Реферат
на тему:
Учасники фондового ринку
HYPERLINK
“file:///C:\\Documents%20and%20Settings\\Andrew\\My%20Documents\\В%20БИБ
ЛИОТЕКУ\\enbv.narod.ru\\enbv.narod.ru\\text\\Econom\\stock\\str\\08.html
” \l “123#123”
1. Учасники біржового ринку, фінансові посередники
Біржовий ринок, як уже зазначалося, є складовою частиною цілісної
системи фондового ринку. У зв’язку з різноманіттям угод з фондовими
цінностями і багатогранністю функцій, які можуть виконуватися різними
учасниками ринку цінних паперів, навряд чи представляється можливим дати
їм єдину вичерпну класифікацію. Залежно від характеру економічної
поведінки суб’єктами ринку цінних паперів можуть бути емітенти,
інвестори та фінансові посередники.
Необхідно дати більш детальну характеристику окремих учасників ринку
цінних паперів, починаючи з емітентів, оскільки вони першими виходять на
ринок, пропонуючи до продажу власні цінні папери.
Емітентом цінних паперів є держава в особі центрального або місцевого
органу влади (управління) або юридична особа (підприємство, установа,
організація, компанія), що випускає (емітує) цінні папери і несе
зобов’язання по них перед власниками цінних паперів. Відповідно до
чинного законодавства в Україні емітентами можуть бути державні органи,
органи місцевої адміністрації, підприємства й інші юридичні особи
(включаючи спільні та іноземні підприємства), зареєстровані на території
України. Неодмінною умовою допуску емітента на фондовий ринок є державна
реєстрація його правового статусу.
Інвестор – юридична або фізична особа, що придбаває цінні папери від
свого імені і за свої кошти. Відповідно до українського законодавства
інвесторами можуть виступати не тільки вітчизняні юридичні та фізичні
особи, але й іноземні. Інвестори поділяються на:
* індивідуальні (приватні особи);
* корпоративні (підприємства, організації, установи і т.д.);
* інституціональні (колективні).
Серед перерахованих груп інвесторів найбільш представницькою і впливовою
є група інституціональних інвесторів. Як інституціональні інвестори
можуть виступати різні фінансові інститути: пенсійні фонди, страхові
компанії, траст-компанії. З одного боку, вони залучають грошові кошти
своїх клієнтів, з іншого – значну частину залучених коштів без збитку
інтересів своїх клієнтів інвестують в різні фондові цінності.
Як інституціональний інвестор на ринку цінних паперів можуть бути
компанії споживчого кредиту, кредитні спілки, а також численні
інвестиційні фонди. Інвестиційні фонди, випускаючи власні акції і
продаючи їх населенню, вкладають кошти, які отримують від продажу
власних акцій, в цінні папери держави й інших підприємств від імені
фонду, тобто формують власний портфель цінних паперів.
Емітенти й інвестори, як правило, рідко виходять самостійно на фондовий
ринок. Частіше за все вони вдаються за допомогою професійних
посередників.
Українське законодавство як основного посередника на фондовому ринку
затверджує інвестиційний інститут – юридичну особу, що створена в
будь-якій організаційно-правовій формі відповідно із Законами України
“Про підприємства в Україні”, “Про підприємництво ” і здійснює
діяльність з цінними паперами як виняткову.
Інвестиційний інститут може здійснювати свою посередницьку діяльність на
ринку цінних паперів в ролі:
* фінансового брокера;
* інвестиційного консультанта;
* інвестиційної компанії.
Крім того, на ринку цінних паперів як професійні посередники можуть
виступати й комерційні банки.
Діяльність комерційних банків як професійного посередника на ринку
цінних паперів регулюється Законом України “Про банки і банківську
діяльність”. Конкретний перелік послуг і операцій з цінними паперами,
які здійснює банківська установа передбачається його статутом.
Будь-який інвестиційний інститут може діяти на ринку цінних паперів як
професійний посередник тільки на основі ліцензії, виданої йому в порядку
державної реєстрації.
