рівня;

надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що перебувають у
комунальній власності цього рівня;

відрахування, дотації і субвенції, отримані з бюджетів вищого рівня;

інші надходження.

Види податків та інших платежів, які підлягають зарахуванню до
районного в місті бюджету, встановлюються міською Радою народних
депутатів відповідно до законів України, чинного законодавства
Автономної Республіки Крим і рішень відповідних Рад народних депутатів
вищого рівня, прийнятих у межах їх компетенції.

У доходи міських /міст районного підпорядкування/, селищних, сільських
бюджетів у порядку і на умовах, встановлених законами України,
зараховуються:

податок на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності
/крім комунальної/ і підпорядкування у розмірі, визначеному Радою
народних депутатів вищого рівня, та 100 відсотків податку на прибуток
підприємств та організацій комунальної власності цього рівня;

прибутковий податок з громадян у розмірі, визначеному Радою народних
депутатів вищого рівня;

плата за землю, що дорівнює 60 відсоткам від ставки, передбаченої
законодавством;

місцеві податки і збори, крім винятків, передбачених законодавством
України;

частина доходів від приватизації державного майна, яка визначається
Радою народних депутатів вищого рівня;

надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що перебувають у
комунальній власності цього рівня;

відрахування, дотації і субвенції, отримані з бюджетів вищого рівня;

інші надходження.

З Державного бюджету України до бюджету Автономної Республіки
Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя може передаватись
частина доходів у вигляді процентних відрахувань із загальнодержавних
податків, зборів і обов’язкових платежів, які справляються на даній
території, або дотацій і субвенцій. Розмір цих відрахувань
затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет
України на відповідний рік за поданням Президента України з урахуванням
економічного, соціального, природного і екологічного стану відповідних
територій.

До проекту закону про Державний бюджет України Кабінетом Міністрів
України додається техніко-економічне обгрунтування відрахувань,
дотацій і субвенцій бюджетам Автономної Республіки Крим, областей, міст
Києва і Севастополя, яке повинно містити:

статистичні дані про економічний, соціальний, природний та екологічний
стан зазначених адміністративно-територіальних одиниць;

розрахунки необхідних витрат для вирівнювання економічного,
соціального, екологічного стану та ефективного використання природних
умов адміністративно-територіальних одиниць;

інформацію про урядові та регіональні програми подолання різниці між
адміністративно-територіальними одиницями:

виконані в попередні роки, та досягнуті результати;

діючі програми та такі, що розробляються, з прогнозом наслідків
виконання.

Розмежування доходів, закріплених за бюджетами Автономної Республіки
Крим, областей, міст Києва і Севастополя, між республіканським
бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським і
Севастопольським міськими бюджетами і бюджетами районів, міст
республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим, міст
обласного підпорядкування, районів у містах /міст Києва і Севастополя/,
здійснюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим,
обласними, міськими /міст Києва і Севастополя/ Радами народних
депутатів, з урахуванням економічного, соціального, екологічного,
природного стану відповідних районів та населених пунктів за поданням
Рад нижчих рівнів.

Процентні відрахування від окремих видів доходів в межах, визначених
законами України, затверджуються:

до бюджетів районів і міст республіканського /Автономної Республіки
Крим/ та обласного підпорядкування — Верховною Радою Автономної
Республіки Крим та обласними Радами народних депутатів;

до бюджетів міст, селищних і сільських бюджетів – районними та міськими
/міст обласного підпорядкування/ Радами народних депутатів;

до районних у містах бюджетів, до бюджетів міст, що знаходяться в
адміністративному підпорядкуванні іншого міста, — міськими Радами
народних депутатів.

Перегляд процентних відрахувань щодо затвердженого бюджету не може
поширюватися на час, що вже минув.

Порядок та умови надання і використання дотацій та субвенцій з
Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної
Республіки Крим і місцевих бюджетів затверджуються Верховною Радою
України.

в) Видатки бюджетів

Кошти Державного бюджету України витрачаються лише на цілі і в межах,
затверджених Законом про Державний бюджет України. Кошти
республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих
бюджетів витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених
відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими Радами
народних депутатів. До Державного бюджету України не включаються
видатки, які не передбачені законами України.

Розподіл видатків між бюджетами здійснюється відповідно до цього
Закону. Видатки всіх бюджетів поділяються на поточні видатки і видатки
розвитку.

