Дії уряду щодо забезпечення виходу України зі світової фінансової кризи
Національна економічна система певною мірою інтегрована у світове
господарство, тому Україна не могла залишитись осторонь світових
процесів. Саме тому порушення макростабільності на зовнішніх ринках
позначилося на внутрішніх процесах у країні. Насправді, світова
фінансова криза загострила і прискорила внутрішні економічні проблеми.
Розглянемо індекс обсягу економічного зростання за 2001-2007 рр. Чітко
видно два періоди розвитку економіки: з 2001 до 2004 р. і з 2005 до 2007
рр. Динаміка зарплати та прибутку демонструє позитивні моменти. У 2004
р. добувна промисловість зросла на 20%, переробна – на 47%, торгівля –
на 51%, оплата послуг фінансових посередників – на 54% [4]. Фактично
темпи зростання економіки та фінансових посередників приблизно
збігались, чого не можна сказати про другий період. У 2005 р. доходи
фінансових посередників почали значно випереджати доходи в інших сферах.
Тоді як інші види економічної діяльності продовжували розвиватися
пропорційно, послуги фінансових посередників у 2005 р. зросли на 108%, у
2006 р. – на 230%, а у 2007 р. -взагалі на 330% [4]. Таке викривлення не
могло тривати постійно. Проте не потрібно забувати, що населення в
цілому виграло від економічного зростання, оскільки добробут
підвищувався й Україна демонструвала найбільші темпи зростання доходів.
Як свідчать статистичні дані, з точки зору споживання та споживчих
витрат ми почали наближатися до розвинутих країн, проте не за структурою
виробництва. Структура ВВП країни з постіндустріальною економікою
передбачає внесок сільського господарства на рівні 3-5%, послуг –
60-70%, матеріального виробництва – 25-30%. Загалом у нашій країні на
нематеріальне виробництво припадає лише третина ВВП. Криза між
механізмами виробництва і споживання не могла тривати вічно. Але якщо
поглянути з іншого боку, то саме криза повинна допомогти Україні зробити
необхідні структурні трансформації. Зрозуміло, що впроваджуватися вони
будуть перш за все з боку уряду.
Ретельно проаналізувавши ситуацію в економічній сфері, внутрішні та
зовнішні тенденції, уряд розробив, схвалив та направив на розгляд
Кабінету Міністрів України антикризову програму діяльності “Подолання
світової фінансової економічної кризи та поступальний розвиток”, яку у
грудні 2008 р. було розглянуто й підтримано на засіданні Комітету
Верховної Ради України з питань економічної політики.
Головні дії уряду в кризовий період спрямовані на:
– досягнення макроекономічної стабілізації як визначальної умови
подолання кризи та відновлення економічного зростання;
– запобігання зниженню рівня життя населення;
– сприяння розвитку підприємництва;
– стимулювання інвестиційної діяльності;
– підтримку реального сектора економіки.
За кожним із цих напрямів визначено невідкладні антикризові заходи (2009
р.), а також заходи, що забезпечать перехід до сталого
соціально-економічного розвитку в подальшому (2010-2012 рр.).
Щодо першого пріоритету – досягнення макроекономічної стабілізації як
визначальної умови подолання кризи та відновлення економічного
зростання, то за ініціативою уряду розроблено комплекс заходів,
спрямованих на досягнення макроекономічної стабілізації, посилення
фінансово-бюджетної дисципліни, захист прав вкладників банків,
покращення стану платіжного балансу, які знайшли своє відображення в
законодавчих актах. Зокрема, це стосується: створення Стабілізаційного
фонду в державному бюджеті; збільшення розміру гарантування вкладів
фізичних осіб, включаючи відсотки до 150 тис. грн; надання дозволу уряду
придбавати акції банків в обмін на державні облігації чи за рахунок
інших запозичень, отриманих понад планові обсяги з відповідним
корегуванням державного боргу тощо.
Наразі уряд працює над уточненням механізмів участі держави в
капіталізації банків.
