РЕФЕРАТ

на тему:

Наукові основи побудови податкової системи держави з ринкової економіки

Податкова система відіграє провідну роль у формуванні державних
доходів, відчутно впливає на доходи юридичних та фізичних осіб.

Історичними передумовами виникнення в суспільстві податків були
переважно, перехід від натурального господарства до грошового,
зародження й формування інституту держави.

Сучасна форма податків є відносно новою, хоча основні елементи механізму
оподаткування зародилися ще в давнину.

Економічна природа податку полягає у з’ясуванні його призначення об’єкта
оподаткування й джерела сплати, а також визначенні впливу на суб’єктів
оподаткування і на економіку в цілому. За економічним змістом податки —
це форма фінансових відносин між державою й членами суспільства.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і
збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів
слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або
державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на
умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та
державних цільових фондів, що справляються встановленими законами
України порядку, становить систему оподаткування.

Система оподаткування — це нормативно визначені платники податків, їхні
обов’язки та права, об’єкти оподаткування, види податків; зборів і
платежів, а також порядок їх стягнення.

Система оподаткування характеризується її елементами — суб’єкт, об’єкт
оподаткування, податкова ставка, джерело сплати (схема 1).

Суб’єкти оподаткування — це платники (фізичні чи юридичні особи), які
безпосередньо сплачують податки.

Об’єкт оподаткування — це доходи (прибуток), додана вартість продукції
(робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), спеціальне
використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб, інші
об’єкти, визначені законодавством про оподаткування.

Податкова ставка — розмір податку з одиниці об’єкта оподаткування.

Джерело сплати — дохід (заробітна плата, прибуток тощо), із якого
сплачується податок; собівартість; частина виручки від реалізації
продукції.

За методами обчислення податки можна поділити таким чином:

1. Кадастровий (від слова кадастр — таблиця, довідник) коли об’єкти
оподаткування розділені на групи за певною ознакою. Перелік цих груп і
їх ознаки заносяться у відповідні довідники. Для кожної групи
встановлена індивідуальна ставка податку. Такий метод характеризується
тим, що розмір податку не залежить від прибутковості об’єкта. Прикладом
такого податку є податок з власників транспортних засобів. Він
утримується за встановленою ставкою в залежності від об’єму двигуна
транспортного засобу і не залежить від того, використовується
транспортний засіб чи простоює.

2. На підставі декларації. Декларація — документ, в якому платники
податку наводять розрахунок доходу і податок із нього. Характерною рисою
цього методу є те, що сплата податку відбувається після отримання доходу
особою, яка цей доход отримує. Наприклад, податок на прибуток
підприємств.

3. З джерела виплати доходу, що зменшується на суму податку. Наприклад,
прибутковий податок з громадян, який сплачується підприємством або
організацією, де працює фізична особа. До виплати заробітної плати з неї
утримується прибутковий податок і перераховується до бюджету, решта
сплачується робітнику.

Схема 1

Структурно логічна схема елементів податкової системи України

Поєднання в єдиній системі оподаткування різноманітних за об’єктами
оподаткування й методами обчислення податків дозволяє державі
реалізувати на практиці основні функції податків: фіскальну, регулюючу,
розподільчу, стимулюючу, контрольну.

Фіскальна функція — є найважливішою, оскільки згідно з цією функцією
податки виконують своє головне призначення — наповнення доходної частини
бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. Основна
ознака цієї функції — її стабільність, що дозволяє формувати надходження
податків до бюджету на постійній, стабільній засаді.

Регулююча функція виявляється в наданні пільг з оподаткування окремим
галузям та виробникам, враховуючи їх перспективи, діяльність, рівень
прибутковості та інше.

Розподільча функція — своєрідне відображення фіскальної функції —
наповнити скарбницю держави, щоб потім розподілити одержані кошти. Ця
функція дуже щільно переплітається з регулюючою; наприклад, через
непрямі податки створюються умови для перерозподілу коштів одних
платників іншим (акцизи).

Стимулююча функція створює орієнтири для розвитку або згортання
виробництва, діяльності. Як і регулююча, ця функція може бути пов’язана
із застосуванням пільг, зміною об’єкта оподаткування, зменшенням бази
оподаткування.

