Реферат на тему:

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ

АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ.

Агропромисловий комплекс України — це цілісна народногосподарська
система взаємопов’язаних в своєму розвитку галузей, які забезпечують
виробництво сільськогосподарської сировини та продовольства, їх
заготівлю, зберігання, переробку і реалізацію населенню.

Ядром агропромислового комплексу є галузі сільського господарства. У
своєму розвитку вони характеризуються певними особливостями; це вплив
природно-кліматичних факторів на характер і організацію виробництва,
об’єктивна необхідність використання частини виробленої продукції як
засобів виробництва, універсальність основного засобу виробництва —
землі. Усе це зумовлює особливості становлення ринкових відносин в
агропромисловому комплексі та особливості його державного регулювання.

Сутність аграрної політики держави у період становлення ринкових
відносин полягає:

у проведенні земельної реформи;

розвитку різних форм власності на землю і господарювання; ліквідації
жорсткого адміністративно-державного управління у с/г; сприянні
розвитку конкуренції; поступовому відмовленні від обов’язкового
встановлення державних замовлень (державних контрактів) на виробництво і
поставку сільськогосподарської продукції; розробці і здійсненні цільових
програм розвитку виробничої і соціальної інфраструктури на селі при
фінансовій підтримці держави.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним Кодексом України та
іншими актами законодавства України.

Метою державного регулювання функціонування та розвитку агропромислового
комплексу є забезпечення населення продуктами харчування, а також іншими
товарами з сільськогосподарської сировини в поєднанні з вирішенням
соціальних та економічних проблем АПК в умовах становлення ринкових
відносин і багатоукладності економіки.

Держава в особі відповідних органів управління виконує такі функції з
регулювання розвитку АПК:

визначає пріоритетні напрями розвитку АПК та пріоритетні напрями
спрямування інвестицій на його розвиток;

регулює земельні відносини;

здійснює заходи щодо стабілізації продовольчого постачання; здійснює
підтримку пріоритетних галузей і сфер АПК через пряме бюджетне
фінансування, механізм дотацій, цільове субсидіювання;

сприяю здійсненню процесів роздержавлення, приватизації та розвитку
нових форм господарювання;

встановлює механізм формування державних замовлень та контрактів на
поставку до державних ресурсів сільськогосподарської продукції та
сировини;

здійснює індикативне планування розвитку АПК; регулює ціни на деякі види
продовольства; визначає рівень орієнтовних закупівельних стартових цін і
механізмів їх індексації відповідно до інфляційних процесів.

Цінове регулювання в сфері АПК здійснює департамент цінової політики
Міністерства економіки України, у складі якого фунціонує відділ цін на
продовольчі товари та продукцію сільського господарства.

Як і стосовно інших товаровиробників — Міністерство фінансів та
Національний банк України встановлюють механізм фінансово-податкового і
грошово-кредитного регулювання. Для цього використовують систему
економічних важелів — податків і податкових пільг, диференційованих умов
кредитування.

Основна література:

А.Ф.Мельник “Державне регулювання економіки”. — К: 1994р ст 170-178.

Т.Г Морозова А.В. Пикулькин «Государственное регулированиеэкономики и
социальный комплекс» М: 1997 .

Похожие записи