Поточні видатки — це витрати бюджетів на фінансування мережі
підприємств, установ, організацій і органів, яка діє на початок
бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального
захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків
розвитку. В складі поточних видатків окремо виділяються видатки
бюджету, зумовлені зростанням мережі перелічених вище об’єктів із
зазначенням всіх факторів, які вплинули на обсяг видатків.

Видатки розвитку — це витрати бюджетів на фінансування
інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансування
капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення;
фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції
та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням.

Забороняється використання бюджетних коштів для фінансування
позабюджетних фондів. Позабюджетні фонди можуть бути утворені за
рахунок надходжень від необов’язкових платежів, добровільних
внесків фізичних і юридичних осіб, інших небюджетних джерел.

Державний бюджет України передбачає видатки на:

фінансування загальнодержавних централізованих програм підтримання
та підвищення життєвого рівня народу, заходів щодо соціального
захисту населення;

фінансування здійснюваних установами та організаціями заходів у
галузі освіти, культури, науки, охорони здоров’я, фізичної культури,
молодіжної політики, соціального забезпечення, що мають
загальнодержавне значення;

фінансування виробничого і невиробничого будівництва,
геологорозвідувальних, проектно-пошукових та інших робіт, що
здійснюються відповідно до загальнодержавних програм;

оборону;

охорону навколишнього природного середовища;

утримання правоохоронних і митних органів, податкової, захисту прав
споживачів та контрольно-ревізійної служб;

утримання органів законодавчої, виконавчої, судової влади та
прокуратури;

здійснення зовнішньоекономічної і зовнішньополітичної діяльності;

дотації, субвенції, що передаються з Державного бюджету України до
бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і
Севастополя;

виплату всіх видів пенсій, видатків, спрямованих на захист громадян,
які постраждали від Чорнобильської катастрофи, виплату допомоги по
безробіттю, витрати на професійне навчання вивільнюваних працівників і
незайнятого населення та заходи для створення додаткових робочих місць;

утворення державних матеріальних і фінансових резервів;

обслуговування внутрішнього та зовнішнього державних боргів та їх
повернення;

інші заходи, що фінансуються з Державного бюджету України відповідно
до законів України.

У Державному бюджеті України передбачається резервний фонд Кабінету
Міністрів України у розмірі до двох відсотків від обсягу видатків
Державного бюджету України для фінансування невідкладних витрат у
народному господарстві, соціально-культурних та інших заходів, що не
могли бути передбачені під час затвердження Державного бюджету України.

У Державному бюджеті України понад передбачені видатки утворюється
оборотна касова готівка в розмірі до двох відсотків загального обсягу
видатків бюджету. Оборотна касова готівка може бути використана
протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути
відновлена у тому ж році до розмірів, установлених під час затвердження
Державного бюджету України.

З республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих
бюджетів здійснюються видатки на:

фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони
здоров’я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального
забезпечення і соціального захисту населення, що знаходяться у
підпорядкуванні виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва і Севастополя, а також

соціально-культурних заходів відповідно до покладених на ці органи влади
функцій;

утримання органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів
державної влади і самоврядування;

фінансування підприємств і господарських організацій, що входять до
складу місцевого господарства, природоохоронних заходів;

інші заходи, що фінансуються відповідно до законодавства України з
республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих
бюджетів.

У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних,
міських /міст Києва і Севастополя та міст обласного
підпорядкування/ і районних бюджетах утворюються резервні фонди Уряду
Автономної Республіки Крим, виконавчих органів обласних, міських
/міст Києва і Севастополя та міст обласного підпорядкування/, районних
Рад народних депутатів у розмірі до одного відсотка від обсягу
видатків кожного з відповідних бюджетів для фінансування невідкладних
заходів, які не могли бути передбачені під час затвердження зазначених
бюджетів.

У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних,
міських, районних, селищних, сільських бюджетах утворюється оборотна
касова готівка. Оборотна касова готівка може бути використана протягом
року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути відновлена у
тому ж році до розмірів, установлених під час затвердження відповідного
бюджету.

Розмежування видів видатків між бюджетами, що входять до складу
бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і
Севастополя, здійснюється відповідно Верховною Радою Автономної
Республіки Крим, обласними, міськими /міст Києва і Севастополя/ Радами
народних депутатів та районними і міськими /міст з районним поділом/
Радами народних депутатів.

Збалансованість бюджетів, які входять до складу бюджетної системи
України, є необхідною умовою фінансово-бюджетної політики.

Перевищення доходів над видатками становить надлишок бюджету.
Перевищення видатків над доходами становить дефіцит бюджету.