Контрольна функція забезпечує нагляд та контроль за своєчасністю,
повнотою сплати податків платниками в Україні.

Кожний вид податків має свої специфічні риси та функціональне
призначення і посідає окреме місце в податковій системі. Роль того чи
іншого податку характеризується його приналежністю до певної групи у
відповідності з існуючою класифікацією податків.

Класифікація податків проводиться за кількома ознаками (схема 2): за
формою оподаткування, за економічним змістом об’єкта оподаткування,
залежно від рівня державних структур, які їх установлюють.

Схема 2

Структурно – логічна схема

класифікації податків

За формою оподаткування податки поділяються на дві групи: прямі і
непрямі (схема 3).

Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників і сплачуються
за рахунок їхніх доходів, а сума податку безпосередньо залежить від
розмірів об’єкта оподаткування.

Непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг і сплачуються
за рахунок цінової надбавки, а їх, розмір для окремого платника прямо не
залежить від його доходів.

За економічним змістом об’єкта оподаткування податки поділяються на три
групи: податки на доходи, споживання й майно.

Податки на доходи стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб.
Безпосередніми об’єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи
громадян, прибуток або валовий дохід підприємств.

Податки на споживання сплачуються не при отриманні доходів, а при їх
використанні. Вони справляються у формі непрямих податків.

Податки на майно встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна.

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони
поділяються на загальнодержавні та місцеві.

Загальнодержавні податки (схема 3) установлюють вищі органи влади, їх
стягнення є обов’язковим на всій території країни незалежно від того, до
якого бюджету (центрального чи місцевого) вони зараховуються.

Місцеві податки (схема 4) установлюються місцевими радами народних
депутатів, їхня особливість полягає в тому, що на відміну від інших
податків, чинним законодавством визначаються тільки види місцевих
податків і зборів, їх граничні розміри, платників та порядок обчислення.
Конкретні ж види податків для кожної місцевості, їхні ставки, порядок
сплати встановлюють і визначають органи місцевого самоврядування
відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів.

Податки повинні бути основним інструментом держави для:

— регулювання економіки;

— стимулювання науково-технічного прогресу;

— формування доходів бюджету;

— обмеження росту цін та інфляції, тощо.

У сучасному підприємницькому механізмі основним призначенням податків
повинен стати захист майнових прав та інтересів платників податків —
юридичних і фізичних осіб, а також стимулювання та підвищення
ефективності виробництва.

Структурно – логічна схема загальнодержавних податків і зборів

Структурно – логічна схема місцевих податків і зборів

Податкова система в кожній країні є основою економічної системи. Жодна
держава світу не може існувати без податкової системи, отже податки — це
плата суспільства за цивілізацію.

Формування уособленої самостійної системи оподаткування в Україні
почалося ще в рамках колишнього СРСР, коли у 1991 році був прийнятий
Закон Української РСР «Про систему оподаткування», в якому були вперше
сформульовані принципи побудови податкової системи України, властиві
економікам ринкового типу. З розвитком податкових відносин в Україні
відбувались зміни принципів побудови та призначення системи
оподаткування, які були викладені в новій редакції закону (схема 5), та
передбачають:

Схема 5

Структурно – логічна схема принципів побудови системи попдаткування

— стимулювання науково — технічного прогресу, технологічного оновлення
виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок
високотехнологічної продукції;

— стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної
активності — введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу),
спрямованого на розвиток виробництва;

— обов’язковість — впровадження норм щодо сплати податків і зборів
(обов’язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про
об’єкти оподаткування за звітний період, та встановлення
відповідальності платників податків за порушення податкового
законодавства;

— рівнозначність і пропорційність — справляння податків з юридичних осіб
здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення
сплати рівних податків і зборів (обов’язкових платежів) на рівні
прибутків і пропорційно більших податків і зборів (обов’язкових
платежів) — на більші доходи;

-рівність, недопущення будь- яких проявів податкової дискримінації
забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання (юридичних і
фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків щодо
сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);

— соціальну справедливість — забезпечення
соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом
запровадження економічно обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян та застосування диференційованого прогресивного
оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

— стабільність — забезпечення незмінності податків і зборів
(обов’язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом
бюджетного року;