З метою мінімізації негативних наслідків впливу світової фінансової
кризи на фінансовий сектор:
– затверджено порядок використання коштів Стабілізаційного фонду на
надання кредитів або позик для погашення, рефінансування та
обслуговування кредитів, отриманих до вересня 2008 р. вітчизняними
банківськими установами й суб’єктами господарювання від іноземних
кредиторів;
– здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів та підтримку
окремих проектів в агропромисловому комплексі – 2,2 млрд грн;
– здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів з
будівництва та переоснащення вугледобувних підприємств, торфодобувних
підприємств у сумі 35 млн грн, проектів, пов’язаних з підвищенням
техніки безпеки шахт, а також з ліквідацією шахт, – 5 млрд грн;
– реалізацію інвестиційних та інноваційних проектів з енергозбереження в
житлово-комунальному господарстві -500 млн грн;
– реалізацію інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку
регіонів -1,5 млрд грн;
– реалізацію інвестиційних проектів в енергетичній галузі;
– розвиток дорожнього господарства.
Стосовно другого пріоритету – запобігання зниженню рівня життя населення
– уряд проводить політику, спрямовану на підтримку найуразливіших верств
населення, зниження високого рівня безробіття, стимулювання роботодавців
до збереження кадрового потенціалу.
Третій пріоритет – сприяння розвитку підприємництва – передбачає
здійснення політики захисту вітчизняних товаровиробників. Яскравим
прикладом є вирішені питання в галузі вантажних автомобільних
перевезень.
На виконання наступного пріоритету -стимулювання інвестиційної
діяльності -спрямовані:
– заходи із запобігання правопорушенням у сфері інвестиційної
діяльності, запровадження порядку державної реєстрації та ведення
державного реєстру інвестиційних проектів;
– рішення щодо створення на території України належних умов для
забезпечення диверсифікації структури економіки регіонів, розвитку
сучасної виробничої та ринкової інфраструктури тощо.
Крім того, якщо запланований комплекс робіт щодо підготовки та
проведення в України фінальної частини чемпіонату Європи-2012 буде
виконаний, ми матимемо значний приплив капіталу, а саме: прямі іноземні
інвестиції та середньо- й довгострокові кредити [6].
Усі ці заходи закріплені (або будуть закріплені найближчим часом) у
нормативних актах.
Як відомо, основним фінансовим планом країни на поточний рік є Державний
бюджет. Тому було розглянуто зміни порівняно з попереднім Державним
бюджетом на 2008 р. і зроблено висновки щодо впровадження антикризових
дій на поточний рік.
у 2008 р., бюджет 2009 р. було визначено дефіцитним. Тут слід зауважити,
що на листопад 2008 р. фактичні показники виявили профіцит бюджету на 2%
від ВВП (вперше з 2002 р.) [3].
Законодавці заборонили, як і у 2008 р., збільшувати бюджетні призначення
за загальними та спеціальними фондами Держбюджету за рахунок зменшення
інших видатків на оплату праці працівників бюджетних установ, а також
видатки, пов’язані з функціонуванням органів держави. Але, на відміну
від попередніх років, бюджет 2009 р. передбачив, що при невиконанні
надходжень загального фонду, визначених розписом Держбюджету, головні
розпорядники бюджетних коштів змушені забезпечити взяття зобов’язань та
проведення витрат відповідно до встановлених асигнувань. Інакше кажучи,
фактично передбачається, що видатки Держбюджету, швидше за все, будуть
скорочуватись. Приділено увагу розрахункам за комунальні послуги та
енергоносії. У 2009 р. ліміти споживання треба знизити щонайменше на
20%, а у 2008 р. таке зниження передбачало 10%.
Захищені статті видатків за економічною класифікацією не змінилися, крім
доданих видатків щодо проведення в Україні фінальної частини чемпіонату
Європи-2012, а саме:
– оплата праці працівників бюджетних установ;
– нарахування на заробітну плату;
– придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;
– забезпечення продуктами харчування;
– оплата комунальних послуг та енергоносіїв ;
– виплата відсотків за державним боргом;
– трансферти населенню;
– трансферти місцевим бюджетам.
В Україні існує багато категорій пільг і пільговиків. Кому і з яких
джерел їх надають, щорічно уточнюється законом про Держбюджет. У 2009 р.
цей список поповнили ще чотири групи, які отримують пільги за рахунок
субвенцій.