При визначенні розміру дефіциту бюджету кредити та позики в джерело
доходів не враховуються. Граничний розмір дефіциту та джерела його
покриття визначаються відповідно Верховною Радою України, Верховною
Радою Автономної Республіки Крим, Радами народних депутатів під час
затвердження відповідних бюджетів. Покриття дефіциту бюджету
здійснюється за рахунок внутрішніх державних позик, позик іноземних
держав та інших фінансових інститутів. Рішення про залучення позик до
Державного бюджету України в кожному конкретному випадку приймає
Верховна Рада України.

Розмір внутрішніх республіканських позик Автономної Республіки Крим
встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, а внутрішніх
місцевих позик — обласними та міськими Радами народних депутатів, під
час затвердження відповідних бюджетів і може уточнюватися під час
внесення змін чи доповнень до них.

Регулювання загального обсягу випущених внутрішніх позик
здійснюється Верховною Радою України в межах визначеного законом
граничного розміру внутрішнього державного боргу.

В разі наявності дефіциту бюджету в першу чергу фінансуються поточні
видатки. При затвердженні бюджету граничний розмір дефіциту
бюджету не повинен перевищувати розмір видатків бюджету на розвиток.

Органи державної виконавчої влади і виконавчі органи місцевих Рад під
час складання проектів бюджетів, уточнення бюджетів у ході їх виконання,
Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим,
місцеві Ради народних депутатів під час розгляду проектів бюджетів,
їх затвердження та уточнення в ході виконання в межах своєї компетенції
в інтересах держави, населення відповідної території, мешканців
населеного пункту, об’єднань громадян відповідно мають право:

визначати із своїх бюджетів обсяг фінансування заходів
соціально-культурного розвитку відповідних
адміністративно-територіальних одиниць у межах планових бюджетних
доходів, наданих дотацій, субвенцій, а також з урахуванням залучених
коштів;

визначати напрями використання коштів бюджетів на інвестиції, власні
цільові програми, а також на спільні програми з органами влади інших
адміністративно-територіальних одиниць;

на зовнішньоекономічну діяльність, заходи щодо охорони навколишнього
природного середовища, відновлення пам’яток природи і культури, що
знаходяться у віданні відповідних органів влади, на благоустрій міст,
селищ та сіл, утримання і капітальний ремонт житлового фонду і
об’єктів комунального призначення, мережі шляхів відповідного
підпорядкування, установ та закладів освіти, охорони

здоров’я, соціального забезпечення, науки і культури, фізичної
культури та спорту, засобів масової інформації, на утримання органів
державної влади та самоврядування, захист прав споживачів, інші цілі;

збільшувати в межах наявних коштів видатки на утримання
житлово-комунального господарства, установ та закладів освіти, охорони
здоров’я і соціального забезпечення, науки і культури, фізичної
культури і спорту, охорону навколишнього природного середовища та на
інші цілі;

визначати у встановленому порядку в межах додатково вишуканих протягом
року коштів додаткові пільги та допомогу громадянам, які потребують
соціального захисту;

утворювати у складі свого бюджету в межах обсягу його доходів
резервні та цільові фонди, якщо їх створення передбачено законами
України;

визначати розміри дотацій, субвенцій бюджетам нижчого територіального
рівня та їх цільове використання;

об’єднувати на договірних засадах кошти своїх бюджетів з коштами
інших бюджетів, а також підприємств, установ, організацій,
об’єднань громадян та громадян для фінансування будівництва,
ремонту і утримання об’єктів виробничого та невиробничого призначення,
крім винятків, встановлених законами України.

На Кабінет Міністрів України покладається обов’язок:

узагальнювати і готувати пропозиції про скорочення видатків бюджету;

розробляти і пропонувати заходи з метою підвищення ефективності
бюджетних витрат;

давати висновки щодо відповідності законопроектів, які вносяться на
розгляд Верховної Ради України, Закону про Державний бюджет України на
поточний бюджетний рік і основним напрямам бюджетної політики на
наступний бюджетний рік, у тому числі на пленарних засіданнях Верховної
Ради України, якщо прийняття таких законів не відповідає вимогам
цього Закону.

Бюджет є складовою фінансової системи України. Взаємовідносини
бюджету з іншими ланками фінансової системи регулюються цим Законом та
іншими законодавчими актами України.

Бюджетна система будується на засадах, визначених Конституцією
України. Вона відокремлена від фінансів суб’єктів господарювання щодо
сплати їх боргів і зобов’язань.