— економічну обґрунтованість — установлення податків і зборів
(обов’язкових платежів) на підставі показників розвитку національної
економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності
досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

— рівномірність сплати — встановлення строків сплати податків і зборів
(обов’язкових платежів), виходячи з необхідності забезпечення
своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

— компетенція — встановлення і скасування податків і зборів
(обов’язкових платежів), а також пільг їх, платникам здійснюються
відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою
України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими,
селищними, міськими радами;

— єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до розробки податкових
законів з обов’язковим визначенням платника податку і збору
(обов’язкового платежу), об’єкта оподаткування, джерела сплати податку і
збору (обов’язкового платежу), податкового періоду, ставок податку й
збору (обов’язкового платежу), строків та порядку сплати податку,
підстав для надання податкових пільг;

— доступність — забезпечення дохідливості норм податкового законодавства
для платників податків і зборів (обов’язкових платежів).

Загальновідомо, що для ефективного функціонування системи
оподаткування обов’язковими є також зручність і простота розрахунку
податків, а отже, і легке розуміння платниками.

Новий якісний етап у розвитку податкової системи України почався в 1997
р. і в теперішній час проводиться розробка Податкового кодексу України,
яким будуть відрегульовані принципи оподаткування, визначені податкові
критерії, які мають першочергове значення для податкової системи.

Література:

Азаров М.Я., Кольга В.Д., Онищенко В.А. Все про податки: Довідник / за
ред. Азарова М.Я. — К.: Експерт-Про, 2000.

Буряковский В.В. Налоги — Днепропетровск: «Пороги», 1998.

Вишневский В.П. Налоги Украины: теория й практика- Донецк, 1997.

Вишневский В.П. Налогообложение предприятий в Украине — Донецк, 1998.

Малишкін О.І. Податковий облік: ситуації та рішення. Посібник.-К.:
Лібра. 2001.

Податкова система

Суб’єкти оподаткування

Принципи побудови

Об’єкти оподаткування

Вимоги

Податкові ставки

Організаційна побудова

Джерела сплати

Податковий механізм

Санкція

Пільги

Механізм сплати

Механізм обчислення

Класифікація податків

За рівнем, який стягує податок

З формою оподаткування

За економічним змістом об’єкта оподаткування

Загально-державні

Місцеві

Непрямі

Прямі

Податки на: доходи. споживання, майно

Податки

Збори

Прямі податки

Збори за ресурси та інші обов’язкові платежі

— податок на прибуток підприємств

— податок на доходи фізичних осіб

— податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів

— податок на нерухоме майно (нерухомість)

— плата (податок) за землю

— податок на помисел

— фіксований сільськогосподарський податок

— збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного
бюджету

— збір за спеціальне використання природних ресурсів

— збір за забруднення навколишнього природного середовища

— рентні платежі

— збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків ЧАЕС

— плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

— збір за використання радіочастотного ресурсу

— єдиний збір,, що справляється у пунктах пропуску через державний
кордон України

— збір за розвиток виноградарства. садівництва і хмелярства

— збір до фонду гарантування вкладів фізичних осіб

— державне мито

Непрямі податки

— податок на додану вартість

— акцизний збір

— мито

Збори до цільових фондів

— збір на обов’язкове соціальне страхування

— збір на обов’язкове державне пенсійне страхування

— збір до Державного інноваційного фонду

Місцеві податки і збори

Збори

Податки

— готельний збір

— збір з паркування автотранспорту

— ринковий збір

— збір за видачу ордера за квартиру

— курортний збір

— збір за участь у бігах на іподромі

— збір за виграш у бігах на іподромі

— збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі

— збір за використання місцевої символіки

— збір за право на проведення кіно – і телезйомок

— збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу
і лотерей

— збір на проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що
прямує за кордон

— збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі і сфери послуг

— збір з власників собак

— податок з реклами

— комунальний податок

Принципи побудови системи оподаткування

Стабільність

Стимулювання науково – технічного прогресу

Стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної
активності

Економічна обґрунтованість

Рівномірність сплати

Обов’язковість

Компетенція

Рівнозначність та пропорційність

Єдиний підхід

Рівність, недопущення будь – яких проявів податкової дискримінації

Соціальна несправедливість

Доступність

Похожие записи