Контрольна робота

Міжнародна підприємницька інвестиційна діяльність.

Зміст

Участь підприємства у міжнародних інвестиційних процесах;

Динаміка іноземного інвестування в економіку підприємства;

Шляхи вдосконалення механізмів залучення іноземного інвестування;

Інвестиційна діяльність підприємства за кордоном.

1. Участь підприємства у міжнародних інвестиційних процесах.

Інвестиції є одним з основних джерел фінансування
соціально-економічного розвитку кожного підприємства. У сучасних умовах
інвестиції виступають найважливішим засобом забезпечення виходу
підприємства з економічної кризи, структурних зрушень у національній
економіці, забезпечення науково-технічного прогресу, розвитку
інфраструктури, збільшення доходів населення та підвищення його
життєвого рівня. Іноземні інвестиції є важливим фактором для
нормалізації стану економіки підприємства та успішної її трансформації з
адміністративно-командної у ринкову.

Інвестиції, в тому числі іноземні, поділяють на:

— Прямі, тобто залучення капіталу у виробництво, торгівлю, сферу послуг.
Також, прямими інвестиціями вважаються вкладення в акції підприємств,
якщо інвестор володіє не менше визначеного відсотка акцій певного
підприємства (в залежності від законодавства країни – від 10% до 50%).

— Портфельні, тобто інвестиції в акції, облігації й інші цінні папери.
Ці інвестиції в підприємства не дають права контролю над ними, але у той
самий час є значним джерелом засобів для фінансування акцій, що
випускаються підприємствами, корпораціями та приватними банками.

Розмежування між прямими і портфельними інвестиціями міститься у
визначенні експертів Організації економічного співробітництва та
розвитку (ОЕСР), згідно з яким інвестиції вважаються прямими, якщо
іноземному інвестору належать 10 або більше відсотків акцій
підприємства, але з достатнім правом участі в управлінні, або менше 10%,
але з можливим ефективним впливом на нього. Ці два види інвестицій є
подібними, але відбуваються вони за інших мотивів. В обох випадках
інвестор бажає отримати прибуток за рахунок володіння часткою
прибуткової компанії. Але, при здійсненні портфельних інвестицій
інвестор зацікавлений не в тому, щоб керувати компанією, а в тому, щоб
отримати дохід за рахунок майбутніх дивідендів або різниці курсу
купівлі-продажу акцій.

Основними проблемами, що стримують надходження іноземних інвестицій на
підприємство є нерозвинута та нестабільна законодавча база, високий
рівень бюрократії та витікаючої з неї корупції, складність механізмів
оподаткування, невідшкодування ПДВ підприємствам тощо. Важливим
фактором, який стоїть на перешкоді залученню іноземних інвестицій, є
діючий національний режим валютного регулювання та оподаткування
суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю коштів чи
майна іноземного походження, що діє згідно з Законом України “Про
усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької
діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного
походження”. Згідно з цим Законом, підприємства з іноземним капіталом
діють на тих самих підставах, що і підприємства без іноземного капіталу,
а отже і не можуть користуватися ніякими особливими пільгами чи
перевагами.

2. Динаміка іноземного інвестування в економіку підприємства.

За роки незалежності іноземними інвесторами в економіку України було
вкладено прямих інвестицій на суму 7762 млн. доларів США (станом на 1
жовтня 2004 року), які надійшли в Україну з 111 держав. Динаміка прямого
іноземного інвестування в Україні представлена на рисунку.

Рис.1. Динаміка прямого іноземного інвестування в Україні

Щодо розподілу прямих іноземних інвестицій за країнами їх надходження,
то вони представлені у таблиці.

Таблиця

Прямі іноземні інвестиції в Україну за країнами їх надходження

Обсяг прямих іноземних інвестицій на 01.07.2003 р

млн. дол. США %

Всього 6037,5 100,0

у тому числі:

США 997,6 16,5

Кіпр 631,1 10,5

Велика Британія 564,7 9,4

Британські Віргінські острови 481,4 8,0

Нідерланди 410,7 6,8

Німеччина 359,7 6,0

Російська Федерація 342,9 5,7

Швейцарія 300,1 5,0

Австрія 243,3 4,0

Республіка Корея 172,1 2,9

Інші країни 1533,9 25,2

З наведених даних видно, що найбільшими інвесторами в економіку України
є США, Кіпр, Велика Британія та Британські Віргінські острови.
Аналізуючи це, потрібно пам’ятати, що частина цих інвестицій є частково
іноземними, оскільки вони надійшли з офшорних зон (як Кіпр чи Британські
Віргінські острови).

