Діяльність органів державного управління у сфері цивільного захисту

 

Ефективність функціонування органів державного управління у сфері
цивільного захисту під час реагування на надзвичайну ситуацію,
адекватність прийнятого рішення обстановці, що склалася передбачає
виключення можливих помилок під час обробки інформації та її
узагальнення. Це стосується збирання інформації, її переробки, розподілу
між ланками управління, надання керівництву інформації, необхідної для
прийняття управлінських рішень[2, 4, 5]. В той же час, на ефективність
управління суттєво впливає достовірність інформації. Адже хибна
інформація може призвести до прийняття хибного рішення. У цьому випадку
доцільно отримувати інформацію в реальному масштабі часу.

Недостатній обсяг інформації, або її відсутність про обстановку, що
склалася, призводить до погіршення якості управлінського рішення, тобто
до зниження його адекватності ситуації. Наявність додаткової інформації
дає можливість підвищити якість рішення, але не слід забувати, що процес
збирання інформації потребує певного часу та фінансових ресурсів, тому
витрати на додаткову інформацію не повинні перевищувати ефект від
покращання рішення. Крім того, перенасиченість інформацією збільшує час
на її обробку, а отже, і на підготовку рішення та призводить до
несвоєчасності його прийняття. Тому керівництву слід подавати лише
факти, необхідні для прийняття рішення, але при цьому не слід забувати й
про те, що надмірне узагальнення також не сприяє підвищенню якості
управлінських рішень.

Отже, для підвищення надійності функціонування органів управління за
рахунок інформаційного фактора вона має бути забезпечена кваліфікованими
аналітиками, різноманітними джерелами постачання інформації та надійними
засобами зв’язку і передачі даних для прийняття обґрунтованого  рішення
і доведення його до виконавців. Час є одним з таких факторів, що не
піддаються впливу з боку людини, хоча будь-яка її діяльність та розвиток
ситуацій відбуваються у часі. Для повсякденних умов діяльності існують
нормативно визначені терміни, що відводяться управлінцям на вирішення
того чи іншого завдання в залежності від його складності, масштабів,
кола осіб, яких воно стосується, рівня управління тощо. Досвід свідчить
про те, що спеціальна операція розвивається дуже динамічно, внаслідок
чого значно зменшується резерв часу на обробку інформації, прийняття
адекватних рішень та їх реалізацію. За таких умов здебільшого рішення
доводиться приймати у реальному масштабі часу з урахуванням ресурсних
обмежень через те, що управлінське рішення має бути реалізоване раніше,
ніж ситуація знову зміниться і не відповідатиме вжитим заходам [2].

Аналіз попередніх наукових досліджень [6] свідчить про те, що з метою
досягнення оперативності і достовірності в отриманні інформації в
реальному масштабі часу ефективно використовуються комплекси безпілотних
літальних апаратів (БпЛА) під час підготовки та проведення спеціальних
операцій. Ці апарати оснащені системою автоматичного керування, яка
дозволяє задавати маршрут, контролювати й коригувати політ у режимі
реального часу. Система спостереження, що установлена на апаратах,
здатна вирішувати на безпечній для операторів відстані такі завдання, як
моніторинг місцевості, охорона територій, здійснення відеоспостереження
за найбільш уразливими ділянками доріг з метою запобігання аварій і
терористичних атак.

Крім того, російська компанія ТОВ «ТАСК-Т» в період з 18 по 19 червня
2008 року в м. Оренбурзі взяла участь у широкомасштабному
командно-штабному навчанні (КШН), де в рамках поставлених завдань
успішно презентувала безпілотний літальний апарат «СПЛІТ». КШН пройшло
під керівництвом представників центрального апарату МНС Росії і МНС
Республіки Казахстан. Під час проведення навчань були задіяні сили і
засоби територіальної підсистеми запобігання і ліквідації НС, структурні
підрозділи ТОВ «Газпром видобуток Оренбург» і Карачаганакського
виробничого об’єднання Республіки Казахстан. В ході даних заходів
виявлено три основні завдання, з якими успішно впорався БпЛА: моніторинг
місцевості і довколишніх об’єктів в районі КШН, а також обліт території
газохімічного комплексу «Газпром видобуток Оренбург», пошук людей в диму
на висоті польоту 300-650 метрів і контроль за спалахом газосховища [7].

Які ж перспективи використання БпЛА для моніторингу місцевості, стану
суб’єктів господарювання тощо у нашій країні? Науково-виробничим
підприємством “Укртехно-атом” створено безпілотний авіаційний комплекс
(БпАК) “Кажан”, що призначений для дистанційного відеоспостереження
місцевості в реальному масштабі часу і фоторозвідки (див. рис. 1).

 

Рис. 1. БпЛА “Кажан”

БпАК “Кажан” створено на єдиній системостворюючій основі таких
уніфікованих елементів: бортове радіоелектронне обладнання (БРЕО),
бортове та наземне програмно-математичне забезпечення, інформаційні
канали наземних пунктів управління (НПУ). Наземний пункт управління БпАК
«Кажан» наведено на рис. 2.

 

Рис. 2. Наземний пункт управління БпАК “Кажан”

3/4

A

A

?d??????