На 2009 р. мінімальна заробітна плата становить з 1 січня 605 грн, з 1
квітня -625 грн, з 1 липня – 630 грн, з 1 жовтня -650 грн, з 1 грудня –
669 грн. На ті ж дати 2008 р. мінімальна заробітна плата становила 515,
525, 545, 605 грн, відповідно. А прожитковий мінімум на 2009 р. на одну
особу та для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних
груп населення, взагалі встановлений на рівні грудня 2008 р., тобто для
дитини віком до 6 років -557 грн; дитини віком від 6 до 18 років -701
грн; працездатних осіб – 669 грн; осіб, які втратили працездатність, –
498 грн. Оприлюднений Держкомстатом індекс споживчих цін за 2008 р., що
становить 122,3%, явно не відповідає зростанню заробітної плати та
прожиткового мінімуму населення.
Станом на 1 січня 2009 р. розмір звичайної академічної стипендії
залишався на тому самому рівні і становив для учня професійно-технічного
навчального закладу 200 грн, для студента ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації
-400 грн, для студента ВНЗ ІІІ-ІУ рівнів акредитації – 530 грн.
Як і у 2008 р., дозволено у процесі приватизації державного майна
здійснювати оплату його вартості в національній та у вільно
конвертованій іноземній валюті. Ця норма є привабливою для
покупців-інвесторів.
До речі, передача в оренду державного та комунального майна здійснюється
виключно на конкурсних засадах (слід зауважити, що в законі є перелік
осіб, котрим майно передається поза конкурсом). Орендодавець при
визначенні переможця конкурсу, за інших рівних умов, віддає перевагу
пропозиціям орендаря, який належним чином виконував свої обов’язки,
шляхом застосування преференційної поправки, розмір якої становить не
менш ніж 0,8.
За прогнозами аналітиків, бюджет 2009 р. буде недовиконаний, тому
необхідно скорочення видатків. Ми пропонуємо зробити це за рахунок
перелічених нижче статей. Ці заходи є непопулярними, але адекватними в
цій ситуації. Отже, слід:
– скоротити соціальні виплати;
– зменшити перелік пільговиків;
– різко знизити витрати на утримання апарату посадовців;
– знизити максимальний розмір пенсій (маються на увазі пенсії суддів,
депутатів тощо).
Необхідні капітальні вкладення в матеріальне виробництво для
забезпечення працевлаштування безробітних. Спираючись на досвід
попередніх антикризових планів розвинутих країн, можна зробити висновок,
що впровадження радикальних інновацій також є одним із заходів щодо
подолання кризи. В Україні, наприклад, це може бути розробка та
використання альтернативних видів палива та електроенергії.
IV. Висновки
Отже, економіка України не була готова до наслідків, спричинених
виникненням кризи, незважаючи на те, що виникнення кризових явищ не було
несподіванкою, про це неодноразово зазначали науковці, попереджаючи про
настання цих наслідків. Кризові явища є циклічними й повторюються з
певним інтервалом часу. Тому готуватися до них можна заздалегідь, що
демонструють більш розвинуті країни Заходу. На жаль, наші можновладці
намагаються перекроїти економіку безпосередньо під час спаду
виробництва, відпливу інвестицій, зростання безробіття. Тільки тепер
подаються анти-кризові законопроекти, нашвидкуруч вносяться зміни до
законодавства, головний кошторис країни підписується Президентом лише 26
грудня. Недонадходження до Держбюджету будуть зменшені за рахунок
платників податків, мита, заробітної плати працівникам бюджетних
установ. Але не будемо забувати, що уряд упевнений у своїй антикризовій
програмі, що Держбюджет 2009 р. готувався провідними економістами та
фінансистами країни, дії яких спрямовані на поліпшення ситуацій і
стабілізацію економіки України.
Література
1. Закон України “Про Державний бюджет на 2008 р. та про внесення змін
до деяких законодавчих актів України” // Вісник Податкової служби
України. – 2008. – № 3.
2. Закон України “Про Державний бюджет на 2009 р. та про внесення змін
до деяких законодавчих актів України” // Все про бухгалтерський облік. –
2009. – № 6.
3. Кравчук К. Год печати / К. Кравчук // Контракты. – 2009. – № 1-2. –
С. 8-9.
4. Близнюк Н. Рецепт для оздоровлення / Н. Близнюк // Урядовий кур’єр. –
2008. -№ 226. – С. 6.
5. Данилишин Б. Уряд має чітку антикризову програму / Б. Данилишин //
Урядовий кур’єр. – 2009. – № 44. – С. 6.
6. Держава та регіони, Серія: Економіка та підприємництво 2009 р., № 3,
с. 194–197
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