Розподіл прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності
станом на 01.01.2003 р. наступний: харчова промисловість – 16,0% від
загального обсягу іноземних інвестицій, гуртова торгівля та
посередництво — 16,0%, машинобудування – 8,8%, фінансова діяльність –
8,1%, транспорт та зв’язок – 7,2%.

Важливим є також розподіл іноземних інвестицій за регіонами України.
Розглянемо його докладніше у таблиці 3, у якій бачимо, що третина усіх
інвестицій припадає на місто Київ, а найменше іноземних інвестицій
отримала Чернівецька область.

Таблиця

Прямі іноземні інвестиції в регіони України

Обсяг прямих іноземних інвестицій на 01.01.2003 р.

млн. дол. США %

Україна 5339,0 100,0

у тому числі:

Автономна Республіка Крим 194,8 3,65

області:

Вінницька 38,4 0,72

Волинська 53,6 1,00

Дніпропетровська 359,4 6,73

Донецька 389,4 7,29

Житомирська 58,2 1,09

Закарпатська 127,7 2,39

Запорізька 362,0 6,78

Івано-Франківська 69,9 1,31

Київська 419,5 7,86

Кіровоградська 38,0 0,71

Луганська 51,6 0,97

Львівська 220,3 4,13

Миколаївська 65,4 1,22

Одеська 289,3 5,42

Полтавська 155,9 2,92

Рівненська 51,0 0,96

Сумська 127,6 2,39

Тернопільська 26,9 0,50

Харківська 164,1 3,07

Херсонська 55,8 1,05

Хмельницька 28,5 0,53

Черкаська 51,6 0,97

Чернівецька 15,0 0,28

Чернігівська 61,3 1,15

м. Київ 1848,9 34,63

м. Севастополь 14,9 0,28

3. Шляхи вдосконалення механізмів залучення іноземних інвестицій.

Виходячи з вищесказаного, актуальним питанням є дослідження механізмів
стимулювання залучення іноземних інвестицій у національну економіку. До
основних таких механізмів належать:

0

4

?

Ae

0

gd6 °ukd_

Oe0i

i

$Ifgd6 °?kdo

i

i

i

i

i

i

i

i

??°???

???#?

?

?

??°???

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

i

i

i

i

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

$a$gd› AE

???#?

?

?

Oe0i

i

i

i

i

i

i

i

i

i

i

i

i

i

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

i

i

i

i

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

???#?

?

?

??????AE?оземні. У країнах, що розвиваються, та у країнах із перехідними
економіками у більшості випадків існують спеціальні пільги для іноземних
інвесторів. Пільги надаються з метою стимулювання регіонального
розвитку, залучення фірм до участі у загальнонаціональних програмах та
проектах, розвитку науково-дослідних робіт, подолання безробіття,
підвищення фінансового забезпечення держави.

Хоча на даний час законодавство визначає національний режим для
іноземних інвесторів, проте у науковців немає спільної думки щодо нього.
Так, одні вчені вважають, що підприємства з іноземними інвестиціями та
підприємства без них повинні бути на рівних умовах, і тому іноземні
інвестори не повинні користуватися особливими пільгами, встановленими
лише для них. Зокрема, так вважає вчений М. Герасимчук. Інші ж вчені,
навпаки, висловлюють думку, що у зв’язку з наявністю конкуренції серед
країн-реципієнтів (тобто тих, що приймають іноземні інвестиції) та з
несприятливим інвестиційним кліматом, іноземний капітал слід заохочувати
та створювати йому таким чином потужні мотивації. Вирішити це завдання
можна лише шляхом встановлення пільг та надання гарантій. Український
вчений О. Гаврилюк вважає, що повністю скасувати пільги, передбачені
лише для іноземного інвестора можна тільки тоді, коли країна досягла
достатнього рівня економічного розвитку та не відчуває гострого дефіциту
інвестиційних ресурсів.

Такі країни, як Польща, Чехія, чи інші країни, що розвиваються, змогли
залучити значні інвестиції власне завдяки наданню пільг іноземним
інвесторам. Зокрема, протягом 1990-1999 рр., Польща залучила таким чином
понад 50 млрд. доларів США, та навіть на даному етапі розвитку не
скасувала більшості податкових пільг для іноземних інвесторів.
Аналізуючи інвестиційний ринок України можна сказати, що рівень
потенційних прибутків на даний час є недостатньо високим для того, щоб
покрити усі існуючі ризики та цим самим зацікавити іноземних інвесторів
вкладати кошти в українські підприємства.