2. Українська фондова біржа як суб’єкт фондового ринку
Українська фондова біржа створена у 1991 році у відповідності до Закону
України “Про цінні папери і фондову біржу”. Зареєстрована постановою
Кабінету Міністрів України 29 жовтня 1991 року. Практичну діяльність
розпочала з січня 1992 року. У червні 1997 року одержала у Державній
комісії з цінних паперів та фондового ринку Свідоцтво про реєстрацію, а
у червні 1998 року – Свідоцтво про реєстрацію Української фондової біржі
як саморегулюючої організації ринку цінних паперів.
Українська фондова біржа – безприбуткове та некомерційне акціонерне
товариство закритого типу. Статутний фонд розподілений на 222 прості
іменні акції, які розміщені виключно серед юридичних осіб, в основному
торговців цінними паперами. Ринкова вартість акції УФБ на початок 1999
року складала 35 тисяч гривень.
УФБ – перша і найбільш розвинута в Україні біржа цінних паперів.
Практично в усіх обласних центрах та найбільших містах країни створені і
функціонують її філії, зареєстровані брокерські контори біржі
розташовані на всій території України.
Концепцією розвитку УФБ передбачається формування в Україні
централізованого, прозорого і ліквідного ринку цінних паперів, який
підлягає державному регулюванню і контролю. Такий ринок відповідає
вимогам “Групи Тридцяти”, рекомендаціям ЄС і новітнім міжнародним
стандартам.
Українська фондова біржа сьогодні – це торги в системі електронного
обігу цінних паперів, аукціонний продаж за грошові кошти державних
пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених в процесі
приватизації. Це і розвиток вторинного ринку на торгах “з голосу”, на
яких представлений увесь спектр основних видів цінних паперів: акції
приватизованих підприємств, акціонерних товариств, венчурних компаній,
державні цінні папери, ощадні, депозитні та інвестиційні сертифікати,
векселі. Впроваджується торгівля опціонами та ф’ючерсами.
На початок 1999 року в лістингу Української фондової біржі у відділенні
офіційного котирування знаходяться акції АСК “Укррічфлот”, АПБ
“Україна”, Укрсоцбанку, ВАбанку, ДАЕК “Західенерго”, Української
фінансової групи та державні цінні папери. У відділенні позаофіційного
котирування знаходяться цінні папери понад 2 тисяч емітентів.
27 лютого 1995 року виданий Указ Президента України “Про участь
Української фондової біржі в приватизаційних процесах”, а 22 серпня 1995
року – Указ Президента України “Про заходи щодо залучення додаткових
коштів для ліквідації наслідків аварії на очисних спорудах міста
Харкова”, згідно з якими на УФБ та її філіях проводиться аукціонний
продаж державних пакетів акцій приватизованих підприємств.
За 1992 рік на УФБ продано 68 цінних паперів на суму 33.560.000 крб. У
1996 – 193.016.177 цінних паперів на загальну суму 31.610.424,6 грн. За
1998 р. на Українській фондовій біржі реалізовано 158.698.111 цінних
паперів на загальну суму 50.153.833,14 грн., у тому числі 155.692.467
акцій приватизованих підприємств на суму 44.896.337,12 гривні.
Рік, що минув, не був для України роком позитивних зрушень у
фінансово-економічній сфері. Така ситуація позначилась і на фондовому
ринку. Стан ринку характеризувався певним підйомом у першому кварталі,
затишшям у другому та половині третього кварталів і значним спадом
протягом чотирьох останніх місяців року. Активізація ринку у першому
кварталі обумовлена продажем державних пакетів акцій підприємств
енергетичного комплексу.
Незважаючи на такі коливання, погіршення загальної ситуації на ринку
цінних паперів. Українській фондовій біржі за підсумками роботи у 1999
році вдалося не лише не втратити набуті позиції, але й поповнити їх
новими здобутками.
Реалізація Указів Президента України “Про участь Української фондової
біржі в приватизаційних процесах”, “Про заходи щодо залучення додаткових
коштів для ліквідації наслідків аварії на очисних спорудах міста
Харкова” та участь у виконанні Державної програми приватизації на 1999
рік, аукціонний продаж державних пакетів акцій приватизованих
підприємств, торги на вторинному ринку і продаж векселів дозволили у
порівнянні з попереднім роком вдвічі збільшити обсяги біржового обігу.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