*сота польоту складає від 50 до 4000 м. Управління БпЛА повністю
автоматизоване: оператору комплексу достатньо задати координати
поворотних пунктів маршруту (ППМ) і бажані висоти польоту БпЛА при
прольоті цих точок, а літак самостійно виконає завдання польоту за
маршрутом. Оператор комплексу має можливість в любий час ввести нові
пункти маршруту, а БпЛА автономно відпрацює наведення і реалізує політ
по них. Робочі висоти польоту при прольоті пунктів маршруту
призначаються виходячи з умов отримання необхідної ширини смуги огляду
відео- або фотоапаратурою та її характеристиками. В любий момент часу
оператор комплексу має можливість ввести нові пункти маршруту, а БпЛА
автономно відпрацює наведення і реалізує політ по них. БпЛА може
здійснювати політ як в автоматичному режимі, так і в ручному режимі
управління оператором за його командами. У випадку відмови зв’язку з
наземним пунктом управління БпЛА повертається у точку старту.

Застосування у якості цільового навантаження відео спостереження системи
з трьох телевізійних камер на гіростабілізованій за креном платформі, з
системою її захисту від пошкоджень при посадці, дозволяє системі
«оператор – БпАК» з ходу розпізнавати та вимірювати координати об’єктів
спостереження, що зацікавили оператора. На відміну від варіантів
жорсткого кріплення відеокамер до фюзеляжу БпЛА, застосування
гідростабілізації платформи з камерами дозволяє отримувати якісне
спостереження без коливання БпЛА з причини впливу на нього поривів вітру
в турбулентній атмосфері та з причини маневрування літака. Якщо після
розпізнавання і вимірювання координат наземного об’єкта оператору
знадобиться розглянути його з інших ракурсів, БпЛА повторно зайде на
ціль з іншого заданого напрямку і буде виконувати ці заходи необхідну
оператору кількість разів. Супровід цілі здійснюється програмно в
пам’яті бортової ЕВМ літака, що дозволяє БпЛА заходити повторно на
об’єкт спостереження за оптимальною траєкторією, з мінімальним часом
втрати візуального контакту оператора з нею.

БпАК «Кажан» розташовується на шасі двох автомобілів високої прохідності
і завдяки своїм якостям здатен працювати з любої, навіть не обладнаної
позиції – в полі, з маршу на ґрунтовій дорозі та в любий сезон. Варіант
розташування БпАК «Кажан» на шасі автомобіля наведено на рис. 3.

Рис. 3. Транспортно-пускова установка БпАК «Кажан»

Важливим фактором досягнення високого коефіцієнта оперативної готовності
(КОГ) безпілотного комплексу є здатність його основних засобів
виконувати свої функції, а саме, здатність катапультної установки
забезпечувати зліт БпЛА в самих жорстких умовах експлуатації.     

Для високої надійності запуску БпЛА в БпАК «Кажан» застосовується
механічна пускова установка, яка забезпечує літаку стартового
прискорення за рахунок перетворення потенційної енергії вантажу, що
падає вагою 200 кг в енергію руху літака з працюючим двигуном по
пусковій стрілі.

Ця пускова установка разом з двома контейнерами для збереження і
транспортування БпЛА «Кажан-1» розташовується на окремому шасі
невеликого автомобіля (типу УАЗ, Land Rover, HUMVEE) [8].

Висновок. Впровадження БпАК “Кажан” в центри оперативного управління
повітряними, наземними і морськими системами або об’єктами, а також в
системи оперативного управління, а саме в систему управління ЄДСЦЗ
доцільно і може бути темою окремого наукового дослідження.

Шляхи реалізації даних пропозицій авторами вбачаються у наступному.

1. Проведення науково-дослідної роботи за напрямами:

створення структурних підрозділів та прийняття на озброєння до складових
державного управління у сфері цивільного захисту БпАК “Кажан”;

організація навчання користувачів даних комплексів, а саме: фахівців
підрозділів, що забезпечують їх використання —  у навчальних центрах,
посадових осіб ЄДСЦЗ —  в Інституті державного управління у сфері
цивільного захисту НУЦЗУ;

створення відповідної навчально-методичної бази навчання вищезазначених
категорій.

Література:

1. Закон України від 24.06.2004 № 1859-IV „Про правові засади цивільного
захисту”.

2. Клименко Н.Г. „Фактори, що впливають на надійність функціонування
системи державного управління” /НАДУ/. Режим доступу:
www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2006-2/txts/FILOSOFIYA%5C06kngsdu.pdf.

3. Основи теорії оцінювання ефективності складних систем. Навчальний
посібник. – Київ: НАОУ, 1999. – 32с.

4. Потеряйко С.П., Тищенко В.О., Гаврилко Є.В. Оцінювання ефективності
функціонування органів управління МНС України у надзвичайних ситуаціях
// Матеріали 10-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції
„Організація управління в надзвичайних ситуаціях”. Київ, 1-2 жовтня 2008
р, С 319.

5. Потеряйко С.П., Тищенко В.О. Проблеми прийняття раціонального рішення
у надзвичайній ситуації // Матеріали П’ятої науково-практичної
конференції “Екологічна безпека техногенно перевантажених регіонів.
Оцінка і прогноз екологічних ризиків”. Ялта, 7-11 червня 2010 р, С 95.

6. Потеряйко С.П., Возник М.В. Управління органами внутрішніх справ під
час проведення спеціальної операції // Вісник Академії № 4 2008.

7. Оружие России. Каталог вооружения, военной и специальной техники.
Промышленность и наука. Режим доступу:

http://www.arms-expo.ru/site.xp/049057054050124050057055050.html

8. Д. Панчук. Сравнительный анализ беспилотного авиационного комплекса
“Кажан” с зарубежными аналогами // Технологии безопасности и
противопожарной защиты № 4(34) 2008, С 34.

Похожие записи