Податки, збори та інші обов’язкові платежі зараховуються до бюджетів
повністю, незалежно від їх цільового призначення.

Усі розташовані на території України суб’єкти підприємницької
діяльності, незалежно від форм власності і підпорядкування, які
сплачують податки, збори та інші обов’язкові платежі до бюджету,
можуть фінансуватися з бюджету та одержувати дотації, субсидії
відповідно до програм економічного і соціального розвитку.

Платежі, утримані з суб’єктів підприємницької діяльності,
перераховуються до бюджету в першочерговому і безспірному порядку.
Вилучення коштів підприємств та інших юридичних осіб і зарахування їх до
бюджетів понад передбачені законами розміри податків, зборів та
інших обов’язкових платежів, допускається лише за рішенням суду або
арбітражного суду.

Всі суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності і
підпорядкування, надають фінансовим органам на їх вимогу інформацію,
необхідну для складання і виконання бюджету.

Централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення, які
утворюються за рішеннями Верховної Ради України, Верховної Ради
Автономної Республіки Крим і місцевих Рад, є самостійними
фінансовими інститутами і як складові включаються до бюджетів по
доходах та видатках.

Громадяни України, а також інші фізичні особи сплачують до бюджетів
встановлені законами податки, збори та інші обов’язкові платежі.

ВИСНОВОК

Бюджетна політика держави є однією з основних складових його діяльності.
Це могутній інструмент, за допомогою якого держава може активно
втручатися в економіку і особливо сильно впливати на стан в тих галузях,
які існують за рахунок бюджетних коштів.

Бюджет будь-якої держави складається з прибуткової і витратної частини.
Прибуткову частину переважно формують прибутки держави у вигляді
податків і прибутків від зовнішньоекономічної діяльності. Витратна
частина має на увазі фінансування різних галузей господарства і
бюджетних установ, таких як зміст органів державної влади, напрям коштів
на соціальні потреби, виплата зарплат і пенсій, зміст армії, охорони
здоров’я, освіти.

Безумовно, ситуація з бюджетом на Україні надзвичайно важка: він
постійно не виконується. То іде недоотримання прибутків через несплату
податків, то трапляється перевищення витратної частини внаслідок різних
непередбачених обставин (то ураган промайне, то шахтарі страйк
влаштують). Але що робити — такі наші сьогоднішні реалії і їх необхідно
враховувати і намагатися зробити все якнайкраще. Життя не стоїть на
місці і, чесно кажучи, все-таки хочеться сподіватися, що все
налагодиться, що наша країна подолає всі труднощі, які підготувала доля
і вирішить більшість своїх економічних проблем. І хоч шлях до
процвітання має бути неблизький, треба прагнути до нього і працювати над
цим, а інакше навіщо, власне кажучи, жити?!

ЛІТЕРАТУРА

Закон України “Про бюджетну систему”.

Закон України “Про державний бюджет 2000р.”

А. Зіденберг, Л.Хофманн. “Україна на роздоріжжі” К., 1998.

Буковінський С.А. «Шляхи розвитку бюджетної системи України». — «Фінанси
України», №9,1998. З. 3-9.

Василенко О.Д. Державні фінанси України К., Вища школа 1997р.

Василик О. «Проблеми вдосконалення бюджетної та банківської систем
Україні». «Банківська справа». №3,1998. С.44-50

Єпіфанов А.О., Сало І.В., Дьяконова И.И. «Бюджет і фінансова політика
України». Київ, 1997. 234 з.

Задоя А.А., Петруня Ю.Е. «Основи економіки». Київ, 1997. 543 з.

Крупка М.І. “Фінанси і підприємництво в Україні на межі тисячоліть”.
Діалог, 1998.

Макконелл До., Брю З. «Економікс». Київ, 1993. 785 з.

Мітюков І. О. «Державній бюджет Україні і бюджетна політика в1998 році».
«Фінанси України», №3, 1998. З. 26-36.

Павлюк К.В. «Організація виконання державного бюджету». «Фінанси
України», №3,1998. З. 37-46.

Родіонова І. «Макроекономіка і економічна політика». Київ, 1996. 350
з.

Родіонова І. «Макроекономічні чинники дефіциту бюджету в Україні».
«Економіка України», №9, 1998. С.15-24

Януль І.Є. «Бюджетна політика України: проблеми та перспективи».
«Фінанси України», №2,1998. С. 48-51.

PAGE

PAGE 22

Похожие записи