Амортизаційна політика держави. Розміри щорічних амортизаційних
відрахувань безпосередньо впливають на величину витрат виробництва та
суму балансового прибутку, а отже, й на фінансовий стан підприємства.
Одне підприємство може використовувати старі верстати і обладнання, інше
бажає постійно оновлювати свої засоби виробництва. Проте, всі вони
зацікавлені у збільшенні розміру відрахувань до амортизаційного фонду,
оскільки ці кошти вигідніше використовувати як інвестиції у власне
виробництво, а не як доходи, із яких треба платити податки. Згідно зі
змінами, прийнятими до Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств”, ставки амортизаційних відрахувань з 1-го січня 2004 року
значно збільшуються. Ставки нововиділеної четвертої групи діють вже з
початку 2003 року. Ймовірно, що це позитивно вплине на процес залучення
іноземних інвестицій в Україну.

3. Створення достатнього інформаційного забезпечення. Інформаційне
забезпечення має інформувати потенційних інвесторів про різні проекти та
умови їх здійснення за кордоном, систему оподаткування,
адміністративно-правові процедури господарської діяльності тощо.

4. Значний вплив на процеси іноземного інвестування має політика держави
щодо розвитку та підтримки інфраструктурних галузей. Підприємства
інфраструктури можуть забезпечити підприємства інших галузей необхідними
послугами та, як наслідок, знизити рівень їх витрат.

4. Інвестиційна діяльність підприємства за кордоном.

Країнами, які є найпривабливішими для здійснення різного роду
операцій з капіталом, вважаються Російська Федерація та Панама. Це
пояснюється тим, що ця країна є офшорною територією, яка проводить
політику залучення іноземних кредитних капіталів і надає податкові та
інші фінансові пільги тільки для здійснення фінансово-кредитних операцій
з іноземними резидентами в іноземній валюті. Що стосується інших країн,
зокрема Австрії, Швейцарії, США, В’єтнаму тощо, то відтік капіталу до
цих країн поступово зменшується через їх обмеженість. Але є й стабільна
зацікавленість — це Кіпр, Естонія, в розвитку взаємовідносин з якими
Україна відчуває неабияку потребу (зокрема в галузі розвитку
міжнародного туризму, що дає суттєві кошти до поповнення бюджету
будь-якої країни, в тому числі й України).

Таблиця

Прямі інвестиції з України в економіку країн світу

Обсяги прямих інвестицій на 01.10.2004

(млн.дол.США) У %

до підсумку

Усього 167,0 100,0

у тому числі:

Росiйська Федерацiя 88,1 52,8

Панама 18,9 11,3

В’єтнам 15,9 9,5

Iспанiя 13,8 8,3

Сполученi Штати Америки 5,7 3,4

Гонконґ 5,4 3,2

Швейцарiя 4,2 2,5

Австрія 2,7 1,6

Грузiя 2,2 1,3

Кiпр 1,9 1,1

Грецiя 1,6 0,9

Естонiя 1,1 0,7

Інші країни 5,5 3,4

Таким чином, Україна виступає активним учасником на ринку руху
міжнародних капіталів. З одного боку, вона виступає реципієнтом
капіталу, який надходить до неї переважно у формі міжнародних іноземних
інвестицій, з іншого боку, Україна самостійно намагається виступати як
кредитор в розвитку міжнародних взаємовідносин з країнами, до яких має
стратегічний інтерес. Результатом активної участі в розвитку
міжнародного руху капіталів для України може бути здобуття позитивного
іміджу на міжнародній арені, що дасть можливість їй ефективніше
залучатися до встановлення світогосподарських зв’язків і функціонувати
на рівні провідних розвинених європейських і світових держав. Незважаючи
на те, що Україна знаходиться тільки на початку цього складного і
довготривалого шляху, вже спостерігаються позитивні зрушення. Входження
України до Міжнародної фінансової системи, активна участь у проектах
налагодження комунікацій (зокрема, у сферах транспорту і зв’язку),
активна участь у програмі «Партнерство заради миру», тісне
співробітництво з міжнародними організаціями, такими як блок НАТО, МВФ,
МБРР, МАР, МАТІ, ЄБРР та багато інших, дає привід сподіватися на
подальше ефективне функціонування на міжнародному ринку капіталів.

Список використаної літератури

Міжнародна інвестиційна діяльність: Підручник/ Д.Г.Лук’яненко, Б.В.
Губський, О.М. Мозговий та ін.; За ред. д-ра ек. наук, проф.
Д.Г.Лук’яненка. – К.: КНЕУ, 2003. – 387 с.

Мельник В.В., Козюк В.В. Міжнародна інвестиційна діяльність: Навч.
посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2003. – 249 с.

Коссак В. Іноземні інвестиції в Україні. – Львів: Центр Європи, 1996. –
с. 51-89.

6. Лук’яненко Д.Г., Мозговий О.М., Губський Б.В. та ін.. Міжнародна
інвестиційна діяльність. – К.: КНЕУ, 1998.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи