ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ ТА КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ

Основним джерелом фінансування витрат на освіту, науку і культуру є
Державний бюджет.

Система народної освіти в нашій країні є єдиним комплексом послідовно
з’єднаних між собою ланок виховання і навчання:

• дошкільне виховання;

• загальна середня освіта;

• позашкільне виховання;

• професійно-технічне навчання;

• середня спеціальна і вища освіта.

— Це закріплено у Законах України «Про загальну середню
освіту» № 651 від 13.05.1999 та «Про вищу освіту» № 1284-ІП від
17.01.2002 р. Принципи державної політики у галузях освіти:

> доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх
послуг, що надаються державою;

> рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей;

> гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських
духовних цінностей;

> органічний зв’язок зі світовою та національною історією, культурою,
традиціями;

> незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних
організацій.

Основну частину видатків бюджету на освіту складають видатки, спрямовані
на фінансування загальноосвітніх шкіл.

Фінансово-господарська діяльність загальноосвітніх шкіл здійснюється на
основі єдиного кошторису доходів і видатків.

Джерелами формування кошторису є:

• кошти місцевого (Державного) бюджету за нормативами
фінансування загальної освіти в обсязі державних стандартів освіти;

• кошти, одержані за підготовку, підвищення кваліфікації та
перепідготовку кадрів згідно з укладеними договорами;

• плата за надання додаткових освітніх послуг;

• кошти, одержані за науково-дослідні роботи;

• доходи від реалізації продукції навчально-виробничих
майстерень;

• дотації місцевих Рад народних депутатів;

• кредити і позики банків;

• валютні надходження;

• добровільні грошові внески, матеріальні цін-

ності, отримані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян.

Видатки на загальноосвітні школи складаються з поточних і капітальних.

Поточні видатки включають:

• оплату праці працівників;

• нарахування на заробітну плату;

• придбання предметів постачання та матеріалів;

• інші.

Капітальні видатки включають:

• • придбання основного капіталу;

• капітальні трансферти;

• придбання землі і нематеріальних активів; ,, • інше.

В основі визначення фінансування загальноосвітніх закладів лежать два
показники:

• • вихідний — кількість учнів;

• похідний — кількість класів.

Ці показники відображаються у кошторисі на дві дати: на 1 січня
планового року і 1 вересня.

? ? |

~

? ~

???????$??$??????ового року приймається на рівні контингенту на 1
вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року
визначається на основі плану прийому (перепису дітей в районі
функціонування), повного переходу з класу в клас і випуску учнів.

Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів
наповнюваності одного класу, які встановлені на рівні: . > 35 учнів
для 1-9 класів;

> 25 учнів для 10-12 класів.

Оскільки бюджетний рік не збігається з навчальним, розраховуються
середньорічні показники за такою формулою:

К = К, • 8/12+ К2-4/12,

де:

К — середня кількість класів (учнів);

К! — кількість класів (учнів) на початок року;

К2 — кількість класів (учнів) на кінець року.

Фінансування культурно-освітніх закладів

Фінансування культурно-освітніх закладів здійснюється як на основі
кошторисного фінансування, так і комерційного розрахунку.

Кошторисному фінансуванню підлягають ті заклади, які не мають реальних
можливостей самостійно заробляти гроші і послуги яких повинні мати
доступний характер,- бібліотеки, музеї, виставки, заповідники, палаци і
будинки культури, школи естетичного виховання дітей.

Комерційний розрахунок у культурно-освітніх закладах передбачає повне
або часткове покриття витрат за рахунок надання платних послуг.

Установи культури, які фінансуються за рахунок Державного та місцевого
бюджетів, складають єдиний кошторис доходів і видатків, який затверджує
вищестояща організація.

За основу фінансування музеїв береться норматив музейних фондів на
одного працівника.

Клуби, палаци і будинки культури фінансуються в змішаному порядку як за
рахунок бюджету, так і за рахунок доходів, отриманих від платних послуг.

Державні навчально-виховні заклади, установи системи освіти, діяльність
яких повністю або частково фінансується з бюджету або коштів галузі,
звільняються від оподаткування прибутку (доходу) без обмеження рівня
рентабельності.

Прибутки (доходи) підприємств, організацій, установ, громадян у частині,
що використовуються на розвиток освіти, звільняються від оподаткування в
установленому порядку (в межах до 4% балансового прибутку підприємств).

Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не підлягають
вилученню.

Похожие записи